Національний університет біоресурсів І природокористування України Кафедра молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки «затверджую»



Сторінка3/4
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2   3   4







з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Не передбачено робочим навчальним планом






6. Теми практичних занять


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Не передбачено робочим навчальним планом





7. Теми лабораторних занять


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Правила і техніка безпеки в мікробіологічній лабораторії. Світловий мікроскоп МБР-1. Препарати,. Фарби, методика приготування мікроскопічних препаратів.

4

2

Вивчення основних форм бактерій. Морфологія актиноміцетів і цвільових грибів, їх мікроскопія.

6

3

Приготування поживних середовищ та методи їх стерилізації

4

4

Перетворення мікроорганізмами безазотистих органічних речовин. Спиртове, молочнокисле бродіння.

2

5

Перетворення мікроорганізмами сполук азоту

2

6

Перетворення мікроорганізмами сполук сірки

2

7

Методи визначення чисельності мікроорганізмів у грунті

4

8

Методика забарвлення бактерій за Грамом

2

9

Мікоризація рослин основні типи мікоризи, бактеріальні препарати їх використання у сільському господарстві

4


8. Самостійна робота під керівництвом НПП

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Не передбачено робочим навчальним планом





9. Індивідуальні завдання
Не передбачено робочим навчальним планом
10. Методи навчання

Успіх навчання загалом залежить від внутрішньої активності студентів, від характеру їхньої діяльності, то саме характер діяльності, ступінь самостійності та творчості мають бути важливими критеріями у виборі методу.



Пояснювально-ілюстративний метод. Студенти здобувають знання, слухаючи розповідь, лекцію, з навчальної або методичної літератури, через екранний посібник у "готовому" вигляді. Сприймаючи й осмислюючи факти, оцінки, висновки, вони залишаються в межах репродуктивного (відтворювального) мислення. Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації. Його можна використовувати для викладення й засвоєння фактів, підходів, оцінок, висновків.

Репродуктивний метод. Ідеться про застосування вивченого на основі зразка або правила. Діяльність тих, кого навчають, є алгоритмічною, тобто відповідає інструкціям, розпорядженням, правилам - в аналогічних до представленого зразка ситуаціях.

Метод проблемного викладення. Використовуючи будь-які джерела й засоби, педагог, перш ніж викладати матеріал, ставить проблему, формулює пізнавальне завдання, а потім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різні підходи, показує спосіб розв'язання поставленого завдання. Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку.

Частково-пошуковий, або евристичний метод. Його суть - в організації активного пошуку розв'язання висунутих педагогом (чи самостійно сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога, або на основі евристичних програм і вказівок. Процес мислення набуває продуктивного характеру, але його поетапно скеровує й контролює педагог або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й комп'ютерними) та з навчальними посібниками. Такий метод, один з різновидів якого є евристична бесіда, - перевірений спосіб активізації мислення, спонукання до пізнання.

Дослідницький метод. Після аналізу матеріалу, постановки проблем і завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті, кого навчають, самостійно вивчають літературу, джерела, ведуть спостереження й виміри та виконують інші пошукові дії. Ініціатива, самостійність, творчий пошук виявляються в дослідницькій діяльності найповніше. Методи навчальної роботи безпосередньо переходять у методи, які імітують, а іноді й реалізують науковий пошук.

Отже, розглянуто шість підходів до класифікації методів навчання, шість


11. Методи контролю
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни здійснюють згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою. Він складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (екзамену) – 30 балів.

Критерiї оцiнки рiвня знань на лабораторних, семiнарських та практичних заняттях. На лабораторних заняттях кожен студент з кожної теми виконує iндивiдуальнi завдання. Рiвень знань оцiнюється: “відмінно” – студент дає вичерпнi, обгрунтованi, теоретично i практично вiрнi вiдповiдi не менш нiж на 90% запитань, рiшення задач та лабораторнi вправи вiрнi, демонструє знання пiдручникiв, посiбникiв, iнструкцiй, проводить узагальнення i висновки, акуратно оформляє завдання, був присутнiй на лекцiях, має конспект лекцiй чи реферати з основних тем курсу; “добре”– коли студент володiє знаннями матерiалу, але допускає незначнi помилки у формуваннi термiнiв, категорiй i розрахункiв, проте за допомогою викладача швидко орiєнтусться i знаходить правильнi вiдповiдi, був присутнiй на лекцiях, має конспект лекцiй чи реферати з основних тем курсу; “задовільно”– коли студент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 60% питань, або на всi запитання дає недостатньо обгрунтованi, невичерпнi вiдповiдi, допускає грубi помилки, якi виправляє за допомогою викладача. При цьому враховується наявнiсть конспекту за темою завдань та самостiйнiсть; “незадовiльно з можливiстю повторного складання” – коли студент дає правильну вiдповiдь не менше нiж на 35% питань, або на всi запитання дає необгрунтованi, невичерпнi вiдповiдi, допускає грубi помилки. Має неповний конспект лекцiй.

Пiдсумкова (загальна оцiнка) курсу навчальної дисципліни. Є сумою рейтингових оцiнок (балiв), одержаних за окремi оцiнюванi форми навчальної дiяльностi: поточне та пiдсумкове тестування рiвня засвоєностi теоретичного матерiалу пiд час аудиторних занять та самостiйної роботи (модульний контроль); оцiнка (бали) за виконання лабораторних дослiджень. Пiдсумкова оцiнка виставляється пiсля повного вивчення навчальної дисциплiни, яка виводиться як сума промiжних оцiнок за змiстовнi модулi. Остаточна оцiнка рiвня знань складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (екзамену) – 30 балів.
12. Розподіл балів, які отримують студенти


Поточний контроль

Рейтинг з навчальної роботи

НР



Рейтинг з додаткової роботи R ДР


Рейтинг штрафний R ШТР


Підсумкова атестація

(екзамен

чи залік)



Загальна кількість балів

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

Змістовий модуль 4

0-100

0-100

0-100

0-100

0-70

0-20

0-5

0-30

0-100


Примітки. 1. Відповідно до «Положення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП України», затвердженого ректором університету 03.04.2009 р., рейтинг студента з навчальної роботи НР стосовно вивчення певної дисципліни визначається за формулою
0,7· (R(1)ЗМ · К(1)ЗМ + ... + R(n)ЗМ · К(n)ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР,

КДИС
де R(1)ЗМ, … R(n)ЗМ − рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою;

n − кількість змістових модулів;

К(1)ЗМ, … К(n)ЗМ − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля;

КДИС = К(1)ЗМ + … + К(n)ЗМ − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі;

ДР − рейтинг з додаткової роботи;

ШТР − рейтинг штрафний.

Наведену формулу можна спростити, якщо прийняти К(1)ЗМ = …= К(n)ЗМ. Тоді вона буде мати вигляд



0,7· (R(1)ЗМ + ... + R(n)ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР.

n

Рейтинг з додаткової роботиДР додається до НР і не може перевищувати 20 балів. Він визначається лектором і надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт, які не передбачені навчальним планом, але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни.

Рейтинг штрафнийШТР не перевищує 5 балів і віднімається відНР. Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів, які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно, не дотримувалися графіка роботи, пропускали заняття тощо.

2. Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.


Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


13. Методичне забезпечення
Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає: державні стандарти освіти, навчальні плани, навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої та інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні навчально-дослідні завдання; контрольні роботи; текстові та електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролю, методичні матеріали для організації самостійної роботи студентів.

14. Рекомендована література

Базова

  1. Аристовская Т.В. Микробиология процессов почвообразования. Л.: Наука, 1980. 187 с.

  2. Бабьева И.П., Чернов И.Ю. Биология дрожжей. М.: Изд-во МГУ, 1992. 94 с.

  3. Бактериальная палеонтология / Отв. ред А.Ю. Розанов. М.: ПИН РАН,

  4. Виноградский CH. Микробиология почвы. М.: Изд-во АН СССР, 1952. 370 с.

  5. Гаузе Г.Ф., Преображенская Т.П., Свешникова М.А. и др. Определитель

Голлербах М.М., Штина Э.А. Почвенные водоросли. Л.: Изд-во АН СССР, 1969. 228 с.

  1. Громов Б. В., Павленко Г. В. Экология бактерий. Л.: Изд-во Л ГУ, 1989. 246 с.

  2. Гусев М.В., МинееваЛ.А. Микробиология. М.: Академия, 2003. 461 с.

  3. Добровольская Т.Г. Структура бактериальных сообществ почв. М.: Академкнига, 2002. 281 с.

  4. Добровольский Г.В., Никитин Е.Д. Функции почв в биосфере и экосистемах. М.: Наука, 1990. 258 с.

  5. Ежов Г.И. Руководство к практическим занятиям на сельскохозяйственной микробиологии. М.Высшая школа.,1981.

  6. Емцев В.Т., Мишустин E.H. Микробиология. М.: Колос, 1993. 383 с.

  7. Жизнь микробов в экстремальных условиях. М.: Мир, 1981. 280 с.

  8. Заварзин Г.А. Лекции по природоведческой микробиологии. М.: Наука,

Заварзин ГА., Колотилова H.H. Введение в природоведческую микробиологию. М.: Книжный дом «Университет», 2001. 255 с.

  1. Звягинцев Д. Г. Почва и микроорганизмы. М.: Изд-во МГУ, 1987. 256 с.

  2. Звягинцев Д. Г., Добровольская Т.Г., Чернов И.Ю. Принципы мониторинга микробного разнообразия экосистем. Мониторинг биоразнообразия. М.: Наука, 1997. С. 203-207.

  3. Звягинцев Д.Г., Бабьева И.П., Зенова Г.М. Биология почв: Учебник. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Изд. МГУ, 2005 . –445 с. илл. – ( Классический университетский ученик ).

  4. Зенова Г.М., Звягинцев Д.Г. Разнообразие актиномицетов в наземных экосистемах. М.: Изд-во МГУ, 2002. 132 с.

  5. Іутинская Г.О. Ґрунтова мікробіологія: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – 284 с.

  6. Кафедре биологии почв МГУ им. М.В.Ломоносова — 50 лет (1953—2003). М.: Природа, 2003. 116 с.

  7. Кожевин П.А. Популяционная экология почвенных микроорганизмов. М.: Изд-во МГУ, 1989. 173 с.

  8. Красильников H.A. Микроорганизмы и высшие растения. Изд-во АН СССР, 1958. 464 с.

  9. Методы почвенной микробиологии и биохимии / Отв. ред. Д.Г. Звягинцев. М.: Изд-во МГУ, 1991. 308 с.

  10. Мирчинк Т.Г. Николай Александрович Красильников. М.: Макс Пресс, 2001. 69 с.

  11. Мирчинк Т.Г. Почвенная микология. М.: Изд-во МГУ, 1988. 219 с.

  12. Новое в систематике и номенклатуре грибов. М.: Национальная академия экологии — Медицина для всех, 2003. 491 с.

  13. Определитель бактерий Берджи. М.: Мир, 1997. Т. 1—2.

  14. Определитель бактерій Берджи. В 2-х т. Т.2: Пер. с англ. / Под ред.. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж.Стейли, С.Уилльямса. – М.: Мир, 1997. – 368 с., ил.

  15. Определитель бактерій Берджи. Под редакцией Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж.Стейли, С.Уилльямса. Девятое издание. В 2-х т. Т.1: Пер. с англ. / Под ред.. акад. РАН Г.А.Заварзина – М.: Мир, 1997. – 432 с., ил.

  16. Перспективы развития почвенной биологии / Отв. ред. Д.Г.Звягинцев М.: Макс Пресс, 2001. 282 с.

  17. Пинкевич А.В. Микробиологія. Биология прокариотов: Учебник. В 3 т. Т. 1. – СПб.: Изд-во. С.- Петерб. ун-та, 2006 . –352 с.

  18. Пинкевич А.В. Микробиологія. Биология прокариотов: Учебник. В 3 т. Т. 2. – СПб.: Изд-во. С.- Петерб. ун-та, 2007 . –331 с.

  19. Пинкевич А.В. Микробиологія. Биология прокариотов: Учебник. В 3 т. Т. 2. – СПб.: Изд-во. С.- Петерб. ун-та, 2009 . –457 с.

  20. Пирог Т.П.Загальна мікробіологія: Підручник - К : НУХТ, 2004.-471с.

  21. Стейниер Р., Эдельберг Э., ИнгрэмДж. Мир микробов. М.: Мир, 1979. Т. 1-3.

  22. Умаров М.М. Ассоциативная азотфиксация. М.: Изд-во МГУ, 1980. 133 с. Чернов Ю.И. Природная зональность и животный мир суши. М.: Мысль, 1975. 221 с.

  23. Чернова Н.М., Былова Л.М. Экология. М.: Просвещение, 2004. 280 с.

  24. Шлегель Г.Г. История микробиологии. М.: УРСС, 2002. 302 с. Шлегель Г.Г. Общая микробиология. М.: Мир, 1987. 567 с.


Допоміжна

  1. Вершигора А.Е и др. Общая микробиология - К.: Вища шк., 1988.-343 с.

  2. Векірчик К.М. Практикум з мікробіології.- К. «Либідь», 2001.-142 с.

Либідь, 2001.-144с.

  1. Гузев В.С., Шоба С.А., Селецкий Г.И. Применение растровой электронной микроскопии в почвоведении, мелиорации и сельском хозяйстве. М.- Новочеркасск.1978. 61 с.

  2. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы. М.Изд-во МГУ. 1987. 255 с.

  3. Зенова Г.М. Почвенные актиномицеты редких родов. М.Изд-во МГУ.2000. 91с.

  4. Зенова Г.М., Кураков А.В. Методы определения структуры комплексов почвенных актиномицетов и грибов. М. Изд-во МГУ. 1988. 53 с.

  5. Зенова Г.М., Штина Э.А. Почвенные водоросли. М. Изд-во МГУ.1990.78 с.

  6. Ежов Г.И Руководство к практическим занятиям по сельхозяйственной микробиологии. - М: Висшая школа, 1981. -288 с.

  7. Манучаров А.С., Самсонова В.П., Мешалкина Ю.А., Дмитриев Е.А. Математическая статистика в почвоведении. М.Изд-во МГУ. 2001. 99 с.

  8. Методы почвенной микробиологии и биохимии. (Под редакцией Д.Г.Звягинцева). М. Изд-во МГУ. 1991. 302 с.

  9. Скворцова И.Н. Методы идентификации и выделения почвенных бактерий рода Bacillus. М. Изд-во МГУ. 1981. 77 с.

  10. Теппер Е.З., Шильникова В.К., Переверзева Г.И. Практикум по микробіологии. -М: Калос, 1987. - 199 с.


15. Інформаційні ресурси


  1. www. http://eknigi.org/

  2. http://www.twirpx.com/


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ОКР бакалавр

Напрям підготовки/спеціальність



«Агрономія»

Кафедра молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки

20__-20__навч.рік



ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 30

з дисципліни



Сільськогосподарська

мікробіологія

Затверджую

Зав. кафедри

_____________

(підпис)

Патика М.В.



__________20__р.

Екзаменаційні запитання

(максимальна оцінка 10 балів за відповідь на кожне запитання)

1. Мікробіологічні процеси при перегниванні листя дерев.

2. Гомоферментативні і гетероферментативні бактерії. Значення їх в процесі перетворення вуглеводів. Хімізм перетворення.

Тестові завдання різних типів

(максимальна оцінка 10 балів за відповіді на тестові завдання)

Питання 1. Оксидоредуктази -це ферменти, які:

  1. Каналізують перенесення груп

  2. Каналізують окисно-відновні реакції

  3. Каналізують розщеплення сполук

  1. Забезпечують реакції синтезу

  2. Каналізують перетворення ізомерів

Питання 2. До складу фімбрій входять:

  1. Нуклеїнові кислоти

  2. Амінокислоти

  3. Полісахариди

  1. Пілін

  2. Флагелін

Питання 3. Осмотолерантність -це здатність рости в умовах:

  1. Високого гідростатичного тиску

  2. Високих концентрацій речовин

  3. Значної концентрації NaCl

  1. Аерації

  2. Вакууму

Питання 4. Що таке міксотрофія?

  1. Трансформація неростового субстрату

  2. Асиміляція ростового субстрату

  3. Здатність рости на суміші неростових субстратів

  4. Одночасна незалежна трансформація двох ростових субстратів

Питання 5. Магнітотаксис мікроорганізмів – це?

  1. Рух, зумовлений хімічними речовинами

  2. Рух, зумовлений в’язкістю розчину

  3. Рух, зумовлений світловою енергією

  1. Рух за силовими лініями магнітного поля

  2. Рух до (від) молекулярного кисню

Питання 6. При спиртовому бродінні в Світі використовують мікроорганізми:

А - Европа

В - Азія


С.- Південна Америка

1.Бактерії

2.Дріжджі

3. Мукорові гриби


Питання 7. Термофіли, температурний максимум для них складає…; оптимум…; мінімум…

Питання 8. Запишіть формулу аспарагінової кислоти….

Питання 9. Запишіть формулу продукту бродіння цукрів , молочну кислоту...

Питання 10. Яка культура зображена на малюнку, та на якому середовищі вона зустрічається?

1. Escherichia coli

2. Bacillus subtilis

3. Clostridium perfringens

4. Pseudomonas aeruginosa



А. Листях

В. Повітрі

С. Воді


Д .Гутні
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка