О. М. Марзєєва національної академії медичних наук україни на правах рукопису голубятников микола іванович наукове обґрунтування



Сторінка1/24
Дата конвертації06.04.2017
Розмір4.54 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я імені О. М. МАРЗЄЄВА

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»
На правах рукопису

ГОЛУБЯТНИКОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

УДК 613:577.1:656.022.21
НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГІГІЄНІЧНИХ ОСНОВ

ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ МОРЕГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ


14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук






Науковий консультант:

Сердюк Андрій Михайлович

доктор медичних наук, професор, академік НАМН України

Київ-2016

ЗМІСТ




Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, ТЕРМІНІВ

6

ВСТУП…………………………………………………………...........................

9

РОЗДІЛ 1. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ПРИБЕРЕЖНИХ МОРСЬКИХ ЗОН (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) ..........................

21





1.1. Сучасний екологічний стан морського середовища світового океану …………………………………………………………………...

21





1.2. Забруднюючі компоненти стоків та систем водовідведення …..

32




1.3 Законодавчі акти щодо захисту моря від забруднення при судноплавстві………………………………………………………….

37


РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ……………………

67




2.1. Основні наукові напрямки та обсяг дисертації ………………...

67




2.2. Обґрунтування методології досліджень морегосподарської діяльності (МГД) ……………………………………………………..

68





Резюме……………………………………………………………………

83

РОЗДІЛ 3. АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПРИБЕРЕЖНИХ ВОД МОРСЬКИХ АКВАТОРІЙ ПОРТІВ, РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЖИВІ РЕСУРСИ МОРЯ ……………………………………………………

84





3.1. Еколого-гігієнічна і гідробіологічна оцінка північно-західної частини Чорного моря і гирла річок - об'єктів багатоцільових досліджень …………………………………………………………….

84





3.2. Соціально-гігієнічні аспекти, що сприяють забрудненню Чорного моря і заходи щодо поліпшення обстановки в структурах морегосподарської діяльності ………………………………………….

102





3.3. Комплексні дослідження рівня і ступеня контамінування морського середовища акваторій чорноморських портів ………….

106





Резюме……………………………………………………………………

118

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ МІГРАЦІЇ КОНТАМІНАНТІВ МОРЯ НА РЕКРЕАЦІЙНІ РАЙОНИ І ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ГОСТРИМИ КИШКОВИМИ ІНФЕКЦІЯМИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ …………………….

120





4.1. Вивчення шляхів поширення біозабруднювачів (натурний експеримент)……………………………………………………………...

120





4.2. Аналітичні дослідження гострих кишкових інфекцій серед населення центральних і приморських областей України……………

125





Резюме…………………………………………………………………….

131

РОЗДІЛ 5. ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ МОРСЬКОЇ ВОДИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПРОЦЕСИ САМООЧИЩЕННЯ МОДЕЛЬНИХ МІКРОКОСМІВ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ) ……………………………………..

133





5.1. Контамінанти та їх вплив на мікробіоту «водоймища» ………….

133




5.2. Вплив СПАР і нафтопродуктів на модельні мікрокосми …….......

145




5.3. Дослідження процесів самоочищення морської води в залежності від рівня її забруднення небезпечними біокомпонентами.

153





Резюме……………………………………………………………………

157

РОЗДІЛ 6. ЗАБРУДНЕННЯ МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА СУДНОВИМИ БАЛАСТНИМИ ВОДАМИ ПРОБЛЕМА ОБРОСТАННЯ СУДЕН НЕБЕЗПЕЧНИМИ ПАТОГЕНАМИ ТА ЇХ ЗАНЕСЕННЯ В ЧОРНОМОРСЬКИЙ РЕГІОН……………………………………………………...

160





6.1. Дослідження суднового водяного ізольованого баласту і біообростання корпусу суден ………………………………………….

162





6.2. Оцінка ризику індукування небезпечними патогенами акваторій морських портів …………………………………………………………

164





6.3. Еколого-гігієнічні аспекти біологічного обростання плавзасобів у проблемі безпеки морського середовища в морських рекреаційних зонах країни ……………………………………………………………...

171





Резюме…………………………………………………………………….

177

РОЗДІЛ 7. НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХИСТУ АКВАТОРІЙ ПОРТІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ, РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН І РАЙОНІВ ВОДОКОРИСТУВАННЯ ПРИ СУДНОПЛАВСТВІ………………………….....

180





7.1. Системи очищення і знезараження суднових стічно-фанових вод та оцінка ефективності їх роботи ………………………………………

182





7.2. Гігієнічна регламентація технологічних схем при розробці нових пристроїв природоохоронних модулів захисту моря від забруднення …………………………......................................................

194





7.3. Гігієнічна та виробничо-економічна ефективність суднових систем водовідведення, заснованих на підвищенні технологічного очищення та знезараження стічних вод …………………………….

201





Резюме…………………………………………………………………….

204

РОЗДІЛ 8 ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ОТРУТОХІМІКАТАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ КОМАХ У СТРУКТУРІ МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ…………………………………………………………………….

209





8.1. Фізико-хімічні властивості фосфінних препаратів і динаміка процесу їх розкладу і виділення фосфористого водню в атмосферу

209





8.2. Аналіз діяльності фумігаційниих робіт в системі державного нагляду санепідслужби на водному транспорті......................................

218





8.3. Універсальна блок-схема технології проведення знезараження та лабораторного контролю сільскогосподарских вантажів на суднах і в портах………………………………………………………………...

219





8.4. Санітарно-профілактичне забезпечення безпеки фумігаційних робіт в портах і на суднах……………………………………………….

220





Резюме…………………………………………………………………….

222

РОЗДІЛ 9. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ТА КОНЦЕПЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ МОРЕГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ……………………………………………………………………….

224





9.1. Моніторинг та прогноз впливу інфраструктур водного транспорту на навколишнє середовище ……………………………….

224





9.2. Реагентна обробка суднових стічно-фанових вод коагулянтами з відходів титанового промислового виробництва ……………………..

229





9.3.Гігієнічна та виробничо-економічна ефективність суднових систем водовідведення, заснована на підвищенні технології очищення та знезараження стічних вод………………………………...

238





Резюме…………………………………………………………………….

238

РОЗДІЛ 10. НАУКОВО-АНАЛІТИЧНІ КРИТЕРІЇ БЕЗПЕКИ МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНИХ РОБОТАХ У СИСТЕМІ САНЕПІДНАГЛЯДУ……………………….. ……………………………………..

241





10.1. Загальна характеристика процесу днопоглиблення …………….

241




10.2. Моніторинг днопоглиблення ґрунту в акваторії п. Іллічівська…

246




10.3. Класифікація ґрунтів днопоглиблення Азовсько-Чорноморського басейну за ступенем їх забруднення…………….......

248





10.4. Технологія днопоглиблення та інтегрованого лабораторного контролю відкладень і водних зразків природного горизонту ……….

250





10.5. Санітарні вимоги до поетапної технології днопоглиблення суднами технічного флоту в акваторіх морських портів……………...

255





Резюме…………………………………………………………………….

258

РОЗДІЛ 11. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАСАДИ ОЗДОРОВЛЕННЯ МОРСЬКИХ АКВАТОРІЙ І ПРИБЕРЕЖНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ……….

260





11.1. Заходи захисту морського середовища в умовах антропогенного впливу………………………………………………….

260





11.2. Наукові технологічні аспекти санітарної охорони водойм……...

268




Резюме…………………………………………………………………….

269

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ…...

272

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..

283

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ………………………………………………...

287

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ ………………………

290

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, ТЕРМІНІВ


АС

– алкілсульфати

БАР

біологічно активна речовина

БАТ

– блок автоматичного тестування

БГКП

– бактерії групи кишкової палички

БІС

– біоіндикаторні системи

БУО

– бляшко-утворюючі одиниці

БСК

– біологічне споживання кисню

БП

– бенз (а) пірен

ВООЗ

– Всесвітня Організація Охорони Здоров'я

ГЕЗАМП

– міжнародна об'єднання група наукових експертів з аспектів забруднення морів

ГДК

– гранично допустимі концентрації

ГКІ

– гострі кишкові інфекції

ГПВС - «С»

газо-паро-повітряна суміш

ХСК

– хімічне споживання кисню

ДСП

– Державні санітарні правила

ДЗ

– дезінфекційні засоби

ДТСГК

– двотреть основна сіль гіпохлориту кальцію

EPIMAP

– програмний пакет ВООЗ

ЄС

– Європейський Союз

ЗАХ

– залізо-алюмохлоровмісний реагент

ЗР

– забруднюючі речовини

ІМО

– Міжнародна Морська Організація

ІМНА

– Міжнародна Асоціація морської медицини

ІМТП

– Іллічівський морський торговельний порт

ІЧВ

– інвазія чужородного виду

Кр

– коефіцієнт ризику

КУО/дм³

– колонієутворюючі одиниці

КТ

– культура тканини

ЛПКП

– лактозопозитивна кишкова паличка

МАРГЛХЛ-73/78

– національна доктрина і міжнародна конвенція

ІМО

– міжнародна морська організація

МАРПОЛ

– Міжнародна конвенція з запобігання забруднення моря з суден

МОЗ

– Міністерство охорони здоров'я України

ММЛ

– морська медична лоція

(МОК) ЮНЕСКО

– міжнародна океанографічна комісія

МПА

– м'ясо-пептонний агар

НIЧ

– найбільше iмовірне число

НПАВ

– нафтополіциклічні ароматичні вуглеводні

НВ

– нафтовуглеводні

НМС

– нітрозометилсечовина

ЗКФ

загальні коліформи

ЗМЗ

– загальна мікробна забрудненість

МЧ

– загальне мікробне число

ОБРР

– орієнтовні безпечні рівні шкідливих речовин

ОВНС

– оцінка впливу на навколишне середовище

ОХА

– оксихлорид алюмінію

ПА

– поживний агар

ПАР

– поверхнево-активні речовини

ПАВ

– поліароматичні вуглеводні

ПЛАС

– план ліквідацій аварійних ситуацій

ПХБ

– поліхлоровані біфеніли

СанПіН

– санітарні правила і норми

СБО

– станція біологічного очищення

СНД

– Союз незалежних держав

СПАР

– синтетичні поверхнево-активні речовини

СУБД CLARION

– база даних

STATYRAPHICS

– статистичний пакет

СФВ

стічно-фанові води

ТОКПВ

– технологічний оздоровчий комплекс переробки відходів

УОЗСВ

  • установка очищення та знезараження стічних вод

ФН

– уранін (С2ОН102О5-флуоресцеїн натрію)

ФД

– фонова ділянка

ХОП

– хлорорганічні пестициди

ЦКРП

– центральне композиційне рототабельне планування

ЮНЕП

– програма ООН з охорони навколишнього середовища

Eh

– окисно-відновний потенціал морської води


ВСТУП
Актуальність теми. В останні десятиріччя питання охорони навколишнього середовища є найбільш важливими для світового співтовариства.

За висновками провідних вчених екологів та гігієністів, використання об’єктів навколишнього середовища, його ресурсів, необмежене скидання відходів у водойми становлять значну небезпеку, як для людства, так і для майбутніх поколінь (Трахтенберг І.М., 2010; Сердюк А.М., 2011).

В останні роки, у зв’язку зі зростаючими темпами науково-технічного прогресу почали інтенсивно проявлятися ознаки еколого-гігієнічної кризи навколишнього середовища антропогенного походження за рахунок безконтрольного використання природних ресурсів (Проданчук М.Г., 2000; Сердюк А.М., 2002).

За оцінками багатьох авторів, загальний обсяг забруднення Світового океану нафтою та нафтопродуктами складає 5-20 млн. т/рік, на нафтоналивні морські судна припадає до 22-23 % забруднення (Горбатюк Л.О., 2008).

Дослідження в сфері еколого-гігієнічної безпеки відповідають національним інтересам країни в довгостроковому плані. Незадовільним, з точки зору санітарно-епідеміологічного благополуччя є якість морських прибережних вод, питної води, яка використовується населенням в оздоровчих закладах, стан відкритих водних об’єктів в курортно-рекреаційних зонах.

Швидкість деградації навколишнього середовища в приморських регіонах, в деяких ділянках морської берегової зони України досягла таких масштабів, що може вийти за межі стійкості екосистеми. Намітилась негативна тенденція до скидання у поверхневі водойми забруднених стічних вод, кількість яких на сьогодні збільшилась в 1,5 рази. Гігієнічна та екологічна ситуація в Україні характеризується:

погіршенням санітарно-епідеміологічних та геоекологічних умов життєдіяльності населення; зменшенням запасів поверхневих і підземних вод, у зв’язку з посиленим водозабором; забрудненням поверхневих і підземних вод у зв’язку зі скиданням забруднених промислових, комунальних вод, хімізацією сільського господарства; забрудненням повітря, змінами його складу за рахунок промислових, транспортних та інших викидів. До звичайних природних шляхів забруднення моря (річковий стік, атмосферні опади, атмосферна циркуляція) додається антропогенний вплив: - стічні води населених пунктів, скидання при експлуатації водного транспорту, видобутку корисних копалин, аварійні викиди з різних джерел (Буркинський Б.В., Степанов В.Н., 2008).

Морський флот є значною частиною єдиної транспортної системи у міжнародному судноплавстві. Актуальною стає проблема забруднення водойм, акваторій міжнародних морських портів, рекреаційних зон приморських міст при судноплавстві. Має місце значний вплив водного транспорту на прибережні райони моря, при скиданні з морських суден неочищених вод багатокомпонентного складу і твердих відходів (Станкевич В.В., 1996; Сидоренко Г.І., 1999; Проданчук М.Г., Мудрий І.В., 2000; Ковальчук Л.И., 2010; Сердюк А.М., 2011; Greenberg M.I. 2015; Woodward G., 2015).

У значній мірі, попередження забруднення морських вод залежить від ефективної організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду та неухильного дотримання санітарних норм і правил за умови їх своєчасного оновлення, відповідно до досягнень науки, техніки та оптимальних соціально-економічних умов життя населення (Будников Г.К., Евтюгин Г.А., 2002).

Актуальність проблеми впливу водного транспорту, об’єктів портової інфраструктури на забруднення поверхневих морських вод, атмосферного повітря приморських міст нині не викликає сумніву (Сердюк А.М., Кірєєва І.С., Черниченко І.О., 2001; Шафран Л.М., 2005; Торский В.П., 2015). Вміст хвороботворних мікроорганізмів і хімічних речовин у забрудненій воді, що скидається в море підприємствами транспорту, промисловості, комунального господарства робить їх небезпечними, як для мешканців водойм, так і для населення при водокористуванні (Надворний М.М. та ін., 1998; Чікановський В.А., Шарапов В.В., 2006, Faure М.G., 2006).

У роботах багатьох авторів останніх років вказується на необхідність організації превентивних заходів, які спрямовані на посилення санітарно-екологічного захисту прибережних морських вод в рекреаційних зонах припортових населених пунктів (Шафран Л.М., 2005; Кузнецов О.В., 2009; Рахманин Ю.А., 2010; Нікіпелова О. та ін., 2014; Рагузина Г., 2015).

Однак, незважаючи на чинні нормативні акти, санітарно-екологічний стан у Північно-Західній частині Чорного моря залишається напруженим (Надворний М.М., Колоденко В.А., Ніков П.С., 1998; Сенкевич К.Я. та ін., 2000; Cognetti G.M. 2005; Кліментьєв І.М., Прилипко Ю.В., 2007).

У зв'язку з інтенсивним розвитком міжнародного судноплавства, експлуатацією якісно нового флоту з потужними енергетичними установками, високою вантажопідйомністю, пасажиромісткістю та швидкістю пересування, виникають проблеми утилізації різноманітних суднових відходів, які неминуче утворюються на борту. До них відносяться суднові стічні води та води, що містять нафту, інші відходи. Особливу небезпеку несуть неочищені та недостатньо знезаражені стічні води з суден, що знаходяться на зовнішніх рейдах морських портів, очікуючи на вантажно-розвантажувальні роботи (Ермошкін Н.Г., 2004; Черненко Н.С., та ін., 2007; Буркинський Б.В., Степанов В.М. та ін., 2008; Серебренникова М.К., 2015). Вміст у них хвороботворних бактерій, вірусів, паразитів, шкідливих хімічних речовин робить їх небезпечними для населення прибережних міст, мешканців водойм, рекреаційних можливостей, а проблему – актуальною (Ерич М.П.,2001; Хромов С.С., 2004; Пахомов А.В., 2006; Сіденко В.П. та ін., 2007;).

Вивчення систем очищення та знезараження стічних вод на суднах дозволяє оцінити ефективність їх роботи, як таку, що не відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам, що пояснюється, як нераціональною експлуатацією, так і недосконалістю окремих вузлів суднових очисних установок (Максимов С.Н., 2014; Долина Л.Ф., 2006; Думанська Т.У., 2008; Шведов В.М. та ін., 2004).

Функціонування систем: місто-порт, порт-судна, які здійснюють вплив на морське довкілля та прибережні рекреаційні зони, різних забруднень - судновий баласт, суднові стічні побутового-господарські та лляльні води, вантажі, відходи, каналізаційні стоки приморських міст, створює значні ризики для здоров’я населення приморських міст (Юровский Ю.Г., 2006).

Цілий комплекс питань щодо негативного впливу об’єктів морегосподарського комплексу (далі - МГД) країни не вивчено, питання системного прогнозування та оздоровлення умов водокористування населенням в прибережних зонах північно-західної частини Чорного моря – не вирішені.

Особливо відчуваються недоліки в сфері наукового вивчення еколого-гігієнічних проблем забруднення рекреаційних зон моря при міжнародному судноплавстві, експлуатації портів, процесах днопоглиблення морських акваторій, безпечності фумігації сільськогосподарської продукції при морегосподарській діяльності (МГД).

Тому, для удосконалення сучасного санітарного законодавства актуальною є потреба в дослідженнях сучасних особливостей стану екосистеми Чорного моря, еколого-гігієнічної безпеки об’єктів МГД, оцінки динаміки розвитку та розробки науково-обґрунтованих рішень при водокористуванні та зменшенні негативного впливу на стан здоров’я населення припортових населених пунктів.

Не вивчені та не визначені особливості міграції хімічних та біологічних забруднень, що надходять до морського середовища зі стічними та баластними водами суден, зокрема, закордонного плавання. Не встановлені рівні антропогенного забруднення води у акваторіях більшості крупних портів країни. Вимагає гігієнічної оцінки ефективність роботи сучасних схем-модулів з очистки та знезараження стічних і баластних вод суден, з наступною розробкою рекомендацій. У чинних нормативних документах відсутні гігієнічні вимоги щодо здійснення днопоглиблювальних робіт у акваторії портів. Існуюча тимчасова інструкція щодо безпечного проведення фумігаційних робіт зі знезараження сільгосппродукції в портах, на контейнерних терміналах та морських суднах потребує подальшої розробки та вдосконалення. Не визначені узагальнюючі гігієнічні та екологічні показники безпечності функціонування морегосподарського комплексу в цілому.

На сучасному етапі назріла необхідність розробки єдиної наукової Концепції гігієни та екологічної безпеки МГД в країні, яка повинна стати пріоритетною у вирішенні еколого-гігієнічних проблем при судноплавстві, експлуатації об’єктів водного транспорту. Ця концепція базується на нейтралізації багатофакторних контамінант і антропогенних навантажень при функціонуванні комплексної системи – «море-судно-порт-місто» і спрямована на вирішення проблем безпечної експлуатації водоохоронних об'єктів морського судноплавства з перспективою подальших досліджень та формування науково-правових актів санітарно-епідеміологічної діяльності.

Мета та завдання дисертаційної роботи присвячена вирішенню цих проблемних питань.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка