Навчально-методичний посібник Запоріжжя 2015 Затверджено на засіданні Центральної методичної Ради здму



Сторінка3/5
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.9 Mb.
1   2   3   4   5

Шифр МКХ-10-О36

Ізоімунізація — одна з клінічних форм імунопатології вагітності, що виникає за умови несумісності організмів матері і плода по різних антигенах та приводить до тяжких порушень стану плода і немовляти.


Найчастіше зустрічаються:

- ізоімунізація по резус (Rh)-фактору;

- ізоімунізація по АВ0-системі.
О36.0 Резус-ізоімунізація, при якій мати потребує надання медичної допомоги

О36.1 Інші форми ізоімунізації, при яких мати потребує надання медичної допомоги

О36.2 Водянка плода, при якій мати потребує надання медичної допомоги

1. ІЗОІМУНІЗАЦІЯ ПО Rh- ФАКТОРУ

Rh-ізоімунізація – гуморальна імунна відповідь на еритроцитарні антигени (Аг) плода Rh-групи, включаючи Сс, Dd і Ее (кодуються Rh-алелями). Антитіла (Ат), які утворилися, проникаючи через плаценту, викликають екстраваскулярний гемоліз (опсонізація еритроцитів плода Ат жінки і фагоцитоз еритроцитів) та анемію, що призводить до розвитку еритробластозу плода.


1.1. Фактори ризику:
- штучний аборт в анамнезі;

- самовільний аборт в анамнезі;

- переливання Rh-позитивної крові в анамнезі;

- позаматкова вагітність;

-відсутність специфічної профілактики Rh-конфлікту після завершення попередньої вагітності;

- наявність Rh-конфлікту при попередніх вагітностях.


1.2. Ризик ізоімунізації збільшують:
- відшарування плаценти;

-оперативні втручання (ручне відділення плаценти, кесарський розтин, амніоцентез) в анамнезі або під час даної вагітності;

- вірусна інфекція (герпетична, цитомегаловірусна).
2. АВ0-конфлікт розвивається за умови існування несумісного поєднання груп крові матері і плода та при наявності у матері Ат до еритроцитів групи крові плода. Групові Ат можуть утворюватися в організмі матері до вагітності у відповідь на проведену гемотерапію, введення вакцин та лікувальних сироваток, при контакті матері з бактеріями, що містять антигенні фактори А і В.

Аг плода А і В викликають підвищене вироблення α- чи β-Ат. Найчастіше імунна несумісність виявляється при наявності у матері 0(1) групи крові, а у плода А(II), рідше В(III) або АВ(IV). У випадку імунного конфлікту по АВ0-системі у крові матері з'являються α- чи β-Ат: агглютиніни та гемолізини. Ізоімунізація по системі АВ0 може бути причиною гемолітичної хвороби (ГХ) немовляти від субклінічної до легкої форми, але вона рідко викликає тяжкий еритробластоз чи внутрішньоутробну загибель плода і має значно менший ризик у порівнянні з Rh-несумісністю. При несумісності по системі АВ0 еритроцити плода, потрапляючи в організм вагітної, швидко руйнуються, тому Aт не встигають синтезуватися.

Обстеження вагітних на групові імунні Ат доцільне у жінок зі звичним невиношуванням, антенатальною загибеллю плода в анамнезі.

АВ0-несумісність пом'якшує перебіг вагітності при Rh-конфлікті. Rh-конфлікт частіше виникає, якщо вагітна і плод мають однакові чи сумісні по системі АВ0 групи крові.


3. Діагностика ізоімунного конфлікту.

3.1. Анамнез: переливання крові без урахування Rh -належності, аборти, мертвонародження чи народження дітей з ГХ, відомості про специфічну профілактику ізоімунізації при попередніх вагітностях.

3.2. Визначення титру Rh -Ат у динаміці з ранніх термінів вагітності (див. п. 4.1.1.). Зростання та нестабільність титру Rh -Ат свідчать про Rh-конфлікт. При титрі 1:32 і вище ГХ зустрічається частіше, ризик внутрішньоутробної загибелі плода високий.

3.3. Визначення групових Ат проводять у вагітних з 0(I) групою крові, які мають в анамнезі самовільні аборти, мертвонародження, смерть немовлят від ГХ.

3.4. Діагностика ГХ плода.

3.4.1. Ультразвукове сканування дає можливість встановити ознаки ранньої водянки плода і водянки плода, що розвинулася

Ознаки ранньої водянки плода:

- полігідрамніон;

- гепатоспленомегалія.

Ознаки водянки плода, що розвинулася:

- збільшення ехогенності кішківника плода;

- кардіомегалія і перикардіальний випіт;

- асцит і гідроторакс;

- набряк шкіри голови і кінцівок;

- незвичайна поза плода “поза Будди”;

- зниження рухової активності;

- потовщення плаценти.

У вагітних групи ризику по виникненню Rh конфлікту УЗД проводять:

- до 30 тижнів вагітності 1 раз на місяць;

- після 30 тижнів 2 рази на місяць;

- при появі ознак ураження плода кожний день до розродження.



3.4.2. Кардіотокографія виявляє ознаки хронічної гіпоксії плода та зниження компенсаторної здатності фетоплацентарного комплексу.

3.4.3. Трансабдомінальний амніоцентез виконують у термін після 26 тижнів вагітності.

Питання про необхідність амніоцентезу вирішують у залежності від титру Ат та даних анамнезу. При наявності показань до амніоцентезу жінка направляється до закладу охорони здоров`я ІІІ рівня надання медичної допомоги.


Показання до амніоцентезу:

- титр Ат дорівнює чи перевищує 1:64;

- наростання титру у 4 рази при повторному дослідженні через 2 тижні ;

- наростання титру Ат і УЗД ознаки ГХ плода;

- мертвонародження, народження дітей з ГХ в анамнезі і УЗД ознаки ГХ плода.

Протипоказання:

- загроза передчасних пологів;

- лихоманка.

Дослідження амніотичної рідини дозволяє оцінити тяжкість анемії у плода.

У разі розвитку ГХ плода підвищення концентрації білірубіну у навколоплодових водах та зростання показника оптичної щільності навколоплодових вод (ОЩНВ) відображує ступінь тяжкості ГХ.

Якщо ОЩНВ 0,1 і нижче, то вагітність можна пролонгувати до пологів у строк. При ОЩНВ 0,15 і вище розпочинають підготовку до розродження.


Таблиця. Стан плода та загальний показник ОЩНВ при довжині хвилі 450 нм та вміст білірубіну в амніотичній рідині.

Загальний показник ОЩНВ 450

Вміст білірубіну в амніотичній рідині, мг/л

Стан плода



0,15-0,20

0-2,8

Ризик розвитку ГХ плода низький


0,21-0,34

2,9-4,6

Ризик розвитку ГХ плода помірний

0,35-0,70

4,7-9,5

Ризик розвитку ГХ плода високий

Більше 0,70

Більше 9,5

Ризик розвитку ГХ вкрай високий
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка