Нічого в світі вічного немає, Усе колись з’являється й зникає, Це знають всі, і це не зміниться ніколи



Скачати 223.54 Kb.
Дата конвертації01.12.2016
Розмір223.54 Kb.









Нічого в світі вічного немає,

Усе колись з’являється й зникає,

Це знають всі, і це не зміниться ніколи.

Лише одне є вічне – шлях до школи
Професійний портрет



Навчально-дослідницька діяльність учнів на уроках географії як один із методів формування ключових компетентностей
Дуже важливо, щоб мислення учнів

ґрунтувалось на дослідженні, пошуках…” В.О.Сухомлинський

Реалізація завдань освіти початку XXI століття вимагає нових підходів, що базуються на зверненні до особистості учня з її потребами та інтересами, в основу яких покладено сприйняття навчального процесу як вільного зростання та розвитку цієї особистості. Відповідно основним завданням учителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самоактуалізації, самореалізації, самонавчання, самовиховання, саморозвитку, формування ключових компетентностей, на що націлюють освітян основні нормативні документи, зокрема Державний стандарт базової та повної середньої освіти, Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, у яких зазначається, що в сучасному світі затребувана соціально активна особистість: творча, толерантна, здатна до самостійного життєвого самовизначення й самотворення, компетентна в багатьох сферах власної життєдіяльності. Великий потенціал у цьому має застосування дослідницьких методів, які передбачають співробітництво вчителя й учнів і спрямовані на формування в особистості спроможності сприймати та адекватно відповідати на індивідуальні та соціальні виклики в умовах глобальної трансформації суспільства, самостійно визначати та вирішувати проблеми в певних сферах діяльності.

Отже, актуальність представленого досвіду зумовлена тим, що організація дослідницької діяльності при вивченні географії сприяє формуванню ключових компетентностей школяра, які засвідчують належний рівень його життєтворчості.

Теоретико-методологічною основою вирішення зазначених завдань є концептуальні філософські положення про загальний зв'язок, взаємозу-мовленість та цілісність явищ і процесів дійсності, про природу та функції
дослідницьких умінь і навичок (А. Арнольдов, К. Абульханова-Славська); трактування їх як складного психічного утворення (синтезу інтелектуальних і практичних дій, самоорганізації та самоконтролю, засвоєних та закріплених у способах діяльності), що лежить в основі готовності школяра до пізнавального пошуку (Н.Недодатко); про зумовленість розвитку особистості змістом діяльності, способами її здійснення (В.Давидов, Ю.Жданов); основи загальної теорії діяльності (Л.Виготський, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн); ідеї гуманістичної педагогіки (П.Блонський, В.Сухомлинський, А.Ухтомський); положення про навчальну діяльність учнів (П.Гальперіна, В. Давидова, Л.Занкова), особистісно орієнтовані моделі (О.Савченко, І.Якиманської), теорія компетентностей (Т.Гільберг, І.Єрмакова, В.Краєвського, Л.Сохань, А.Хуторського); методика та технологія інноваційного навчання з новими підходами до сучасного уроку

(К. Баханова, В. Мисана, О. Пометун, В. Шарка,Г. Фреймана).

На основі системного аналізу наукових джерел із проблеми мною була визначена гіпотеза: формування ключових компетентностей школярів у процесі вивчення географії успішно відбудеться за умови організації навчальної взаємодії на основі дослідницької технології, що ставить на меті сприяння розвитку творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей і дослідницьких умінь як базового компоненту компетентності особистості, який виражає провідні характеристики її становлення, демонструє універсальні зв'язки з оточуючим світом, ініціює здатність до творчої самореалізації, сприяє перенесенню набутого в різноманітні сфери пізнавальної й практичної діяльності.

Інноваційна значущість досвіду полягає в системному підході до організації вчителем дослідницької діяльності, що поєднує всі її ланки, форми, методи, прийоми, проходить крізь усі етапи, спрямовуючись на формування ключових компетентностей школяра.

Головною ідеєю досвіду є розробка інноваційної моделі організації діяльності при вивченні географії в школі на основі аналізу досягнень сучасної психології та педагогіки, а також
власних надбань. На практиці вона втілюється через організацію діалогічної взаємодії вчителя й учнів, розвитку системного творчого мислення, формування вмінь та навичок дослідження тощо. При цьому відбувається реалізація діяльнісного особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів до здобуття знань, з позиції яких поняття "дослідницька діяльність" визначається як інтеграційна складова компетентності. Вона характеризується єдністю знань щодо цілісної картини світу, умінь, навичок наукового пізнання, ціннісних ставлень до його результатів, що забезпечує самовизначення, самореалізацію й саморозвиток особистості.

Основними складовими технології досвіду є:


  • розвиток умінь та навичок пошуково-дослідницької діяльності в

урочній та позаурочній діяльності;

  • організація науково-дослідницької діяльності старшокласників;

  • залучення школярів до активної проектної діяльності з вирішенням

проблем життєдіяльності.

Розглянемо шляхи вирішення проблеми досвіду та її результативність за допомогою аналізу цих складових.

Засобом розвитку інтелектуальної та емоційної сфери творчої особистості, що формує здатність уявляти, співпереживати, узагальнювати й застосовувати набуте впродовж усього життя, є пошуково-дослідницька робота. Розглянемо розроблену модель її організації, яка охоплює всі види діяльності: урочну, позаурочну та самоосвітню, проходячи від етапу підготовки до дослідження, до звітів дослідників, обговорення й застосування результатів, планування нового дослідження; враховує різноманітні форми й методи, сприяючи розвитку в учнів умінь і навичок свідомого пошуку, що набуваються в процесі вивчення географії. Структурні елементи моделі реально взаємодіють між собою, cпрямо-

вуючись на виконання мети: виховання компетентної особистості школяра засобами дослідницької діяльності, навчальна ж діяльність набуває при цьому особистісної та суспільно-громадської спрямованості (Додаток А).

Робота з формування дослідницьких умінь школярів ведеться поетапно, з урахуванням рівня освіченості, вікових та психологічних особливостей. У 6 класах уроки вимагають організації, побудованої на інтересі, характер мотивації якої формують емоційні чинники; у 7 класах - проблемно-пошукової із навчально-пізнавальною мотивацією (створення ситуації новизни, опори на життєвий досвід, відчуття успіху в навчанні), а в позакласній діяльності - творчих, зі зміною мотивації на соціально-практичну.

Основою діяльності шестикласників виступає робота з текстом, формування початкових уявлень про джерела, уміння їх досліджувати (описувати, аналізувати, зіставляти). Щоб шлях пізнання не був важким, пропоную матеріал, суть якого дитина не тільки зрозуміє, а й відчує. У 7 класі дослідження набуває чіткості й логічності, закладаються основні вміння (встановлювати послідовність, виділяти найважливіше), які поступово стають основою для формування предметних і ключових компетентностей. Так, досліджуючи поняття «карта», учні конструюють алгоритм: „що?", „яка?", „коли?", який дозволяє поступово, виділяючи головні риси, дійти до суті поняття й служить зразком роботи над іншими визначеннями. Аналізуючи картографічні джерела, учні формулюють основні положення та співвідносять їх із загальнолюдськими та власними цінностями.

Учні 8-9 класів, застосовуючи реконструктивно-утворюючі методи, набувають уміння описувати об'єкт чи явище у причинно-наслідковому контексті, зв'язках і залежностях, логічно осмислювати, синхронізувати, співставляти знайдений та досліджений матеріал тощо. Так, при вивченні теми

„ ПТК" школярі вчаться не тільки отримувати інформацію з різних джерел, спів ставляти її, а й самостійно визначати критерії для порівняння, встановлювати достовірність інформації, визначати мотиви, у тому числі й особисті, робити власні висновки тощо. Наприклад, восьмикласники розглядають процеси і явища в природно-територіальному комплексі України. Вчаться користуватися раніше здобутими знаннями для аналізу та систематизації інформації про

природу, виробляють навички і прийоми аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, які сьогодні необхідні дослідникові. Прикладом продовження дослідницької роботи в позакласній діяльності може служити пошуково-дослідницька експедиція, пов'язана з „Вивченням ґрунтів своєї місцевості", „Вплив меліорації на ландшафти Славутського району".

Вищою формою дослідницької роботи є творча (наукова, проектна), що здійснюється учнями 10-11 класів( Додаток Б).



Завдання вчителя в цей період:

  • підготувати підлітків до самоосвіти;

  • навчити самостійно здобувати інформацію,

  • розв'язувати проблемні питання,

  • спрямовувати отримані

  • результати на практичне вирішення проблем,

  • розвинути комунікативні здібності.

Здійснити це можливо в системі: урок - домашнє завдання - позакласна - позашкільна та самоосвітня робота, при цьому пошуково-дослідницька діяльність поступово перетворюється в науково-дослідницьку, результатом якої є формування навчальної, громадянської, соціальної та інших компетентностей підлітка. Наукова конференція, що поєднала пошуково-дослідницьку, акумулятивну, комунікативну, творчу діяльності, стала завершенням багаторічної роботи з теми „Атомна енергетика: за та проти".

Таким чином, організація пошуково-дослідницької роботи учнів в атмосфері спільного захоплення не тільки приводить до розвитку дитини, а й об'єднує навчання та виховання, стимулює пізнавальні потреби і творчість, сприяє формуванню особистісних якостей учнів, їхньої системи цінностей, робить навчання особистісно спрямованим. Мої учні легко дають відповіді на класичні питання педагогіки: «що я роблю?», «яким чином?», «навіщо це мені потрібно?», «що я відчуваю під час ведення дослідження?» Фактично це і є емоційно-ціннісна складова ключових компетентностей особи.


У процесі роботи побачила, що для проведення дослідницької діяльності під час вивчення географії необхідним є: використання інноваційних технологій навчання, що передбачає різні форми, методи організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня; створення на уроках географії педагогічних ситуацій, що дають змогу кожному учню виявити ініціативу.



Технологія, що забезпечує вищий рівень пізнавальної самостійності учнів – дослідницька. Мета застосування якої – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об’єднання розвитку інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу, формування активної, компетентної, творчої особистості.

У процесі застосування даної технології пізнавальна діяльність школярів за своєю структурою наближається до дослідницької діяльності вченого, який відкриває нові наукові знання; це спосіб навчання шляхом самостійного «відкриття» учнями знань. Основні прийоми даної технології, які застосовую на моїх уроках це - розв’язування географічних задач, словниково –номенклатурна робота, аналіз навчальної, економічної та політичної інформації, картографічні тренінги, творчі лабораторії, камеральні тренажери.

Досить часто в процесі вивчення географії з метою організації дослідницької діяльності використовують ігрові технології. Вони розвивають пізнавальний інтерес до предмету, активізують навчальну діяльність учнів на уроках, сприяють становленню творчої особистості учня, тому що багато ігор часто припускають проблемний характер навчання, бо є питання, на які треба дати відповідь, а шляхи вирішення невідомі. Інтелектуально розвинені учні займають лідируючі позиції, навчаючи відстаючих у командній грі. Можливість радитися, обговорювати проблеми дозволяє також задовольняти потребу підлітків у спілкуванні.

Наприклад, на уроках в 6 класі застосовую такі ділові ігри як «Наукові дослідники на спецзавданні», «Найдовші подорожі», «Хто швидше знайде скарб»,


«Творча пошукова експедиція». Ситуативно - рольові ігри «Як би я був…», «Мозкова атака», кіносценарій навчального фільму.

Швидкі темпи інформатизації суспільства вимагають широкого застосування комп’ютерних технологій у вивченні географії. Вони дозволяють суттєво перебудувати і вдосконалити шкільну географічну освіту. Інформаційні технології дають можливість для творчого розвитку учнів, дозволяють звільнитися від нудного традиційного навчання і розробити нові ідеї, можливість вирішувати цікавіші проблеми.

Досвід використання комп’ютерних програм під час вивчення географії дає можливість зробити деякі висновки:

– по-перше, використання комп’ютера сприяє дослідницькій діяльності учнів;

– по-друге, використання комп'ютера дозволяє значно заощаджувати час. На звичайних уроках географії матеріал відпрацьовується, а на уроках з використанням комп’ютера проводиться перевірка;

– по-третє, результати виходять більш об'єктивними, дозволяють проаналізувати ступінь засвоєння й обсяг знань учнів;

– по-четверте, підвищується мотивація навчання за рахунок новизни діяльності.

Розвиток навичок дослідницької діяльності здійснюю через технологію проблемного навчання. Характерною ознакою даної технології є самостійна пізнавальна діяльність учнів. Результатом є те, що у кожного учня розвивається прагнення до самостійного пошуку, формується вміння користуватися картами, приладами та іншим устаткуванням при виконанні практичних робіт. Звичайно, стрижнем проблемного навчання є індивідуальний підхід. Створюючи психолого-педагогічні умови для розвитку кожної дитини, формують у нього самостійність, творчість, дослідницькі навички, толерантність.



Технологія проблемного навчання включає 4 етапи діяльності:

  • Створення проблемної ситуації.

  • Збирання і аналіз даних ,



  • актуалізація життєвого досвіду.

  • Визначення причинно-наслідкових зв’язків.

  • Формування висновків.

Всі ці проблеми допомагають здійснити навчально-дослідницьку діяльність школярів через дебати, уроки - проблемні лекції, уроки - диспути, семінари,

конференції.

Однією з форм навчання активності та виховання громадянської самосвідомості, яка також передбачає дослідження, є проектна діяльність. Вона ґрунтується на безпосередньому застосуванні набутих знань, умінь, навичок під час практичної діяльності дитини. Метою проектування є формування соціальних та громадянських компетентностей через стимулювання в школярів інтересу до вирішення проблем суспільства. Робота над виконанням проекту вчить бачити проблеми місцевої громади, досліджувати та визначати

своє ставлення до них, мотивувати діяльність, встановлювати необхідні контакти, працювати в групі, виробляти спільні напрями та принципи діяльності й реалізувати їх на практиці, презентувати результати та оцінювати їх. Найголовнішим при цьому є те, що учні практичними діями фактично вирішують проблему, учитель же бере на себе функції менеджера, модератора, фасилітатора, який не пригнічує авторитетом, а організовує, моделює, координує, коректує і спрямовує роботу (Додаток В).

Науково-дослідницька діяльність учнів не закінчується на уроках, а продовжується в позакласній роботі. Під час походів та екскурсій складаються умови для робіт дослідницького характеру, що сприяє розвиткові творчої ініціативи і цілеспрямованому використанню енергії дітей. Дослідницька робота може проводитися за різноманітною тематикою залежно від віку школярів, рівня їхньої підготовленості до виконання певних знань, а також від проблеми господарського використання досліджуваної території. Ця робота повинна бути суспільно корисною (пошук нових мінерально-сировинних ресурсів, збирання гербарію, проведення найпростіших господарських обстежень, допомога школі

у створенні навчального обладнання та посібників тощо).

Дослідницька робота учнів допомагає їм міцно закріпити і розширити знання, здобуті в школі, сприяє формуванню у дітей любові до науки, виробленню перших навичок наукового дослідження. Залучити учнів до науково-дослідницької роботи можна через участь у конкурсах МАН. Творчі учні прагнуть самостійного розвитку в царині географії як науки : вони презентують свої роботи на наукових конференціях , займають призові місця в конкурсах.

Важливе значення мають внутрішні результати - особистісне зростання школярів: навчившись планувати і організовувати свою діяльність, вони самостійно приймають рішення, оцінюють сильні і слабкі сторони роботи.

Які ж результати має вчитель, що організовує дослідницьку діяльність у школі?

Перш за все, це успішність моїх учнів. За останні 5 років я підготувала 12 призерів та переможців учнівських олімпіад та конкурсів.

Вчитель, який взявся досліджувати - не може не створити своє власне поле педагогічного пошуку. Є таке поле і в мене. Воно включає творчий, діяльнісний підхід до кожного уроку, участь у науково – методичній роботі школи. Виступи на міських методичних об’єднаннях.

Мої розробки отримували визнання на обласних ярмарках педагогічних ідей. Я – лауреат конкурсу «Панорама творчих уроків-2012». Мої уроки з використанням дослідницьких технологій були надруковані у газетах «Краєзнавство. Географія. Туризм» та «Географія».



Отже, використання педагогічних технологій з оптимальним набором методів та прийомів у викладанні географії передбачає гарантований педагогічний результат моєї діяльності як вчителя, формування всебічно-розвиненої особистості учня.

Таким чином, можна стверджувати: усе вищезазначене свідчить про наявність цілісної системи організації дослідницької діяльності при вивченні географії, що сприяє розвитку в


дітей потреби в самореалізації, виховує особистість школяра, який прагне до максимального вияву свого інтелектуального та творчого потенціалу, і є запорукою формування громадянської самосвідомості учнів, а отже, формування компетентної особистості школяра, здатної вирішувати нагальні проблеми, які поставило перед суспільством XXI століття.


Список використаних джерел

  1. Булава Л.М. Дослідницький метод навчання фізичній географії

// Впровадження сучасних технологій навчання географії у шкільній, вищій та післядипломній освіті: Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. – Полтава: ПОІППО, 2006. – С.57 – 61.

  1. Вoлканова В. Сучасні технології навчання //Директор школи. –2007.- №37. – С.8 -9.

  2. Врублевська М.О. Секрети успішного уроку географії. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 144 с.

  3. Галалюк Н. Дослідницькі методи на уроках географії.// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2007. - №5. – С. 6 – 7.

  4. Гільберг Т. Реалізація компетентнісного підходу до навчання на уроках географії // Географія та основи екон

  5. оміки в школі. - 2009.- № 4.- ст. 9-10.

  6. Голобородько В.В. Наукова робота учнів / В.В.Голобородько. Програма організації науково-дослідницької діяльності учнів/ В.М.Гнєдашев. – Х..: Вид. група «Основа», 2005. – 208 с.

  7. Євтушенко О.І. Організація самостійної роботи учнів на уроках географії. 6 клас. // Географія. – 2009. - № 2. – С.7 – 17.

  8. Костецька В.В. Робота з обдарованими дітьми під час вивчення географії. // Географія. – 2009. - №10. – С.30 – 32.

  9. Кривокінь І. та ін. Інтерактивні технології – шлях до формування творчої особистості // Завуч. – 2008. - № 28. – с.2-12.

  10. Методичний порадник: форми і методи навчання/ Автор-укладач Б.О.Житник. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – С.104.

  11. Паламарчук Л.Б., Гільберг Т.Г., Довгань А.І. Географія: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів: профільний рівень.– К.: Генеза, 2010.

  12. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць / автори-уклад. Н.П.Наволокова, В.М. Андрєєва. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 117с.

  13. Рудь С. Розвиток дослідницьких здібностей учнів // Методика викладання географії / Упоряд. Н.Муніч, В.Серебрій. – К.: Ред. загальнопедгаз., 2005. – С. 50 – 55.

  14. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 88 с.

  15. Тімець О. Географічна наука і школа. Точки дотику. //Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2008. - №46. – С.2 – 3.


























Юний природодослідник
І. Сформувати дослідницькі завдання, поставити мету досліду

  1. Поставте перед собою запитання: що дано? Що потрібно дослідити, перевірити, отримати? Які можливі умови виконання досліду?

  2. Сформулюйте мету та завдання дослідження.

  3. Запишіть завдання у зошиті, при цьому максимально використовуйте поняття, величини.

  4. Чи можна сформулювати завдання простіше, точніше?

  5. Проаналізуйте, чи коректно сформульовані вами завдання. Для цього на основі записів змісту завдань дайте відповідь на наступні запитання: чи достатньо даних, можливо їх забагато? Чи можливе виконання завдання? Чи можливо виконати такий дослід, про який іде мова в завданнях?


II. Скласти план проведення досліду

  1. Уточніть і, наскільки це можливо, конкретизуйте кінцеву мету проведення досліду. Для цього ще раз обміркуйте умови та вимоги завдання.

  2. Подумки уявіть всі можливі варіанти проведення дослідження.

  3. Виберіть з усіх можливих варіантів проведення досліду найбільш раціональні: з точки зору можливості отримати найбільш точний результат при використанні мінімуму приладів та матеріалів, з точки зору мінімальної витрати часу.

  4. Запис плану досліду повинен бути по можливості короткий, що відображає лише основні його етапи.

  5. Передбачте, які таблиці, малюнки, схеми вам потрібно буде виконати в процесі дослідження.

  6. Продумайте, коли і що вам прийдеться виміряти в процесі дослідження, а що можна обчислити після його виконання.

  7. Продумайте і передбачте в плані, які прийоми і засоби можуть бути вами використанні.

  8. При складанні плану, якщо це можливо і необхідно за умовою завдання, передбачте і використайте взаємодопомогу та взаємоконтроль.

  9. Після складання плану проаналізуйте його ще раз. Для цього уявіть собі роботу від початку до кінця, від кінця до початку.

Пам'ятайте, що добре складений план має бути гнучким, передбачати перебудову ваших дій в результаті виникнення труднощів

III. В дослідженні раціонально використовувати час і засоби діяльності



  1. Якщо експериментальну задачу можна розв'язати різними способами, то при складанні плану перевагу потрібно віддати тому способу, завдяки якого за мінімальний час можна отримати найбільш надійний і точний результат.

  2. При складанні плану дослідження намагайтесь правильно розподілити час на кожний етап його виконання, приділивши більше часу найбільш складним та важким етапам.



  1. Намагайтесь провести дослід, використовуючи мінімальну кількість приладів та матеріалів.

  2. Раціонально використовуйте площу поверхні стола при підготовці до досліду.

  3. При підготовці завдання слідкуйте за часом. Чи вкладаєтесь ви в графік часу передбаченим планом?

  4. Пам'ятайте, що інколи для економії часу доцільно сумістити виконання деяких етапів, не дублювати роботу з роботою товариша.

IV. Підбір приладів і матеріалів, необхідних для дослідження

  1. Визначте за умовою та вимогами дослідницької задачі, які прилади та матеріали потрібні. Складіть їх попередній перелік.

  2. Уточніть всі етапи виконання плану запланованого дослідження.

  3. Ознайомтеся з правилами техніки безпеки при роботі з приладами.


V. Здійснення взаємоконтролю і взаємодопомоги в процесі виконання

завдання



  1. При виникненні труднощів не звертайтесь зразу по допомогу до товариша. Робіть це лише в тому випадку, якщо самому після двох - трьох спроб не вдається справитися з труднощами, знайти і зрозуміти помилку.

  2. Взаємодопомога особливо необхідна, якщо зміст завдання вимагає, щоб один із членів групи спостерігав за ходом досліду, другий - записував результати, третій - підтримував певний режим роботи приладів. Розподіліть між собою обов'язки, чітко виконуйте їх.

  3. З метою взаємоконтролю порівнюйте найбільш важливі проміжні результати, проаналізуйте ті етапи (дії) виконання завдання, де була найбільша імовірність допустити помилку.

Лише у виняткових випадках можна перерозподілити обов'язки і виконати роботу товариша від початку до кінця

Школа наукознавства

І. Як використовувати навчальну, науково - популярну літературу


  1. Перш ніж використовувати навчальну або науково - популярну літературу уточніть, що вас цікавить: означення поняття, суть закону, елементи теорії, будова приладу.

  2. Подумайте, де найбільша імовірність отримати відповідь на питання, яке вас цікавить: в підручнику, в довіднику чи у науковій літературі.

  3. Перш за все використовуйте підручник, потім довідник і після цього наукову літературу.

  4. Відкриваючи книгу, не гортайте хаотично її сторінки, а використовуйте зміст, предметний та іменний вказівник.

  5. В залежності від мети використовують такі види читання: читання - перегляд, коли книгу переглядають бігло, інколи затримуючись на окремих сторінках. Мета такого перегляду - перше знайомство з книгою, отримання першої уяви про її зміст; читання вибіркове або неповне, коли читають ґрунтовно і зосереджено не весь текст, а лише потрібні місця для певної мети; читання повне, коли уважно читають весь текст; читання з різного роду записами прочитаного.

  6. Відшукавши в книзі потрібні вам розділи, параграф або сторінку не намагайтесь обмежитися їх біглим переглядом, а випишіть необхідну для вас інформацію; читаючи про суть поняття, теорії, будови приладу, виберіть головне, уявно, або письмово уявіть план прочитаного.

II. Учись навчаючись

  1. Користуйся короткими записами тексту, планами - конспектами, цитатними конспектами, тезами з тієї чи іншої теми дослідження.

  2. 2.Зроби перший крок дослідження – опрацюй науково – поулярну літературу з певної теми, оформи реферат.

  3. Проведи певні дослідження. Для цього:

    • правильно працюй над поняттями;

    • порівнюй, зіставивши предмети чи явища, встановлення їх подібності чи відмінності;

    • узагальнюй інформацію для з'ясування головного, загального серед предметів та явищ;

    • аналізуй, для розумового розчленування предметів, виділення окремих частин, ознак, властивостей для кращого їх розуміння;

    • синтезуй, об'єднуючи елементи, частини, ознаки у єдине ціле.

4. Оброби матеріал та усвідом результати.

5. Сформулюй висновки.

6. Презентуй своє дослідження на конкурсі - захисті дитячих наукових

робіт МАН.



Авторські видання та публікації.


  1. Шкляр Л.М. Географічне середовище – сфера взаємодії суспільства і природи. Урок – лекція // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2006. —

№ 31-32. — С.39-41.

  1. Шкляр Л.М. Економічна і соціальна географія світу. Комплекс для контролю знань. Профільний рівень.10 клас // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2012. — № 38-39. — С. 13- 43.

  2. Шкляр Л.М. Засідання шкільного Європейського клубу. Гра – подорож

// Географія. Краєзнавство. Туризм. — 2012. — №18-19. — С. 11-14.

  1. Шкляр Л.М. Зображення землі на плані та карті . Цикл уроків для 6 класу

// Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2008. — № 38. — С. 15-24.

  1. Шкляр Л.М. Канада // Географія. — 2012. — № 3. — С. 12- 15.

  2. Шкляр Л.М. Модель, що забезпечує майбутнє. Особистісно орієнтований підхід у викладанні географії // Географія. Краєзнавство. Туризм. — 2006. — № 9. — С. 6 - 9.

  3. Ціннісні орієнтації навчальної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у контексті сучасних вимог до освіти: науково - методичний збірник / За редакцією О.А. Дубасенюк, В. І. Слінчук. - Житомир, Житомирський державний університет ім. І.Франка. - 2008. - 460 с.




Скарбничка досвід


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка