Навчально-методичний посібник для студентів заочно-дистанційної форми навчання з напрямів 0501 «Економіка та підприємництво»



Сторінка6/16
Дата конвертації22.04.2017
Розмір2.26 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Для здійснення студентами некомпенсаційної оцінки параметри (факторні характеристики) необхідно враховувати з тим пріоритетом, який визначений порядком їх чергування в табл. 5, починаючи з іміджу.



Рангові значення параметричних показників відповідності бажаним значенням необхідно розрахувати і представити так, як це представлено в табл. 9.
Таблиця 9. Рангові значення параметричних показників відповідності

товару бажаним значенням


Назва характеристик

Постачальник


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Ціна споживання































Імідж товару































Дизайн































Режим роботи































Гарантійний строк































Робочий простір































Навантаження































Потужність































Викид шкідливих речовин































Після цього відповідно до формули (16) студентам необхідно визначити одиничну корисність всіх постачальників товару на ринку і подати їх у вигляді табл. 10.
Таблиця 10. Значення одиничної корисності товарів

за умов некомпенсаційної оцінки


Постачальник

Одинична корисність вироблюваних товарів

1




2




3




4




5




6




7




8




9




10



Далі для позиціонування пропозиції товарів на ринковому сегменті слід використати дві характеристики:



Одинична корисність товару, розрахована за описаною вище методикою, визначає першу характеристику позиціонування. Ранжирування товарів, які увійшли до спектру аналізованих, зі зменшенням значень одиничної корисності в значній мірі визначають позицію окремого товару в загальній їх масі.

Чим вищим є значення одиничної корисності, тим більш конкурентоспроможним є товар. Однак значення одиничної корисності не відтворює ступінь відповідності товарів між собою.

Друга характеристику позиціонування можна визначити наступним чином:


  • для кожного аналізованого товару розраховується відстань між ним та товаром з «ідеальними» для споживача параметрами. Ідеальний товар, який забезпечує повне задоволення потреб споживачів, повинен відповідати вимогам, що відтворені формулами (18):




,

(18)

тобто ціна споживання, ціна експлуатації та значення кожного параметра якості товару повинні відповідати бажаним значенням.

При оцінці «ідеального» товару значення всіх одиничних параметричних показників відповідності дорівнюватимуть одиниці (тобто g'i = 1).

Відстань між досліджуваним та «ідеальним» товарами li потрібно визначити за формулою (19) по всій сукупності параметрів n:






(19)




Обидві визначені характеристики використовуються в якості координат позиціонування. Перша координата характеризує одиничну корисність товару Ui, друга – li. Процедура позиціонування полягає в розрахунку координат кожного товару і розміщенні відповідної точки на координатній площині. Якщо точки групуються, ще свідчить про те, що в загальній масі є групи товарів, які займають різні позиції на ринковому сегменті.

Для ілюстрації здійснених процедур необхідно здійснити позиціонування товарів за умов їх компенсаційної та некомпенсаційної оцінок (рис. 9 та рис. 10). Зведені значення координат позиціонування товарів при компенсаційній та некомпенсаційній оцінках слід попередньо занести до табл. 11.


Таблиця 11. Зведені значення координат позиціонування товарів


Постачальник

Компенсаційна оцінка

Некомпенсаційна оцінка

одинична

корисність

відстань

одинична

корисність

відстань

1













2













3













4













5













6













7













8













9













10


















Рис. 9. Позиціонування пропозиції товарів при компенсаційній оцінці

Рис. 10. Позиціонування пропозиції товарів при некомпенсаційній оцінці

Ранжирування товарів по мірі зменшення одиничної корисності дає змогу порівняти їх конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність буде падати по мірі віддалення від початку рангового списку. Загальну оцінку конкурентоспроможності КСі конкретного і-ого товару можна здійснити за допомогою співвідношення (20):






(20)

де Ui – одинична корисність і-ого товару;



U'i – одинична корисність «ідеального» товару.
За цією методикою при компенсаційній оцінці одинична корисність ідеального товару дорівнює одиниці, тобто U'i = 1. Тоді конкурентоспроможність товару КСі дорівнює значенню одиничної корисності і-ого товару, тобто КСі = Ui.

При некомпенсаційній оцінці корисність «ідеального» товару дорівнює 0,99…9, тобто U'i = 0,99…9, де кількість знаків після коми співпадає з кількістю параметрів (факторів). Загальну оцінку конкурентоспроможності КСі конкретного і-ого товару можна здійснити за допомогою співвідношення (21):






(21)

Для більш детальної оцінки конкурентоспроможності товару необхідно:



Конкурентні переваги товару обумовлені різними факторами. В загальному вигляді їх можна згрупувати в дві класифікації: вони можуть бути внутрішніми та зовнішніми.

Зовнішні конкурентні переваги ґрунтуються на таких якостях товару, які визначають цінність для покупця (наприклад, скорочення витрат експлуатації, підвищення ефективності використання товару).

Внутрішні конкурентні переваги засновані на лідерстві підприємства в сфері виробничих витрат та ступеня управління ними. Ці витрати створюють цінність для товаровиробника.

При компенсаційній оцінці товару його внутрішні та зовнішні конкурентні переваги визначаються за допомогою формул (22-23):






(22)






(23)

Неважко замітити, що UЗОВН + UВН = U.


За умов некомпенсаційної оцінки товару його внутрішні та зовнішні конкурентні переваги визначаються за допомогою формул (24-25):




(24)






(25)

де gmпоказник, що характеризує відповідність ціни споживання товару бажаному споживачами значенню;



m – номер позиції, що характеризує значимість атрибута «ціна споживання» в загальній системі оцінки товару споживачами.
Ринкова сила товару залежить від можливості підвищення ціни його придбання без втрати конкурентної позиції. Максимально можливе підвищення ціни придбання власне і визначає ринкову силу товару.

При компенсаційній оцінці ринкова сила товару, що займає і-ту конкурентну позицію, може бути визначена із співвідношення (26):






(26)

Розв'язання рівняння (26) у вигляді (27) визначає максимально можливе збільшення ціни придбання товару , що має і-ту конкурентну позицію.






(27)

При некомпенсаційній оцінці ринкова сила товару, що займає і-ту конкурентну позицію, може бути визначена із співвідношення (28):






(28)

Розв'язання рівняння (28) у вигляді (29) визначає максимально можливе збільшення ціни придбання товару , що має і-ту конкурентну позицію.






(29)
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка