Не матимеш інших богів. Лист кардиналам і єпископам Католицької Церкви Вступ



Скачати 411.37 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації31.12.2016
Розмір411.37 Kb.
  1   2   3


Не матимеш інших богів.

Лист кардиналам і єпископам Католицької Церкви



Вступ:

Кардинал Г. Данніелс у своєму пастирському листі “Христос або Водолій” вказує на 4 стовпи поширюваного сьогодні руху Нью Ейдж. Це:



  1. вдаваний науковий фундамент (спіритизм і наука)

  2. нові психології

  3. духовність Орієнту

  4. окультизм

Наш лист ми також розділили на чотири частини. Його ціллю є вказати на спільний корінь фальшивої духовності, а ним є спіритизм. Фальшива духовність – поганство – сьогодні Нью Ейдж, не є атеїзмом, але вірою і досвідом з богами, перед якими нас І Божа заповідь перестерігає: “Не матимеш інших богів…” (Втор. 5,7-10).


І. Спіритизм і наука

Перша Божа заповідь

Я – Господь, твій Бог… не матимеш інших богів… не падатимеш ниць перед ними і не служитимеш їм” (Втор. 5,6-9).
Зруйновані основи:

Слово Боже каже: “Коли руйнуються основи, що може праведник зробити?” (Пс. 11,3). Запитуємо: “Що робити, якщо в Католицькій Церкві руйнуються основи віри і моралі?” Є три можливості:

1. Залишити Католицьку Церкву, що багато вже і зробило.

2. Залишитися в ній, хоч тут доведеться поклонятися іншим божествам або їх в Церкві мовчки толерувати.

3. Залишитися в Церкві, але за ціну, що буду “зарахований до злочинців” (Лк. 22,37) і розп’ятий.
Йдеться про тисячі безіменних, які не хочуть поклонятися іншим божкам, а яких тихо, в ім’я послуху, вбивають. Ще й тепер відбувається тиха ліквідація тих, які не прихилили коліна перед Ваалом (Рим. 11,4). Звичайно, ліквідація відбувається за допомогою психологічних інтриг, брехні і напівправд, щоб була досконало замаскована головна причина: вірність Ісусові Христові і Його кривавлячому Містичному Тілу – Церкві.

Гріхи проти першої заповіді є настільки скритими (окультними), що багато монахів та священиків через незнання пропагують різні модерні практики віщування або мовчать на них!


Додаток до малюнку: Спіритизм, тобто духи брехні, діють у всіх формах магії та віщування!

У Втор. 18, 10-11 перераховано і заборонено 9 областей окультизму. Кожна область містить у собі більше або менше конкретних магічних і віщунських практик.

1. Ініціація, відкривання себе – тут це був конкретний обряд переведення через вогонь (форми ініціації є різні: в ТМ, рейкі, методі Сільви, ініціація сатаніста, шамана, масона…). Двері для спіритизму відкривають різні філософії, теософії, антропософії, філософії Нью Ейдж, ґуру, східні медитації, т.зв. розширена свідомість, наркотики, гіпноз, …


  1. Віщування (по-єврейськи – косем): (приблизно 200 форм): на каві, картах, за допомогою лози, шукання геопатогенних зон, радіостезія (маятник), кінезіологія, …

  2. Астрологія (монен): гороскопи, кондиціонограми, …

  3. Біла магія (манагеш): різні форми альтернативної медицини, цілительство пов’язане з магією, лікування тибетське, китайське, …

  4. Чорна магія (манашеб): сатанізм, культ Вуду і з ним пов’язана музика, чарівництво, …

  5. Народна магія (гобер габер): народні повір’я, пороблення, прокляття, відроблення, скидання вугликів, зливання воску, …

  6. Спіритизм як магія (шоел об): магнетизм, трансцендентальна медитація, гомеопатія, акупунктура, акупресура, китайські методи масажу, рейкі, метод Сільви, ґуру, чанелінг, ребірзинг, матеріалізація, явища двійництва, левітація, телекінезія, телепатія, голотропне дихання, …

  7. Ясновидіння (їддоні): парадіагностика, ірисдіагностика, діагнози встановлювані і на відстані (напр. священиком Ф.Фердою в ЧР 1970-91), …

  8. Спіритизм як віщування (дореш ел гаматім): парапсихологія, психотроніка, модерні психології, Шрі Чінмой, наркотики, пошана до Матері Землі (Ґайя), реінкарнація, …

Святе Письмо підсумовує: “Бо огидний для Господа кожен, хто це робить” (Втор. 18,12).

Примітка. Деякі поодинокі форми неможливо точно диференціювати, тому що багато елементів переплітаються. Сучасні модерні форми магії та віщування є насправді прихованими, але відкривають душу для впливу злих духів, а отже, спіритизму.


• ККЦ 2116: Усі форми ворожбитства і магії треба відкинути: вдавання до сатани чи до демонів, викликання померлих чи інші дії… Звернення до гороскопів, астрології, хіромантії, тлумачення віщувань і долі, явища ясновидіння, вдавання до медіумів...”

• ККЦ 2117: Усяке вдавання до чаклунства або чародійства, за допомогою яких намагаються заволодіти окультними силами, щоб поставити їх собі на службу й отримати надприродну владу над ближнім, - навіть щоб цим забезпечити його здоров’я, - вступає у важку суперечність із чеснотою релігійності (І заповіді). Ці практики засуджуються ще більше, коли вони супроводжуються наміром зашкодити іншому або коли йдеться про втручання демонів (відпалих ангелів). Носіння амулетів також заслуговує осуду.

• ККЦ 2112: “Перша заповідь засуджує політеїзм – багатобожжя (напр., індуїзм, ламаїзм).”

• ККЦ 2113: “…Багато мучеників віддало життя за те, щоб не поклонятися “Звірові” (Од. 13-14)… Ідолопоклонство відкидає те, що Бог – єдиний Господь.”



Кара за ідолопоклонство


Коли ж твоє серце відвернеться і станеш припадати лицем до землі перед іншими богами та служити їм, то заявляю вам, що загинете напевно” (Втор.30,17-18). Історія Ізраїля пробігала довкола цієї головної заповіді. Якщо народ схилявся до ідолопоклонства, сила якого є в магії, віщуванні і спіритизмі (див. Втор. 19,9-14), то приходили війни, полон, хвороби. Ці гріхи спричинили переселення до Вавилонської неволі (722р. до Хр.). Всі царі Юдеї та Ізраїля у Св.Письмі оцінюються згідно того, чи вони були ідолопоклонниками, чи поклонялися Господеві (2 Хр. 11, 36).

Проповідування повної Євангелії в Новому Завіті вимагало, щоб люди не тільки повірили в Христа, але також, щоб відреклися духа поганства. Ворожка у Филипах робила найкращу рекламу проповідникам Євангелії (Ді.16,16), але св. Павло вигнав цього духа.



Св. Павло проповідував Євангелію в повноті, тобто приносив не тільки радісну новину про спасіння, але вказував і на небезпеку темноти, яка є скрита за поганством.

Так це було при зустрічі з ворожбитом на Кіпрі (пор. Ді.13,1-12). Якби св. Павло толерував чародія, то цілий острів залишився б у темноті поганства. Він же в Святому Дусі виступив проти духа темноти і цей ворожбит осліп.

В Ефесі, де апостол проповідував Христа, люди, які навернулися, спалили окультну літературу вартістю 50000 динаріїв (пор. Ді.19,18-20). Сучасні “теологи” сказали б, що св. апостол Павло був фундаменталістом! Скільки за останніх 20 років розповсюдилося подібної літератури, яка пропагує окультизм і поганство! Кожен правдиво навернений християнин мав би зробити очищення свого дому: не тільки від окультної літератури, але і від окультних символів.

Найбільше притуплює віруючих т.зв. біла магія, з допомогою якої “допомагають, лікують”. Вона заборонена, тому що в основі має той самий дух, що і чорна магія, і веде до такої ж мети. Пастирський лист тосканських єпископів починається так: “Кожен, хто робить це, огидний для Господа” (Втор.18,12наст.). Біблійна пересторога сьогодні актуальна, як ніколи раніше. Ми, тосканські єпископи, відчуваємо своїм обов’язком ясно розкрити своїм вірним цю пересторогу. Ми власне є свідками небезпечного повернення до магічних практик. Згідно з останніми повідомленнями, в Італії є приблизно 12 мільйонів “користувачів магії”. Ця реальність вказує на екзистенціальну дезорієнтацію” (15.4.1994).


Спіритизм

Мойсей перечислює 9 практик, через які людина відкривається на вплив демонів.

Саула очікує важка битва. Він пробує питатися в Господа, а Бог йому не відповідає ні через сни, ні через Урім, ні через пророків (пор.1Сам. 28, 6).

Замість того, щоб чинити щире покаяння, Саул вирішує ситуацію тим, що вибирає середник, який в очах Божих названий гидотою. Йде до жінки, яка займається викликанням духів померлих. Після короткого діалогу жінка приступає до чорного ремесла. Насправді, через неї, як медіума, говорять демони, які виступають від імені конкретних померлих осіб. Віщунка нібито викликає недавно померлого пророка Самуїла. Дух, який діє через цю Богом заборонену діяльність, цитує загальнознану правду. Одначе, на закінчення скаже вже конкретне віщування: “Завтра ти й твої сини будете зі мною!” Фактом є, що його три сини полягли в бою, а Саул вмирає як самогубець! “Будеш зі мною!” З ким? З Самуїлом, який був на лоні Авраама з іншими праведниками (пор.Лк.16, 22), або з тим демоном, який імітував Самуїла? Саул замість того, щоб покаятися, замість того, щоб звернутися до Бога, звертається до духа темряви і цим довершує своє невірство і свавілля (1Сам.15,22).

Спіритизм існує від давніх часів і є пов’язаний з поганством, з пошаною до фальшивих богів (демонів). Сильна хвиля спіритизму прийшла в ХІХ ст. із США і цілий християнський світ опинився під великим його впливом. Також А.Гітлер потрапив під його вплив. Він народився в Австрії, в місцевості, у якій на той час спіритизм процвітав. За ним є дух прокляття, дух смерті, дух поганства. Майбутній “керівник” такому духу чи духам також відкрився і став знаряддям прокляття та кари. Вмирає подібно як цар Саул – через самогубство.

В першій половині ХХ ст. на християнську віру в ЧР мали вплив дослідження і література Б.Кафки, який проводив досліди із загіпнотизованими медіумами, яких він називав суб’єктами. Для замаскування своєї діяльності використав наукову і католицьку термінологію. Нікому й на думку не спало, що йдеться про Церквою заборонений спіритизм (з 24.4.1917, ААS9). Ці дослідження назвали науковими, а спеціальність – експериментальною парапсихологією.

Про спіритизм, який тут ліг в основу, пише його син в книзі “Парапсихологія”. В Білій Тржемешні (1912р.) Б.Кафка познайомився з директором школи, який був досвідченим спіритистом і окультистом. Він його ввів до спіритизму. Коли Б.Кафка спостеріг, що багато людей піддаються його гіпнотичному впливу, то почав займатися гіпнозом і магнетизмом (месмеризмом), які тісно поєднані зі спіритизмом. Замість терміну “медіум” він використав термін “суб’єкт”. Більшість священиків через необізнаність робила рекламу його дослідженням.

За допомогою медіума, т.зв. суб’єкта, Кафка одержував незвичайні інформації, а також за допомогою суб’єкта міг, напр., вбити на відстані пса, що і зробив декілька разів у своїх дослідженнях: “Потім я вимагав від суб’єкта, щоб вбив пса. На моє бажання він почав діяти на пса. Пес перестав гавкати і заліз до буди. Після 12-ти хвилин суб’єкт повідомив нас: “Вже мертвий”. Спостерігачі дослідження кидали камінням по буді, але пес не вийшов. Приятель Піх витягнув мертвого пса з буди.” Кафка додає до цього: Ці та подібні явища: двійництво, левітація, матеріалізація, телекінез, телепатія та інші, які раніше називали терміном окультизм, тепер називають парапсихологією.”

Тут постає питання чорної магії. Шамани мають владу над поганами і тримають їх в темряві, а також можуть на цих своїх васалів насилати хвороби і, навіть, смерть. За посередництвом спіритизму діють демони, т.зв. невідомі енергії, напр. пальцем піднімуть на кріслі людину, подібно, як це відбувається через т.зв. левітацію. Спіритизм був і є пов’язаний з поганством, а з ним є пов’язаний і гіпноз! Церква заборонила спіритизм і гіпноз (Святе Офіціум 1847, 1856).

На початку ХХст. виникає рух Нью Ейдж. Учениця Г.Блавацької А.Байлей як спіритичний медіум одержала через автоматичне письмо програму для цього руху. Під час цього автоматичного писання, рукою того, хто пише, не керує його воля, але демонський дух. Отже, цілий рух Нью Ейдж побудований на спіритизмі і стоїть на цих чотирьох стовпах: 1) удавана науковість; 2) нові психології; 3) духовність Орієнту (індуїзм, буддизм); 4) окультизм.



До цього руху належить Антон Ла Вей, засновник сатанинської церкви. В його час діяли також Б.Кафка, З.Фройд, К.Ґ.Юнґ, Р.Бультманн, П.Тейярд де Шарден.

В 60-их роках почала по цілому світі поширюватися йога поєднана з індуїзмом, а згодом виступили ґуру як боги Нью Ейдж. Через фільми, які пропагували бойове мистецтво, прийшла хвиля симпатії до буддизму. Майже в кожному місті засновуються школи бойового мистецтва. Найтрагічнішою в цьому є сліпота священиків і вірних, які досі не розрізняють, що тут йдеться не про звичайний спорт, але про духовність, яка веде молодих християн до апостазії.



Сучасний релятивізм стирає межі між правдою і брехнею, між добром і злом. Це – частина орієнтального мислення і філософії, разом з вченням про реінкарнацію, яка фальшивою можливістю очищення в майбутніх життях позбавляє людину відповідальності. Це все заперечує основні християнські правди.

Ліквідувати живу віру всередині християнства допомогла т.зв. історично-критична теологія, яка заперечує натхнення Святого Письма і спасительну віру в Ісуса.


Висновок:

Спіритизм, тобто духи брехні, діють у всіх формах магії і віщування. ККЦ відкидає всі форми магії і віщування.

Апостол Павло не лише проповідував Євангелію, але й виступав проти сил темряви.

Саул замість покаяння звертається до духа темряви і вмирає як самогубець.

Сучасний спіритизм має обкладинку наукової термінології. Засновниця Нью Ейдж А.Байлей була спіритичним медіумом. Увесь цей рух побудований на спіритизмі, на комунікації з іншими богами – демонами.

Перша з Десяти Заповідей звучить: “Я – Господь твій Бог… не матимеш інших богів… не падатимеш ниць перед ними і не служитимеш їм” (Втор.5,6-9).



ІІ. НОВІ ПСИХОЛОГІЇ
Вступ:

Термін спіритизм не означає лише вдаване викликання духів померлих, але це є й контакт з духовним світом, з т.зв. космічними енергіями, які є інтелігентними. Боже Слово їх називає богами з малим “б” або демонами. Заборона поклоніння і пошани до них є даною нам у Першій Заповіді.
Звернім увагу:

а) відношення спіритизму до гіпнозу;

б) відношення спіритизму до магнетизму;

в) відношення Юнґа до спіритизму;

г) дві модерні форми спіритизму;

д) нові психології в св.Тайні Сповіді;

е) нові психології для монахинь.
а) Відношення спіритизму до гіпнозу.

Суть гіпнозу: Гіпноз – це метод, який базується на сугестії, а це означає, що при ньому, принаймні до певної міри, настає поневолення однієї особи іншою. Такий стан може, що часто і трапляється, спричинити душевні зранення. А інколи може викликати божевілля, і то цілком непередбаченим способом. Лікар Ф. Мадре, який також мав досвід з гіпнозом, але потім від нього дистанціювався, пише: “Сугестія (автосугестія, автогіпноз і гіпноз) завжди становить реальну небезпеку, незалежно від того, чи подається як театральне шоу, як психотерапія, чи використовується при т.зв. парапсихологічних експериментах. За посередництвом гіпнозу відкриваються двері для небезпечних факторів. Щодо застосування гіпнозу, пов’язаного з окультизмом, або парапсихологією, то в таких випадках наслідки бувають страшні, а диявольська сила велика.”

Лікар М. Гайде в книзі “Блудні дороги до здоров’я” пише: “Сьогодні пропонується великий вибір літератури про лікарський гіпноз… Але лікар, який використовує цей метод – непридатний для Божого діла!” Старе поганське демонське мистецтво сугестії і гіпнозу, яке використовувалось древніми народами для віщування, знову з’явилося під невинним плащиком т.зв. модерної науки і так, майже без перешкод, готує дорогу іншим “модерним”, засліплюючим “лікувальним методам”.

Ставлення Церкви: Святе Офіціум, з років 1847, 1856 і 26.7.1899 перестерігає перед небезпекою гіпнозу. Православна Церква в сучасній Росії не дозволяє своїм вірним жодного використання гіпнозу (ані в медицині, ані в психіатрії, ані при “наукових” дослідах).

Також гіпноз використовуваний у медицині негативно діє на людину, викликаючи депресії, пригнічення, певні психічні зрушення і залежність від гіпнотизера.

З.Фройд пише про гіпноз: “Ця діяльність нагадує магію, заклинання і всілякі чари!” На жаль, не тільки нагадує, але й веде до них. Як чеський гіпнотизер і парапсихолог, Б.Кафка через гіпнотичний сон робив т.зв. наукові досліди, подібно було і у З.Фройда. По суті, обидва займалися “науковим” спіритизмом!

Його теорії про психоаналіз виникли на основі дослідів над загіпнотизованим, тобто медіумом. Під час цих дослідів пацієнт “пригадував” події з раннього дитинства, які до цього часу не усвідомлював собі. Так сформувалася теорія про “підсвідомість”. Як бачимо вже сьогодні, з розвитку модерних психологічних напрямків, невипадково існує паралель між фройдівською теорією про детермінацію сучасності людини її раннім дитинством та вченням про реінкарнацію. Також потрібно критично дивитися на його пояснення снів. Фройд був ворогом християнства.

Учнем Фройда був К.Ґ.Юнґ, який побудував цілу свою “наукову” діяльність на спіритизмі. “З.Фройд спочатку не сприймав серйозно Юнґові досліди з духами, але згодом визнав “потребу парапсихології і реальність окультних явищ”” (К.Г.Юнґ: Memories, Dreams, Reflections; Panteon 1963, стор.155).

З.Фройд, крім дослідів з гіпнозом, робив також досліди з наркотиками (з кокаїном), під час яких настала смерть його приятеля. Відомо, що наркотики є однією з доріг до т.зв. “розширення свідомості”, тобто до відкриття себе демонічним силам.

Відношення гіпнозу до спіритизму висловлює MUDr.М.Гайде: “За посередництвом цієї “науки” (гіпнозу) порушується чеснотливість і ним закладається основа для спіритизму!”


б) Відношення спіритизму до магнетизму.

Магнетизм пов’язаний з магією і спіритизмом, тому не можна говорити про нього ізольовано від інших окультних практик. Магнетичні рухи і спалювання т.зв. “негативних енергій” над свічкою не мають нічого спільного з біблійним: “На хворих будуть руки класти, і добре їм стане” (Мр.16,18). Те, що сьогодні називається біомагнетизмом або магнетизмом і т.д., насправді не має нічого спільного з відомими фізичними явищами. Йдеться тільки про збаламучення і зловживання термінами та приховування магічної практики за вдаваною науковістю.

Проф. MUDr. В.Зікмунд DrSс. щодо зловжиття науковості пише: “Враження науковості і професійних знань створюється тим, що для найменування різноманітних і професійно необгрунтованих припущень та уяв, використовується термінологія, яка нагадує науково визнані спеціальності і терміни“ (“Медичний монітор”, 6/95, стор.36-37).

Витяг з книги П.Шмеґра “Життя преподобної А.К.Еммеріх” : “В січні 1821р. я мала видіння про магнетизм і гіпноз…Царство темряви мені було показане в трьох областях. Найнижча, найтемніша область охоплювала все, що стосується чорної магії та відкритої служби дияволу. Друга область була сукупністю повір’їв і пожадливості. Третя – сукупністю раціоналізму, лібералізму та масонства. Ці області були пов’язані між собою. У найнижчій я спостерегла магнетичні і магічні ліки (прим. гомеопатичні), магнетичні та гіпнотичні стани як особливо сприятливі дороги, якими царство темряви стягує людину до себе. Я бачила там різні стосунки і практики, які вважалися нормальними і дозволеними, а саме, оздоровлювання людей за допомогою магнетизму. Я бачила щось жахливе між магнетизером-гіпнотизером і тими пацієнтами.“

Прим. К.Еммеріх жила в добі, коли жив засновник гомеопатії С. Ганеманн і коли жив обновник гіпнозу, спіритизму і лікування т.зв. магнетизмом А.Мессмер. Обидвоє були товаришами і обидвоє були богохульниками та ворогами Христа. Св.Офіціум засудило використання магнетизму 4.8.1856, DS 2823-25.

Приклад: Один священик був оздоровлений через магнетизера. Все було гаразд, але через деякий час він смертельно занедужав. Коли його відвідали парафіяни, то нагадали йому, щоб прийняв св.Тайни перед смертю, однак він відмовився і в нерозкаяності помер.
в) Відношення К.Ґ.Юнґа до спіритизму.

Юнґ з самого дитинства займався спіритизмом. У дім його матері навідувались духи, так що вона, ще малою дитиною, мусіла затримувати їх так довго, поки її батько, медіум, і одночасно протестанський пастор, не встигав написати недільну проповідь. Сам Юнґ пише про маму: “вночі робилась дивною, як якийсь віщун…архаїчний і жорстокий“ (К.Ґ.Юнґ: Memories, Dreams, Reflections; Panteon 1963, стор.50). Студентом Юнґ брав участь у спіритичних сеансах, під час яких нібито дух його діда говорив устами дворідної сестри Юнґа. Юнґ, який ціле життя був окультистом, старався тримати в секреті свій зв’язок з медіумізмом. Також довго була невідомою його докторська праця: Психологія і патологія т.зв. окультних явищ. Юнґ став учнем З.Фройда, але в 1912р. розірвав контакти з ним. У той час, коли Юнґ був на межі психічного розладу, він отримав духовного провідника – “Філемона”. Цей демон, дух-провідник, допоміг йому відкрити речі, які підтвердили його головну теорію про “колективне несвідоме” та “архетипи”. Юнґ про Філемона пише: “Він репрезентував силу, яка не була моєю…це він мене повчив про мою медіумічну об’єктивність, про те, що існує душа. Він був для мене дуже таємною постаттю. Інколи ставав дуже реальним, як жива особа. Я прогулювався з ним по саді. Він для мене був тим, кого індійці називають ґуру” (стор.183).

Лише наприкінці свого життя Юнґ признався, що вся його праця і твори в жодному разі не були наукою, а походили зі страшних досвідів з духами, які на нього часто нападали і довели майже до шаленства. Юнґ зміфологізував свої духовні досвіди і означив їх як “екстеріорізацію” придушених бажань, спогадів, побоювань і архетипів, які походять з міфічного колективного несвідомого. Його праця “Сім проповідей померлим” була написана під впливом цих духовних істот протягом трьох вечорів. У відповідях на основні запитання про Бога, світ і людину, які він ставив духам, зібрана есенсія усієї його подальшої праці у галузі психології (стор.155).

Бачимо, що сам корінь модерної психології (Фройд і Юнґ) отруйний і прогнилий, тому не дивно, що ціла сучасна психологія наскрізь просякнута окультизмом і фальшивим містицизмом (передовсім, Орієнту).
г) Дві модерні форми спіритизму.

К.Роджерс, засновник гуманістичної психології, не приховує своєї участі в спіритичних сеансах. Учасники з’їзду Товариства гуманістичної психології, який відбувався у серпні 1987р., взаємно вводили себе до чанелінгу, ребірзингу, лікування енергіями, метафізичної консультації, до того ж, щоденну ранішню медитацію – йогу і аеробіку – доповнювали декілька нових технік “методу синхронізації мозкових гемісфер. Одначе, з ким насправді наставала синхронізація? З духовними енергіями спіритизму!!!

Що таке “чанелінг”? Йдеться про перенесення інформації через медіумів. Це конкретна форма спіритизму! (приклад чанелінгу: популярні “об’явлення” про Атлантиду…, це, звичайно, нісенітниця).

Що таке “ребірзинг”? Це введення за допомогою гіпнозу до спіритизму, а потім до вигаданих попередніх життів! Ребірзинг передбачає і підтримує фальшиве індуїстське вчення про т.зв. реінкарнацію – перевтілення. Раймунд Муди в книзі “Життя перед життям” сугестивно описує дев’ять попередніх життів. До цього божевільного висновку дійшов через т.зв. ребірзинг.

Обидві форми (чанелінг, ребірзинг) є частиною модерної психології, яка побудована на гіпнозі і спіритизмі (Фройд, Юнґ, Роджерс).



Ці психології не ведуть до правдивої психогігієни і до істинного оздоровлення душі, яка зранена гріхом і поганими звичками, але, навпаки, вводять її до ще більших залежностей.

Ці психології не вказують на правдиве духовне життя, на справжнє добро, правду, справедливість, чисту любов і милосердя, які базуються на 10 Божих Заповідях та Євангелії! Ці психології не подають інформацій і середників, які ведуть до правдивої свободи, яка є тільки в Христі. Не подають вони середників для визволення душі із залежності від наркотиків, моральної нечистоти, шкідливої музики, ані не дають сили для боротьби проти егоїзму. Також не перестерігають вони перед небезпекою, яку становлять для душі окультизм і спіритизм, але роблять цілком протилежне – пропонують фальшиву духовність, побудовану на спіритизмі та окультизмі, не відкривають душі Святому Духові і Христові, але навпаки – демонам і Антихристу. Не вказують на правдиві потреби душі – на тугу за правдивим щастям, яка наповнюється лише Богом! Не вказують на справжній корінь депресій і смутку, яким є особистий, а також первородний гріх. Шляхом виходу із цих станів не є психоаналіз, який, хоч і вкаже на минуле зло, яке є на дні душі, але не дає рішення. Рішення є тільки в Ісусі Христі, який взяв на себе і ці провини і гріхи, і Божій справедливості за них заплатив на хресті. Нові психології, подібно як і орієнтальні релігійні системи, медитаціями вбивають в душі Божий голос, яким є сумління, і ведуть до цинізму, до відкинення правди і до фальшивого самообожнення: ”Станете як боги” (Бут.3,5).

Ціла ця система брехні, поставлена на духовних коренях гіпнозу і спіритизму, суперечить природній та об’явленій правді і маскується прикривкою т.зв. науки. Тому ці модерні психології є одним з чотирьох стовпів руху Нью Ейдж, як на це вказав кардинал Ґ.Данніелс у своій книзі “Христос або Водолій.”
д) Нові психології у св.Тайні Сповіді.

У Чеській Республіці в Католицькому тижневику 38/2006 є декілька статтей, які пропагують психоаналіз. Назва однієї з них – “Знання психології сьогодні для сповідників є необхідністю.” Тут написано: ”Сьогодні бути добрим сповідником вже не означає бути лише побожним та охочим слугою Божого милосердя…” А потім для сповідників подані нові вказівки:



  1. Ці вказівки потрібно прийняти і покинути “застарілі моделі минулого.”

  2. Ознайомитися з результатами психологічної та психоаналітичної праці.

  3. Знайти спеціалістів з допоміжних професій (психологів і психоаналітиків) і консультуватися з ними.

  4. Провадити вірних до того, щоби дивилися позитивно на працю цих спеціалістів і позбувалися упереджень щодо цих речей… Щоби з вдячністю приймали доречну пропозицію професійної допомоги.

Що до цього сказати? Кардинал Й.Ратцінґер, нинішній Святіший Отець Бенедикт ХVІ, каже: “Почуваюся щораз більше не свій, коли чую, з якою неповагою говориться про раніше загальноприйнятий спосіб св.Тайни Сповіді, який тепер називають “схематичним”, “поверхневим”, “анонімним”, і постійно гіркішими мені звучать самохвальби декотрих священиків, які мені розповідають про свої сповідні розмови… В безлічі аналітичних пояснень ще ледь залишають місце для почуття особистої грішності. Цим, звичайно, не хочу сказати, що не могла б існувати адекватна реформа зовнішньої форми сповіді…” (Розмови з В. Мессорі, 1984р.).

Модерними психологіями намагаються замінити здорове духовне життя. Цю тенденцію вже більш ніж 20 років тому охарактеризував кардинал Й.Ратцінґер: “При відвідинах однієї католицької книгарні в Південній Америці я зауважив, що тут (і не тільки тут!) раптово зникли духовні книги і були замінені навалом брошур із психоаналізу. Теологія часто замінюється психологією, і саме тією наймодернішою. Нічого проти глибшого та ефективнішого прожиття св.Тайни Сповіді, можна вказати на справжні недоліки духовного життя – сьогодні часто вказують на них і різні секти, і в цьому мають рацію – але нещастя в тому, що вкажеться неправильний шлях вирішення проблеми. Результат подібний до результату малої операції, яка хоч і вдалася, але пацієнта вже не вивели з наркозу.

Реформу цієї св.Тайни не можуть робити люди, які замість фундаменту, яким є Христос, мають інший, яким є історично-критична теологія, некритична пошана до інших релігій, Фройд, Юнґ, а таким чином і духовність Нью Ейдж. Потрібно усвідомити собі, що найтяжчі кари загрожують священикові, не виключаючи і позбавлення священичої служби, за зловживання св.Тайни Сповіді, щоб звести до гріха проти 6 і 9 заповідей (див.СІС 1387, ССО 1458). Нинішня доба потребує не лише побожних, але і святих священиків, які правдиво наслідують Христа, як св.апостол Павло. Свій досвід з живим Христом, який цілісно оздоровлює, вони згодом можуть передавати іншим, а особливо через св.Тайну Сповіді.


е) Нові психології для монахинь.

Після падіння комунізму в 1990р. на Україні, було багато монаших покликань. Ліберальні монахи і монахині, які приїхали із США і очолюють т.зв. Патріаршу Комісію для справ монашества, впровадженням нових психологій ведуть до ліквідації монашого життя! Сестри беруть участь у т.зв. реколекціях, які проводять отці єзуїти, де практично йдеться про психоаналітичні та психологічні практики, пов’язані з орієнтальною духовністю. Одним з психологічних методів є те, що монахиня має дивитися в очі монахові (на Україні – кармеліт) і при цьому має спонтанно говорити про свої відчуття і думки. Якщо така монахиня потім буде мати проблеми з чистотою і виступить з монастиря, то це є тільки результатом цих психологій! Але бідні монахині мусять цими і подібними практики проходити. Також відбуваються різні зустрічі і курси, напр. для настоятелів монастирів або тижневі курси для сестер перед вічними обітами і т.п. Ці зустрічі і курси базуються на модерних психологіях, і цим заміняють духовне життя. В цьому році організовує подібні курси і Католицький Університет у Львові (УКУ). Патріарша комісія також спонукає до впровадження психологічних курсів для сповідників, аби в майбутньому лише вони мали право сповідати і “формувати” монахинь.



Щодо такої діяльності вже у 1984р. висловився кардинар Й.Рацінгер: Тепер панує велике довір’я до тих профанних сповідників, до тих “експертів по душах”, які є начебто психологами і психоаналітиками… криза сестер багатьох монастирів була спричинена саме тим… такі пошуки і експериментування, при яких людина часто довіряється експертам-самозванцям, часто ведуть до виразного обтяження психіки у монахинь – як в тих, які залишились, так і в тих, які покинули монастирі.” (Прикладом є Квебек, Північна Америка, Канада. Із 1961 по 1981рр. кількість монахинь тут знизилась із 46 933 до 26 294, тобто на 44%. Нові покликання знизились на 98,5%). Тепер ці “успішні реформи” прийшли і на Україну. Сестри контеплятивного монастиря св.пророка Іллі їм протистоять, і тому вони виставлені інтригам і тиску психологічних реформаторів, які є захищені церковним авторитетом і домагаються святого послуху у здійсненні своїх реформ. Далі кардинал продовжує: “В поважній кризі перебувають чинні монастирі і згромадження, де духовне життя витісняється трудовою діяльністю. Тут часто проявляється надто некритичне захоплення нефільтрованим припливом у монастирські мури психологій та психоаналізу найрізноманітніших напрямків. Все це викликало втрату ідентичності та мотивації монашого життя! Потрібно вказати на взаємозв’язок між психологіями та орієнтальною духовністю. Кардинал продовжує: “В деяких монастирях хрест деколи повинен був поступитися місцем символам азійської релігійної традиції. Подекуди зникли традиційні молитви і звільнили місце для медитаційних технік йоги та дзену. Необхідно підкреслити, що модерні психології, так само, як і орієнтальна духовність (дзен, йога), є стовпом Нью Ейдж. За одним і за другим приховується спіритизм.
Висновок:

З.Фройд проводив досліди із загіпнотизованим (медіумом), і так виник психоаналіз і теорія про підсвідомість. Ані ці відкриття, ані теорія про сексуальність (лібідо) не принесли ні християнству, ні людству жодного світла, жодної моральної сили в боротьбі проти гріха та проти духовної темряви!

Психологія К.Ґ.Юнґа базується на досвідах з духами (на спіритизмі). Вони йому допомогли відкрити теорію про колективне несвідоме і архетипи. Обидва засновники своїми теоріями підтримали науку про реінкарнацію, яка заперечує основи християнства.

Сучасні психологи через чанелінг, ребірзинг і різні методи т.зв. синхронізації мозкових гемісфер відкриваються спіритизму, отже, не тільки душевності, але і духовності. Цими новими психологіями хочуть оживити святу Тайну Сповіді і монаше життя. Однак, плодом цієї “оживляючої діяльності” є духовна смерть, а не духовне життя!

Термін спіритизм не означає тільки вдаване викликання духів померлих, але є контактом з духовним світом, з т.зв. космічними енергіями, які є інтелігентними, і метою яких є вічна погибель душ. Боже Слово їх називає богами з малим “б” або демонами. Поклоніння їм і пошана до них є збоченням і заборонені Першою Заповіддю.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка