Наука виживання



Сторінка5/8
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

З метою безпеки, знаходячись у потягу, необхідно:

  • На бокових полицях у плацкартному вагоні краще лягати ногами у напрямку руху: тоді при різкому гальмуванні ви упретеся в перегородку ногами, а не головою, і уникнете травми шийних хребців.

  • Дітей вкладати у вагоні на найбезпечніші місця – нижні полиці у бік руху потяга.

  • Знати де розташовані і як працюють аварійні виходи. Як правило, це вікна третього та шостого купе.

  • Прибрати з підлоги і столика гострі та інші небезпечні речі.

  • Повністю, до фіксації відчинити або зачинити двері купе, щоб при різкому гальмуванні чи зіткненні вони не рубали на подобі гільйотини руки та голови, які опинилися в прогалині дверей.

В момент аварії:

  • Схопитися за виступаючі деталі полиць і закрити очі.

  • В момент падіння згрупуватися, закрити голову руками, а ще краще подушкою, якщо вона під руками.

  • Вибиратися з вагона в бік, протилежний від іншої залізничної колії. Якщо це неможливо, потрібно, щоб не потрапити під зустрічний поїзд, уважно оглянути сусідню колію, прислухатися, чи не чутно стукоту коліс, і тільки після цього виходити на неї.

  • Будь які звисаючі або лежачі на землі електричні дроти обходити – вони можуть бути під напругою і становити смертельну небезпеку.

  • Після аварії негайно покинути вагон, взявши з собою теплі речі, ковдру, документи.

  • Надати першу допомогу постраждалим.

Категорично забороняється:

  • Висувати голову у вікно.

  • Перевантажувати верхні багажні полиці.

  • Перевозити легкозаймисті і вибухонебезпечні речовини.

  • Палити будь де, окрім неробочого тамбура.

  • Вистрибувати з поїзда до повної його зупинки.

  • Не зупиняти потяг стоп-краном на мості, в тунелі та інших місцях, де ускладнюється евакуація.

  • Виходити з вагона у бік розташування зустрічної колії.

  • Відходити після аварії далеко від потяга.

При пожежі негайно покинути вагон через тамбурні двері та аварійні виходи. Пам’ятайте, що пожежа у потягу небезпечна не полум’ям, а отруйними продуктами горіння синтетичних оздоблювальних матеріалів.

При сильному задимленні вагона закрити ніс і рот вологою ганчіркою, рушником, наволочкою, простирадлом чи шматком одягу.



АВТОМОБІЛЬНА АВАРІЯ

Щорічно на території України стається величезна кількість дорожньо-транспортних пригод у яких гинуть тисячі та отримують травми десятки тисяч наших громадян.

Щоденно в середньому виникає біля 70 ДТП, в результаті яких гинуть 11 та отримують травми понад 90 чоловік.



Як же вижити в автомобільній аварії, якщо ви у неї потрапили?

Якщо ви пасажир:



  • в момент аварії прикрити голову руками і впасти на сидіння, по можливості впертися ліктями і колінами у спинку попереду розташованого крісла;

  • дорослим – захистити дітей своїм тілом, обхопивши руками і міцно притиснувши до грудей;

Чим раніше пасажири зреагують на небезпеку – тим більше шансів залишитися неушкодженим.

Водій:

  • розуміючи, що аварія неминуча (про що він відчуває хоча б на мить раніше пасажирів) повинен скомандувати «Лягай!» або якось інакше, але коротко і зрозуміло для пасажирів;

  • потім спробувати перевести очікуваний удар у ковзаючий, або спрямувати автомобіль в огорожу – це краще ніж у зустрічний автомобіль, бо при зіткненні з нерухомою перешкодою сила удару буде вдвічі меншою;

  • у момент зіткнення – впертися ногами в підлогу, а руками в колесо керма, голову притиснути до рук і напружити всі м’язи в очікуванні удару;

  • якщо очікується сильний удар (якщо автомобіль не обладнаний подушками безпеки) – навпаки, спробувати ухилитись з під удару керма: впасти боком на пасажирське сидіння і впертися руками і ногами в передню панель.

Головний принцип дій при потраплянні в аварію: прагнути виявитися якомога нижче і зайняти якомога менше місця.

Після зупинки автомобіля:

  • швидко оцінити обстановку, переконатися у відсутності загрози пожежі;

  • допомогти вибратися з автомобіля пасажирам;

  • якщо дверцята не відчиняються – спробувати опустити бокове скло або будь-яким підручним предметом вибити скло і зачистити виступаючі скалки скла. Лобове скло можна вибити ногами, впершись спиною у сидіння і вдаривши каблуками у його нижній кут;

  • якщо автомобіль знаходиться в нестійкому становищі на схилі, то вибиратися з нього слід дуже обережно, по одному і обов’язково через вікна, звернені на вершину схилу, щоб не потрапити під удар кузова, який почав рухатися внаслідок порушення центрування;

  • затиснутих у машині людей не слід витягувати, застосовуючи силу, за винятком випадків, що загрожують пожежею або падінням автомобіля з обриву;

  • якщо потерпілого не вдається витягти відразу, то при наявності у нього проникаючих поранень чи підозрі на перелом хребта – постраждалого краще не чіпати, щоб не погіршити його становище або навіть не призвести до летального випадку. Надавати першу медичну допомогу слід на місці, не змінюючи положення потерпілого до приїзду професійних рятувальників та медиків;

  • при падінні автомобіля у водойму намагатися відразу зачинити всі вікна, щоб сповільнити швидкість занурення;

  • якщо ви у машині один - спробувати вибратися через єдине опущене скло, або дочекатися доки автомобіль повністю зануриться у воду, підвестися до стелі, де утворюється повітряна подушка, яка може забезпечити вас повітрям на кілька хвилин, та позбутися об’ємного одягу та взуття, які будуть тягти на дно і чіплятися за деталі машини;

  • коли вода всередині салону підніметься вище рівня дверцят, вирівнявши цим тиск з середини і ззовні – спробуйте їх відчинити;

  • при заклинених дверцятах скло слід опустити або вибити яким-небудь важким предметом. У автомобілі, заповненому пасажирами, вибивати доцільно найбільше скло - лобове або заднє, спрямовуючи удар у його кут. Далі зробити кілька глибоких вдихів та видихів для вентилювання легень, набрати якомога більше повітря і, відштовхнувшись від автомобіля, спливти на поверхню;

  • при втраті просторового орієнтування у непрозорій, каламутній воді – випустити з рота частину повітря, бульбашки, що підіймаються, вкажуть напрямок руху до поверхні води.

При виникненні пожежі в автомобілі:

  • негайно зупинитися, заглушити двигун, всім вийти з автомобіля;

  • спробувати загасити вогонь «бортовим» вогнегасником або накрити його цупкою тканиною для припинення доступу кисню, лити воду або закидати піском, землею, снігом;



ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ

До вибухонебезпечних предметів відносяться різноманітні боєприпаси, які випадково знаходять на землі у лісі, на полі після розмиву грунту дощовими водами, на дні річок, проте частіше - у грунті.



Це авіаційні бомби, артилерійські снаряди, інженерні та артилерійські (мінометні) міни, фугаси, гранати та патрони.

Більшість із них залишились нам у спадок після Другої світової війни, але і в післявоєнний час цей «арсенал» постійно поповнювався сучасними боєприпасами, які не вибухнули з різних причин на військових полігонах та за їх межами.

Зовнішній вигляд боєприпасів від тривалого перебування в ґрунті або у воді сильно змінюється: під впливом вологи вони деформуються, іржавіють, проте вони не втрачають здатності вибухати навіть від невеликого тертя, струсу чи легкого удару.

Основну небезпеку у вибухонебезпечних предметах становлять пристрої ініціювання вибуху основної маси вибухівки боєприпаса. Під час перебування у землі від впливу вологи, взаємодії металу та вибухової речовини боєприпаса утворюються хімічні сполуки – пікрати, які зовні мають вигляд білуватих порошкоподібних наростів. Пікрати також можуть вибухати від тертя, іскри чи удару.



Запам’ятайте! Якщо ви випадково виявили вибухонебезпечний предмет, до нього не можна навіть торкатися – це дуже небезпечно.
Знешкоджувати вибухонебезпечні предмети мають право тільки спеціально підготовлені фахівці піротехнічних груп, які пройшли фахову підготовку та мають практичні навички роботи з вибуховими речовинами та різноманітними боєприпасами.

При виявленні підозрілого предмета, що може виявитися вибухонебезпечним:

- не чіпайте, не відкривайте, не рухайте знахідку;

- зафіксуйте точний час, коли вона була виявлена;

- відгородіть місце, де знаходиться підозрілий предмет;

- відведіть подалі людей від підозрілої знахідки;

- припиніть будь-які роботи в районі небезпечного місця;

- організуйте тимчасову охорону небезпечного місця до приїзду спеціально підготовлених фахівців та не допускайте туди сторонніх осіб;

- про знахідку вибухонебезпечного предмета необхідно ТЕРМІНОВО повідомити місцеві органи влади (сільську раду, відділення міліції, відділ з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за номером 101).


Категорично забороняється:

- брати вибухонебезпечний предмет у руки, зберігати його, нагрівати та ударяти по ньому;

- переносити, перекладати, перекочувати його з місця на місце;

- намагатися розібрати;

- використовувати для розведення вогню, кидати, класти у вогонь;

- заносити в приміщення;

- закопувати в землю;

- кидати в криницю або річку;

- здавати на металобрухт;

- використовувати для виготовлення саморобних піротехнічних засобів - петард чи вибухових пакетів.
Не забувайте, що легковажне та необережне поводження з вибухонебезпечними предметами неодноразово призводило до загибелі або каліцтва як дітей, так і дорослих.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІШОХОДІВ

Існує хибна думка, що правила дорожнього руху стосуються тільки водіїв транспортних засобів Але статистика свідчить, що значну частину загиблих у дорожньо-транспортних пригодах становлять пішоходи, які потрапили під колеса транспортних засобів, причому, часто саме вони є винуватцями таких прикрих випадків. Правилами дорожнього руху України визначені права та обов’язки пішоходів.

4. Обов’язки пішоходів (ПДР України 2013)

4.1. Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.

Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому — по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

4.2. Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, або особи, які пересуваються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть мотоцикл, велосипед чи мопед, везуть санки, візок тощо, якщо їх рух тротуарами, пішохідними чи велосипедними доріжками або узбіччями створює перешкоди для інших учасників руху, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд.

4.3. За межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів.

Особи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини в інвалідних колясках без двигуна, ведуть мотоцикл, мопед або велосипед, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів.

4.4. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

4.5. Рух організованих груп людей по дорозі дозволяється тільки в напрямку руху транспортних засобів колоною не більш як по чотири особи в ряду за умови, що колона не займає більше половини ширини проїзної частини одного напрямку руху. Попереду і позаду колони на відстані 10–15 м з лівого боку повинні бути супровідники з червоними прапорцями, а у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості — із засвіченими ліхтарями: спереду — білого кольору, позаду — червоного.

4.6. Організовані групи дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках, а коли їх немає — по узбіччю дороги у напрямку руху транспортних засобів колоною, але тільки у світлу пору доби і лише в супроводі дорослих.

4.7. Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

4.8. Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.

4.9. У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.

У таких місцях пішоходи, які не встигли закінчити перехід проїзної частини дороги одного напрямку, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності — на середині проїзної частини і можуть продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху.

4.10. Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

4.11. Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, — на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

4.12. На трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, пішоходам дозволяється виходити на проїзну частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая.

Після висадки з трамвая необхідно залишити проїзну частину не затримуючись.

4.13. У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.



4.14. Пішоходам забороняється:

а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;

в) допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;

г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;

ґ) затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

д) рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

4.15. У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди він повинен подати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи підрозділ міліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття працівників міліції.



4.16. Пішохід має право:

а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;



б) вимагати від органів виконавчої влади, власників автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів створення умов для забезпечення безпеки дорожнього руху.
Рекомендації для населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій соціального характеру

ЗАГРОЗА ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ




При отриманні інформації про погрозу вчинення теракту по телефону рекомендується:

  • не класти передчасно слухавку;

  • з’ясувати вимоги аноніма та інформацію про характер погрози;

  • уважно вислухати й по можливості записати вимоги;

  • спробувати під час розмови визначити стать, вік, особливості мови особи, яка зателефонувала;

  • запропонувати повторити вимоги, поставити уточнюючі запитання про характер погрози, місце й час її реалізації, мотивувати аноніма надати якнайбільше інформації про вчинення теракту;

  • установити мотиви дій аноніма, поставити запитання про цілі, які переслідує анонім запропонувати інші шляхи вирішення його вимог;

  • обов’язково звернути увагу на фонові звуки (шум вулиці, машин, які проїжджають, музику, звуки, що допоможе в подальшому визначити місце, звідки здійснено дзвінок);

  • закінчуючи розмову з анонімом, повторити основні моменти бесіди з ним;

  • після завершення розмови повідомити про погрозу в правоохоронні органи;

  • не розширювати коло осіб, які знають про погрозу.

При отриманні інформації поштою рекомендується:

  • поводитися максимально обережно з посланням;

  • обов’язково зберігати послання з усіма матеріалами (лист із текстом, будь-які вкладення, конверт, обгортку тощо);

  • не зшивати, не склеювати, не робити написи, не підкреслювати або обводити окремі місця;

  • повідомити про погрозу в правоохоронні органи та передати їм анонімні матеріали;

  • не розширювати коло осіб, які знають про погрозу й передачу матеріалів у правоохоронні органи.

Характерні ознаки підозрілого предмета, які вказують на можливу його належність до вибухового пристрою:

  • залишені в громадських місцях (транспорті) без нагляду валізи, пакунки, коробки тощо;

  • зовнішня схожість предмета на боєприпаси, навчально-імітаційні, сигнальні, освітлювальні, піротехнічні вироби;

  • наявність у предмета антени з радіоприймальним пристроєм;

  • наявність у предмета годинникового механізму або електронного таймера;

  • наявність у предмета запаху гасу, розчинника, паливно-мастильних і хімічних матеріалів тощо;

  • наявність у предмета елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;

  • наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх підозрілих предметів, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

  • не торкатися до виявленого підозрілого предмета, не підходити і не пересувати його;

  • утримуватися від паління, використання засобів радіозв’язку, у тому числі й мобільного, поблизу підозрілого предмета;

  • не здійснювати самостійних дій із підозрілими предметами;

  • по можливості забезпечити охорону підозрілого предмета і небезпечної зони (під час охорони підозрілого предмета перебувати за масивними спорудами чи предметами, вести спостереження);

  • спробувати повідомити про виявлення підозрілого предмета інших осіб, які перебувають поруч, забезпечити їх евакуацію з території, що прилягає до небезпечної зони;

  • сповістити про небезпечну знахідку будь-який орган місцевої влади, чергові служби правоохоронних органів з наданням інформації про характерні ознаки ймовірного вибухового пристрою, місце його розташування, час виявлення та особу, яка його виявила. Дочекатися прибуття на місце виявлення небезпечної знахідки фахівців-піротехніків;

  • намагатися максимально запам’ятати зовнішність, одяг осіб, які залишили предмет, їхній транспорт та номерні знаки.

  • ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ ВЧИНЕННІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

  • Будь-яка людина, за збігом обставин, може виявитися заручником у терористів. При цьому останні можуть домагатися досягнення політичних, соціально-економічних чи кримінальних цілей. У всіх випадках Ваше життя ставатиме предметом торгу для зазначених осіб. Захоплення в заручники може відбутися в будь-якому місці (транспорті, установі, квартирі та на вулиці).

  • Якщо ви стали заручником, дотримуйтесь наступних правил поведінки:

  • - несподіваний рух або шум з Вашої сторони можуть спричинити жорстку відсіч з боку терористів;

  • - будьте готові до застосування терористами пов'язок на очі, кляпів, наручників чи мотузок;

  • - не реагуйте на жорстокість, образи й приниження, не дивіться правопорушникам в очі (для нервової людини це сигнал до агресії), не поводьтеся зухвало;

  • - не виказуйте непотрібного героїзму, намагаючись роззброїти терориста або прорватися до виходу;

  • - якщо вас змушують вийти із приміщення, говорячи, що ви взяті у заручники, не пручайтеся;

  • - якщо з Вами перебувають діти, знайдіть для них безпечне місце, намагайтеся закрити їх від випадкових куль, по можливості перебувайте поруч із ними;

  • - при необхідності виконуйте вимоги терористів, не суперечте їм, не ризикуйте життям оточуючих і своїм власним, намагайтеся не допускати істерики й паніки;

  • - у випадку коли необхідна медична допомога, говоріть спокійно й коротко, не нервуючи правопорушників, не вживайте ліків, поки не отримаєте дозволу;

  • - намагайтесь запам'ятати прикмети правопорушників, їх риси, одяг, імена, клички, можливі шрами й татуювання, особливості мовлення й манери поведінки, тематику розмов тощо.

  • ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: ВАША МЕТА - ЗАЛИШИТИСЯ ЖИВИМИ!

ВИ СТАЛИ ЗАРУЧНИКОМ

За останні роки в світі сталось сотні випадків терористичних актів із захопленням заручників. Як показує досвід, поведінка терористів в усьому світі майже однакова, тому дані поради можуть статись в пригоді кожному, хто може стати жертвою терористів у будь-якому куточку світу.



ОТЖЕ, ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ ЗАРУЧНИКОМ ТЕРОРИСТА?

  • попри всі страхи необхідно зрозуміти, чого хочуть терористи, визначити для себе, хто з них найнебезпечніший (нервовий, рішучий, агресивний);

  • виконуйте всі вказівки ватажка та не надумайте зухвало дивитися йому у вічі - це завжди сигнал до агресії;

  • не вдавайтесь до дій, що можуть привернути увагу терористів;

  • не реагуйте на провокаційну чи зухвалу поведінку терористів, продовжуйте спокійно сидіти, не задаючи питань;

  • перш ніж пересунутися чи відкрити сумочку, запитуйте дозволу;

  • віддайте особисті речі, яких вимагають терористи;

  • сховайте, по можливості, документи та матеріали, що можуть вас скомпрометувати;

  • не впадайте в паніку, краще подумайте, як знайти вихід з цього становища;

  • не апелюйте до совісті терористів. Це майже завжди марно. Вони виконуватимуть те, що задумали, та, щоб перекричати голос совісті, можуть йти на жорсткі й неадекватні дії;

  • не підвищуйте голос і не жестикулюйте, навіть якщо у вас виникає бажання попередити про щось своїх знайомих або родичів, які поруч з вами;

  • при стрілянині лягайте на підлогу або сховайтеся за сидінням, але нікуди не біжіть, у подібній ситуації місця біля вікна служать кращою схованкою, ніж місця в проході; іноді трапляється нагода врятуватися, знаходячись на місцях біля виходів;

  • якщо хтось поранений і йому потрібна допомога, а ви можете її надати, попросіть підійти старшого і зверніться до нього з такими словами: "Ви можете зберегти одне життя. Це колись вам зарахується. Я можу надати допомогу людині та завжди замовлю за вас слово. Будьте розсудливі! Дозвольте мені допомогти нещасному, інакше ми його загубимо". Треба говорити спокійно і дивитися прямо у вічі злочинцю. Нічого не починайте робити, доки не одержите дозволу. Не наполягайте на своєму;

  • якщо вдасться симулювати симптоми хвороби, з'являється можливість звільнитися в результаті переговорів: часто в ході переговорів терористи звільняють жінок, дітей, літніх і хворих людей;
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка