Наука виживання



Сторінка2/8
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Організація роботи консультаційного пункту

6.1. Робота консультаційного пункту здійснюється відповідно із щорічними організаційно-методичними вказівками щодо навчання населення з питань цивільного захисту відповідного регіону за річним планом роботи пункту.

В річному плані визначаються основні напрямки просвітницько-інформаційної роботи та пропаганди знань серед населення з питань захисту та дій у надзвичайних ситуаціях, а також заходи щодо удосконалення навчально-матеріальної бази пункту.

План роботи консультаційного пункту розробляється та підписується особою, яка безпосередньо відповідає за його роботу, погоджується начальником управління (відділу) з питань НС міста (району) і затверджується головою сільської (селищної) ради, керівником ЖЕО.
6.2. Навчання населення, не зайнятого у сфері виробництва та обслуговування, здійснюється шляхом:

- проведення консультацій з питань захисту та дій в умовах можливих надзвичайних ситуацій;

- проведення інформаційних та агітаційних заходів (бесід, лекцій, вечорів питань і відповідей, показів діафільмів, відеофільмів тощо);

- розповсюдження та читання пам’яток, листівок, посібників, прослуховування радіопередач, переглядання телепрограм з тематики захисту населення;

- самостійного вивчення населенням правил поведінки та дій при виникненні надзвичайних ситуацій за рекомендованою працівниками консультаційного пункту літературою;

- проведення представницьких заходів (Дня рятівника, змагань, оглядів-конкурсів тощо);

- участі у тренуваннях з ЦЗ щодо дій населення при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій.
6.3. Консультаційна робота працівниками пункту проводиться у відповідності до графіку надання консультацій з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.

До проведення консультацій залучаються працівники консультаційного пункту, спеціалісти ЖЕО, консультанти з числа активістів ЦЗ, які пройшли відповідну підготовку.

З медичних тем та питань психологічної підготовки до проведення занять залучаються працівники органів охорони здоров’я.

Для проведення занять з найбільш складних тем, проведення тренувань залучаються штатні працівники управління (відділу) з питань НС міста (району), педагогічний склад навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.


6.4. Просвітницьку роботу та пропаганду знань серед населення з питань цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях доцільно спрямовувати на підготовку громадян до дій при виникненні можливих ситуацій, зокрема: радіоактивне та хімічне забруднення місцевості, особливості поведінки при виникненні стихійних лих у різні пори року, поведінка на воді, дотримання правил пожежної безпеки, дотримання санітарно-гігієнічних норм при виникненні епідемій, епізоотій, отруєнь тощо.
6.5. Контроль за роботою консультаційних пунктів здійснюють посадові особи органів місцевого самоврядування, ЖЕО, при яких створені пункти, та працівники управлінь (відділів) з питань НС міста (району).
6.6. Звітність про роботу консультаційних пунктів подається в органи місцевого самоврядування, розпорядженнями яких ці пункти створені, за формою, змістом та у терміни, які встановлені Табелем строкових донесень.
6.7. Методичну допомогу з організації своєї роботи консультаційні пункти отримують від педагогічних працівників навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.
6.8. Основними документами, які повинні бути на консультаційному пункті є:

- витяг з розпорядження міського голови (голови райдержадміністрації) про створення консультаційних пунктів на території міста, (села, селища);

- розпорядження сільської (селищної) ради, наказ начальника ЖЕО, відомчої житлової організації (на базі якої створено пункт), про створення та організацію роботи консультаційного пункту;

- положення про консультаційний пункт;

- список працівників пункту, їх адреси та контактні телефони;

- посадові інструкції штатних працівників пункту;

- план роботи пункту на рік;

- розпорядок дня роботи пункту;

- графік надання консультацій з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності працівниками консультаційного пункту;

- журнал обліку консультацій.



Рекомендації для населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру ПОВІНЬ, ПАВОДОК

Повінь – це затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, що викликається значним, відносно тривалим підвищенням рівня води і спостерігається щороку в один і той же сезон.

Паводок – це фаза водного режиму ріки, яка може багаторазово повторюватися в різні сезони року, що характеризується інтенсивним, короткочасним, збільшенням витрат і рівнів води, які викликаються дощем або інтенсивним таненням снігу під час відлиги. Фактори небезпеки повеней та паводків:

- руйнування будинків та будівель, мостів;



  • розмив залізничних та автомобільних шляхів;

  • аварії на інженерних мережах;

  • знищення посівів;

  • жертви серед населення та загибель тварин.

Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

Дії у випадку загрози виникнення повені, паводка

  • Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.

  • Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

  • Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування про місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.

  • Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть все у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.

  • Від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.

  • Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.

  • Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.

Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка

  • Зберігайте спокій, уникайте паніки.

  • Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

  • Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

  • По можливості негайно залишіть зону затоплення.

  • Перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час - закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами).

  • Відчиніть хлів - дайте можливість худобі врятуватися.

  • Підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий - займіть горішні приміщення.

  • До прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.

  • Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.

  • Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.

  • Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше).

Дії після повені, паводка.

  • Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень і йому не загрожує руйнування, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття.

  • Не користуйтесь електромережею до повного висихання будинку.

  • Обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.

  • Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території.

  • Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування.

  • Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала пошкодження.

  • Все майно, що було затопленим, підлягає дезинфекції.

  • Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

У Р А Г А Н



Ураган - це вітер великої руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого понад 29 м/сек. і більше. Оцінюється сила вітру в балах згідно зі шкалою Бофорта.
Небезпечні фактори урагану:

* травмування, а інколи і загибель людей;

* руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів;

* перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів;

* знищення садів та посівів на полях.

З отриманням штормового попередження слід негайно провести запобіжні роботи:

- зміцнити недосить стійкі конструкції, зачинити двері, вікна, приміщення на горищі, люки, вентиляційні отвори, ворота у виробничі та тваринницькі приміщення; припинити всі зовнішні роботи;

- великі вікна і вітрини необхідно оббити дошками;

- шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти;

- двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі;

- з дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть травмувати людей;

- по можливості відімкнути комунально-енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води;

- з легких та старих будівель перевести людей у більш міцні або укрити в захисних спорудах цивільного захисту;

- запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками; створити запас води та продуктів харчування на 2-3 доби, запастись медикаментами та перев’язувальними матеріалами;

- увімкнути радіоприймачі та репродуктори: по них будуть передаватися повідомлення органів цивільного захисту.



Під час урагану:

  • Знаходячись у будинку, остерігатися поранень осколками скла, що розлітається. Для цього потрібно відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища цивільного захисту, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам’яних будинків.

  • Не виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через декілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, то потрібно триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор.

  • ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ, що найчастіше під час урагану та штормового вітру люди отримують травми від уламків скла, шиферу, черепиці, шматків покрівельного заліза, зірваних дорожніх знаків, всіляких вивісок, деталей фасадів і карнизів будинків.

Остерігайтесь:

  • - частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях;

  • - обірваних дротів від ліній електромереж;

  • - розбитого скла та інших джерел небезпеки.

  • Якщо ураган застав вас на відкритій місцевості, то найкраще заховатись у канаві, яру, ямі чи будь якій заглибині: лягти на дно заглибини і міцно притулитися до землі.

  • Небезпечно заходити до старих і пошкоджених будівель: вони можуть обвалитися від натиску вітру.

  • Не торкатися обірваних електропроводів: вони можуть перебувати під напругою.

  • Якщо ви їдете автомобілем - зупиніться. Виходьте і швидко ховайтесь у міцній будівлі або на дні будь - якого заглиблення.

  • Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або небезпечних хімічних речовин.

Головна умова виживання – не піддаватися паніці, діяти свідомо і грамотно, утримувати інших від необачних дій, надавати допомогу постраждалим.

С М Е Р Ч

Смерч - це сильний атмосферний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної воронки чи хобота (частіше декількох) і має вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у своїй центральній частині.

Смерч - одне з найнебезпечніших атмосферних явищ. Він супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні землі, майже завжди наносить значні руйнування. Знижений тиск усередині смерчів створює «ефект насоса», тобто всмоктування навколишнього повітря, води, пилу, предметів, людей і тварин усередину воронки, підіймає їх високо над землею і переносить на значні відстані.

Воронка – основна складова смерчу, являє собою спіральний вихор, який складається повітря з домішками води, пилу і т.п. з надзвичайно великою швидкістю обертання - 600 – 1000 км/год, іноді 1300 км/год., досягає висоти 1,5 км.

Смерч вважається стихійним явищем, якщо максимальна швидкість вітру в ньому складає 25 м/сек і більше, а для водних поверхонь – більше 30 м/сек. У Північній Америці смерчі відомі під назвою «торнадо», у Європі смерч носить назву «тромб».

Середня швидкість переміщення смерчу складає 50-60 км/год., іноді може досягати до 240 км/год. Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі ядерної зброї.

Смерч існує недовго, переміщаючись разом із хмарою. При проходженні над місцевістю зі швидкістю кількох десятків кілометрів за годину смерч здійснює руйнування, які викликаються не тільки величезною швидкістю повітря всередині самого вихору, але й миттєвим стрибком атмосферного тиску, що за лічені секунди може впасти й знову піднятися на кілька десятків гектопаскалей. Будинки із замкненими дверима й вікнами «вибухають» у момент проходження над ними смерчу, цілі стіни вивалюються назовні, рідина з посуду висмоктується й розприскується. Одиночний смерч, опускаючись до землі, здійснює спустошення у смузі шириною кілька сотень метрів і довжиною від декількох кілометрів до декількох десятків кілометрів.

Смерчі в Україні спостерігаються рідко, переважно влітку в степових районах півдня держави, іноді виникають на Поліссі.

Фактори небезпеки смерчів:

- травмування, а інколи і загибель людей;

- руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів;

- перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів;

- знищення садів та посівів на полях.

З отриманням штормового попередження слід негайно:

- зміцнити не досить міцні конструкції, відчинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі;

- з дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть травмувати людей;

- якщо є можливість і необхідність - відімкнути комунально-енергетичні мережі, загасити вогонь у грубах;



  • припинити всі роботи на відкритій місцевості і перейти в укриття;

- з легкої споруди швидко перейти у більш міцну будівлю, при можливості укритися в захисній споруді ЦО, підвалі або погребі.

Під час проходження смерчу:

  • на відкритій місцевості – сісти на землю, а при наближенні воронки «розпластатися» на поверхні землі, обтяжити себе всіма наявними підручними засобами, не підіймати голови, доки смерч не зміститься убік;

  • при наявності поблизу великих дерев - ні в якому разі не шукати укриття під ними, у пригоді можуть стати невисокі кущі, за які можна міцно вчепитися;

  • у місті – при можливості негайно укритися всередині міцної масивної будівлі;

  • відійти подалі від легкових автомобілів, кіосків, тимчасових споруд та хитких старих будинків, укриватися всередині них також небезпечно.

Після проходження смерчу:

  • зберігайте спокій, оцініть ситуацію, допоможіть постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;

  • переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень, огляньте стан мереж електро-, газо- та водопостачання;

  • не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;

  • не користуйтеся ліфтами - електромережу можуть вимкнути;

не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

З Е М Л Е Т Р У С

Землетрус являє собою підземні удари (поштовхи) і коливання земної поверхні, які спричиняються природними причинами.

Інтенсивність (сила) землетрусу в Україні та у ряді європейських держав вимірюється за 12-бальною шкалою MSK-64.

Землетруси починаються раптово і охоплюють значні території. Руйнування будівель, зсуви і обвали крутих схилів є головними причинами людських жертв і великих матеріальних збитків при сильних землетрусах. Під час землетрусів пошкоджуються інженерні мережі: газо- і водопроводи, каналізація, опори ліній електропередач, порушується зв’язок, пошкоджується проїзна частина доріг, мости, підземні переходи.

Раптовість землетрусу, різка зміна обстановки, руйнування і гуркіт негативно впливають на психіку людей, призводять до паніки, під час якої люди у страху здійснюють безглузді та небезпечні для життя вчинки і дії. Особливо небезпечна паніка у місцях скупчення людей: в школах, лікарнях, магазинах, ринках, кінотеатрах, гуртожитках.

Слід пам’ятати, що сильні землетруси (7-9 балів) починаються, як правило, з 5-6 бальних поштовхів, які тривають 15-20 і більше секунд, розхитують будівлю. Потім коливання і поштовхи досягають максимуму, після чого йдуть на спад на протязі приблизно 30 і більше секунд.

Прийнявши до уваги міцність будівлі, у якій ви проживаєте або працюєте, ваше місцезнаходження у будівлі та запас часу (15-20 сек.), ви можете завчасно визначити найбільш доцільні для вас дії: або швидко покинути будівлю, або зайняти відносно безпечне місце у ній.

Найбільш безпечні місця в будинках при землетрусах: прогалини капітальних внутрішніх стін, місця поблизу них, віконні та балконні прогалини у стінах нижніх поверхів. Найнебезпечніші – великі засклені отвори, скляні дахи цехів і громадських будівель, кутові кімнати верхніх поверхів, ліфти.

Укриттям від падаючих предметів та уламків всередині будівель можуть служити місця під міцними столами та ліжками.

Дії при загрозі виникнення землетрусу:

- Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном.

- Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

- Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу.

- Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації.

- Одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик.

- Від'єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання.

- Поставте на підлогу більш важкі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом.

- Тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників.

- Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів.

- З'ясуйте чи не знаходиться ваше житло чи місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха.

- Виведіть худобу на більш безпечну місцевість.



Дії під час землетрусу

- Зберігайте спокій, уникайте паніки.

- Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди.

- Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви знаходитесь на першому - другому поверсі.

- Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.

- Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.

- Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п'ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

- Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

- Відійдіть подалі від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

- Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтесь у автомобілі до припинення коливань.

- Перевірте чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та, по можливості, надайте допомогу.
З С У В

ЗСУВ – це сповзаюче зміщення грунтових мас на схилі під дією своєї ваги і додаткового навантаження внаслідок перезволоження грунту дощовими опадами, танення снігу, землетрусу, підмиву схилів, нерозумної діяльності людини та інших процесів.

Об’єм грунту, який зміщується під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч, мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.


До яких небезпек призводять зсуви?

Руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об'єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.



Готуйтеся до виникнення зсуву

  • Уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі розташовані: на височині, на схилах або у підніжжя гір та пагорбів; навколо глибоких ярів.

  • Повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільного захисту. Ознакою зсуву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення ґрунту.

  • Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Дії під час зсуву

  • При отриманні інформації про дане стихійне лихо, дійте залежно від ступеня загрози та швидкості зміщення зсуву.

  • Зберігайте спокій, уникайте паніки.

  • Підготуйтесь до евакуації, з'ясуйте у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації.

  • При наявності часу та незначній швидкості руху зсуву (декілька метрів на місяць): по можливості вивозьте своє майно у раніше намічене місце; відключіть всі мережі постачання; щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шибки по можливості захистіть віконницями або щитами.

  • ДІЙТЕ НЕГАЙНО! Терміново евакуюйтеся у безпечне місце при швидкості руху зсуву понад 0,5-1,0 метра на добу.

  • Попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

  • Швидко одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик та радіоприймач на батарейках.

  • Від'єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання, загасіть вогонь у печах.

  • Не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку.

  • Виведіть худобу на більш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів - дайте худобі можливість рятуватися.

Дії після зсуву

  • Зберігайте спокій, оцініть ситуацію.

  • Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та визволення постраждалих із завалів.

  • Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення.

  • Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

  • Перевірте чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

  • Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.

  • З'ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

С Е Л Ь



СЕЛЬ – раптово сформований, внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязевий потік. Складається з води, піску, рідкої грязі та каміння. Селі рухаються з швидкістю від 2 до 10 м/сек, їх об’єми можуть сягати тисячі-мільйони кубічних метрів.
Передній фронт селевої хвилі може сягати до 15 -25 м заввишки. Сель характеризується значною руйнівною силою. Селі можуть повторюватися декілька разів на рік, але найчастіше – один раз на 2–4 роки.

Фактори небезпеки селів: значна кількість травмувань і людських жертв; завалювання грязьо-кам'яною масою та руйнування будинків і споруд, промислових об'єктів, доріг, мостів, інженерних споруд, систем життєзабезпечення, знищення лісових масивів та значні збитки сільському господарству.

Дії при загрозі селю:

  • Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку та рекомендації про порядок дій.

  • Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

  • Запам'ятайте, що від селевого потоку можна врятуватися лише уникнувши його. При наявності часу завчасно організовується запобіжна евакуація населення.

  • Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

  • Вимкніть електро-, газо- та водопостачання, загасіть вогонь у грубах.

  • Закрийте щільно вікна, двері, вентиляційні та інші отвори.

  • Винесіть із будинку легкозаймисті та отруйні речовини і по можливості заховайте в ямах чи погребах.

  • Виходьте самостійно в безпечні підвищені місця у разі екстреної евакуації (маршрут евакуації повинен бути відомим заздалегідь).

Дії при сходженні селевого потоку:

  • Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

  • Почувши шум потоку, що наближається, негайно підніміться з дна лощини вгору по стоку не менше, ніж на 50-100 метрів. Тому, кого застав селевий потік, врятуватися, як правило, не вдається.

  • Пам'ятайте, що під час руху селевого потоку розкочується каміння великої маси на значні відстані.

Дії після сходження селевого потоку:

  • Повідомте, по можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходу селю.

  • Зберігайте спокій, заспокійте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті селю, оцініть ситуацію.

  • Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

  • Допоможіть, при потребі, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих.

  • Повідомте своїх родичів про свій стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

  • Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

  • Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів.

  • Не поспішайте з оглядом населеного пункту, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

  • Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Запамятайте: якщо людину застав селевий потік, то врятуватися їй, як правило, не вдається.

ПРИРОДНІ ЛІСОВІ ТА ТОРФ’ЯНІ ПОЖЕЖІ

ЛІСОВА ПОЖЕЖА - це неконтрольоване горіння лісових масивів, яке виникає внаслідок природних чинників або викликане штучно.

Лісові пожежі можуть бути низовими або верховими.



Низові розвиваються внаслідок згоряння рослин та їх залишків, розташованих безпосередньо на грунті або на невеликій висоті (1,5-2 м). При цьому полум’я має висоту до 50см, швидкість розповсюдження вогню невелика: 150-200 м/год.

Верхові лісові пожежі розвиваються з низових, однак згоряють ще й нижні яруси дерев та їх крони. Без супроводу низової пожежі довго тривати не можуть. Висота полум’я може досягати 100 м і більше. Вогонь перекидається на значні відстані при швидкості розповсюдження 8-25км/год.

Підземні (грунтові або торф’яні) пожежі виникають часто, як продовження низових або верхових. Заглиблення низового вогню починається біля стволів дерев, після чого розповсюджується у різні боки до декількох метрів на добу.

Торф’яні пожежі можуть і не бути результатом лісових. Вони часто охоплюють великі території і дуже важко піддаються гасінню.



Небезпечні фактори торф’яних пожеж:

  • висока температура в зоні горіння;

  • задимлення великих територій, що подразливо діє на людей і затруднює боротьбу з пожежею;

  • обмеження видимості;

  • негативний психологічний вплив на населення прилеглих поселень.


Під час відпочинку у лісі пам’ятайте:

  • не залишайте вогнище без нагляду;

  • місце розпалювання вогню обкладіть камінням чи обсипте землею (піском);

• коли залишаєте місце відпочинку, обов'язково заливайте вогнище водою або засипайте піском;

• розпалюйте вогнище, по можливості, на місці попереднього.


Якщо ви опинилися в осередку пожежі:

• не панікуйте та не приймайте поспішних , необдуманих рішень;



  • не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

  • з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;

  • якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, увійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

  • будьте обережні в місцях горіння високих дерев – вони можуть завалитися та травмувати вас;

  • гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;

  • під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу чи мобільного зв’язку;

  • особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, адже горіння торфу на поверхні не видно. Враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;

  • після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.



СНІГОВА ЛАВИНА

СНІГОВА ЛАВИНА - швидкий, раптовий рух снігової маси вниз по крутих схилах гір, який являє собою загрозу життю і здоров’ю та завдає шкоди об’єктам економіки і довкіллю.

Розміри лавин можуть бути від декількох десятків до декількох мільйонів кубометрів (тонн).

Швидкість лавини може досягати до 100 м/сек.

Сила удару лавини може досягати до 40 т/м3, а при наявності в лавині чужорідних включень – до 200 т/м3.



Основна небезпека снігових лавин проявляється у вигляді безпосередньої ударної дії на людей та на перешкоди (споруди, будівлі, системи життєзабезпечення).

Фактори небезпеки лавин: значна кількість травмувань і людських жертв; завалювання сніговою масою та руйнування будинків і споруд, доріг, мостів, інженерних споруд, систем життє-забезпечення, знищення лісових масивів.

Рекомендації туристам:

      • не виходьте у гори в снігопад та у негоду;

      • вивчайте перед мандрівкою у гори маршрут свого руху;

      • стежте у горах за зміною погоди;

      • запам'ятайте, що найбільш небезпечний період сходження лавин - весна та літо, від 10-ї години ранку до заходу сонця;

      • уникайте місць можливого сходження лавин

(найчастіше воно трапляється при крутизні схилів понад 30о, якщо схил без чагарнику і дерев - при крутизні 20о; а при крутизні 45о лавини сходять практично після кожного снігопаду).

Дії у разі сходження снігової лавини:

  • зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;

  • почувши шум снігової лавини, що наближається, негайно заховайтеся за скелю, дерево, ляжте на землю, захистіть руками голову, притисніть коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини і дихайте через одяг.


Вас захопила та зносить лавина:

  • виконуйте плавальні рухи і тримайтесь, по можливості, з краю лавини, де швидкість руху менша;

  • спробуйте створити простір навколо лиця і грудної клітини у разі зупинки лавини - це допоможе вашому диханню;

  • не кричіть, якщо ви виявились всередині лавини, сніг повністю поглинає звуки, а крик та безглузді рухи лише позбавлять вас сил, кисню та тепла;

  • не панікуйте та не дозволяйте собі заснути;

  • пам'ятайте, що вас шукають і можуть врятувати протягом деякого часу.


Дії після сходження снігової лавини:

  • повідомте, по можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходу лавини;

  • зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лавини, оцініть ситуацію;

  • вибравшись з-під лавинного снігу самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежте своє тіло, зверніться до лікаря, навіть якщо ви вважаєте себе здоровим;

  • допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;

  • допоможіть, при потребі, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих;

  • повідомте своїх родичів про свій стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;

  • переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;

  • не поспішайте з оглядом населеного пункту, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;

  • дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

ХУРТОВИНИ, СНІГОВІ ЗАМЕТИ

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах внаслідок снігопадів і хуртовин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, сильно впливають на господарську діяльність населення, особливо з наступним різким похолоданням (сильний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу або ожеледь).

Хуртовина – це сильний снігопад з вітром, який створює снігові замети. Сніговий замет—це наметена вітром кучугура снігу.

Фактори небезпеки снігопадів, хуртовин:

  • різко погіршується видимість;

  • переривається транспортне сполучення як в місті, так і між населеними пунктами області, особливо у гірських районах;

  • сильні снігопади в горах приводять до нестійкості сніжного покриву на схилах і сходу лавин;

  • випадання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для обледеніння ліній електропередач, зв'язку, контактних мереж електротранспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що часто призводить до їх руйнування.

Основними характеристиками снігопадів є їх інтенсивність та тривалість, а в залежності від умов та характеру випадання опадів, снігопади можуть бути різних видів:

  • дощ зі снігом ( при позитивній температурі повітря);

  • сніг з дощем ( при температурі близько 0 °C);

  • обложний снігопад;

  • зливовий снігопад або снігова злива;

  • сніговий шквал або сніговий заряд;

  • сніг при ясному небі.

Дії при снігопадах,хуртовинах:

З оголошенням штормового попередження:

- обмежити пересування, особливо на власному транспорті;

- створити вдома необхідний запас продуктів, води, палива;

- виконати герметизацію житлових приміщень, що допоможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.

- у сільській місцевості - терміново заготувати у необхідній кількості корми і воду для тварин.

Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.



Якщо негода застала вас у дорозі під час руху на автомобілі:

  • не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора;

  • по можливості встановити автомобіль двигуном у навітряний бік;

  • періодично виходити із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Запам’ятайте: не занесений снігом автомобіль - хороший орієнтир для пошукової групи.

  • двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення його розморожування (при використанні води у системі охолодження двигуна);

  • при прогріванні двигуна автомобіля важливо не допускати проникнення в кабіну (салон) вихлопних газів; з цією метою необхідно слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом;

  • якщо на дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використовувати один автомобіль як укриття; із системи охолодження двигунів решти автомобілів варто злити воду;

  • ні в якому разі не можна залишати укриття - автомобіль у сильний снігопад (хуртовину), бо орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені і ви можете повністю втратити орієнтацію на місцевості.

ОЖЕЛЕДИЦЯ

Ожеледиця - це шар твердого льоду що утворюється на земній поверхні та предметах при намерзанні краплин дощу або туману.

Щорічно кілька тисяч наших співвітчизників отримують травми в ожеледицю внаслідок падіння.



Щоб уникнути травм - перед виходом з дому слід пам'ятати :

1. Літнім людям краще не виходити з дому у «слизькі дні». Якщо все ж виникла потреба, то не соромтесь узяти палку з гумовим наконечником чи з шипом (лижну палицю). Якщо у вас з собою сумка, то вона повинна бути такою, щоб її можна було носити через плече. Пам'ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.

2. Пам'ятайте, що взуття краще всього одягнути на мікропористій підошві з пружною м'якою основою.

3. Для покращення зчеплення з льодом можна:



  • наклеїти лейкопластир, кусок поролону чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-нахрест). На день-другий такої конструкції вистачить;

  • зчеплення з льодом покращує ще один спосіб - натерти наждачним папером підошву а краще прикріпити його на підошву;

  • намазати на підошву клей типу "Момент" та поставити взуття на пісок, після цього можна сміливо виходити на вулицю;

- найбільш надійним засобом є спеціальні накладки з шипами, які кріпляться на підошву взуття, вони продаються у магазинах.

4. Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводу -небезпечні для здоров'я.



5. Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Щоб зменшити ризик травмування при ходінні в ожеледицю:

  1. Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки не повинні бути зайняті сумками. Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку падіння. Врахувати, що коли поспішаєш, то потрібно вийти з дому раніше.

  2. Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні - впасти. Потрібно навчитися правильно падати. При порушенні рівноваги - швидко присісти, щоб знизити висоту падіння. У мить падіння згрупуватись, напружити м'язи, а торкнувшись землі - обов'язково перекотитися. Удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу на обертання.

  3. Не тримайте руки в кишенях! Це не тільки збільшує можливість падіння, а ще і сприяє переломам кінцівок при падінні.

  4. Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що збільшує вірогідність травмувань.

  5. Не ходіть біля краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.

  6. Остерігайтесь транспортних засобів. Дорогу переходьте у вказаних місцях. Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях автомобіля. Не поспішайте сідати у транспортні засоби загального користування. Пам'ятайте, що у кожну мить ви можете посковзнутися і попасти під колеса.

  7. Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

  8. Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп'яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп'яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що створює згодом додаткові проблеми та неприємності.

  9. Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

  10. Водії! Обмежте користування транспортними засобами при ожеледиці! При необхідності, виїжджайте тільки на справних транспортних засобах. Дотримуйтесь правил дорожнього руху!



Будьте обережні під час грози!

Гроза – це атмосферне явище, що пов’язане з розвитком потужних купчасто-дощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом .

Найбільшу небезпеку для людини під час грози становить можливість ураження атмосферним електричним розрядом (блискавкою).

Електричний розряд може виникати всередині хмари, між хмарами або між хмарою та землею.
Вражаюча дія атмосферної електрики обумовлена насамперед дуже високою напругою (до 10 000 000 вольт) і потужністю розряду, але крім того, поряд з електротравмою потерпілий може бути відкинутий повітряною вибуховою хвилею й отримати травматичні ушкодження, зокрема черепа.

При уражені блискавкою у потерпілого виникають місцеві та загальні порушення, судомні скорочення м’язів, зупинка дихання, на шкірі з’являються опіки. Така травма може статися і тоді, коли людина знаходиться навіть поряд з місцем безпосереднього удару блискавки. При цьому ушкодження на шкірі, що виникають, нагадують опіки I – IV ступеня

Більш небезпечні загальні прояви, які розвиваються в результаті впливу на нервову систему. Можуть розвиватися галюцинації, мозкові порушення. Часто хворі скаржаться на сильний головний біль і різь в очах, порушення зору і повну сліпоту (відшарування сітківки), шум у вухах. В окремих випадках можуть з’явитися порушення слуху, кровохаркання, набряк легень.

Неврологічні розлади (параліч, гіперестезія та ін.) можуть зберігатися тривалий час і вимагають наполегливого лікування.


Як уберегтися від удару блискавки?

  • На відкритій місцевості не можна ховатися під опорами електропередач та мостів, високими деревами, особливо поодинокими. Причому найбільш небезпечними з них є: дуб, тополя, ялина та сосна. Дуже рідко блискавка влучає у вербу і клен, а найменш вірогідне її влучання у кущі.

  • Іноді під час грози утворюється надзвичайно небезпечна кульова блискавка. З метою запобігання проникнення кульової блискавки всередину приміщення закрийте вікна, двері, димоходи і вентиляційні отвори; якщо в домі пічне опалення, не розпалювати грубу.

  • Під час грози не підходьте близько до електропроводки, блискавковідводу, водостоків з дахів, антен, вимкніть телевізор, комп’ютер та інші електропобутові прилади, не користуйтеся телефонним звязком. Небезпечними можуть бути і металеві предмети, тож не варто перебувати поряд із ними.

  • Категорично забороняється розмовляти по мобільному телефону під час грози!

  • Якщо ви перебуваєте в лісі, то сховайтеся в його низькорослій ділянці .

  • Не перебувайте у водоймі або поблизу неї, не купайтеся під час грози та не плавайте на човні. Відійдіть від берега, спустіться з підвищеного місця в низину.

  • У степу, полі при відсутності укриття не лягайте на землю, підставляючи електричному струму все своє тіло, воно повинно мати якнайменше точок дотику із землею, а сядьте навпочіпки в балці, яру або іншому природному заглибленні, обхопивши ноги руками.

  • На відкритому просторі краще присісти у суху яму, траншею, а у горах краще уникати різних виступів і підвищень

  • Якщо ви їдете на велосипеді або мопеді, зупиніться, покладіть їх на землю і відійдіть від них на 20-30 м.

  • Якщо гроза застала вас в автомобілі, можете не залишати його, але закрийте вікна і опустіть антену радіоприймача.

КУЛЬОВА БЛИСКАВКА

Кульова блискавка - одне із найбільш дивних явищ на нашій планеті.

Вона здавна захоплює людей. Її поведінка не піддається логіці. Кульова блискавка існує всупереч багатьом законам фізики. Також вона відома своїми руйнівними діями.
Її бачили сотні людей упродовж сотень років майже в кожній країні світу, але вона як і раніше залишається загадкою.

Кульова блискавка зазвичай з'являється у грозову, штормову погоду; часто, але не обов'язково, поряд зі звичайними блискавками. Проте є безліч свідчень її спостереження в сонячну погоду. Найчастіше вона як би «виходить» з провідника або породжується звичайними блискавками, інколи спускається з хмар, в рідкісних випадках — несподівано з'являється у повітрі або, як повідомляють очевидці, може вийти з будь-якого предмета (дерево, стовп). Вона рухається приблизно зі швидкістю ходьби, приблизно в метрі над землею, і її присутність триває близько десяти секунд. Люди стверджують, що бачили кульові блискавки, які входили у будинок через закриті шибки, але подальші дослідження вікон не виявили пошкоджень або навіть зміни кольору скла.

Впізнати кульову блискавку дуже легко, незважаючи на різноманітність її видів. Звичайно, вона має форму кулі, що світиться як лампочка на 60-100 Ватт. Значно рідше зустрічаються блискавки схожі на грушу, гриб чи краплю, або такої екзотичної форми, як млинець або лінза. Проте розмаїття кольорової гами просто вражає:від прозорого до чорного, але лідирують все ж відтінки жовтого, помаранчевого та червоного. Колір може бути неоднорідним, інколи кульові блискавки змінюють його, як хамелеон.

Розмір кулі коливається від декількох сантиметрів до декількох метрів, проте частіше вони зустрічаються діаметром 10-20 сантиметрів.

Траєкторія польоту кульової блискавки практично непередбачувана – вона і поводиться непередбачено, як крапля води на розпеченій сковороді. Блискавка може залишити після себе дірку у дверях, а може – лише запах озону.

Кульові блискавки незрозумілим чином вилітають із електричних розеток у будинку і «просочуються» через найменші щілини в стінах і вікнах, перетворюючись у «сосиски», після чого приймають звичну свою форму. При цьому не залишається ніяких оплавлених чи обгорілих слідів. Вони або можуть спокійно висіти на одному місці на невеликій відстані від землі, або зненацька кудись нестися із швидкістю 8-10 метрів за секунду.

Зустрівши на своєму шляху людину або тварину, блискавки можуть триматися від них на великій відстані та поводити себе мирно, а можуть і напасти, обпалити або вбити, після чого або розтанути без сліду, або вибухнути з жахливим гуркотом.

Проте, незважаючи на це, число травмованих чи вбитих кульовою блискавкою відносно незначне – всього 9 відсотків. Найчастіше блискавка, покружлявши над місцевістю, зникає, не причинивши ніякої шкоди. Якщо вона з’явилася у будинку, то, як правило, «просочується» назад на вулицю і тільки там розтає.



Якщо ви зустрілися з кульовою блискавкою:

  • не варто робити різких рухів і, тим більше, втікати від неї, бо це може викликати повітряний вихор, по якому згусток енергії полетить цілеспрямовано за вами. Відірватися від кульової блискавки можна тільки на автомобілі, проте ніяк не своїм ходом;

  • спробуйте тихенько звернути з шляху блискавки і триматися подалі від неї, але не повертатися до неї спиною;

  • якщо ви знаходитеся у приміщенні – неспішно підійдіть до вікна та відчиніть кватирку. З великою вірогідністю блискавка вилетить назовні;

  • тримайтеся подалі від електроприладів та електропроводки;

  • не торкайтеся металевих предметів;

  • ні в якому разі не кидайте нічого в кульову блискавку! Вона може не просто зникнути, а вибухнути, як міна, і тоді важкі наслідки (опіки, травми, інколи втрата свідомості і зупинка серця) вам забезпечені;

  • добре було б встигнути взяти в руки який-небудь предмет (тільки не металевий!) та виставити перед собою. Якщо кульова блискавка «прилипне» до нього – обережно покласти предмет на підлогу та постаратися повільно вийти з приміщення, не викликаючи коливань повітря.

  • якщо ж кульова блискавка зачепила людину і вона втратила свідомість, то необхідно перенести її добре провітрюване приміщення, тепло закутати, зробити штучне дихання та обов’язково викликати швидку медичну допомогу.


Рекомендації для населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру

Радіаційна небезпека



Факторами радіаційної небезпеки є: забруднення навколишнього середовища радіоактивними матеріалами внаслідок аварії на АЕС, перевезення радіоактивних речовин різними видами транспорту або ядерного вибуху, яке становить небезпеку для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів).

Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:

- При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.

- Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

- Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

- Зменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

- Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте в герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

- Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.
Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

-З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону у 40 - 100 разів.

- Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.

- Зменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.

- Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на склянку молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

- Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.

- По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.

- Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.

- З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або мильним розчином . Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

- Не слід знаходитися під дощем чи снігом без парасольки, ховатися від дощу під деревами, лежати або сидіти на траві.

- Уникайте пилу, що підіймається автомобілями та вітром.

- Не збирайте гриби, ягоди, квіти.

- Купатися у відкритих водоймах та перебувати на пляжах забороняється!

- Перед вживанням їжі та питтям необхідно прополоскати рота чистою водою, ретельно вимити руки.



- Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА

Аварії на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак хлористий водень та інші. Це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) НХР:

  • забруднення навколишнього середовища,

  • небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.),

  • внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка