Наука виживання



Сторінка4/8
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Р Т У Т Ь


РТУТЬ ( Hg ) - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення -38,87°C. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні. З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Гранично допустима концентрація парів ртуті: для житлових, дошкільних, навчальних і робочих приміщень - 0,0003 мг/м3; для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м3. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головний біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна. Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу.



Ознаки отруєння: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головний біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з'являються головний біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а тривалий вплив її викликає навіть божевілля.

Якщо у приміщенні розбито ртутний термометр:

  • виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

  • відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;

  • максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

  • захистіть органи дихання вологою марлевою пов'язкою;

  • негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 грами перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососа для збирання ртуті забороняється!

  • вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);

  • зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;

  • утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-200С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;

  • вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у термометрі:

  • зберігайте спокій, уникайте паніки;

  • виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам, людям похилого віку-вони підлягають евакуації в першу чергу;

  • захистіть органи дихання вологою марлевою пов'язкою;

  • відчиніть настіж усі вікна ;

  • максимально ізолюйте забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

  • швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;

  • перед виходом з будинку вимкніть електроенергію та газ, загасіть вогонь у грубах;

  • негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію.

Боротьба з великою кількістю ртуті та її випарів дуже складна. Її називають демеркуризацією. Демеркуризація проводиться двома способами:

  • хіміко-механічним - механічний збір кульок металевої ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімреагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання);

  • механічним - механічний збір кульок металевої ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).

Запамятайте! Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому місці - негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.

ПОБУТОВА ХІМІЯ

Препарати побутової хімії за своїм призначенням поділяються на кілька груп: косметичні засоби, миючі засоби, плямовивідники, лакофарбові препарати, інсектициди.

Крім того у кожної господині на кухні є оцет або оцтова есенція, лимонна кислота – речовини, які в малих кількостях використовуються для приготування їжі.

Ще на кожній кухні можна знайти засіб для миття посуду, порошок або гель для чищення раковини і плити. Можливо, десь там же знаходиться рідина для миття скла. Всі ці засоби допомагають підтримувати чистоту в домі, але потребують обережного поводження з ними.



Запам’ятайте:

  • користуватися препаратами побутової хімії потрібно тільки за призначенням;

  • обов'язково дотримуватися інструкції на етикетці. І якщо там написано «уникати контакту зі шкірою» — значить, цим засобом можна користуватися тільки в гумових рукавичках. Хімічний опік — це дуже боляче!

  • не пийте і навіть не куштуйте нічого із пляшок і банок, у вмісті яких ви не впевнені.

Тепер перейдемо у ванну кімнату, оскільки порошки і інші засоби для прання — відбілювачі, кондиціонери для білизни, звичайно, зберігаються там, а також засоби для чищення сантехніки, дуже їдкі і шкідливі для шкіри. Ще у ванні є різні шампуні, лаки для волосся, дезодоранти, одеколони, засоби для гоління.

Дорослим необхідно обмежити доступ дітям до цих гарних баночок, пляшечок, тюбиків. Вони взагалі не повинні їх торкатись. І не тому, що батьки будуть сварити — просто всі ці засоби призначені для дорослих, розраховані на шкіру дорослої людини.



У кожному будинку можна знайти банки і пляшки з фарбами і розчинниками, клей та інші незамінні при ремонті, але токсичні речовини. Грецькою toxikоn — отрута. Токсичні речовини небезпечно навіть нюхати — можна отруїтися! Нарешті, потрібно пам'ятати, що багато з цих речовин і навіть їхніх парів легко загоряються, тому всі ємності необхідно тримати щільно закупореними і в жодному разі не користуватися поруч із ними сірниками або запальничкою.

Щоб уникнути небажаних наслідків у поводженні з хімічними препаратами необхідно дотримуватися наступних правил:

  • всі препарати слід застосовувати тільки за прямим призначенням, суворо дотримуватися інструкцій та рекомендацій;

  • всі засоби побутової хімії, якщо це навіть звичайний пральний порошок, слід зберігати у недоступних для дітей місцях;

  • хімічні речовини не можна розпилювати на відкритому полум’ї;

  • при займанні речовини слід накрити цупкою тканиною;

  • після завершення робіт обов’язково провітрити приміщення;

  • під час роботи з агресивними хімічними речовинами – кислотами, лугами – треба надягати гумові рукавиці та окуляри;

  • не можна нюхати, низько нахилятися над посудом з хімічною речовиною;

  • перед роботою з отруйними речовинами обов’язково винести з приміщення харчові продукти, а після роботи ретельно вимити руки.


Запам’ятайте: препарати побутової хімії виробляють для блага людини, проте при необережному поводженні вони можуть завдати значної шкоди вашому здоров’ю і навіть скласти загрозу вашому життю.
ПОЖЕЖА



ПОЖЕЖА - неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей та створює небезпеку життю і здоров’ю людей.

Фактори небезпеки при пожежі:

  • швидкий розвиток процесу – рахунок іде на хвилини та секунди;

  • полум’я та високі температури призводять до опіків тіла людини, часом несумісних з життям;

  • отруєння чадним газом та іншими продуктами горіння;

  • значні матеріальні збитки внаслідок руйнування будівель та споруд, технологічного обладнання, різноманітної техніки та предметів побуту.

Якщо пожежа застала вас у приміщенні:

  • ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму – не сідайте у ліжку, а скотіться з нього та повзіть під хмарою диму до дверей, але не відчиняйте їх одразу;

  • обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо гарячі – ні в якому разі не відчиняйте їх;

  • щільно закрийте двері, а всі щілини та отвори позатикайте тканиною, по можливості мокрою, щоб уникнути подальшого проникнення диму, та повертайтесь повзком углиб приміщення, приймайте заходи для порятунку;

  • присядьте, глибоко вдихніть, розчиніть вікно, висуньтеся та кричіть: «Допоможіть, пожежа!», а якщо ви не в силі відчинити вікно – розбийте скло твердим предметом та приверніть до себе увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

  • якщо ви вибрались через двері – зачиніть їх і повзком пересувайтесь до виходу з приміщення (обов’язково зачиніть за собою всі двері);

  • якщо ви знаходитесь у висотному будинку – не біжіть донизу крізь полум’я, а скористайтеся можливістю вибратися на дах будівлі. Користуватися ліфтом під час пожежі заборонено!

У всіх випадках намагайтеся викликати пожежну команду за телефоном 101.

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:

- негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати:



- адресу об'єкта,

- вказати кількість поверхів будівлі,

- місце виникнення пожежі,

- обстановку на пожежі,

- наявність людей,

- а також повідомити своє прізвище;

- вжити (за можливістю) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об'єкті;

- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).



При рятуванні потерпілих з палаючих будинків необхідно:

  • перед входом в палаюче приміщення накритися з головою мокрим покривалом, ковдрою, плащем, пальтом;

  • двері в приміщення відчиняти обережно, щоб запобігати спалаху вогню від швидкого притоку повітря;

  • в сильно загазованому приміщенні пересуватися повзком або пригинаючись; небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 метрів;

  • для захисту від чадного газу дихати через вологу тканину (або спеціальні засоби);

  • у першу чергу рятувати дітей, інвалідів та літніх людей;

  • пам’ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу або забиваються в куток;

  • якщо загорівся ваш одяг, не можна бігти, потрібно лягти на землю і перекочуватись, збиваючи полум’я;

  • побачивши людину, на якій горить одяг, звалити її на землю та швидко накинути на неї пальто, плащ чи покривало (бажано зволожене) і щільно притиснути до тіла;

  • якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкнути рубильник, вимикач або запобіжники, тільки після цього починати гасити вогонь;

  • виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер.

Обережно: ЧАДНИЙ ГАЗ

Чадний газ (оксид вуглецю, хімічна формула СО)газ без кольору, запаху, смаку, горить синім полум’ям до утворення вуглекислого газу (діоксиду вуглецю – СО2).

В атмосферу чадний газ потрапляє у складі вулканічних і болотних газів, у результаті лісових та степових пожеж, а також виділяється мікроорганізмами, рослинами, тваринами і людиною. Природний рівень концентрації СО в атмосфері становить 0,01 – 0,9 мг/м3. 13% загальної емісії чадного газу в атмосфері утворюється внаслідок людської діяльності: виплавка та переробка металів, вуглевидобуток, спалювання палива, вибухові роботи, більше половини його доводиться на частку автотранспорту – вміст СО у вихлопних газах може досягати 12%.

Потрапляючи з повітрям у легені людини, проникає у кров, де з’єднується з гемоглобіном, утворюючи стійке з’єднання – карбоксигемоглобін (HbCO). Внаслідок цього порушується механізм переносу кисню з легенів до тканин і вуглекислого газу з тканин до легень. Виникає дефіцит кисню в крові і тканинах, що загрожує втратою свідомості і загибеллю.

Чадний газ негативно впливає на людину навіть у невеликих концентраціях, оскільки він здатний накопичуватись в організмі.



Ознаки отруєння: головний біль, ослаблення зору, запаморочення, нудота, втрачається реальне відчуття часу, порушується орієнтація в просторі, притупляється відчуття болю від отриманих опіків, можливий летальний наслідок.

Індивідуальна чутливість. Жінки більш стійкі до впливу чадного газу, ніж чоловіки. Маленькі діти більш стійкі, ніж літні люди. Особливо чутливі підлітки і вагітні жінки. Важко переносять отруєння алкоголіки, курці, а також особи, які страждають на бронхіт, астму, серцево-судинні захворювання, хвороби легень, діабет, анемію, хвороби печінки та кровообігу.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) Норми ГДК розроблені для різних груп населення:

  • середньодобова норма для населених пунктів – 3 мг/м3;

  • в атмосфері максимальна разова ГДК – 5 мг/м3 (при 20-30-хвилинному впливі;

  • у повітрі робочої зони ГДК – 20,0 мг/м3 (протягом робочого дня);

  • у місцях розташування курортів, санаторіїв, будинків відпочинку, в зонах відпочинку та в містах з населенням понад 200 тис. чол. концентрація СО не повинна перевищувати 0,8 ГДК.

Аварійні концентрації (МДК) – при яких гарантується збереження життя та здоров’я людей. Допускається зниження працездатності до 30% при відсутності клінічних симптомів інтоксикації.

Значення МДК повинні відповідати певному часу впливу. Вони становлять:



  • 600 мг/м3 при часі впливу 10 хвилин;

  • 400 мг/м3 при часі впливу 15 хвилин;

  • 300 мг/м3 при часі впливу 30 хвилин;

  • 200 мг/м3 при часі впливу 60 хвилин.

Неприпустимі (смертельні) концентрації.

  • 11 500 мг/м3 при часі впливу 3 хвилини;

  • 3 500-4 000 мг/м3 при часі впливу 30 хвилин;

  • 2 300 мг/м3 при часі впливу 10 хвилин.

Засоби індивідуального захисту органів дихання:

  • ізолюючі протигази;

  • «саморятівники»;

  • фільтруючий протигаз марки СО.

Невідкладна допомога при отруєнні чадним газом

  • якомога швидше винести постраждалого в лежачому положенні на свіже повітря;

  • при неможливості винесення постраждалого – припинити подальше надходження СО в організм (надіти на нього протигаз марки СО);

  • звільнити потерпілого від одягу, що затруднює дихання, розстібнути комір, пояс, придати тілу зручне положення;

  • якщо постраждалий без свідомості – перевірити, щоб були відкриті дихальні шляхи і язик не западав у горлянку;

  • забезпечити зігрівання (грілки, гірчичники до ніг);

  • у легких випадках отруєння дати ураженому випити каву, міцний чай, понюхати ватку з нашатирним спиртом.

АВАРІЇ НА МЕРЕЖАХ ГАЗОПОСТАЧАННЯ

Сучасний стан газопровідних мереж оцінюється як стан, що не відповідає одному з головних критеріїв експлуатації – технічній і функціональній надійності, і ставить під загрозу безпеку газопровідних мереж, так і споживачів цільового продукту. Через поганий стан газотранспортних мереж Україні загрожують нові серйозні аварії, тому що зношеність газотранс портної системи і внутрішніх мереж сягає 60-70%.
При пошкодженні газової мережі необхідно терміново вжити

заходів, що запобігають вибуху, пожежі і отруєнню людей:

  • негайно припинити всякі роботи;

  • знеструмити електромережу в районі аварії;

  • виявити місце витоку газу;

  • пошкоджену ділянку відключити;

  • поставити попереджувальні знаки;

  • людей відвести в безпечне місце;

  • організувати допомогу потерпілим;

  • виставити спостерігачів;

  • заборонити користуватися запальними приладами або двигунами, що можуть дати іскру і викликати займання або вибух газу;

  • всі роботи в загазованих приміщеннях вести лише в ізолюючих протигазах.

При руйнуванні вуличної або будинкової мережі, пошкоджені труби можна забити дерев'яними пробками, а також заглушками, обмазавши їх глиною і іншими ізолюючими матеріалами.

Тріщини на трубах дозволяється закладати пластиром з листової гуми, брезентом або іншими щільними матеріалами, встановивши на них хомути або дротяні стягування (закручування).

Займання газу на ділянках газопроводу з високим тиском ліквідовують, поступово перекриваючи замочні пристрої і знижуючи тиск. Не можна допускати при зниженні тиску втягування полум'я в трубу. Після зниження тиску і зменшення інтенсивності горіння потрібно знизити полум'я, накриваючи місце горіння мокрим брезентом, замазуючи глиною, цементом або засипаючи піском.

Гасити газ водою забороняється!

Ліквідувавши аварію на газових мережах, слід ретельно перевірити, чи не затік або скупчився газ в довколишніх підвальних приміщеннях, притулках і укриттях. При виявленні газу, необхідно провести інтенсивну вентиляцію приміщення.



На загазованій ділянці місцевості для попередження виникнення іскри, яка може привести до вибуху (загорання газоповітряної суміші) забороняється:


  • ставити автомобілі, заводити транспорт, що стоїть, і проїжджати біля загазованого газового колодязя, газорозподільного пункту, шафного газорозподільного пункту, групової резервуарної установки ближче 15 м з підвітряної сторони;

  • користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання;

  • виконувати дії з металевими предметами, ударяючи їх один об одного (щоб не викликати іскру);

  • користуватися відкритим вогнем і розводити вогнища ближче

  1. м від загазованої ділянки місцевості;

  • по прибутті бригади аварійної газової служби діяти за її вказівками.



У всіх випадках телефон для виклику аварійно-технічної команди управління з експлуатації газового господарства - 104 , що працює цілодобово.

Загальне управління роботами з локалізації та ліквідації аварій на об’єктах централізованого газостачання здійснюється міською (районною) комісією з питань ТЕБ та НС через управління (відділи) житлово-комунального господарства міськвиконкому (РДА).



ОБЕРЕЖНО: ГАЗОВІ ПРИЛАДИ

Переважна кількість нашого населення користується побутовим газом, який використовується у газових плитах, опалювальних котлах та печах, а також у колонках для нагрівання води.

Побутовий газ безбарвний і без запаху, тому в нього спеціально додають одоранти - речовини, що надають йому різкого неприємного запаху. На жаль, тільки запаху! Тому витік газу неважко визначити за запахом, але неможливо побачити.

Витік газу надзвичайно небезпечний. Надихавшись ним, людина може отруїтися, навіть померти. Газ може вибухнути і призвести до руйнувань та пожежі. Досить малесенької іскри, щоб газ спалахнув. Ось чому газовими приладами потрібно користуватись особливо обережно і завжди дотримуватись правил безпеки.



При користуванні газовою плитою:

  • не залишайте без догляду ввімкнену конфорку;

  • стежте, щоб закипаюча рідина — вода, молоко, суп – не залила газ. Якщо це все-таки трапилось, спочатку перекрийте газ, а потім уже витирайте плиту;

  • ніколи не використовуйте газову плиту для опалення приміщення;

  • не навантажуйте газові труби, не вішайте на них ганчірки, не стукайте по них;

  • не читайте і не робіть уроки в приміщенні, де розміщена газова плита, тобто на кухні.

При користуванні газовими приладами

категорично забороняється:

  • користуватися несправними або пошкодженими газовими приладами;

  • проводити самовільну газифікацію будинку (квартири, садового будиночка);

  • дозволяти дітям користуватися газовими приладами;

  • залишати без догляду увімкненими газові прилади, навіть на короткий час;

  • користуватися газовими колонками, газифікованими опалювальними печами й іншими приладами при відсутності тяги в димарі;

  • переносити і самовільно ремонтувати газове обладнання в приміщеннях, вносити зміни в конструкцію газових приладів і устаткування.

  • самостійно намагатися визначити витік газу, використовуючи для цього джерела відкритого вогню (сірники, запальнички). Правильним буде нанесення пензлем мильного розчину на місце, яке викликає підозру. У випадку витоку газу на цьому місці будуть утворюватися і збільшуватися у розмірі повітряні кульки.

Якщо ви відчули запах газу:

  • у жодному разі не використовуйте сірники, запальнички та інші джерела відкритого вогню; не вмикайте світло і будь-які електроприлади; не користуйтеся електродзвінками квартир;

  • негайно перекрийте вентилі на газових приладах і крани подачі газу перед ними, забезпечте провітрювання приміщень, відчиніть вікна та двері;

  • викличте аварійну службу газу за номером 104;

  • організовано і без паніки виведіть людей із загазованих і сусідніх приміщень;

  • з прибуттям аварійної бригади газової служби дійте за їх вказівками.

ЗАЛІЗНИЧНА АВАРІЯ

Із всього різноманіття видів транспорту найбільш безпечно ми почуваємо себе у потягу.

На відміну від літаків вони не падають і не ковзають на заледенілих дорогах. Проте це хибна думка: за статистикою у залізничних аваріях гине значно більше людей, ніж у авіаційних катастрофах.



Аварія потяга — це зіткнення пасажирського або вантажного потяга з іншим потягом чи іншою перешкодою; сходження з рейок рухомого складу потяга, що призводить до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень; пошкодження рухомого складу, в тому числі в результаті вибухів та пожеж при перевезенні небезпечних вантажів.

Фактори небезпеки для пасажирів потяга:

  • Найбільш небезпечними є перший та останній вагони потяга. Перший зминається і скидається з рейок при лобовому зіткненні. Те ж саме відбувається з останнім при зіткненні ззаду, але ще в більших масштабах, бо його на відміну від першого не буферять локомотив і багажний вагон.

  • Найбезпечніші місця у вагоні – полиці купе, розташовані у напрямку руху: при екстреному гальмуванні або зіткненні поїздів вас тільки притискає до стінки, в той же час пасажири з протилежних полиць злітають на підлогу.

  • При аваріях, пов’язаних із зіткненнями або екстреним гальмуванням, найчастіше люди травмуються внаслідок падіння з полиць. При цьому особливу небезпеку становлять предмети, що знаходяться на столику:скляні пляшки, склянки у підстаканниках з яких стирчать, як кинджали, ложки.

  • Якщо на верхніх полицях знаходиться великогабаритні і важкі речі, то при екстреному гальмуванні чи зіткненні можна стати жертвою власних чемоданів та коробок.
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка