Наука виживання



Сторінка7/8
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

ПОВЕДІНКА НА ВОДІ

Головною умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати.

Людина, яка добре плаває, не лише спокійно й упевнено почуває себе на воді, але й у випадку необхідності може допомогти тому, хто потрапив у біду. Проте навіть той, хто плаває добре, повинен знати правила безпечної поведінки на воді і суворо їх дотримуватись.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

  • Відпочивати на воді можна лише у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

  • У світлу частину доби відпочивати набагато безпечніше, ніж уночі.

  • Дозволяється купатись у безвітряну спокійну погоду.

  • Перед купанням рекомендується пройти медичний огляд і отримати дозвіл лікаря.

  • У воду заходити треба повільно. Дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря і води.

  • У воді слід перебувати не більше 15 хвилин.

  • Не треба купатися поодинці біля крутих, стрімких і вкритих заростями берегів.

  • Якщо вам кортить стрибати у воду, переконайтеся заздалегідь у безпеці дна і достатній глибині водоймища.

  • Пірнайте лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода і рівне дно.

  • Не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.

  • Не стійте на стрімкому березі або на краю причалу.

  • Якщо ви почали тонути, не борсайтеся, а переверніться на спину, виплюньте воду і зробіть глибокий вдих. Заспокійтеся, відпочиньте, лежачи на спині, - вода утримає вас, не сумнівайтеся! Відпочили? - От тепер можна повільно і спокійно доплисти до берега. Або, якщо потрібно, покликати на допомогу.

  • Ніколи не кличте на допомогу жартуючи – наступного разу, коли допомога дійсно знадобиться, усі подумають, що ви знову жартуєте.

  • Не бешкетуйте у воді. Не занурюйте друзів з головою і не ставте їм підніжки. Якщо ви підпливете до приятеля під водою і різко смикнете його за ноги, а він у цей момент саме зробить вдих - приятель може захлиснутися.

  • Причиною нещасних випадків на воді можуть бути сильні течії, підводні плини, вири, що можуть затягнути навіть досвідченого плавця, водорості, що сковують рух людини.

  • Гірські ріки мають стрімку течію, що може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми при падінні. Можна впасти і на мокрому та слизькому камені, коли заходите у воду.

  • Непосильна боротьба з течією виснажує сили плавця. Краще плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині і повільно наближаючись до берега.

  • Якщо ви потрапили у вир, треба набрати якнайбільше повітря в легені, занурившись у воду і зробивши сильний ривок убік за течією, спливти на поверхню.

  • Якщо ви заплутались у водоростях – не робити різких рухів та ривків, бо петлі рослин затягнуться ще сильніше. Лягти на спину, і м’якими, спокійними рухами виплисти у бік припливу. Якщо це не допоможе - підтягти ноги та обережно звільнитися від рослин руками.

  • Переохолодження у воді, перевтомлення м’язів викликає судоми. У таких випадках головне - не розгубитися і не піддатися паніці.У випадку появи судом - змінити стиль плавання, лягти на спину і плисти до берега. При відчутті стягування пальців руки - швидко, з силою стиснути пальці кисті руки в кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак. При судомі ікроножного м’яза - зігнутися, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою випрямити ногу в коліні, потім випрямити ногу і щосили потягнути ступню до себе за великий палець. Якщо судома не зникла, повторіть ці вправи декілька разів.


НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПОТОПАЮЧОМУ

  • Якщо ви не вмієте плавати, не кидайтеся на допомогу, щоб не довелося рятувати двох. Запам'ятайте, що врятувати потопаючого може тільки той, хто сам добре плаває.

  • Киньте потопаючому рятувальне коло, надувну іграшку або матрац. М’яч теж плаває, але його важко піймати

  • Підпливіть до потопаючого і спробуйте схопити його за волосся і плисти до такого місця, де можна буде стати на ноги і винести потерпілого на берег. Пливіть на боці (це зручніше) і стежте за тим, щоб підборіддя потерпілого залишалося над водою.

Якщо потерпілий встиг наковтатися води або знепритомнів, потрібно відразу ж видалити воду з його легень. Для цього треба перевернути його обличчям вниз, покласти животом на своє коліно і сильно стиснути грудну клітку. Якщо після цього потерпілий не почне дихати - зробити йому штучне дихання

ЗАСМАГА: КОРИСТЬ ЧИ ШКОДА?

В сучасному світі дуже модно мати гарну засмагу. Вона додає пікантності тілу і навіть може бути корисною. Але для одних отримати засмагу – простіше простого, іншим - доводиться витрачати тижні, щоб отримати рівномірний і гарний колір. Тому обов’язково потрібно знати, як правильно засмагати і чи корисно це?

Чим корисна засмага?

  • Сонце допомагає виробленню вітаміну D. Цей вітамін сприяє поглинанню кальцію і фосфору, які зміцнюють кістки і м’язову тканину. Тому літнім людям рекомендовано регулярно приймати сонячні ванни.

  • Активність на свіжому повітрі укріплює організм. Завдяки сонцю, ви відчуваєте себе бадьоро, здоровіше, кров починає циркулюватися краще.

  • Енергія ультрафіолетових променів, активує діяльність ферментів, захисну реакцію організму, кровоутворення та обмінний процес. Добре сприяє оновленню шкіри, завдяки якому відпадають померлі клітини.

  • Ультрафіолетові промені сприяють лікуванню багатьох захворювань: рахіту, псоріазу, екземи, жовтяниці

Шкода від сонячних ванн

  • Раннє старіння шкіри, зморшки, поява пігментних плям і веснянок на шкірі.

  • Надлишок сонця може призвести до виникнення так званого сонячного удару.

  • Перебуваючи на сонці, можна отримати опіки першого або другого ступеня, рідше - третього ступеня.

  • Тривале перебування на сонці послаблює імунну систему.

  • Прямим наслідком надлишку сонця є рак шкіри.

  • Особливу небезпеку становлять солярії – штучні прилади для засмаги. Рівень їх ультрафіолетового випромінювання значно перевищує рівень випромінювання полудневого сонця, і тому, крім перерахованих загроз, додатково спричиняє пошкодженню очей.

Як правильно засмагати

  • Кращий час засмаги – від 9 до 11 години ранку. Не рекомендується засмагати в обідній час (з 12 до 15 години), коли сонце особливо сильно впливає на шкіру.

  • Час сонячного опромінення збільшуйте поступово, починаючи з мінімального – 5-10 хвилин.

  • Не засмагайте натщесерце і відразу ж після їжі. Найкраще робити це через годину-півтори після їжі.

  • Обов’язково закривайте голову й очі, коли ви перебуваєте під палючими променями сонця.

  • Під час загоряння не втамовуйте спрагу холодними напоями або алкоголем.

  • Корисно перед засмагою з’їсти трохи солоного, випити холодний чай.

  • Якщо ви засмагаєте в лежачому стані, голова повинна бути трохи піднята.

  • Під час загоряння не можна спати, не рекомендується також читати.

  • Не очищайте тіло перед засмагою милом, не протирайте шкіру лосьйонами, одеколонами, туалетними водами. Мило руйнує захисне покриття шкіри і знежирює її. Лосьйон, туалетна вода роблять шкіру чутливою до ультрафіолетових променів. Як результат - у вас можуть утворитися окремі коричневі плями.

  • Для захисту шкіри від сонця і для її пом’якшення не можна застосовувати мінеральні жири – вазелін, гліцерин, тому що при цьому на ній утворюються крапельки, що створюють ефект маленьких збірних лінз, і це може призвести до опіку.

  • Вирушаючи загоряти, змастіть губи безбарвною (гігієнічною) помадою.

  • Не рекомендується покривати нігті лаком. Нехай вони відпочинуть і „ подихають ”.

  • Не захоплюйтеся надмірною засмагою: тривале перебування на сонці, окрім можливого збитку здоров’ю, прискорює старіння шкіри.

  • Після сонячної ванни не поспішайте під холодний душ, спочатку потрібно трохи охолонути в тіні.

ЯКЩО ЗАБЛУКАЛИ У ЛІСІ

Збираючи у лісі гриби чи ягоди, ви раптом з’ясували, що не знаєте, де знаходитесь і не уявляєте, як повернутись туди, звідки прийшли. Не впадайте у паніку, не бігайте хаотично по лісу у різних напрямках, так ви ще більше заплутаєтесь.



Пам’ятайте: безвихідних ситуацій не існує, і від правильності ваших дій залежить, як швидко ви знайдете дорогу до людей.

* Якщо ви виявили, що збилися з дороги, то не рухайтесь далі, доки не визначите напрямок, у якому швидше за все отримаєте допомогу. Зберігайте спокій та не впадайте в паніку. Зупиніться і присядьте. Не робіть більше ні одного кроку, не подумавши.

* При відсутності знайомих орієнтирів і стежок виходьте «на воду» - знайдіть струмок і прямуйте вниз за течією. Він виведе вас до річки, а річка до людей.

* Краще можна зорієнтуватися на місцевості, якщо оглянути її з висоти: ви можете залізти на дерево чи піднятися на пагорб.

* Якщо оглянути місцевість з висоти неможливо, то уважно прислухайтесь і принюхайтесь. Звуки (голоси людей, гавкання собак, шум моторів) і запахи (наприклад диму) можуть підказати вам, у якому напрямку перебувають люди.

* Декілька разів голосно крикніть, можливо хтось вас почує і прийде на допомогу.

* Спробуйте зорієнтуватися за сторонами світу, це допоможе вам визначити звідки починався ваш шлях.

Існує декілька способів визначення сторін світу:

- за компасом: його стрілка завжди показує на північ;

- за положенням Сонця: у північній півкулі за місцевим часом о 7годині ваша тінь показуватиме на захід; о 13 годині – на північ (і вона найкоротша у цей час); о 19 годині – на схід;

- за Сонцем та годинником: тримайте годинник горизонтально і повертайте його так, щоб годинна (мала) стрілка вказувала на Сонце. Пряма лінія, що умовно ділить навпіл кут між малою стрілкою та напрямком від центра циферблата до цифри 1 циферблата вкаже напрямок «південь-північ», причому до 12 години південь знаходиться праворуч від Сонця, а після 12 години – ліворуч;

- вночі – за Полярною зіркою, напрямок на яку завжди вказує на північ. Полярна зірка визначається наступним чином: знайдіть сузір’я Великої Ведмедиці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, і проведіть умовну пряму лінію через дві крайні зірки, що утворюють передню стінку ковша. Відкладіть на цій лінії вгору п’ять відрізків, що дорівнюють відстані між цими зірками. На кінці п’ятого відрізка буде знаходитися яскрава зірка – Полярна;

- по мурашнику – він завжди розташований з південного боку від дерева;

- по деревах - з південного боку завжди густіше ростуть гілки, ніж з північного; кора з північного боку грубіша, іноді покрита мохом; на пеньку спиляного дерева річні кільця з південного ширші, ніж з північного;

- у великих лісових масивах просіки завжди зорієнтовані у напрямках «північ-південь» або «захід-схід».

* Визначивши в якому напрямку потрібно рухатись, рушайте у путь, залишаючи за собою орієнтири - шматочки тканини, каміння, сухі гілки. За ними вас можуть знайти рятувальники, а при потребі ви самі завжди зможете повернутися назад.

* Але якщо так трапилось, що йдете вже довго і нікого не зустріли, не впадайте у відчай. Намагайтесь думати про щось приємне, відпочиньте. Вочевидь вашу відсутність вже помітили і вас шукають.

* Правильно користуйтеся вогнем. Він є одним з основних засобів виживання в лісі. За його допомогою можна зберегти тепло, сушити одяг і подавати сигнали. Завжди тримайте сірники у водонепроникному пакеті.

* Уникайте переохолодження. Воно трапляється тоді, коли людина не звертає уваги на холод та не має відповідного одягу та захисту.

* Використовуйте вміння та навички будування схованок (курінь тощо), або використовуйте природні печери. Це забезпечить вам захист і тепло.



* Бережіть та економно використовуйте воду. Вона важливіша для виживання, ніж їжа.

Вирушаючи у ліс запам’ятайте:

  • знайте приблизно свій шлях мандрівки;

  • майте при собі засоби визначення сторін світу;

  • перед мандрівкою повністю зарядіть батарею мобільного телефона;

  • візьміть одяг, придатний для будь-яких погодних умов;

  • візьміть достатньо їжі, води, сірників, інших речей та засобів для захисту свого життя.

У В А Г А: З М І Ї

Змії – представники класу плазунів (або рептилій). На Землі їх існує кілька тисяч видів, але в Україні кількість видів плазунів невелика – не більше десяти видів.

У лісах Прикарпаття можна зустріти гадюку звичайну, мідянку, вужа та веретільницю (остання власне є безногою ящіркою, а не змією). До середини 60-х років ХХ-го століття в горах зустрічався неотруйний полоз лісовий – досить велика змія довжиною до 1м 80 см, але вже тривалий час у нас його немає. До отруйних відносяться гадюка звичайна та мідянка, які мають отруйні залози.

Гадюка звичайна зустрічається на всій території області. Довжина в середньому 75 см. Від інших змій відрізняється трикутною головою з різко вираженим шийним відділом і характерним коричневим або чорним зигзагом вздовж усієї спини. Колір світло-сірий, брунатний або навіть чорний. Живиться дрібними плазунами та ящірками. Єдина із змій Прикарпаття, хто може здійснити отруйний укус.

Мідянка відноситься до родини вужевих і є умовно отруйною, бо не має зубів, як гадюка, а отруйні залози розташовані на піднебінні. Для людини небезпеки не становить, проте досить агресивна. Довжина до 65 см. Колір від сірого до червонувато-бурого. Вздовж спини в 2-4 ряди тягнуться дрібні темні плями, на шиї – дві темні смуги, які зливаються на потилиці. Зустрічається в сухій місцевості на узліссях листяних лісів.

Вуж звичайний. Неотруйна змія. Харчується комахами, слимаками, жабами, ящірками, дрібними гризунами, рідше пташенятами. Довжина до 1 м. Відрізняється від інших змій наявністю двох жовтих цяток з обох боків голови. Колір від темно-сірого до чорного. Не агресивний. Небезпеки для людини не становить. Зустрічається у затінених вологих місцях.

Веретільниця зовні нагадує змію, але насправді є безногою ящіркою. Відчувши себе в небезпеці, вона, як і більшість ящірок, відвертає увагу нападника тим, що відкидає свій хвіст, який згодом відростає. Довжина до 60 см. Від змій відрізняється сухою блискучою шкірою, відсутністю шийного відділу, наявністю повік на очах, нероздвоєним язиком. Малорухлива. Харчується дощовими хробаками та слимаками.

Щорічно на Прикарпатті гадюки кусають десятки людей. Укуси їх болісні, призводять до страждань та розладу життєвих функцій людини, проте майже ніколи не викликають смерті постраждалого.



Для запобігання укусу гадюки:

  • ідучи до лісу одягати щільні штани, які заправляти у високе взуття;

  • будьте особливо уважні перед тим, як ступати у зарослі ями;

  • збираючи гриби чи ягоди користуйтесь палицею, щоб перевіряти зарості;

  • не намагайтеся впіймати гадюку або іншу невідому вам змію;

  • при ночівлі в полі, лісі уникайте розташування біля колоній мишей-полівок та інших гризунів, опливших брустверів окопів, хащів чагарнику, трухлявих пеньків, дерев з дуплами, біля входу до нори чи печери - улюблених місць полювання гадюк;

  • щільно закривайте вхід до намету, щоб змія не могла туди заповзти;

  • переміщуючись лісом, полем в темний час доби користуйтесь ліхтарем. Світло відлякує змій і допомагає вам їх виявити на шляху;

  • вирушаючи на сімейний пікнік, риболовлю, збір грибів чи ягід не полінуйтесь провести бесіду з дітьми.


Ознаки укусу гадюки:

  • Слід від двох отруйних зубів (рідше одного) у виді кровоточивих ранок, віддалених одна від одної на 1-1,5 см. Укуси неотруйних змій мають зовсім інший вигляд: на шкірі помітна дуга з багатьох дрібних подряпин.

  • У місці потрапляння отрути спочатку відчувається сверблячка, через 10-15 хвилин починає розвиватися набряк, пухирці, наповнені рідиною, можливий крововилив. Ці ознаки досягають максимуму через 10-12 год. із моменту укусу. Пульсуючий біль у місці укусу, як правило, незначний. Злегка болючі лімфовузли.

  • Інколи захворювання протікає більш тяжко: хворий блідне, відчуває запаморочення, нудоту, страх, можливе (особливо при значних набряках) падіння артеріального тиску і непритомність.

  • Проте, вже через 10-15 годин стан потерпілого стабілізується, а приблизно через дві доби починається швидке зменшення набряку. Через 3-10 днів зникають усі зовнішні прояви хвороби.

Після укусу необхідно:

  • продезінфікувати ранки (йодом, одеколоном, горілкою і т.п.);

  • зняти з ураженої кінцівки обручку, браслети, щільний одяг і взуття;

  • по можливості багато пити. В перші 2 години після укусу варто вжити не менше 3-4 літрів рідини (води, молока, неміцного солодкого чаю);

  • переміститися, якщо є можливість, у прохолодне затінене місце. Здійснювати тривалі переходи у спеку небажано і небезпечно. Краще, якщо вдасться, забезпечити потерпілому повний спокій;

  • бажана іммобілізація ураженої кінцівки – для зменшення дренування отрути лімфатичною системою;

  • хворого варто доставити в найближчий лікувальний заклад, де йому нададуть кваліфіковану медичну допомогу і введуть протиправцеву сироватку;

  • якщо ви знаходилися за кермом автомобіля - не намагайтеся вести машину самостійно. Після укусу з’являється запаморочення, що може призвести до аварії.

Після укусу категорично забороняється:

  • піддаватися паніці. Хвилювання стимулює прискорення серцевого ритму, що сприяє швидкому проникненню отрути в кров. Дихайте повільно і глибоко;

  • накладати на уражену кінцівку джгут;

  • робити надрізи в місці укусу або припікати ранки;

  • обколювати місце укусу розчином марганцевокислого калію (марганцівки) або господарського мила;

  • вживати алкоголь;

  • займатися фізичною працею.

ОБЕРЕЖНО: К Л І Щ !

У народі кажуть: вчепився, як кліщ. І це дійсно так. Кожен знає, як важко звільнитися від кліща. До речі це маленьке створіння не таке безпечне, як здається на перший погляд.

Причепившись до тіла людини чи тварини, кліщ висмоктує таку кількість крові, яка в декілька разів перевищує його власні розміри.



Кліщіце групова назва членистоногих класу павукоподібних. У природі їх налічується понад 10 тисяч видів. Серед них багато шкідників зерна і зернопродуктів, які щороку знищують до 10% світових запасів продовольства. Уражені ними борошно і крупи не тільки набувають неприємного запаху і смаку, а й можуть викликати гострі харчові отруєння. Потрапивши до житла такі кліщі спричиняють алергічні захворювання, катари верхніх дихальних шляхів та розлад шлунково-кишкового тракту.

Деякі види кліщів паразитують на плодових деревах та кущах, значно знижуючи їх врожайність, інші – на диких та свійських тваринах і птахах, а коростяний кліщ, наприклад, паразитує тільки на шкірі людини, спричиняючи коросту.



Весною, а особливо влітку, активізуються кліщі, які переносять збудників дуже небезпечних інфекційних хвороб. Зареєстровані в Україні і кліщеві енцефаліти.

Серед інфекцій, які переносяться кліщами, є відносно нова для України хвороба Лайма–особливо небезпечне захворювання, яке при невчасному діагностуванні та лікуванні призводить до ураження головного мозку та периферичної нервової системи, запальних процесів в суглобах і незворотних ушкоджень шкіри, затримки розумового і фізичного розвитку у дітей.

Початок хвороби Лайма за своїми проявами дуже схожий на звичайні застудні захворювання або грип. Тому тривогу повинні викликати збільшення лімфатичних вузлів, болі в суглобах, м’язах і навіть незначне підвищення температури, що виникають після укусу кліща або перебування в лісі.

У 60-70% інфікованих людей на місці укусу кліща через деякий час (на 2-4 день, іноді через 2 місяці, а найчастіше через 12-14 днів) виникає червона пляма – мігруюча еритема, яка з часом зростає у розмірах і може досягати до 20-30 см і більше в діаметрі. Збудник хвороби передається із слиною інфікованого кліща в перші години кровосмоктання. Слід враховувати, що досить часто до людини присмоктуються не тільки дорослі кліщі, а і німфи кліщів, укуси яких завдяки їх малим розмірам залишаються непоміченими.

Слід мати на увазі, що природні вогнища хвороби Лайма виявлено у 16 областях України, а Івано-Франківська область визначена як зона найбільш ймовірних захворювань. Щорічно у області реєструється по декілька випадків захворювання на хворобу Лайма. Найчастіше укуси кліщів трапляються у лісових масивах поблизу сіл Павлівка, Рибне, Підлужжя, Росільна, навіть були випадки у міському парку.

Специфічних методів профілактики на сьогоднішній день не існує. Тому при відвідуванні лісу рекомендується триматися середини стежок, одягати довгі штани, сорочку з довгими рукавами і щільно прилягаючим коміром, головний убір. Повернувшись додому, необхідно перевірити себе і друзів, чи не причепився кліщ. Особливо ретельно обстежувати частини тіла з волосяним покривом.

Виявленого кліща необхідно якомога скоріше видалити. Для цього: захопити його вигнутим пінцетом або хірургічним затискачем якомога ближче до хоботка, акуратно підтягувати, обертаючи навколо вісі в зручну сторону (за чи проти годинникової стрілки). Через 1-3 оберти кліщ виймається повністю разом з хоботком. Якщо ж кліща намагатися висмикнути, то тільце відірветься, а голова кліща залишиться у шкірі. Якщо таке сталося, необхідно звернутися до хірурга.Пам’ятайте, що чим раніше ви звернетеся до медичних працівників та своєчасно розпочнете лікування, тим більша надія на повне одужання.

При відсутності інструментів кліща можна видалити за допомогою петлі з грубої нитки: захопити його петлею якомога ближче до шкіри та акуратно, похитуючи з боку в бік, витягти.



Увага! Обробка кліща олією не змусить його вийняти хоботок. Олія тільки вб’є кліща, закривши йому дихальний отвір, та змусить його відригнути вміст шлунка у ранку, що збільшить ризик зараження.
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка