Не навчайте дітей так, як навчали вас, вони народились в інші часи



Скачати 179.31 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір179.31 Kb.

Не навчайте дітей так, як навчали вас, - вони народились в інші часи...


Світ останнім часом невпізнанно змінився і продовжує змінюватися настільки швидко, що в межах життя одного покоління відбуваються кардинальні зміни, які стосуються  всіх сторін існування людини. Всі ці зміни вимагають від суспільства винахідливості, гнучкості, творчого підходу до розв’язання проблем, уміння застосовувати знання в реальному житті.

Однак ці вміння не беруться нізвідки, їх треба формувати і розвивати. Якщо необхідність соціалізації учня усвідомлена і визнається вчителем (що, звичайно, свідчить про його сучасний рівень ерудиції та професіоналізм), то він закладатиме цю ідею перш за все в завдання уроку. І, проектуючи урок, думатиме, шукатиме зміст, методи, форми, засоби, створюватиме умови, щоб мета соціалізації була досягнута. У контексті євроінтеграційних освітніх процесів особливої актуальності набуває питання щодо застосування методів навчання, спрямованих на формування компетентного школяра.  Адже, як зазначає німецький соціолог Георг Зіммель, «людина освічена та, яка знає, де знайти те, чого вона не знає».  «Навчання» стає категорією, яка супроводжує людину протягом усього життя.

Як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти України у  ХХІ столітті, одним з пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних технологій, які розширюють можливості учнів щодо якісного формування системи знань, умінь і навичок, їх застосування у практичній діяльності, сприяють розвитку інтелектуальних здібностей до самонавчання, створюють сприятливі умови для навчальної діяльності учнів і вчителя.

Навчальний процес сьогодні повинен бути орієнтований на особистість учня і враховувати його індивідуальні особливості та здібності. У зв’язку з цим зрозуміло, що в основній школі назріла гостра необхідність в адаптації вчителів до нових умов роботи, ролей і мети, що швидко змінюються. Адже на уроці вчитель вже не виступає в ролі розповідача, а стає для своїх учнів швидше помічником й інструктором. Крім цього, нові завдання сучасної освіти вимагають від педагога виконання і багатьох інших ролей:



  • Педагог має бути розробником програм, бо повинен уміти визначати очікувані навчальні результати, навчальні завдання, які приведуть до досягнення цих результатів, способи перевірки (оцінювання), необхідні ресурси та час.

  • Педагог має бути презентатором, вміти інформувати, мотивувати, описувати.

  • Педагог має бути тренером, допомагати іншим в оволодінні новими навичками, знаннями, ставленнями. Тому він, ставлячи запитання, сприяє, щоб звучали різні думки, точки зору.

  • Педагог має бути наставником, допомагати учням переносити здобуті знання у практику.

  • Педагог має бути менеджером, який планує, оцінює, вносить зміни до навчального процесу для досягнення учнями очікуваних навчальних результатів. Забезпечує необхідними ресурсами.

  • Педагог має бути консультантом, ділитися знаннями, навичками, розвивати спроможності учнів, робити внесок в успіх кожного.

  • Педагог має бути дослідником.

  • Педагог має бути агентом змін, який заохочує та проводить постійний аналіз і рефлексію. Ініціює різноманітні альтернативи існуючій практиці. Сприяє процесу змін і розвитку класу/школи.

Саме в цьому напрямку і працюють педагоги нашого міста, які успішно впроваджують в навчально-виховний процес педагогічні інноваційні технології серед яких можна виділити: особистісно орієнтоване навчання та виховання, технологію розвивального навчання, розвиток критичного мислення, громадянську освіту, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, інформаційні технології, здоров’язберігаючі технології навчання, теорію ігрових технологій, теорію раннього та інтенсивного навчання грамоті, проектне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, театральну педагогіку, технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності.
Вчителі нашого міста, що викладають предмети природничо-математичного циклу, найбільш широко впроваджують: технологію розвивального, проблемного, особистісно орієнтованого навчання, розвитку критичного мислення, теорію ігрових технологій, проектне навчання, інтерактивні та інформаційні технології.

1. Колективне навчаннятехнологія навчання, яка базується на організації навчального процесу в парах, склад яких може змінюватись. Спосіб колективного навчання дає можливість колективного співробітництва, і в той же час, дає можливість самостійного мислення, що зумовлює розвиток мовлення та комунікативних здібностей учнів, таким чином підвищуючи якість навчання.

Технологія колективного навчання розроблена Олександром Григоровичем Рівіним та його послідовниками — В. К. Дяченком, В. В. Архіповою та ін. На сьогодні розроблено понад де­сять методик, що ґрунтуються на методиці О. Г. Рівіна.

Під колективним способом навчання розуміють таку його організацію, коли навчання відбувається під час спілкування в парах, де один навчає іншого. Основою є співпраця. В умовах цієї технології кожен учень пра­цює в індивідуальному темпі, несе відповідальність не тільки за свої успі­хи, але й за результати колективної роботи; у вчителя відпадає необхідність стримування одних і стимулювання інших учнів. Метою цієї технології є засвоєння знань умінь та навиків, формування способів розумових дій, діяльнісно-практичної сфери особистості, комунікативних якостей.


Етапи заняття, яке базується на основі колективного навчання:


  • кожен учень індивідуально опрацьовує свою частину інформації;

  • обмін знаннями у парі (рольова гра „вчитель — учень”). Той, хто ви­конує роль учителя, пропонує свій варіант назви тексту, відповідає на поставлені запитання, пропонує контрольні завдання тощо;

  • опрацювання вже нової, отриманої в парі інформації та пошук ново­го партнера для взаємонавчання.

Більшість методик, що базуються на колективному способі навчання, доцільно використовувати на уроках вивчення нового матеріалу або уза­гальнення та систематизації.

2. Технологія проблемного навчання, в основі якої - організація вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем. У ході такої роботи формуються нові знання, уміння, навички та розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення. Створювати проблемні ситуації на уроках можна такими способами, як:

  • зіткнення школяра з явищами, фактами, які вимагають теоретичного пояснення;

  • спонукання учнів до аналізу зовнішніх суперечливих фактів, явищ, висловлювань;

  • спонукання школярів до вибору із суперечливих фактів, висловлювань тих, які вважають вірними і обґрунтування свого вибору;

  • спонукання до самостійного порівняння, зіставлення фактів, явищ, дій;

  • спонукання до висування гіпотез, формулювання висновків та їх перевірки.

Проблемні ситуації на уроках зручно створювати при розв’язуванні різного виду задач; під час мотивації, використовуючи різні цікаві факти, загадки, поетичні рядки, літературні твори. Прикладом такої роботи може бути дослідження на тему «Арифметична та геометрична прогресія в поетичних творах», яке було оформлене в мультимедійну презентацію і розміщено на сайті Черкаського ОІПОПП.

3. Технологія особистісно орієнтованого навчання (авт. Якимська І., Савченко О., Подмазін С.), в основі якої лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, що вимагає забезпечення розвитку і саморозвитку особистості учня.  Мета даної технології полягає в тому, щоб:



  • визначити життєвий досвід кожного учня, рівень інтелекту, пізнавальні здібності, інтереси, якісні характеристики, які спочатку треба розкрити, а потім розвинути в навчальному процесі;

  • формувати позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребу в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні школярів у межах соціокультурних та моральних цінностей нації;

  • озброїти учнів механізмами адаптації, саморегуляції, самозахисту, самовиконання, необхідним для становлення самобутньої сучасної людини, здатної вести конструктивний діалог з іншими людьми, природою, культурою та цивілізацією в цілому.

4. Технологія розвитку критичного мислення, яка формує творче мислення, сприяє розвитку креативності. Критичне мислення необхідне під час розв’язування проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень. Воно проявляється:

  • у здатності людини самостійно аналізувати інформацію;

  • умінні бачити помилки або логічні порушення у твердженні різних авторів;

  • аргументувати свої думки (змінювати їх, якщо вони неправильні, і відстоювати, якщо вони вірні);

  • прагненні до пошуку оптимальних і аргументованих рішень.

Для розвитку критичного мислення на уроках ми використовуємо такі методи: складання сенканів, мозковий штурм, «кубування», «асоціативний кущ», читання з позначками.

5. Ігрові технології навчання , які відрізняються від інших технологій тим, що гра:

  • добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;

  • ефективний засіб активізації;        

  • мотиваційна за своєю діяльністю;

  • дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

  • багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;

  • переважно колективна, групова форма роботи;

  • має кінцевий результат (матеріальний, моральний, психологічний);

  • має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.

Сучасна педагогіка вбачає цінності гри як педагогічного методу у комплексі з іншими методами. Але практика застосування ігрових технологій показує, що крім позитивних результатів вона містить і ряд негативних  аспектів. Тому ми використовуємо на уроках не ігри, а ігрові ситуації, які дозволяють підвищити інтерес учнів до предмету; зробити уроки різноманітними, більш цікавими; вносять різноманітність в навчально-виховний процес та підвищують активність учнів на уроках. З цією метою наші вчителі використовують різні види ігор, серед яких «Снігова куля», «Слово – речення – запитання – відповідь», «Знайди помилку», «Запитай себе сам», «Хто більше», «Ланцюжок», «Фізичне доміно», «Кольорова стрічка», «Перевертні», «Сюрприз», «Вилучи зайве», «Знайди за описом», «Так – ні», «Розсипанка», «Найрозумніший», кросворди, ребуси, загадки.

6. Інтерактивні технології (авт. О.Пометун, Л. Пироженко), ідея яких полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Інтерактивні технології на уроках з предметів природного-математичного циклу дозволяють забезпечити глибину вивчення матеріалу. Учні опановують всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Змінюється і роль учнів: вони стають активними, приймають важливі рішення. Проте кожна інтерактивна вправа потребує попереднього розгляду і навчання учнів для її проведення. Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина. Обов’язковими є правила для учнів, які ми роздруковуємо і роздаємо учням для вклеювання в зошит. У своїй практиці ми використовуємо такі інтерактивні вправи як «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», «Броунівський рух», «Ажурна пилка», «Коло ідей», «метод ПРЕС» та інші.

7. Проектні технологій( авт. Баханов К., Гузєєв В., Єрмаков І., Пєхота О.), які орієнтують на дієвий спосіб здобуття нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці.

У основі методу проектів лежить розвиток учнівських пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок мислення високого рівня.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійність учнів – індивідуальну, парну, групову, – яку вони здійснюють упродовж певного часу; у ньому передбачається, з одного боку, не­обхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь із різ­них галузей науки та мистецтва.

Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб (відеофільм, щоденник мандрів­ника, комп’ютерна газета, презентація, веб-сторінка тощо).



Метод проектів дозволяє:

  • Формувати вміння в учителя й учнів виділяти й обирати найбільш ці­каві й практично значущі теми для проектів.

  • Учням — оволодіти значним арсеналом методів дослідження (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, висуван­ня гіпотез та методів їх вирішення тощо).

  • Учителю — надати пріоритет різним видам самостійної діяльності учнів.

  • Учням — набути комунікативної компетентності (вміння організо­вувати й  вести дискусії, вислухувати інші точки зору, генерувати ідеї та ін.).

  • Учням і вчителю — більш досконало оволодіти інформаційно-комунікаційними технологіями

В наш час метод проектів набув поширення та великої популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їхнього практичного застосування. «Я знаю, навіщо мені потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю» – основна теза сучасного розуміння методу проектів.

8. Інформаційні технології навчання, які надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації, створюють можливості для творчої діяльності, реалізації нових форм та методів навчання, розширюють можливості учнів щодо якісного формування системи знань, умінь і навичок, їх застосування у практичній діяльності, сприяють розвитку інтелектуальних здібностей до самонавчання, дозволяють підвищити інтерес учнів до вивчення предметів природничо-математичного циклу, активізувати їх пізнавальну діяльність, сприяють формуванню наукового світогляду.

До сучасних інформаційних технологій, які використовують наші вчителі у навчальному процесі, відносяться, перш за все, готові педагогічні програмні засоби та тестові оболонки, електронні бібліотеки, довідники, посібники, а також мультимедійні презентації та Інтернет-ресурси.

Мультимедіа є новою інформаційною технологією для продукування, обробки, зберігання й передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт – дисків. Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо – та відеоінформацію, анімацію . А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації різноманітного характеру. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

Предмети природничо-математичного циклу є одними з тих навчальних предметів, що дають багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Їх викладання пов’язане з використанням великого обсягу даних, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою.

Ефективність навчання з використанням комп’ютерів пояснюється значним унаочненням програмного матеріалу, що дозволяє краще зрозуміти та засвоїти абстрактні поняття, сформувати практичні вміння та навички.

Комп’ютерні програми з предметів природничо-математичного циклу поділяються за дидактичними цілями:

1. Навчальні програми, які подають новий матеріал у вигляді окремих, логічно поєднаних блоків і закінчуються набором запитань або тестів. Ці програми сприяють засвоєнню нової інформації та спрямовують процес навчання залежно від рівня знань та індивідуальних здібностей

2. Тренувальні або програми – тренажери, які розраховані на повторення і закріплення вивченого матеріалу.

3. Імітаційно – моделюючі програми, які дозволяють вивчати будь – який розділ на основі моделі.

4. Діагностичні, контролюючі програми. які складають переважно на основі тестів. Вони призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

5. Бази даних, тобто джерела інформації з різних галузей знань, у яких за допомогою питань відшукують необхідні відповіді, наприклад, для пояснення понять і термінів.

6. Інструментальні програми, які дають можливість учням самостійно розв’язувати задачі за короткий час із меншими зусиллями. Вони звільняють від рутинної обчислювальної та статистичної роботи, надаючи учню свободу у виборі методів розв’язання конкретних задач і простір для творчості.

7. Інтегровані навчальні програми, які поєднують в собі ознаки двох або трьох перерахованих вище класів.

Найбільш широко з такими програмами працюють вчителі у Золотоніській спеціалізованій школі інформаційних технологій №2. Наприклад, при викладанні математики вони використовують такі педагогічні програмні засоби, як «Математика. 5-6 класи», «Алгебра. Геометрія. 7-9 класи», «Динамічна геометрія», «GRAN», математичні програми «Калькулятор», «GeoGebra», тестові програми, MICROSOFT OFFICE Word, MICROSOFT OFFICE Excel, MICROSOFT OFFICE Power Point

Сучасні мультимедійні комп'ютерні програми і телекомунікаційні технології відкривають  доступ до нетрадиційних джерел  інформації - довідково-пошукової системи Інтернет, електронних гіпертекстових підручників, систем дистанційного навчання, освітніх сайтів, таких, як сайт Міністерства освіти і науки, молоді і спорту, «Освіта.ua», «Методичний портал», «Черкаський освітянський портал», «Острів знань», «Готуємося до уроків» тощо. Це покликано підвищити ефективність розвитку пізнавальної діяльності і дати нові можливості для творчого росту учнів.

Насамперед, телекомунікаційні технології забезпечують можливість проведення дистанційних уроків, показу відеоматеріалів і анімаційних матеріалів, що знаходяться на різних освітніх серверах, роботи над навчальними телекомунікаційними проектами, організації дистанційних олімпіад з предметів природничо-математичного циклу і т.п. При цьому сервери дистанційного навчання забезпечують інтерактивний зв'язок з учнями через Інтернет, у тому числі, і в режимі реального часу. Телекомунікаційні технології забезпечують доступ до баз даних з різних галузей знань. Так, учні наших міських шкіл є постійними учасниками інтернет-олімпіад, які організовує Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників.

Ще однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розробки на їх основі інтерактивних комп’ютерних презентацій.

Презентація – це набір послідовно змінюючих одна одну сторінок – слайдів, на кожній з яких можна розмістити будь – який текст, малюнки, схеми, відео – аудіо фрагменти, анімацію, використовуючи при цьому різні елементи оформлення.

Нашими вчителями створено ряд мультимедійних презентацій за допомогою MS Power Point з використанням різноманітних ППЗ, рекомендованих Міністерством освіти і науки, фахової літератури та інтернет-ресурсів. Вони укладені відповідно до чинних програм з предметів природничо-математичного циклу та більшість з них розміщена у розділі «Колекція цифрових ресурсів» на сайті Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.

На мій погляд, презентація – це зручна конструкція, в якій легко орієнтуватися. Аналіз науково-методичної літератури та періодичних видань показав, що мультимедійні презентації здатні реалізувати багато проблем у процесі навчання, а саме:


  • використовувати передові інформаційні технології;

  • змінювати форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;

  • полегшувати підготовку вчителя до уроку та залучати до цього процесу  учнів;

  • розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку, подавати історичні відомості про видатних вчених, тощо;

  • реалізувати ігрові методи на уроках;

  • здійснювати роботу в малих групах або індивідуальну роботу;

  • дають можливість роздруку плану уроку та внесення в нього заміток та коментарів;

  • проводити інтегровані уроки, забезпечуючи посилення міжпредметних зв’язків;

  • організовувати інтерактивні форми контролю знань, вмінь та навичок;

  • організовувати самостійні, дослідницькі, творчі роботи, проекти, реферати на якісно новому рівні з можливістю виходу в глобальний інформаційний простір.

Проведення уроків при комплексному застосуванні традиційних та мультимедійних технологій забезпечує набуття учнями не тільки глибоких та міцних знань, а й вміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності, самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами інформації.

Завдяки презентаціям наші вчителі використовують в навчальному процесі такі види роботи як мультимедійні лекції, які синтезують великий обсяг знань, забезпечують наочний супровід, тренінг-лекції, де іде робота по засвоєнню самостійно опрацьованого матеріалу з використанням опорних слайдів та  інтерактивні дискусії, які забезпечують активну участь учнів у навчальному процесі.

Організація мультимедійних лекцій потребує наявності спеціальних аудиторій, де є портативний комп’ютер, проектор, сумісний з наявним програмним, звуковим забезпеченням, екран, можливість затемнення аудиторії, доступ до Інтернету тощо, що потребує значних фінансових витрат, тому в більшості навчальних закладів ця форма мало поширена. Мультимедійні лекції сьогодні в переважній більшості організовуються завдяки особистому ентузіазму вчителів та їх творчості. Підготовка презентаційних програм, мультимедійних лекцій потребує неабияких зусиль, істотної підготовки. У вирішенні цього питання може бути цікавою співпраця учнів і вчителів. У нашій школі діє певна модель підготовки мультимедійних лекцій. Учні, які швидше опановують сучасні комп’ютерні технології, можуть готувати мультимедійні презентації на задану тему, як творчі роботи, що сприятиме взаємозбагаченню, взаємному навчанню учня і вчителя, зростанню інтелектуального рівня, побудові партнерських стосунків, академічної єдності.

Цікавим напрямком у застосуванні сучасних комп’ютерних технологій є інтерактивне спілкування. Фахівці виділяють комп’ютерні інтерактивні дискусії двох основних категорій:

= синхронні („чати”) і

= асинхронні (електронна пошта, списки адресатів, Інтернет-форуми). Під час синхронних дискусій учні ефективно спілкуються через Інтернет, а в асинхронних дискусіях спілкування більше нагадує листування. Загалом синхронні інтерактивні дискусії ідеально підходять для дистанційного навчання, асинхронні – для стаціонарного навчання, урізноманітнюючи безпосереднє щоденне спілкування учнів.

Найпростішим засобом спілкування є використання електронної пошти – відправлення учням повідомлень. Для великих лекційних курсів або тем цей засіб заощаджує чимало часу. Електронні адреси учнів, об’єднані, наприклад, під назвою «11-А клас», відомі як адресні книги, є надзвичайно корисними для груп. Розіславши лекційний матеріал напередодні, на лекції-тренінгу можна активно працювати над його засвоєнням, а не  репродуктивно конспектувати лекцію.

Складнішою і більш трудомісткою є організація Інтернет-форумів, які реєструють індивідуальну участь учнів у дискусіях. Кожен учасник може ознайомитися з повним текстом дискусії і приєднатися до обговорення. Інтерактивні комп’ютерні бесіди („чати”) найбільше потребують ретельного планування, спеціальних комп’ютерних програм і дотримання етичних норм і процедур спілкування. Інтернет-форуми, організація тематичних груп, як  творче завдання, можуть організовувати власне учні, а вчитель - бути учасником цього процесу. Аналіз дискусій в Інтернет-форумах, тематичних групах може дати картину засвоєння теоретичного матеріалу учнями, вміння толерантного спілкування, ведення дискусії, аргументації своєї позиції тощо.

Подібна робота розпочата на форумі інтернет-сайту Золотоніської ЗОШ №3 у рубриці під назвою «Готуємо уроки разом».

Але при плануванні уроків з використанням ІКТ треба враховувати:

• наявний набір комп’ютерного та мультимедійного обладнання,

• наявність програмно-методичного комплексу до підручника, що відповідає діючій програмі,

• наявність інструментальних середовищ,

• наявність програм-тренажерів,

• готовність учнів до роботи з використанням комп'ютера,

• можливості учня використовувати комп'ютерні технології поза класом

Використання комп’ютера на уроках з предметів природничо-математичного циклу – не дань моді, не засіб перекласти на плечі комп’ютера багатогранну творчу працю вчителя, а лише один із засобів, що дозволяє інтенсифікувати навчальний процес, активізувати пізнавальну діяльність, підвищити мотивацію учня до навчання, створити умови для підвищення ефективності уроку.

Використання інформаційних технологій у сучасному суспільстві стає необхідним практично в будь-якій сфері діяльності людини, тому оволодіння навичками цих технологій ще за шкільною партою багато в чому визначає успішність майбутньої професійної підготовки нинішніх учнів. Оволодіння цими навичками протікає набагато ефективніше, якщо відбувається не тільки на уроках інформатики, а знаходить своє впровадження й розвиток на уроках інших предметів, що сприяє розвитку вмінь і навичок застосовувати набуті на уроках інформатики знання на практиці та в реальному житті. Однак цей підхід висуває нові вимоги до підготовки вчителя-предметника, ставить перед ним нові проблеми, змушує освоювати нову техніку й створювати нові методики викладання, засновані на використанні сучасних інформаційних технологій.



Визначальним чинником сучасної цивілізації стала інформація й усе, що пов’язане з її накопиченням, оновленням, передавання та використання. Крім того, швидкий розвиток науки, техніки та технологій дає можливість просуватися сучасній цивілізації до інформаційного суспільства. Тому сьогодення вимагає від освіти посісти більш вагомі позиції, оскільки вона відіграє спонукальну роль у забезпеченні інноваційного розвитку суспільства.



- -


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка