Навчально-методичний комплекс із дисципліни “логіка”



Скачати 370.54 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації01.03.2017
Розмір370.54 Kb.
1   2   3

Практикум:


  1. В якому значенні вживається термін “логіка” у наведених виразах:

  • “Ти збираєшся купувати машину, а гроші в тебе не тримаються. Де тут логіка?” – запитує у чоловіка дружина;

  • “- Ася, він же божевільний, це цілком очевидно. А ти хочеш якусь логіку.

- Хочу. – Вона уперто хитнула головою. – Тому що у божевільних також є логіка. Вона не така як у нас, але вона є” (А.Марініна);

  • “Логіка є великим переслідувачем темного і заплутаного мислення, вона розганяє туман, який переховує від нас наше неуцтво і примушує вважати, що ми розуміємо предмет у той час, коли ми його не розуміємо” (Дж.Ст.Мілль);

  • “Логіка є інструмент, яким користуються у філософії; і як можна бути чудовим майстром у побудові інструмента, не вміючи добути з нього жодного звука, так само можна бути великим логіком, не вміючи як слід користуватися логікою” (Галілео Галілей).




  1. Прокоментуйте вислів відомого англійського логіка та філософа А.Уайтхеда:

“У сучасному розвитку логіки традиційна аристотелівська логіка займає своє місце як спрощене формулювання проблем, зумовлених предметом. У цьому наявна аналогія арифметики примітивних племен із сучасною математикою”.


  1. Спростуйте точку зору І.Канта, який писав у трактаті “Логіка”:

“З часів Арістотеля логіка не багато збагатилася за змістом, та це й неможливо через її природу. Існує лише декілька наук, які досягли такого усталеного стану, що вони вже більше не змінюються. До них належить логіка, а також метафізика. Арістотель не упустив жодного моменту розуму, і в цьому відношенні ми лише точніші, методичніші й акуратніші… У наш час немає жодного знаменитого логіка, нам і не потрібні ніякі нові винаходи для логіки, тому що вона містить лише форму мислення”.
ЛІТЕРАТУРА:

Підручники:

Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997. – С.8-16.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004. – С.13-16, 107-126.

Хоменко І.В. Логіка. – К., 2004. – С.6-13.


Збірники вправ:

Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998. – С.5-7.

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002. – С.5-6.
Довідкова література:

Новая философская энциклопедия. – М., 2001. – Т.2. – «Логика». – С.404-407, «Логика символическая». – С.429-431.

Философский энциклопедический словарь. – М., 1997. – «Логика». – С.244-245.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – “Класична логіка”. – С.283-284, “Логіка”. – С.334-335, “Логіка формальна”. – С.338, “Логіки некласичні”. – С.338, “Сучасна логіка”. – С.624-625.


Лекція №3 – 2 год.

Міркування, його структура. Правильні та неправильні міркування, їх характерні ознаки. Поняття про логічну помилку. Софізми та паралогізми.

Правильність/неправильність міркування та істинність/хибність його складників.
Лекція №4 – 2 год.

Логічна форма міркування. Формалізовані та природні мови. Метод формалізації як основний метод сучасної логіки.

Основні компоненти логічної форми. Логічні та нелогічні терміни. Алгоритм визначення логічної форми міркування.

Практикум:


  1. Проаналізуйте наведені тексти, виділіть міркування, що їх складають, з'ясуйте їх засновки та висновки. Якщо, на Вашу думку, міркування наведене у неповному вигляді, відновіть його повністю:

А) “Намагайся стати розумним, а не багатим: багатства можна позбутися, а розум завжди з тобою” (Езоп);

Б) “Усьому свій час; і час усякій справі під небесами: час народитися і час вмерти, час руйнувати і час будувати… час розкидати каміння і час складати каміння, час мовчати і час говорити” (Соломон);

В) “Щастя річ нелегка: його дуже важко знайти усередині себе і неможливо знайти десь в іншому місці” (Шамфор);

Г) “Подібно до того, як наше тіло вкрито одягом, так і наш дух одягнений у брехню. Наші слова, вчинки, все наше єство проникнуте брехнею, і лише крізь цю оболонку можна інколи відгадати наш справжній напрям думок, як одяг дозволяє інколи вловити форми тіла” (А.Шопенгауер);

Д) “Люди рідко бувають задоволені тими, хто від їх імені вступає у ділові переговори, оскільки посередники, прагнучи здобути собі добру славу, майже завжди приносять у жертву інтереси своїх друзів заради успіху самих переговорів” (Ф. де Ларошфуко).

Е) Гнатенко брав участь у роботі наукової конференції, оскільки в момент її проведення він був у залі засідань.

Є) Це рішення Вченої ради філософського факультету не є позитивним, бо в ньому не ухвалюється тема дисертаційної роботи аспіранта Г.


  1. З'ясуйте логічну форму наведених виразів:

А) Логіка або наука, або мистецтво;

Б) Якщо логіка – це мистецтво, тоді вона не є наукою;

В) Логіка – це наука і мистецтво;

Г) Є такі висловлювання, що описують дійсність;

Д) “Якщо хто-небудь із вибраних гине, то Бог помиляється, але ніхто із вибраних не гине, оскільки Бог не помиляється” (Августин Блаженний);

Е) “У Бозі немає жодних відмінностей, а значить, і жодного багатоманіття, що виходить із відмінностей ” (Боецій);

Є) А. бачили на місці злочину приблизно у той час, коли злочин був вчинений. Якщо він вчинив його, то він знає, де знаходяться викрадені гроші. А. цього не знає. Отже, А. не вчиняв цього злочину.
ЛІТЕРАТУРА:

Підручники:

Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997. – С.17-20, 25-27.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004. – С.16-20, 24-27, 40-41, 51-54.

Хоменко І.В. Логіка. – К., 2004. – С.13-19.


Збірники вправ:

Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998. – С.7-11.

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002. – С.6-11.
Довідкова література:

Новая философская энциклопедия. – М., 2001. – Т.2. – «Логические ошибки». – С.438-439; Т.4. – «Форма логическая». – С.263-264, «Формализация». – С.266-267.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – “Висновок”. – С.83, “Міркування”. – С.386, “Паралогізм”. – С.466, “Правильність та істинність”. – С.507-508, “Софізм”. – С.594, “Умовивід”. – С.655, “Формалізація”. – С.686, “Формалізована мова”. – С.687, “Форма логічна”. – С.687.
ТЕМА: СЕМІОТИЧНИЙ ХАРАКТЕР ЛОГІКИ

Лекція №5 – 2 год.

Міркування як ланцюг знаків. Поняття про знак. Види знаків: іконічні знаки (знаки-копії), знаки символи, знаки індекси. Мовні та немовні знаки.

Структура значення знака. Предметне і смислове значення знака. Семантичний трикутник Огдена-Річардса.

Семіотика як наука про знаки. Історія і сучасний рівень розвитку семіотики.

Теоретична і дескриптивна семіотика. Теоретична лінгвістика та логіка як базис теоретичної семіотики. Семіотика мови. Логічна семіотика.
Лекція №6 – 2 год.

Знаковий процес (семіозис) та його структура. Основні компоненти знакового процесу: знаковий засіб, значення, інтерпретатор, інтерпретанта.

Виміри знакового процесу: синтаксичний, семантичний, прагматичний. Розділи семіотики: синтактика, семантика, прагматика. Розділи логічної семіотики: логічний синтаксис, логічна семантика, логічна прагматика.
Практикум:


  1. До яких видів знаків можна віднести такі знаки:

картини; відбитки пальців; фільми; слово “стіл”; вираз “через 15 хвилин”.


  1. Дайте аналіз таким знаковим ситуаціям:

А) Студент відповідає на семінарському занятті;

Б) Йдуть дебати у Верховній Раді;

В) Адвокат захищає підсудного під час судового засідання;

Г) Йде концерт відомого співака;

Д) Розмову друзів порушує стук у двері.


  1. Наведіть 2 приклади знакових процесів і проаналізуйте їх за структурою.




  1. Визначіть предметне і смислове значення таких виразів:

міркування; Протагор; семіотика; знак; релігія; релігієзнавство.


  1. Проаналізуйте наведену знакову ситуацію з точки зору її вимірів:

А) Людина чує оголошення: “Потяг Львів – Київ прибуває на 2-гу колію”;

Б) Корабель подає сигнал “SOS”;

В) Психоаналітик витлумачує сон пацієнта;

Г) Грає симфонічний оркестр.




  1. Наведіть приклади знакових процесів, де:


ЛІТЕРАТУРА

Підручники:

Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997. – С.20-23, 30-31.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004. – С.44-50.

Хоменко І.В. Логіка. – К., 2004. – С.24-31.


Збірники вправ:

Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998. – С.12-17.

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002. – С.12-16.
Довідкова література:

Новая философская энциклопедия. – М., 2001. Т.2. – «Знак». – С.48-50, «Значение». – С.53-55, «Логическая семантика». – С.433-436, «Морис». – С.613; Т.3. – «Пирс». – С.233-235, «Семантика». – С.514-515, «Семиотика». – С.520-521.

Философский энциклопедический словарь. – М., 1997. – «Знак». – С.166, «Семиотика». – С.408.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – “Знак”. – С.228, “Значення і смисл”. – С.229, “Моррис”. – С.400-401, “Прагматика”. – С.511-512, “Семантика”. – С.574-575, “Семіотика”. – С.575, “Синтаксис логічний”. – С.582, “Смисл”. – С.590.


Лекція №7 – 2 год.

Семіозис як знаковий процес. Рівні знакового процесу. Об'єктна мова і метамова. Парадокси як результат змішування двох мов. Парадокс “Брехун”.



Практикум:

  1. Проаналізуйте вислів французького вченого Р.Барта з точки зору рівнів знакового процесу:

“«Я» здійснює дві різні дії, що відокремлені в часі, – одна дія полягає в тому, що людина живе (любить, страждає, бере участь у різних подіях), інша – в тому, що вона все це описує (пригадує), розповідає”.


  1. Визначіть семантичні категорії наведених виразів:

А) Листя, що впало на землю.

Б) Листя впало на землю.




В) Протагор був сучасником Сократа.




Г) Протагорсучасник Сократа.




Д) Я знаю, що студенти філософського факультету вивчають логіку.




Е) Я знаю студента філософського факультету.




Є) Будь-який моряк вміє плавати.




Ж) Не все те золото, що виблискує.

З) “Жодний з дурнів не може бути щасливим; не існує мудреця, який був би нещасливим” (Цицерон).

И) “Неможливість довести, що Бога немає, переконує мене в тому, що Він існує” (Ж. де Лабрюйєр).


ЛІТЕРАТУРА

Підручники:

Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – М., 1998. – С.57-72.

Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997. – С.23-25.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004. – С.55-74, 102-106.

Хоменко І.В. Логіка. – К., 2004. – С.31-34, 39-41, 88-90.
Збірники вправ:

Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998. – С.17-18, 58-61.

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002. – С.16, 35-38.
Довідкова література:

Новая философская энциклопедия. – М., 2000. – Т.1. – «Айдукевич». – С.58-59, «Гуссерль». – С.572-573; М., 2001. – Т.2. – «Лесьневский». – С.390-391, «Метаязык». – С.550-551; Т.3. – «Парадоксы семантические». – С.195-196, «Семантических категорий теория». – С.516-520; Т.4. – «Тарский». – С.12-13, «Фреге». – С.274, «Язык-объект». – С.509.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – “Гуссерль”. – С.137-138, “Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа (ЛВШ)”. – С.347-348, “Об'єктна мова/ метамова”. – С.441-442, “Парадокс”. – С.465-466, “Рассел”. – С.538, “Семантичні антиномії”. – С.575, “Тарський”. – С.629, “Фреге”. – С.690-691.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО МОДУЛЮ 1
Конспектування першоджерел:


  1. Вригт Г.Х. фон. Логика и философия в ХХ веке. // Вопросы философии. - № 8. – 1992. – С.80-91.

  2. Моррис Ч.У. Основания теории знаков. // Семиотика. – М., 2001. – С.45-97.



ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2
ТЕМА: ІМ'Я ТА ПОНЯТТЯ

Лекція №8 – 2 год.

Загальна характеристика імені. Структура значення імені: предметне значення (денотат, екстенсіонал) і смислове значення (смисл, інтенсіонал).

Принципи теорії іменування: принцип однозначності, принцип предметності, принцип взаємозамінюваності. Екстенсійні та інтенсійні (неекстенсійні) контексти.
Лекція №9 – 2 год.

Ім'я та поняття. Загальна характеристика поняття. Логічна структура поняття.

Зміст поняття. Типи ознак: відмітні та невідмітні ознаки, суттєві та несуттєві ознаки. Зміст поняття як сукупність суттєвих ознак.

Обсяг поняття. Елемент обсягу поняття. Частини обсягу поняття.

Закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття.

Види понять: за кількісною характеристикою обсягу (загальні, одиничні, пусті); за типом елементів обсягу (конкретні, абстрактні); за характером елементів обсягу (збірні, незбірні); за наявністю чи відсутністю у змісті поняття ознак, на підставі яких узагальнюються у клас предмети (позитивні, негативні); за наявністю чи відсутністю у змісті поняття ознак, що вказують на відношення з іншими поняттями (відносні, безвідносні).


Лекція №10 – 2 год.

Порівнянні та непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття.

Типи відношень між сумісними поняттями: відношення тотожності, відношення підпорядкування, відношення перетину.

Типи відношень між несумісними поняттями: відношення співпідпорядкування, відношення протилежності, відношення протиріччя.



Практикум:

  1. Визначіть предметне і смислове значення таких імен:

держава; норма; філософія; мислення; планета Сонячної системи, на якій існує життя.


  1. Проаналізуйте наведені приклади. Які контексти є екстенсійними, а які – інтенсійними:

  • Якщо вірне твердження “Шекспір був сучасником Сервантеса”, то чи буде вірним твердження: “Шекспір був сучасником автора «Дон-Кіхота»”;

  • “Аббат сповістив усіх присутніх, що перший, хто у нього сповідався, був убивцею”. Чи випливає з цього, що “аббат сповістив усіх присутніх, що герцог Н. був убивцею”?




  1. Дайте логічну характеристику таким поняттям:

наука; футбольна команда; початок; кохання; справедливість.


  1. Встановіть відношення між поняттями за допомогою колових схем:

А) релігія, християнство, православ'я, католицизм;

Б) наука, точна наука, філософія, логіка;

В) оптиміст, песиміст, реаліст;

Г) поет, композитор, геніальність;

Д) суспільство, спільнота, колектив, партія.


  1. Знайдіть поняття, що знаходяться у відношеннях, які зафіксовані схемами:






ЛІТЕРАТУРА

Підручники:

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004. – С.92-101, 130-154.

Хоменко І.В. Логіка. – К., 2004. – С.39-56.
Збірники вправ:

Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998. – С.47-48, 158-164.

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002. – С.17-25, 180-181.
Довідкова література:

Новая философская энциклопедия. – М., 2000. – Т.1. – «Антиномии отношения именования». – С.116-117; М., 2001. – Т.2. – «Именования теория». – С.97-99, «Имя». - С.101, «Интенсионал». – С.130-131, «Интенсиональные контексты». – С.132-133, «Карнап». – С.221-222; Т.3. – «Понятие». – С.285-287; Т.4. – «Экстенсиональность». – С.427-428.

Философский энциклопедический словарь. – М., 1997. – «Понятие». – С.354-355.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – “Вид і рід”. – С.79, “Дескрипція”. – С.152, “Екстенсійності принцип”. – С.191, “Ім'я”. – С.239, “Карнап”. – С.270, “Поняття”. – С.497-498.



ТЕМА: ЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НАД ПОНЯТТЯМИ
Лекція №11 – 2 год.

Загальна характеристика логічних операцій над поняттями. Логічні операції над обсягом понять. Логічні операції над змістом понять.

Обмеження і узагальнення понять.

Поділ понять. Структура поділу. Види поділу. Поділ за видозміною ознаки. Дихотомічний поділ. Правила поділу. Типові помилки.

Класифікація як багатоступінчастий поділ. Види класифікації: природна та штучна.
Лекція №12 – 2 год.

Визначення понять. Види визначень.

Явні визначення. Структура явних визначень: дефінієндум, дефінієнс. Види явних визначень: атрибутивно-реляційні, генетичні, операційні. Правила явних визначень. Типові помилки.

Неявні визначення. Структура неявних визначень. Види неявних визначень: звичайні контекстуальні, остенсивні, аксіоматичні.

Прийоми, подібні до визначень: опис, характеристика, порівняння, розрізнення.

Практикум:


  1. Проведіть узагальнення й обмеження таких понять:

теорія пізнання; християнство; людина, яка вивчає логіку; справедливість; розум; буття.


  1. Перевірте правильність узагальнення та обмеження понять:

  • літо – найтепліша пора року;

  • держава – демократія;

  • Кабінет Міністрів – уряд;

  • оркестр – скрипка;

  • Платон – давньогрецький філософ – філософ;

  • наклеп – брехня – викривлення істини.




  1. Проаналізуйте наведені приклади. У тих випадках, де є поділ, з'ясуйте його структуру, вид, а також, чи є поділ правильним:

А) Тиждень поділяється на сім днів;

Б) Політична діяльність може бути конструктивною та деструктивною;

В) Університет поділяється на факультети;

Г) Мови поділяються на природні, штучні та формалізовані;

Д) Поняття бувають порівнянні та непорівнянні;

Е) “Є три основних джерела помилок розуму: уява, звичка, самолюбство. Впливаючи на наші судження, вони роблять нас нездатними до пізнання істинної сутності речей” (Паскаль);

Є) “Людина може піднестися двома шляхами – за допомогою власної спритності або завдяки чужій дурості” (Ж. де Лабрюйєр);

Ж) “Існує чотири способи досягнення мудрості, або наукового, істинного знання:



  1. осягнення самоочевидних істин;

  2. чуттєвий досвід;

  3. знання, яке отримується із спілкування з іншими людьми;

  4. читання хороших книг” (Р.Декарт);

З) “Природу людини легше за все виявити в усамітненні, бо тут вона скидає з себе все показне; у пориві пристрасті, бо тут забуває вона свої правила; а також у нових обставинах, бо тут залишає її сила звички” (Ф.Бекон);

И) “Пізнання істини подвійне: це або пізнання через природу, або пізнання через благодать” (Фома Аквінський).




  1. Встановіть вид класифікації:

Індійці одного з североамериканських племен поділяли живих істот на тих, що говорять, і тих, що не говорять. Ті, що не говорять, потім підрозділялись на тварини і рослини. Потім тварини – на тих, що бігають, літають і повзають. Далі кожна група поділялась на тих, що пересуваються вдень, і тих, що пересуваються вночі.


  1. Побудуйте класифікацію із наведених понять:

релігія, католицтво, християнство, іслам, протестантство, світова релігія, суннізм, православ'я, шиїзм, буддизм, махаяна, хінаяна.


  1. Проаналізуйте наступні приклади (встановіть структуру, вид визначення, а також, чи є визначення правильним):

А) Демократ – це людина, яка дотримується демократичних поглядів.

Б) Студент – це людина, яка навчається.

В) Совість – це внутрішній суддя.

Г) Релігійна свідомість – це одна із форм суспільної свідомості.

Д) “Зловтіха… є нічим не викликане бажання заподіяти зло іншій особі, щоб шляхом порівняння з власним становищем відчути задоволення” (Д.Юм);

Е) “Людина – тварина, що здатна до здійснення купівлі та продажу” (Аль Фарабі);

Є) “Надія – це потяг душі переконати себе в тому, що бажане здійсниться… Страх же є схильністю душі, яка переконує її в тому, що бажане не здійсниться” (Р.Декарт);

Ж) “Бог все. Він Бог, він небо і ад, а також зовнішній світ, бо від нього й у ньому відбувається все” (Я.Беме);

З) “Свободу можна правильно визначити таким чином: свобода є відсутність будь-яких перешкод до дії, оскільки вони не містяться в природі й у внутрішніх якостях діючого суб'єкта” (Т.Гоббс).

И) “Робити те, що приносить задоволення, - означає бути вільним” (Вольтер).


ЛІТЕРАТУРА

Підручники:

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004. – С.154-155, 162-175.

Хоменко І.В. Логіка. – К., 2004. – С.64-80.
Збірники вправ:

Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998. – С.165-171.

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002. – С.26-34.
Довідкова література:

Новая философская энциклопедия. – М., 2001. – Т.3. – «Определение». – С.154-156.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – “Визначення”. – С.80, “Операційні визначення”. – С.451, “Опис науковий”. – С.452, “Поділ обсягу поняття”. – С.491, “Узагальнення”. – С.653.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО МОДУЛЮ 2
Конспектування першоджерел:


  1. Карнап Р. Значение и необходимость. – М., 1959. – С.158-163, 205-219.

  2. Фреге Г. О смысле и значении. // Фреге Г. Логика и логическая семантика. – М., 2000. – С.230-234.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3
ТЕМА: ЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИСЛОВЛЮВАНЬ.
Лекція №13 – 2 год.

Сутність та завдання логіки висловлювань.

Загальна характеристика висловлювання. Речення, судження, висловлювання. Види висловлювань у сучасній логіці.

Дескриптивне висловлювання. Прості та складні висловлювання.

Алфавіт логіки висловлювань. Поняття формули.

Процедура перекладу міркувань природної мови на мову логіки висловлювань.



Лекція №14 – 2 год.

Загальна характеристика логічних сполучників: заперечення, кон'юнкція, диз'юнкція (строга та нестрога), імплікація, еквіваленція.

Заперечення, його умови істинності.

Кон'юнкція, її умови істинності.

Диз'юнкція, її умови істинності.

Імплікація, її умови істинності.

Еквіваленція, її умови істинності.

Логічні оператори та їх види.



Практикум:

  1. Встановіть вид висловлювання:

А) Не пам'ятай зла;

Б) Яка дівчина не мріє вдало вийти заміж?;

В) Земля є планетою;

Г) 2 х 2 = 4;

Д) Дивіться й аплодуйте!;

Е) Студентам необхідно складати іспити;

Є) “Неможливо все знати” (Горацій);

Ж) Є ще порох у порохівницях;

З) “Стояла я і слухала весну” (Л.Українка);

И) “Ми не можемо нічого знати про останні питання нашого існування і нічого про них знати не будемо” (Л.Шестов);

І) “Чи можлива в житті радість, коли вдень і вночі доводиться думати про те, що на тебе чекає смерть?” (Цицерон).


  1. Складне висловлювання складається із двох простих. Яким сполучником їх треба поєднати, щоб показати:

А) що вони обидва є істинними;

Б) що принаймні одне з них є істинним;

В) що тільки одне з них є істинним?
3. Опишіть процедуру перекладу міркувань природної мови на мову логіки висловлювань

4. Виразіть за допомогою мови логіки висловлювань міркування природної мови:

а) Анатолій залишиться і він або Юрій будуть чекати.

б) Анатолій залишиться и буде чекати або Юрій буду чекати.

в) Якщо в цьому році буде засуха, та якщо будуть урагани, частина населення острова емігрує.

г) Ні Північ, ні Південь не здобули перемоги в громадянській війні.

д) Якщо містер Джонс щасливий, то місіс Джонс нещаслива, і якщо містер Джонс нещасливий, то місіс Джонс щаслива.
ЛІТЕРАТУРА

Підручники:

Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997. – С.50-56.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004. – С.64-74, 178-193, 198-203.

Хоменко І.В. Логіка. – К., 2004. – С.88-90, 95-96.


Збірники вправ:

Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998. – С.48, 56.

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002. – С.38-39.


Лекція №15 – 2 год.

Заходи дослідження впливу значень істинності (хибності) простих висловлювань-складників на значення істинності (хибності) складного.

Метод таблиць істинності.

Метод аналітичних таблиць.



Практикум:

1. Відомо, що р – істинне. Що можна сказати про значення істинності таких імплікацій:



  • р  (q  s);

  • (р  q)  s;

  • (q s) s)?

2. Висловлювання р q істинне, але р q – хибне. Яке значення істинності q р?




  1. Проаналізуйте наведені вирази. Знайдіть у них імена, висловлювання, предикатори, логічні сполучники, квантори і модальні оператори:

А) “Я знаю багато прекрасних наук, але науки, прекраснішої за філософію, не знаю” (Гегель).

Б) “Не мати жодного достоїнства так само неможливо, як не мати жодної вади” (Вовенарг).

В) Краще ні над ким не панувати, ніж будь-кому прислуговуватися.

Г) “Не може бути жодного міркування про речі, про які в нас немає ідей” (Дж.Берклі);

Д) “Шляхетне лише те, що некорисливе” (Ж. де Лабрюйер);

Е) “Немає нічого дурнішого, ніж бажання завжди бути розумнішим за інших” (Ф. де Ларошфуко);

4. За допомогою таблиць істинності встановіть значення істинності таких формул:

а) р q

б) р q

в)  q)

г) q  (р q)

д) (р q) ((р q) q)



1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка