Навчальний посібник Володимир-Волинський 2010 Вступ



Сторінка1/4
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.56 Mb.
  1   2   3   4

Вищий комунальний навчальний заклад

«Володимир-Волинський педагогічний коледж

імені А.Ю.Кримського»



Т.М. Листопад


Навчальний посібник

Володимир-Волинський

2010


Вступ

Батьки і діти! Діти і батьки! Нерозділиме і довічне коло. Ми засіваємо житейське поле - і не на день майбутній, на віки.

Б. Олійник
2004 рік було оголошено в Україні Ро­ком Сім'ї. Таким повинен бути кожен рік, адже зараз в нашій країні йде оновлення полі­тичного і духовного життя, яке ста­вить людину у центр політики і еко­номіки, повертає загальнолюдським цінностям статус пріоритету.

Перео­смислення природи й призначення людини спонукає нас, вчителів, пе­реглянути звичні стереотипи мис­лення, традиційні підходи. Дійсність життя чекає від нас більшої широти сприймання, глибини розуміння со­ціальних явищ, особливостей людсь­кої психіки.

Як і все суспільство, сім'я і школа довго терпіли авторитарність та до­гматизм.

Сьогодні гуманізація відносин у ро­дині, у школі також актуальна, як і взаємовідносини сім'ї і школи.

Один з самих серйозних іспитів на шляху пошуку продуктивного кон­такту родини і школи — це плюра­лізм думок, необхідність приймати інші думки та спосіб життя. Як для вчителів, так і для батьків це може бути нелегко, однак без конструк­тивного діалогу співробітництво між ними неможливе.

Для того, щоб допомогти батькам, які мають труднощі у вихованні ді­тей, вчителю треба перш за все зро­зуміти, що саме хочуть вони виховати у своїх дітях, якими засобами вихо­вання користуються.

У повсякденному спілкуванні з бать­ками малятко вчиться пізнавати світ, засвоює поведінки, життєвий досвід. Саме від сімейного мікроклімату зале­жить ефективність педагогічних дій: дитина більш піддатлива виховному впливу, коли росте у атмосфері друж­би, довіри, взаємних симпатій.

Сім'я — це маленький колектив, чле­ни якого взаємозв'язані обов'язками.

Чи буде первинний досвід спілкування дитини з дорослими у системі відно­шень «дорослі — маля» позитивним, залежить від того, яке положення вона займає у сімейному колективі. Коли дорослі всю свою увагу концентрують на тому, щоб задовольнити будь-яке бажання малюка, складаються умо­ви для процвітання егоцентризму. Там, де дитина рівноправна, де роз­діляє спільні турботи, виконує окремі обов'язки, складаються більш спри­ятливі умови для формування у неї активної життєвої позиції.

Також готовність дитини до шкільно­го навчання визначається її загальною підготовкою. Навчання може стати успішним лише в тому випадку, коли родина піклується не тільки про його нормальний фізичний розвиток, але й про те, щоб зуміти виховати у ма­люка працелюбність, дисципліно­ваність, самостійність, відповідаль­ність, організованість.

Для того, щоб правильно виховува­ти дітей, необхідно розуміти й ура­ховувати психологічні та індивіду­альні особливості кожної дитини. Однак, не всі батьки мають для цьо­го педагогічні знання. Саме тому, задача вчителя — у всіх формах роботи з батьками розкрити перед ними важ­ливіші сторони психічного розвитку і прийоми виховання, підкресливши при цьому, що для того, щоб вихова­ти дітей, треба знати їх та вміти ба­чити характерне для кожного періоду дитинства й конкретно те, що мож­на спостерігати тільки у свого дитя­ти. Можливості школярика великі, але не безграничні..

К. Д. Ушинський писав: «Искусство воспитания имеет ту особенность, что почти всем оно кажется делом знако­мым и понятным, а иногда даже де­лом легким,— и тем понятнее и легче кажется оно, чем менее человек с ним знаком теоретически или практически. Почти все признают, что воспитание требует терпения; некоторые думают, что для него нужны врожденные спо­собности и умение, то есть навык; но весьма немногие пришли к убежде­нию, что кроме терпения, врожден­ной способности и навыка, необхо­димы еще и специальные знания... Одна практика без теории — то же, что знахарство в медицине».

У даному посібнику наведені приклади різ­них форм роботи з бать­ками, матеріал для проведення батьківських зборів. Споді­ваюсь, що даний посібник допоможе студентам підготуватись до роботи з батьками підчас переддипломної практики та до занять з педагогіки.



Історичні типи сім'ї
Одним з найважливіших етапів у житті людини є укладання шлюбу, який, власне, і становить основу для створення сім’ї. Отже, шлюб можна визначити як історично обумовлену, санкціоновану та регульовану суспільством форму взаємин між чоловіком і жінкою, що визначає їх права і обов’язки по відношенню один до одного і до дітей. Першою формою суспільного регулювання статевих взаємин вважається дуально-родовий, або груповий шлюб, характерний для ранньої стадії первіснообщинного ладу. При цьому всі чоловіки одного роду «мали право» на подружні стосунки з усіма жінками іншого роду. До цього періоду статеве життя людей було нічим не обмежене і неврегульоване. Груповий шлюб був відношенням між родами, а не між особами; будь-які статеві зв’язки в межах роду суворо заборонялися, тобто вони були екзогамними. Він існував у кінці кам’яного віку. В подальшому груповий шлюб між членами різних родів звузився до одного покоління, і поступово перетворився на парний шлюб. В ньому вже об’єднувались тільки одна пара. Ці пари були нестійкі, жили і працювали чоловік і жінка окремо по своїх родах і дітей виховував рід, до якого належала жінка. В подальшому чоловік переходив у рід дружини (матріокальний шлюб), а на більш пізньому етапі дружина стала оселятися в роду чоловіка (патрілокальний шлюб) .Перехід до землеробства та скотарства сприяв піднесенню господарської ролі чоловіка. Як наслідок – парний шлюб зміцнюється, дає початок моногамії (єдиношлюбності), в основі якого лежить одвічний союз одного чоловіка з однією дружиною. За палеоліту основою суспільного устрою був матріархат, при якому провідне місце в суспільстві займала жінка. Поступово відповідальність за сім'ю, долю потомства все більше переходила до чоловіка, батька. Разом з тим переходила і влада, і таким чином матріархальні відносини перейшли в патріархальні, коли спорідненість уже визначалась по чоловічій, батьківській лінії. І на зміну парній сім’ї приходить нова форма – моногамна сім’я. Жінка перейшла до чоловіка і разом з дітьми потрапила під його владу. Патріархальна сім’я існувала і існує у формі не тільки моногамно, а й полігамного шлюбу, при якому один чоловік має право бути одруженим з кількома жінками одразу. Моногамія – основна форма шлюбу в класових формаціях, яка, проте, упродовж століть у різних регіонах та серед різних народів не була одноманітною; вона варіювалась в залежності від специфіки об’єктивних умов: соціально-економічних, етнічних, конфесійних. Вона виступала і у вигляді конкубінату – фактично шлюбу, юридично не оформленого, характерного для соціально неоднорідних союзів між чоловіком і жінкою, і у вигляді ліверату – передачі шлюбних обов’язків у разі смерті чоловіка його братові або іншому родичеві. Українська назва сім’ї родина, містить ключ до розуміння її походження, адже сім’я була частиною роду і тісно співіснувала з ним. Весь шлях розвитку родових відносин і творіння сім’ї, зокрема на Україні, поділяють на кілька стадій.

На першій стадії домінував рід ще без чітко виражених сімейних зв’язків(дуально-родовий, парний шлюб). На другій стадії значення роду звужується до розуміння сім’ї як великої спільності кровних родичів. На третій стадії відбувається відокремлення сім’ї від роду і самостійне її функціонування. На третій стадії відбувається відокремлення сім’ї від роду і самостійне функціонування. Отже сім’я – це об’єднання людей, що ґрунтується на шлюбі або кровній спорідненості, зв’язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю. Основу сім’ї становить шлюбний союз між чоловіком і дружиною, у тих або інших формах санкціонований суспільством. Як і кожний соціальний інститут, сім’я має чітку структуру, певні взаємозв’язані підрозділи та компоненти. Спорідненість — це зв’язок між людьми, зумовлений спільністю їх походження, що виникає на основі відношень шлюбу і поріднення. починається від того, хто її здійснює. На різних етапах розвитку суспільства і в різних соціальних умовах виникають системи спорідненості, котрі істотно відрізняються одна від одної. Існує чотири основних історичних типи. 1. Австралійський. Пов’язаний з дуально-родовою організацією. Він належить до тих часів, коли сім’я ще не стала самостійним соціальним осередком. Характерною особливістю цього типу є реалізація принципу розмежовування родичів по лінії батька і матері. Ця система не розрізняє ступенів спорідненості і відображає не індивідуальну спорідненість, а відношення між групами родичів. 2. Арабський. Він розрізняє по прямій (зв’язок між людьми, один з яких походить від іншого) і бічний (зв’язок між людьми, котрі походять від одного предка) лініям.

3.Гавайський. В ній не було розмежування родичів як за принципом роздвоєння, так і лінійності. Єдиною диференціюючою ознакою була належність до певного покоління. 4. Англійський або лінійний. Утворився з розпадом великої сім’ї. Спорідненість цього типу не диференціює родичів по лініям батька і матері, а протиставляє пряму лінію споріднення бічним. Відношення спорідненості в цій системі мають індивідуальний характер і визначаються як лінією, так і ступенем споріднення. Власне, це той тип, який ми сьогодні відносимо до себе. Розрізняють парні, моногамні та полігамні сім’ї. В наш час існують лише моногамні і полігамні сім’ї. Полігамна сім’я, основана на багатошлюбності, функціонує в обмежених регіонах світу (Пакистані, Єгипті, Південній Індії) у двох формах шлюбу: полігінійному (багатожонство) і поліандрічному (кілька чоловіків і жінок).

Типи сучасної сім’ї

Сім’ї розрізняють за різними параметрами.

По складу розрізняють такі її типи:


  1. неповна сім'я – коли в сім’ї є лише один член сім’ї (батько чи мати) з дітьми;

  2. проста (нуклеарна) сім’я – утворює подружжя з дітьми чи без дітей, яке живе від батьків чи родичів;

  3. складна (розширена) сім’я – складається з представників кількох поколінь;

  4. велика сім’я – складається з трьох і більше подружніх пар( наприклад, батьки і декілька дітей зі своїми сім’ями), які проживають разом, ведуть спільне господарство.

По типу керування сім’єю розрізняють два типи:

  1. егалітарна(рівноправна) сім’я – заснована на демократизмі і рівноправ’ї чоловіка і жінки;

  2. авторитарна сім’я – побудована на безумовному підпорядкуванні одного члена сім’ї іншому.

По кількості дітей в сім ї:

  1. інфертильні(бездітні) вважаються сім’ї, в яких упродовж десяти років не з’явилися діти;

  2. малодітні – це сім’ї з однією або двома дітьми;

  3. багатодітні – це сім’ї, у яких троє і більше дітей. Соціологічні дослідження показують, що у них найбільш ефективно здійснюється виховання дітей.

По якості відносин у сім’ї:

  1. благополучні сім’ї;

  2. стійкі сім’ї;

  3. проблемні сім’ї – часто панує холодна психологічна атмосфера, часто немає порозуміння;

  4. конфліктні сім’ї – у них подружжя не задоволене сімейним життям, ці сім’ї нестабільні, педагогічно слабкі;

  5. соціально неблагополучні сім’ї – у них низький культурний рівень, поширене пияцтво.;

  6. дезорганізовані сім’ї – процвітає культ сили, панує страх, кожен член сім’ї живе сам по собі.

По однорідності соціального складу:

  1. соціально гомогенні(однорідні) сім’ї – чоловік і дружина, їх батьки належать до одного класу суспільства;

  2. соціально гетерогенні сім’ї – чоловік і дружина мають неоднакову освіту,професію, соціальний статус.


Обов’язки батьків

Згідно Закону України « Про освіту» батьки зобов’язані:

1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова
відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу
у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім']
Права батьків

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;

обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;

звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;

захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.



Традиційні форми роботи з батьками

  • Батьківські збори.

  • Бесіди (колективні, групові, індивідуальні)

Конференції.

  • Диспути, дискусії.

Перегляд фільмів.

  • Дні відкритих дверей.

  • Відкриті уроки для батьків.

  • Клуби для батьків.

  • Семінари-практикуми.

  • Оформлення куточків для батьків.

  • Телефон довіри.

  • Проведення соціологічних досліджень.

  • Організація індивідуальних та гру­пових консультацій.

  • Створення бібліотечки педагогіч­ної літератури для батьків.

  • Відвідання вдома.

  • Вечори від­повідей і запитань з проблем на­вчання і виховання.

  • Участь в організації культпохо­дів, виставок, прогулянок, екс­курсій.

  • Робота батьківського комітету.

  • Тренінги та тести для батьків та дітей.

  • Листування. Сім’я, родина – один із головних виховних інститутів, значення якого у формуванні особистості дитини важко переоцінити.

«Всі шкільні проблеми стоять і перед сім'єю, усі труднощі, які виникають у складному процесі шкільного виховання сягають своїм корінням у сім'ю»(В.О.Сухомлинський).

Батьківські збори - одна з основних форм всеобучу батьків, найбільш визначна традиційна форма спілкування з ними. За змістом батьківські збори поділяються на такі види:

організаційні, які проводяться на початку навчального року. Вчитель ознайомлює батьків із навчально-виховними завданнями на рік; на цих зборах обирається батьківський комітет;

підсумкові – проводяться в кінці навчального року;

збори за тематикою педагогічної просвіти батьків, яка розробляється педагогічним колективом.

Класні збори в початкових класах варто проводити 4-6 разів на рік. На них аналізувати навчання і виховання колективу учнів, підбивати підсумки навчально-виховної роботи, обговорювати шляхи вироблення єдиних вимог учителя і батьків до дітей. Варто практикувати проведення спільних зборів батьків і дітей.

Присутні на зборах батьки дізнаються про життя класу, про те, яку роль відіграє в ньому їхня дитина, відчувають ставлення до неї однокласників. Важко передбачити всі можливі варіанти проведення зборів,їхню тематику найчастіше підказує саме життя, інтереси і потреби класного колективу. Водночас, планувати роботу слід так, щоб батьки (ніби переходячи з класу в клас) засвоювали курс необхідних знань про виховання дитини у сім'ї, а батьківські збори, щоб стали для них уроками родинного виховання.

Щоб збори пройшли результативно, їх треба готувати заздалегідь. Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, при використанні різних форм роботи учитель має враховувати важливість таких чинників:

1.Запрошення батьків до співпраці. Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти можливим запереченням з їхнього боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб спробувати зрозуміти їхні почуття, виявивши стриманість. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батька­ми — перший крок до співпраці з ними.

2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.

3. Визнання важливості ролі батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

4. Вияв любові, захоплення їхньою дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини,

Наприкінці зборів слід робити педагогічно обґрунтований підсумок .

На початку навчального року слід створити спільно з батьками банк даних про кожну родину, її склад, рівень педагогічної культури, улюблені види діяльності дитини та інтереси сім'ї. Усі батьки мріють, щоб їхня дитина виросла хорошою людиною і була щаслива, але не всі знають, що для цього потрібно робити. Тому свою роботу з батьками слід починати з вручення "Пам'ятки для батьків першокласників".

Особливе значення мають "Днів відкритих дверей", коли батькам надається можливість стати учасниками освітньо-виховного процесу у класі. В цей день до школи запрошуються батьки. Після ознайомлення з роботою учнів у школі, з батьками слід проводити бесіду, під час якої вони обмінюються думками, отримують поради і рекомендації щодо використання побаченого в самостійній практиці. Можна провести "День відкритих дверей" і у формі свята сім'ї та школи. Тоді для батьків готується концерт, вони беруть участь у вікторинах, конкурсах.

Проведення таких днів допомагає батькам по-новому подивитися на своїх дітей, озброює різноманітними методами впливу на них, допомагає в організації навчання, виховання, дозвілля.

Важливу роль в організації роботи з родинами учнів відіграє батьківський комітет: він допомагає в освітньо-виховній і господарській роботі. Батьківський комітет допомагає організовувати ремонті роботи у класі, спланувати проведення свят, вирішувати поточні питання.

Пріоритетним аспектом в організації виховної роботи в класах є педагогічний всеобуч. Доцільно виділити такі його форми:

колективні:лекції з обміну досвідом родинного виховання, дискусії, "Дні відкритих дверей", інформаційні стенди;

індивідуальні та групові: консультації з проблем родинно-сімейного виховання, бесіди, відвідування сімей, індивідуальні зустрічі з батьками, педагогічні доручення батькам;

диференційовані: виставки родинних альбомів, випуск буклетів "Моя родина", виховні заняття, уроки.
Нетрадиційні форми роботи з батьками


  • Педагогічний десант –виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, де працюють батьки;

  • дерево родоводу – зустрічі поколінь, роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки;

  • у сімейному колі – анкетування батьків, індивідуальна допомога родинам через консультації, практичний показ, зустріч з лікарями, психологами, юристами;

  • народна світлиця – звернення до народних традицій,формування особистості школяра через спілкування батьків із вихованцями через природу, спільну діяльність батьків, дітей і педагогів;

  • день добрих справ – спільна трудова діяльність педагогів, батьків, дітей;

  • вечір великої родини – участь беруть батьки, школярі, педагоги: організація відпочинку, ігри, вистави театру;

  • альбом-естафета «Як ми відпочиваємо» – досвід організації відпочинку в родині;

  • клуб послідовників досвіду Нікітіних;

  • сімейна скринька – добірка матеріалів з досвіду родинного виховання;

  • батьківський ринг – взаємонавчання, взаємозбагачення членів родин, розв’язування педагогічних ситуацій;

  • азбука родинного виховання – обговорення проблем, труднощів виховання дітей в неповних сім’ях, виступи спеціалістів-лікарів, юристів, психологів, надання батькам індивідуальної допомоги;

  • дні довір’я – у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом і консультують батьків з проблем виховання;

  • сімейні свята в класі – започатковують їх педагоги, об’єднуючи сім’ї для спільного проведення днів народження, календарних, народних свят.



Орієнтовний навчально-тематичний план педагогічного всеобучу

І клас


Батьки — головні вихователі.

Вікові та індивідуальні особливості 6-річиих дітей.

Як допомагати дитині адаптуватись до школи.

Особливості ігрової та навчальної діяльності першокласників у школі і вдома.

Як формується особистість молодшого школяра.

Громадянин починається в сім'ї.

Роль сім'ї у вихованні працелюбності у дітей.

к залучати дитину до різних видів мистецтва. Гігієна і здоров'я першокласників.

Турбота про виховання дітей – конституційний обов’язок батьків.

Особистість та умови її формування.

Школа і батьки. Співпраця школи і батьків, як необхідна умова розвитку дитини.

 Родинні свята. Організація дозвілля в сім’ї.

Як виховувати у дитини любов до читання. Що робити якщо дитина не любить читати? 
II клас

Відповідальність батьків за виховання дітей.

Що необхідно знати про організм молодшого школяра.

Чи вміло Ви використовуєте методи виховання молодших школя­рів у сім'ї.

Дитячі громадські організації та сім'я.

Що допомагає і що заважає дитині добре вчитися.

Гра і праця в житті молодшого школяра.

Книга і читання у Вашому домі.

Культура поведінки школяра. Як її виховувати?

Роль сім'ї у фізичному розвитку молодшого школяра.

Тактика взаємин батьків і дітей у період „кризи 7 років”.

Філософія дитячого щастя за В.О. Сухомлинським.

Авторитет особистий приклад батьків в попередженні шкідливих звичок дітей.

Цінності справжні та уявні.

Чим дітей приваблює двір? Як навчити дітей на сумнівні пропозиції говорити „Ні”.

III клас


А.С. Макаренко радить батькам.

Шкідливі звички в молодшому шкільному віці.

Роль сімейних традицій у вихованні дітей.

Навчання молодшого школяра вдома треба вміти організувати.

Що Ви знаєте про засоби впливу на дитину

Основи моральності закладаються в сім'ї.

Як організувати самообслуговування дітей в сім'ї.

Можливості сім'ї в естетичному вихованні молодшого школяра.

Як правильно організувати побут і відпочинок дітей в сім'ї.

Права дитини, дотримання їх у сім’ї.

Здоров’я дитини.

Діти, телебачення та комп’ютер. Позитивний та негативний вплив засобів масової інформації на розвиток та здоров’я молодших школярів.

Трудове виховання дитини в сім’ї. Обов’язки дитини в сім’ї.
IV клас


    1. О. Сухомлинський про виховання дітей в сім'ї.

Батькам про акселерацію та її наслідки.

. Як навчати дитину вчитися.

Авторитет, особистий приклад і педагогічний такт батьків.

Доброта і милосердя народжуються в сім'ї.

Всі діти здібні.

Виховання у дітей в сім'ї любові і готовності до праці.

Формування художніх смаків у дитини в сім'ї.

Як запобігти деяким захворюванням дітей молодшого шкільного віку.

Співпраця школи та родини у формуванні соціальної та суспільної активності наших синів і дочок.

Організація розумової праці учнів в дома. Виховання самоконтролю та вмінь самостійно добувати знання.

Естетичне та етичне виховання дітей в сім’ї у світлі ідей В.О. Сухомлинського.

Виховання у дітей правильного оцінювання власних потреб і можливостей


V клас

Типові помилки у сімейному вихованні. Як їм запобігти?

Цей «важкий», «перехідний» вік.

Особливості поведінки дітей в підлітковому віці.

Фізичне і психічне здоров'я підлітка. Що йому загрожує?

Розумове виховання і розвиток пізнавальної діяльності в підлітковому віці.

Духовний світ підлітка. Як він формується.

Як прищеплювати підлітку інтерес до праці та повагу до людей праці.

Культура поведінки підлітка. Як її виховувати.

Роль сім'ї в заохочуванні підлітків до занять спортом.

Особливості навчальної діяльності учнів 5-х класів,

у зв’язку з переходом від початкової до середньої ланки.

Авторитет, особистий приклад батьків у процесі виховання.

Нездібних дітей не буває.

Профілактика захворювань дітей середнього шкільного віку.

Покарання та заохочення.

Роль сім’ї та школи в трудовому вихованні дітей.

Ставлення сім’ї до релігії.


VI клас

Засоби і методи педагогічного впливу на підлітка в сім'ї.

Педагогічна занедбаність підлітків. Які причини її виникнення.

Як здійснювати правове виховання в сім'ї.

Як формується світогляд у підлітковому віці.

Праця підлітків у сім'ї та її організація.

Екологічна культура! Як її виховувати у підлітків в сім'ї.

Гігієна побуту, розумової і фізичної праці підлітків у сім'ї.

Типові помилки у сімейному вихованні. Як їм запобігти?

Чому перехідний вік є важливим?

Як виховувати в учнів підліткового віку інтерес до набуття знань?

 Домашні умови і середовище. Гігієна побуту.

Виховання моральної свідомості та культурної поведінки дітей у сім’ї.
VIІ клас

Спілкування підлітків з дорослими і ровесниками.

В сім'ї росте дочка. В сім'ї росте син.

Батьки в боротьбі з наркоманією і токсикоманією.

Підліток. Його емоції та почуття.

Спрямованість особистості і розвиток здібностей у підлітків.

Сім'я — джерело патріотизму і інтернаціоналізму.

Як виховувати працелюбність у підлітків.

Естетичне виховання в сім'ї. З чого воно складається.

Коли скінчилися уроки: дозвілля підлітків.

Гігієна побуту, розумової та фізичної праці підлітків у сім’ї.

Організація праці підлітка у сім’ї.

Особиста гігієна підлітка. Гігієна хлопця. Гігієна дівчини.

Формування світогляду та духовного світу підлітка

VIII клас

Бездоглядність підлітків та її наслідки.

Підлітковий алкоголізм. Як його попередити.

Потреби та інтереси підлітків.

Типові конфліктні ситуації підлітків з батьками та іншими дорос­лими

Темперамент, воля і характер. Особливості їх формування в підліт­ковому віці.

Батькам про молодіжні політичні організації та неформальні об’єднання.

Спільна робота сім'ї та школи по трудовому вихованню підлітків.

Як залучати підлітків до різних видів мистецтва. Спосіб життя сім'ї і здоров'я підлітків.

Роль народних традицій, звичаїв, обрядів у сімейному вихованні.

Статеве виховання у підлітків. Статеве дозрівання.

Психологічні та фізіологічні особливості хлопців та дівчат у підлітковому віці.

Зайнятість підлітка в позаурочний час.

Роль батьків у запобіганні шкідливих звичок (паління, вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин тощо).

Розвиток гармонійно розвинутої особистості підлітка.

IX клас


Сімейні стосунки в підлітковому віці.

Майбутній сім'янин виховується в сім'ї,

Економічне виховання підлітків.

Колективізм закладається в сім'ї.

Формування навичок самоосвіти і самовиховання у підлітковому віці.

Військово-патріотичне виховання в сім'ї.

Роль сім'ї у професійному самовизначенні підлітків.

Можливості школи і сім'ї по формуванню у підлітків естетичних почуттів і смаків.

Літній відпочинок підлітка. З чого вій складається і як організо­вується.

Підлітки та правопорушення.

Конфліктні ситуації підлітків з батьками та вчителями.

Індивідуальний підхід батьків до особистості підлітка.

Воля, характер, пам’ять, мислення, темперамент вашої дитини.

Культура спілкування в сім’ї.

Як зберегти здоров’я в підлітка.

Виховання морально стійкої і вольової людини.

Роль батьків у профілактиці та запобіганню шкідливих звичок, вживання дітьми наркотиків та курінням

X клас


Анатомо-фізіологічні та індивідуальні особливості юнацького віку.

Психологія юнацтва.

Спільна робота школи і сім'ї по формуванню у старшокласників якостей сім'янина.

В чому специфіка пізнавальної та навчальної діяльності юнацтва.

Духовний світ старшокласника та його протиріччя.

Формування гуманістичного світогляду старшокласників у сім'ї.

Виховання громадянина, патріота і інтернаціоналіста — важливе завдання сім'ї.

Роль естетичного виховання у формуванні особистості старшо­класника.

Фізичний розвиток і зміцнення здоров'я юнацтва.

Роль батьків у формуванні всебічно розвинутої особистості.

Виховання у школярів культури здорової мотивації до здорового способу життя.

Літній відпочинок та його організація.

Роль книг у формуванні особистості.

XI клас


Методи, виховання старшокласників у сім'ї.

Виховання характеру і морально-вольовнх якостей в юнацькому віці.

Виховання культури розумової праці та керівництво самоосвітою старшокласників.

Сім'я і формування розумних потреб і ціннісних орієнтацій в юнаць­кому віці.

Правове виховання і попередження правопорушень у старшоклас­ників.

Спільна робота школи і сім'ї по військово-патріотичному вихован­ню юнацтва.

Роль сім'ї в професійній орієнтації старшокласників.

Батьки і формування естетичних запитів та інтересів у юнацько­му віці.

Підготовка старшокласника до складання іспитів і обрання майбутньої професії.

Статеве виховання у сім’ї.

Методика вирішення конфліктних ситуацій у сім’ї.

Виховання у старшокласника, правильного оцінювання власних потреб і можливостей.

Запобігання правопорушення і злочинності.

Моральний клімат у сім’ї.

Педагогічний такт  батьків. 
Поради батькам

Перший день у школі

Поради батькам щодо організації святкування першого дня перебування дитини в школі:

-    до того, як дитина розплющить очі, прикрасьте її кімнату повітряними кульками, яскравим плакатом із веселим написом;


-    покладіть поруч з подушкою яскравий пакуночок з подарунком, який дещо розвіє дитячі хвилювання і, разом з тим, підкреслить важливість події;
-    усміхайтеся;
-    не повчайте дітей, не хмуртеся, не гнівайтесь, не підвищуйте голос, не залякуйте дитину;
-    відкладіть усі свої справи;
-    не забудьте сказати своєму малюку, який він має чудовий вигляд і як ви його любите;
-    коли дитина прийде зі школи, влаштуйте святковий обід.

Психолого-педагогічні поради для батьків першокласників

Зваживши всі основні фактори розвитку, повноцінної, цілісної особистості, формування адекватної рефлексії дошкільника, аналізуючи досвід власних досліджень, враховуючи, показники фізичного та психічного розвитку дошкільнят, з метою забезпечення психологічного здоров'я, запобігання розладів нервової системи радимо послуговуватися в роботі з дітьми такими принципами:

Для підтримання пізнавальної активності.

—заохочувати всі зусилля дитини, а саме її бажання пізнавати нове;

— важливо відповідати на всі запитання дитини, займатися з нею тим, що їй подобається;

— уникати стереотипів та шаблонів у роботі, розвивати творчість

вихованців. З метою запобігання формуванню негативного образу «Я» дитини бажано і - уникати негативних оцінок дитини, результатів її діяльності;

— порівнювати результати роботи дитини тільки з її власними І досягненнями, а не з досягненнями інших дітей;

– не смикати дитину щохвилини, не говорити їй про її недоліки, не пригнічувати ініціативу дитини (твердість лінії у вихованні досягається терпінням, відсутністю поспіху


  • не плутати поняття «хороша» і «зручна» дитина;

— прагнути, щоб кожна дитина в процесі виховання, спілкування з вихователем, вчителем, батьками почувалася захищеною. : Орієнтація на позитивний контакт з дитиною: ) —любити дітей;

— знайти золоту середину між періодичними перебуваннями малюка наодинці із собою і спілкуванням з дорослими;

— можна дитина потребує любові-і теплоти почуттів для повноцінного особистісного розвитку. Орієнтація на індивідуальність дитини:

— психологічне здоров'я дитини — її бажання бути «всім, чим вона може»;

—розширення свого потенціалу через самоактуалізацію, знаходження правильного уявлення про самого (саму) себе.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка