Обґрунтування проекту та його складові >ІІ. Етапи проекту ІІІ. Зміст проекту >IV. Робота з батьками



Сторінка1/3
Дата конвертації22.04.2017
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3
Економіко-правовий ліцей






Уклала

Ануфрієва Т. А.,

класний керівник 11 класу

Рівне – 2014

І. Обґрунтування проекту та його складові

ІІ. Етапи проекту

ІІІ. Зміст проекту

IV. Робота з батьками

1. Функції роботи класного керівника з батьками.

2. Форми і методи роботи з батьками

3. Батьківський комітет класу

4. Орієнтовний план психолого-педагогічної просвіти батьків

5. Діагностичні інструментарії для вивчення позиції батьків та вихованців

V. Методична скарбничка

Додаток 1. Пам’ятка батькам

Додаток 2. Золоті заповіді батькам


Додаток 3. Золоті правила для батьків


Додаток 4. Поради батькам

Додаток 5. Поради батькам, що допомагають дітям учитися.

Додаток . Деякі поради педагогу

Додаток 5. Типові помилки сімейного виховання

VI. Література




Батьки і діти… Це вічний світ, у

якому завжди було і буде багато важкого і непізнаного.

В.О. Сухомлинський

Сім'я, родина — найвища цінність на Землі, яка робить життя кожної людини повноцінним, плідним. У статті 59 Закону України «Про освіту» зазначено, що виховання у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Виховання дітей – відповідальна задача. Можна діяти несвідомо, ні про що не замислюючись, пливти туди, куди несе життя, сподіваючись на вдалий збіг обставин. А можна підійти до цього свідомо, прийнявши на себе відповідальність та створюючи щастя дитини своїми руками. Вибір за батьками.

В.О.Сухомлинський писав: «У сім'ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростає пагін і гілки, і квітки, і плоди. Сім'я — це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».

На сім'ю, родину покладено найважливіші функції:


  • репродуктивну (продовження людського роду);

  • матеріально-економічну (планування бюджету сім'ї);

  • побутову (забезпечення житлом, ведення домашнього господарства);

  • комунікативну (створення сприятливого сімейного мікроклімату);

  • рекреативну (організація вільного часу та відпочинку, розвиток інтересів і потреб особистості);

  • виховну (формування особистості дитини, передача свого соціального досвіду).

Головна з усіх функцій – виховання повноцінної особистості.

У наш час, на жаль, можна спостерігати відчуження батьків і дітей, зміну ціннісних орієнтирів молоді, втрату високих ідеалів української родинної педагогіки.

Труднощі виконання виховної функції сім’ї значною мірою пов’язані із низьким рівнем педагогічної культури батьків, відсутності стратегії виховання дитини в сім’ї, недостатньої підготовки молоді до материнства та батьківства.

Школа завжди прагнула до взаємодії з сім'єю, була організуючим початком сімейного виховання.

Останнім часом з тих чи інших причин школа і сім'я перебувають у стадії перманентної конфронтації. Педагоги дають негативні характеристики сім'ї, звинувачуючи батьків у самоусуненні від виховання власних дітей, у брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу, зневажливо ставляться до вчителів, указуючи на їхній низький професійний рівень, невисокі моральні якості. У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до педагогів з приводу проблем, які виникають у вихованні дітей. До педагогів батьки звертаються зазвичай тоді, коли вже запізно.

Сім'я і школа — потенційні природні партнери у вихованні дітей — часто виявляються реальними супротивниками, а поміж ними в епіцентрі ворожих взаємин і агресивних висловів постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що призводить до проявів аморальної поведінки.

Попри все за певних умов гострота проблеми взаємодії школи і сім'ї в сучасних умовах може бути знята. Для цього необхідно, аби суб'єкти взаємодії вибудовували основи культури спілкування, такі необхідні для розв'язання проблем дитини. Останнім часом психолого-педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків.

Перше. Педагог має усвідомити: культура передбачає недоторканість родини й невтручання в сімейні взаємини. Втручатися в життя сім'ї можливо у виняткових випадках, коли нехтуються інтереси дитини, коли її здоров'я, життя, добробут перебувають у небезпеці з вини батьків або інших дорослих членів сім'ї.

Друге. Школа — не рідний дім, а сім'я ніколи не замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні. Розводячи виховні сфери школи і сім'ї, педагог має враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне.

Третє. Школа не є частиною ринкового простору, оскільки не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків. Школа - інститут соціальний, її призначення — передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі матеріальних продуктів культури. Школа вільна від батьківських вказівок і настанов в організації своєї професійної діяльності. Школа незалежна від батьків у будові життєдіяльності школярів.

Однак і шкільна, і сімейна сфери не існують ізольовано в житті дитини, яка, приходячи до школи, репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр соціальних взаємин, звички, манери поведінки, зрештою, рівень інтелекту.

Педагог як представник шкільної виховної сфери не має можливостей, аби кардинально (навіть за потреби) змінювати умови сімейного життя дитини, він не уповноважений втручатися в родинний уклад. У нього інший предмет професійної діяльності — дитина, яка приходить до школи з сім'ї.

Контакт з батьками як взаємодія може бути встановлений лише за умови, що обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки спільними зусиллями можна створити умови для розвитку та виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду.

Визначальна умова взаємодії цих двох суб'єктів - батьків і педагога - вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного, можливості порозуміння щодо завдань і засобів виховного впливу заради благополуччя дитини, адекватність виховних дій до запланованого кінцевого результату.

В роботі з батьками ще багато невирішених питань. Тому й тема проекту «Ми одна родина» актуальна.


Мета проекту

Забезпечення оптимального функціонування співпраці класного керівника і батьків учнів класу як цілісної системи і створення умов для розвитку життєвих компетенцій учнів, а саме

- створення належних умов навчання та виховання для кожного учня класу через тісний зв'язок з родиною;

- активізація взаємодії батьків з учителями,

- підтримання тісної взаємодії ліцею, сім'ї, громадськості як фактора успішного впливу на розвиток дитини, підвищення педагогічної культури батьків, здійснення соціального нагляду;

- педагогічна допомога батькам в емоційній рефлексії стосовно дітей;

- формування у батьків педагогічної позиції щодо своєї дитини;

- культивування тактики співробітництва при взаємодії „дорослий – дитина”;

- організація психолого-педагогічної освіти батьків.
Завдання проекту


  • Збір, підготовка та розробка методичних матеріалів для реалізації проекту.

  • Сприяння забезпечення відповідального ставлення батьків і родини до виконання своєї головної функції – виховної.

  • Підвищення рівня знань батьків з питань виховання дитини.

  • Пропаганда кращого батьківського досвіду.

  • Поліпшення зв’язків між батьками, педагогами та дітьми, а також встановлення партнерських стосунків у трикутнику «педагоги – батьки – діти».

  • Залучення батьків до активної участі в освітньому процесі (навчанні та вихованні).

  • Залучення батьків до зміцнення матеріально-технічної бази ліцею.

  • Надання психолого-педагогічної підтримки та допомоги проблемним сім’ям у вихованні та навчанні дітей.

  • Пошук найбільш ефективних методів, форм і способів взаємодії педагогів і батьків задля досягнення спільної мети.


Очікувані результати проекту:

- виховання цілісної особистості, що зумовлене співпрацею педагоги - батьки;

- вивчення сімей учнів;

- участь батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;

- інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів;

- максимальне зближення сім’ї та ліцею на основі партнерства, співробітництва, взаємоспілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги.

- підвищення педагогічної культури батьків та поглиблення знань щодо основ виховання;

- відповідальне ставлення батьків до дітей;

- поліпшення стосунків дітей та батьків;

- отримання додаткової матеріальної підтримки шляхом спонсорських внесків батьків.


Учасники проекту:

  • учні класу;

  • класний керівник;

  • батьки;

  • психолог ліцею;

  • педагогічний колектив ліцею.


Методи реалізації проекту:

  • пошукова робота;

  • групова співпраця;

  • спостереження;

  • практична робота;

  • соціологічні дослідження.


Характеристика проекту

За кінцевим результатом: теоретико-практичний.
За змістом: надпредметний.
За кількістю учасників: колективний.
За тривалістю: довготривалий.
За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький.
За характером контактів: зовнішній.
Термін виконання

Вересень 2010 р. – травень 2014 р.








    1. Проблемно-цільовий етап

Здійснюється вибір проблемної сфери, постановка задач, окреслюється кінцевий вигляд створюваного продукту, його призначення та коло використання, відбуваються формування проектної бригади та розподіл обов'язків. Цей етап завершується формулюванням теми проекту й визначенням виду його завершеної форми, написанням короткої анотації проекту.

(вересень 2010р.)


    1. Підготовчий етап

Цей етап має на меті теоретичну підготовку учасників проекту: підбір необхідної психолого-педагогічної літератури, запис потрібних нотаток, взаємозв'язок з учителями-колегами, психологами, педагогами додаткової освіти та робітниками соціальної служби.

(вересень - жовтень 2010р.)


    1. Етап розробки сценарію й технічного завдання

На даному етапі передбачається збір матеріалів, відбір змісту й визначається приблизний обсяг проекту, робиться його найбільша деталізація, прописуються ролі всіх учасників проекту, терміни виконання ними кожного виду роботи.

(жовтень - листопад 2010р.)


    1. Етап практичної роботи (розв'язання проблеми)

Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз отриманої інформації, планування діяльності з розв'язання проблеми. Тому ведеться робота з утілення в життя поставлених задач, яка потребує від усіх учасників найбільшої ретельності, відповідальності, узгодженості дій, а також значних зусиль від керівництва проекту з координації діяльності учасників проекту та постійного контролю над ходом і термінами виконання робіт.

(грудень 2010р – грудень 2013р.)
5. Етап попереднього захисту

На цьому етапі здійснюється попередній перегляд проекту, виявляються недоробки, окреслюються шляхи усунення виявлених недоліків, відбувається коректування.



(січень - лютий 2014р.)


  1. Етап презентації - публічного захисту проекту

На цьому етапі відбувається показ виконаної роботи (широка аудиторія інформується про важливість вибраної проблеми), дається оцінка проекту, представляються вибрані шляхи розв'язання проблеми, розповідається про практичну діяльність у ході реалізації проекту.

(березень 2014р.)



  1. Оцінювання успішності проекту

По закінченню проекту організовується обговорення, під час якого батьки мають змогу оцінити проектну діяльність у цілому та особистий внесок кожного в загальну справу. Обмірковуючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, вони відповідають на такі запитання:

а) які знання вони отримали;

б) чому і як вони навчились;

в) яких умінь і навичок вони набули;

г) які переваги дає групова співпраця;

ґ) що вдалось найкраще;

д) чим важливою була їхня діяльність для власної родини.

(квітень –травень 2014р.)

На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. А тому, працюючи над вирішенням завдань цього проекту, ми будуємо невидимий ланцюжок між родиною і школою, який служить на благо усім учасникам навчально-виховного процесу. Це спільні турботи про те, щоб усім було цікаво і затишно в ліцеї, як у рідній домівці: спільні вечори, конкурси, спортивні змагання, вшановування родинних династій, багатодітних матерів, робота батьківського педагогічного всеобучу «Мистецтва виховувати - треба вчитися»- далеко не весь перелік заходів , що дає змогу творчо зростати вчителеві і учню, бути активними у цьому батькам.

А тому актуальними для класного керівника є слова В.О.Сухомлинського: «Педагогічна ідея - це крила, на яких злітає педагогічна творчість. Ідея надихає колектив, і починається найцікавіше і найпотрібніше в шкільному житті - колективна дослідницька робота».

Школа - це простір життя дитини; тут дитина має не готуватися до життя, а жити; школа має бути для учня, а не учень для школи. Виховання дитини в школі та сім'ї— це єдиний нерозривний процес. Тому надзвичайно важливо, щоб учителі і батьки об'єднали свої можливості й тісно співпрацювали в напрямку виховання підростаючого покоління. Становлення такої співпраці передбачає виявлення та активізацію виховних аспектів у родині, підвищення педагогічної культури батьків та організацію спільної діяльності сім'ї та школи.

До реалізації проекту у школі залучаються батьки, вчителі, представники громадськості та владних структур тощо. Дорослі беруть участь у проектній діяльності школи на правах координаторів, консультантів, експертів, членів журі, вони можуть поділитися власним життєвим досвідом, допомогти школярам відшукати джерела інформації щодо проблеми, піднятої в проекті, посприяти контактам із спеціалістами.








  1. Психолого-педагогічний блок

Цей блок включає в себе цикл різноманітних форм і прийомів роботи з проблем виховання, освіти та розвитку дітей, їх взаємовідносин з дорослими та однолітками тощо. Батьки не тільки здобувають необхідні теоретичні знання, а й обмінюються накопиченим досвідом, обговорюють нестандартні ситуації, шукають розв'язання поставлених задач і проблем, набувають навичок усебічного аналізу фактів, ведення дискусій та спілкування. Ось деякі з форм і прийомів роботи:

  • бесіди «Роль книжки в розвитку інтелектуальних та особистісних якостей людини», «Традиції виховання», «Моральне виховання підлітків у сім'ї», «Як досягти того, щоб знання стали потребою підлітків?»;

  • лекції «Результативність у навчанні. Від чого вона залежить?», «Роль спілкування в житті школяра», «Формування здорового способу життя», «Педагогічна тактовність батьків у вихованні, повага до самостійності дітей»;

  • семінари «Ми і наші діти», «Про значення похвали й покарання в родині», «Педагогічні вимоги до трудової діяльності підлітка в родині»;

  • практикуми «Психологія спілкування з дітьми», «Розумні матеріальні й духовні потреби дітей. Як їх сформувати?»;

  • індивідуальні консультації;

  • родинний вогник «Помилки родинного виховання. У чому вони полягають?».




  1. Відеоблок

Цей блок роботи передбачає здійснення відеозйомок і відеорепортажів, зроблених під час уроків, годин спілкування, позакласних заходів, занять гурткової роботи та спортивних секцій тощо. Батьки запрошуються на дні відкритих дверей, коли вони безпосередньо можуть відвідати відкриті уроки, різноманітні заходи, заняття. Вони відвідують класи, де навчаються їхні діти, ознайомлюються з особливостями спілкування педагогів та учнів, спостерігають за активністю дітей на уроках, їхнім станом здоров'я, під час

заходів спілкуються з дітьми, чого так бракує в сім'ях.




  1. Літературно-читацький блок

Мета даного блоку полягає в організації виставок педагогічної літератури, дитячих малюнків, письмових робіт учнів; презентації важливих видань для батьків, матеріалів журналів, газет про родинне виховання; заведення тематичних папок з конкретних проблем виховання для батьків, комплектування «Бібліотечки для батьків». Для роботи з періодичною пресою передбачається проведення «прес-діалогу» (дана форма роботи сприяє розвитку аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз), дискусій та «симпозіуму» (мета даного прийому - дослідити проблему в запропонованій літературі, обговоренні описаних у ЗМІ життєвих ситуацій і спробі їх вирішення). Після «симпозіуму» доречно провести аукціон ідей родинного виховання. Для обговорення різнобічних друкованих педагогічних матеріалів пропонується «коло спілкування» (це відверта розмова по колу, основна умова якої - кожний має висловитись).


  1. Довідковий блок

Для проведення цього блоку організується довідкове бюро «Запитання й відповіді», консультаційний пункт «Виникло запитання» та за допомогою умовної «Поштової скриньки» письмово ставляться запитання психологу, учителям-предметникам тощо. Напередодні вечора запитань і відповідей (проведення «круглого столу» з метою аналізу найбільш часто виникаючих запитань і проблем, систематизації відповідей і рішень проблем та узагальнення набутого досвіду з даних ситуацій) працює «лабораторія невирішених проблем». Вона досліджує ситуації, які склались у школі, класі, удома; виділяє питання, які потребують особливої уваги, знаходить шляхи їх вирішення через конкретні справи. Результатом співпраці батьків, дітей і класного керівника стане складання пам'яток, рекомендацій батькам і дітям.


  1. Блок-зустріч

Передбачає зустрічі з представниками соціальної служби з роботи з молоддю, психологами, учителями-предметниками, представниками правоохоронних органів і лікарями. Усі зустрічі під єдиним девізом: «Про співпрацю батьків, педагогів, дітей». Крім цього, передбачено проведення психологічних тренінгів і соціальних досліджень («Сім'я і світ прекрасного», «Батьки і діти: чому виникають конфлікти?», «Батьківські збори: погляд тат і мам», «Дозвілля сім'ї»). Обов'язковим є анкетування «Дім - родина - сім'я», «Друзі моєї дитини», «Можна й не можна в нашій родині», анкет для вивчення моральної орієнтації особистості та здібностей дітей, тести «Незакінчені речення», «Я курю, якщо...» тощо.






Перша функція

Ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу , що організовує ліцей , обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання.



Друга функція

Психолого-педагогічна освіта батьків.


Третя функція

Залучення батьків до спільної з дітьми діяльності :



  • Участь у всіх формах позаурочної діяльності ( походи ,екскурсії, вечори, змагання, благоустрій ліцею) .

  • Участь батьків у підготовці загальноліцейних традиційних форм роботи( вечори-зустрічі випускників, свята Першого та Останнього дзвоника , спортивних змагань, свято квітів, виставок, тощо )

  • Участь у профорієнтаційній роботі ліцею : екскурсії на виробництво, зустрічі з цікавими людьми ).

  • Участь у роботі ради ліцею , ради профілактики правопорушень.

  • Надання матеріальної допомоги в реалізації різних ліцейних і класних заходів.


Четверта функція

Коректування процесу виховання в родинах окремих учнів:



  • надання психолого-педагогічної допомоги в процесі сімейного виховання різних категорій учнів , зокрема обдарованих дітей ;

  • надання психолого-педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем : підлітковий вік , профілактика формування шкідливих звичок , профілактика правопорушень;

  • індивідуальна робота з неблагополучними родинами учнів ( ця робота здійснюється спільно із правоохоронними органами).


П’ята функція

Взаємодія батьків із громадськими організаціями , батьківськими комітетами ліцею і класу , піклувальною радою.



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка