Об’єктом вивчення



Сторінка1/4
Дата конвертації29.11.2016
Розмір0.72 Mb.
  1   2   3   4
ВСТУП
Метою вивчення курсу світової літератури у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової середньої освіти, є формування широкої читацької компетенції у студентів, яка ґрунтується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо. Важливе завдання курсу літератури - ознайомлення студентів з дійсністю, минулим і сучасним життям всього людства, вироблення вміння, керуючись принципом історизму, сприймати життєві факти і події, зображені в літературному творі, давати їм правильну, обґрунтовану оцінку з позиції загальнолюдських морально-етичних цінностей.

Об’єктом вивчення курсу зарубіжної літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Тому аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо. Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід розглядати не як самоціль, а як один із засобів визначення своєрідності його поетики. У вивченні літератури важливе не стільки механічне запам’ятовування студентами сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів, скільки їх аналіз та інтерпретація, уміння бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцiнювати особливості його реалізації, насолоджуватися процесом читання.

Термін вивчення предмета визначається навчальними планами відповідних навчальних закладів. На вивчення предмета відводиться 104 години, з них 8 годин - на проведення підсумкового тематичного контролю.

Курс навчальної дисципліни вивчається українською мовою.

Рубрика “Теорія літератури” передбачає обов’язкове вивчення мінімуму теоретико-літературних понять, засвоєння яких слід здійснювати в суто практичному аспекті, на прикладах конкретних художніх творів, не перетворюючи теоретичний матеріал на домінанту вивчення літератури.



Види контролю, кількість та форми інших перевірочних робіт (тематичне опитування, письмові творчі роботи чи самостійні відповіді на запитання, тести, реферати, повідомлення та ін.) визначає викладач. Під час оцінювання успішності студентів обов’язковим має стати контроль за прочитанням кожним студентом програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних повідомлень, письмових творчих робіт чи рефератів.

Основні вимоги до знань і вмінь студентів

із курсу «Світова література»
І. Студенти повинні знати:

  • основні етапи розвитку світового літературного процесу, особливості історико-культурних епох;

  • найважливіші відомості про творчі методи та літературні напрями;

  • авторів та перекладачів вивчених творів;

  • найістотніші відомості про творчий шлях письменників;

  • місце і значення вивчених творів у творчому доробку письменника та літературному процесі;

  • сюжет, особливості композиції, систему образів вивчених творів;

  • характерні стильові особливості вивчених творів;

  • характерні особливості індивідуального стилю письменника;

  • жанрові особливості прочитаних творів;

  • головні чинники, проблеми духовного життя героїв;

  • естетичне, загальнолюдське і конкретно-історичне значення вивчених творів;

  • основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;

  • тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам'ять.


ІІ. Студенти повинні вміти:


  • виразно, вдумливо читати програмові твори;

  • відтворювати в уяві художні картини, зображені письменником;

  • критично аналізувати твір з урахуванням його ідейно-художньої цілісності та авторської позиції, самостійно даючи оцінку фактам, явищам, ідеям;

  • оцінювати різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них;

  • визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображувальні засоби;

  • визначати ідейно-художню роль елементів сюжету, композиції в їх єдності;

  • характеризувати героя твору, аргументовано оцінюючи його вчинки, мотиви та наслідки дій;

  • порівнювати героїв одного або кількох творів;

  • виявляти авторську позицію;

  • аналізувати художні твори в єдності змісту та форми;

  • обґрунтовувати власні оціночні судження щодо змісту прочитаного;

  • аналізувати і систематизувати отриману інформацію, використовувати докази у власній аргументації;

  • визначати своєрідність віршованої мови зазначених чинною програмою поезій (розмір вірша, рими, строфи; художні тропи);

  • виявляти у програмовому творі найхарактерніші ознаки літературних напрямів і течій;

  • розрізняти літературні напрями;

  • порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій (на рівнях окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);

  • зіставляти (при наявній можливості) твори мовою оригіналу і в українських перекладах;

  • складати план (простий і складний), а також писати реферат, пошукову творчу роботу;

  • створювати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

  • складати тези й конспект літературно-критичних статей;

  • писати рецензії на прочитані художні твори, переглянуті кінофільми, вистави;

  • готувати інформаційні повідомлення, реферати, доповіді на літературну тему, презентації тощо;

  • виразно читати твори українською та мовою оригіналу (за умови такої можливості);

  • користуватися довідковою літературою;

  • визначати програму особистої літературної самоосвіти.


Орієнтовний тематичний план навчального курсу







Назва розділів і тем

Кількість годин

Всього

Лекції

Практичні

Семінарські

І
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОЗА ХІХ ст.




18

6

8

4




Вступ. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., розквіт соціально-психологічної прози.

2

2







З французької літератури

Стендаль (1783—1842). “Червоне і чорне”.
Оноре де Бальзак (1799-1850). “Гобсек”.

8

2

4

2

З російської літератури

Федір Достоєвський (1821-1881). “Злочин і кара”.

Лев Толстой (1828-1910). “Анна Кареніна”.

8

2

4

2

ІІ

ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ТА

НА МЕЖІ ХІХ-ХХст.

16

4

10

2




Огляд. Традиції і новаторські зрушення в літературі другої половини ХІХст. Декадентські настрої в літературі та інших видах мистецтва. Поетична революція.

З літератури США

Волт Вітмен (1819-1892). Збірка “Листя трави” (твори за вибором викладача).

2

2










З французької літератури

Шарль Бодлер (1821-1867). Збірка “Квіти зла”; вірші “Альбатрос”, “Відповідності”, “Вечорова гармонія”.

Поль Верлен (1844-1896). “Поетичне мистецтво”, “Забуті арієти”, “Так тихо серце плаче…”.

Артюр Рембо (1854-1891). “Голосівки”, “П’яний корабель”, “Відчуття”.

4




2

2




Огляд. Натуралізм та течії раннього модернізму в художній прозі другої половини ХІХ ст.

Передумови та головні шляхи оновлення європейського театру на межі ХІХ-ХХст.



2

2







З англійської літератури

Оскар Вайльд (1854-1900).“Портрет Доріана Грея”.

2




2




З норвезької літератури

Генрік Ібсен (1828-1906). “Ляльковий дім”.

2




2




З російської літератури

Антон Чехов (1860-1904). “Чайка”.

2




2




З англійської літератури

Джорж Бернард Шоу (1856-1950). “Пігмаліон”.

2




2




ІІІ

ЛІТЕРАТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.


30

4

18

8




Вступ. Історико-соціальна характеристика доби. Найвідоміші представники авангардистських і модерністських течій першої половини ХХ ст.

2

2







З австрійської літератури

Райнер Марія Рільке (1875-1926)

“Орфей, Еврідіка, Гермес”, “Ось дерево звелось…”.



З французької літератури

Гійом Аполлінер (1880-1918). “Лорелея”, “Міст Мірабо”, “Зарізана голубка й водограй”.

2




2




З англомовної літератури

Томас Стернз Еліот (1888 – 1965). “Ранок біля вікна”, “Суїні серед солов’їв”, “Порожні люди”.

З іспанської літератури

Федерiко Гарсíа Лóрка (1898—1936). “Про царівну Місяцівну”, “Балада про чорну тугу”, “Гітара”, “Газела про темну смерть”, “Касида про сон під зорями”.

2




2




Срібна доба” російської поезії.

Олександр Блок (1880-1921). “Незнайома”, Весно, весно, без меж і без краю…”, Скіфи”.

Анна Ахматова (1889-1966). “Довкола жовтий вечір ліг”, Дав мені юнь ти сутужну”, Реквієм”.

Борис Пастернак (1890-1960). Визначення поезії, По стіні збігали стрілки…, Зимова ніч.

Володимир Маяковський (1893-1930). А ви змогли б?, Послухайте!, Лілічко! Замість листа.

4






2



2

Огляд. Європейська модерністська проза та її засновники.

З ірландської літератури

Джеймс Джойс (1882-1941). “Джакомо Джойс”.

2

2







З австрійської літератури

Франц Кафка (1883-1924). “Перевтілення”.

4




2

2

З німецької літератури

Томас Манн (1875-1955).“Маріо і чарівник”.

2




2




З російської літератури

Михайло Булгаков (1891-1940). “Майстер і Маргарита”.

4




2

2

З англійської літератури

Джордж Орвелл (1903-1950). “Скотоферма”.

2




2




З французької літератури

Альбер Камю (1913-1960). “Чума”.

4




2

2

Із лірики періоду Другої світової війни.

Пауль Целан “Фуга смерті”, Поль Елюар “Свобода”, з поезій К.Симонова, Ю.Друніної, О.Берггольц та ін. (за вибором викладача)

2




2




ІV

ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.


18

4

12

2




Вступ. Специфіка літератури другої половини ХХ ст. Розвиток існуючих і виникнення нових літературних напрямів, течій і тенденцій.


2

2







З англомовної літератури

Вíстен Óден (1907—1973). “Куди ж ти, куди?..”, “1 вересня 1939 року”, “В музеї образотворчого мистецтва”, “Популярний життєпис”.

Ернест Хемінгуей (1899-1961). “Старий і море”.

Джером Селінджер (нар.1919р.). “Ловець у житі”.



8




6

2

З латиноамериканської літератури
Габріéль Гарсíа Мáркес (нар. 1928). “Стариган із крилами”.

2





2





З японської літератури
Кавабáта Ясунáрі (1899—1972). “Тисяча журавлів”.

2




2




Огляд. Модерністські й неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини ХХ ст.

Із французької літератури

Ежен Йонеско (1909-1998). “Носороги".

4

2

2




V.

ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА ПРОЗА

ОСТАННІХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХст.

ЛІТЕРАТУРА НА МЕЖІ ХХ-ХХІ ст.

14

4

4

4




Вступ. Загальна характеристика історико-культурної ситуації к.ХХ-поч.ХХІ ст. Постмодернізм як один із провідних напрямків мистецтва кінця ХХ ст.

2

2







З сербської літератури

Мілорад Пáвич (нар. 1929р.). “Дамаскин” (або інший твір за вибором викладача).

2




2




З німецької літератури

Патрік Зюскінд (нар. 1949р.). “Запахи, або Історія одного вбивці”.

2




2




Огляд. Загальна характеристика сучасного літературного процесу.


4







2

Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу курсу “Зарубіжна література”.

Міжнародні літературні премії та їх вплив на розвиток всесвітньої літератури.

Українська перекладацька школа та її найвидатніші представники.


4

2




2




Підсумковий тематичний контроль (протягом року)


8













Загальна кількість годин на вивчення дисципліни


104












Твори, рекомендовані

для вивчення напам’ять:
Ш.Бодлер “Альбатрос”

П.Верлен “Так тихо серце плаче…” або інший (за вибором студента)

А.Рембо “Відчуття” або інший (за вибором студента)

В.Вітмен “Пісня про себе” (уривок)

Г.Аполлінер “Міст Мірабо”

Ф.Гарсіа Лорка “Гітара” або інший (за вибором студента)

Р.М.Рільке “Осінній день” або “Слова убогі і щоденно вжиті”

О.Блок “Весно, весно, без меж і без краю…”

А.Ахматова “Реквієм” (уривок)

Б.Пастернак “Зимова ніч” або інший (за вибором викладача)

В. Маяковський Вірш (за вибором студента).

РЕКОМЕНДОВАНИЙ список художнОЇ літературИ

для ДОДАТКОВОГО читання
І. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОЗА ХІХ ст.
Бальзак О. Шагренева шкіра. Батько Горіо.

Бронте Ш. Джейн Ейр.

Діккенс Ч. Пригоди Олівера Твіста. Домбі і син.

Золя Е. Ругон-Маккари. Дамське щастя.

Меріме П. Таманго. Кармен. Українські козаки та їхні останні гетьмани.

Мопассан Г. Життя. Любий друг.

Моруа А. Прометей, або Життя Бальзака.

О.Генрі. Серце Заходу.

Прус Б. Фараон.

Сенкевич Г. Камо грядеши? Хрестоносці.

Теккерей В. Ярмарок марноти.

Толстой Л. Війна і мир. Крейцерова соната.

Тургенєв І. Ася. Напередодні.

Флобер Г. Пані Боварі.

Чехов А. Людина у футлярі. Дама з собачкою. Про любов. Скрипка Ротшильда.

ІІ. ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст. ТА НА МЕЖІ ХІХ-ХХ ст..
Гамсун К. Пан.

Готьє Т. Емалі і камелі.

Джойс Дж. Портрет митця замолоду. Дублінці.

Малларме С. Поезії.

Метерлінк М Синій птах.

Тютчев Ф. Поезії.

Фет А. Поезії.
ІІІ. ЛІТЕРАТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.
Брехт Б. Матінка Кураж та її діти. Життя Галілея.

Булгаков М. Дні Турбіних.

Бунін І. Легке дихання. Темні алеї.

Гакслі О. Прекрасний новий світ.

Галчинський К. Поезії.

Гессе Г. Степовий вовк.

Горький Максим. Стара Ізергіль.

Гумільов М. Поезії.

Єсенін С. Поезії.

Замятін Є. Ми.

Кафка Ф. Притчі. Лист до батька. Вирок.

Купрін О. Гранатовий браслет. Олеся. Суламіф.

Лондон Дж. Мартін Іден. Оповідання.

Манн Т. Доктор Фаустус. Чарівна гора.

Мандельштам О. Поезії.

Набоков В. Дар. Машенька.

Незвал В. Поезії.

Орвелл Дж. 1984.

Платонов А. Котлован.

Ремарк Е.М. Три товариші.

Твардовський О. Василь Тьоркін.

Фейхтвангер Л. Гойя. Лже-Нерон.

Фолкнер В. Ведмідь. Підпал.

Веллс Г. Війна Світів.

Цвєтаєва М. Поезії.
ІV. ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

Ануй Ж. Антігона.

Айтматов Ч. Плаха.

Апдайк Дж. Кентавр.

Беккет С. Чекаючи на Годо.

Биков В. Альпійська балада.

Белль Г. Очима клоуна. Дім без господаря.

Борхес Х.Л. Дзеркало і маска. Диск. Кинджал.

Бродський Й. Поезія.

Голдінг В. Володар мух.

Дюрренматт Ф. Гостина старої дами.

Іонеско Е. Голомоза співачка.

Камю А. Сторонній

Кобо А. Людина-скринька.

Кортасар X. Гра в класики.

Моем С. Театр.

Моріак Ф. Дорога в нікуди.

Саррт Ж. П. Мухи.

Саррот Н. Золоті плоди.

Саган Ф. Добрий день, смутку. Небагато сонця в холодній воді.

Стругацькі А. і Б. Важко бути богом.

Шаламов В. Колимські оповідання.

Фріш М. Санта-Крус.
V. ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА ПРОЗА ОСТАННІХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХ ст.

ЛІТЕРАТУРА НА МЕЖІ ХХ-ХХІ ст
Бах Р. Чайка Джонатан Лівінгстон.

Еко У. Ім’я троянди.

Зюскінд П. Контрабас.

Кальвіно І. Коли однієї зимової ночі подорожній…

Коельо П. Алхімік.

Кундера М. Невимовна легкість буття.

Павич М. Хозарський словник. Оповідання.

Пелєвін В. Оповідання.

Рансмайр К. Останній світ.

Фаулз Дж. Маг. Колекціонер.




КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

ІЗ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Моніторинг і оцінювання результативності навчання належать до найважливіших аспектів навчального процесу і значною мірою визначають його якість.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень студентів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне) та державна підсумкова атестація.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень студентів є знання, вміння та навички, самостійність суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування, виконання різних видів письмових робіт.

Тематична атестація у процесі вивчення світової літератури проводиться за певними розділами (модулями) курсу. Тематичне оцінювання є обов’язковим. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення певного розділу навчального матеріалу. Тематичне оцінювання навчальних досягнень студентів забезпечує:

- усунення безсистемності в оцінюванні;

- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

- систематизацію й узагальнення вивчення навчального матеріалу.

Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми. Відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого заняття. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться, оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).

Якщо студент(ка) був(ла) відсутній(я) на заняттях протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом “Тематична” виставляється н/а (не атестований(а)).

Якщо студент з поважної причини був відсутній на заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок узагалі, такий студент не може бути атестований за семестр, навпроти прізвища такого студента в колонці І семестр має стояти запис – н/а (не атестований(а)), а семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці семестру та навчального року. Підсумкова оцінка за семестр визначається за результатами тематичного оцінювання і має бути наближена до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.

Критерії оцінювання результатів навчальної діяльності студентів на заняттях віповідають загальнодержавним, затвердженим Міністерством освіти і науки України від 05.05.2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”. Тож оцінювання навчальних досягнень має здійснюватися за такими критеріями:





Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

I. Початковий

1

Студент(ка) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних персонажів тощо)




2

Студент(ка) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, впізнає за описом окремого персонажа твору чи з якого твору взято уривок тощо)




3

Студент(ка) розуміє навчальний матеріал і за допомогою викладача дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору, впізнає літературний факт за описом або визначенням)

II. Середній

4

Студент(ка) має уявлення про зміст твору, може переказати незначну його частину та з допомогою викладача визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал




5

Студент(ка) знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження і доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів




6

Студент(ка) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою викладача виділяє головні епізоди, вміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові зв'язки, дає визначення літературних термінів з прикладами

ІІІ. Достатній

7

Студент(ка) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим викладачем зразком, наводить окремі приклади з тексту




8

Студент(ка) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань




9

Студент(ка) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань

ІV. Високий

10

Студент(ка) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює і творчо використовує дібраний матеріал




11

Студент(ка) на високому рівні володіє матеріалом, уміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її розв'язання, висловлює власні думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них




12

Студент(ка) вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань і вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до літературної творчості



Говоріння й письмо (діалогічне та монологічне мовлення)

Діалогічне мовлення
Оцінюється здатність студентів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) вміти складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування; самостійно досягати комунікативної мети; використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету; дотримуватися теми, спілкування та норм літературної мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, точність, емоційність тощо);

в) висловлювати власну думку щодо теми, яка обговорюється;



г) аргументувати висловлені тези, коректно спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.


Рівень

Бали

Критерії навчальних досягнень студентів

I. Початковий


1

Студент(ка) підтримує діалог на елементарному рівні. Здебільшого він (вона) відповідає на запитання лише однозначними реченнями (“так” чи “ні”) або уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру

2

Студент(ка) відповідає на елементарні запитання короткими репліками, які лише частково реалізують комунікативну мету.

3

Студент(ка) бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання; комунікативна мета досягається ним (нею) лише частково

II. Середній


4

Студент(ка) бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, певною мірою досягає мети спілкування, його (її) репліки лише частково враховують ситуацію спілкування

5

Студент(ка) бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, дотримується елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте може відхилятися від теми, його (її) мовлення характеризується стереотипністю

6

Студент(ка) загалом досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його (її) репліки в основному змістовні, відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, участь у діалозі здійснюється переважно за допомогою вчителя або співрозмовника, спирається на запропонований зразок

III. Достатній


7

Діалогічне мовлення студента(ки) за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, невимушеним; відстежуються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому дотримуються, судження загалом самостійні й аргументовані, відхилення від теми, помилки в мовному оформленні реплік майже не трапляються

8

Студент(ка) загалом вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження й аргументує їх з допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик та узагальнень

9

Студент(ка) самостійно складає діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення (чітко висловлює думки, вміє сформулювати цікаве запитання, дати влучну, змістовну відповідь, виявляє толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника), особиста позиція виражається порівняно нечітко, аргументація відзначається оригінальністю, самостійністю

IV. Високий




10

Студент(ка) складає діалог за проблемною ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння чітко формулювати думки, обґрунтовуючи власну позицію, виявляє готовність уважно й доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи йому можливість висловитися; дотримується правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення його реплік у цілому відповідають нормам

11

Студент(ка) складає діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми та визначивши проблему для обговорення, переконливо й оригінально аргументує свою позицію, зіставляє різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляє повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення його реплік відповідають нормам

12

Студент(ка) складає глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми та визначивши проблему для обговорення, демонструючи вміння уважно й доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й із власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий предмет, змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; дотримується правил поведінки й мовленнєвого етикету в розмові
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка