Національний університет біоресурсів І природокористування України Кафедра молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки «затверджую»



Сторінка4/4
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2   3   4


НУБіП України Ф-7.5-2.1.8-04
«Структурно-логічна схема викладання дисципліни»

«Сільськогосподарська мікробіологія»


Номер змістового модуля

Розділ

дисципліни


Тема лекції

Тема

лабораторного заняття

Форма контролю знань

1

Основні ідеї та концепції сучасного розвитку мікробіології, морфологічна характеристика основних груп мікроорганізмів

Фундаментальні відкриття законів мікробіології.

Методи мікроскопію вання мікроорганізмів у світлому, темному полі

тест

Основні етапи розвитку мікробіології

Сучасна філогенетична систематика мікроорганізмів

Методи приготування препаратів для мікроскопії

Живлення, дихання та особливості енергетичних процесів у мікроорганізмів

Генетика мікроорганізмів

Методи стерилізації поживних середовищ та лабораторного посуду

Мікроорганізми у біосфері: екофізіологія та екологічні ніші мікроорганізмів

Біологічне перетворення мікроорганізмами органічних та мінеральних сполуки азоту

Захист молочних продуктів харчування в упаковці від дії біологічних чинників

Взаємовідношення мікроорганізмів в агробіоценозах та з вищими рослинами

2

Роль мікроорганізмів у первинному ґрунтоутворюючому процесі,

утворенні перегною і структури ґрунту



Архебактерії, морфологія, систематика, умови існування

Вимоги до біобезпеки води для харчової промисловості

тест


Аналіз процесів накопичення і розпаду гумусу в різних ґрунтових типах залежно від напряму мікробіологічних процесів

Мікроорганізми і біологічне землеробство

Органолептичні методи оцінювання якості цукру та пива

Бактеріальні добрива та їх ефективність

Специфічність епіфітної

мікрофлори та мікроорганізмів кореневої зони та різних видів рослин



Очищення стічних вод біотехнологічних виробництв за допомогою мікроорганізмів

Використання в сільському господарстві мікробів-антагоністів і мікробних метаболітів для захисту стимуляції росту рослин



НУБіПУ

Агрономічний факультет

Кафедра молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки

(10.02.01.)

ЗАТВЕРДЖУЮ”

Декан агробіологічного факультету

____________ проф. Забалуэв В.О.

„____” _________________ 2015 р.

Курс 2


Лекцій 16 год.

Лабораторних занять 32 год.

Самостійна робота студентів 48 год.

Всього 96 год.

Кредитів 3


КалендаРНИЙ план НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни «сІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МІКРОБІОЛОГІЯ »



із спеціальності 6.130102 “Агрономія ”

очна форма навчання

на 3 семестр 2015-2016 навчального року





Тиждень

Види та зміст занять

Поточний контроль знань




Лекції

год.

Лабораторні заняття

год.

Самостійна робота

год.

Література

№ модуля

Бали




1


№1. Фундаментальні відкриття законів мікробіології, основні ідеї та концепції. Сучасна систематика мікроорганізмів. Характеристика основних груп мікроорганізмів.


2


№1. Методи мікроскопіювання, які застосовуються в мікробіології

Прості й складні методи фарбування бактеріальних клітин.



2


Клітинна і субклітинна організація бактерій. Хімічний склад, будова й функції.


2


Основна

1, 2, 4, 5, 10, 12,13, 14

Додаткова

3,5



І


30




2


№2. Живлення та особливості енергетичних процесів у клітинах мікроорганізмів. Основи мікробіологічного виробництва: культивування промислових штамів мікроорганізмів, біосинтез практично цінних метаболітів. Мікроорганізми у біосфері: екофізіологія та екологічні ніші мікроорганізмів.

2

№2. Техніка й механізм фарбування бактерій по методу Грама. Основні методи культивування мікроорганізмів.

2

Ріст клітин і|клітини| популяцій мікроорганізмів. Значення методу безперервного культивування для біотехнологічної промисловості.

Вплив окремих представників ризосферних мікроорганізмів на схожість насіння і розвиток рослин. Фактори середовища, що визначають розвиток ценозу ґрунту. Вплив обробітку і меліорації грунтів на мікроорганізми.



2


Основна

1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 12,13, 14


Додаткова

3,5






3


№3. Аналіз процесів накопичення і розпаду гумусу в різних ґрунтових типах залежно від напряму мікробіологічних процесів. Вплив різних способів обробітку ґрунту та меліорації на характер мікробіологічних процесів у ґрунті.

2

№3. Вивчення енергетичного метаболізму мікроорганізмів Загальна характеристика методів вивчення складу і чисельності ґрунтових мікроорганізмів.

2

2


Основна

2, 3, 4, 5, 6,7, 8, 9, 10, 12,13, 14


Додаткова

3,4, 5,6






4


№4. Мікробіологічні основи підвищення родючості ґрунту. Перспективи використання біологічної азотфіксації в землеробстві та рослинництві.

Принципи керування мікробіологічними процесами з метою підвищення родючості ґрунту. Використання бактеріальних добрив та їх ефективність.



2

№ 4. Методи отримання чистих культур мікроорганізмів. Дослідження впливу антибіотиків на ріст бактерій

2


Вплив на мікроорганізми факторів навколишнього середовища. Запобігання розвитку мікроорганізмів з допомогою фізичних і хімічних факторів (пастеризація, стерилізація, зниження рН тощо).


2


Основна

2, 3, 4, 5, 6,7, 8, 9, 10, 12,13, 14,15


Додаткова

3,4, 5,6


ІІ


40





5

№5. Мікроорганізми зони коренів і поверхні рослин. Підвищення польової схожості насіння шляхом регулювання складу ризосферних мікроорганізмів. Явище мікробного антагонізму і самоочищення грунту. Використання мікробіологічних препаратів та мікробних метаболітів для захисту від хвороб та стимуляції росту рослин.

2

Вплив гербіцидів та інших пестицидів на ґрунтову мікрофлору. Розкладання мікроорганізмами пестицидів.

2

Основна

2, 3, 5, 6,7, 8, 10, 11, 12,13, 14,15


Додаткова

1,2, 3






№5. Ознайомлення з мікробіологічними препаратами для захисту плодів та овочів від хвороб та ефективністю бактеріальних добрив


2




Максимальний рейтинг: 100 балів.

Орієнтовні критерії оцінки знань залежно від набраної кількості балів від максимально можливих у %:

"Відмінно" — 90– 100 % – 90– 100 балів

"Добре" — 75– 89 % – 75 – 89 балів

"Задовільно" — 60– 74 % – 60 – 74 балів

"Незадовільно" — менше 60% – менше 60 балів



Рекомендована література

Основна:

  1. Іутинська Г.О. Ґрунтова мікробіологія: Навчальний посібник. - К.: Арістей, 2006. - 284 с.

  2. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія: Підручник. – К.:НУХТ, 2004. – 471 с.

  3. Емцев В.Т., Шильникова В.К. Микробиология. – М.: Агропромиздат, 1990. – 191 с.

  4. Мишустин Е.Н., Ємцев В.Т. Микробиология. – М: Агропромиздат, 1987 г.- 386 с.

  5. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. К.:Либідь, 2001. – 312 с.

  6. Векірчик К.М. Практикум з мікробіології.:Навч.посібник. – К.:Либідь,2001. – 144 с.

  7. Харченко С.М.Мікробіологія.:Підручник. – К.: Сільгоспосвіта, 1994. – 352 с.

  8. Шлегель Г. Общая микробиология. - М.: МИР, 1987.

  9. Теппер Е.З. и др. Практикум по микробиологии.:Учеб.пособие. – 3-е изд., перераб. и доп., - М.:Агропромиздат, 1987. – 237 с.

  10. Гусев М.В., Манеева Л.А. Микробиология.:Учебник, 2-е изд.- М.:Изд.МГУ,1985.-376 с.

  11. Єжов Г.И. Руководство к практическим занятиям по сельськохозяйственной микробиологии. М.:Высшая школа, 1981. – 288 с.

  12. 11.Асонов Н.Р. Микробиология. - М.: Колос, 1980.

  13. Методичні вказівки до проведення лабораторних робіт з мікробіології для студентів агробіологічних спеціальностей./Кошевський І.І., Бородай В.В та ін. – Вид.центр НАУ, 2002. – 56 с.

  14. Методичні вказівки до проведення лабораторних робіт із зігільної мікробіології для студентів біотехнологічних спеціальностей/ Кошевський І.І. та ін. - Вид.центр НАУ, 2007. – 70 с.

  15. Методичні вказівки щодо самостійної роботи для студентів – заочників агробіологічних спеціальностей / Кошевський І.І. та ін. - Вид.центр НАУ, 2008. – 30 с.

Додаткова:

  1. Колтунов В.А., Бородай В.В. Підвищення стійкості плодоовочевої продукції проти хвороб при зберіганні. К.: Колообіг, 2007. – 216 с.

  2. Современная микробиология. Прокариоты. В 2-х томах. Т.1. / Под ред. Й. Ленгелера, Г.Древса, Г.Шлегеля. – М.:Мир, 2005. – 656 с.

  3. Мишустин Е.Н. Микроорганизмы и продуктивность земледелия. – М.: Изд. АН СССР, 1972.

  4. Звягинцев Д.Г., Асеева И.В., Бабьева И.П., Мирчинг Т.Г. Методы почвенной микробиологии и биохимии. - М.: МГУ. 1980.

  5. Пошон Ж. де Баржак Г. Почвенная микробиология. – М.: Иностранная литература, 1980.




Лектор Кошевський І.І.

Завідувач кафедри Патика М.В.


Результати перевірки календарного плану_____________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________


Дата ___________ Перевірив: Завідувач кафедри

НУБіП України Ф-7.5-2.1.8-05



«Календарний план навчальних занять»



Національний університет біоресурсів і

природокористування України





ЗАТВЕРДЖУЮ:

Декан Агробіологічного факультету

______________проф./ Забалуєв В.О.


Лектор: проф. Кошевський І.І.




Число тижнів

14

Лекцій

6

Лабораторні заняття


6

Самостійна робота

14



Всього

26




КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

для студентів ОКР «Бакалавр», заочне відділення

З дисципліни «Сыльськогосподарська мікробіологія »

Факультет ” Агробіологічний

3 семестр

2 начальний рік






Тижні

Лекції

Кількість ггодин

Лабораторні заняття

Кількість ггодин

Самостійна робота



Кількість годин

1

Вступ. Предмет і завдання мікробіо логії. Етапи розвитку мікробіології

2

Правила і техніка безпеки в мікробіоло гічній лабораторії. Світловий мікроскоп МБР-1. Препарати. Фарби.

1

Рух бактерій та спороутворення. Будова стінки бактеріальної клітини

8

2

Морфологія основних таксономічних груп мікроорганізмів

1

Вивчення основних форм бактерій. Морфологія бактерій,актиноміцетів і цвільових грибів, їх мікроскопія.

1

Фізіологія і морфологія основних таксономічних груп мікроорганізмів

10

3

Перетворення мікроорганізмами сполук вуглецю, азоту, сірки.

1

Перетворення мікроорганізмами без азотистих органічних речовин. Спиртове, молочно-, маслянокисле бродіння, окислення спирту в оцтову кислоту.

2

Бактеріальні хвороби .

7

4

Асоціації мікроорга нізмів ґрунту. Використання в практиці сільського господарства.

2

Вивчення мікробних угрупувань у ґрунті методом стекол обростання за Холодним.

2

Перетворення мікроорганізмами пектинових речовин та лігніну, розклада ння клітковини.





Викладач____________ /Кошевський І.І. Завідувач кафедри______________ /_Патика М.В.


    НУБіП України Ф-7.5-2.1.8-03

    «Протокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінами»



ПРОТОКОЛ

погодження робочої навчальної дисципліни «Сільськогосподарська мікробіологія » з іншими дисциплінами

напрям підготовки: 6.130102 – «Агрономія»


Дисципліна та її розділи, що передують вивченню дисципліни «Мікробіологія з основами вірусології»

Прізвище, ініціали, вчена ступінь та вчене звання викладача, що забезпечує попередню дисципліну

Підпис


Дисципліна та її розділи, в яких використовуються матеріали дисципліни « Мікробіологія з основами вірусології»

Прізвище, ініціали, вчена ступінь та вчене звання викладача, що забезпечує наступну дисципліну

Підпис


1. Ботаніка

Розділи: морфологія нижчих рослин









1.Грунтознавство

Розділи: фактори ґрунтоутворення, склад та властивості ґрунтів









2. Генетика

Розділи: молекулярні основи спадковості









2.Фізіологія рослин

Розділи: водообмін рослин, фотосинтез









3. Вища математика

Розділи: математичні розрахунки









3.Технологія зберігання та переробки продукції рослинництва

Розділ: мікробіологічні процеси при зберіганні зерна









4. Фізика

Розділи: оптика









4. Плодівництво

Розділ: системи утримання та обробіток ґрунту








Голова вченої ради факультету В.О.Забалуєв







Тезисний конспект лекцій з дисципліни

«Сільськогосподарська мікробіологія »
Змістовий модуль 1. «Основні ідеї та концепції сучасного розвитку мікробіології, морфологічна характеристика основних груп мікроорганізмів».

Тема лекційного заняття 1. Предмет. методи і завдання мікробіології, історія розвитку – 2 год./0,055 кредит

Основною задачею землеробства є підвищення родючості ґрунтів, що забезпечує оптимальні умови росту, розвитку і врожаю сільськогосподарських рослин. Життя культурних рослин, вирощуваних на різних ґрунтах, тісно зв’язана з діяльністю мікроорганізмів. І тому з кожним роком зростає роль мікробіології в розвитку сільського господарства.

Давно встановлений факт, що утворення ґрунтів, синтез і розкладання в них гумусу залежить від діяльності мікробів, що населяють ґрунт, звідси тісний зв’язок мікробіології з ґрунтознавством.

Перші докладні зведення про мікроорганізми з,явилися наприкінці 17 ст., що дали лінійне збільшення предметів у 160-200 разів. Цей період продовжувався до 2-ї половини 18 ст. поки наш співвітчизник Мартин Тереховський не застосував у своїй роботі експериментальний метод досліджень Експериментальний період підготував роботи Луї Пастера, що зробили переворот у мікробіології, вивели її на шлях широкого розвитку і показали початок новому фізіологічному періоду.

Багато зроблено в області вивчення активності мікробів у ґрунті і кореневій системі рослин, уточнення взаємин між вищими рослинами і мікроорганізмами. Існують Інститути мікробіології, а також у значній частині загальних мікробіологічних і ґрунтових інститутах організовані лабораторії ґрунтової мікробіології. У нашій країні створена і розвивається нова мікробіологічна галузь , що повинна озброювати сільське господарство новими високоякісними та високоефективними засобами інтенсифікації виробництва (бактеріальне добриво, мікробіологічні засоби захисту рослин від шкідників і хвороб, ферментні препарати).
Тема лекційного заняття 2-3.Морфологія основних таксономічних груп мікроорганізмів – 2 год./0,55 кредит

Серед основних характеристик бактеріальної клітини є їх розмір, форма, структура та розташування (угрупування). Ці характеристики складають морфологію клітин. Розмір бактеріальної клітини може бути різним, в залежності від виду бактерій, окрема клітина може бути сферичною, паличкоподібною або звитою. Важливо встановити ці види угрупувань клітин, тому, що вони є важливою таксономічною ознакою, наприклад, роду бактерій.

Структури бактеріальних клітин є унікальні в світі біології. Мікроскопічна клітина плаваючи в різних сполуках здатна вибрати ті речовини які їй потрібні, а надлишок відпустити з клітини.

Гриби еукаріоти, широко розповсюджені в природі група безхлорофільних організмів - гетеротрофів. В останні роки ім. присвоєно статус самостійного світу живих істот планети. Займають трете місце після рослин і тварин Описано близько 100 тис. видів. До них відносяться мікро- і макроскопічні форми. Понад 52 тис. відомо науці видів міксоміцетів, що відрізняються між собою рівнем еволюції, таксономічним положенням та економічними особливостями. Вони входять у всі біоценози.



Тема лекційного заняття 3. Живлення, дихання та особливості енергетичних процесів мікроорганізмів.- 2 год/0,05 кредитів
Змістовий модуль 2. «Основні форми бактерій , грибів та актиноміцетів»

Тема лекційного заняття 1-3. Перетворення мікроорганізмами сполук вуглецю, азоту сірки, заліза, фосфору – 4 год./0,55 кредит

У атмосфері міститься 0.03 за об’ємом вуглецю, який має велике значення для життя рослин і тварин. розклад без азотистих органічних речовин складається з процесів бродіння, окислення, включаючи фотосинтез зелених рослин (Тімірязєв) та хемосинтез (Виноградський).

Бродіння відоме людині до відкриття мікробів. Біологічну суть процесів бродіння було доведено тільки роботами Л.Пастера, який вперше встановив, що зміни в органічному субстраті є результатом життєдіяльності мікроорганізмів. Збудник спиртового бродіння є дріжджі; молочно-пропіоновокислого є бактерії; маслянокислого є бацили.

Окислення при неповному окисленні мікроорганізмами органічних сполук накопичується цитринова, щавелєва, яблучна, янтарна, фумарова, коєва, глюконова та інші кислоти. Продуцентами згаданих метаболітів можуть бути мікроскопічні гриби.

Розкладання клітковини, пектинових речовин , лігніну. Клітковина ( целюлоза)- складна органічна речовина ,що є основою клітинних оболонок рослин. Це рослинний полімер. Підраховано, що в процесі фотосинтезу біля 300.000 млн. т . вуглецю у вигляду діоксиду (СО2) щороку трансформується в різноманітні органічні сполуки вищих рослин, а з них понад третини в клітковину. Тому утворення целюлози рослинами практично невичерпне і накопичує незліченні запаси її в коморах природи. Полімеризація мономерів й створення клітковини з глюкози властиві майже виключно вищим рослинам, її деградація ,розклад до мономерів відбувається лише за допомогою мікроорганізмів. Внаслідок цього перетворення, атмосфера щороку поповнюється близько 85 млрд. т . вуглекислоти.

Головним продуктом при окисленні клітковини є целобіоза. При розкладанні целюлози анаеробними целюлозоруйнуючими бактеріями продуктами розпаду є різні кислоти - оцтова, пропіонова, масляна, спирти та інші речовини. В ґрунті бродіння клітковини сприяє утворення перегною, що має велике значення для підвищення родючості.

У молодих травах від 3 до 6% лігніну, а в деревині від 15 до 30%. Ніколи не зустрічається у вільному виді, він зв’язаний з полісахаридами, Лігнін, який знаходиться в рослинах різних видів, родів і сімейств рослинного царства за хімічною будовою різниться.
Тема лекційного заняття 2. Асоціації мікроорганізмів ґрунту. Використання в практиці сільського господарства2 год./0,055 кредит

Всі мікроорганізми ґрунту поділяються на алохтонні - ті, що потрапляють ззовні, і автохтонні, адаптовані до екологічних умов ґрунту.

Автохтонна мікрофлора поділяється на три групи:

- облігатні автотрофи ;

- мікотрофи ;

- гетеротрофи.

До а в т о т р о ф і в належать мікроорганізми, які використовують для своїх енергетичних і пластичних потреб вуглець вуглекислот. Г е т е р о т р о ф и використовують для цього готову органічну речовину. У м і к с о т р о ф і в можливий перехід від автотрофного живлення до гетеротрофного. Для визначення алохтонноі мікрофлори роблять розсів на поживному середовищі (МПА), інкубують при 37 градусах за 24 години, автохтонної- при 20 градусах за 8 годин.

Мікробіологічний аналіз ґрунту має важливе значення в глобальній проблемі охорони навколишнього середовища, тому що серед різних видів біологічного забруднення особливе місце займає мікробне обсімінення.



З ґрунту мікроорганізми потрапляють у водоймища, і тому мікробіологічні дослідження ґрунту потрібні для забезпечення населення доброякісною питною водою.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка