Олексій миколайович бекетов –академік архітектури олексій Миколайович Бекетов



Скачати 38.83 Kb.
Дата конвертації21.02.2017
Розмір38.83 Kb.
ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ БЕКЕТОВ –АКАДЕМІК АРХІТЕКТУРИ



Олексій Миколайович Бекетов (1862-1941) - відомий російський і радянський архітектор та художник-пейзажист, академік архітектури з 1894, професор Санкт-Петербурзької Імператорської Академії мистецтв із 1898, доктор архітектури з 1939, Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1941). Автор більше двадцяти архітектурних шедеврів, в основному в стилі російської класичної архітектурної школи й модерну.

Олексій Миколайович народився 19 лютого (3 березня н. ст.) 1862 року в місті Харкові (за іншим даними - у Києві) у родині Миколи Миколайовича Бекетова - засновника фізико-хімічної науки, академіка Імператорської Академії Наук.

Одержав освіту на архітектурному факультеті Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, у професорів Д. І. Грімма й О. І. Кракау в 1882-1888 роках. Працював у той же час у відомого петербурзького архітектора М. Є. Месмахера, беручи участь у проектах палацу Великого князя Михайла Михайловича, будинку архіву Державної ради та ін.

Звання академіка архітектури одержав у 1894 році за проект будинку Громадської бібліотеки на півтора мільйона томів, що з 1921 носить ім'я Короленко, найбільшої бібліотеки Східної України (будівництво завершено у 1901 р.).

Значною мірою сформував архітектурне обличчя міста Харкова (більше 40 будинків). Створені ним будинки надали місту масштабність та виразність. Витвори О.М. Бекетова відзначаються чудовими пропорціями, пластичністю, досконалістю деталей. Вони й нині прикрашають площі та вулиці міста Харкова: площі Конституції, Руднєва, Театральну, вулиці Пушкінську, Раднаркомівську, Дарвіна, Мироносицьку та Садово-Куликовську.

На початку століття митець створив унікальні приватні будинки, серед них треба виділити особняк по вул. Раднаркомівській, 10 та 11. На розі Пушкінської та Каплунівської (зараз – Червонопрапорна) вулиць на початку ХХ століття за його проектом була зведена в стилі московських храмів ХVII століття церква Різдва Богородиці. В 10-х роках ХХ століття архітектор багато працював над проектами споруд громадського призначення, серед яких будинок Харківського медичного товариства по вул. Пушкінській, 14 (1913 р.), притулок для старих дворян по вул. Чайковського, 4 та притулок для дітей-сиріт по вул. Пушкінській, 84 (1914-1915 рр.), будинок вищих жіночих курсів по Мироносицькій вулиці, 92 (1916 р.) та інші.

Близько 60 будинків за його проектами також побудовані в Криму (Сімферополь, Алушта), Києві, Ростові-на-Дону, Катеринославі, Лубнах, Новочеркаську, Бєлгороді, Баку, Донецьку та містах Донбасу (Горлівці, Макіївці й інших).

Важливе значення мала також педагогічна діяльність О.М. Бекетова, який виховав плеяду талановитих учнів і послідовників-архітекторів, які вчилися в технологічному (ХПИ), інституті мистецтв (ХХПИ), інженерно-будівельному (ХИСИ) й інституті інженерів комунального господарства (ХИИКС) у Харкові. Серед його учнів відомі архітектори А. Н. Душкін, Я. Г. Ліхтенберг, В. Г. Кричевський.

Був одружений на дочці південноросійського гірничого промисловця Олексія Алчевського Ганні (1868-1931), яка була художницею.

Помер Олексій Миколайович 23 листопада 1941 року в окупованому німцями Харкові. Був похований на міському цвинтарі на місці нинішнього Молодіжного парку. У другій половині 1970-х років, перед ліквідацією цвинтаря, прах було перенесено на тринадцятий міський цвинтар Харкова по вулиці Пушкінської.



Історичні факти

  • Серед родичів Олексія було надзвичайно багато талановитих і відомих людей. Він син академіка-хіміка Миколи Бекетова, племінник академіка-ботаніка, ректора СпбУ Андрія Бекетова й перекладачки Єлизавети Бекетової, двоюрідний брат поетес Катерини й Марії Бекетових, дядько поета Олександра Блока, свояк великого хіміка Дмитра Менделєєва.

  • Найцікавішим проектом Бекетова був проект нового харківського оперного театру на 2200 чоловік. Цьому завадила Перша світова війна, а потім громадянська. У результаті Харків має замість чудового бекетовського - величезний «миргородський» довгобуд (будувався 14 років) новий оперний театр на Сумській з театральним залом усього на 1500 місць, без вікон, схожий на що завгодно (прізвисько «саркофаг»), але не на театр.

  • Іншим цікавим будинком - прикрасою міста обіцяв стати бекетовський новий будинок Харківського університету, якому до кінця 1930-х стало тісно в стінах колишнього Губернаторського палацу. Архітектор одержав право на зведення нового будинку ХДУ. Але й цей проект не було реалізовано через війну - тепер уже іншу.

  • Архітектор брав участь у конкурсі на спорудження відомого Держпрому, але його традиційний «бекетовський» проект через «старомодність» не зміг конкурувати з молодими архітекторами конструктивізму.

  • Праправнучка Бекетова ходить (у 2008 році) у першу школу по вул. Красіна, 12, перший корпус якої, що виходить на Дарвіна (будинок 13), побудував у 1896 році її прапрадід.

  • Бекетов був непоганим художником-пейзажистом. Його картини є в приватних колекціях.

  • Теща російського патріота Бекетова була українською націоналісткою. Її учнем був український націоналіст-терорист Микола Міхновський, що підірвав у 1904 році пам'ятник великому російському поетові Олександру Сергійовичу Пушкіну на Театральній площі Харкова (на тому самому місці, де пам'ятник стоїть в даний момент).

Пам’ять

  • Іменем О.М. Бекетова названо одну із станцій Харківського метрополітену.

  • Його ім'ям названо вулицю в районі ХТЗ.

  • 23 серпня 2007 року на його честь відкрито пам'ятник на Сумській, перед ХИСИ.

  • В Алушті на колишній дачі Бекетових, побудованої Олексієм Миколайовичем у східно-мавританському стилі, відкритий дім-музей О.М. Бекетова.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка