Навчально-методичні матеріали зі спецкурсу «правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності»



Сторінка5/6
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.74 Mb.
1   2   3   4   5   6

Заняття 4. Зовнішньоекономічний договір (2 год.)


Теоретичні питання:

  1. Поняття та ознаки зовнішньоекономічного договору.

  2. Форма зовнішньоекономічного договору.

  3. Право, що застосовується до зовнішньоекономічних договорів.

  4. Умови зовнішньоекономічного договору.

Практичні завдання:

1. Українським підприємством (покупцем) був укладений договір з іноземною фірмою (продавцем) на поставку товару. За умовами договору поставка мала здійснюватися на умовах СІФ. Фактично поставка була здійснена на умовах ФОБ.

У дорозі товар був зіпсований потраплянням морської води під час шторму. Покупець, отримавши товар у непридатному стані, вважав це виною продавця, який в односторонньому порядку змінив базисні умови поставки з СІФ на ФОБ, що, у свою чергу, призвело до неналежного виконання договору.

Іноземна фірма стверджувала, що двостороння зміна договору мала місце, аргументуючи це наступним: продавець відправив факсом оферту з пропозицією знизити ціну договору, і покупець власним факсовим повідомленням висловив згоду з такою пропозицією, вказавши, що продавець може вжити будь-яких заходів щодо зменшення ціни. Відтак продавець вважав за можливе зафрахтувати судно на умовах ФОБ і не страхувати угоду. Спір був переданий на розгляд суду.

Які вимоги висуваються до форми зовнішньоекономічного договору? Що належить розуміти під письмовою формою договору? Вирішіть спір.


2. Українське підприємство (покупець) уклало договір на поставку товару з англійською фірмою на умовах 100% попередньої оплати. Покупець неналежним чином виконав свої обов’язки по попередній оплаті у встановлені договором строки, оплативши лише частину вартості товару. Англійська фірма жодного товару не поставила, суму частково здійсненої попередньої оплати не повернула.

Українське підприємство подало позов про повернення сплаченої суми. Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на неналежне виконання позивачем своїх платіжних зобов’язань, внаслідок чого відповідач був вимушений укласти замінюючі угоди з третіми особами, причому понесені ним збитки перевищують суму попередньої оплати, здійсненої позивачем.

Договір містить положення про те, що він регулюється «загальними принципами права». Інші положення щодо права, що підлягає застосуванню до договору, у договорі відсутні.

Оцініть позитивні і негативні сторони обраного сторонами підходу до визначення компетентного права договору. На підставі яких правових норм може бути вирішений спір? Чи підлягає позов задоволенню?


Тестові завдання:

1. Зовнішньоекономічним договором є:

А) договір між суб’єктами господарювання різної державної належності;

Б) договір між суб’єктами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах;

В) договір, виконання якого передбачає перетинання предметом договору митного кордону.



2. Україна є учасницею:

А) Нью-Йоркської конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 р;

Б) Гаазької конвенції про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів 1986 р.;

В) Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.;

Г) Римської конвенції про право, що застосовується до договірних зобов’язань 1980 р.;

Д) Гаазької конвенції про скасування легалізації іноземних офіційних документів 1961 р.


3. Загальним наслідком недотримання письмової форми зовнішньоекономічного договору є:

А) нікчемність договору;

Б) можливість визнання договору недійсним;

В) визнання договору неукладеним;

Г) неможливість примусового виконання договору.
4. У разі відсутності вибору права сторонами до зовнішньоекономічних договорів застосовується:

А) право країни місця укладання договору;

Б) право країни продавця (у широкому розумінні);

В) право, що має найтісніший зв'язок з договором;

Г) право країни виконання договору.


  1. Індикативні ціни запроваджуються на товари:

А) експорт яких підлягає ліцензуванню;

Б) імпорт яких підлягає обов’язковій сертифікації;

В) щодо імпорту яких в Україну розпочато антидемпінгові розслідування;

Г) експорт/імпорт яких здійснюється за товарообмінними/бартерними угодами;

Д) експорт яких здійснюється у порядку державної монополії.


Заняття 5. Валютне регулювання ЗЕД (2 год.)

Теоретичні питання:

1. Основні поняття валютного законодавства.

2. Повноваження державних органів і функції банківської системи у сфері валютного регулювання та валютного контролю.

3. Ліцензування валютних операцій НБУ.

4. Порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті.
Практичні завдання:

1. Українське підприємство (експортер) уклало договір поставки з іноземним контрагентом. Свої зобов’язання за договором щодо відправлення продукції на умовах СІР підприємство виконало, однак валютна виручка за експортований товар у встановлений законодавством строк на його рахунок не надійшла.

Оскаржуючи в суді рішення ДПІ про накладення фінансових санкцій за порушення вимог Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підприємство посилалося на факт затримання відправленого вантажу на транзитній території та отриману у зв’язку з цим довідку ТПП про форс-мажорні обставини.

Що належить розуміти під форс-мажорними обставинами (поняття, ознаки, порядок посвідчення тощо)? Дайте оцінку доводам підприємства.
2. Українська організація (продавець) пред’явила позов до іноземної фірми (покупець) про стягнення збитків, понесених внаслідок сплати штрафних санкцій за ненадходження валютної виручки від експорту товарів. Під час арбітражного розгляду з’ясувалося, що покупець звертався до продавця з пропозицією зарахувати несплачену частину вартості товару в рахунок належних з продавця санкцій за недопоставку товару. Продавець погодився на такий взаємозалік, внаслідок чого валютна виручка надійшла на його рахунок не у повному обсязі.

Чи допускається законодавством України залік зустрічних вимог у ЗЕД? Вирішіть спір.


Тестові завдання:

1. Нерезидентами є:

А) іноземні громадяни, які постійно проживають в Україні;

Б) громадяни України, які постійно проживають за кордоном;

В) відокремлені підрозділи підприємств України за кордоном;

Г) відокремлені підрозділи іноземних підприємств в Україні;

Д) офіційні представництва України за кордоном.


2. Агентами валютного контролю є:

А) НБУ та його територіальні відділення;

Б) комерційні банки;

В) органи державної податкової служби;

Г) підприємства, що здійснюють валютні операції.
3. Індивідуальної ліцензії НБУ потребують:

А) платежі в іноземній валюті на виконання зобов’язань перед нерезидентами щодо оплати продукції;

Б) платежі в іноземній валюті за межі України у зв’язку з репатріацією іноземних інвестицій;

В) розрахунки між резидентами і нерезидентами у межах торговельного обороту у валюті України;

Г) використання іноземної валюти на території України як застави;

Д) придбання цінних паперів нерезидентів.


4. Оплата нерезидентом експортної продукції резидента векселем:

А) є підставою для зняття експортної операції резидента з валютного контролю;

Б) не є підставою для зняття експортної операції резидента з валютного контролю; валютна виручка має бути зарахована на рахунок резидента-експортера в межах 90 днів;

В) не допускається валютним законодавством України.


5. Підставами для звільнення від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є:

А) прийняття судом (арбітражем) рішення про припинення провадження у справі у зв’язку з виконанням зобов’язання нерезидентом;

Б) неможливість виконання зобов’язання нерезидентом у зв’язку з випадковим знищенням товару;

В) прийняття судом (арбітражем) рішення про задоволення позову резидента до нерезидента;

Г) невиконання зобов’язання нерезидентом через неотримання експортної ліцензії;

Д) неможливість виконання зобов’язання нерезидентом у зв’язку з форс-мажорними обставинами.




Заняття 6. Правовий режим іноземного інвестування (2 год.)
Теоретичні питання:

  1. Поняття та ознаки іноземних інвестицій.

  2. Види та форми іноземних інвестицій. Оцінка іноземних інвестицій.

  3. Державна реєстрація іноземних інвестицій.

  4. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями.

  5. Правовий режим договорів про спільну інвестиційну діяльність.

  6. Гарантії прав та законних інтересів іноземних інвесторів.

  7. Здійснення резидентами України інвестицій за кордон.


Практичні завдання

1. У січні 2005 р. іноземна компанія придбала акції українського ВАТ. Державна реєстрація іноземних інвестицій при цьому не здійснювалася. У лютому 2007 р. іноземна компанія прийняла рішення про відчуження належних їй акцій та репатріацію отриманих коштів. Договір купівлі-продажу акцій з торговцем цінними паперами був укладений 1 березня 2007 р.

У якому порядку здійснюється повернення іноземних інвестицій, вкладених у цінні папери українських емітентів? Чи вплине на можливість репатріації та обставина, що іноземна інвестиція у цінні папери не була зареєстрована?


2. Українське підприємство та іноземна компанія уклали договір про спільну інвестиційну діяльність (СІД) без створення юридичної особи від 1 січня 2004 р. У вересні 2005 р. іноземний учасник СІД прийняв рішення щодо припинення своєї участі в СІД та вилучення вкладених ним інвестицій. Український учасник заперечував проти цього, вказуючи, що згідно з договором здійснені сторонами інвестиції не підлягають вилученню протягом трьох років з моменту укладання договору. У свою чергу, іноземна компанія посилалася на ст. 11 Закону України «Про режим іноземного інвестування», яка гарантує іноземному інвестору повернення інвестицій не пізніше 6 місяців з моменту припинення ним інвестиційної діяльності. Спір був переданий на розгляд суду.

У якому здійснюється повернення іноземних інвестицій, здійснених за договорами про СІД? Вирішіть спір.


Тестові завдання:

1. Іноземними інвесторами за законодавством України визнаються:

А) громадяни України, що постійно проживають за кордоном;

Б) іноземні громадяни, що постійно проживають за кордоном;

В) Світовий Банк;

Г) підприємства, створені за законодавством України, зі 100% іноземною участю;

Д) іноземні держави.


2. Наслідком нездійснення державної реєстрації іноземних інвестицій є:

А) заборона здійснення інвестиційної діяльності іноземним інвестором;

Б) неможливість репатріації іноземної інвестиції;

В) застосування заходів відповідальності до іноземного інвестора.


3. Особливостями правового становища підприємств з іноземними інвестиціями є:

А) специфічна організаційно-правова форма;

Б) пільговий порядок сплати ввізного мита з іноземної інвестиції;

В) пільговий порядок оподаткування результатів діяльності;

Г) нерозповсюдження режиму ліцензування і квотування на експорт продукції.
4. Гарантії від змін законодавства про іноземні інвестиції не стосуються:

А) цивільного законодавства;

Б) податкового законодавства;

В) законодавства з питань ліцензування;

Г) екологічного законодавства;

Д) трудового законодавства.


5. У яких сферах встановлений граничний розмір участі іноземного інвестора у статутних фондах відповідних організацій?

А) банківська справа;

Б) телебачення і радіомовлення;

В) страхова справа;

Г) видавнича справа;

Д) медична практика.



Заняття 7. Правові засади захисту національного товаровиробника (2 год.)

Теоретичні питання:

1. Загальна характеристика законодавства про захист національного товаровиробника.

2. Захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту.

3. Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту.

4. Застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну.
Тестові завдання:

1. Демпінг – це:

А) ввезення товару за ціною, нижчою від ціни на подібний товар в Україні;

Б) ввезення товару за ціною, нижчою від ціни на подібний товар в країні експорту;

В) ввезення товару за ціною, нижчою від собівартості цього товару.


2. Нелегітимними є субсидії, які:

А) надаються окремим підприємствам в межах галузі вітчизняного виробництва;

Б) надаються малим та середнім підприємствам;

В) надаються підприємствам у певному географічно визначеному регіоні;

Г) залежать від результатів експорту підприємства;

Д) надаються сільськогосподарським виробникам.




  1. З метою захисту національного товаровиробника від зростаючого імпорту застосовуються:

А) квотування;

Б) антидемпінгове мито;

В) компенсаційне мито;

Г) спеціальне мито;

Д) режим нагляду за імпортом.

4. Антидемпінгове/антисубсидиційне розслідування може ініціюватися:

А) будь-яким заінтересованим українським виробником товару;

Б) українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального обсягу виробництва товару;

В) українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального обсягу виробництва товару підприємттвами, які підтримують скаргу або висловлюють заперечення;

Г) компетентними органами державної влади України.
5. Рішення про застосування заходів захисту національного товаровиробника приймається:

А) Верховною Радою України;

Б) Кабінетом Міністрів України;

В) Міністерством економіки України;

Г) Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі;

Д) Держмитслужбою України.




1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка