Навчальна програма політична географія дніпропетровськ − 2007 Політична географія



Сторінка5/6
Дата конвертації02.04.2017
Розмір0.75 Mb.
1   2   3   4   5   6


2.2. Теми практичних (семінарських) занять

модуля, теми

Назва практичного (семінарського) заняття

і короткий його зміст

Кількість аудиторних годин

МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ. ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

Тема 1

Практична робота 1. Політична географія як наука. Політика як географічна реальність

2

Тема 2 (1/2)

Практична робота 2. Території суверенні, залежні та з невизначеним статусом на сучасній політичній карті світу

2

Тема 2 (1/2)

Тема 3


Практична робота 3. Динамізм політичної карти світу та територіальні претензії держав

2

Тема 4

Практична робота 4. Географічні типології країн світу

2

Теми 5, 6

Практична робота 5. Історична політична географія

2

МОДУЛЬ 2. ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Тема 8

Практична робота 6. Міжнародні інтеграційні процеси

2

Тема 9

Тема 10 (1/2)



Практична робота 7. Електоральна географія та геополітика

2

Тема 10 (1/2)

Практична робота 8. Геополітичні концепції

2

Тема 11

Практична робота 9. Глобальні проблеми людства

2


2.3. Теми лабораторних занять

модуля, теми

Назва лабораторного заняття

і короткий його зміст

Кількість аудиторних годин




В і д с у т н і




2.4. Програма дисципліни «Політична географія»
МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ. ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

Змістовний модуль І. Політична карта світу як обєкт політичної географії

Тема 1. Методологія та історія формування політичної географії як науки. Предмет і метод географії. Зміст поняття «політика». Політична географія (ПГ) як наука: підходи до визначення. Політична сфера (політосфера) суспільного життя як об'єкт вивчення ПГ. Структура ПГ (історична, теоретична, регіональна, галузева, Світового океану). Методи ПГ. Хорологічний метод. Рівні дослідження ПГ: глобальний і регіональний (макрорівень), окремих країн (мезорівень), окремих районів, міст (мікрорівень). ПГ – політична регіоналістика – регіональна політологія – регіонознавство. Основні проблеми політико-географічного дослідження. Місце ПГ в системі туристсько-економічних, суспільно-географічних наук. Міждисциплінарність досліджень у ПГ, зв'язки дисципліни з іншими суспільними науками, у тому числі політологією, соціологією, історією. Співвідношення сфер дослідження ПГ, геополітики та політології. Відмінність їх підходів до вивчення держави як об'єкта дослідження. Сучасні завдання й функції ПГ (теоретико-пізнавальна, методологічна, світоглядно-гуманістична).

Генезис політико-географічної думки. Історія розвитку ПГ. Сутність і особливості політичної думки Стародавнього світу (Демокрит, Платон, Аристотель, Цицерон), Середньовіччя і Відродження (Ф.Аквінський, М.Падуанський, Данте, Н.Макіавеллі, Т.Мор, М.Лютер, Ж.Боден, Т.Кампанелла), Нового часу (Т.Гоббс, Дж.Локк, Ш.Монтеск'є, Ж.-Ж.Руссо, Т.Пейн, І.Кант, Г.Гегель, К.Маркс, К.Ріттер, та ін.). Етапи розвитку ПГ із кінця ХІХ ст. Роль географічного детермінізму в розвитку політико-географічного знання. Ф.Ратцель - засновник ПГ як системної науки. Основні ідеї і найвизначніші представники німецької, англійської, французької та американської ПГ. Погляди на ПГ Ф.Ратцеля, Ю.Челена, В.Семенова-Тян-Шанського, І.Вітвера, В.Колосова, С.Лаврова, Я.Машбиця, І.Маєргойза, Л.Смирягіна, О.Вітковського, В.Яг'ї, С.Рудницького. «Нова» ПГ: проблематика і теорії. Концепції територіально-політичної організації сучасних суспільств.

Розвиток української політико-географічної думки. Роль українських географів початку ХХ ст. (С.Рудницького, В.Кубійовича, С.Томашівського, В.Гериновича) в розвитку окремих положень ПГ. Політична географія часів СРСР. Відновлення політико-географічних досліджень в Україні у 80-90-х роках ХХ ст. Сучасний стан ПГ в Україні.

Тема 2. Політична карта світу як об’єкт наукового дослідження. Політична карта світу (ПК) – «дзеркало епохи». Суверенні держави як головний суб'єкт світової політики і елемент політичної карти світу. Зростання кількості незалежних держав протягом ХХ століття. Періодизація всесвітньої історії й формування ПК світу: збіги й особливості. Поняття якісних та кількісних змін на ПК. Інтеграція та дезінтеграція як два протилежних процеси сьогоденної ПК світу: причини й наслідки. Цесія, окупація нічийної території, здобувательська давність, ад’юдикація, акреція. Міжнародні території. Міжнародні річки, протоки, канали. Відкритий океан і Антарктида як складові ПК. Прогнози вчених щодо змін на ПК світу – прогнозовані тенденції, теорії, концепції. Сепаратизм як політико-географічне явище. Самовизначення народів й збереження територіальної цілісності держави – основні принципи міжнародного права та їх відображення на ПК. Проблема регіоналізації ПК світу. Формування регіональних цивілізацій. Регіональні розходження і їхні причини. Акроніми (абревіатури) на ПК світу: види, приклади. Проблема власних назв країн світу: назви традиційні й місцеві.

Суперечливі та проблемні питання стану сучасної ПК світу: залежні, несамоврядні, з невизначеним статусом, самопроголошені території світу. Поняття «колонія», «протекторат», «залежна територія», «підопічна територія». Сучасні залежні території і їх різновиди (вільно приєднана держава, самоуправна держава у вільній асоціації з метрополією, самоуправна територія у складі метрополії, заморська адміністративна одиниця тощо) та метрополії. Міжнародні конфлікти, їх типи, (міждержавні; національно-визвольні війни; внутрішні інтернаціоналізовані), об'єктивні та суб'єктивні передумови виникнення. "Гарячі" точки планети: Близький Схід, Південна Азія, Кавказ, Балкани, Центральна Африка та ін. Етнополітичні конфлікти: чинники, шляхи подолання. Проблеми територіальних претензій. Географія специфічних політичних утворень (невизнані самопроголошені держави, підопічні території, кондомініуми, протекторати, бантустани, спірні території та ін.). Регіоналістські, автономістські та сепаратистські етнічні рухи, їх географія (Шотландія, Ольстер, Країна Басків, Корсика, Косово та Метохія, Придністров'я, Крим, Абхазія, Чечня-Ічкерія та ін.).



Тема 3. Географічне державознавство. Держава - ключовий елемент політичної системи. Об'єкти ПК: «держава», «країна», «територія». Суверенітет. Історична трансформація розуміння суверенітету. Суверенітет монарха, суверенітет нації, суверенітет держави. Аспекти (свобода вибору шляху економічного розвитку, політичного режиму, процесуального законодавства тощо) і наслідки (міжнародна стратифікація держав, "дилема безпеки") державного суверенітету. Національна і територіальна ідентичність. Територіально-політична організація суспільства. Види і функції територіально-політичних систем (ТПС). Держава як найбільш цілісна ТПС. Ознаки держави: народ (субстанціональний елемент), територія (територіальний елемент), публічна державна влада (інституційний елемент), міжнародне визнання. Внутрішні та зовнішні функції держави.

Історична зміна і розвиток уявлень про державу. Теорії походження держави (теологічна, патріархальна, суспільного договору, підкорення, класова; географічного детермінізму, демографічні, техніко-економічні, "нічний сторож"). Характеристики держави як географічного об'єкта. Політико-географічне положення (ПГП) держави (макро-/глобальний, мезо-/регіональний, мікро-/сусідський рівні, наявність виходу до моря, використання міжнародних транспортних шляхів). Сусідство як зовнішньополітичний ресурс. Права та обов'язки незалежної держави як суб'єкта міжнародного права.

Географічний простір держави: геоторія і її складові (державна територія, акваторія, аероторія), етнічні землі. Особливості державної території: конфігурація, форма, компактність, географічний центр. Форми державної території: острівні, на архіпелагах, напівострівні, подовжені, з анклавами, з ексклавами, компактні, з «коридорами». Вплив конфігурації території на суспільні процеси в державі. Кількісні міри форми державної території. Проблеми територіального розмежування морського простору, континентального шельфу, територіальні води, економічні зони. Типологія держав за характером історичного формування державної територіальної структури за С.Б. Лавровим (долинний, приморський, кільцеподібний, клокчастоподібний/точковий, чрезматериковий, інтегральний). Принципи використання державної території. Принцип "Мехіко". Державні території з особливим політичним режимом (дія виключних законів, надзвичайного стану, військового стану; закриті адміністративні одиниці, екстериторіальні, орендовані, окуповані та ін.).

Адміністративно-територіальний поділ (АТП) держави. Поняття місцевого самоуправління, його типологія. Дуалістичні, горизонтальні та змішані системи самоуправління. Співвідношення місцевого і територіального управління. Принципи формування сітки АТП. Ієрархія одиниць АТП. Функції АТП. Етапи становлення АТП та місцевого самоврядування в Європі (за Р.Беннетом). Адміністративно-територіальний устрій, його структура. Поділ адміністративних одиниць за площею і чисельністю населення в деяких державах світу. Суперечність між стабільністю адміністративних кордонів та динамізмом суспільного розвитку. Головні сучасні напрями реформування АТП: укрупнення низових ланок, створення великих регіонів тощо. Перспективи адміністративної реформи в Україні.



Тема 4. Класифікації та типології країн світу. Значення і сутність типологій країн. Типології «економічні» і «географічні»; за кількісними та якісними показниками.

Показники для «географічних» типологій (форми правління, форми державного устрою, типи політичних режимів). Класифікації країн світу за формами правління (монархії і республіки та їхні різновиди, джамахірія, країни у складі Співдружності), державного устрою (унітарні, федеративні, конфедеративні, унії), ідеологічної орієнтації (плюралістичні, клерикальні), державно-правового режиму (демократичний, тоталітарний, авторитарний, расистський), їх географічне поширення. Системи престолонаслідування сучасних монархічних держав (салічна, кастильська, австрійська). Новітні погляди на класифікації країн: теократичні республіки, держави-напівфедерації тощо.

Федералізм як форма державного устрою. Порівняння унітарних і федеративних держав. Організація і функціонування законодавчої влади у федеративних державах. Підходи до класифікації федерацій (генезис, тривалість існування, рівноправність суб'єктів, зв'язок з національними та іншими територіальними особливостями). Типи федерацій у сучасному світі (західноєвропейський, північноамериканський, латиноамериканський, острівний, афро-азійський, нігерійський, особливі). Національні і територіальні федерації. Специфічні політичні проблеми федеративних держав. Регулювання територіальних питань у федеративних державах. Особливості устрою окремих федеративних держав світу (США, Індія, ФРН, Росія, Бразилія тощо).

Класифікації країн світу за географічним, економіко-географічним, політико-географічним положеннями, величиною території, кількістю і типом відтворення населення, його національним складом, рівнем урбанізації, природно-ресурсним потенціалом. Площа території як важливий соціально-економічний ресурс. Класифікація держав за площею території (гіганти, великі, значні, середні, малі, невеликі, мікро держави/«карлики»). Типологія країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку та господарською спеціалізацією в міжнародному поділі праці, за рівнем сформованості організаційно-управлінських структур, структурою господарства країни. Інші підходи до класифікації країн. Країни за ступенем небезпеки для туристів.



Змістовний модуль ІІ. Історія формування та сучасний стан політичної карти світу

Тема 5. Політична карта Старого Світу – Євразії та Північної Африки. Азія - найбільша частина світу. Великі історичні ріки і древні цивілізації: Месопотамія, Інд і Ганг, Янцзи і Хуанхе. Перші міста-держави Месопотамії. Рабовласницькі держави Європи, Азії та Африки. Структура ПК Давнього Сходу. Єгипет, Ассирія, Нововавілонське царство, Лідія, Мідія, Урарту, Перське царство, Бхаратаварші, Магадха, дepжaвa Гуптів, Китай, Согдіана, Кушанська імперія та ін. ПК і цивілізації Середземномор'я (Фінікія, Ізраїльсько-Іудейське царство, міста-держави Еллади, імперія Олександра Македонського, Карфаген, Римська імперія). Специфічні особливості ПК античного світу.

ПК Євразії та Північної Африки за часи Середньовіччя, її характерні особливості. Нестабільність і мінливість ПК Європи, Близького та Середнього Сходу. Азія - центр походження світових релігій. Візантійська імперія. Аравійський півострів: Щаслива Аравія та арабська цивілізація. Західна Європа: Франкська імперія, Священна Римська імперія. Особливості ПК у XV-XVII ст. Динамічність ПК Європи цього періоду. Провідні держави Азії (Османська імперія, Персія, імперія Великих моголів, Маджапахіт, Бухара, Хіва, Китай, Японія). Передумови Великих географічних відкриттів та їх вплив на ПК світу. Іспанська і Португальська імперії. Тордесільяський мир – перший територіальний поділ світу між Португалією та Іспанією. Колоніальні імперії XVII-XVIII ст.ст.: Нідерландська, Французька, Британська. Вестфальський договір і формування сучасної системи держав-націй у Європі.

Основні міждержавні суперечності, що обумовили формування ПК Європи Нового часу: боротьба за іспанський, польський та австрійський престол; Семилітня війна. Наполеонівські війни. Віденський конгрес. Сан-Стефанський договір і його політичні наслідки. Берлінський конгрес. Хронологія європейської колонізації Азії. Антиколоніальний рух в азіатських країнах. Введення мандатної системи. Хвилі деколонізації.

Характеристика основних етапів формування ПК у ХХ ст. Промислові революції й апогей європоцентризму. Причини і наслідки Першої світової війни (Версаль, Сен-Жермен, Нейсі, Тріанон, Севр, Лозанна) і територіальні перекроювання ПК. Територіальні підсумки революції в Росії. Пакт Рібентропа-Молотова. Друга світова війна і територіальні зміни по її закінченні. Ялтинсько-Потсдамська система світовлаштування. Ocновні особливості ПК в період «холодної війни». Наслідки падіння "залізної завіси". Розпад соціалістичних федеративних держав і системи соціалізму в цілому.

ПК Європи та Азії на сучасному етапі. Субрегіони і їхній склад. Сучасні системи державного правління. «Гарячі точки» на ПК: арабо-ізраїльський конфлікт, Ірак і Кувейт, Афганістан, Шрі-Ланка, Кашмір. Народи без державності. Нові індустріальні країни Південно-Східної Азії: причини і наслідки економічного буму.

Україна на ПК Європи та світу: політико-географічне положення, державна територія, етнічні землі, український географічний простір, політико-географічний устрій.



Тема 6. Політична карта Нового Світу.

Політична карта Африки на південь від Сахари. Народи «історичні» і «позаісторичні» (Гегель «Філософія історії»). Концепція африканського походження людини. Древні цивілізації на території Африки: царство Куш, Мерое, Аксум, Малі, Сонгай, Мономотапа. З історії географічних відкриттів в Африці (Мунго Парк, Давид Лівінгстон, Стенлі, Річард Бартон, Джон Спік й ін.). Етапи європейської колонізації в Африці. 1960 - «рік Африки». Африканські субрегіони і їхній склад. Сучасні проблеми і їхнє відображення на карті: явище трайбалізму, міжетнічні конфлікти, громадянські війни, самопроголошені держави.

Політична карта Латинської Америки. Проблема регіоналізації ПК Америки. Майя й ацтеки – «греки» і «римляни» Нового Світу. Відкриття, дослідження і колонізація території Латинської Америки. Національно-визвольні рухи в Латинській Америці в ХІХ ст. Латинська Америка – особливий культурний регіон світу. Склад населення. Географія здобуття незалежності. Типологія країн Латинської Америки. Країни Карибського басейну. «Бананові» республіки. Залишки колоніальних імперій у регіоні. Роль США в Центральній Америці.

Політична карта Північної Америки. Колонізація Північної Америки. «Англосаксонська Америка». Заселення Нової Англії – «Мейфлауер». Війна за незалежність. 1776 р. – утворення США та їх територіальна експансія. Війна між Північчю і Півднем. Вступ у світову боротьбу за колонії. Канада: утворення сучасної федеративної структури держави та її проблеми (Квебек, Нунавут тощо). США: особливості устрою території.

Політична карта Австралії, Океанії та Антарктиди. Освоєння Австралії – країна «переселенського капіталізму». Об'єднання колоній і здобуття незалежності. Океанія - найбільше скупчення островів. Колоніальний розділ островів і процес деколонізації. Регіон найбільшого скупчення колоній. Регіоноутворюючі фактори. Сучасні політичні статуси острівних держав. Антарктида на ПК світу: міжнародно-правовий режим. Особливий політичний статус Антарктиди та територіальні претензії на її територію: причини та прогнозування подальшого стану.

МОДУЛЬ 2. ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Змістовний модуль ІІІ. Міждержавні границі та їх функції в сучасному світі

Тема 7. Географія столиць та границь. Столиця – головний політичний центр держави. Класифікація столиць за походженням (родові, історично стабільні, ситуаційні, штучні/окупаційні), розташуванням (центральні, периферійні, приморські), функціями (моно-, поліфункціональні). Ексцентриситет столиці і його політико-географічне значення. Основні політичні функції: зосередження найвищих органів влади, політичних сил, представництв іноземних держав та ін. Явище перенесення столиць: причини, приклади, хронологія. Офіційні та фактичні столиці Беніну, Болівії, Науру, Нідерландів, Південної Африки, Ізраїлю, Свазіленду, Самоа, Шрі-Ланки. Літня та зимова столиці Бутану. Столиця як місце зосередження найцінніших історико-культурних ресурсів держави. Роль столиць у формуванні географії туристичних потоків.

Лімологія: державний кордон як ознака суверенітету. Підходи і методи географічних досліджень державних кордонів. Види і типи границь. Недоторканність й непорушність державних кордонів – основний принцип міждержавних відношень в XXI ст. Стадії встановлення державних кордонів (алокація, делімітація, демаркація, редемаркація). Особливості встановлення річкових та морських кордонів. Класифікація державних кордонів за морфологією (конфігурацією), походженням, історією і тривалістю існування, історичними умовами і послідовністю виникнення (сухопутні, морські, прямолінійні, звивисті, колоніальні, повоєнні, возз'єднані, компенсаційні, відновлені, нав'язані, договірні, недоговірні, установлені одностороннім актом). Функції границь в епоху глобалізації (бар'єрна, контактна, фільтрувальна), їх співвідношення. Вплив бар'єрної та фільтрувальної функцій на міжнародний туризм. Державні кордони як складова світової системи границь. Спірні кордони. Доктрини "вільних" та "прозорих" кордонів. Державне будівництво і границі. Адміністративні границі. Транскордонне співробітництво, трансграничні райони та їх типи. Майбутнє світової системи політичних кордонів.



Тема 8. Міжнародні інтеграційні об'єднання на політичній карті світу. Умови і причини міжнародної інтеграції. Основні етапи й шляхи створення міжнародних організацій. Принципи й правила формування міжнародних організацій у ХХ–ХХІ ст. Зростання ролі міжнародних організацій як факторів світових політичних процесів – нове явище в системі міжнародних відносин. Політична й економічна інтеграція. Поділ міжнародних організацій за функціональними особливостями (загальнополітичні, військово-політичні, економічні, валютно-фінансові, історико-традиційні, інтелектуально-аналітичні тощо) та просторовими межами функціонування (глобальні, регіональні, субрегіональні). Типи основних міжнародних організацій, їхній склад і мета. Участь України в роботі міжнародних організацій.

Найважливіші глобальні міжнародні організації: Організація Об'єднаних Націй (ООН), спеціалізовані організації ООН – з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), з промислового розвитку (ЮНІДО), Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародна організація праці (ІЛО), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Роль ООН та Ради безпеки в міжнародних відносинах.

Регіональна інтеграція та розмивання поняття державного суверенітету. Значення провідних регіональних та субрегіональних міжурядових організацій: Договір про Північноатлантичне співробітництво (НАТО), Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Європейський Союз (ЄС), Рада Європи (РЄ), Співдружність Незалежних Держав (СНД), Співдружність націй (Commonwealth), Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), Північноамериканський договір про вільну торгівлю (НАФТА), Організація африканської єдності – Африканський Союз (АС), Асоціація держав Північно-Східної Азії (АСЄАН), Чорноморський регіон економічного співробітництва (ЧРЕС). Вплив інтеграційних процесів на свободу переміщення та розвиток туризму (Шенгенська угода).

Змістовний модуль ІV. Новітні напрями наукових досліджень в політичній географії

Тема 9. Електоральна географія. Географія виборів (електоральна географія) - новий напрям розвитку ПГ. Місце електоральної географії (ЕГ) у системі географічних наук. Теоретичні основи ЕГ і її основні напрямки. Методи досліджень ЕГ. Географія голосувань. Географічні фактори голосувань. Географія представництва. Розміщення партійно-політичних сил (ППС) та їх територіальне співвідношення. Фактори територіальної розстановки ППС. Аналіз впливу ППС на результати виборів. Політико-географічне (електоральне) районування держави. Електоральна «температура» регіонів. Викривлення. волевиявлення виборців. Коефіцієнт Джинні. «Інженерія» виборів. Способи джеррімендерингу.

Поняття політичної партії та громадсько-політичного руху. Відмінність між партією та непартійною інституцією. Функції політичної партії. Підходи до типології політичних партій (за ідеологією, організаційною будовою, цивілізаційними, культурно-історичними цінностями, функціями та місцем у політичній системі суспільства і та ін.). Класифікація партій за напрямами політичних поглядів (ідеологією): комунізм-соціалізм, лібералізм, консерватизм, націонал-радикалізм. Соціальна база політичної партії. Партійні системи, їх класифікація. Види громадських організацій.

Критерії класифікацій виборчих систем. Типи виборчих систем на прикладі окремих держав: мажоритарна, преференційна, пропорційна, змішана. Чинники, що впливають на політичну ситуацію в країні: історико-географічні, демоетнічні, класово-соціальна структура населення, політико- та економіко-географічне положення. Прикладна ЕГ.

Сучасна політична ситуація в Україні (за результатами останніх виборів). Електоральна географія України. Основні партії України. Градієнта Захід/Схід. Розходження місто/сіло.



Тема 10. Історія геополітичної думки і теоретичні підходи в геополітиці. Історична змінюваність політичних уявлень. Поняття геополітики. Зміст і співвідношення понять «політична географія», «геополітика», «геостратегія». Історія геополітичних уявлень і теорій. Напрями геополітики: доктринально-нормативна (німецька), концептуальна, американська школи геополітики. Вплив на розвиток геополітики праць Ф.Ратцеля. Євразійський материк як найважливіший геополітичний регіон сучасності. Основні геостратегічні агенти Євразії (Китай, Німеччина, Франція, Росія, Індія). Геополітичні центри Євразії.

Основні класичні геополітичні доктрини (Р.Челлен, А.Мехен, Г.Маккіндер, К.Гаусгофер, Н.Спайкмен). Наукові школи сучасної геополітики (С.Коен, А.Страус, Й.Галтунг, З.Бжезинський, Г.Киссинджер та ін.). Опоненти експансіонізму в геополітиці (П.Відаль де ла Бланш, Ж.Ансель). Гегемонія і лідерство в міжнародних політичних відносинах. Світові геополітичні цикли гегемонії ("лідерства") у працях А.Тойнбі, Дж.Модельскі та В.Томпсона, П.Тейлора. Подвійна модель аналізу геополітичних гегемоній Кондратьєва-Валлерстайна. С.Хантінгтон і «зіткнення цивілізацій». Ф.Фукуяма і «кінець історії». Геополітична історія Росії: між Заходом і Сходом. Концепція «Москва – Третій Рим». Геополітична концепція євразійства. Концепція просторових імперій ХХІ століття. Концепції моно-, бі-, багатополярного світу. Нестабільність сучасної геополітичної ситуації у світі, перспективи її зміни.

Сучасні геополітичні проблеми кордонів як геополітичної реальності, мети, геополітичного засобу. Геополітичні проблеми контролю над морями та океанами, суходолом, сировинними ресурсами, аерокосмічним простором. Поняття статусу держави в геополітичному просторі, боротьба за світове лідерство. Чинники, що впливають на світовий статус держави (розмір території, кількість населення і його якість (освіта, стратифікація, здоров'я), промислово-економічну базу (розмір, якість), ступінь забезпеченості сировинними ресурсами, обсяг та якість військового потенціалу).

Геополітика й Україна. Погляди на геополітику М.Грушевського, Ю.Липи, Д.Донцова, С.Рудницькoгo, М.Міхновського. Сучасні геополітичні проблеми України (відкритість території, роль Чорного та Азовського морів, особливості природних умов; Україна на перехресті геополітичних інтересів сусідніх держав). Геополітичні доктрини України.



Тема 11. Основи геоглобалістики. Якісна зміна міжнародної політичної системи. Поняття «глобалізація». Глобалізація як історичний процес: вплив на політосферу і політичну карту світу. Посилення взаємозв’язків між країнами у всіх сферах життя у ХХ–ХХІ ст.ст. Глобалізація процесів економічного, соціального, політичного, культурного і духовного розвитку людства. Глобалізація та трансформація інституту держави: оптимістичні, традиціоналістські та конструктивні теорії. Транснаціональні корпорації (ТНК) як нові геостратегічні суб'єкти міжнародних відносин. Виникнення глобальних (всесвітніх) проблем: поняття і класифікації. Взаємозв'язок між ними, причини виникнення, сучасний стан й перспективи вирішення. Проблеми поширення демократії і багатопартійності. Значення глобалізації для окремого громадянина.
2.5. Зміст практичних робіт
Практична робота 1. Політична географія як наука. Політика як географічна реальність (за підсумками лекційної теми 1 «Вступ. Предмет, об’єкт і структура політичної географії»)

Зміст практичної діяльності:

  1. Задачі і зміст політичної географії: історія формування та сучасний стан (складання порівняльного аналізу визначень за різними авторами).

  2. Політика як географічна реальність (виділення переліку географічних ознак політосфери).

  3. Політична географія і суміжні з нею географічні, гуманітарні й соціальні науки (складання графічної схеми міждисциплінарних зв’язків, проілюструвати співвідношення політичної географії, геополітики та політології).

Індивідуальне завдання:

  1. Завдання за політичною картою світу: вивчити розташування країн світу та їхні столиці, вміти показувати їх на контурній карті.

  2. Конспективно охарактеризувати стан політичної географії в Україні на сучасному етапі.


Практична робота 2. Території суверенні, залежні та з невизначеним статусом на сучасній політичній карті світу (за підсумками лекційних тем 2 «Політична карта світу» і першої частини теми 3 «Географічне державознавство»)

Зміст практичної діяльності:

  1. Географічний простір держави (характеристика для однієї держави на вибір).

  2. Форми державної території (складання переліку країн відповідно формам території для певної частини світу за варіантом).

  3. Сучасні колоніальні й залежні території (складання переліку країн, робота з інформаційною базою даних колоній, країнознавча характеристика однієї колонії на вибір).

  4. Території з невизначеним статусом і самопроголошені держави (побудова карти географічного розташування, розробка систематизації таких «держав» за часом утворення, ступенем фактичного суверенітету, причиною утворення, наближеністю до визнання міжнародною спільнотою, життєвим рівнем населення, наявністю природних ресурсів, гостротою боротьби за визнання тощо).

Індивідуальне завдання:

    1. Розібрати питання походження та принципів утворення власних назв країн світу.

    2. Оцінити фактор сусідства як зовнішньополітичний ресурс України.


Практична робота 3. Динамізм політичної карти світу та територіальні претензії держав (за підсумками лекційних тем 2 «Політична карта світу» і другої частини теми 3 «Географічне державознавство»)

Зміст практичної діяльності:

  1. Робота з книгою Жук П. та ін. Етнополітична карта світу: ХХІ століття / Методичний і предметний коментарі / П.Жук, Н.Мазур, Р.Соломонюк, Р.Турчак. – Тернопіль: Мандрівець, 2000. – 240 с. (на сайті http://www.svit21.narod.ru) (складання переліку прогнозованих змін на території політико-географічного регіону планети за варіантом та аналіз причин і чинників можливої дезінтеграції).

  2. Проблема територіальних претензій на сучасній політичній карті світу (створення карти територіальних конфліктів та претензій країн світу, класифікація типів територіальних зазіхань).

  3. Гарячі точки планети (позначення на контурній карті й типологія).

Індивідуальне завдання:

    1. Скласти у конспекті лекцій аналітичну таблицю «Співвідношення колоній і метрополій за площею території та населенням на початку і в кінці ХХ ст.».

    2. Підготуватися до контрольної роботи з теми «Географічне державознавство і політична карта світу».


Практична робота 4. Географічні типології країн світу (за підсумками лекційної теми 4 «Класифікації та типології країн світу»)

Зміст практичної діяльності:

  1. Контрольна робота з теми «Географічне державознавство і політична карта світу».

  2. Порівняння переваг і негативних рис унітарного та федеративного типів державного устрою (складання порівняльної аналітичної таблиці).

  3. Класифікація країн за типом федеративного устрою (складання тематичної карти).

Індивідуальне завдання:

  1. Скласти у конспекті лекцій аналітичну таблицю «Форми державного устрою і правління країн світу».

  2. Підготуватися до звітного заняття 1 «Історія становлення і розвитку політичної карти Європи» за результатами самостійної роботи.


Практична робота 5. Історична політична географія (за підсумками лекційних тем 5 і 6 «Політична географія Старого та Нового Світу» та індивідуальної роботи студентів)

Зміст практичної діяльності:

  1. Динаміка держав історико-географічного регіону (складання хронологічного переліку держав, що існували на території історико-географічного регіону – робота з історико-географічними атласами, картами, відповідною літературою).

  2. Хронологія політико-географічних змін (простежити динаміку території, форм державного правління, територіально-політичної організації, політичних режимів у 1-2 державах світу).

  3. Звітне заняття за самостійною роботою студентів (Звітне заняття 1).

Індивідуальне завдання:

  1. Підготуватися до підсумкової контрольної роботи за змістовним модулем І «Методологія політичної географії. Політична карта світу».


Практична робота 6. Міжнародні інтеграційні процеси (за підсумками лекційної теми 8 «Міжнародні інтеграційні об’єднання на політичній карті світу»)

Зміст практичної діяльності:

  1. Функціональна і територіальна класифікація міжнародних міжурядових організацій (складення аналітичної класифікаційної таблиці).

  2. Міжнародні організації, до яких входять держави політико-географічного регіону (складання переліку міжнародних організацій різного типу, в яких беруть участь країни певного регіону за варіантом).

  3. Хронологія формування міжнародної організації (виділення хронологічних періодів і складення карти етапів формування міжнародної організації згідно з варіантом).

Індивідуальне завдання:

  1. Скласти в конспекті структурно-логічну схему устрою ООН та її головних установ.

  2. Конспективно в загальному огляді охарактеризувати цілі й завдання неурядових міжнародних організацій.


Практична робота 7. Електоральна географія та геополітика (за підсумками лекційних тем 9 «Електоральна географія» та першої частини теми 10 «Історія геополітичної думки і теоретичні підходи в геополітиці»)

Зміст практичної діяльності:

  1. Партії України за напрямками політичних поглядів (порівняльний аналіз партійних програм та складення «шкали політичних поглядів»).

  2. Аналіз електоральної «температури» регіонів України (порівняльний аналіз територіальних відмінностей в електоральних уподобаннях на президентських виборах різних років).

  3. Відомі теоретики геополітики світу та України (складання інформаційної біографічної таблиці найвидатніших геополітиків та їхніх праць).

Індивідуальне завдання:

  1. Підготуватися до звітного заняття 2 «Геополітика і геополітичні концепції» за результатами самостійної роботи.


Практична робота 8. Геополітичні концепції (за підсумками другої частини лекційної теми 10 ««Історія геополітичної думки і теоретичні підходи в геополітиці» та індивідуальної роботи студентів)

Зміст практичної діяльності:

1) Основний зміст та автори найважливіших геополітичних концепцій (складання таблиці).

2) Звітне заняття за самостійною роботою студентів (Звітне заняття 2).

Індивідуальне завдання:

1. Підготуватися до звітного заняття 3 «Глобальні проблеми людства: можливі шляхи вирішення» за результатами самостійної роботи.


Практична робота 9. Глобальні проблеми людства (за підсумками лекційної теми 11 «Глобальні проблеми людства» та індивідуальної роботи студентів)

Зміст практичної діяльності:

1) Сутність, причини виникнення, шляхи вирішення найголовніших глобальних проблем людства (складання аналітичної таблиці).

2) Звітне заняття за самостійною роботою студентів (Звітне заняття 3).

Індивідуальне завдання:

1. Підготуватися до підсумкової контрольної роботи за змістовним модулем ІІ «Прикладні питання політичної географії».



2.6. Перелік питань для самостійного вивчення

та розподіл часу самостійної роботи
За самостійною роботою студентів з курсу «Політична географія» передбачаються три звітні заняття. Для підготовки до підсумкового заняття за результатами самостійної роботи студент повинний підготувати інформаційний матеріал щодо кожного із питань, що наведені нижче. Заняття проходитиме у вигляді семінару – доповідей студентів на кожне окреме питання теми та наступного його обговорення. Кожний студент повинний взяти активну участь в обговоренні питань, висловити власну думку і бачення з окремих проблем, що розглядатимуться. До звітного заняття студенти готуються шляхом складання на папері формату А4 стислих відповідей на кожне із питань всіх тем. Те питання, яке студент планує висвітлити особисто у власному виступі, повинно бути розкрито широко.

Підсумком заняття та оцінка за нього складається із наступних складників: а) особиста доповідь; б) участь в обговоренні доповідей інших студентів; в) оформлені в письмовому вигляді питання з переліком літературних джерел, за якими студент вивчав питання.


ЗВІТНЕ ЗАНЯТТЯ 1. Історія становлення і розвитку політичної карти Європи.

1. Грецька цивілізація і Римська імперія.

2. Західна Європа: Франкська імперія, Священна Римська імперія.

3. Східна Європа: Візантійська імперія.

4. Іспанська і Португальська імперії й епоха Великих географічних відкриттів.

5. Колоніальні імперії XVII-XVIII ст.: Нідерландська, Французька, Британська.

6. Вестфальський договір і формування сучасної системи держав-націй у Європі.

7. Промислові революції й апогей європоцентризму.

8. Перша світова війна і територіальні перекроювання політичної карти.

9. Територіальні підсумки революції в Росії.

10. Друга світова війна і територіальні зміни по закінченні.

11. Політична карта Старого Світу. Євразія. Відмінності між частинами світу на одному материку. Форми державного устрою європейських країн.

12. Монархії в Європі: данина традиції або необхідність?

13. Колишня Югославія. Історичні долі народів і доля федерації.

14. Європейська інтеграція: основні інтеграційні об'єднання.

15. ЄС: історія створення, керівні органи, основні напрямки економічної політики, сучасні проблеми, міграція робочої сили з "третіх" країн.

ЗВІТНЕ ЗАНЯТТЯ 2. Геополітика і геополітичні концепції.


  1. Геополітичні конфлікти в світі. Сучасні геополітичні проблеми кордонів.

  2. Роль геополітичного положення у розв'язуванні сучасних проблем.

  3. Геополітичні проблеми контролю над геопростором.

  4. Геополітичний зміст праць Ф. Ратцеля, Ю. Челена, К. Хаусхофера.

  5. Німецька та американська школи геополітики. Геополітична модель світу Х. Маккіндера. Геополітичні ідеї Спайкмена, Коена, З. Бжезинського, Г. Киссинджера.

  6. Наукові школи сучасної геополітики. Світові геополітичні цикли. Дж.Модельський і В.Томпсон.

  7. Цикли гегемонії П.Тейлора. С.Хантінгтон і «Зіткнення цивілізацій».

  8. Ф.Фукуяма і «Кінець історії».

  9. Геополітична історія Росії: між Заходом і Сходом. Концепція «Москва – Третій Рим».

  10. Геополітична концепція євразійства.

  11. Теорія етногенезу Л.М. Гумільова.

  12. Народи «історичні» і «поза історичні» (Гегель «Філософія історії»).

  13. Концепція просторових імперій ХХІ століття. Концепції моно-, бі-, багатополярного світу.

  14. Геополітика та геополітичні теорії і концепції щодо території України.

  15. Погляди на геополітику М. Грушевського, Ю. Липи, Д. Доцова, С. Рудницькoгo, М. Міхновського. Сучасні геополітичні проблеми України.

ЗВІТНЕ ЗАНЯТТЯ 3. Глобальні проблеми людства: можливі шляхи вирішення.

1. Великі глобальні проблеми людства і їхній прояв у країнах різних типів.

2. Малі глобальні проблеми.

3. Прикордонне співробітництво і прикордонні конфлікти.

4. Гарячі точки політичної карти світу.

5. Глобальні проблеми новітнього часу: тероризм як загроза світу.

6. Можливі шляхи вирішення глобальних проблем. Перспективи людства у ХХІ ст. Чи в змозі вижити цей світ?

7. ООН як організація, яка займається вирішенням глобальних проблем людства.

8. Зміст основних міжнародних актів, прийнятих ООН для вирішення глобальних проблем.

9. Глобалізація та її види, чинники виникнення. Погляди «глобалістів» та «антиглобалістів».

10. Глобалізація: нова світова глобальна проблема, чи рушій прогресу?
Завдання для розрахунково-графічної роботи
Протягом семестру вивчення дисципліни студенти повинні виконати розрахунково-графічну роботу (РГР). Теми для роботи видаються студентам протягом 1–2 тижня семестру. Подання викладачу на перевірку виконаної роботи – останній перед заліковим тиждень.

В якості РГР студенту може бути зарахована участь із особистою науковою доповіддю за проблематикою дисципліни на конференції чи семінарі (за умовою публікації матеріалів доповіді).

Студент відповідно із варіантом теми повинний підготувати інформаційний (25–25 сторінок тексту) та розрахунково-графічний матеріал (власно розроблений картографічний, статистичний, табличний матеріал) щодо своєї теми із списком використаних інформаційних джерел.

При оцінюванні роботи береться до уваги структурованість викладання змісту роботи, повнота розкриття теми, самостійність в розв’язанні проблематики, власні форми систематизації та представлення інформації, дотримання загальних правил оформлення наукових робіт.


Перелік тем для розрахунково-графічної роботи (РГР):

  1. Геоконфліктологія як напрям політичної географії: історія формування, сучасний стан, методологія.

  2. Проблема зіткнення глобалістських та антиглобалістських поглядів у сучасному світі.

  3. Географія сепаратизму.

  4. Роль ООН у вирішенні збройних конфліктів в світі.

  5. Роль природо ресурсного чинника у виникненні і розвитку регіональних і глобальних конфліктів.

  6. Міждержавні конфлікти у Південно-Китайському морі.

  7. Країнознавча характеристика самопроголошених держав на пострадянському просторі.

  8. Проблема централізації держав та самовизначення народів.

  9. Національно-етнічні проблеми й протиріччя у Південно-Східній Європі.

  10. Географічна модель міжетнічних конфліктів на Балканах.

  11. Ісламський світ на сучасній політичній карті світу.

  12. Характеристика історичних форм колоніальної залежності.

  13. порівняльна характеристика монархічних форм устрою різних країн.

  14. Автономні утворення у країнах СНД.

  15. Субрегіональні економічні й політичні угрупування, що склалися в СНД.

  16. Міжнаціональні й етнотериторіальні конфлікти в СНД (1991–2007 рр.): головні причини й найважливіші політико-географічні наслідки.

  17. Етапи формування політичної карти Європи.

  18. Історико-географічний процес формування національних держав у Західній, Центральній і Східній Європі.

  19. Динамізм і консерватизм розвитку політичної карти світу.

  20. Самовизначення народів і збереження територіальної цілісності держави – основні принципи міжнародного права і їхнє відбиття на політичній карті.

  21. Військові й невоєнні методи змін на політичній карті.

  22. Періодизація всесвітньої історії й формування політичної карти світу: збігу й особливості.

  23. Найбільш характерні риси політичної карти миру в давній історії, середньовіччі, новому часі й в XX сторіччі.

  24. Проблеми територіального розмежування морського простору.

  25. Антарктида на карті світу: міжнародно-правовий режим.

  26. Сценарії розвитку політичної карти світу в XXI столітті. Прогнози розпаду держав у Європі, Азії, Африці й Америці.

  27. Пірамідальна будова світу в XXI столітті: перспективи розвитку.

  28. Недоторканність і непорушність державних кордонів – основний принцип міждержавних відносин в XXI столітті.

  29. Адміністративно-територіальний поділ (АТП) держав. Географічні типи АТП.

  30. Етноконфесійний чинник формування політичної карти світу та Балканського півострова.






Вид роботи

Кількість годин



Опрацювання програмного матеріалу, що не викладається на лекціях

16



Підготовка до практичних (семінарських), лабораторних занять

16



Підготовка курсової роботи





Підготовка до контрольно-модульної роботи

4

Всього

36
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка