Науково-дослідний відділ історичних колекцій Галина Сварник



Скачати 165.07 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір165.07 Kb.
Науково-дослідний відділ історичних колекцій
Галина Сварник

завідувач науково-дослідного відділу історичних колекцій

ЛННБУ ім. В. Стефаника
У статті йдеться про причини створення у 2003 р. науково-дослідного відділу історичних колекцій ЛННБУ ім. В. Стефаника, його діяльність, і сучасні завдання, зокрема — дослідження культурної спадщини в кон­тексті польсько-української міжнародної співпраці. Зроблено огляд науково-дослідної тематики та персонального складу ВІКу.

Ключові слова: історичні колекції, реституція культурних цін­ностей, документальна спадщина, польсько-українські взаємини, Львів­ська національна наукова бібліотека, Національний заклад ім. Оссо­лінських у Вроцлаві.

The article describes the necessity of organizing and present activities of the Scientific-Research Department of Historical Collections. The De­partment existed in the Lviv V. Stefanyk National Scientific Library of Ukraine from 2003 and works on the researching of cultural heritage in context of Polish-Ukrainian international relationships.

The state of research-scientific studies and personal stage of De­partment of Historical Collections is presented.

Keywords: historical collections, restitution of cultural heritage, docu­mentary collections, Polish-Ukrainian relationships, international politics of restitution, Lviv V. Stefanyk National Scientific Library of Ukraine, Ossolineum Library in Wroclaw.

В статье идет речь о причинах создания в 2003 г. научно-исследо­вательского отдела исторических коллекций ЛННБУ им. В. Стефа­ника, его деятельность и современные задания, в частности — иссле­дования культурного наследия в контексте польско-украинского меж­дународного сотрудничества. Сделано обзор научно-исследовательской тематики и персонального состава отдела.

Ключевые слова: исторические коллекции, реституция культурных ценностей, документальное наследие, польско-украинские отношения, Львовская национальная научная библиотека, Национальное заведение им. Оссолинских во Вроцлаве.

Одним із наймолодших науково-дослідних структурних під­розділів бібліотеки є науково-дослідний відділ історичних ко­лекцій, історія якого триває всього сьомий рік, проте є знаковою і показовою для нового часу. Вперше в системі бібліотечних установ України створено окремий колектив науковців, дослід­ницька робота якого спрямована на вивчення долі бібліотечних, музейних та архівних збірок у період Другої світової війни, втрат і переміщення культурних цінностей на Захід і на Схід. Замовчувана донедавна «незручна» тематика культурної полі­тики тоталітарних режимів особливо увиразнюється у Львові — місті багатьох культур, яке зазнало в 1940-х роках найважчих культурних втрат і катастрофічної зміни історичного обличчя. Для ЛННБУ ім. В. Стефаника як інституції-спадкоємця сотень галицьких національних, релігійних і світських, громадських, державних і приватних бібліотечних і музейних колекцій ви­вчення цієї тематики є відповіддю на виклики сучасності.

Виконуючи резолюцію Президії НАН України 32 835 від 27 грудня 2002 р., рішенням Вченої ради ЛНБ ім. В. Стефаника НАНУ 1 квітня 2003 р. був створений науково-дослідний відділ історичних колекцій (ВІК) з метою наукового дослідження та складання документації про бібліотечні колекції, зібрання, особисті бібліотеки та рукописні матеріали в Україні й за кор­доном, їх формування, історію та сучасний стан збереження.

Організувати роботу відділу історичних колекцій дирекція ЛНБ запропоновувала відомому архівісту Галині Іванівні Сварник, яка вже мала чималий практичний досвід у дослідженні укра­їніки за кордоном, історії рукописних та книжкових збірок, зо­крема, рукописних збірок Бібліотеки Наукового товариства ім. Шев­ченка у Львові. Автор понад 100 статей, підготувала біля 10 науково-довідкових видань, путівників по фондах, збірників документів та листування, переклала низку художніх творів та історичних джерел з німецької та польської мов.

Завдяки тривалій співпраці з дирекцією та колегами із Націо­нальної бібліотеки у Варшаві (БНВ), починаючи з 1990 р., до­кладно вивчила й описала цінні українські збірки з бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, вивезені під час Другої світової війни з рукописного відділу Львівської філії Бібліотеки Академії наук УРСР. У 1945 р. львівські архіви по­трапили до Національної бібліотеки у Варшаві, де перехову­вались від дослідників понад 40 років. На сьогодні архів НТШ у Варшаві опрацьований, змікрофільмований і доступний для ви­користання, зокрема, завдяки його докладному описові, який опуб­лікувала Галина Сварник у 2005 р. Окрім цього, досліджувала долю різних українських історичних колекцій: «Архівна спад­щина Дмитра Донцова» (2004); «Архів Івана Франка в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України» (2006); «Доля вар­шавських архівів УНР-івської еміграції під час ІІ світової війни» (2008); «Архів товариства «Просвіта»: історія, формування, сучасний стан» (2009).
Початково структурний підрозділ отримав назву науково-дослідного відділу документації ЛНБ ім. В. Стефаника НАН Ук­раїни. У травні 2003 р. було оголошено перший конкурс на заміщення вакантних посад співробітників відділу, який завер­шився зарахуванням 1 липня 2003 р. Романа Володимировича Дзюбана на посаду молодшого наукового співробітника сектору колекцій в Україні. Тема наукового дослідження Романа Дзю­бана — «Втрати львівських бібліотек, музеїв та архівів під час II світової війни та в післявоєнний період», — вдало збіглася з магістральним напрямом відділівської тематики. Автор біля 40 статей, серед яких — «Огляд фонду архівного управління у м. Львові за 1941–1944 рр.» (2004); «Втрати культурних цін­ностей з ІІ відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р.» (2008); «Бібліотека «Народного Дому» у Львові та її втрати в роки Другої світової війни» (2009); серія статей — «Львівські ри­сунки Дюрера: проблеми втрати й повернення» (2005); «Чи по­вернуться в Україну рисунки Дюрера» (2006); «Переміщення і втрати мистецьких пам’яток з львівських музеїв під час Другої світової війни» (2006); «Як було втрачено Рафаеля, Тиціана, Рембрандта... Деякі епізоди вивезення мистецьких пам’яток зі Львова за нацистської окупації (1941–1944 рр.)» (2007); «Едвард Хвалєвік і його «Zbiory polskie» (1916–1927) в контексті втрат українських культурних цінностей» (2007) — присвячена тема­тиці вивезення мистецьких пам’яток зі Львова за нацистської окупації, зокрема, знаменитої колекції рисунків Альбрехта Дю­рера й інших творів світового мистецтва та післявоєнних спроб їхнього повернення. Упорядник збірників листування, переви­дання історичних праць тощо; сфера особливих зацікавлень — персоналістика.

До кінця 2003 р. відділ залишався в такому складі. Перший рік роботи був зосереджений на ознайомленні з діяльністю струк­турних підрозділів бібліотек України й Польщі схожого профілю, складанні планів роботи та посадових інструкцій, випрацюванні методики науково-дослідної праці й базових нормативних доку­ментів, що відбувалося в тісній співпраці з керівником Науково-методичного відділу ЛНБ С. А. Арсірій, яка самовіддано діли­лася досвідом, давала багато конкретних рекомендацій і, вод­ночас, відкрито й позитивно ставилася до нових пропозицій. Виявилося, що готових відповідних методик в Україні ще не існувало й довелося опиратися на емпіричний досвід, врахо­вуючи здобутки в цій ділянці найближчих сусідів.

Практично всі напрями досліджень виявились перспектив­ними, хоча часто доводилось коригувати плани праці через не­достатність фінансування закордонних відряджень та інші об’єк­тивні причини. Передбачалося створити два сектори, які б займалися дослідженням колекцій у бібліотеках України та поза її межами. Проте через обмежений склад відділу — 4 особи — поділ на сектори виглядав недоцільним. Водночас розпочалося ознайомлення з документальними джерелами та фаховою літе­ратурою, які склали основу баз даних.
Того ж 2003 р. у травні відбулося третє засідання групи експертів Міжурядової українсько-польської комісії у справах охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей, спеціально при­свячене питанню Оссолінеуму. На цьому засіданні було конкре­тизовано участь польської сторони в описанні архіву Націо­нального закладу ім. Оссолінських та науковому опрацюванні, виданні анотованого каталогу і мікрофільмуванні польських ча­сописів у ЛНБ ім. В. Стефаника, та української сторони — в упорядкуванні матеріалів Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, що зберігаються в НЗіО у Вроцлаві. Водночас, експерти польської сторони висловили пропозицію обміняти архів НЗіО в ЛНБ на матеріали архіву НТШ у НЗіО після їх опрацювання і мікрофільмування. Українська сторона взяла цю пропозицію до відома, хоч і не погодилась на неї, і співпраця між двома інсти­туціями почала набирати конкретних і прагматичних вимірів. Зустріч дала поштовх для подальшого поглиблення міжнарод­ного співробітництва й окреслила конкретні завдання для ново­створеного відділу в плані вивчення львівських рукописних збірок, вивезених свого часу до Польщі. Майже два місяці тривала праця в цьому напрямі в Національному закладі ім. Оссолін­ських у Вроцлаві та в Національній бібліотеці у Варшаві.

У жовтні 2003 р. було проведено другий конкурс, за підсум­ками якого зараховано до штату ще двох співробітників — до­свідченого бібліографа Маргариту Кривенко та історика-архі­віста Володимира Муравського, які розпочали працю в січні 2004 р., у квітні того ж року до відділу прийшов історик Ярослав Кіт.

Таким чином, від 2004 р. відділ почав працювати у повному складі:

бібліограф Маргарита Олександрівна Кривенко, науковий співробітник. Сфера зацікавлень — бібліотекознавство, книго­знавство, бібліографознавство, краєзнавство, персоналістика. Автор біля 100 публікацій, наукових статей (серед них — «Бібліотека «Студіону» у Львові: переміщення книжкових та рукописних колекцій (1940–1947)» (2005); «Історія книгозбірні «Студіону»: мовою документів і спогадів» (2006); «Рукописна збірка бібліо­теки «Студіону» у Львові (1909–1940) (за фрагментом ката­логу)» (2007); «Шляхи і методи дослідження розпорошених біб­ліотек (на прикладі книгозбірні «Студіону» у Львові)» (2007); «Літопис монастиря священномученика Йосафата Студійського уставу у Львові» як джерело до вивчення історії книгозбірні «Студіону» (1909–1940)» (2008); «Мистецькі цінності книго­збірні «Студіону» у Львові» (2008); «Книгозбірня «Студіону» у фонді Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника: видання ХІХ — першої половини ХХ ст.» (2009); «Щоб воскресити минуле і знати сьогодення: до 100-річчя з часу заснування книгозбірні «Студіону» у Львові (1909–1940)» (2009); «Rossica» библиотеки «Студиона» во Львове (1909–1940) как со­ставляющая национальных библиографий славянских народов» (2010) та ін.), бібліографічних покажчиків і методичних роз­робок. З 2005 р. досліджує велику українську історичну ко­лекцію — «Книгозбірню «Студіону» у Львові (1909–1940)»; на основі вперше введених у науковий обіг архівних матеріалів вона здійснила комплексне вивчення історії створення та функ­ціонування книгозбірні, яку заснував митрополит Андрей Шептицький, простежила джерела комплектування, особливості опрацювання, зберігання і використання фонду; зібрала довід­ково-біографічний матеріал про працівників та читачів. Важ­ливим є відтворення процесу ліквідації книгозбірні та пере­міщення її книжково-рукописних колекцій, втрат та сучасних місць зберігання її вцілілих частин. У березні 2010 р. успішно захистила кандидатську дисертацію на цю тему, яку планує про­довжити підготовкою до друку каталогу «Книгозбірня «Сту­діону» у Львові (1909–1940)».

Також М. Кривенко дослідила люблінську частину найдав­нішої української Бібліотеки греко-католицької митрополичої ка­пітули в Перемишлі, яка в післявоєнний період була розпоро­шена по різних бібліотеках Польщі. Цій темі присвячено статтю «Бібліотека Перемиської греко-католицької капітули: ліквідаційний етап (за архівними матеріалами м. Любліна» (2009).

Історик Володимир Михайлович Муравський, молодший науковий співробітник. Сфера зацікавлень — архівна україніка за кордоном, історія Організації українських націоналістів між­воєнного періоду, персоналістика. Займається питаннями кон­центрації бібліотечних фондів ЛННБУ ім. В. Стефаника. Автор близько 20 статей, упорядник збірників документів та науково-довідкових видань; працює над тематикою процесів концентрації збірок, які відбувалися в ЛНБ у 1940–1946 рр. Виявив і впорядкував комплекс документальних матеріалів, присвячених цій темі, оп­рацював дуже цінне джерело «Щоденник відділу концентрації». Введення в науковий обіг та аналіз цих матеріалів дозволить не лише відтворити картину і методи сучасного фондового складу ЛННБУ ім. В. Стефаника, а й простежити та задокументувати шляхи надходження, переміщення та розпорошення історичних збірок та колекцій, заповнити велику прогалину в історичній документації та паспортизації історичних колекцій.

Володимир Муравський вияввив й описав чисельні збірки до­кументів з україніки закордоном, зокрема, в Польщі, Чехословаччині, США й Канаді, значно доповнивши джерельну базу даних До­відника про українські книжкові та рукописні зібрання Центрально-Східної Європи. Історичні зацікавлення В. Муравського, а саме джерелознавчі аспекти історії ОУН (1929–1934 рр.), пов’язані з тематикою відділу дослідження історичних колекцій в Україні та україніки закордоном. Присвятив цій темі низку докумен­тальних публікацій та статей: «Учасники Конґресу українських націоналістів 1929 року» (2004); «Протоколи засідань військової та ідеологічної комісій Конгресу Українських націоналістів 1929 р.» (2004); «Засновники ОУН» (2004); «Документи Міністерства за­кордонних справ Чехословаччини про т. зв. «Архів Сеника» (2005); «Листування Євгена Онацького з єпископом Іваном Бучком» (2004); «Кадрова криза ОУН та суд над П. Кожевниковим» (2006). Підготував до друку збірник документів і матеріалів «Конгрес Українських Націоналістів 1929 р.» (2006), автор численних статей до «Енциклопедії Львова».

Історик Ярослав Ігорович Кіт, молодший науковий співро­бітник, допоміг створити кілька варіантів програмного забезпе­чення для складання баз даних історичних колекцій. Технічне забезпечення досліджень дозволило вирішити ряд практичних завдань у створенні електронного банку даних історичної доку­ментації про бібліотечні, музейні, церковні та архівні книжкові й рукописні колекції та зібрання. У вересні 2004 р. Я. Кіт от­римав стипендію Міністерства освіти Польщі й перебував на ста­жуванні в Національному закладі ім. Оссолінських у Вроцлаві до червня 2005 р. Під час стажування він виконував роботу з виявлення рукописної україніки у фондах НЗіО та опрацьовував періодику. Після кількох дослідницьких стипендій у Вроцлаві, Варшаві та Мюнхені 2007 р. він вирішив продовжити свою ос­віту в Католицькому університеті в Любліні.

На його місце до ВІК прийшла досвідчений бібліотечний пра­цівник Леся Михайлівна Кусий, науковий співробітник, працює у відділі з листопада 2007 р. Сфера зацікавлень: історія видав­ничої справи, пресо-, книго- і бібліотекознавство. Автор близько 20 статей і досліджень. Займається історією відділу спецфондів ЛНБ ім. В. Стефаника — важливої складової частини у струк­турі радянської бібліотеки, де зосереджувалась цінна частина історичних колекцій ЛНБ, — від створення підрозділу до його ліквідації. Першими з цієї серії є статті: «Спецфонд» Львівської філії бібліотеки АН УРСР: початки організації (1940–1941)» (2007) та «Відділ спецфондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (1945–1953)» (2008), планується видати нарис історії «Спецфонду» бібліотеки за 1940–1991 рр.

14 квітня 2009 р. в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка Л. Кусий захистила кандидатську дисертацію із соціальних комунікацій за спеціальністю теорія та історія ви­давничої справи та редагування на тему: «Михайло Таранько — видавець і редактор українських часописів та книжкових серій для дітей і молоді (1919–1939 рр.)». У праці здійснено комплексне дослідження редакторської та видавничої діяльності М. Таранька для дітей і молоді, проаналізовано структуру, зміст, проблемно-тематичні напрями, жанрову специфіку часописів «Світ Дитини» та «Молода Україна» і книжкових серій, репертуар видавництва М. Таранька. Проаналізовано найвартісніші твори учасників літературного процесу міжвоєнного двадцятиліття, реконстру­йовано біографію М. Таранька.


Науково-дослідна діяльність ВІК відбувається у формі під­готовки до друку монографій, довідників, каталогів, збірників документів за тематикою та формування електронних баз даних. Необхідність документувати втрати ЛНБ у часи окупації Львова чужоземними загарбниками зумовила підготовку збірника до­кументів «Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАНУ. Переміщення книжкових та рукописних колекцій під час Другої світової війни та в післявоєнний період». Для підготовки збірника здійснено комплексний перегляд і опрацю­вання ряду архівних та бібліотечних зібрань: відділу рукописів, архіву ЛННБУ ім. В. Стефаника, фондів Центрального держав­ного історичного архіву України у Львові (ЦДІАЛ), Державного архіву Львівської області (ДАЛО), збірок архіву Президії НАНУ, Інституту літератури НАНУ, Інституту рукопису НБУ ім. Вер­надського та Центрального державного архіву вищих органів державної влади і управління України (ЦДАВОВУ). Укладено переліки виявлених документальних матеріалів по різних схо­вищах. Виготовлено паперові та цифрові копії документів і ма­теріалів, епістолярію і мемуаристики, з яких сформовано комплекс історичної документації. Готується до видання 1-й том збірника «Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Сте­фаника: переміщення і втрати фондів (1939–1945 рр.)».

У ході цієї роботи виявлено документальні матеріали у збірках Національного закладу ім. Оссолінських у Вроцлаві, де опини­лася значна частина збірок довоєнного львівського Оссолінеуму, документація бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові та інших львівських інституцій. Складено списки вияв­лених матеріалів та виготовлено цифрові копії важливіших до­кументів і матеріалів. Паперові й цифрові копії матеріалів з від­ділу рукописів НЗіО у Вроцлаві використовуються різними відділами ЛННБУ ім. В. Стефаника для написання історичних нарисів про окремі структурні підрозділи бібліотеки.

Другим масштабним завданням ВІКу стала підготовка Довід­ника про українські книжкові та рукописні зібрання Цент­рально-Східної Європи (тема затверджена Постановою Бюро відділення історії, філософії та права НАН України 10 січня 2005 р.). Виконання теми передбачає пошукову роботу з вияв­лення, обліку і складання реєстру бібліотечних, музейних та архівних установ в Україні та за кордоном. Дослідження спря­моване на вивчення українських історичних книгозбірень, ар­хівних та рукописних колекцій у країнах Центрально-Східної Європи, зокрема, в Польщі. Докладнішого опрацювання потре­бують бібліотеки наукових, церковних інституцій, навчальних закладів, архівних та музейних установ; практично відсутня інформація про приватні бібліотечні зібрання українських гро­мадських, політичних та релігійних діячів. Зокрема, дослідження має на меті простежити післявоєнну долю книгозбірень емігра­ційних осередків у Польщі й зібрати про них відповідні мате­ріали. Шляхом пошуку та копіювання відповідних матеріалів з літератури, вивчення довідково-інформаційних видань, періо­дики, науково-довідкового апарату бібліотек, архівів, музеїв, інтернет-ресурсів та перевірки відомостей de visu під час закор­донних відряджень формується банк даних історичної доку­ментації про книжкові й рукописні колекції та зібрання. Виявлено та внесено до бази даних з друкованих джерел 13 ар­хівних, музейних та бібліотечних установ і 81 збірку доку­ментів. Укладено перелік тематичної бібліографії (загальної), яка стосується рукописної україніки в Польщі, а до довідки про кожну з інституцій укладено спеціальну бібліографію, яка ста­новить окрему базу. Опрацьовано дані про 18 населених пунктів Польщі: Бохня, Варшава, Вроцлав, Закопане, Катовіце, Коросно, Краків, Люблін, Перемишль, Познань, Ряшів, Сандомир, Сєрадз, Студиводи, Сянок, Холм, Цехановець, Ярослав. Укладено реєстр польських інституцій, фонди яких містять україніку. Вивчено та здійснено науковий опис окремих історичних збірок закордоном.

Логічним етапом у дослідженні історичних колекцій стала науково-дослідна робота з їх паспортизації. Вже у 2004 р. було розпочато опрацювання методики паспортизації. М. Кривенко провела ряд консультацій з розробниками методик паспорти­зації колекцій (зокрема, з заступником генерального директора НБУВ Л. В. Мухою). У відділі бібліотечних зібрань та істо­ричних колекцій НБУВ М. Кривенко ознайомилася зі струк­турою, довідковим апаратом та основними напрямами роботи відділу, скопіювала ряд документів, зокрема зразки паспортів окремих бібліотек. На підставі цих матеріалів опрацювала по­передню схему паспорта. Організовано роботу з виявлення і паспортизації бібліотечних зібрань і колекцій ЛННБУ ім. В. Сте­фаника на основі друкованих і рукописних джерел, створено бази даних, складено науковий опис історичних бібліотечних колекцій та зібрань.

У ВІКу формується ряд електронних баз даних: матеріали до історії переміщення і втрат фондів львівських бібліотек, ар­хівів та музеїв у роки Другої світової війни та післявоєнний пе­ріод (фонди відділу рукописів ЛННБУ, архіву ЛННБУ, ДАЛО, ЦДІАЛ, ЦДАВОВУ, ЦДАГОУ, відділу рукописів Інституту лі­тератури ім. Шевченка, архіву Президії НАНУ, Інституту руко­пису НБУВ та ін.); Довідник «Українські книжкові та рукописні зібрання Центрально-Східної Європи»; Україніка в архівах та бібліотеках за кордоном (Канада, Польща, Німеччина, Росія, США, Чехія та ін.). Створено комп’ютерні бази даних рукописних та книжкових колекцій в інституціях Польщі та основних пуб­лікацій про них, зокрема, за довідником Едварда Хвалєвіка «Zbiory polskie» (1929), яку планується доповнити післявоєнними да­ними. Укладено переліки фондів і виявлених матеріалів та ксеро-, фото- і цифрові копії важливіших документів, які формують суттєву базу дослідної та видавничої роботи відділу.
З 2003 р. — від початку свого заснування, співробітники ВІКу досліджували такі історичні колекції: Галина Сварник — архівні й рукописні збірки Бібліотеки НТШ у Львові; архів Дмитра Донцова; архів Івана Франка в Інституті літератури ім. Т. Г. Шев­ченка НАН України; варшавські архіви УНР-івської еміграції; архів товариства «Просвіта»; архів Легіону Українських Січових Стрільців у Національній бібліотеці у Варшаві; Маргарита Кри­венко — книгозбірню «Студіону» у Львові; бібліотеку Пере­миської греко-католицької капітули; Леся Кусий — відділ спец­фондів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР; Володимир Муравський — документи Міністерства закордонних справ Че­хословаччини; архіви ОУН; документацію відділу концентрації Львівської філії БАН; Роман Дзюбан — бібліотеку «Народного Дому» у Львові; фонд Архівного управління у м. Львові за 1941–1944 рр.; ІІ відділ Державної бібліотеки у Львові 1944 р.; ми­стецькі пам’ятки і збірки Львова, зокрема, колекцію рисунків Альб­рехта Дюрера; «Zbiory polskie...» Едварда Хвалєвіка (1916–1927) та ін.
Тематика публікацій працівників відділу а також видань, підготованих спільно з іншими науковими установами Львова, виходить поза рамки дослідження окремих колекцій і охоплює широкий контекст історії культурних процесів та велике коло персоналій. За понад п’ять років діяльності відділу окремими книж­ковими виданнями вийшли:

Листи Михайла Грушевського до Михайла Мочульського (1901–1933) / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Центр. держ. іст. архів України, м. Львів ; упоряд. Р. Дзюбан ; наук. ред. Г. Сварник. — Львів, 2004. — 152 с., іл. — (Епі­столярій).



Лукіянович Д. Маківка — гора стрілецької невмирущої слави / Денис Лукіянович ; упоряд. Р. Дзюбан ; наук. ред. Г. Сварник ; НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника. — Львів, 2005. — 150, [3] с., іл.

Рукописи, документи і матеріали Михайла Грушевського у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові / упоряд. О. Мартиненко ; ред. Г. Сварник. — Львів, 2005. — 220 с.



Сварник Галина. Архівні та рукописні збірки Наукового то­вариства ім. Шевченка в Національній бібліотеці у Варшаві : ка­талог-інформатор / Галина Сварник. — Варшава ; Львів, 2005. — 352 c. : іл.

Ярослав Дашкевич : біобібліогр. покажч. / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника ; уклад. М. Кривенко. — Львів, 2006. — 264, [1] с., іл.



Дашкевич Я. Постаті : нариси про діячів історії, політики, культури / Ярослав Дашкевич ; упоряд.: Мирон Капраль, Галина Сварник, Ігор Скочиляс ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, Львів. відділення, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів, 2006. — 703 с. ; 2-е, виправл. й доповн. вид. — Львів, 2007. — 807 с.

Листування Юра Меженка з Ярославом Дашкевичем (1946–1969) / упоряд.: Р. Дзюбан, Г. Сварник ; наук. ред. Я. Дашкевич. — Львів, 2009. — 374 с. : іл. — (Епістолярій).

Львів. Місто наших героїв : путівник / Дєдик О., Козицький А., Мороз В., Муравський В. ; за ред. А. Козицького. — Львів : Лі­топис, 2009. — 248 с. : іл.

Нескінченна подорож. Книга пам’яті Ореста Мацюка / уклад.: Г. Сварник, І. Сварник, Б. Якимович ; редкол.: Б. Якимович (співголова), Д. Пельц (співголова), … Г. Сварник ; редактори: Г. Сварник, Б. Якимович. — Львів : Видавн. центр. ЛНУ ім. І. Франка, 2009. — 372 с., іл.

Олена Степанів — Роман Дашкевич: спогади і нариси / упоряд: Г. Сварник, А. Фелонюк. — Львів : ЛА «Піраміда», 2009. — 632 с., іл.

Науковці відділу написали понад 100 гасел до «Енциклопедії Львова».



У відділі готуються до друку видання:

Книгозбірня «Студіону» у Львові (1909–1940) : каталог / упоряд. М. Кривенко;

Архів Легіону Українських Січових Стрільців у Національній бібліотеці у Варшаві : каталог / упоряд. Г. Сварник;

Михайло Таранько — видавець і редактор українських часо­писів та книжкових серій для дітей і молоді (1919–1939 рр.) / упоряд. Л. Кусий;

Щоденник Мирона Кордуби 1918–1919 рр. / упоряд. В. Му­равський;

Ярослав Дашкевич: Книгознавство і пресознавство : збірник праць / упоряд. Г. Сварник;



Листування Федора Максименка з Юрієм Меженком (1940–і рр. — 1969 р.) : збірник епістолярію / упоряд.: Р. Дзюбан, Г. Сварник.
Дослідницька робота ВІК має великі завдання і перспективи. Процеси реєстрації та реституції втрачених українських куль­турних цінностей, які опинилися за кордоном і зберігаються зараз у різних архівах і бібліотеках, вимагають системного під­ходу до виявлення, описання і вивчення. Необхідно не лише займатися виявленням, але й готувати до видання серії збірників документальних матеріалів, інвентарів, каталогів та інших науково-довідкових видань. Одним із пріоритетів національної наукової бібліотеки повинно стати об’єктивне незаідеологізоване знання про свою історію, щоб гідно відповідати на виклики нового часу й працювати з європейськими науковими установами на рівних.

© Сварник Г., 2010

 На жаль, і досі спостерігається нерівнозначний процес оцифрування польською стороною матеріалів архіву Оссолінеуму, інших фондів відділу рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника та періодичних видань на постійній основі, в той час як українська сторона отримала досі лише першу партію цифрових копій матеріалів з відділу рукописів НЗіО у Вроцлаві.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка