Опис кредитного модуля (дисципліни)



Скачати 82.97 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір82.97 Kb.
Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-10/1, Технологія програмування та створення програмних продуктів – 1

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус кредитного модуля Обов’язковий_____________



(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор Круш Ольга Євгеніївна____________



(прізвище, ім’я та по батькові, посада)

Інститут/факультет Теплоенергетичний______________



(назва)

Кафедра Кафедра автоматизації проектування енергетичних



процесів і систем

(назва)

І. Загальні відомості

Дисципліна “Технологія програмування та створення програмних продуктів” відноситься до циклу “Професійної та практичної підготовки” Обов’язкової частини програми.

У структурно-логічній схемі навчання зазначену дисципліну рекомендується розміщувати тоді, коли студенти вже прослухали “Основи програмування та алгоритмічні мови”, “Системне програмування та операційні системи”, “Об’єктно-орієнтоване програмування”, “Основи дискретної математики” та набули певного досвіду у програмуванні і знань щодо організації операційних систем.

До складу дисципліни входить один кредитний модуль: НП-10/1 “Технологія програмування та створення програмних продуктів -1” обсягом 3 кредити ECTS.



ІІ. Розподіл навчального часу

Семестр

Код кредитного
модуля

Всього (кред./год)

Розподіл за видами занять

(всього год./год. у тижні)



СРС

Модульні контр. роб. (кількість)

Індивід. завдання

(вид)


Семестрова

атестація (вид)



Лекції

Практичні/
семінарські

Лабораторні/

комп’ютерний практикум



6

НП-10/1

108

36/2

-

18/2

54

1

-

залік

ІІІ. Мета і завдання модуля (дисципліни)

Дисципліна “Технологія програмування та створення програмних продуктів” є невід’ємною складовою підготовки спеціалістів напряму „Комп’ютерні науки”, оскільки спеціалістам з інформаційних технологій проектування необхідно вміти створювати сучасні програмні системи, що працюють під керівництвом 32-розрядної операційної системи Windows 95 та вищих версій, та володіти основними засобами візуального програмування. Оскільки інформаційна модель програмної системи в більшості випадків є базою даних досить складної структури, що містить опис багатьох інформаційних об’єктів, розробка такої складної системи проводиться з залученням систем автоматизованого проектування програмного забезпечення, які надають можливість виконувати необхідні операції над базами даних, а бази даних є важливою частиною програмного забезпечення ПЕОМ.

Для кращого засвоєння матеріалу курсу обрані такі мови як Object Pascal та С++, які підтримуються середовищами Delphi та C++ Builder, що мають однакову об’єктну модель.

Викладений матеріал може бути використаний при вивченні дисциплін “Моделювання систем”, “Системи штучного інтелекту”, “Графічне та геометричне моделювання та інтерактивні системи”, “Розподілені системи обробки інформації”, які подаються в наступних семестрах.



Мета модуля: вивчення і практичне засвоєння модельних, мовних і програмно-технологічних засобів проектування і розробки програмних продуктів за допомогою середовищ візуального, об’єктно-орієнтованого програмування.

Задача модуля полягає в тому, щоб навчити студента теорії і практиці візуального програмування.

В результатi вивчення дисциплiни студент повинен знати:



  • теоретичнi та практичнi аспекти роботи з об’єктною моделлю середовища Delphi та Builder;

  • основні засоби та методи візуального програмування, основні технологічні прийоми розробки стійких до збоїв та гнучких до змін програмних систем;

  • механізми міжпрограмної взаємодії (наприклад, використання технології автоматизації та OLE), а також поняття потоків та процесів.

Студент також повинен уміти:

  • створювати програми, що працюють під керівництвом сучасних 32-розрядних графічних операційних систем Windows 95/98/2000 та XP;

  • аналізувати поставлену задачу та підбирати такі інструментальні засоби, що дозволять якнайкраще організувати роботу програми;

  • створювати програми, що підтримують роботу багатьох потоків задач;

  • використовувати можливості серверів автоматизації Word, Excel, AutoCAD та створювати програми, які містять вбудовані об’єкти, реалізовані за допомогою технології OLE.

IV. Зміст дисципліни (кредитного модуля)

РОЗДІЛ 1. Проектування інформаційних систем для середовища WINDOWS

ТЕМА 1.1. Процес проектування та його реалізація

Життєвий цикл програмної системи (ПС), стадії та етапи проектування, моделі реалізації життєвого циклу ПС, методологія та технологія проектування



ТЕМА 1.2. Основи візуального проектування інформаційних систем

Загальні принципи розробки Windows – програм, обробка стандартних ситуацій, проектування інтерфейсу користувача, забезпечення роботи з базами даних, забезпечення колективної розробки, основні характеристики середовища візуального проектування Delphi.


РОЗДІЛ 2. Об’єктно-орієнтоване візуальне програмування

ТЕМА 2.1. Принципи об'єктно – орієнтованого візуального програмування

Поняття класу, склад класу. Об'єкт. Склад об'єкту. Поле, властивість, подія, метод. Звернення до складових об’єкту. Інкапсуляція, наслідування та поліморфізм в DELPHI.



ТЕМА 2.2. Система візуального об’єктно-орієнтованого проектування Delphi

Склад проекту. Управління проектами. Конфігурування Delphi. Основні вікна середовища візуальної розробки додатків. Використання вікна інспектора об’єктів (Object Inspector Window). Використання вікна форми і вікна редактора кодів.


РОЗДІЛ 3. Бібліотеки компонентів та розробка додатків для Windows

ТЕМА 3.1. Огляд бібліотеки компонентів

Форма як основний компонент розробки додатків. Візуальні та не візуальні компоненти. Розробка процедур обробки подій. Головне меню, спливаюче меню, використання методу Popup. Проекти з декількома формами. Модальні форми. Додатки MDI та SDI. Загальні властивості та події елементів управління. Кнопки, які використовуються в формах, компоненти оформлення інтерфейсу, індикатори. Механізм перетягування об’єктів (інтерфейс Drag&Drop). Класи Відображення тексту, ввод текстової інформації, компонент TStringGrid. Відображення та побудова графічних зображень (клас TCanvas, компоненти відображення зображень, графічний інструментарій для побудови графічних зображень). Керування додатком (клас TApplication). Взаємодія з буфером обміну. Клас TClipBoard. Виклик іншого додатка.



ТЕМА 3.2. Взаємодія додатку з зовнішніми програмами

Створення багатопоточних додатків. Засоби синхронізації потоків. Технологія вбудови та зв’язування об’єктів – OLE. Автоматизація OLE. Word як сервер автоматизації. AutoCad як сервер автоматизації.)

ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Мета циклу лабораторних робіт полягає в тому, щоб студенти отримали практичні навички в застосуванні теоретичного матеріалу.



  1. Створення простого додатку (одна форма з кнопками)

  2. Розробка додатку, що демонструє використання меню

  3. Розробка проекту з МDI-інтерфейсом та модальними формами

  4. Керування процесом

  5. Розробка проекту з використанням Drag&Drop

  6. Розробка проекту з використанням компонентів обробки тексту

  7. Розробка процесу з обробкою графічних об’єктів

  8. Реалізація багатопоточного додатка

  9. Реалізація взаємодії додатків за технологією OLE

V. Методи навчання та інформаційно-методичне забезпечення

Вивчення дисципліни передбачає велику інтенсивність самостійної роботи. Виконання лабораторних робіт спирається на використання середовищ візуального проектування програмних засобів DELPHI, C++ Builder.

Перевірка результатів виконання має за головну мету продовження процесу вивчення матеріалу з поясненням труднощів, що виникають в ході СРС.

Індивідуальне консультування проводиться один раз на тиждень за графіком.

Основна література


  1. Фокс Дж. Програмное обеспечение и его разработка. М.,: КОМПЬЮТЕР ПРЕСС, 1995.-280 с.

  2. Петр Драхвелидзе, Евгений Марков Delphi4 – Среда визуального программирования. Наиболее полное руководство BHV – Санкт-Петербург, 1999 г. 816 с.

  3. Архангельский А.Я. Программирование в Delphi 5. – M.: - ЗАО „Издательство БИНОМ”, 2000. – 1072 с.

  4. Фаронов В.В. DELPHI 5. Учебный курс. – М.: НОЛИДЖ – 2000. – 640 с.

Література знаходиться в НТБ НТУУ “КПІ.”

VI. Мова

Мова викладання українська.



VII. Характеристика індивідуальних завдань

Як семестрове індивідуальне завдання передбачена модульна контрольна робота.

Метою модульної контрольної роботи є перевірка та удосконалення засвоєння матеріалу. Модульна контрольна проводиться протягом 2 годин.

VIII. Методика оцінювання

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

1) виконання та захист лабораторних робіт;

2) модульні контрольні роботи;

3) відповіді на екзамені або заліку.
Крім того, діє система штрафних та заохочувальних балів за:

- неформальний підхід до виконання лабораторних робіт та застосування оригінальних програмних рішень + 1 бал

- несвоєчасна здача лабораторних робіт без поважної причини - 1 бал

- відсутність на лабораторній роботі

або лекції без поважної причини - 1 бал

Рейтинг з кредитного модуля, формується як сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру та вагового балу з екзамену RE.

R = RC + RE .

Нижче у таблиці надано інформацію щодо відсоткового внеску видів контролю у семестровий рейтинг.



Види семестрового контролю

Відсотковий внесок видів контролю у семестровий рейтинг

лаб. робота №1

3

лаб. робота №2

4

лаб. робота №3

6

лаб. робота №4

8

лаб. робота №5

4

лаб. робота №6

8

лаб. робота №7

10

лаб. робота №8

12

лаб. робота №9

15

модульна контрольна робота

15

Залік

15

Разом

100%

Оскільки успішне завершення семестру можливе, якщо студент під час сдачі заліку отримає не менше 60 балів, а відсотковий внесок заліку у рейтинг становить 15%, тобто 60*0.15=9 балів, тоді рейтинг перед іспитом повинен становити не менше 51 балу.

IX. Організація

Реєстрація на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію відбувається згідно з установленим порядком проходження навчального процесу в НТУУ “КПІ”.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка