Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році



Сторінка1/8
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.96 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8



Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році . Видається раз на два тижні.

Головний редактор О. Онищенко, академік НАН України. Редакційна колегія: В. Горовий (заступник головного редактора), Н. Іванова, Ю. Половинчак, Т. Дубас

Адреса редакції: НБУВ, просп. 40-річчя Жовтня, 3, Київ, 03039, Україна




Громадська думка

про правотворення

/Бюлетень оперативних матеріалів на базі аналізу

правової електронної інформації/
14 (32)

(жовтень 2012 р.)
ЗМІСТ


АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС 5

ЩОДЕННИК БЛОГЕРА 40

Тем временем в правящем лагере настойчиво убеждают потенциальных избирателей в том, что никто и ни за что не откроет рынок без одобрения источника власти. Но не следует забывать, что слова «регионалов» об обязательном обсуждении – это пока не железно закрепленная норма. Как известно, летом 2012 г. об основах языковой политики тоже собирались поговорить с экспертами и народом. Но только разговор начался уже после того, как скандальный закон был принят во втором чтении и вступил в действие. И все же приятные слуху граждан доводы «регионалы» пока еще не исчерпали. «Я не исключаю, что руководство государства выйдет на то, что по данному вопросу необходимо проводить референдум... Мы думаем, что это как раз тот вопрос, который необходимо выносить на согласование с народом», – считает А. Ефремов. Твердость подобного намерения может быть проверена только практикой. А пока же Украину может ждать введение такого моратория на продажу земли, сроки действия которого, похоже, не спешат прогнозировать даже его инициаторы
(Мораторий неопределенного действия // Подробности
(http://podrobnosti.ua/analytics/2012/10/18/864613.html). – 2012. – 18.10). 58


КИЇВ 2012

АКТУАЛЬНА ПОДІЯ

І знову про мову...

Робоча група з питань мовного законодавства на засіданні


12 жовтня схвалила законопроект про зміни до Закону України «Про засади державної мовної політики», незабаром цей документ буде передано до Міністерства юстиції, повідомила віце-прем’єр з гуманітарних питань, міністр охорони здоров’я Р. Богатирьова.

Крім того, за словами віце-прем’єра, робоча група затвердила проект концепції Державної національно-культурної програми всебічного розвитку і функціонування української мови. Найближчим часом, зазначила Р. Богатирьова, цей документ буде передано на узгодження в Мін’юст, а потім винесено на засідання Кабінету Міністрів для затвердження.

Радник Президента України Г. Герман повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» з цього приводу: «Ідеологія цих двох документів працює на утвердження української мови як державної».

Так, згідно з поправками, за українською мовою зберігається статус державної. Її використання є обов’язковим у судо- та діловодстві, у діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. Встановлюється 75-відсоткова квота мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле- і радіоканалів. При цьому ускладнюється процедура визнання мов нацменшин регіональними – це допускається лише в тому випадку, якщо її носіями є не менш ніж 30 % жителів певної території.

Передачі та фільми, виготовлені на інших мовах, повинні бути дубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою.

На думку голови Держкомтелерадіо О. Курдіновича, з виконанням цієї норми не виникне проблем, оскільки вона є «поверненням до того, що діяло в Україні більше


10 років», «але з точки зору ринкових принципів формування контенту 75 % – це завищена норма. Телеканалам і радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, виходячи з бізнес-інтересів».

До регіональних мов нова редакція зараховує білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, їдиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку та угорську мови. Вказується, що їм може бути надана держпідтримка, але лише в тому випадку, якщо на конкретній території проживає не менш ніж


30 % носіїв такої мови.

Президент Ради національних товариств І. Левітас вважає, що 30-відсоткова квота не захищає інтересів нацменшин: «За вже ухваленого закону 10 % могли набрати на окремих територіях кримські татари, угорці, болгари, молдавани, румуни, росіяни. У разі схвалення даних змін, крім росіян, які проживають у деяких південних і східних регіонах, ніхто не зможе цього зробити».

Депутат В. Колесніченко, який також входив до складу робочої групи, вважає її діяльність провальною: «Вона була створена для внесення поправок у мій закон. А її члени, більшість з яких, м’яко кажучи, українофіли, із самого початку встали на шлях конфронтації і розробили абсолютно нову редакцію».

Після остаточного доопрацювання документ буде переданий керівнику групи


Р. Богатирьовій для звіту перед Президентом В. Януковичем.

Нагадаємо, робоча група з доопрацювання мовного закону була створена за дорученням Президента В. Януковича 8 серпня відразу після підписання резонансного закону, авторами якого є народні депутати В. Колесніченко і


С. Ківалов (обидва – Партія регіонів). Робочу групу очолила віце-прем’єр, міністр охорони здоров’я Р. Богатирьова. На першому засіданні, у серпні, група була розділена на дві підгрупи. Завданням однієї з них (під керівництвом першого Президента України Л. Кравчука) була розробка пропозицій з удосконалення порядку застосування мов. Друга підгрупа, очолювана ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л. Губерським, повинна була розробити концепцію Держпрограми всебічного розвитку і функціонування української мови до 2015 р. і розрахувати фінансування, необхідне для її реалізації.

Зазначимо, що в серпні глава держави пообіцяв, що зміни в мовний закон Верховна Рада ухвалить у вересні, проте зараз вже зрозуміло, що вирішувати долю нової редакції буде новий склад парламенту. Концепція Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови, підготовлена підгрупою Л. Губерського, має забезпечити його повноцінне використання в різних сферах.

Зокрема, для цього пропонується розробити нову редакцію правил українського правопису, створити центри й регулярні курси вивчення української мови для держслужбовців, військових та інших громадян країни, а також мігрантів.

Крім того, розробники концепції пропонують повністю забезпечити навчальні заклади літературою та підручниками державною мовою, підготувати комплексний онлайн-курс з її вивчення, встановити надбавки до зарплати вчителям української мови і літератури та викладацькому складу молодшої школи, забезпечити підтримку книговидання українською і функціонування української мови у сфері кінематографії.

Просувати українську мову будуть за допомогою соціальної реклами, а також концертів у південному й східному регіонах. Окремим пунктом зазначається необхідність розробки «дієвих механізмів контролю над дотриманням мовного законодавства».

В Україні набрав чинності Закон «Про охоронну діяльність»

18 жовтня в Україні набрав чинності Закон України № 4616-VI «Про охоронну діяльність», який істотно розширює повноваження охоронців: їм дозволено застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби (наручники, кийки, газові балончики), а також використовувати службових собак та проводити допити.

Передбачається, що вогнепальна зброя буде видаватися співробітникам охоронних фірм, в основному для охорони державних об’єктів підвищеної важливості, пояснює один з авторів Закону, позафракційний депутат О. Буджерак. За його словами, можливість найняти таких охоронців буде і у власників супермаркетів, однак для цього необхідні певні умови для зберігання зброї, а так само наявність ліцензії на зброю. Ліцензію видавати будуть у МВС.

Так само, з метою підготовки та підвищення кваліфікації персоналу охорони, Законом передбачено навчальні програми, які визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки, молоді та спорту за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері охоронної діяльності.

Однак не всі власники охоронних фірм і супермаркетів позитивно оцінюють дані новації.

Директор однієї з охоронних фірм Віталій розповів, що для того щоб його співробітники отримали ліцензію на зброю, потрібно пройти навчання та скласти іспит у МВС. А оскільки це призведе до зайвих грошових витрат, то для нього ця витівка стає нерентабельною. Так само власники супермаркетів заперечують будь-яку необхідність у залученні приватних охоронних фірм до своєї діяльності, тому що в кожного супермаркету вже є свій штат охоронців. «В основному це колишні військові. Вони працюють без зброї, і ми нічого міняти не будемо: вам би хотілося купувати продукти, коли за вами стежать охоронці зі зброєю?» – пояснила фахівець зі зв’язків з громадськістю О. Разумова.

Деякі фірми, навпаки, позитивно оцінюють новий Закон, тому з його введенням зросте вартість охоронних послуг. «Зараз мінімальна вартість у держохорони – від 18 тис. грн за пост (цілодобовий за місяць, незалежно від кількості охоронців), у приватників – від 13 тис. З новим законом всі будуть прагнути до ціни послуг ДСО», – розповідає керівник фірми Микола.

Правозахисник Е. Багіров вважає, що цей Закон може призвести до зловживання охоронцями предметами самозахисту і закликає людей, у разі порушення їх прав, звертатися безпосередньо у МВС.

Громадські настрої багато в чому збігаються з такою точкою зору. Люди впевнені в тому, що цей Закон призведе до неконтрольованості і вседозволеності з боку охоронців. Так само багато хто схиляється до того, що і сам кривавий інцидент у супермаркеті «Караван» був спровокований тільки лише для того, щоб «розв’язати руки» охоронним фірмам і проштовхнути цей Закон у життя.


  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка