Наука виживання



Сторінка8/8
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

КРОВОСОСНІ КОМАХИ




Комарі

Комарі – одні з найнастирливіших комах. Кров смокчуть тільки самиці, самці ж харчуються квітковим нектаром та соком рослин. Їх налічується близько 300 видів, найнебезпечніший із них – малярійний комар.

Після кривавої вечері самиця поспішає відкласти яйця в стоячу воду (від 30 до 150 яєць кожні три-чотири дні). Тривалість життя комара 2-3 тижні, але може бути і довше. З настанням холодів комарі зникають, але якщо в підвалах будинків постійно є вода, то комарі там знаходяться навіть взимку. Комарі починають активне полювання з настанням сутінків та активізуються до півночі. В густих вологих лісах комарі «атакують» навіть протягом дня. Своїм довгим хоботком комар легко протикає будь-який одяг, окрім дуже щільного. Комарі можуть кусати навіть трупи тварин та людей і в результаті переносити дуже небезпечні хвороби: малярію, жовту лихоманку, туляремію та інші. Відрізнити малярійного комара від звичайного можна по посадці: звичайний сидить, тримаючи черевце паралельно поверхні, а малярійні підводять черевце вгору. В місці укусу комара утворюється невелике почервоніння, виникає свербіння, відчуття жару. Свербіння можна усунути, змочивши шкіру нашатирним спиртом або розчином питної соди:1/2 чайної ложки на склянку води.

Для запобігання укусам комарів застосовують репеленти, фумігатори та протимоскітні сітки.

Гедзь

Ґедзі – великі двокрилі комахи, з великими очима. Найбільше водяться поблизу водоймищ, бо споживають багато води. Смокчуть кров тільки самиці. Найбільш активні біля полудня. Їх привертає квітчастий, кольоровий одяг, тому бажано одягатися у світлий одяг для запобігання укусів ґедзів. Рухомі об’єкти вони розпізнають краще, ніж нерухомі. Жертву бачать за кілометр і кидаються на неї з швидкістю 60 км/год.

Гедзі бувають двох видів: бичачі (літають при яскравому сонці) і ґедзі-дощівки (люблять похмурі, вологі дні). Бичачі роблять кілька кругів над жертвою, перш ніж укусити, дощівка ж кусає відразу.

Для повного насичення ґедзь може перелітати з однієї тварини на іншу або на людину, не гребуючи навіть трупами, тому може переносити інфекційні хвороби, навіть сибірську виразку.

Укус ґедзя досить болючий. Хоботком комаха проколює шкіру і вводить слину, яка перешкоджає згортанню крові. У місці укусу відчувається жар, значний набряк з білим пухирцем посередині, почервоніння шкіри та збільшення лімфатичних вузлів. Ранка може загноїтися та боліти до двох тижнів, тому її треба негайно промити з милом, прикласти компрес з горілкою і розчином питної соди, міняючи його кожних 15 хвилин.

З настанням сутінків ґедзі буквально сліпнуть і не орієнтуються у просторі, тому їх ще називають сліпнями.



Мошка

Мошки літають великими зграями і докучають людям у жаркі сонячні дні, у похмуру погоду та в сутінках вони малоактивні. Личинки комах розвиваються біля швидких річок. Мошок приваблює світлий одяг та запах поту.

Момент укусу мошки майже невідчутний, бо у її слині є знеболюючі речовини, а також розріджувачі крові, гістамін та ферменти. Слина мошки отруйна. Через декілька хвилин після укусу з’являється жар, сильне свербіння, великий червоний набряк. Набряк спадає через декілька днів, а свербіння може турбувати кілька тижнів. Діти зазвичай розчісують місце укусу до крові та появи виразок.

Численні укуси мошок викликають підвищення температури та появу ознак загального отруєння. Тому потрібно якнайшвидше протерти шкіру нашатирним спиртом і прикласти лід. Всередину можна прийняти антигістамінний засіб (діазолін, супрастин).

Для запобігання укусів мошок обробити відкриті місця тіла репелентом. Доцільно застосовувати протимоскітну сітку.

Пам’ятайте!

Численні укуси кровососних комах небезпечні для людей. У алергіків можуть проявитися алергічні прояви у вигляді червоного висипу.

Утримуйтесь від розчісування місця укусу, бо це призводить до ще більшого свербіння, а при розчісуванні до крові є небезпека занесення в рану інфекції.

Накладіть на місце укусу холодний компрес:пов’язку, змочену содовим розчином (чайна ложка питної соди на 1/2 склянки води) або нашатирним спиртом.

НЕБЕЗПЕКА УКУСІВ БДЖІЛ, ОС

Останнім часом збільшилась кількість людей, які звертаються за медичною допомогою після укусу бджоли або оси, так що ця проблема сьогодні дуже актуальна.

Хоча підвищена чутливість до осиної та бджолиної отрути зустрічається у одного із 250 чоловік, летальних випадків від укусів бджіл або ос утричі більше, ніж від укусів змій.
Фактори небезпеки укусів бджіл, ос. Для здорової людини укус комахи безпечний, але є категорія людей, яким слід уникати нападу ос. Це, в першу чергу, алергіки і астматики. Отрута оси на деяких людей діє як найсильніший алерген. Має значення і місце укусу. Якщо він потрапив в область грудної клітини, живота, а також в голову, наслідки можуть бути більш важкими, ніж при укусі в ногу або руку. Дуже небезпечні укуси в область ротової порожнини. Це може відбутися якщо ви відкусили, наприклад, яблуко або шматочок кавуна, на якому сиділа оса. Такий укус часто призводить до набряку дихальних шляхів і смерті від задухи.

Бджоли нападають на людину виключно в цілях самозахисту. Потерпілому необхідно витягти з рани жало, щоб менше отрути потрапило у кров. На відміну від бджіл, оси жало у рані не залишають і після нападу не вмирають. Найбільш небезпечні укуси шершнів і джмелів - представників найбільшого роду ос. Вони боляче жалять, а їх отрута - сильний алерген. До того ж під час укусу самка комахи відкладає під шкіру людини личинку, яка викликає запалення.



Як захистити себе від укусів бджіл, ос?

У період підвищеної агресивності комах необхідно уникати користування парфумами з сильним запахом.

Бджолам подобаються яскраві кольори, а також квітчастий візерунок.

Осам подобаються гнилі фрукти, солодкі страви і напої. Не допускайте, щоб вдома псувались продукти, відро для сміття завжди тримайте закритим. Якщо поблизу з'явились бджоли або оси.

Уникайте різких рухів - предмет, який повільно рухається, непомітний для комах і не провокує їх.

Не ходіть босоніж або у відкритому взутті по траві, будьте пильні біля кущів, які квітнуть. Перед тим як понюхати букет, переконайтесь, що на квітах немає комах.

Приваблює ос і бджіл різкий запах поту і квіткова косметика. Щоб не подразнювати комах, намагайтесь пахнути літом нейтрально.

Вікна вдома відчиняйте з заходом сонця, коли всі бджоли і оси повернулись до своїх гнізд.



Перша допомога при укусі бджоли, оси.

В першу чергу постарайтесь вилучити отруту із ранки, видалити бджолине жало, щоб менше отрути попало в кров, потім охолодіть ужалене місце, прикладіть примочку з розчином солі або соди (десертна ложка на півсклянки води).

Навколо ранки можна нанести гормональну мазь або антигістамінний гель. Прийміть антигістамінний засіб, а також глюконат кальцію (по одній таблетці чотири рази на день).

Якщо в укушеного розвивається набряк лицевих тканин, бронхоспазм, прискорюється серцебиття, з'являються судоми, біль у попереку, суглобах, області серця, слід негайно викликати “швидку допомогу ”.

ОБЕРЕЖНО: Г Р И Б И
Гриби – це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може призвести до отруєння. А іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполуки важких металів, які містяться в грибах.

Різні види грибів, в тому числі і отруйних, з’являються ранньої весни і закінчуються пізньої осені, тому загроза отруєння грибами існує на протязі майже цілого року, за винятком зими.

Залежно від складу і вмісту, отруйні гриби здебільшого викликають легкі нетривалі захворювання, з яких найчастішими є розлади шлунково-кишкової діяльності, які, як правило, закінчуються одужанням без втручання медпрацівників. Проте вони можуть доводити і до важких, смертельних отруєнь. Слід зауважити, що наслідки отруєння грибами залежать також від віку та стану здоров’я людини, кількості спожитих грибів, тощо.

Необхідно пам’ятати, що і серед їстівних грибів існують дві групи: безумовно їстівні (їх можна споживати без попередньої обробки) та умовно їстівні (які потребують попередньої обробки: вимочування чи відварювання протягом тривалого часу).



Основні правила збирання грибів:

1. Беріть лише ті гриби, про які ви знаєте напевне, що вони їстівні.

2. Гриби, яких ви не знаєте чи які викликають у вас сумнів, не вживайте у їжу і не куштуйте сирими на смак.

3. Ніколи не беріть і не їжте грибів, які мають біля основи ніжки бульбоподібне потовщення (як у червоного мухомора) і не куштуйте їх.

4. Збираючи пластинчасті гриби, особливо сироїжки та лісові печериці, намагайтеся брати їх з цілою ніжкою, щоб не допуститися помилки, про яку сказано у попередньому пункті.

5. Збираючи для засолювання грузді, вовнянки та інші гриби, які мають молочний сік, обов’язково добре вимочіть їх у холодній воді, щоб вимити гірку, шкідливу для шлунку речовину. Те саме треба зробити з валуями, сироїжками, які мають їдкий, гіркий присмак.

6. Назбиравши сморжів і зморшків, не забувайте, що їх необхідно перекип’ятити (7-10 хв.) у воді, щоб виварити отруту, воду після кип’ятіння вилити.

7. Ніколи не беріть і не їжте грибів перезрілих, ослизлих, зморщених, червивих, зіпсованих.

8. Не їжте сирих грибів.

9. Якщо зустрінете у лісі бліду поганку, краще знищіть її. Червоний мухомор залиште для тварин і пташок.

УВАГА! Не вірте таким «рекомендаціям»:

  1. Всі їстівні гриби мають приємний смак.

  2. Отруйні гриби неприємно пахнуть, а їстівні мають приємний запах.

  3. Всі молоді гриби придатні для споживання.

  4. Отруйні гриби спричиняють швидке скисання молока.

  5. Личинки комах, хробаки та равлики не чіпають отруйних грибів.

  6. Опущена у грибний відвар срібна ложка або монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби.

  7. Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні.

  8. Отрута з грибів видаляється в результаті кип’ятіння протягом кількох годин.

  9. Сушіння, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Первинні ознаки отруєння грибами (нудота, блювота, біль у животі, пронос) настають через 1-4 години після споживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров’я потерпілого та кількості з’їдених грибів.

Біль та напади нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога при отруєнні грибами

  1. Викликати «Швидку медичну допомогу» (телефон 103).

  2. Одночасно, не чекаючи її прибуття, негайно промити шлунок потерпілому: дати йому випити 5-6 склянок кип’яченої підсоленої води або блідо-рожевого розчину марганцівки, після чого викликати блювоту, натиснувши пальцями на корінь язика. Процедуру повторити кілька разів, доки промивні води стануть чистими. Після цього прийняти 4-5 пігулок активованого вугілля і обов’язково поставити клізму.

  3. Прикласти до ніг та живота грілки для полегшення стану потерпілого і дати йому випити міцного чаю, кави або підсоленої води.

  4. З’ясувати, хто ще вживав гриби разом з потерпілим та провести профілактичні заходи.

  5. Для встановлення причини отруєння необхідно зберегти рештки грибів.

  6. Забороняється вживати будь-які ліки, а надто ж алкогольні напої та молоко – це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику.


ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Правильне лікування можливе лише за безпомилкового визначення виду гриба, що його з’їв потерпілий

Визначення термінів

У Кодексі ЦЗ терміни вживаються в такому значенні:

1) аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об’єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

2) аварійно-рятувальне формування - підрозділ аварійно-рятувальної служби, самостійний підрозділ, загін, центр, пожежно-рятувальний підрозділ (частина);

3) аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист населення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників;

4) аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище;

5) відновлювальні роботи - комплекс робіт, пов’язаних з відновленням будівель, споруд, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок надзвичайної ситуації, та відповідних територій;

6) дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода майну. Рівень надзвичайної ситуації при дорожньо-транспортній пригоді визначається відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

7) евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення;

8) епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу;

9) епізоотія - широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території;

10) епіфітотія - широке поширення на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території;

11) запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків;

12) засоби протипожежного захисту - технічні засоби, призначені для запобігання, виявлення, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі;

13) засоби цивільного захисту - протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту;

14) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів;

15) зона можливого ураження - окрема територія, акваторія, на якій внаслідок настання надзвичайної ситуації виникає загроза життю або здоров’ю людей та заподіяна шкода майну;

16) зона надзвичайної ситуації - окрема територія, акваторія, де сталася надзвичайна ситуація;

17) інженерний захист територій - комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту територій, населених пунктів та суб’єктів господарювання від їх наслідків та небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання і територій в особливий період;

18) інженерно-технічні заходи цивільного захисту - комплекс інженерно-технічних рішень, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту населення і територій від них та небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання і територій в особливий період;

19) катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків;

20) класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій - технічна або інша характеристика небезпечної події, що зумовлює виникнення обстановки, яка визначається як надзвичайна ситуація;

21) класифікація надзвичайних ситуацій - система, згідно з якою надзвичайні ситуації поділяються на класи і підкласи залежно від характеру їх походження;

22) ліквідація наслідків надзвичайної ситуації - проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації;

23) медико-психологічна реабілітація - комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності рятувальників аварійно-рятувальних служб (формувань), осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також постраждалих внаслідок такої надзвичайної ситуації, передусім неповнолітніх осіб;

24) надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;

25) небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров’ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків;

26) небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров’ю людини;

27) непрофесійні об’єктові аварійно-рятувальні служби - служби, що створюються з числа інженерно-технічних та інших досвідчених працівників суб’єктів господарювання, які здобули необхідні знання та навички у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і здатні за станом здоров’я виконувати роботи в екстремальних умовах;

28) неспеціалізована аварійно-рятувальна служба - професійна або непрофесійна аварійно-рятувальна служба, яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби цивільного захисту і призначена для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, які не потребують відповідної спеціалізації;

29) об’єкт підвищеної небезпеки - об’єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру;

30) оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - спеціальне невійськове об’єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

31) оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів управління цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення;

32) пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища;

33) пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов’язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю;

34) пожежна охорона - вид діяльності, який полягає у запобіганні виникненню пожеж і захисті життя та здоров’я населення, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища від впливу небезпечних чинників пожежі;

35) постраждалі внаслідок надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру (далі - постраждалі) - особи, здоров’ю яких заподіяна шкода внаслідок надзвичайної ситуації;

36) професійна аварійно-рятувальна служба - аварійно-рятувальна служба, працівники якої працюють за трудовим договором, а рятувальники, крім того, проходять професійну, спеціальну фізичну, медичну та психологічну підготовку;

37) реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків - скоординовані дії суб’єктів забезпечення цивільного захисту, що здійснюються відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації, і полягають в організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятування населення і майна, локалізації зони надзвичайної ситуації, а також ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров’ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну;

38) сили цивільного захисту - аварійно-рятувальні формування, спеціалізовані служби та інші формування цивільного захисту, призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;

39) система оповіщення - комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв’язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення;

40) спеціалізована аварійно-рятувальна служба - професійна аварійно-рятувальна служба, яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби цивільного захисту і призначена для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з особливим ризиком для життя та здоров’я, зокрема для гасіння газових фонтанів, проведення водолазних та гірничорятувальних робіт;

41) спеціалізована служба цивільного захисту - підприємства, установи, організації, об’єднані для виконання завдань у сфері цивільного захисту відповідної функціональної спрямованості;

42) стихійне лихо - природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків;



43) техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Статистика для ПЕРЕДМОВИ або ВИСНОВКІВ;

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням обласної комісії з питань ТЕБ та НС

від 15 січня 2014 р. протокол № 1

  • Всього ПНО – 516 зних ОПН – 145 ХНО - 13




1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка