Навчально-методичні матеріали для проведення уроків цивільного захисту відповідно до вікових категорій дітей



Скачати 224.68 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір224.68 Kb.
Навчально-методичні матеріали для проведення уроків цивільного захисту відповідно до вікових категорій дітей
На початку першого уроку класні керівники (класоводи) своєчасно доводять до учасників перелік заходів, в яких вони беруть участь, їх зміст та місце і час проведення.

Під час проведення першого уроку для проведення бесід з учнями (15-20 хвилин) до класу можуть бути запрошені представники відділу з питань надзвичайних ситуацій міста (району) та курсів цивільної оборони, управління (відділу) освіти і науки, молоді та спорту, шефів, ветеранів, громадськості, а також за бажанням батьків учнів.

На цей день розкладом уроків бажано передбачити опрацювання підсумкових тем програм з питань основ здоров’я, безпеки життєдіяльності, цивільного захисту у вигляді відкритих уроків для кожної вікової групи.

У класах, де відпрацьовані всі теми програми, учні беруть участь у заходах «Дня цивільного захисту» й отримують необхідну теоретичну та практичну підготовку до дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Усі інші уроки проводяться відповідно до розкладу занять з виконанням практичних та навчально-методичних заходів згідно з Планом проведення “Дня цивільного захисту”.
Навчально-методичними заходами в „День ЦЗ” можуть бути:
Перша вікова група:

- тематичні класні години;

- вікторини з основ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності;

- рольові ігри з основ здоров’я та безпеки життя;

- змагання, до програм яких включаються від одного до декількох завдань, вправ щодо руху з нескладними перешкодами, з розпізнання небезпечних явищ та подій;

- подорожі в „Країну дорожніх знаків”;

- малювання на тему небезпечних або нестандартних життєвих ситуацій;

- театралізовані покази про безпечну поведінку на вулиці та вдома;

- перегляд відео матеріалів, що висвітлюють питання надзвичайних ситуацій;

- відпрацьовуються дії по класах за сигналами оповіщення та повідомленнями штабу цивільного захисту школи.

Основною умовою проведення практичних заходів з учнями молодших класів повинно бути те що вони, як правило, відпрацьовуються без поспіху, під керівництвом своїх вчителів до початку загальношкільних заходів.
Друга вікова група:

виховні години з питань безпеки життєдіяльності;

вікторини з основ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності;

відкриті уроки,

змагання, естафети;

тести на теми життєвих ситуацій,

ігри з правил дорожнього руху;

рольові ігри з основ безпеки життя;

про пожежну безпеку „Що ми знаємо про вогонь?”;

оформлення фотовітрин, альбомів із накопиченими матеріалами;

випуск стінних газет, що розповідають про заходи цивільного захисту.
Третя вікова група:

- семінари з обговоренням підготовлених рефератів;

- практичні заняття з вирішення ситуаційних завдань;

- вікторини з цивільного захисту;

- Брейн-ринги;

- змагання з виконання нормативів з цивільного захисту,

- спортивні естафети;

- проведення командних змагань за програмою "Школи безпеки".

Для поглибленого вивчення факторів, що можуть спричинити надзвичайні ситуації, на уроках фізики, хімії, астрономії, географії, біології тощо у цей день активно використовуються міжпредметні зв’язки, а саме, проводяться:

- на уроках малювання - конкурси малюнків про допомогу при стихійних лихах, аваріях і катастрофах;

- на уроках праці – виготовлення найпростіших засобів захисту дихання (протипилових тканинних масок, ватно-марлевих пов’язок тощо);

- на уроках з гуманітарних предметів обговорюються художні твори та історичні події, у яких висвітлюється тема надзвичайних ситуацій.

Учні старших класів можуть бути залучені до підготовки та проведення занять з основ безпеки життя у початкових класах, суддівства вікторин і естафет у молодших і середніх класах, а також - до проведення заходів з підготовки, озвучення радіогазети "Знай і умій" та ведення інших змістових радіопередач під час перерв.

За рішенням керівника навчального закладу з учнями третьої вікової групи можуть проводити екскурсії до підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, відвідувати захисні споруди та знайомити з організацією цивільного захисту одного з підприємств району (міста).



Урок цивільної оборони (година спілкування)

1- 4 клас


Мета:  Поглибити знання учнів з питань цивільного захисту; повторити правила поведінки у складних ситуаціях та закріпити навички надання допомоги постраждалим; стимулювати розвиток витривалості, мужності, рішучості, кмітливості; виховувати почуття співпричетності до долі та проблем інших, відповідальність за близьких, оточуючих, власну Батьківщину.
Форма проведення: змагання
Обладнання:

Наочність: навчальні таблиці «Дії громадян за сигналом «Увага всім!»,

«Протигаз та його устрій»; виставка дитячого малюнку на задану тему,

стенд з фрагментами кращих учнівських творів, присвячених тематиці;

дошка-табло для висвітлення рахунку за результатами змагань.
Хід заняття
1. Організація класу       (1-2 хв.)

(Привітання, перевірка готовності до заняття).

2.  Повідомлення теми та мети заняття   (3 хв.)
Вчитель:

- Життя, як бачимо, не завжди протікає спокійно. Кожного дня ми з вами

слухаємо новини. Скільки серед них прикрих, про нещасні випадки, які

зненацька спіткали мирних громадян. Як важливо у таких ситуаціях, щоб

людина не розгубилася, взяла себе в руки і пригадала, як поводитися за

таких обставин, як врятуватися самій і як допомогти іншим.

Отож, сьогоднішнє заняття, яке має назву «Допоможи собі сам», ми з вами

присвятимо тому, щоб навчитися виходити зі скрутних життєвих ситуацій.


3. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок, підготовка до змагання        (10-15 хв.)
Бесіда
Вчитель – Які ви знаєте надзвичайні ситуації?

Учні – Землетрус, повінь, пожежа, снігові завали та заноси, катастрофи,

аварії, тощо.



Вчитель : – Що чи хто є причиною названих вами ситуацій?

Учні:Стихійні сили природи, людська необережність.

Вчитель: – Як слід діяти при виникнення пожежі?

- низьких температур?



Вчитель: – Які ви знаєте служби, що допомагають подолати надзвичайну

ситуацію та врятувати людей?



Учні: – Пожежники, рятувальні загони, міністерство надзвичайних

ситуацій.



Вчитель:– Усі ці служби належать до єдиної системи цивільного захисту та

цивільної оборони, мета якої – захищати нас з вами, громадян України на

випадок стихійного лиха, атаки ворога, надзвичайної ситуації

техногенного характеру. Міністерство з надзвичайних ситуацій, яке керує

цією складною роботою, було утворено після аварії на Чорнобильській

атомній електростанції.


2) Перегляд виставкових матеріалів

Тема уроку: Цивільна оборона

5-7 класи
Мета: сформувати в учнів поняття про цивільну оборону, надзвичайні ситуації.

Обладнання та матеріали: мультимедійна презентація до теми уроку, респіратори, ватно-марлеві пов’язки, протигази ПДФ-Ш, ЦП-5, фільтрувальний.

Основні поняття: цивільна оборона, надзвичайні ситуації, захист населення.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку
І. Організаційний етап………………………………………………..…1-2 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності…….5 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу………………………………………….20 хв.

ІV. Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів…....5 хв.

V. Самостійна робота учнів……………………………………………...10 хв.

VІ. Домашнє завдання…………………………………………………..1-2 хв.

VІІ. Підбиття підсумків уроку………………………………………...….3 хв.
Хід уроку:
I.Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Обговорення проблемної ситуації

Темою уроку є ,,Цивільна оборона”. Як ви думаєте, що означає поняття цивільної оборони та яке її значення в сучасних умовах життя суспільства? (Учні висловлюють свої думки).


ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди

В наш час аварії, катастрофи, стихійні лиха почастішали через активне використання продуктів науково-технічного прогресу. Але ще не всі люди, котрі обслуговують техніку, сумлінно ставляться до своїх обов’язків. Ці біди нерідко призводять до загибелі великої кількості людей. В ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих беруть участь організовані й оснащені технікою групи людей, що називаються формуваннями ЦО. Вони рятують людей у мирний час. ЦО покликана рятувати людей і у воєнний час, якщо противник застосовує сучасні засоби нападу. Успішно вирішувати ці завдання ЦО може спільно з воїнами Українських Збройних Сил. Тому кожен учень повинен уміти діяти в таких умовах, знати і вміти використовувати засоби індивідуального захисту.

У Законі України ,,Про цивільну оборону України” від 3.02.1993р.” говориться, що:

,,Кожен громадянин має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та гарантування забезпечення реалізації цього права” .

Завдання цивільної оборони:


  • Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат вразі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

  • Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

  • Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій;

  • Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

  • Організація і проведення рятувальних та ін. невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

  • Створення систем аналізу і прогнозування, управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх у готовності для сталого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, що спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

За походженням надзвичайні ситуації класифікують наступним чином:



  1. НС природного характеру;

  2. НС техногенного характеру;

  3. НС соціально-політичного характеру;

  4. НС воєнного характеру.

НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо

НС техногенного характеру транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях тощо.

НС соціально-політичного характеру пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

НС військового характеру пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок руйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Захист населення – це створення необхідних умов для збереження життя людей у надзвичайних ситуаціях.

Головна мета захисних засобів – уникнути чи максимально знизити ураження населення .

Основні засоби захисту населення:

  • попередження населення про можливу загрозу виникнення НС;

  • оповіщення населення про НС;

  • виявлення обстановки в осередку ураження і можливий вплив на населення вражаючих факторів;

  • укриття людей в пристосованих для захисту населення приміщеннях виробничих, житлових і громадських будівлях, в спеціальних захисних спорудах ;

  • використання засобів індивідуального захисту органів дихання і шкірних покривів;

  • регламентування життєдіяльності населення в умовах зараження;

  • проведення заходів медичного захисту;

  • евакуація населення із зон НС;

  • ліквідація наслідків НС.


ІV. Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів
Робота з класом

  1. Чому виникають надзвичайні ситуації? Чи можна їх попередити?

  2. Як можна захистити населення в умовах НС?

  3. Про які основні засоби населення ви дізналися?


V. Самостійна робота учнів

Учні вчаться одягати засоби індивідуального захисту (протигази, ватно-марлеві пов’язки, респіратори).


VІ. Домашнє завдання

  1. Повторити вивчений на уроці матеріал.

  2. Підготувати повідомлення за темою ,,Основні принципи і способи захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійному лихові і застосування зброї масового знищення”.


VІІ. Підбиття підсумків уроку

Головне для людини – це знати, як поводитись у надзвичайних ситуаціях. Саме в цьому полягає основна мета ЦО. Тому кожен школяр повинен знати і вміти, як поводитись в таких умовах, які засоби індивідуального захисту використовувати.



8-11класи

Презентація проектів «Природні катаклізми»

Мета:

Сформувати поняття надзвичайних ситуацій природного характеру, поглиблювати

знання учнів про причини стихійних лих та правила поведінки у небезпечних ситуаціях; розвивати кмітливість, увагу, сконцентрованість у важких ситуаціях; виховувати спостережливість, чуйність, бажання допомогти іншим, витривалість.
Обладнання:

Малюнки з теми "Природні катаклізми", глобус, карта "Екологічна ситуація", DVD програвач та телевізор, пам’ятки-рекомендації щодо правил поведінки при надзвичайних ситуаціях.


Хід заходу


  1. Під музичний супровід звучить вірш "Уставшая земля"


Ведуча:

Я – Земля

Вращаясь в космосе, в плену своей орбиты

Не год, не два, а миллиарды лет,

Я так устала… Плоть моя покрыта

Рубцами ран – живого места нет.


Терзает сталь мое земное тело,

И яды травят воды чистых рек

Все то, что я имела и имею

Своим добром считает человек.


Зачем друг друга люди так боятся,

Что позабыли о самой Земле?

Ведь я могу погибнуть и остаться

Обугленной песчинкой в дымной мгле.


Не потому ли, загораясь мщеньем,

Я против сил безумных восстаю,

И сотрясая твердь землетрясеньем

На все обиды свой ответ даю.


И не случайно грозные вулканы

Выплескивают с лавой боль Земли.

Очнитесь, люди! Призовите страны,

Чтобы меня от гибели спасти.



Вчитель:

Добрий день, друзі! Сьогодні ми поговоримо про природні катаклізми та їхні наслідки.

В наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які мають досить катастрофічний характер.

Згадаймо найнебезпечніші природні катаклізми 2010 року, які сталися у світі:


Учень І:

12 січня 2010 року на Гаїті стався землетрус силою 7,3 бали за шкалою Ріхтера. Він забрав життя 300 тисяч людей. Столиця Гаїті перетворилася на руїну, а пізніше – через антисанітарні умови – в країні розвилася епідемія холери, яка вразила близько 100 тисяч людей.



Учень ІІ:

27 лютого 2010 року в Тихому океані – за 320 кілометрів від столиці Чилі Сантьяго – стався землетрус силою 8,8 балів за шкалою Ріхтера, який викликав цунамі. Загинуло більше 500 людей, тисячі зникли без вісті, більше 81 тисячі домівок повністю зруйновані.


Учень ІІІ:

14 квітня в Ісландії почалося виверження вулкану. Хмари вулканічного попелу вкрили майже всю Європу і на довгий час паралізували повітряні шляхи. Тисячі людей ночували в аеропортах, а збитки туристичного бізнесу досягли до 1 міліарду євро.


Учень ІV:

У липні в Пакистані почались повені, внаслідок більше 2 тисяч людей загинуло, близько 20 міліонів постраждали.


Учень V:

З початку літа на території більшої частини Росії стояла спека до 40 градусів, яка супроводжувалася засухою. В липні-серпні в країні спалахнуло багато лісових пожеж, вогонь захопив близько міліона гектарів лісу. Загиблими вважають 53 людини, 1900 будинків зруйновані, більше 3500 чоловік залишились без даху над головою.


УченьVІ:

8 серпня 2010 року у китайській провінції Ганьсу сталася повінь та селі. 1500 людей загинули, 264 пропали без вісті, 26470 – постраждали, залишившись без житла і домашнього скарбу.


Учень VІІ:

26 жовтня 2010 року в Індонезії сталося найсерйозніше за останні 100 років виверження вулкану Мерапі. 330 тисячам жителів довелось покинути свої домівки, 304 – загинуло, 467 – отримали тяжкі поранення.






Ведучий:

У світі постійно виникають надзвичайні ситуації, пов’язані з природними катаклізмами, аваріями і катастрофами. Надзвичайні ситуації – це ситуації, що загрожують життю багатьох людей, завдають значних збитків природі та людям.


Ведуча:

Природні надзвичайні ситуації виникають внаслідок стихійних лих. Їх ще називають найбільшими небезпеками природного середовища.

Стихійне лихо – це явище природи, яке створює катастрофічну обстановку, порушує нормальну діяльність населення, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і призводить до загибелі людей, тварин, знищення матеріальних та культурних цінностей.
Ведучий:

Стихійне лихо дуже небезпечне, тому що виникає раптово. Воно наносить значні збитки народному господарству і часто призводить до загибелі людей. За даними ООН загальна сума економічних збитків від стихійного лиха на Земній кулі щорічно становить понад

60 міліардів доларів США. До стихійного лиха належать: виверження вулканів, землетруси, цунамі, обвали, селі, зсуви лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі, буревії, морози, засухи, смог, град, блискавки, лісові пожежі, снігові замети та інші.
Ведуча:

Люди навчилися прогнозувати виникнення та наближення деяких стихійних лих, зменшувати їхню руйнівну силу. Про загрозу стихійного лиха жителів попереджають заздалегідь по радіо, телебаченню або через пресу. Вказують коли і яке стихійне лихо очікується, що небхідно зробити, щоб підготуватися до нього, як діяти.


Ведучий:

У нашій країні, як і в інших, існують служби боротьби зі стихійними лихами та їх наслідками. Вони відповідають за безпеку населення. Цими службами керує Міністерство надзвичайних ситуацій України.


Ведуча:

А зараз ми запрошуємо вас на засідання комісії з надзвичайних ситуацій. Експерти з дослідження різних видів природних катаклізмів нададуть до нашої уваги свої доповіді про природні катастрофи, а також розкажуть як необхідно діяти населенню за умов виникнення того чи іншого стихійного лиха. Наші експерти виконали велику науково-дослідну роботу. Результати цієї роботи вони відобразили у своїх проектах-доповідях.

Презентація проектів і одночасно перегляд відео слайдів.
Учень І:

Землетрус – найстрашніше стихійне лихо на планеті. Воно виникає зненацька. І хоча тривалість основного поштовху не перевищує кількох секунд, його наслідки сягають величезних масштабів. Попередити землетрус, зупинити його чи уникнути неможливо. Люди не вміють точно передбачати його початок. На земній кулі щороку відбувається понад 100 тисяч землетрусів, більшість з них призводять до загибелі тисяч людей і до різноманітних руйнувань.

У європейських країнах для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12-ти бальна шкала. Умовно землетруси за цією шкалою поділяються на:

Слабкі – 1-3 бали

Помірні – 4 бали

Достатньо сильні – 5 балів

Дуже сильні – 7 балів

Руйнуючі – 8 балів

Спустошуючі – 9 балів

Знищуючі – 10 балів

Катастрофічні – 11 балів

Дуже катастрофічні – 12 балів

При сильних землетрусах порушується цілісність грунту, руйнуються будинки і споруди (мости, шляхи), виходять з ладу комунально-енергетичні мережі (водопровід, каналізація, газ, електрика, опалення).

Першість за кількістю землетрусів утримують Японія та Чилі: понад 1000 на рік, або 3 на день. В Україні землетруси трапляються рідко. Лише в Карпатах (Львівська область) та Кримських горах може статися землетрус. На решті території України можливі відлуння землетрусів, які відбуваються в Туреччині, Румунії, на Кавказі.


Учень ІІ:

Давайте пригадаємо, як треба діяти під час землетрусу. Дуже важливо діяти швидко, але зберігати спокій.

Якщо під час землетрусу ти перебуваєш на вулиці:


  • відійди на відкрите місце, подалі від будівель, щоб уникнути ударів уламків, які падають;

  • не підходь до стовпів електромережі, обірваних проводів;

  • не повертайся додому, поки землетрус не закінчиться;

  • якщо ти знаходишся в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад.

Якщо землетрус застав тебе вдома:

  • не намагайся вийти з будівлі до припинення сильних поштовхів;

  • не вибігай на сходи, вони найшвидше руйнуються;

  • не користуйся ліфтом, він може застрягти чи обірватись;

  • тримайся подалі від вікон, дзеркал та важких предметів, які можуть тебе травмувати;

  • перекрий газ, відключи електричний струм;

  • стань у безпечний куток. Це отвори внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири).

Якщо ти опинився у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв’язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Відомо, що людина може зберігати життєздатність (без води та їжі) понад два тижні.

Учень ІІІ:

Повені, селі, снігові лавини

За даними ЮНЕСКО, від повеней у XX столітті загинуло 9 мільйонів осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини – це вода і вогонь

Повені виникають через сильні та тривалі дощі. У деяких регіонах повені відбуваються періодично. Повені бувають ще при відлигах, якщо випадає багато снігу. Крім того, через вирубування лісу почастішали повені в гірських районах.

Наслідки повеней: затоплення значної площі землі, ушкодження і руйнування будівель та споруд, знищення комунікацій, загибель свійських тварин, знищення урожаю, загроза інфекційних захворювань, погіршення якості питної води, загибель людей.

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачити момент їхнього початку. При загрозі повені здійснюються попереджувальні заходи: своєчасно інформується населення про стихійне лихо і правил поведінки, перевіряється стан дамб, мостів. Для зменшення збитків у небезпечних районах інколи проводять евакуацію населення, вивозять матеріальні цінності. У першу чергу це стосується дитячих закладів та лікарень, а також інвалідів і людей похилого віку. Людей і матеріальні цінності вивозять, звичайно, автотранспортом, тварин переганяють. У крайніх випадках використовуються катери, баржі, човни та інші плавзасоби.

В Українських Карпатах та Криму з гір на міста і села часто сходять селі, а взимку можливі снігові лавини. На дороги та будівлі обрушуються швидкі потоки води з грунтом, уламками дерев, камінням. Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні, на жаль, не існує.


Учень ІV:

При повенях та селях необхідно:

  • отримавши повідомлення про затоплення, необхідно відключити газ, воду, електроприлади та терміново вийти в безпечне місце – на височину;

  • якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в безпечне місце;

  • якщо оголошено евакуацію, треба прибути на пункт збору, взявши з собою документи, запас харчових продуктів, води, медикаментів та теплий одяг;

  • для того, щоб залишити місце затоплення, можна скористатися човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді ( бочки, автомобільні камери);

  • якщо повінь та сель застають зненацька, потрібно намагатися не потрапити у воду, особливо у стрімкий водний чи грязьовий потік. Слід дістатися до найближчого пагорба чи залізти на міцне дерево, щоб не змило водою;

  • коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу;

  • слід надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, використовуючи дошки, палиці, мотузки;

  • при захопленні сніговою лавиною необхідно зробити все, щоб опинитися на її поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись угору, рухи, як при плаванні), якщо ні, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (коли сніговий пил потрапляє в ніс і рот – людина задихається). Необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору, мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб людину могли знайти.


Учень V:

Вітер – це один з найважливіших компонентів життя. Він розганяє хмари і приносить дощ на поля, на яких без нього нічого б не росло. Але він може бути і руйнівним та дуже небезпечним.

Англійський адмірал Ф.Бофорт ще у 1806 році запропонував 12-бальну шкалу для вимірювання вітрів:

0 балів – штиль

1 бал – тихий

2 бали – легкий

3 бали – слабкий

4 бали – помірний

5 балів – чималий

6 балів – сильний

7 балів – дуже сильний (хитаються великі дерева, важко йти проти вітру)

8 балів – надзвичайно сильний

9 балів – шторм (вітер зносить легкі будівлі, валить паркани)

10 балів – сильний шторм (валить і вириває з корінням дерева,руйнує міцні будівлі)

11 балів – жорстокий шторм (вітер чинить великі руйнування, валить телеграфні

стовпи, перекидає вагони)

12 балів – ураган

Досить небезпечне явище – смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Смерч – це вихор, який перевищує інколи швидкість звуку. Смерч спричиняє знищення будівель, пожежі, руйнування, він може піднімати машини, потяги, мости тощо. І водночас смерчі здатні на дивні речі. В одному місці вихор підняв у повітря будинок з трьома його мешканцями, повернув його на 360 градусів і опустив на землю без жодного ушкодження. Трапляються смерчі і в Україні, південні смерчі спостерігаються на Чорному та Азовському морях.


Учень VІ:

Під час урагану, шторму чи буревію необхідно:

  • уважно слухати повідомлення по радіо і телебаченню;

  • щільно зачинити двері, вікна, з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;

  • в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати травм від уламків розбитого скла;

  • перекрити газ, тримати на поготові ліхтарі, свічки, сірники;

  • найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішнє приміщення;

  • якщо ти перебуваєш на відкритій місцевості, слід укритись у глибокій канаві або яру чи ямі.

Ураган може супроводжуватися грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.
Учень VІІ:

Явища, що постійно спостерігаються на Землі можуть мати характер стихійного лиха при надзвичайно високій інтенсивності. Це снігопад, заморозок, ожеледиця. Снігові замети утворюються взимку після тривалих хуртовин та снігопадів. Наслідком цього можуть бути затори на дорогах, перекриваються виходи з будинків. Під вагою снігу ламаються дерева, обриваються проводи електромереж.

При снігових заметах важливо додатково утеплити помешкання. Щоб не постраждати треба дотримуватись вказівок дорослих, працівників рятувальної служби.
Учень VІІІ:

(звучить запитання із залу)

Шановні експерти, у мене виникло запитання. Ми проживаємо у місті Єнакієве Донецької області. У нас немає глибоких річок чи високих гір, чи узбережжя безкрайого океану. Навіщо ж нам знання про вулкани, землетруси, цунамі чи смерчі? Адже в нашому місті таке не може трапитися.
Ведуча:

Ми не згодні з таким твердженням. Ми пропонуємо вам переглянути відеофільм, з якого виходить, що природні катаклізми найнесподіваніші, вони можуть виникнути в будь-якій точці земної кулі, а іноді їх наслідки торкаються життя на всій планеті.


Ведучий:

А тепер ми пропонуємо вам взяти участь у вікторині. Наші експерти підготували питання, щоб визначити, хто із слухачів найуважніший і ерудований.


(проводиться вікторина)
– Які катастрофи можна віднести до стихійних лих?

  • Що передує цунамі?

  • Затоплення водою великої території називають...

  • При якому стихійному лихові можлива евакуація навіть із тваринами?

  • Що ви знаєте про повені?

  • Що необхідно робити, якщо ви знаходитесь у приміщенні під час повені?

  • Чи можлива повінь у нашій місцевості?

  • Що таке епіцентр?

  • Стрімке падіння маси гірських порід унаслідок зсуву називають...

  • Внаслідок чого виникають снігові замети?

  • Що є наслідком снігової бурі?

  • Чи несуть збитки снігопади?

  • Вітер з великою кількістю снігу – це ...

  • Що таке землетрус?

  • Що треба робити, якщо ви під час землетрусу опинились в одноповерховому або багатоповерховому будинку?

  • Організований вивіз населення із зони надзвичайної ситуації – це ...

  • Як називають першочергові роботи в зоні надзвичайної ситуації?

  • Хто займається ліквідацією стихійних лих?

  • Що є важливою умовою швидкої ліквідації наслідків стихійних лих?

Підведення підсумків заходу


Вчитель:

Стихійні лиха є трагедією для всього людства, всієї держави, і, особливо, для тих районів країни, де вони виникають. У результаті стихійних лих страждає економіка країни, знищуються народні багатства, і, найголовніше, виникають втрати серед людей. Правильна поведінка населення при стихійних лихах, що спирається на знання основ цивільного захисту, є основою зниження матеріальних збитків і людських втрат.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка