Навчально-методичний посібник для самостійної роботи студентів полтава 2004



Сторінка6/8
Дата конвертації05.03.2017
Розмір1.26 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Практичні завдання :

За вибором:



  • Укладання розробки заняття з дитиною по ознайомленню її з відомими спортсменами.

  • Добір комплексу вправ ранкової гімнастики з урахуванням рівня здоров’я дитини

  • Добір фізичних вправ і експериментів по вивченню дитиною свого організму.

Л і т е р а т у р а :

  1. Аксарина Н.М. Воспитание детей раннего возраста. – М., 1977.

  2. Дитина: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку/ За наук. керівн.О.В. Проскури – К.: “Освіта”, 1993.

  3. Малятко : Програма виховання і навчання дітей дошкіль­ного віку/ за ред. З.П. Плохій. – К.: Освіта, 1993.

  4. Мозола Р.С., Димчишин А.А. Рухливі ігри. – К., 1985.

  5. Лич П. Младенец и ребенок: от рождения до п’яти лет. – М., 1985 – С. 276-286.

  6. Никитин Б.П., Никитина Л.А. Мы, наши дети и внуки. – М., 1989.

Питання для самоконтролю:

    1. Розкрийте взаємозв’язок фізичного і розумового розвитку дитини дошкільного віку.

    2. Головними завданнями фізичного виховання дитини є .... (продовжить).

    3. Перелічите відомі вам методи загартовування дітей.

    4. Укладіть перелік правил безпеки при заняттях дитини дошкільного віку фізичною культурою.

    5. Назвіть можливі екстремальні ситуації, в яких можуть опинитися гувернер і дитина.

Тема 11.

Методика статевого виховання дітей вдома

Теоретичні питання :

Зміст знань дітей різного віку щодо відмінностей між статями, ролі батька та матері у народженні дітей.

Невід’ємною частиною цілісного процесу розвитку і формування особистості дошкільника є його статеве виховання.



Статеве виховання – це цілеспрямований, систематичний педагогічний вплив на дитину з метою формування у неї статевої-рольової ідентифікації та поведінки.

Процес загальної соціалізації дитини включає і статеву соціалізацію, яка являє собою входження індивіда як представника певної статі у систему соціальних зв’язків та формування статево-рольової поведінки.



У „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні”, сфера „Люди”, змістові лінії „Інші люди”, „Фізичне Я”, „психічне Я” сформульовані вимоги до відповідних знань дошкільника.

Змістова лінія „Інші люди”:

Знання про статеві відмінності між людьми, розрізнення людей за статевою належністю. Дитина усвідомлює, що люди поділяються на чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток, вміє словами охарактеризувати, що чоловік – доросла особа, а хлопчик – дитина чоловічої статі, жінка – доросла особа, а дівчинка – дитина жіночої статі. У дитини повинні бути сформовані уявлення про основні ознаки чоловіка і жінки, про спільне і відмінне у представників різної статі, про статево-рольові стандарти.

Ототожнення статі із соціальними ролями. Дитина ототожнює стать дорослих з відповідними соціальними ролями (матері, батька та ін.). Орієнтується на певну соціальну роль стосовно статі: жінка – господарка, матір, дружина; чоловік – захисник, опора сім’ї тощо. Розуміє, що стать певною мірою визначає інтереси, професійні уподобання.

Ставлення до дорослих різної статі. Уміє порівнювати людей різної статі за ознаками зовнішнього вигляду, одягом, зачіскою, родом занять, звичками тощо. Відповідно до цього та виходячи з власної статі, будує взаємини з дорослими.

Стосунки з дітьми ідентичної та відмінної статі.. Позитивно ставиться до дітей ідентичної та відмінної статі, спілкується, грається з ними. Знає, що хлопчик опікає, шанує, захищає дівчаток, уважний до них; що дівчатка дбають, турбуються про хлопчиків, шукають в них опору, захист, галантність. Розуміє, що хлопчикам і дівчаткам треба дружити, поважати права та стать іншого, охоче приймати до спільних справ, ігор, занять, праці, розподіляти обов’язки, зважаючи на особливості статі.

Змістова лінія „Фізичне Я”:

Образ тіла. Будова тіла. Призначення та дія органів. Визначає і правильно називає частини свого тіла, знає їхнє призначення і дію. Орієнтується в будові органів і систем свого організму (серцево-судинної, дихальної, опорно-рухової, видільної, крові, шкіри). Має уявлення про їх призначення та умови нормального функціонування. Усвідомлює, що всі органи і системи організму працюють як єдине ціле.

Розвиток організму. Вікові зміни в організмі. Орієнтується в тому, що розвиток спричиняє зміни в організмі. Знає, що з часом відбудуться зміни у конституції чоловічого та жіночого тіла.

Статева диференціація та ідентифікація. Визначення своєї статевої належності Має елементарне уявлення про статеву двоїстість природи, про свою статеву належність. Знає особливості будови свого тіла, орієнтується в ознаках своєї статевої належності, знає основні відмінності своєї та протилежної статей. Володіє навичками дослідження власного тіла, аналізу відчуттів від різних його частин. Усвідомлює незмінність своєї статевої належності з віком.

Ідентифікація представником своєї статі. Уміє порівнювати себе з однолітками своєї статі. Усвідомлює спільне і відмінне в будові тіла хлопчика – чоловіка, дівчинки – жінки. Має уявлення про дітородні функції організму.

Змістова лінія „Психічне Я”:

Ставлення до себе як представника певної статі. Позитивно ставиться до своєї статевої належності, радіє, що вона (він) дівчинка (хлопчик), знає достоїнства своєї статі, орієнтується у статево рольових стандартах. Має уявлення про „жіночність” та „чоло вічність”, особливості призначення жінки і чоловіка. Знає і поважає властивості протилежної статі.

У 6-7 років настає завершальний етап статевої ідентифікації. У цьому віці дитина повинна вже остаточно усвідомити незмінність своєї статевої приналежності. До 7 років дитина повинна добре засвоїти знання про:



  • відмінності між статями;

  • роль батька і матері у народженні дітей;

  • розвиток дітей в утробі матері;

  • появу дитині на світ і живлення дитини після народження.

Деякі батьки, вихователі категорично заперечують необхідність статевого виховання, однак у дійсності вони не можуть перешкодити дитині отримувати інформацію про статі, проблема полягає у тому, впливають вони самі чи ні на формування правильних уявлень дитини з цього питання. Наведемо кілька правил, якими варто керуватися, проводячи з дитиною бесіди з статевого виховання:

  • намагайтеся вести бесіду у самій природній манері, як і під час обговорення будь-якої іншої теми;

  • уникайте довгих повчальних лекцій зі статевих питань. Вам може знадобитися півгодини, щоб викласти все, що ви вважаєте потрібним. Однак дитина не може зосереджуватися на такий тривалий час – їй хочеться ставити питання й отримувати конкретні короткі відповіді;

  • подбайте, щоб ваша розповідь не обмежувалася одними біологічними фактами – дитині захочеться довідатися про ваше ставлення до них;

  • ёякщо дитина вживає непристойні слова, спокійно поясніть їй їхнє значення, а потім скажіть, чому ви не хочете, щоб вона робила це, наприклад так: „Іншим людям буде дуже неприємно почути такі слова” чи „Не думаю, що це кращий спосіб розповісти нам про те, що ти відчуваєш”. Пам’ятайте, що злість, жарти з приводу вживання дитиною непристойних слів найчастіше спонукають її повторювати їх;

  • намагайтеся правильно називати статеві органи;

  • навіть діти дошкільного віку повинні знати, як захистити себе від сексуального насильства. Це означає, що ви повинні навчити дитину говорити „ні” дорослим. Ось приклад бесіди на цю тему з 4-5-літньою дитиною: „Ти знаєш, що дорослим людям буває іноді важко знайти собі друзів. Тому вони знайомляться з дітьми. У цьому немає нічого поганого. Але якщо вони просять робити такі речі, про які дорослі не повинні просити дітей (навести приклади), ти повинен(на) відповісти „ні” і негайно прибігти додому і про все розповісти мені”;

  • бесіди про статеве дозрівання, що наближається, варто розпочинати перш, ніж дитина досягне підліткового віку. Фізіологічні й фізичні зміни в організмі дитини можуть з’явитися раніше, ніж вона досягне десяти років. До того ж хлопчику слід розповісти про менструації, а дівчинці про те, що означає ерекція;

  • не зневажайте обговоренням таких питань, як гомо сексуальність і проституція. Більшість дітей все одно довідаються про ці явища з телевізійних передач, від старших дітей;

  • розповідайте, нічого не ховаючи, про СНІД та інші хвороби, що передаються статевим шляхом. Але намагайтеся робити це з урахуванням реакції дитини. Зрештою, немає ніякої необхідності залякувати шестирічну дитину, розповідаючи їй про фатальні наслідки СНІДу. З іншого боку, якщо відкласти цю розмову до підліткового віку, навряд чи це принесе користь. Навіть школярі молодших класів повинні знати, що таке СНІД і як він передається;

  • постарайтеся, що дитина не відчула ніяковості, задаючи вам питання на статеві теми. Не говоріть: „Ти ще занадто малий, щоб зрозуміти це”. Якщо дитина ставить конкретне питання, вона повинна отримати чітку відповідь у доступній для неї формі;

  • якщо ви не можете відповісти на питання, не бійтеся зізнатися у цьому і звернутися до більш досвідченої людини;

  • ніколи не уникайте питань дитини і не переадресовуйте їх: „Краще спитай у тата”;

  • відповівши на питання дитини, переконайтеся що вона правильно зрозуміла вас, дуже добре, якщо після розмови з дитиною у неї з’являться нові питання.

Практичні завдання :

  1. Реферат: “Роль сім’ї у статевому вихованні дошкільника”

  2. Укладання методичної розробки бесіди з дитиною на тему “Звідки я взявся”

Л і т е р а т у р а :

  1. Виноградова Н.Ф., Куликова Т.А. Дети, взрослые и мир вокруг. – М., 1993.

  2. Говорун Т.В., Шарган О.М. Батькам про статеве виховання дітей. – К., 1990.

  3. Каган В.Е. Воспитатетю о сексологии. – М., 1991.

  4. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогіка. – М., 1998. – С.96-103.

  5. Лич П. Младенец и ребенок: от рождения до п’яти лет. – М., 1985 – С. 253.

  6. Орлов Ю.М. Половое развитие и воспитание. – М.,1993. – С. 45-57.

Питання для самоконтролю:

  1. Розкрийте зміст статевого виховання дитини за “Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні”.

  2. Поясність різницю між поняттями “фізіологічна стать” і “психологічна стать”.

  3. Поясніть різницю між поняттями “статеве виховання” і “сексуальне виховання”

  4. Розкрийте зміст понять “статева ідентифікація”, “статеворольова поведінка”.

Тема 12.

Розумове виховання та навчання дошкільників вдома

Теоретичні питання :

Документи і програми, які визначають зміст навчання й виховання дітей дошкільного віку. Вимоги до побудови навчальних занять з дітьми дошкільного віку.

Орієнтиром у роботі для всіх працівників у галузі дошкільного виховання є Базовий компонент дошкільної освіти – державний стандарт дошкільної освіти.. На його програмно-методичне забезпечення спрямовані зусилля науковців, методистів, творчих практиків. Створюється базова державна "Програма розвитку особистості дошкільника". До завершення цієї роботи на допомогу вихователям підготовлено доопрацьовані, оновлені програми розвитку, навчання і виховання дошкільників "Малятко" і "Дитина", а також рекомендації до них. Для успішного здійснення різних типів дошкільного виховання розробляються комплекси варіативних програм та методичні рекомендації до них.



У “Законі України про дошкільну освіту” стаття 22 вказано:

Стаття 22. Базовий компонент дошкільної освіти

  1. Базовий компонент дошкільної освіти ( державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті. Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти є обов'язковим для усіх дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, інших форм здобуття дошкільної освіти.

  Базовий компонент дошкільної освіти розробляється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки спільно з Академією педагогічних наук України, затверджується в установленому порядку і переглядається не рідше одного разу на десять років. Зміна змісту і обсягу Базового компонента дошкільної освіти не допускається.

  2. Програмно-методичне забезпечення реалізації Базового компонента дошкільної освіти здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки спільно з Академією педагогічних наук України.



У статті 23 сформульовані основні вимоги до дошкільної освіти:

Стаття 23. Вимоги до змісту дошкільної освіти, його реалізація.

  1. Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, який передбачає:



  • формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

  • виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

  • утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

  • розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

2. Дошкільна освіта у межах Базового компонента дошкільної освіти здійснюється за Державною базовою програмою та навчально-методичними посібниками, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

  3. Здобуття дошкільної освіти дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Державної базової програми.

  4. Додаткові освітні послуги, які не визначені Базовим компонентом дошкільної освіти, вводяться лише за згодою батьків дитини або осіб, які їх замінюють, за рахунок коштів батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних та юридичних осіб на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та дошкільним навчальним закладом у межах гранично допустимого навантаження дитини.

Аналіз програми першого класу школи свідчить, що успішно оволодіти нею зможе та дитина, яке вже має певний запас знань зі шкільних предметів, володіє основами навички читання. Вчитель буде спиратися на ці знання учня, розвивати і збагачувати їх. Знання, таким чином, складають основу для початку навчання зі спеціальних шкільних предметів.



Обов’язковий зміст знань дошкільника, який забезпечить йому основу для успішного оволодіння програмою першого класу, включає:

  • Елементарні математичні уявлення – вага, об’єм, форма, розміщення у просторі, довжина, часові проміжки, поняття про число і цифру тощо.

  • Розвиток мовлення, основи навичок читання і письма – словниковий запас, складання речень і коротких оповідань, вимова звуків, наголос, поняття про звук і літеру, складання звуків у склади, читання складів, основи правописних навичок тощо.

  • Знання про навколишнє середовище. (Сфери – природа, культура, люди, “я сам” тощо).

  • Елементарні зображувальні навички – малювання, ліплення, аплікація, тощо. ( За “Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні”, програмами “Малятко”, “Дитина”).

Індивідуальна форма є основною формою організації навчання дитини удома. Вона містить у собі багато позитивних факторів. Педагог має можливість визначити задачу, зміст, методи й засоби навчання відповідно рівневі розвитку вихованця, з урахуванням темпу засвоєння ним матеріалу, особливостей психічних процесів тощо. Зрозуміло, що вихователеві дитячого садка зробити це набагато важче. Однак, сучасні дослідження виявили такий недолік індивідуального заняття: його проведення вимагає від дитини великих нервових затрат, часом викликає у неї стан емоційного дискомфорту. Залишившись один на один з педагогом, дитина відчуває ніяковість, на неї „тисне авторитет знаючого і розумного дорослого (Є.В. Субботський). Позиція „мене навчають”, виявляється, не мобілізує її, а навпаки, формує уявлення про себе як про істоту несамостійну, опікувану, що стримує активність дитини. У цьому розумінні дитині необхідне спілкування з ровесниками, щоб просуватися у навчанні. Від дорослого дитина „бере інформацію”, засвоює способи дій, а на однолітка дивиться, як у дзеркало: який я?. У процесі спілкування з однолітками дитина порівнює свої досягнення з іншими, заспокоюється, коли бачить, що і у інших такі ж ускладнення, як і в неї. Такі ситуації виключно важливі для формування у дитини здатності до самооцінки, взаємо оцінки, співпереживання. Про це слід пам’ятати гувернеру, організуючи навчальний процес з дитиною, а, отже, хоча б інколи проводи тини заняття спільно з однолітками вихованця.

Однак у ряді випадків альтернативи індивідуальним заняттям немає. Перш за все це стосується дітей з недоліками у розвитку, хворобливих дітей, таких, що мають проблеми з поведінкою ( непосидючість, імпульсивність поведінки, підвищена збудливість тощо). Працюючи з такими дітьми індивідуально, гувернер допомагає їм засвоювати необхідні знання і вміння, розвивати здатність керувати своїми психічними процесами. Індивідуальних занять потребують також діти з яскраво вираженими здібностями до тієї чи іншої діяльності (до малювання, музики, математики тощо), і діти з домінуючим пізнавальним інтересом (до техніки, тварин).



Практичні завдання :

  1. Опишіть структуру та зміст “Базового компоненту дошкільної освіти в Україні” .

  2. Підготуйте реферат: “Гра у розумовому вихованні дитини”

Л і т е р а т у р а :

    1. Артемова Л.В. Окружающий мир в дидактических играх дошкольников. – М., 1992.

    2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні// Дошкільне виховання.– 1999.- № 1.

    3. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогіка. – М., 1998. – С.с. 138-165, 228-261.

    4. Терлецька Л. Дитина підростає// Психологічна допомога батькам / Упоряд. О. Плавник. – К.,2002. - С. 20-30.

    5. Сухомлинський В.О. Школа радості// Серце віддаю дітям (бідь-яке видання).

    6. Усова А.П. Обучение в детском саду. – М., 1981.

Питання для самоконтролю:

  1. Розкрийте основні завдання розумового виховання для кожного вікового періоду дошкільного дитинства.

  2. Доведіть зв’язок сенсорного і розумового розвитку, фізичного і розумового розвитку дитини.

  3. Поясніть, що вкладається у поняття “ залучення дітей до сенсорної культури”?

  4. Які прийоми для розвитку пізнавальної активності дитини ви порадите батькам?

Тема 13.

Підготовка дітей до навчання в школі

Теоретичні питання :

Портрет “ідеального першокласника”. Методики визначення готовності дитини до навчання в школі. Огляд методик навчання дошкільників читанню і формування первинних правописних навичок.

Гувернеру важливо мати портрет “ідеального першокласника” як своєрідний еталон досконалості. Кожен педагог мріє мати ідеального учня, з яким легко було б працювати. Які ж характеристики має психологічний портрет ідеального першокласника? Наведемо його для критичного переосмислення досягнень можливої моделі (а модель не завжди є бездоганною). Якщо узагальнити погляди різних психологів і педагогів, можна намалювати такий портрет.



  1. Педагогічна готовність:

  • навички читання;

  • навички лічби;

  • навички письма;

  • навички малювання;

  • звукова культура мовлення (чисте мовлення);

  • уміння розгорнуто відповідати на запитання;

  • великий словниковий запас;

  • загальна обізнаність.

  1. Інтелектуальна готовність:

  • диференційованість сприймання як основа мислення;

  • планомірність сприймання (спостережливість);

  • розвинена уява;

  • уміння орієнтуватися у просторі й часі;

  • розвинене наочно-образне мислення (вміння виділяти суттєве в явищах навколишнього середовища, вміння порівнювати їх, бачити їхню подібність і відмінність);

  • розвинена дрібна моторика (володіння олівцем, ручкою, ножицями, навички малювання);

  • гарна пам’ять;

  • розвинена регулююча функція мови (вміння виконувати словесні інструкції);

  • інтелектуальна активність (уміння перетворити навчальне завдання на самостійну мету діяльності);

  • передумови абстрактно-логічного мислення (здатність розуміти символи і формулювати запитання, самостійно розмірковувати, знаходити причини явищ, робити прості висновки).

3. Мотиваційна готовність:

  • вираженість пізнавальних інтересів;

  • намагання засвоїти роль школяра (бажання ходити до школи), прийняття системи вимог, які ставить школи і вчитель.

4. Емоційно-вольова готовність:

  • уміння керувати своєю поведінкою;

  • збереження працездатності протягом одного уроку і протягом навчального дня;

  • емоційна стійкість (регуляція емоцій);

  • довільна регуляція уваги (її концентрація, стійкість, переключення);

  • вміння стримувати свої імпульси (наприклад, не переривати інших під час розмови);

  • вміння продовжувати дію, докладаючи до цього вольові зусилля.

5. Комунікативна готовність:

  • бажання спілкуватися з дорослими та дітьми;

  • вміння встановлювати контакти з учителем;

  • збереження відчуття дистанції;

  • здатність до особистісного контакту з дорослим;

  • вміння встановлювати контакт з однолітками;

  • вміння увійти в дитячий колектив і знайти своє місце в ньому;

  • вміння виконувати роботу разом;

  • вміння підтримувати рівноправні стосунки з однолітками.

Визначити наявність і своєрідність певних умінь і навичок у дитини можна за допомогою різних завдань. Ці данні можна доповнити і порівняти із спостереженням за дитиною вдома, наприклад, з'ясувати, якими справами дитина займається вдома; чи доводить почату справу до кінця, що вміє робити самостійно; як реагує коли хвалять, сварять; які має постійні трудові обов'язки. Досвід показує, що у дітей, яких привчали вдома до праці, які мають постійні трудові обов'язки, проявляється висока ступінь вольової поведінки, що з часом позитивно відображується і на навчальній діяльності. Діти, яких не привчили до праці, частіше потрапляють в категорію відсталих і навіть недисциплінованих.

Додаткові важливі знання про психологічну готовність дитини до навчання можна отримати, спостерігаючи за дітьми в перші дні навчання. Як правило, по цих показниках діти дуже різняться. Деякі діти, отримавши завдання, вміють самостійно в ньому розібратися і виконати. Але більшість дітей постійно потребують допомоги. Лише невеликий відсоток складають діти, які зовсім не вміють самостійно працювати. Більшість звертається за допомогою і підтримкою дорослих під впливом почуття особливої відповідальності, виз ванного вступом до школи.

Особливу увагу потрібно звернути на дітей, які за підтримкою і допомогою не звертаються, виконують завдання самостійно, але неправильно, помилок не помічають і своїми результатами задоволені. Причиною цього є те, що таким дітям недостатньо отримати завдання в загальному виді. В таких умовах, якщо навіть завдання повторити двічі, все одно вони не можуть самостійно виділити головне, знайти спосіб рішення. І якщо в школі вони будуть мати низькі оцінки і не отримають спеціальної допомоги, то дуже скоро вони стануть пасивними.

В темпі роботи дитини відображається можливість своєчасно виконувати навчальні завдання і вимоги вчителя. При аналізі результатів виконування дітьми завдань за однаковий проміжок часу виявляється що:



  • Одні діти правильно виконують завдання і встигають заповнити цілу сторінку;

  • Другі правильно виконують завдання, але встигають зробити лише половину;

  • Треті дуже погано виконують завдання, роблять багато помилок, але швидко заповнюють цілу сторінку;

  • Деякі виконують і з помилками, і дуже повільно.

Такі результати підказують, якою повинна бути індивідуальна допомога у кожному випадку. Дитина, яка виконує завдання повільно, але правильно, потребує допомоги у організації темпу її роботи. Дитині, яка виконує завдання повільно і з помилками, перш за все потрібно допомогти зрозуміти саме завдання і тільки після цього вимагати прискорення темпу роботи. Дитині, яка виконує завдання швидко, але припускається багатьох помилок, теж потрібно допомогти зрозуміти завдання, і в цьому випадку зниження темпу діяльності може бути важливим засобом для зосередження уваги на умові завдання, формування самоконтролю за процесом і результатом виконання.

Для визначення готовності дитини до навчання пропонується тест Керна-Йерасека.



Тест Керна-Йерасека

Цей тест має деякі переваги для обстеження дітей:

— не потребує додаткового часу для проведення;

— може бути використаний як для індивідуальних, так і для групових обстежень;

— не потребує спеціальних засобів і умов для проведення.

Стислий опис тесту. Орієнтовний тест шкільної зрілості Я.Йера­се­ка являється модифікацією теста А.Керна. Тест складається із трьох завдань: малювання чоловічої постаті за уявою, копіювання письмових літер, змальовування групи крапок. Йерасек ввів додаткове четверте завдання, яке складається із 20 питань.

Малюнок чоловіка дитині потрібно виконати за уявою. При змальовуванні написаних слів повинні бути забезпечені однакові умови, як і при змальовуванні групи крапок, які об’єднані у геометричну фігуру. Для цього кожній дитині роздаються листи паперу із зразками виконання другого і третього завдань.



Перше завдання: „Малюємо постать чоловіка”. Потрібен лист паперу, ручка, фломастер або олівець. Потрібно попросити дітей: „Намалюйте чоловіка так, як зможете”. Якщо хтось з дітей почне малювати жінку чи дім, потрібно наполягти, щоб дитина малювала тільки чоловіка.

Результати першого завдання

1 бал. Намальовані голова, тіло і кінцівки. Голова з’єднана з тілом шиєю. Намальовані деталі обличчя: ніс, рот, очі, вуха, волосся. Руки закінчуються кістю. На постаті чоловічий одяг. Контур фігури цілісний. Видно, що ноги ростуть із тіла, а не прикріплені до нього.

2 бали. Постать намальована нецілісно. Не дуже важливо, якщо не намальовані шия, волосся і пальці, але обличчя і постать повинні бути намальовані цілісно.

3 бали. Постать має голову, тіло, кінцівки. Руки та ноги намальовані двома лініями. Відсутні шия, волосся, одяг, вуха, пальці.

4 бали. Дуже примітивний малюнок чоловіка з головою і тілом. Кінцівки намальовані однією лінією кожна. Можливе позначення рук або ніг.

5 балів. Нема чіткого зображення тіла. Замість малюнка — каракулі.

Друге завдання: „Копіюємо слово”. Зверху листка написана фраза: „Я п’ю сік”. Розмір великої букви — 1,5 см., інших — 1 см. Потрібно попросити дитину скопіювати фразу. Навіть якщо вона не дуже гарно вміє писати.

Результати другого завдання

1 бал. Зразок гарно і повністю скопійовано. Літери можуть бути більшими зразка, але не більше, ніж у 2 рази. Перша буква повинна бути великою. Літери написані в три слова на горизонтальній лінії.

2 бали. Зразок гарно написаний. Строчка може відходити уверх чи униз. Розміри літер можуть перевищувати зразок.

3 бали. Видно три частини слова. Чотири літери написані розбірливо.

4 бали. Строку видно. Із зразком співпадають дві букви.

5 балів. Каракулі.

Третє завдання: „Змальовування групи крапок”. Дітям роздається лист паперу, на якому зображена група крапок. Потрібно звернутися до дітей: „Подивіться, тут намальовані крапки. Спробуйте і намалюйте тут, поряд, такі ж самі”.

Результати третього завдання

1 бал. Копіювання майже подібне до зразка. Допускається тільки невелике відхилення однієї крапки з ряду. Зменшення малюнка допустимо, збільшення не повинно бути.

2 бали. Кількість і розташування крапок повинно відповідати зразку. Можна допустити відхилення навіть трьох крапок на половину ширини проміжку між рядами і стовпцями.

3 бали. Ціле зображення за своїм контуром подібне до зразка. За висотою і шириною воно не перевищує її більше, ніж у 2 рази. Крапи не повинні бути у правильній кількості, але їх не повинно бути більше 20 і менше 7.

4 бали. Малюнок за своїм контуром вже не подібний до зразка, але ще складається із крапок. Величина малюнка і кількість крапок не мають значення. Інші форми не допускаються.

5 балів. Каракулі.

Четверте завдання

Тест шкільної зрілості Я.Йерасека

1. Яка тварина більше — кінь чи пес?

Кінь - 0 балів, неправильна відповідь - 5 балів.



2. Вранці ви снідаєте, а вдень ...

Обідаємо. Ми їмо суп, м’ясо - 0 балів. Вечеряємо, спимо та інші помилкові відповіді - 3бали.



3. Вдень світло, а вночі ...

Темно - 0 балів, неправильна відповідь - 4 бали.



4. Небо блакитне, а трава ...

Зелена - 0 балів, неправильна відповідь - 4 бали.



5. Черешні, груші, сливи, яблука - це ...?

Фрукти - 1 бал, неправильна відповідь - 1 бал.



6. Чому раніше, ніж пройде потяг уздовж дороги, опускається шлагбаум?

Щоб потяг не зіткнувся із автомобілем. Щоб ніхто не потрапив під потяг (і т.п.) - 0 балів, неправильна відповідь - 1 бал.



7. Що таке Москва, Ростов, Київ?

Міста - 1бал. Станції - 0 балів. Неправильна відповідь - 1бал.



8. Яку годину показує годинник (показати на годиннику)?

Гарно показано - 4 бали. Показані тільки чверть, ціла година, чверть і година правильно - 3 бали. Не знає годинника - 0 балів.



9. Маленька корова — це телятко, маленький пес - це ..., маленька вівця - це ...?

Цуценя, ягня - 4 бали, тільки одна відповідь із двох - 0 балів. Неправильна відповідь - 1 бал.



10. Пес більше схожий на курку чи на кішку? Що у них схожого?

На кішку, тому що у неї чотири ноги, шерсть, хвіст, кігті (достатньо однієї схожості) - 0 балів.

На кішку (без наведення знаків схожості) - 1 бал.

На курку - 3 бали.



11. Чому у всіх автомобілів гальма?

Дві причини (гальмувати з гори, загальмувати на повороті, зупинити у випадку небезпеки зіткнення, зупинити після їзди) - 1 бал.

Одна причина - 0 балів.

Неправильна відповідь - 1 бал.



12. Чим схожі один на одного молоток і сокира?

Дві спільні ознаки - 3 бали (вони із деревини й заліза, це інструменти і т.п.).

Одна схожість - 2 бали.

Неправильна відповідь - 0 балів.



13. Чим схожі одна на одну білка та кішка?

Визначення, що це тварини або наведення двох спільних ознак (у них по 4 лапи, хвіст, шерсть, вони вміють лазити по деревам) - 3 бали.

Одна схожість - 2 бали.

Неправильна відповідь - 0 балів.



14. Чим відрізняється гвіздок та гвинт? Як би ти впізнав їх, якщо б вони лежали тут перед тобою?

У них є різні ознаки: у гвинта різьба - 3 бали.

Гвинт закручується, а гвіздок забивається, або у гвинта — гайка - 2 бали.

Неправильна відповідь - 0 балів.



15. Футбол, теніс, плавання - це ...?

Спорт, фізкультура - 3 бали.

Ігри, гімнастика, змагання - 2 бали.

Неправильна відповідь - 0 балів.



16. Які ти знаєш транспортні засоби?

Три наземних транспортних засоби, літак або корабель - 4 бали.

Тільки три наземних транспортних засоби або повний перелік, з літаком або з кораблем, але тільки після пояснення, що транспортні засоби — це те, на чому можна куди-небудь пересуватися - 2 бали.

Неправильна відповідь - 0 балів.



17. Чим відрізняється стара людина від молодої? Яка між ними різниця?

Три ознаки (сиве волосся, погано бачить, вже не може так працювати, погано чує, частіше хворіє, скоріше помре, ніж молода людина) - 4 бали.

Одна або дві відмінності - 2 бали.

Неправильна відповідь (у нього палиця, він палить і т.п.) - 0 балів.



18. Чому люди займаються спортом?

Дві причини (щоб бути здоровими, сильними, щоб не були товстими) - 4 бали.

Одна причина - 2 бали.

Неправильна відповідь - 0 балів.



19. Чому це погано, коли хто-небудь ухиляється від праці?

Він лінивий. Мало заробляє і не може нічого купити - 2 бали.

Неправильна відповідь - 0 балів.

20. Чому на конверт потрібно наклеювати марку?

Так платять за доставку листа - 5 балів.

Той, інший, повинен був би сплатити штраф - 2 бали.

Неправильна відповідь - 0 балів.

Після проведення тестування підраховуються результати за кількістю балів, які були досягнуті за окремими питаннями. Кількісні результати цього завдання розподіляються за п’ятьма групами.

І група — плюс 24 і більше;

ІІ група — плюс 14 до 23;

ІІІ група — від 0 до 13;

ІV група — від мінус 1 до мінус 10;

V група — менше мінус 11;

За класифікацією позитивними вважаються перші три групи. Діти, які набрали кількість балів від плюс 24 до плюс 13, вважаються готовими до шкільного навчання.

Загальна оцінка результатів тестування

Готовими до шкільного навчання вважаються діти, які отримали за першими трьома завданнями від 3 до 6 балів. Група дітей, які отримали 7-9 балів, представляє собою середній рівень розвитку готовності до шкільного навчання. Діти, які отримали 9-11 балів, потребують додаткового обстеження для отримання більш надійних даних. Особливу увагу слід звернути на групу дітей, які отримали 12-15 балів, що засвідчує рівень розвитку нижче норми. Такі діти потребують індивідуального обстеження інтелектуального розвитку, розвитку особистісних, мотиваційних якостей.

Методика Керна-Йерасека дає попереднє орієнтування у рівні розвитку готовності до шкільного навчання.

Практичні завдання :


  1. Укладання збірки методик для визначення готовності дитини до навчання у школі

  2. За вибором студента:

- Доповідь “Навчання дитини читанню за методикою Зайцева”

- Укладання плану-конспекту заняття з ознайомлення дитини з природою або з формування у неї елементарних математичних уявлень (тематика й форма заняття – за вибором)



Л і т е р а т у р а :

  1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні// Дошкільне виховання. – 1999. - № 1.

  2. Венгер Л.А., Венгер А.Л. Домашняя школа. – М., 1994.

  3. Волков Б., Волкова Н. Період дошкільного дитинства: Готовність дитини до навчання у школі // Дитячий садок. - 2001. - № 32 (серпень). – С. 3.

  4. Добірка тестів для визначення готовності дитини до навчання у школі// Бібліотека вихователя дитячого садка – 2001. - № 10-11.

  5. Зайцев В.Н. Резервы обучения чтению. – М., 1991.

  6. Клименко В. Можливості психіки шестиліток// Психологічна допомога батькам / Упоряд.О. Плавник. – К., 2002.- С. 68-91.

Питання для самоконтролю:

  1. Поясніть взаємозв’язок понять “підготовка” і “готовність” дитини до школи.

  2. Спробуйте спрогнозувати, як складеться шкільне навчання дитини при відсутності одного (будь-якого) компоненту її готовності до школи.

  3. Що входить у поняття спеціальної готовності дитини до школи?

  4. Розкрийте зміст роботи гувернера із забезпечення психологічної готовності дитини до школи.


Тема 14.

Допомога дитині в оволодінні шкільною програмою

та подоланні навчальних ускладнень

Теоретичні питання :

Психогігієнічні основи побудови навчального процесу для молодшого школяра Основні вимоги до організації виконання молодшим школярем домашніх завдань.

Психогігієнічні основи побудови навчального процесу для молодшого школяра. Зі школою можуть бути пов’язані фактори, які спричиняють виникнення відхилень у психічному здоров’ї учнів; серед них виділимо два: вікові кризи в період 6-7-ми років і у віці статевого дозрівання, велике розумове навантаження — основний зміст життя у шкільному віці. Наукові поняття тільки тоді засвоюються дитиною, а не просто фіксуються пам’яттю, коли виникають та складаються асоціативні образи за допомогою величезної роботи мислення, почуттів, уяви, які перевіряються психомоторними діями з предметами, їх моделями чи схемами. Не всім це дається легко. Найчастіше навчання призводить до перевантажень, що руйнують здоров’я. Виділяють п’ять станів психічного навантаження: оптимальний, стан норми, стомленості, втоми, перевтоми.

Два перші стани не порушують психічного здоров’я дитини, але три наступні — його руйнують. Подаємо їх коротку характеристику.



  • Стомлення — суб’єктивне виявлення втоми, яке супроводжується ослабленням організму, відчуттям певної розбитості, небажанням працювати.

  • Втома — відсутність або зниження працездатності всього організму чи окремих органів і систем органів внаслідок виконання роботи.

  • Перевтома — хронічний стан, який може призвести до захворювання. Характеризується низкою ознак: послабленням психічних функцій (мислення, сприймання, засвоєння, пам’яті, уваги тощо), головними болями, порушенням нормального сну або навіть безсонням, погіршенням апетиту, апатією тощо.

Боротьба з перевтомою учнів, регламентація навчального навантаження є суттєвим елементом охорони їхнього психічного здоров’я. Спинимося на деяких аспектах цієї важливої проблеми.

Переключання видів роботи рід час домашніх занять. В учнів перших класів тривалість уроку — 35 хвилин, що слід знати гувернерові. Отже він мусить продумати всі дрібниці, для того щоб раціональніше використати з більшою ефективністю продуктивний час занять: перші 3-5 хвилин — це процес входження у ритм (але спершу ця фаза може тривати 5-8 хвилин), наступні 8-10 хвилин — найвища працездатність, коли активно діє увага. За умови вдалої ігрової форми можна цю фазу проводити упродовж 15-18 хвилин. Але варто не забувати про фізкультхвилинки, яких повинно бути дві (як мінімум одна за умови високої зацікавленості роботою дітей). Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що біоритмологічний оптимум розумової працездатності у дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. У ці години помітна найбільша ефективність засвоєння матеріалу за найменших психофізіологічних витрат організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів складні предмети повинні проводитись на 2-3 уроці.

При складанні розкладу домашніх занять доцільно користуватися таблицею І.Г.Сівкова (1975р.), у якій складність кожного предмета визначається в балах



Навчальний предмет

Кількість балів

Математика

9

Українська мова

8

Іноземна мова

7

Читання

6

Природознавство

5

Фізкультура

4

Трудове навчання

3

Образотворче мистецтво

2

Музика та співи

1

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка