Національний університет біоресурсів і природокористування України



Сторінка1/3
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.57 Mb.
  1   2   3
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Кафедра молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету захисту рослин

біотехнології та екології

_____________М.М. Доля

“____”_______________2015 р.




НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З ДИСЦИПЛІНИ


ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ І ВІРУСОЛОГІЯ II (МІКРОБІОЛОГІЯ)

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напрям підготовки___________ 0514 «Біотехнологія»________________________

спеціальність 6.051401 - «Біотехнологія» ________________

спеціалізація ______________________________________________________________

факультет захисту рослин, біотехнології та екології


Київ – 2015



Форма № Н - 3.04
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Кафедра молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету захисту рослин

біотехнології та екології

_____________ М.М. Доля

“___”___________2015 р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ І ВІРУСОЛОГІЯ II (МІКРОБІОЛОГІЯ)

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 0514 «Біотехнологія» ______

спеціальність 6.051401 - «Біотехнологія» _____________________________

спеціалізація _______________________________________________________________

факультет захисту рослин, біотехнології та екології

Київ – 2015

Робоча програма « Загальна мікробіологія і вірусологія II (Мікробіологія)» для студентів спеціальності 6.051401 «Біотехнології».

“____”___________ 2015 р. – 31с.
Розробник: Кошевський І.І. доктор біологічних наук, професор

Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки


Протокол від “19_”березня_2015 р. № 7

Завідувач кафедри молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки

________________ (Патика М.В.)

(підпис)


“___”_________________ 2015 р.

Схвалено вченою радою факультету захисту рослин, біотехнології та екології

Протокол від “___” ______2015 р. № ___

“____”___________ 2015 р. Голова______________ (Доля М.М.)

(підпис)

© Кошевський І.І., 2015 р.


1. Опис навчальної дисципліни

« Загальна мікробіологія і вірусологія II (Мікробіологія)»

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2,0

Галузь знань

________________

(шифр і назва)


Нормативна

(за вибором)




Напрям підготовки

___0514 «Біотехнологія»

(шифр і назва)


Модулів – 2,0

Спеціальність:

6.051401 - «Біотехнологія»

Рік підготовки

Змістових модулів –2,0

2-й

3-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин – 104

3-й

4-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2



самостійної роботи студента –84

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

ОКР «Бакалавр»

34 год.

6 год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

10 год.

год.

Самостійна робота

84 год.

год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

залік






2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою даного курсу є оволодіння теоретичними основами мікробіології, вивчення найважливіших мікробіологічних процесів, які відбуваються в природі, і зокрема, в ґрунті та при переробці сільськогосподарської сировини з тим, щоб навчитися цілеспрямовано управляти діяльністю мікроорганізмів на користь людини; практично впливати на окремі біологічні групи бактерій для підвищення родючості ґрунтів та продуктивності сільськогосподарських культур.

Завдання курсу полягає у формуванні у студентів уявлення про цілеспрямоване регулювання мікробіологічних процесів у ґрунті, основні методи кількісного обліку та визначення складу мікрофлори ґрунтів, навчити студентів методам підготовки мікробіологічних аналізів та обробленні їх результатів, оволодіти навиками практичного застосування мікробіологічних препаратів у захисті рослин і землеробстві, самостійно штучно створювати в лабораторних умовах мікробіологічні процеси, що відбуваються у природі.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • морфологію, систематику мікроорганізмів, метаболізм, біохімічні та фізіологічні властивості та екологічні ніші, участь у біогеохімічних циклах;

  • суть найважливіших мікробіологічних процесів, що відбуваються у ґрунті при вирощуванні сільськогосподарських рослин та при очищенні забруднених токсичними речовинами ґрунтів;

  • значення мікроорганізмів у біотехнологічних виробництвах.

вміти:

  • управляти мікробіологічними процесами, які проходять у ґрунті і впливають на його родючість;

  • позитивно впливати на життєдіяльність корисних мікроорганізмів у посівах сільськогосподарських культур та при виробництві різних речовин, що базуються на промисловому використанні мікроорганізмів;

  • застосовувати знання з курсу мікробіології при розробці заходів захисту сільськогосподарських культур від грибних, бактеріальних і вірусних хвороб.


3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. « Основні ідеї та концепції сучасного розвитку мікробіології, морфологічна характеристика основних груп мікроорганізмів»

Тема лекційного заняття 1. Фундаментальні відкриття законів мікробіології

1год./0,03 кредитна.

Предмет і завдання мікробіології; її місце і роль в сучасній біології. Значення мікробіології для народного господарства і охорони здоров'я в умовах високого антропогенного навантаження на біосферу. Відкриття мікроорганізмів А. Ван Левенгуком. Роль Л. Пастера і Р. Коха у формуванні мікробіології як науки.

Значення робіт М. Тереховського, М. Бейерінка, А. Флемінга, І.І. Мечникова, Л.С. Ценковського, Н.Ф. Гамалєї, С.Н. Виноградського, В.Л. Омелянського, Д.І. Івановського.
Тема лекційного заняття 2. Основні напрями розвитку мікробіології - 1 год.

/0,03 кредита.

Внесок мікробіології у розвиток генетики, молекулярної біології і біотехнології. Практичне застосування отриманих знань у регулюванні мікробіологічних процесів при зберіганні та переробці сільськогосподарської продукції, основні методи кількісного обліку та визначення складу мікрофлори плодів та овочів, санітарно-мікробіологічний аналіз об'єктів, що контактують з мікроорганізмами, практичне застосування мікробіологічних препаратів для захисту рослин у землеробстві.

Розвиток і основні напрямки мікробіологічних досліджень в Україні. Промислова мікробіологія і мікробіологічна біотехнологія; перспективи розвитку цих галузей.
Тема лекційного заняття 3. Сучасна філогенетична систематика мікроорганізмів - 2 год./0,06 кредита.

Положення мікроорганізмів в системі живого світу. Різноманітність мікроорганізмів і їх спільність з іншими організмами. Прокаріотичні і еукаріотичні мікроорганізми; схожість і основні відмінності. Нові молекулярно-біологічні та генетичні методи, на яких базується сучасна систематика мікроорганізмів.

Характеристика основних груп бактерій. Коротка характеристика актиноміцетів, дріжджів і плісеневих грибів. Віруси, відмінності від клітинних організмів життя. Бактеріофаги: властивості, хімічний склад, будова, розповсюдження в природі.
Тема лекційного заняття 4. Живлення, дихання та особливості енергетичних

процесів у мікроорганізмів - 2 год. /0,06 кредита.

Хімічний склад мікроорганізмів і різноманітність потреб в їх живленні. Механізм живлення. Типи живлення, їх характеристика. Фототрофи та хемотрофи. Автотрофи і гетеротрофи. Джерела вуглецю, азоту та інших елементів для різних груп мікроорганізмів. Ферменти мікроорганізмів. Фізіологічні групи живлення бактерій. Сапрофіти і паразити

Енергетичний метаболізм. Джерела енергії мікроорганізмів. Хемосинтез і фотосинтез. Способи синтезу АТФ мікроорганізмів. Аеробне дихання та анаеробне дихання.

Виділення тепла при диханні мікроорганізмів і значення цього процесу у практиці сільського господарства. Вторинний метаболізм. Використання мікроорганізмів для синтезу білка, вітамінів, амінокислот, антибіотиків, ферментів, гетероауксину, гібереліну та інших речовин. Основи мікробіологічного виробництва: культивування промислових штамів мікроорганізмів.


Тема лекційного заняття 5. Генетика мікроорганізмів - 2 год/0.06 кредитна.

Мінливість та спадковість у мікроорганізмів. Роль факторів навколишнього середовища в мінливості мікроорганізмів. Модифікації, мутації і рекомбінації. Методи селекції мікроорганізмів та їх завдання. Перспективи одержання нових форм продуцентів біологічно активних речовин і перебудови спадкової природи організмів з наперед обумовленими властивостями. Генна інженерія в мікробіології.


Тема лекційного заняття 6-7 Мікроорганізми у біосфері: екофізіологія та екологічні ніші мікроорганізмів - 4год. /0,11 кредитна.

Біологічне перетворення мікроорганізмами органічних та мінеральних сполуки вуглецю, фосфору, сірки, заліза та інших. Спиртове бродіння, його хімізм. Дріжджі як збудники спиртового бродіння (дикі й культурні, низові і верхові). Використання дріжджів у спиртовій промисловості, виноробстві, пивоварінні, хлібопеченні. Одержання гліцерину при спиртовому бродінні. Причини і умови переходу спиртового бродіння на гліцеринове.

Молочнокисле бродіння. Гомоферментативне, гетероферментативне молочнокисле бродіння. Хімізм цих процесів, їх збудники. Мікробіологічні процеси при висушуванні і силосуванні кормів.

Мікробіологічна трансформація органічних речовин ґрунту. Бродіння пектинових речовин та його значення у первинній обробці лубоволокнистих рослин.


Тема лекційного заняття 8. Біологічне перетворення мікроорганізмами органічних та мінеральних сполуки азоту - 2год. /0,06 кредитна

Розкладання клітковини. Амоніфікація азотовмісних органічних речовин (білків, нуклеїнових кислот, сечовини, хітину) та її значення. Характеристика збудників процесу амоніфікації в аеробних і анаеробних умовах та його хімізм. Процеси нітрифікації. Енергетика процесу. Позитивна й негативна роль нітрифікації в родючості ґрунту. Роль мікроорганізмів у денітрифікації.

Вільноживучі та симбіотичні азотфіксуючі мікроорганізми. Хімізм азотфіксації. Властивості бульбочкових бактерій (специфічність, вірулентність, активність), що визначають ефективність симбіозу. Перспективи переносу генів азотфіксації в клітини вищих рослин. Роль азотфіксуючих мікроорганізмів у підвищенні продуктивності сільськогосподарських рослин.
Тема лекційного заняття 9-10. Взаємовідношення мікроорганізмів в агробіоценозах та з вищими рослинами - 4год. /0,11 кредитна.

Симбіоз, протоко операція, коменсалізм, мутуалістичні взаємовідносини, антагонізм, хижатство, паразитизм.

Мікроорганізми зони ризоплани та ризосфери. Мікориза, типи мікоризи, відношення вищих рослин до мікоризи, біотехнологічні методи створення мікоризних препаратів.
Змістовий модуль 2. «Роль мікроорганізмів у первинному ґрунтоутворюючому процесі, утворенні перегною і структури ґрунту»
Тема лекційного заняття 1. Архебактерії- 2год./0,06 кредитна.

Систематика, відмінності бактерій, еукаріотів та архебактерій. Екстремальні умови життя архебактерій, метаногенезис, застосування в біотехнологічних процесах.


Тема лекційного заняття 2. Аналіз процесів накопичення і розпаду гумусу в різних ґрунтових типах залежно від напрям у мікробіологічних процесів - 2 год. /0,06 кредитна.

Мікроорганізми, що беруть участь у первинному ґрунтоутворювальному процесі. Роль мікроорганізмів в утворенні й розпаді перегною. Автохтонна ізимогенна мікрофлора ґрунту.

Закономірності, які визначають накопичення перегною в ґрунтах різних кліматичних зон. Фактори середовища, що визначають розвиток ценозу ґрунту.

Розповсюдження мікроорганізмів у профілі різних ґрунтів. Відображення горизонтальної і вертикальної поясності в складі мікробного населення ґрунтів. Показники біологічної активності ґрунтів. Мікробіологічні діагностика й індикація типу й окультуреності ґрунту. Самоочищення ґрунтів. Гетерогенний розподіл і активність мікроорганізмів в орному шарі ґрунту. Вплив різних способів обробітку ґрунту на характер мікробіологічних процесів у ґрунті. Мінералізація рослинних решток на різній глибині орного шару. Вплив меліорації ґрунту на мікробіологічні процеси і склад мікронаселення. Використаний мікробіологічних показників для оцінки ефективності меліорації ґрунту.


Тема лекційного заняття 3-4. Мікроорганізми і біологічне землеробство -4 год./0,11 кредитна.

Визначення забезпеченості ґрунтів азотом, фосфором і калієм мікробіологічними методами. Визначення потреби у вапнуванні ґрунтів за допомогою мікроорганізмів. Мікробіологічні методи визначення запасу мікроелементів у ґрунті.

Роль біологічного і технічною азоту в землеробстві. Біологічний азот джерело білка і добрив. Активізація діяльності асоціативних азотфіксаторів у ґрунті. Значення одно і багаторічних бобових рослин в азотфіксації. Заходи із підвищення зв'язування азоту вільноживучими азотфіксаторами в ґрунті. Перспективи використання біологічної азотфіксації в землеробстві та рослинництві. Мікробіологічні процеси, що відбуваються в гною при різних способах його зберігання.

Вплив гербіцидів та інших пестицидів на ґрунтову мікрофлору. Розкладання мікроорганізмами пестицидів. Фактори, що обумовлюють швидкість розкладання в ґрунті пестицидів. Вплив сівозмін і монокультур на мікрофлору ґрунту. Принципи керування мікробіологічними процесами з метою підвищення родючості ґрунту, збільшення врожайності сільськогосподарських культур.


Тема лекційного заняття 5. Бактеріальні добрива та їх ефективність - 2 год.

/0,06 кредита.

Інокуляція (бактеризація) бобових рослин бульбочковими бактеріями. Ефективність інокуляції на різних ґрунтах. Препарат "нітрагін" і його виробництво. Шляхи підвищення ефективності інокуляції. Препарат "азотобактерин". Сутність дії й ефективність "азотобактерину". Перспективи його використання. Виробництво "азотобактерину". Використання бактерій азоспірілум для бактеризації рослин. Використання ціанобактерій (синьо-зелених водоростей). Препарат "фосфоробактерин" і його вплив на рослини.



Тема лекційного заняття 6. Специфічність епіфітної мікрофлори та

мікроорганізмів кореневої зони та різних видів рослин. 2год./ 0,06 кредита.

Коренева і прикоренева мікрофлора рослин. Вплив окремих представників ризосферних мікроорганізмів на схожість насіння і розвиток рослин. Підвищення польової схожості насіння шляхом регулювання складу ризосферних мікроорганізмів (протруювання, бактеризація та ін.). Мікориза рослин. Ендотрофна, ектотрофна і ендоектотрофна мікориза рослин. Роль мікоризи в живленні рослин. Епіфітна мікрофлора та її склад. Роль епіфітних мікроорганізмів у житті рослин. Мікрофлора зерна та її зміни за різних умов зберігання зерна. Використання видового складу епіфітної мікрофлори для оцінки якості зерна.


Тема лекційного заняття 7 - 8. Використання в сільському господарстві мікробів-антагоністів і мікробних метаболітів для захисту стимуляції росту рослин - 4год./ 0,11 кредита.
Явище мікробного антагонізму і самоочищення фунту. Роль кореневої системи рослин у селекції мікроорганізмів-антагоністів. Інтенсифікація самоочищення ґрунту від патогенних мікроорганізмів шляхом підбору різних видів рослин у сівозміні. Використання мікроорганізмів-антагоністів і антибіотичних речовин для боротьби з хворобами рослин і профілактики захворювань. Антибіотичні речовини, що використовують для захисту рослин. Мікробіологічні методи боротьби із шкідливими комахами. Бактерії та їх використання для знищення комах-шкідників. Грибні і вірусні препарати, що застосовують для захисту від шкідників. Знищення гризунів за допомогою мікробіологічних препаратів.

Препарати мікробного походження, що стимулюють ріст рослин. Гіберелін і його використання.


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістовних модулів і тем



Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

інд.

с.р.




л

п

інд.

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Змістовний модуль 1. «Основні ідеї та концепції сучасного розвитку мікробіології, морфологічна характеристика основних груп мікроорганізмів»

Тема 1. Фундаментальні відкриття законів мікробіології.

6

1







3

9

0,5







8

Тема 2. Основні етапи розвитку мікробіології

7

1







4

9

0,5







8

Тема 3. Сучасна філогенетична систематика мікроорганізмів

7

1







4

11

0,5







10

Тема 4. Живлення, дихання та особливості енергетичних процесів у мікроорганізмів

8

2







4

11

0,5







10

Тема 5. Генетика мікроорганізмів

8

2







4

11













Тема 6-7. Мікроорганізми у біосфері: екофізіологія та екологічні ніші мікроорганізмів

9

4







3

11

0,5







10

Тема 8. Біологічне перетворення мікроорганізмами органічних та мінеральних сполуки азоту

8

2







4

11

0,5







10

Тема 9-10. Взаємовідношення мікроорганізмів в агробіоценозах та з вищими рослинами

12

4







4

11

0,5

0,5




10

Разом за змістовним модулем 1

66

17







30

73

3,5







66

Змістовний модуль 2. Роль мікроорганізмів у первинному ґрунтоутворюючому процесі,

утворенні перегною і структури ґрунту

Тема 11. Архебактерії, морфологія, систематика, умови існування

10

2







4

0,5

0,5







9

Тема 12. Аналіз процесів накопичення і розпаду гумусу в різних ґрунтових типах залежно від напряму мікробіологічних процесів

8

3







4

10,5










9

Тема 13-14. Мікроорганізми і біологічне землеробство

9

4







4

11

0,5







9

Тема 15. Бактеріальні добрива та їх ефективність

10

2







4

10,5

0,5







9

Тема 16. Специфічність епіфітної

мікрофлори та мікроорганізмів кореневої зони та різних видів рослин



10

2







4

12,5

0,5







9

Тема 17-18. Використання в сільському господарстві мікробів-антагоністів і мікробних метаболітів для захисту стимуляції росту рослин

10

4







5

12

0,5







9

Разом за змістовним модулем 2

57

17







25

57

2,5







54

Усього годин

123

34







55

130

6







120


5. Теми семінарських занять

№ п/п

Назва теми

Кількість годин

1

Не передбачено робочим навчальним планом




6. Теми практичних занять

№ п/п

Назва теми

Кількість годин

1

Не передбачено робочим навчальним планом





7. Теми лабораторних занять

№ п/п

Назва теми

Кількість годин

1

Організація, обладнання та правила роботи в мікробіологічній лабораторії. Методи дослідження морфології мікроорганізмів

6

2

Методи складних фарбувань. Основні методи культивування мікроорганізмів

5

3

Енергетичний метаболізм, дослідження збудників бродіння. Методи вивчення складу і чисельності ґрунтових мікроорганізмів

5

4

Перетворення мікроорганізмами сполуку азоту, фосфору, сірки, заліза.

6

5

Вивчення мікроорганізмів ґрунту та ефективність бактеріальних добрив. Вплив факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність мікроорганізмів

6

6

Вивчення ефективності бактеріальних добрив. Використання мікроорганізмів та мікробних метаболітів для захисту і росту рослин

6

Разом практичних занять, год.

34


8. Самостійна робота

№ п/п

Назва теми

Кількість годин

1

Сировина база біотехнологічних виробництв

7

2

Основні проблеми біобезпеки харчових виробництв

6

3

Складові державного регулювання якості та безпеки біотехнологічної продукції

5

4

Захист молочних продуктів харчування в упаковці від дії хімічних та біологічних чинників

6

5

Вимоги до біобезпеки води для харчової промисловості

8

6

Органолептичні методи оцінювання якості цукру та пива

6

7

Очищення стічних вод біотехнологічних виробництв

7


9. Індивідуальні завдання

Не передбачено навчальним планом




10. Методи навчання

Успіх навчання залежить від внутрішньої активності студентів, характеру їхньої діяльності, то саме характер діяльності, ступінь активності та творчості мають бути важливими критеріями у відборі методу.

Пояснювально-ілюстративний метод. Студенти здобувають знання, слухаючи лекцію, розповідь з навчальної або методичної літератури, через екранний посібник у «готовому» вигляді. Сприймаючи і осмислюючи факти, оцінки. Висновки вони залишаються у межах репродуктивного (відтворювального) мислення. Такий метод як найширше застосовують для передавання значного масиву інформації.

Репродуктивний метод. Ідеться про застосування вивченого на основі зразка або правила. Діяльність тих, кого навчають, є алгоритмічною, тобто відповідає інструкціям, розпорядженням, правилам – в аналогічній до представленого зразка ситуаціях.

Метод проблемного навчання. Педагог перш ніж викладати матеріал ставить проблему, формує пізнавальне завдання, а потім розкриваючи систему доведено, порівнюючи погляди, різні підходи, показує спосіб розв’язання поставленого завдання.

Частково-пошуковий, або еврістичний метод. Його суть – в організації активного пошуку розв’язання висунутих педагогом пізнавальних завдань або під керівництвом педагога, або на основі евристичних програм і вказівок.

Дослідницький метод. Після аналізу матеріалу, постановки проблем і завдань, короткого усного, або письмового інструктажу, ті кого навчають, самостійно вивчають літературу, ведуть спостереження і виміри та виконують інші пошукові дії. Ініціатива, пошук, самостійність виявляється в дослідницький діяльності найповніше.
11. Методи контролю.

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни здійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою. Він складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (екзамену) – 30 балів.

Критерiї оцiнки рiвня знань на лабораторних, семiнарських та практичних заняттях. На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконує iндивiдуальнi завдання. Рiвень знань оцiнюється: “відмінно” – студент дає вичерпнi, обгрунтованi, теоретично i практично вiрнi вiдповiдi не менш нiж на 90% запитань, рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi, демонструє знання пiдручникiв, посiбникiв, iнструкцiй, проводить узагальнення i висновки, акуратно оформляє завдання, був присутнiй на лекцiях, має конспект лекцiй чи реферати з основних тем курсу; “добре”– коли студент володiє знаннями матерiалу, але допускає незначнi помилки у формуваннi термiнiв, категорiй i розрахункiв, проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходить правильнi вiдповiдi, був присутнiй на лекцiях, має конспект лекцiй чи реферати з основних тем курсу; “задовільно”– коли студент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 60% питань, або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованi, невичерпнi вiдповiдi, допускає грубi помилки, якi виправляє за допомогою викладача. При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань та самостiйнiсть; “незадовiльно з можливiстю повторного складання” – коли студент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35% питань, або на всi запитання дає необгрунтованi, невичерпнi вiдповiдi, допускає грубi помилки. Має неповний конспект лекцiй.

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни. Є сумою рейтингових оцiнок (балiв), одержаних за окремi оцiнюванi форми навчальної дiяльностi: поточне та пiдсумкове тестування рiвня засвоєностi теоретичного матерiалу пiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульний контроль); оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiджень.

Пiдсумкова оцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальної дисциплiни, яка виводиться як сума промiжних оцінок за змiстовнi модулi. Остаточна оцiнка рiвня знань складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (екзамену) – 30 балів.

12. Розподіл балів, які отримують студенти


Поточний контроль

Рейтинг з навчальної роботи

НР



Рейтинг з додаткової роботи R ДР


Рейтинг штрафний R ШТР


Підсумкова атестація

(екзамен

чи залік)



Загальна кількість балів

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

Змістовий модуль 4

0-100

0-100

0-100

0-100

0-70

0-20

0-5

0-30

0-100


Примітки. 1. Відповідно до «Положення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП України», затвердженого ректором університету 03.04.2009 р., рейтинг студента з навчальної роботи НР стосовно вивчення певної дисципліни визначається за формулою:

0,7· (R(1)ЗМ · К(1)ЗМ + ... + R(n)ЗМ · К(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР,

КДИС

де R(1)ЗМ, … R(n)ЗМ − рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою;



n − кількість змістових модулів;

К(1)ЗМ, … К(n)ЗМ кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля;

КДИС = К(1)ЗМ + … + К(n)ЗМ − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі;

ДР − рейтинг з додаткової роботи;

ШТР − рейтинг штрафний.

Наведену формулу можна спростити, якщо прийняти К(1)ЗМ = …= К(n)ЗМ Тоді вона буде мати вигляд:



0,7· (R(1)ЗМ + ... + R(n)ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР.

n

Рейтинг з додаткової роботиДР додається до НР і не може перевищувати 20 балів. Він визначається лектором і надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт, які не передбачені навчальним планом, але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни.

Рейтинг штрафнийШТР не перевищує 5 балів і віднімається відНР. Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів, які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно, не дотримувалися графіка роботи, пропускали заняття тощо.

2. Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.


Шкала оцінювання: національна та ECTS


Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

Зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка