Навчальний посібник дніпропетровськ 2016 (4)



Сторінка10/10
Дата конвертації24.03.2017
Розмір2.24 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

181. Шопенгауэр А. Идеи этики / А. Шопенгауэр // Шопенгауэр А. Избранные произведения. – М.: Просвещение, 1992. – С. 133 – 188.

182. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление / А. Шопенгауэр // Шопенгауэр А. Собр. соч. в 5 т. – М.: Московский клуб, 1992. – Т. 1. – 395 с.

183. Шопенгауэр А. Новые паралипомены / А. Шопенгауэр // Суицидология: Прошлое и настоящее: Проблема самоубийства в трудах философов, социологов, психотерапевтов и в художественных текстах. – М.: Когито-Центр, 2001. – С. 57 – 62.

184. Шопенгауэр А. О ничтожестве и горестях жизни / А. Шопенгауэр // Избранные произведения. – М.: Просвещение, 1992. – С. 63 – 80.

185. Шопенгауэр А. Понятие воли / А. Шопенгауэр // Шопенгауэр А. Избранные произведения. – М.: Просвещение, 1992. – С. 41 – 62.

186. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность / А. Шопенгауэр. – М.: Республика, 1992. – 448 с.

187. Шопенгауэр А. Смерть и ее отношение к неразрушимости нашего существа / А. Шопенгауэр // Шопенгауэр А. Избранные произведения. – М.: Просвещение, 1992. – С. 81 – 132.

188. Эпиктет. Беседы / Эпиктет // Благоразумие мудрости. – Симферополь: Реноме, 1998. – С. 89 – 364.

189. Юдин Б.Г. Возможно ли рациональное самоубийство? / Б.Г. Юдин // Человек, 1992, № 6. – С. 41 – 52.

190. Юдин Б.Г. Право на добровольную смерть: против и за / Б.Г. Юдин // О человеческом в человеке. – М.: Политиздат, 1991. – С. 247 – 261.

191. Юм Д. О самоубийстве / Д. Юм // Соч. в 2 т. – М., 1966. – Т. 2. – С. 806 – 817.

192. Юнг К. Психологические типы / К. Юнг. – СПб.: Ювента, 1995. – 778 с.

193. Юнг К.Г. Аналитическая психология: Прошлое и настоящее / К.Г. Юнг, Э. Сэмюэлс, В. Одайник, Дж. Хаббэн. – М.: Мартис, 1995. – 320 с.

194. Юнг К.Г. Душа и миф: шесть архетипов / К.Г. Юнг. – К.: Государственная библиотека Украины для юношества, 1996. – 384 с.

195. Юнг К.Г. Либидо, его метаморфозы и символы / К.Г. Юнг. – СПб.: Восточно-Европейский Институт Психоанализа, 1994. – 416 с.

196. Юрьева Л.Н. Клиническая суицидология / Л.Н. Юрьева. – Дн-ск: Пороги, 2006. – 472 с.

197. Юрьева Л.Н. Кризисные состояния / Л.Н. Юрьева. – Дн-ск: Арт-Пресс, 1998. – 164 с.

198. Ясперс К. Необусловленные действия, ведущие за пределы наличного бытия / К. Ясперс // Суицидология: Прошлое и настоящее: Проблема самоубийства в трудах философов, социологов, психотерапевтов и в художественных текстах. – М.: Когито-Центр, 2001. – С. 72 – 88.

199. Ясперс К. Стриндберг и Ван Гог. Опыт сравнительного патографического анализа с привлечением случаев Сведенборга и Гельдерлина / К. Ясперс. – СПб.: Академический проект, 1999. – 238 с.

200. Abraham K. Notes on the Psycho-Analytical Investigation and Treatment of Manic-Depressive Insanity and Allied Conditions / K. Abraham // Essential Papers on Depression. – N.Y.: International Universities Press, 1985. – P. 31–48.

201. Diekstra R.F.W. The epidemiology of suicidal behaviour: a review of three continents / R.F.W. Diekstra // World Health Stat Q. – 1993. – Vol. 46. – P. 52–68.

202. Diekstra R.F.W. The epidemiology of suicide and parasuicide (Review) / R.F.W. Diekstra // Acta Psychiatr. Scand., 1993. – Vol. 371. – P. 9–20.

203. Durkheim E. Suicide / E. Durkheim. – London: Routledge, 1992.

204. Farber M.L. Theory of Suicide / M.L. Farber. – N.Y., 1968.

205. Farberow N. The many faces of suicide: Indirect self-destructive behaviour / N. Farberow. – N.Y., 1985.

206. Farberow N.L. Suicide in different cultures / N.L. Farberow. – Baltimore: University Park Press, 1975.

207. Farberow N.L., Shneidman E.S. The cry for help / N.L. Farberow. – N.Y., 1961.

208. Hawton K. Assessment of suicide risk / K. Hawton // Brit. J. Psychiatry. – 1987. – Vol. 150. – N 2. – P. 145–153.

209. Heikkinen M.E. Social factors in suicide / M.E. Heikkinen, M.J. Marttunen et al // Br. J. Psychiatry. – 1995. – Vol. 167. – P. 747–753.

210. Kubler-Ross E. Death does not exist / E. Kubler-Ross // The Co evolution Quarterly. – Summer, 1977.

211. Leenaars A.A. Suicide prevention at school: The art, the issues and the pitfalls / A.A. Leenaars, S. Wenckstern // Crisis, 1999. – Vol. 20. – N 3. – P. 132–142.

212. Litman R.E. Sigmund Freud on suicide / R.E. Litman // Bulletin of Suicidology, 1968. – P. 11–23.

213. Litman R.E. Psychoanalytic Theories of Suicide / R.E. Litman, N.D. Tabachnick // Resnik H.L.P. Suicidal Behaviors. – Boston, 1968. – P. 73–81.

214. Makinen I. H. Eastern European transition and suicide mortality / I. H. Makinen // Social Science & Medicine. – 2000. – Vol. 51. – P. 1405 – 1420.

215. Makinen I. H. Suicide-related crimes in contemporary European criminal laws / I. H. Makinen // Crisis, 1997. – Vol. 18. – P. 35 – 47.

216. Mishara B.L. Suicide, euthanasia and AIDS / B.L. Mishara // Crisis, 1998. – Vol. 19. – N 2. – P. 87 – 96.

217. Pescosolido B. Durkheim, suicide, and religion: toward a network theory of suicide / B. Pescosolido, S. Georgianna // Am. Soc. Rev. 1989; 54. – P. 33 – 48.

218. Schmidtke A. The role of mass media in suicide prevention / A. Schmidtke, S. Schaller // Hawton K., Heeringen van K. The International Handbook of Suicide and Attempted Suicide. – N.Y.: Wiley. 2000. – P. 675 – 697.

219. Shneidman E. Definition of suicide / E. Shneidman. – N.Y., 1985.

220. Shneidman E. Risk writing Special notes about Cesare Pavese and Joseph Conrad / E. Shneidman // J. Amer. Acad. Psychoanalysis. – 1979. – N 7. – P. 575 – 592.

221. Shneidman E. Suicide notes reconsidered. Suicidology: contemporary developments / E. Shneidman. – N.Y., 1976. – P. 253 – 278.

222. Shneidman E.S. Orientations toward Death / E. Shneidman // Resnik H.L.P. Suicidal Behaviors. – Boston, 1968. – P. 19 – 48.

223. Shneidman E.S. Suicide, lethality and the psychological autopsy / E. Shneidman // Inter. Psychiatry Clinic. – 1969. – Vol. 6. – P. 225 – 250.

224. Shneidman E.S. The psychological autopsy / E. Shneidman // Suicide and Life-Threatening Behaviour, 1981. – Vol. 11. – P. 325 – 340.

225. Wasserman D. Alcohol and suicidal behavior / D. Wasserman // Nordic J. Psychiatry. – 1993. – Vol. 47. – P. 265 – 271.

226. Wasserman D. Suicide-preventive effects of perestroika in the former USSR: the role of alcohol restriction / D. Wasserman, A. Varnik // Acta Psychiatr. Scand. – 1998. – Vol. 98. – Suppl. 394. – P. 1 – 4.


Навчальне видання
Оксана Олександрівна Осетрова

Суїцидологія

Підписано до друку

у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара


Підписано до друку 29.09.2016 р. Формат 60х90/16. Папір друкарський.

Друк плоский. Гарнітура Times New Roman Cyr. Умов. Друк. арк.11,4

Тираж 100 прим. Замовлення № 1074

Вул. Совхозна, 68/65, м. Дніпропетровськ



1 До речі, уже в Афінах (і деяких інших містах) той, хто не бажав більше жити й обґрунтовував свій намір перед ареопагом, міг розраховувати на отруту зі спеціального запасу.

2 Старість – заключний період вікового індивідуального розвитку (онтогенезу), що наступає закономірно.

3 Старіння (біологічне) – процес вікових змін організму, що знижують його адаптаційні можливості. Характеризується структурними і функціональними перебудовами в органах і тканинах, зміною зовнішнього вигляду, поведінки (стиль життя), психічних особливостей тощо. В основі біологічного старіння лежать зміни в генетичному апараті організму.


4Стоїки вважали, що в умовах соціальних катаклізмів, які призводять до руйнування впорядкованості життя і загального занепаду моралі, важливо бути мудрецем, бо саме він прагне звільнитися від влади зовнішнього світу.

5Г.С. Сковорода, як відомо, є не тільки видатним українським мислителем класичної філософії та письменником-гуманістом, але й вправним перекладачем, що, майстерно відчуваючи мову, глибоко усвідомлював смисл того, що перекладав. Йому належить переклад з книг римського сенатора Марка Цицерона «Про старість». При цьому слід зазначити, що філософські погляди відомого римського оратора й письменника багато в чому є співзвучними з християнською філософією. А головне, що необхідно пам’ятати, читаючи тут Г.С. Сковороду, полягає у тому, що перед нами не буквальний, дослівний переклад, а оригінальне, авторське трактування античного твору українським мислителем.

6Доречно відзначити зміни, що відбулися у людському світогляді: ХІХ і ХХ ст. ознаменувалися так званими розумовими чи логічними самогубствами внаслідок усвідомлення людиною байдужості до неї навколишнього середовища, світу в цілому: якщо Я помру, але нічого не зміниться, тоді виникає питання: «Навіщо мені жити зараз?»

7 Під суїцидальним еквівалентом розуміють неусвідомлені дії та навмисні вчинки, які наслідком своїм мають самознищення чи саморуйнування, що не було метою.

8До речі, суїцидологічні погляди М. Бланшо вплинули на французького новеліста і драматурга А. Арто, відомого своїм «театром жорстокості». Він трансформував ідею М. Бланшо, згідно з якою самогубство є революцією проти Бога, у власну. Розвиваючи тему самогубства, А. Арто вийшов на той рівень уявлення людських можливостей, на якому відчуття людини не згасають при наближенні до смерті. Сам А. Арто, незважаючи на те, що факт його самогубства не довели, все ж таки не був похований за католицьким обрядом.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка