Національної академії мистецтв



Сторінка4/13
Дата конвертації31.03.2017
Розмір3.25 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Є.Г. Савчук – хормейстер, академік (2004 р.), Герой України (2009 р.), народний артист України, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського, генеральний директор і художній керівник Національної хорової капели «Думка».

Протягом року Є. Савчук продовжував очолювати Національну капелу, яка перебуває в авангарді пропаганди української хорової музики за кордоном та прем’єрних виконань творів світової класики й сучасних українських композиторів у нашій країні.

У 2009 році уславлений колектив святкував 90-річний ювілей. Хорова капела «Думка» – справжня перлина вітчизняного хорового мистецтва, унікальний творчий організм, який передає вікову енергетику композиторської творчості минулих століть, запалює душі слухачів потужним вогнем думки композиторів-сучасників. Її керманичу за видатні заслуги у музичному мистецтві було присвоєно почесне звання «Герой України».



Концертна діяльність капели багатопланова та вельми насичена:

  • січень – участь в урочистому концерті на відзначення 80-річчя Патріарха Київського та всієї Русі-України Філарета;

  • лютий (18 лютого) – спільно з Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України виконано «Страсті за Матфеєм» Й.С. Баха;

  • березень (9 березня) – до дня народження Т.Г. Шевченка в Національній опері України відбулась прем’єра кантати «Гамалія» академіка М. Скорика; 24 березня в м. Ніжин відбувся концерт капели, де виконано «Всенощное бдение» С. Рахманінова;

  • квітень (4, 20, 23, 24 квітня) – концерти а-капела у НМАУ ім. П.І. Чайковського, Софійському соборі, Національній філармонії України та Національному палаці мистецтв «Україна»;

  • травень (3–9 травня) – відбулись гастролі до Польщі (Ченстохов, Плоцьк), де були виконані «Всенощное бдение» С. Рахманінова та «Реквієм» В. А. Моцарта. В Києві в Органному залі у виконанні капели прозвучав «Реквієм» Дж. Верді;

  • червень (11 червня) – в Національній опері України спільно з симфонічним оркестром Національної філармонії прозвучала Симфонія № 8 Г. Малера; 16 червня – капела брала участь у музичному фестивалі в м. Луцьк з прем’єрним показом «Свадебки» І. Стравінського та сольною програмою а-капела; 23 червня – виступ в концерті, що відбувся в Національній опері України.

  • серпень – з 12 по 30 серпня пройшли гастрольні подорожі до Німеччини та Франції з виконанням двох програм а-капельного співу, а також концерти з творів Г. Малера, Дж. Верді та С. Рахманінова;

  • вересень – в м. Одесі відбулися два концерти: сольний а-капельний та виконання Симфонії № 9 Л. ван Бетховена; 26 вересня в Києві капела взяла участь у ХХ ювілейному Міжнародному фестивалі сучасної музики НСКУ «Київ Музик Фест» з новим твором народного артиста, лауреата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Г. Ляшенка – симфонія на слова Б.-І. Антонича та взяла участь у святковому концерті, присвяченому 80-річчю з дня народження Д. Павличка, з творами А. Кос-Анатольського та прем’єрним виконанням творів академіка Є. Станковича (28 вересня);

  • жовтень – концерти-вшанування 70-ліття О. Костіна (6 жовтня) з виконанням його ораторії «Йосиф Флавій» та 70-ліття члена-кореспондента НАМУ Л. Дичко (24 жовтня) – перше концертне виконання Концерту для хору А. Веделя з розшифровкою та за редакцією Л. Дичко та кантати композиторки на тексти старовинних українських пісень «Червона калина»;

  • листопад – концерт-прем’єра в Національній філармонії – єпископ Ілларіон (Алфєєв), «Страсті за Матфеєм» спільно з симфонічним оркестром Національної філармонії (Київ, 23 листопада) та прем’єрне виконання ораторії «Скорбна Мати» на вірші П. Тичини представника львівської композиторської школи Ю. Ланюка (Львів, 28 листопада);

  • грудень – урочистий концерт до 90-річчя з дня заснування капели «Думка» у Національній філармонії, де прозвучали твори К. Стеценка, О. Кошиця, М. Леонтовича, В. Сильвестрова, Є. Станковича (1 грудня); Вечір у Національній філармонії, присвячений 20-й річниці падіння берлінської стіни (5 грудня); спільно з симфонічним оркестром Львівської філармонії виконано «Реквієм» Дж. Верді (Львів, 10 грудня); гастролі до столиці Росії Москви, де в Українському домі відбувся концерт української музики (15 грудня).

Академік Є. Савчук протягом звітного року віртуозно поєднував концертно-гастрольну діяльність з викладацькою, науковою, педагогічною та громадською на посаді завідувача кафедри хорового диригування НМАУ ім. П.І. Чайковського, професора НМАУ, секретаря ВСМДУ, голови хорового товариства ім. М. Леонтовича та голови Київського обласного відділення ВСМДУ.

Дійсний член (академік) НАМУ М.М. Скорик – композитор, Герой України (2008 р.), народний артист України, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського та Львівської музичної академії ім. М.В. Лисенка.

Секрет творчого успіху академіка, безперечно, лежить у площині феноменальної працездатності. Протягом року продовжував працювати завідувачем кафедри історії української музики в НМАУ ім. П.І. Чайковського та завідувачем кафедри композиції у Львівській національній музичній академії ім. М.В. Лисенка, проводив майстер-класи, керував творчою та науковою роботою студентів, аспірантів та пошукувачів.

Як співголова Національної спілки композиторів України та голова Львівської організації Спілки композиторів України провадив напружену громадську роботу. Також працював художнім керівником Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест», Головою центру музичної україністики при НМАУ ім. П.І. Чайковського.

За цей рік митцем було написано та виконано такі твори та транскрипції:


  • Концерт № 6 для скрипки та симфонічного оркестру. Прем’єри відбулись у м. Києві (червень) та у м. Львові (листопад);

  • транскрипції П’яти фортепіанних п’єс М. Равеля «Відображення» для симфонічного оркестру. Прем’єра відбулась у м. Києві (вересень);

  • «Балада про Дніпро» для басу та симфонічного оркестру на текст М. Гоголя: прем’єра у м. Києві (жовтень);

  • транскрипція «Картинок з виставки» М. Мусоргського для струнного квартету (листопад).

За звітний період відбулись авторські концерти академіка М. Скорика у США на літньому фестивалі в м. Гантер (штат Нью-Йорк), а також у мм. Луцьку, Вінниці, Києві та Тернополі.

На музичних фестивалях у Кракові та Міколові композитор виступав як виконавець власних творів. Як диригент М. Скорик провів ряд концертів з Львівським симфонічним оркестром та камерним оркестром «Київські солісти», де виконувались різножанрові композиції митця.

Дійсний член (академік) НАМУ Є.Ф. Станкович – композитор, Герой України (2009 р.), академік-засновник НАМУ (1996 р.), голова Національної спілки композиторів України, завідувач кафедри композиції, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського.

Творча робота Є. Станковича – основна магістраль життєдіяльності митця. За звітний період ним написано:



  • музику до балету під умовною назвою «Оживша легенда» для Національного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка;

  • закінчено роботу над квартетом для скрипки, альта, віолончелі та фортепіано;

  • створено ряд хорових творів на вірші Д. Павличка.

Відповідно до індивідуального плану академіком проведено десятки майстер-класів та творчих консультацій з молодими композиторами мм. Львова, Харкова, Києва, Донецька, Одеси. Також відбулись відкриті лекції композитора, присвячені Міжнародному дню науки, Міжнародному Дню музики тощо. Є. Станкович постійно бере участь у науково-творчих семінарах, круглих столах, науково-творчих конференціях, прес-конференціях з питань сучасного музичного мистецтва.

Академік неодноразово виступав у пресі, на радіо, телебаченні, наголошуючи на фінансово незахищеному стані музичної культури, привертаючи увагу громадськості до необхідності збереження національної самобутності, духовних надбань та цінностей у часи тотальної глобалізації та споживацького ставлення до життя.

Як завідувач кафедри композиції НМАУ ім. П.І. Чайковського багато уваги приділяв творчому зростанню і вихованню молодих композиторів, керував численними творчими проектами. Резонансною подією у музичному житті столиці став концерт (4 грудня 2009 р.) з творів студентів та випускників класу професора Є. Станковича – своєрідна демонстрація та ствердження різноманітних талантів молодого покоління митців та вшанування ними унікального педагогічного дару їх педагога-наставника і друга.

Є. Станкович працював членом журі Першого Всеукраїнського конкурсу камерних оркестрів у м. Києві, брав участь у засіданнях ряду художніх рад.

Як голова НСКУ постійно займався нагальними проблемами Спілки композиторів України, життєдіяльність якої опинилась під загрозою. Брав участь в організації, підготовці та проведенні найбільших в Україні музичних фестивалів «Київ Музик Фест» та «Музичні прем’єри сезону», які щорічно проводить НСКУ.

Чималим виглядає список концертних виконань творів композитора:



  • Міжнародний фестиваль Memfis – Falera у Швейцарії;

  • на Міжнародному конкурсі фортепіанних дуетів у м. Ніці (Франція) прозвучав твір для двох фортепіано «Гірські прадавні танці Верховини»;

  • на Міжнародному конкурсі ім. Д. Біди у м. Львові твір «Соната серенад» для флейти та фортепіано був обов’язковим твором для виконання конкурсантами;

  • «Поема» для скрипки і фортепіано виконувалась у Польщі та Англії;

  • твори для ударних інструментів виконувались в Данії та Швеції;

  • Національний симфонічний оркестр Київської філармонії (гол. дир. М. Дядюра) виконував сюїту з балету «Вікінги» на гастролях у Франції, Швейцарії, Ліхтенштейні.

Відбулись концерти з творів композитора в ряді інших країн, а також авторські вечори Є. Станковича в м. Одесі (симфонічний оркестр) та м. Києві (дир. Р. Кофман).

Протягом звітного періоду твори композитора неодноразово виконувались різними музичними колективами України, серед яких: Національний академічний український народний хор ім. Г. Верьовки, Національна хорова капела «Думка», камерний хор «Кантус», симфонічний оркестр радіо і телебачення, Одеський симфонічний оркестр, камерні оркестри «Київська камерата», «Київські солісти» та ін. З незмінним успіхом продовжує сценічне життя на підмостках Національної опери України балет Є. Станковича «Ніч перед Різдвом» за сюжетом геніального М. Гоголя, 200-річний ювілей якого українська мистецька громада святкувала в цьому році.

За видатну творчість академіку Є. Станковичу присвоєно почесне звання Героя України.

Дійсний член (академік) НАМУ О.С. Тимошенко – хормейстер, народний артист України, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського, академік-засновник НАМУ (1996 р.), академік-секретар відділення музичного мистецтва, член Президії НАМУ.

Значною подією для НАМУ та музичного відділення стало проведення Всеукраїнської мистецької акції «Мистецтво молодих – 2009» в м. Львові спільно з Львівською національною музичною академією ім. М.В. Лисенка. Академіком-секретарем була підготовлена й затверджена концепція і програма акції на Президії Академії мистецтв України. В рамках акції О.С. Тимошенко виступав перед учасниками наукової конференції «Музичне мистецтво ХХІ століття». Варто підкреслити думку організаторів акції «Мистецтво молодих» щодо тематичного вектора науково-практичної конференції «Музичне мистецтво ХХІ століття»: «Назва конференції дуже точно відображає тематичне спрямування доповідей, представлених на форумі молодих вчених... Нова генерація дослідників обирає вельми широке коло тем і проблем, пов’язаних з буттям музичного мистецтва в сучасному глобалізованому суспільстві. Традиційні підходи аналітичного та історичного музикознавства збагачуються новими і відродженими після багатьох десятиліть заборони сферами буття музики. При всьому різноманітті тематики підкупає прагнення молодих вчених знайти оригінальний ракурс бачення фундаментальних питань музичної науки, вивести її на ширші обрії гуманістичного світогляду, вписати музику як один із центральних елементів синергетичної єдності духовного образу світу».

Академіком О.С. Тимошенком була проведена прес-конференція, де він відповідав на запитання учасників наукової конференції та представників засобів масової інформації. Як голова журі конкурсу О.С. Тимошенко під час заключного концерту молодих виконавців України виступив з привітаннями творчої молоді, науковців, організаторів та вручив найкращим молодим музикантам Золоту і Срібну медалі НАМУ та Почесні дипломи. Президія НАМУ визнала, що акцію було підготовлено та проведено на високому професійному рівні, як організаційному, так і науково-творчому.

За звітний період динаміка творчої роботи академіка-секретаря відділення вражає інтенсивністю та надзвичайною результативністю. Він брав участь у багатьох міжнародних наукових конференціях, серед яких «Композитор і сучасне соціокультурне середовище» (співголова оргкомітету), м. Київ; «Проблеми сучасного хорового мистецтва», м. Базель, Швейцарія; «Мистецька педагогічна освіта: методологія, теорія, практика», м. Київ тощо. Також провів ряд майстер-класів та наукове консультування в музичних академіях, творчих колективах м. Мюнхена (Німеччина), м. Базеля (Швейцарія), в містах України – Києві, Ніжені, Вінниці, щиро передаючи свій унікальний педагогічний досвіт викладачам та молодим музикантам.

Підтримуючи високий авторитет Академії, О.С. Тимошенко виступав на Хоровій асамблеї – 2009 «Господи, Господи, силою твоєю» та Хоровій асамблеї з нагоди 95-річного ювілею Героя України, почесного члена НАМУ П.І. Муравського.

Протягом року академіком О.С. Тимошенком підготовлено ряд наукових матеріалів для наукових збірників НАМУ, НМАУ, періодичних видань, написано статті та рецензії на книги різних авторів, серед яких «Теорія ладової відносності» В.В. Cелинського тощо.

О.С. Тимошенко продовжує активну педагогічну діяльність в НМАУ як професор кафедри хорового диригування. Також він працював членом журі міжнародних та всеукраїнських конкурсів, фестивалів хорового мистецтва (м. Прага, Чехія; м. Цюріх, Швейцарія; м. Вінниця та м. Київ, Україна). Впродовж 2009 року працював членом Вищої ради міжнародної суспільно-патріотичної фундації «Дні України» і є одним з авторів програми «Дні України в Європі – 2009», які успішно пройшли в Князівстві Монако (Монте-Карло) і мали великий міжнародний резонанс. Важливою для молодого покоління українських музикантів стала урочиста зустріч із митцем з нагоди ювілейного року класика світової музики Й. Гайдна в Київській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті ім. М.В. Лисенка.

У 2009 році академік здійснив близько 12 виступів у теле- та радіопередачах, присвячених проблемам сучасного музичного мистецтва, діяльності НАМУ, асоціації діячів музичного мистецтва, питанням хорового мистецтва та міжнародних зв’язків. Продовжує працювати президентом Асоціації діячів музичної освіти і виховання, головою наглядової ради Національної заслуженої академічної хорової капели «Думка», членом координаційної ради Національної всеукраїнської музичної спілки, віце-президентом Міжнародного товариства «Друзі України у Швейцарії», членом правління Всеукраїнського товариства «Україна–Світ», членом правління Українського відділення при Міжнародній музичній Раді ЮНЕСКО, президентом Грін Крос Україна.

Упродовж року брав участь у підготовці річної сесії Загальних зборів НАМУ, де виступав з доповіддю, керував роботою бюро відділення, проводив збори відділення музичного мистецтва. Як член Президії НАМУ у звітний період працював відповідно до планів роботи НАМУ, брав участь у її роботі, звітуючи та фахово висвітлюючи актуальні питання роботи відділення. Як академік-секретар відділення постійно проводив зустрічі, наради з членами відділення, вирішуючи нагальні питання не тільки відділення, а й НАМУ. Саме завдяки активній творчій позиції свого керманича відділення музичного мистецтва у звітний період працювало стабільно та відповідно до рішень сесії Загальних зборів НАМУ 2009 року та постанов Президії.

Дійсний член (академік) НАМУ М.І. Чембержі – композитор, академік (2001 р.), народний артист України, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського, заступник академіка-секретаря відділення музичного мистецтва НАМУ, ректор Київської дитячої Академії мистецтв (1994 р.).

Підсумок наукової роботи академіка упродовж звітного періоду складають його численні розвідки:

1. Дива пухнастої зими: український фольклор зимового циклу: Науково-методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009. – 88 с.

2. Робота зі студентами-композиторами у сучасних соціокультурних умовах // Композитор і сучасне соціокультурне середовище: Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. – К., 2009. – Вип. 75. – С. 230–234.

3. Становлення системи професійної мистецької освіти в Україні: історія і сучасність (Розділ навчального посібника) // Мистецтво у творчому розвитку особистості / АПН України (1 др. арк., у друці).

4. Мистецький навчальний заклад у художньому дискурсі міста // Динаміка культуротворчих процесів в Україні / Інститут культурології НАМУ (0,5 др. арк., у друці).

5. Михайло Чембержі: «Духовна вакцинація – найкращий захист від будь-якої кризи» // Дзеркало тижня. – 2009. – 31 січня – 6 лютого.

6. Музично-поетична композиція: особливості жанру // Композитор і сучасне соціокультурне середовище: Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського (у друці).

7. Ранкові роздуми про вічне: Монографія / Рукопис, 6 др. арк.

Знаковою є участь митця у роботі редакційних колегій періодичних наукових та науково-популярних видань, таких як «Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва», «Мистецтвознавчі записки», «Всесвітня література та культура у навчальних закладах України», «Початкова школа», «Обдарована дитина», «Світло» тощо.

Рік за роком М. Чембержі плідно працює як голова та член журі багатьох міжнародних та всеукраїнських мистецьких конкурсів, серед яких «Дитяче Євробачення – 2009» (співголова журі) та великої кількості фахових творчих конкурсів юних вихованців Київської дитячої Академії мистецтв (голова журі) – конкурси відбуваються з квітня по грудень поточного року.

Композиторська діяльність за звітний період:



  • Концерт для клавесина з оркестром;

  • Світ довкола: Цикл дитячих пісень-картинок на слова Л. Ямковського. – К.: Мелосвіт, 2009. – 20 с.

Вагомою частиною діяльності академіка є участь у наукових конференціях, на яких відбувається безпосередній обмін науковими відкриттями та найсучаснішими методичними розробками;

  • Міжнародна науково-практична конференція «Композитор і сучасне соціокультурне середовище» (м. Київ, НАМУ, НСКУ, у рамках фестивалю «Музичні прем’єри сезону», 7 квітня 2009 р.);

  • Всеукраїнська науково-практична конференція «Динаміка культуротворчих процесів в Україні» (м. Київ, Інститут культурології НАМУ, 12 червня 2009 р.) та ін.

Науково-публіцистична діяльність М.І. Чембержі – це постійна пропаганда сучасних тенденцій педагогічної науки та використання досвіду знаменитих педагогів сучасної України у мистецьких закладах, а також численні виступи на радіо та телебаченні, інтерв’ю в українській пресі.

Як ректор дитячої Академії та професор кафедри композиції НМАУ приділяв багато уваги підготовці наукових кадрів:



  • консультування здобувачів наукових ступенів та асистентів-стажистів творчих навчальних закладів, які працюють у КДАМ;

  • наукове керівництво: асистентка-стажистка В. Єфіменко (НМАУ ім. П.І. Чайковського);

  • творчо-експериментальна діяльність з реалізації авторської концепції мистецької освіти у Київській дитячій Академії мистецтв.

Член-кореспондент НАМУ В.М. Апатський – виконавець-соліст (фаготист), народний артист України, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського.

Наукова діяльність:

1. Завершено роботу над І томом монографії у двох частинах «История духового музыкально-исполнительского искусства». Книга побачить світ у січні–лютому 2010 року.

2. Працював над завершенням ІІ тому цієї ж монографії.

3. Опубліковано 2 статті: «Роль гортани в игре на духовом инструменте» (Київ, 2009 р.) та «Музикант, учений, педагог» (про творчу спадщину та мистецтво видатного диригента В. Тольби, Ніжин, 2009 р.).

4. Написано 2 статті: «Музыкант многогранной одаренности» (про творчість відомого диригента А. Власенка) та «Анатомические и психо-физиологические основы игры на духовом инструменте».

Педагогічна робота науковця:

1. Протягом року було прочитано цикл лекцій на кафедрі духових інструментів Гуманітарного університету (м. Рівне):



  • «Класифікація, акустична природа та конструктивні елементи духових інструментів»;

  • «Попередня, чи загальна, постановка виконавського апарату духовика»;

  • «Виконавський апарат музиканта-духовика, специфіка його будови та функціонування».

2. Виступав з науковою доповіддю на тему «Роль гортани в игре на духовом инструменте» на Другій всеукраїнській науково-практичній конференції «Вокальне та інструментально-духове мистецтво: наукові та науково-методичні паралелі» (м. Київ, 2009 р.).

3. Підготував студента свого класу в НМАУ М. Крещенського для участі у І Міжнародному конкурсі фаготистів у м. Москві в листопаді 2009 року, де він завоював диплом конкурсу. Ще один чудовий музикант-випускник класу В. Апатського К. Старовицький отримав посаду соліста оркестру Академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва.

4. Працював членом журі та підготував трьох студентів для участі в П’ятому міжнародному конкурсі виконавців на духових інструментах ім. Д. Біди, де всі троє стали лауреатами відповідно першої, другої та третьої премій конкурсу.

5. У квітні 2009 р. очолив роботу журі П’ятого всеукраїнського конкурсу на краще виконання твору французьких композиторів.

6. Під науковим керівництвом члена-кореспондента В. Апатського завершив роботу над дисертацією докторант В. Качмарчик («Німецьке флейтове мистецтво ХVІІІ–ХІХ століть»).

За видатні заслуги у галузі духового мистецтва України та славне героїчне минуле В. Апатський був нагороджений дипломом Митрополита Київського та всієї України «За віддане служіння Україні» та медаллю «Партизан Білорусі» (2009 р.).

Член-кореспондент НАМУ І.-Я.Д. Гамкало – диригент Національної опери України, музикознавець, народний артист України, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського. Цього року І. Гамкало – видатний диригент сучасності – святкував своє 70-річчя. Пишним було вшанування його блискучої майстерності. На ювілейний спектакль маестро – «Князь Ігор» О. Бородіна – у Національній опері України (травень 2009 р.) прийшли численні прихильники його непересічного таланту, серед яких були й академіки НАМУ, колеги-музиканти, учні. За високий професіоналізм, дивовижну енергію творення музичних шедеврів та за феноменальні наукові здобутки вченого-енциклопедиста І.-Я.Д. Гамкала було нагороджено Золотою медаллю НАМУ та Почесною грамотою Верховної Ради України.

Наукова робота вченого вирізняється як розмаїттям форм, так і жанровими різновидами. Це ряд наукових статей та рефератів, серед яких:

1. Стаття «Сільській школі 100 років», журнал «Українська культура», 2008, № 12.

2. Стаття «Йосип Гошуляк – володар унікального голосу», газета «Гомін України», Торонто, Канада (25.11.2008).

3. Статті про українських композиторів в Українській музичній енциклопедії, том ІІ, вийде друком цього року.

4. Статті про диригентів в Українській музичній енциклопедії, том ІІІ, редагування Словника – в стані підготовки.

5. Енциклопедія сучасної України. Підготовка до друку ІХ тому, а також редагування Словника, статей з музики, власні статті.

6. Реферат «Микола Аркас і його внесок в українську музичну культуру» – презентація двотомника В. Жадька «Микола Аркас».

Працюючи членом Головної редакційної колегії Енциклопедії сучасної України та науковим редактором, І. Гамкало підготував до випуску VIII том видання, де не тільки рецензував усі музичні статті, а й є автором багатьох з них. Натхненній творчій роботі науковця ми завдячуємо виходом у світ мультимедійного альбому на CD «Золоті сторінки української культури», де І. Гамкало є упорядником розділу «Музика» і автором передмови українською та англійською мовами. Також член-кореспондент – упорядник музичної частини та автор передмови українською й англійською мовами мультимедійного альбому на DVD «Перлини української культури». Протягом звітного періоду митець працював членом Експертної ради Міністерства культури і туризму та рецензентом творчого звіту областей України, доповідав на Президії НАМУ «Про стан сучасного музичного мистецтва в Україні» та викладав в НМАУ ім. П.І. Чайковського.

Творча та музично-просвітницька робота І. Гамкала завжди дивує не тільки кількістю, а й якісними характеристиками, бо найприскіпливіша особиста оцінка своєї творчості постає в нього основною мотивацією для здобуття все більших висот майстерності. Серед визначних творчих звершень необхідно згадати:


  • диригування оперними виставами «Мойсей» академіка НАМУ М. Скорика, «Запорожець за Дунаем» С. Гулака-Артемовського, «Царева наречена» М. Римського-Корсакова, «Князь Ігор» О. Бородіна та концертами оперної музики на сцені Національної опери України. 23 березня 2009 р. виставу «Царева наречена» М. Римського-Корсакова, присвячену 35-річчю творчої діяльності народної артистки України М. Стефюк, було записано для телесюжету телеканалом «1+1»;

  • прем’єра літературно-музичної вистави «Майська ніч, або Утоплена» за однойменною повістю М. Гоголя та оперою М. Лисенка, присвяченої 200-річчю письменника за участю читця А. Паламаренка, солістів філармонії, хору та симфонічного оркестру Національної радіокомпанії. Телезапис від 24 червня 2009 р.

Музично-просвітницька робота налічує понад 20 виступів на телебаченні та радіо, web-конференціях:

1. Передача літературно-музичної композиції за поемою «Сон» Т. Шевченка на музику Б. Лятошинського з Колонного залу філармонії, диригент та автор музичної композиції (19 січня 2009 р.).

2. Web-конференція з І. Гамкалом як з лауреатом Загальнонаціональної програми «Людина року – 2008» у номінації «Митець року» (21 січня).

3. Програма в живому ефірі, присвячена 130-річчю С. Людкевича (21 січня).

4. Телеканал «Культура» – передача літературно-музичної вистави за поемою «Гайдамаки» Т. Шевченка на музику К. Стеценка та Р. Глієра з Колонного залу філармонії. Диригент та автор композиції (21 січня).

5. Телеканал «Культура» – передача літературно-музичної вистави «Думи мої» за поезією Т. Шевченка на музику М. Лисенка. Диригент та автор композиції (23 січня).

6. Телеканал «Культура» – передача прем’єри опери В. Кирейка «Бояриня». Диригент-постановник (25 лютого).

7. Закордонна служба Укррадіо. Передача, присвячена видатній співачці Є. Чавдар (27 квітня) та передача «М. Аркас і його місце в світовій музичній культурі» на І програмі Укррадіо (3 травня).

8. Телеканал «Культура» – програма, присвячена фіналу Дев’ятої симфонії Л. Бетховена у виконанні капели «Думка» та Національного симфонічного оркестру. Вступне слово з аналізом фіналу симфонії та визначення його місця в світовій музичній культурі (30 квітня).

9. Передача з Колонного залу філармонії літературно-музичної вистави «Майська ніч, або Утоплена» за повістю М. Гоголя та оперою М. Лисенка (8 серпня).

10. Інтерв’ю в документальному фільмі, присвяченому видатному диригентові В. Тольбі, з нагоди 100-річчя від дня його народження (11 листопада) тощо.

Багато часу маестро віддає й музично-громадській роботі. Він є членом комітету з присудження Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, членом журі премії НСКУ ім. М. Вериківського та членом музичної секції Ради товариства «Україна–Світ». І. Гамкало – почесний президент товариства «Україна–Вірменія», голова Наглядової ради Національної філармонії України, член Європейської академії Музичного театру та член трьох творчих спілок: НСКУ, театральних діячів та ВНМС.

Член-кореспондент НАМУ Л.В. Дичко – композитор, народна артистка України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, професор НМАУ, секретар НСКУ. За звітний період (квітень – листопад 2009 р.) творчо сполучала композиторську, педагогічну, громадську діяльність з численними майстер-класами та лекційними виступами.

У жовтні 2009 року Л. Дичко відсвяткувала 70-річний ювілей. За створення неповторного хорового стилю, продовження унікальної традиції духовної музики України та за плідну працю в сфері організації музичного життя нашої держави була нагороджена орденом Ярослава Мудрого V ступеня, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та Золотою медаллю НАМУ. Ряд авторських концертів та творчих зустрічей видатного музиканта відбулися в різних куточках нашої країни та за кордоном. Десятки творчих колективів виконували оригінальні музичні фрески композиторки протягом року:



  • хоровий концерт духовної музики в Михайлівському Золотоверхому соборі, виконаний силами дитячих хорових колективів «Вогник», «Веснянки», «Ярославна», хору хлопчиків та юнаків ДЧХК ім. Л. Ревуцького. Серед класичних творів і творів сучасних українських композиторів прозвучали твори «Благослови, душе моя, Господа» з Літургії № 1 та «Отче наш» з Літургії № 2 (5 квітня 2009 р.);

  • у Малому залі НМАУ прозвучав твір «Благослови, душе моя, Господа» для сопрано, меццо-сопрано та органу (7 квітня);

  • на урочистому закритті фестивалю «Музичні прем’єри сезону» КОНСКУ, в симфонічному концерті в Колонному залі ім. М. Лисенка НФУ був виконаний «Диптих» для великого симфонічного оркестру (Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, диригент – В. Плоскіна);

  • у симфонічному концерті «Музичні фрески» на відкритті фестивалю в Колонному залі НФУ ім. М. Лисенка у виконанні Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру (диригент В. Сіренко) прозвучав «Диптих» для великого симфонічного оркестру;

  • у виконанні камерного хору «Апрель» (м. Самара, Росія, диригент М. Платонова) прозвучало «Достойно є» з Літургії № 1, а також твір «Кружляла ластівка» на слова А. Демиденка у виконанні дитячого хору «Соловушка» (м. Одеса, диригент І. Селіна). Авторка провела семінар з керівниками дитячих хорів України і Росії;

  • на звітному концерті Харківської області в Палаці «Україна» прозвучав твір Л. Дичко «Слава Отцю і Сину» з Урочистої Літургії (Харківський муніципальний камерний хор, диригент А. Сиротинко, 30 вересня);

  • у Колонному залі НФУ відбулись ювілейні вечори композитора Л. Дичко, де прозвучала її симфонічна та хорова музика. Участь брали: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, Національна заслужена академічна капела України «Думка» (диригент – академік Є. Савчук), камерні хори «Хрещатик», «Кредо» та інші (24–25 жовтня). Звучали: одноактна хорова опера «Золотослов» (ІІ редакція – 2003 р.), кантата «Червона калина», Духовний концерт А. Веделя – Л. Дичко «Помолися лицу Твоему всем сердцем моим» (2009 р.), частини з Літургії № 2, з Урочистої Літургії, частини з дитячої кантати «Весна», вокальні триптихи «Настрої» та «Казка», 3 симфонічні ескізи «Іспанські враження» (2009 р.), сюїта № 2 з балету «Катерина Білокур» (ІІ ред. 2006);

  • на радіо провінції Альберта (м. Едмонтон, Канада) відомим ученим, членом НСКУ та НВМС професором А. Горняткевичем було підготовлено до прослуховування такі твори Л. Дичко: кантата «Червона калина», «4 пори року» (5 липня), розповідь про творчість композитора (3 жовтня), «3 парафрази для 2-х ф-но на теми опери «Золотослов» (10 жовтня), рапсодія «Думка», хорова симфонія «Плуг», «Фрески за картинами К. Білокур» (24 липня, 31 жовтня), хорова кантата «Пори року»;

  • авторський концерт відбувся 28 листопада в Концертному залі ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії силами Галицького академічного камерного хору (диригент В. Яциняк) та камерного хору «Євшан» (диригент І. Даньковський). Виконувались: Літургія № 1 – версія для мішаного хору a capella (2009, прем’єра) та хорові мініатюри «Сонячний струм», «Лісові далі», «Ой звонкоє деревце-калино».

Цього року творча палітра Л. Дичко як ніколи різнобарвна та поліжанрова. Композиторка звертається до написання як великих полотен, так і камерних творів:

  • Літургія № 1. Версія для мішаного хору a capella (2008–2009 рр.);

  • 3 симфонічні ескізи «Іспанські враження», зараз працює ще над 3-ма симфонічними ескізами;

  • відредаговано, оркестровано, дописано вступ і коду до Хорового концерту А. Веделя – Л. Дичко «Помолися лицу Твоему всем сердцем моим»;

  • вокальний цикл «Зоре моя вечірня» на слова М. Рильського для високого голосу і камерного оркестру – ІІ редакція (2008–2009 рр.).

Організаційна, громадська та лекційна діяльність Л. Дичко вражає своєю інтенсивністю та творчим пошуком:

1. 3–8 квітня 2009 р. в Києві відбувся фестиваль «Музичні прем’єри сезону» КОНСКУ. Як член оргкомітету, що відповідає за хорове мистецтво, Л. Дичко підготувала і провела ряд концертів. Згідно з її авторським проектом у хорових концертах прозвучали твори 32 композиторів-класиків та наших сучасників.

2. 6–9 травня в Києві відбувся Фестиваль дитячої хорової музики – «Співає Київ весняний – 09», де Л. Дичко брала участь у роботі фестивалю як член оргкомітету і голова журі.

3. Протягом року композиторка провела урочистий концерт у Кафедральному Володимирському соборі; конкурс у Будинку вчителя; урочисте закриття фестивалю в Колонному залі ім. М. Лисенка НФУ. Серед інших творів прозвучала І частина з кантати «Весна» на слова Є. Авдієнка для дитячого хору і фортепіано.

4. Виступала з науковою доповіддю на урочистому засіданні, присвяченому 90-річчю з дня народження М.М. Гордійчука, в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського НАНУ (травень).

5. Як член оргкомітету брала участь у проведенні Хорової Пасхальної асамблеї – 2009 «Господи, Господи, силою Твоєю» (НМАУ, муніципальні та любительські хори різних міст України), під патронатом Української православної церкви. З 20 квітня по 3 травня відбулось 16 концертів православної духовної музики, серед них були два програмні цикли концертів – «Традиції Великодніх піснеспівів» та «Роздуми про Божественну літургію».

6. Здійснила авторський проект хорових концертів у Михайлівському Золотоверхому Соборі, у Великому залі НМАУ, соборах та церквах м. Києва.

7. 26 квітня провела концерт дитячих хорових колективів у Михайлівському Золотоверхому Соборі. У виконанні хору хлопчиків та юнаків ДЧХК ім. Л. Ревуцького (головний диригент А. Зайцева) прозвучав «Святий Боже» з «Урочистої Літургії» Л. Дичко.

8. 13–14 травня в м. Миколаєві відбувся конкурс молодих композиторів України «Пентатон – 9», де Л. Дичко вже третій рік поспіль є головою журі. У цьому році серед 19 авторів-учасників були представлені твори композиторів зарубіжжя. 14 травня провела виїзний семінар на тему композиторської творчості в м. Ольвія, а також зустрічі з керівництвом області, де обговорювалися плани щодо подальшого перетворення Всеукраїнського конкурсу молодих композиторів на міжнародний.

9. З 20 по 24 травня була запрошена членом журі ХХVІІІ Міжнародного фестивалю церковної музики в м. Білостоці (Хайнувці, Польща). Фестиваль відкрився виконанням «Урочистої Літургії», яку гідно репрезентував муніципальний камерний хор м. Харкова під орудою А. Сиротенка. А 22 травня відбулась лекція композиторки в Музичному університеті ім. Ф. Шопена в м. Білостоці на тему «Українська церковна музика». У концертах фестивалю взяли участь українські хори – «Вогник», «Ярославна», Чернігівський камерний хор ВМУ СВЗСУН (диригент М. Гончаренко). Серед інших творів прозвучав «Псалом № 67» у виконанні хору «Ярославна» та «Хвали, душе моя, Господа» з Урочистої Літургії у виконанні Чернігівського хору.

10. З 12 по 15 вересня Л. Дичко працювала головою журі ХVІ Фестивалю-конкурсу хорової музики ім. О. Зайцева «Південна Пальміра» (м. Одеса).

11. Як член оргкомітету фестивалю «Київ Музик Фест – 2009» створила авторські проекти, підготувала і провела хорові концерти:



  • 27 вересня в Михайлівському Золотоверхому соборі – концерт української духовної музики ХХІ ст.;

  • 27 вересня – хоровий концерт «Хорові імпрези». Вечір прем’єр у Колонному залі ім. М. Лисенка НФУ за участю муніципального камерного хору «Хрещатик» (Київ) та Чернігівського камерного хору. Прозвучала сучасна українська хорова музика, зокрема «Благослови, Душе моя, Господа» Л. Дичко з Урочистої Літургії.

Згідно з авторським проектом митця, у фестивалі «Київ Музик Фест – 2009», а саме в його хорових концертах, прозвучали твори 44 сучасних українських композиторів і 12 композиторів-класиків. Серед інших творів виконувався «Псалом № 67» для жіночого хору Л. Дичко;

12. 2 жовтня виступила з науковою доповіддю на круглому столі в рамках «Київ Музик Фест – 2009» – «Культурний соціум та проблеми фестивального руху» до 20-річчя «Київ Музик Фест» на тему «Хорова музика в концертах фестивалю за 20 років його існування».



Педагогічна діяльність:

Професор Л. Дичко протягом багатьох років викладає на кафедрі композиції НМАУ та має свій клас із 3-х студентів та 2-х аспірантів.

У студії з підготовки акторських кадрів при Національній заслуженій академічній капелі бандуристів України Л. Дичко продовжує викладати музично-теоретичні дисципліни, фольклор народів світу, синтез мистецтв за своєю оригінальною авторською програмою.

Член-кореспондент НАМУ Ж.Ю. Колодуб – композитор, педагог, громадський діяч, народна артистка України, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського.

За звітний період, з квітня по грудень 2009 року, інтенсивною була творча робота композитора:


  • написано 10 п’єс для струнного оркестру;

  • написана пісня «Витанцьовує козак» на слова З. Ружин для соліста Київської та Віденської опер В. Маслякова. Зроблено запис у фонд Українського радіо;

  • створено 7 пісень для дітей на слова В. Лучука та 7 пісень для дітей на слова Л. Яковенко на прохання викладачів дитячої музичної школи № 8;

  • зроблено редакцію та оркестрування власних романсів для концерту соліста Національного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка В. Колобабюка: «Остання весна» на слова М. Рильського; «Де біжить не швидко» на слова К. Дрока; «Клен» на слова К. Дрока; «Дві пастелі» на слова М. Присяжнюка.

Протягом року композиторка вела консультативне листування та творчі діалоги з постановочною групою балету «Снігова королева», прем’єра якого відбулася у м. Саратові (Росія).

Професійна та громадська робота новообраного члена-кореспондента складається з різновекторних напрямків, а саме:

1. Як професор НМАУ Ж. Колодуб вела викладацьку роботу та працювала з кандидатом музикознавства Р. Сулім, яка пише докторську дисертацію про творчість композиторки.

2. Працювала з диригентом В. Матюхіним над постановкою твору «Нові багателі» в оркестрі НАС «Київська камерата». Прем’єра відбулась 6 квітня в рамках фестивалю «Музичні прем’єри сезону». Також спільно працювали над твором «Партита» у 5-ти частинах, який було виконано на «Київ Музик Фест» 28 вересня.

3. Голова комісії з естетичного виховання дітей та юнацтва Національної спілки композиторів України.

4. Член комісії Київського відділення НСКУ з прийому до НСКУ.

5. Працювала як член журі з присудження премії ім. В.С. Косенка.

6. Разом з музикознавцем О.Л. Колодуб та директором ДМШ № 8 Т.В. Івженко написала проект конкурсу «Українські композитори – дітям» у рамках фестивалю «Музичні прем’єри сезону» Київської організації НСКУ. Мета конкурсу – активізація творчості українських композиторів для дітей та пропаганда творів українських композиторів. Проект здійснено навесні 2009 року, й в удосконаленому вигляді він слугуватиме основою подальшої роботи.

7. Заступник голови журі конкурсу «Нові імена» Київського відділення фонду культури України.

8. Член наглядової ради Фонду культури України

9. Голова журі конкурсу юних композиторів Управління культури Київської міської адміністрації

10. Провела підготовчу роботу з диригентом О. Беннігхофом (Німеччина) і репетиції з оркестром для концертних виступів у мм. Берлін та м. Нойбрюк, де виконувалися «Сюїта в старому стилі» та «Сюїта в стилі бароко».

Член-кореспондент НАМУ А.М. Кушніренко – хормейстер, народний артист України, професор, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, художній керівник і головний диригент Державного заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю України (Чернівці).

За звітний період членом-кореспондентом було проведено величезну за обсягом та результатами творчу, наукову та громадську роботу. Справжнім художнім звершенням слід вважати ряд культурно-просвітницьких заходів, організованих та проведених А. Кушніренком. Варто згадати деякі з них:



  • у Державному заслуженому академічному Буковинському ансамблі пісні і танцю України, який, до речі, 23 грудня 2009 року відсвяткував свій 65-річний ювілей, було підготовлено та здійснено три концертні програми в рамках музичного лекторію Чернівецької філармонії: «Ой весно, весно та весняночко», «Різдвяна феєрія» та «Буковина в піснях і обрядах»;

  • керуючи Державним заслуженим академічним Буковинським ансамблем пісні і танцю України, брав активну участь у проведенні міжнародних фестивалів «В сім’ї вольній, новій» (відбувся в м. Чернівці біля пам’ятника Великому Кобзареві) та «Прикарпатська весна» у м. Івано-Франківську.

Подією став творчий звіт майстрів мистецтв та художніх колективів Чернівецької області під назвою «Земля моя рідна – це букова віть» у столиці нашої держави. А. Кушніренко доклав чимало зусиль до створення цього феєричного звіту-концерту як художній керівник та головний диригент Буковинського ансамблю.

Видатний знавець звичаїв та обрядів нашого народу А. Кушніренко створив концертну програму для ансамблю під назвою «Різдвяна феєрія» та брав участь в організації та проведенні фольклорного свята «Від Різдва Христового до Йордану», що блискуче пройшло в музеї під відкритим небом.

Як голова журі брав участь у ХVІІІ Міжнародному гуцульському фестивалі (серпень 2009 р.); як голова обласного відділення НВМС працював над концепцією, підготовкою та проведенням мистецької програми «Нові імена» (липень 2009 р.), обласного свята духової музики – «Марш-парад духових оркестрів» (травень 2009 р.).

Наукова робота митця – це методичні розв’язання проблем сучасного хорового диригування:

1. Підготовлено та надруковано навчально-методичний посібник для вищих музичних закладів у видавництві «Рута» Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича під назвою «Співає "Резонанс"», де вміщено 60 хорових творів композиторів-класиків та сучасних українських композиторів з авторськими коментарями та рекомендаціями щодо їх інтерпретації у виконавській практиці. Також це видання містить наукову статтю А. Кушніренка «Актуальні проблеми хорового виконавства (Деякі поради хоровим диригентам)».

2. Вийшли друком роботи вченого: статті «Дослідник музичної Буковини» та «Музика – це його життя», стаття до монографії «Юрій Гіца» та ХV розділ під назвою «Музична культура і освіта» до ювілейного видання книги-монографії «Чернівці: історія і сучасність».

3. У грудні побачила світ авторська збірка з 50-ти оригінальних вокально-хорових творів під назвою «Тобі співаю, Україно».

4. Здійснив ряд записів музичного фольклору, які увійшли до вокально-хореографічних картин «Веселкові передзвони», «Буковинська родина», «Щедрий вечір» та ін.

Педагогічна робота:

Як професор кафедри музики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича здійснював наукове керівництво магістерськими роботами, брав участь у розробці тематики дипломних та магістерських робіт на кафедрі музики, удосконалив робочі програми навчальних курсів хорового класу, диригування, хорового аранжування, спецкурсу «Розвиток українського музичного мистецтва і освіти на Буковині в історичному освітленні». Також брав участь у підготовці та проведенні звітного концерту кафедри музики (травень 2009 р.). Важливе місце у педагогічній діяльності А. Кушніренка посідають методичні семінари для керівників хорів навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій на базі Державного заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю України.

За звітний період А. Кушніренко виконував обов’язки секретаря Республіканської ради НВМС та голови Чернівецького обласного відділення НВМС, брав участь у роботі музичного відділення НАМУ, Національної спілки композиторів України.

Член-кореспондент НАМУ І.М. Пилатюк – музикант-скрипаль, народний артист України, кандидат мистецтвознавства, професор, ректор Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка.

Широкою постає географія концертної діяльності музиканта:


  • концерт камерної музики українських композиторів з нагоди 130-річчя від дня народження С. Людкевича (камерний оркестр «Академія» 19 березня 2009 р.);

  • концерт камерної музики в Органному залі м. Львова з нагоди 155-ї річниці заснування Музичної академії (29 березня);

  • п’ять концертів для солістів та симфонічного оркестру академіка М.М. Скорика було презентовано в м. Одесі. Виконавці: солісти – аспіранти та студенти класу професора І.М. Пилатюка та симфонічний оркестр оперної студії ЛНМА ім. М.В. Лисенка (21 квітня 2009 р.);

  • 3–12 травня відбулись чотири концерти під назвою «З вірою у серці» в мм. Івано-Франківську, Тернополі, Львові та Києві з камерним оркестром Івано-Франківської філармонії та солістами: В. Лук’янець, Петром та Павлом Приймаками, Н. Пилатюком, Т. Штондою. В рамках фестивалю «Віртуози» (29 травня) пройшов концерт камерного оркестру «Академія» в залі Львівської філармонії ім. С. Людкевича. Солісти: О. Брусіловський – скрипка (Франція), Н. Пилатюк – скрипка (Україна);

  • 15 червня 2009 р. – І. Пилатюк диригував камерним оркестром «Віртуози Львова» в рамках акції «Таланти ІІІ тисячоліття» (Солісти: Б. Івасик – скрипка (Україна), Е. Шадецкі – скрипка (Польща)), а 27 жовтня 2009р. – під час звіту творчих колективів Львівщини в палаці «Україна» (Київ) – виступав з камерним оркестром «Академія».

Вагомими є науково-творчі здобутки члена-кореспондента:

1. Підготовка і проведення святкування 155-річчя ЛНМА ім. М.В. Лисенка: видання і вступне слово до монографії «Сторінки Львівської національної музичної академії ім. М.І. Лисенка» (Львів, 2009. – С. 3–4).

2. Здійснення редакції, режисури та постановки опери С. Людкевича «Довбуш».

3. Підготовка та проведення науково-творчої акції «Мистецтво молодих – 2009» спільно з Національною академією мистецтв України (відділення музичного мистецтва) та наукової конференції «Мистецтво ХХІ століття» за участю молодих науковців Києва, Львова, Одеси, Донецька та інших міст.

4. Здійснення науково-творчого проекту «Цикл п’яти скрипкових концертів Мирослава Скорика» та презентація його у Львові і Одесі (квітень).

5. Підготовка та проведення циклу лекцій професора Отто Біби (Директор архіву Товариства друзів музики Відня, дослідник творчості Й. Гайдна (21–23 травня) та циклу лекцій професора Карла Гьотца (Вюрцбурзький університет, Німеччина), присвячених церковній музиці ХVІ–ХVІІ ст. та її нотографії (червень).

6. Створення концепції наукової співпраці ЛНМА ім. М.В. Лисенка та Інституту музикології Ягелонського університету в м. Кракові спільно з директором Інституту Ренатою Суховєйко.

Впродовж року І. Пилатюком всебічно висвітлювалися проблеми музичного мистецтва та науки по радіо, на телебаченні та в пресі. А саме:

1. »Два дні і дві ночі» з прелюдіями (газета «Суботня пошта», 26.04.2009 р.).

2. Ювілей із прем’єрою. (газета «Суботня пошта», 5.05.2009 р.).

3. У широкий світ – із власним обличчям. (газета «Суботня пошта», 28.05.2009 р.).

4. Надання інтерв’ю про стратегічні напрями наукової діяльності ЛНМА ім. М.В. Лисенка кореспонденту «Суботньої пошти» Л. Мельник під назвою «Ювіляр із душею студента» (газета «Суботня пошта», 18.06.2009 р.).

5. Півстоліття у музиці (газета «Суботня пошта», 5.07.2009 р.).

6. Фінальний акорд Квартету Шимановського. (газета «Суботня пошта» 26.10.2009 р.).

Цього року видатний музикант І. Пилатюк святкував своє 55-річчя з дня народження. За створення власної школи скрипкового мистецтва, блискуче виконавське обдаровання та високу професійність ювіляр був нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

Член-кореспондент НАМУ П.Я. Чуприна – музикант-виконавець, народний артист України, кандидат мистецтвознавства, генеральний директор і художній керівник Національної опери України.

Творча та наукова робота П. Чуприни в 2009 році складається з наступних напрямків діяльності митця, де пріоритетним постає науковий вектор:

1. Здійснив аналіз та написав науково-дослідницьку працю під назвою «Діяльність Національної опери України в контексті розвитку європейських художньо-естетичних тенденцій музичного театрального мистецтва. Проблеми, шляхи розвитку» (2008–2009 рр.).

2. Виступив з доповіддю на прес-конференції, присвяченій відкриттю театрального сезону 2008–2009 рр. Національної опери України.

3. Працюючи спільно з Італійським інститутом культури, організував та провів науково-теоретичну конференцію про співпрацю і творчі надбання за 2002–2008 рр.

4. Як керівник спільного італо-українського проекту провів ряд нарад та прес-конференцію з підготовки та реалізації проекту постановки опери Дж. Россіні «Попелюшка».

5. Здійснив дослідницьку роботу з підготовки до постановки на сцені Національної опери України опери С. Рахманінова «Алеко» у світлі новітніх естетичних рішень, що відповідають сучасним європейським тенденціям.

6. Протягом року продовжував працювати над завершенням англомовного варіанту монографії «Національна опера України», що готується до друку видавництвом «Музична Україна». Член-кореспондент П. Чуприна є керівником цього проекту, автором передмови та співавтором двох заключних розділів.

7. У творчому тандемі з композитором Є. Станковичем, художниками Володимиром та Олексієм Чебикіними, О. Цугорком, балетмейстером-постановником В. Яременком, диригентом-постановником О. Бакланом, будучи художнім керівником проекту, розробив концепцію постановки нового балету «Легенда про князя Кия».

8. Як керівник проекту здійснював науковий нагляд та розробку концепції і постановчої структури фестивалю «Віват, Пуччіні» (спільно з Італійським інститутом культури), розробив засадничі художні рішення та організував реалізацію проекту постановки опери Г. Доніцетті «Любовний напій».

9. Ефективно працюючи протягом року з Італійським інститутом культури, підготував та провів прес-конференцію за участю директора музею театру «Ла Скала» Ренато Гарравалья з метою поглиблення творчих взаємин та налагодження шляхів розвитку співпраці між Національною оперою України та славнозвісним театром «Ла Скала».

10. Упродовж звітного періоду П. Чуприна продовжував роботу над розробкою концепції дисертації на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства, далі розробляв тему «Національна класика на українській оперній сцені в контексті соціокультурних ситуацій ХХ століття. До проблеми музично-сценічної інтерпретації» та працював як науковий керівник проекту наукового видання «Енциклопедія Національної опери України».

Поряд з науковою діяльністю протягом звітного періоду П. Чуприна неодноразово виступав у ЗМІ, конференціях, круглих столах з актуальних питань керування театральною справою, а також щодо проблем організації та взаємодії всіх складових творчого процесу театру.

Аналіз звітів членів відділення окреслює найважливіші мистецькі події та видатні творчі результати. Всі члени відділення активно працювали як керманичі творчих колективів, вузів, кафедр, постійно виступали в пресі, на радіо й телебаченні, висвітлюючи різноманітні актуальні питання розвитку сучасного мистецтва та науково-творчої діяльності НАМУ.

З об’єктивних причин (відсутність фінансування з боку Міністерства культури і туризму України) нездійсненим залишився проект заснування Міжнародного конкурсу виконавців на класичних духових інструментах ім. Б.М. Лятошинського та проведення щорічного Міжнародного дитячо-юнацького мистецького конкурсу «Срібний дзвін» у м. Ужгороді.

До плану роботи відділення на 2010 рік було внесено ряд пропозицій, базованих на рекомендаціях його членів:


  • активно працювати та брати участь у реалізації програм НАМУ на 2010 рік, а також у підготовці та проведенні запланованих науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, майстер-класів тощо;

  • сприяти проведенню чергової сесії НАМУ;

  • регулярно готувати та подавати до друку наукові матеріали, розробки, теоретичні наукові знахідки у збірниках НАМУ тощо;

  • поповнювати фонотеку та архів НАМУ матеріалами, виданнями, творчими доробками членів відділення.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка