Національний унівесистет імені Тараса Шевченко



Скачати 390.16 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації28.12.2016
Розмір390.16 Kb.
  1   2   3

Національний унівесистет імені Тараса Шевченко.

Факультет кібернетики: минуле, сьогодення та майбутнє.


Ще у минулому сторіччі аксіомою стало висловлювання про те, що будь–яка наука досягає своєї досконалості лише тоді, якщо для власних потреб використовує математику. А наприкінці другої світової війни і сама математика одержала на той час ще дуже недосконалий, але потенційно надзвичайно потужний інструмент, за допомогою якого згодом стало можливим відкрити безліч таємниць природи, зробити могутній стрибок у розвитку техніки, виявити важливі закономірності життя і розвитку суспільства. Цей інструмент – обчислювальна техніка.

Одразу з появою ЕОМ стало зрозуміло: "залізо" ЕОМ – це лише її форма, а зміст –це програмне забезпечення, яке повинно базуватися якісних алгоритмах спеціально для цього розроблених обчислювальних методів. Отже, країна яка не бажала пасти задніх на шляху світового прогресу, повинна була потурбуватися про створення не тільки наукових центрів у цій галузі, а також про підготовку та комплектацію їх висококваліфікованими кадрами. На науковій карті світу почали з’являтися центри нової науки і однією з найяскравіших точок на цій карті став Київ

Наприкінці 60-х років під могутнім впливом ЕОМ та їх застосувань кібернетика остаточно сформувалась як наука фізико-математичного профілю, але з власним предметом дослідження – кібернетичними системами.

Київ у ті часи по праву став одним з провідних центрів кібернетики в країні. . В Інституті кібернетики АН України уже був створений цілий ряд першокласних ЕОМ. Це, перш за все, широко відомі на той час обчислювальні машини “Промінь”, “Київ”, серія машин “МИР”, системи “Дніпро” та інші. Більшість із цих машин випускались серійно на збудованому у Києві заводі обчислювальних машин.

Багато в цьому сприяв і Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка. Ще в 1957 році на механіко-математичному факультеті університету було створено кафедру обчислювальної математики. Створення кафедри обчислювальної математики та Інституту кібернетики відбулося майже одночасно. Іце було знаковим, тому що кафедра обчислювальної математики стала однією з базових при подальшому створенні факультету кібернетики, який був створений через дванадцять років. За порівняно короткий період часу завідувач кафедрою проф. Положій Г.М. згуртував навколо себе талановитий колектив і спрямував його на дослідження важливої проблеми обчислювальної математики - проблеми побудови ефективних методів розв’язання крайових задач математичної фізики.

Крім досліджень з обчислювальної математики в університеті у ті часи активно проводились дослідження з теоретичної і економічної кібернетики, прикладної лінгвістики, електромоде­лю­вання. Багато в цьому сприяв переїзд у 1956 році до Києва доктора фізико-математичних наук В.М. Глушкова, який того ж року був зарахований на посаду професора кафедри алгебри механіко-математичного факультету. Лекції, які читав Віктор Михайлович, завжди привертали увагу слухачів надзвичайною новизною, оригіналь­ністю, логічністю і послідовністю викладання матеріалу.

У 1965 р. на механіко-математичному факультеті було створено кафедру теоретичної кібер­нетики (завідувач академік В.М.Глушков). У перші роки існування кафедри до її викладацького складу входили К.Л.Ющенко, В.Г.Бондарчук, О.А.Летичевський, В.С.Чарін, В.Н.Редько.

У цей же час успішно функціонували на економічному факультеті   кафедра економічної кібернетики (завідувач проф. Швецов К.І.), а на філологічному факультеті   кафедра прикладної лінгвістики (завідувачка доцент Нікітіна Ф.О.). Викладачі цих кафедр тісно співробітничали з кафедрами обчислювальної математики, теоретичної кібернетики при написанні навчальних посібників, програм нормативних і спеціальних курсів.

Бурхливий розвиток обчислювальної техніки викликав значне зростання потреб у спеціалістах з програмування, оптимізації, оптимального керування, інформаційних систем тощо. Назріла потреба істотно реорганізувати процес підготовки кадрів з кібернетики. Про це неодноразово наголошувалось у виступах провідних вчених, директорів підприємств, інститутів тощо. До того ж у розвинених країнах саме у цей час почали створюватись і успішно діяти окремі інститути, департаменти, коледжі з інформатики.

Створення у Києві комп’ютерної інфраструктури не могло бути завершеним без належної системи підготовки комп’ютерних кадрів. Науково–технічний прогрес поставив перед вищою школою нові вимоги з питань якості підготовки спеціалістів, їх наукової орієнтації в питаннях оволодіння найновітнішими науковими знаннями та методами. Київська школа кібернетики на цьому шляху стала базовою у справі створення і підготовки нових високоосвічених кадрів для підприємств і науково–дослідних інститутів нашої країни з подальшим їх використанням у розв’язанні глобальних проблем компютеризації суспільства.

Виступаючи на засіданні Президії Академії наук України, В.М. Глушков сказав:

– Проблема підготовки кадрів сягнула вже свого апогею і потрібно зробити так, щоб спеціалістів з кібернетики готували не тільки в Інституті кібернетики, хоча там вона велася досить успішно, а і в провідних вузах України, як того вимагає сьогодня.

Президент Борис Євгенович Патон додав:


  • Ідея Віктора Михайловича Глушкова хороша, на часі, і ми її підтримуємо. Давайте в рішенні нашого засідання запишемо: "Рекомендувати надати право передовим вузам України розпочати підготовку кадрів з кібернетичних напрямків".

Це був колосальний прорив.

Того ж дня після засідання Президії Віктор Михайлович, вийшовши на вулицю, не знав що робити, куди йти. На душі було радісно й сумно водночас, від того, що отак тяжко йдеш життям, віддаючи всього себе головній справі, вкладаючи в неї стільки сил і здоров'я, фактично розриваючись між двох академій – Києва і Москви, ЦК партії і Військово–промислового управління, пробиваючи проекти, яким не було ціни. Для реалізації цих проектів у іншій системі цінностей, чи державі, створювалися б такі умови для праці, що вчений ніколи б не займався оцією примітивною рутинною роботою, витрачаючи свої сили, знання і здоров'я на пробивання того, що конче потрібне не йому особисто, а всій державі, всьому суспільству.

Дійшовши до Ботанічного саду, повернув у арку між двох білосніжних колон, і відчув як зелено і свіжо, мов скошеною молодою отавою, війнуло на нього життям. Вікна університету, що виходили до саду, були залляті живим золотом передзахідного солня, що губило основну свою повінь поміж високих лип у їх гущавині, перехлюпуючи через вершечки у вікна лише напісплески, що горили у вікнах і на стінах червоно, як молода кров.

На другому поверсі університету він просто наштовхнувся на Івана Івановича Ляшка і бежмежно зрадів йому.

–Іван Івановичу,– сказав рвучко, – виникає величезна потреба. Мені потрібно багато ...дуже багато спеціалістів з різних теретичних напрямків кибернетики. Що будемо робити?

Іван Іванович трохи призупинився, обернувся до нього і сказав:

–Ми можемо розглядати три варіанти. У нас вже ведеться підготовка, але вона не вирішує проблеми. Можна створити вищий навчальний заклад кібернетичного профілю, де можна було б готувати спеціалістів, але цей варіант відпадає.Ця можливість буде дуже дорого коштувати державі і ми впевнені, що нам не дадуть коштів на це. Давайте зробимо так: запропонуємо створенння нового факультету в Київському університеті.

Так, розмовляючи, незчулися, як зайшли до проректора Цвєткова Віктора Васильовича.

– Дуже приємно бачити таких славетних людей, – посміхнувся, підійшов ближче і міцно потис обом руки. Запросив сісти. Великий шкіряний диван став присталищем для всіх трьох.

– Позаяк я між двох Вікторів виявився,– сказав усміхнено Іван Іванович, – то можу загадати бажання...



  • Ану ж, загадайте, – підбадьорив його проректор.

  • Сьогодні важлива дата. Є рішення Президії про підготовку спеціалістів з кібернетики. Отже потрібно створювати новий факультет. На цьому етапі у нас є лише тільки кафедри. Їх потрібно об'єднати у факультет кібернетики.

  • А хто ж їх об’єднуватиме? Хто буде деканом? Однак займатися цим питанням потрібно вже зараз. Давайте розробимо план дій.

А далі пішли формальності. І ,накінець, подання до Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР пакету документів стосовно відкриття нового факультету кібернетики.

Потім наказ:

НАКАЗ

МІНІСТРА ВИЩОЇ І СЕРЕДНЬОЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ УРСР



№ 258

м. Київ 6 травня 1969 р.

Про організацію факультету кібернетики

Київського університету

В зв'язку з широким впровадженням систем керування та електронно–обчислювальної техніки в народне господарство та зростаючими вимогами до якості та змісту підготовки спеціалістів в галузях теоретичної та прикладної математики, за поданням ректора

НАКАЗУЮ:


1.Організувати з 1 вересня 1969 р. в Київському університеті факультет кібернетики.

2.Планово – фінансовому управлінню внести необхідні зміни до статуту університету.

Міністр Ю. Даденков
Отже згідно з цим наказом у Київському університеті у травні 1969 року було відкрито факультет кібернетики. Це був перший факультет відповідного профілю на терені колишнього Радянського Союзу.

Першим деканом був призначений проф. Ляшко І.І., згодом академік АН України. Перше, що було зроблено – це об'єднано чотири основних кафедри: обчислювальної математики, теоретичної кібернетики, економічної кібернетики та прикладної лінгвістики в рамках одного структурного підрозділу, а саме головне, об’єднаних однією головною ціллю та метою. У липні того ж року було створено кафедру моделювання складних систем, яку очолив Б.М.Бублик, талановитий вчений та як згодом виявилося здібним організатором який невдовзі став членом–кореспондентом НАН України та деканом факультету. Борис Миколайович очолював факультет кібернетики з 1979 по 1984 рік. У наступні роки на факультеті у відповідності з новими актуальними напрямками наукових досліджень було відкрито ще декілька нових кафедр: теорії програмування, яку очолив В.Н.Редько, декан факультету з 1984 по 1986 нині академік НАН України, математичних основ кібернетики , прикладної статистики, чисельних методів математичної фізики, теорії автоматизованих систем, загальної інформатики. Усього зараз на факультеті плідно працюють колективи 11 кафедр.

Буквально з першого дня створення факультету на ньому почалися проводитися інтенсивні наукові дослідження. адже факультет в вищому навчальному закладі – це насамперед педагогічний колектив, призначений для підготовки висококласних фахівців. Не секрет, що часто навіть визначний науковець може бути посереднім педагогом, але хороший педагог повинен постійно займатися науковими дослідженнями.

В 1978 року факультет переїхав в окремий навчальний корпус у південному університетському містечку в районі Національного виставкового центру. Навчальний процес, наукова робота проводилися з одночасним усуненям будівельних недоробокя.в яких ативну участь, як працівники будівельних спеціальностей, брали участь професори та доценти факультету, його студенти та аспіранти. Сьогодні наш корпус оснащений сучасними засобами обчислювальної техніки для навчання та наукової роботи, зручними лекційними аудиторіями. Факультет забезпечує проведення занять, індівідуальну навчальну та наукову роботу студентів, аспірантів, викладачів та наукових співробітників у 9 комп'ютерних класах та 11 навчальних лабораторіях. З 1995 року факультет підключено до всесвітньої комп’ютерної мережі Internet, а з 1996 працює WEB-сайт факультету на якому всі бажаючі можуть одержати докладну інформацію про факультет.

Зараз на 11 кафедрах та у 7 лабораторіях факультету працює 98 викладачів та 60 науковців. Серед них: два академіки та три члени-коресподенти НАН України, 24 доктори наук і професори, 98 доцентів та кандидатів наук, навчається близько 800 студентів, 76 аспірантів, 7 докторантів.

Факультет готує фахівців з 3-х спеціальностей:

· прикладна математика (застосування сучасних математичних та комп’ютерних методів для розв’язання науково-технічних задач);

· інформатика (розробка сучасних комп’ютерних систем і насамперед їх програмного забезпечення);

· соціальна інформатика (використання інформаційних технологій для здійснення економічного та організаційного управління).

Щороку на 1 курс факультету за рахунок державного бюджету вступає 175 абітурієнтів на стаціонар (100 на спеціальності “інформатика” та “соціальна інформатика”, 75 на спеціальність “прикладна математика”) і 15 абітурієнтів на заочне відділення за спеціальністю “інформатика”. 25% з них продовжують навчання для одержання диплому магістра за державним замовленням. На факультеті також постійно збільшується кількість студентів, які вчаться на контрактній основі. Зокрема на контрактній основі бажаючі можуть одержати диплом магістра з інформатики на заочному відділенні факультету.

Підготовка спеціалістів на факультеті відповідає міжнародним стандартам та грунтується на глибокій фундаментальній підготовці. Визнанням рівня викладання на факультеті є те, що 12 професорів та доцентів отримали звання соросівських. Два соросівських гранти отримали аспіранти та студенти. Тільки за останні два роки студенти і випускники факультету двічі відзначені Премією президії НАН України, три студенти отримують премії Кабміну України.

Престиж факультету здобувається не лише його викладачами та науковими співробітниками, але і його випускниками. Понад 5 тисяч фахівців у галузі кібернетики в усіх куточках нашої країни та далеко за її межами називають себе випускниками факультету кібернетики. Серед них , близько 300 кандидатів та 30 докторів наук

Серед вихованців факультету Народні депутати Б.Губський, О.Кучеренко, А.Білоус, О.Чорноволенко, Мміністр фінансів України І.Мітюков, Голова фонду державного майна О.Бондар, популярні телеведучі О. Дивеєв–Церковний та Г. Шульгіна.

Факультет активно налагоджує і підтримує міжнародні зв'язки. Серед університетів, з якими підтримується тісний зв'язок, університети м. Майнца, м. Штутгарта (Німеччина), університет м. Кіото, Каушський інститут технологій (Японія), Віденський університет (Австрія), університет м. Уппсала (Швеція), Версальський університет (Франція), Йєльський університет (США) та інші. Встановлені та постійно підтримуються контакти з провідними фірмами в галузі інформаційних технологій, такими як IBM, Oracle, Informix, Cisco.

З часу свого заснування наш факультет, один з найбільших в університеті, веде підготовку студентів і аспірантів з сучасних питань застосування комп’ютерних методів в усіх галузях знань. Навчання на факультеті кібернетики - для тих, хто хоче йти в ногу з часом. Протягом навчання на факультеті студенти перетворюються на фахівців, що досконало володіють сучасними комп'ютерними технологіями. Вони спроможні кваліфіковано застосовувати програмне забезпечення, забезпечення мереж ЕОМ, проектувати та розробляти інформаційні системи, бази даних, системи прийняття оптимальних рішень. Усі випускники факультету отримують фундаментальну підготовку в галузі прикладної математики, що дозволяє їм ефективно застосовувати математичні моделі та сучасні інформаційні технології на виробництві і в наукових дослідженнях, в управлінні економікою і екологічному моніторінгу, сьогодні немає такої галузі, де б плідно не працювали наші випускники.

Підготовка спеціалістів на факультеті відповідає міжнародним стандартам та ґрунтується на глибокій фундаментальній підготовці. Свідченням цього є той факт, що команда студентів факультету постійно займає призові місця на Міжнародних, Європейських олімпіадах.

В жовтні 2002 року відбулася така довгоочікувана подія – вихід студентських команд України до фіналу командної першості світу з програмування у м. Бухарест (Румунія), яку вже у 27 раз проводить Асоціація комп’ютерної техніки (АСМ), штаб–квартира якої розташована у Нью-Йорку. Студентські команди України – серед фіналістів.

Першість світу проходить у три етапи. Спочатку – національні олімпіади, потім півфінальні (31 регіон), і, нарешті, фінал, який, до речі, минулого року відбудеться в Голівуді. В останній першості взяли участь 3082 команди з 1300 університетів з 67 країн світу.

Україна належить до південно–східного Європейського регіону разом з Албанією, Болгарією, Боснією і Герцеговиною, Грецією, Кіпром, Молдовою, Македонією, Румунією, Туреччиною, Хорватією і Югославією. Переможцями тут, як правило, були команди господарів – Бухарестської політехніки та Софійського національного університету (лише у 1999 році друге місце посіла команда університету Скоп’є з Македонії). На жаль, ми вже звикли й до того, що румунські і болгарські студенти щороку випереджають українців. але цього року українські студенти рішуче поламали всі традиції.

Конкуренція у півфіналі обіцяла бути жорсткою. Адже сюди приїхали 48 найкращих студентських команд країн південно–східної Європи, переможці та призери національних першостей. Але вже із самого початку змагання очолила команда технологічного університету Поділля з м. Хмельницька, що першою розв’язала одну задачу. Щоправда, через декілька хвилин уперед вийшли студенти Бухарестської політехніки, які розв’язали дві задачі. здавалося, що все знов піде "накатаним" шляхом і перемогу вкотре будуть святкувати господарі. Але іншої думки були студенти факультету кібернетики З трьома задачами вони виходять вперед. А надалі почалося справжнє свято українських команд. На фініш першою прийшла команда факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

Отож, вперше в історії тих змагань українські команди, та ще й одразу дві, здобули право на участь у фіналі першості світу! не можна не відзначити й успіх студентів ВДТУ, які посіли 6 місце, та студентів Донецького національного технічного університету (ДонНТУ), які також з 5 задачами, але гіршим, ніж у вінничан, часом посіли десяте місце. Добре виступили й інші 5 команд з України, жодна з яких не розв’язала менш як дві задачі. А господарі цього разу були лише дванадцятими, пропустивши вперед ще дві югославські та дві румунські команди.

У чому ж причина такого вдалого виступу українських команд? Чи не випадковим є їх успіх? На ці питання можна дати однозначну відповідь: ні, не випадкові.

З 1995 року проводиться олімпіада для тих, хто бажає навчатися на факультеті кібернетики. Олімпіада проходила в 2 етапи (заочний і очний), переможці другого туру одержують суттєві пільги при вступі в університет. З тих студентів, що зараз навчаються на факультеті, значна частина вступила в університет саме внаслідок перемоги в цій олімпіаді, або обласних та Всеукраїнських олімпіад з математики та інформатики. Про умови проведення олімпіади можна довідатися на абітурієнтській сторінці сайту факультету.

З часу свого заснування наш факультет, один з найбільших в університеті, веде підготовку студентів і аспірантів з сучасних питань застосування комп’ютерних методів в усіх галузях знань. Навчання на факультеті кібернетики - для тих, хто хоче йти в ногу з часом. Протягом навчання на факультеті студенти перетворюються на фахівців, що досконало володіють сучасними комп'ютерними технологіями. Вони спроможні кваліфіковано застосовувати програмне забезпечення, забезпечення мереж ЕОМ, проектувати та розробляти інформаційні системи, бази даних, системи прийняття оптимальних рішень. Усі випускники факультету отримують фундаментальну підготовку в галузі прикладної математики, що дозволяє їм ефективно застосовувати математичні моделі та сучасні інформаційні технології на виробництві і в наукових дослідженнях, в управлінні економікою і екологічному моніторингу, сьогодні немає такої галузі, де б плідно не працювали наші випускники.

За свою коротку історію в 35 років факультет цілком виправдав покладені на нього сподівання. Майже суцільна комп’ютеризація суспільства вимагає все більшого числа спеціалістів з інформатики і прикладної математики.

Деканами факультету були член-кореспондент НАН України Б.М. Бублик та академік НАН України В.Н. Редько. Останні п’ятнадцять років факультет кібернетики очолює, являючись його деканом член-кореспондент АПН України, доктор фізико-математичних наук, професор О.К. Закусило. Продовжуючи традиції закладені його попередниками О.К. Закусило багато уваги приділяє відкриттю нових спеціальностей та урізноманітненню форм навчання, а також співробітництву факультету з провідними науковими закладами, в першу чергу з Інститутом кібернетики, а також налагодженню постійних контактів з провідними комп’ютерними фірмами з метою зміцнення матеріально–технічної бази факультету, зокрема, розширенню та оновленню комп’ютерного парку. Факультет складається з 11 кафедр, 9 науково-дослідних лабораторій, інформаційно-обчислювального центру. Працює 100 штатних викладачів, за сумісництвом академіки НАН України І.В. Сергієнко, Я.М. Григоренко, член-кореспонденти В.С. Дейнека, В.В. Скопецький, О.А. Летичевський, крім того тимчасово працювали чи працюють академік Н.З. Шор, професори І.М. Парасюк, С.В. Мостовий, В.П. Гладун, О.Л. Перевозчикова, О.Г. Мазко.


Кафедра обчислювальної математики (ОМ).

Ще у минулому сторіччі аксіомою стало висловлювання про те, що будь–яка наука досягає своєї досконалості лише тоді, якщо для власних потреб вона використовує математику. А наприкінці другої світової війни і сама математика отримала потенційно надзвичайно потужний інструмент, за допомогою якого згодом стало можливим відкрити безліч таємниць природи, зробити могутній стрибок у розвитку техніки, виявити важливі закономірності життя і розвитку суспільства. Цей інструмент – обчислювальна техніка.

Одразу ж за появою ЕОМ стало зрозумілим: "залізо" ЕОМ – це лише її форма, хоча і надзвичайно важлива, а зміст – це програмне забезпечення, яке повинно базуватися на якісних алгоритмах спеціально для цього розроблених обчислювальних методів.

Потрібно було потурбуватися про створення наукових центрів у цій галузі, підготовку та комплектацію їх високо кваліфікованими кадрами. Одним із факторів вирішення цієї проблеми було створення у грудні 1957 року кафедри обчислювальної математики. Створення кафедри та Інституту кібернетики відбулося майже одночасно. Але ці події різномасштабні лише кількісно – саме випускники кафедри за декілька років утворили кадрову базу нового інституту. За конкурсом завідувачем кафедри став доктор фізико–математичних наук професор Положій Г.М. згодом член–кореспондент АН УРСР. Природно, що на новоутвореній кафедрі, де працювала в основному молодь, розвивалися й удосконалювалися наукові ідеї керівника кафедри: теорія узагальнених аналітичних функцій. Ще у вісімнадцятому сторіччі математики визнали так звані аналітичні функції "найкрасивішими". Саме вони дали змогу зовні невимушено і витончено розв’язати багато складних задач. Друга ідея – наближенні методи розв’язування задач математичної фізики. З певних причин майже всі сучасні математичні методи, які застосовуються для розв’язування переважної більшості важливих як з теоретичної, так і, особливо, з практичної точки зору науково–технічних задач, є методами відшукання наближеного розв’язку задачі. Отже, буквально з першого дня створення кафедри на ній проводилися інтенсивні наукові дослідження.

1 червня 1969 року завідувачем кафедри став І.І. Ляшко. Новий керівник повернув віру колективу кафедри у власні сили, надихнув його на нові творчі здобутки. Зберігши напрями наукових досліджень, які проводилися під керівництвом Г.М.Положія, він запропонував і нові.

Невдовзі разом з академіком В.М. Глушковим створили факультет кібернетики. Першим деканом і став Ляшко І.І., згодом академік НАН України.

В житті кожної людини, що досягла неабияких висот у суспільстві, настає важкий але невідворотний момент – момент звільнення авансцени. Люди, духовно слабкіші, як можуть відтягують цей момент, сильні думають про те, щоб вчасно передати кермо до надійних рук. У1991 році завідувачем кафедри став доктор фізико–математичних наук, професор С.І.Ляшко.

Престиж кафедри здобувається не лише її викладачами та науковими співробітниками, але й випускниками. Понад 1200 фахівців в усіх куточках нашої країни та далеко за її межами називають себе випускниками кафедри обчислювальної математики. Серед них більше 20 докторів та 200 кандидатів наук.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка