Національна академія внутрішніх справ



Скачати 106.54 Kb.
Дата конвертації31.12.2016
Розмір106.54 Kb.



МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра економіко-правових дисциплін
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ з теми № 3

Підприємницька діяльність як основа

функціонування ринкової економіки.

(дисципліна “Ринкова економіка”)



Категорія слухачів:

Слухачі ННІЗН НАВС.

Кількість годин:

2 години

НАВЧАЛЬНА МЕТА:

набути та розширити теоретичні знання по темі:

“Підприємницька діяльність як основа функціонування ринкової економіки”.



ВИХОВНА МЕТА:

залучити, заохотити, зміцнити інтерес до інформації з даної теми;

спонукати слухачів до постійного вдосконалення знань та професійного зростання, сприяти встановленню довірливих відносин між викладачем та слухачами.



РОЗВИВАЛЬНА МЕТА:

розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам᾿ять, сприяти ініціативності, активності, самостійності в роботі, привчати до систематичного, планомірного засвоєння навчального матеріалу;

розширити кругозір слухачів, навчити мислити масштабно в інтересах держави, навчити правильно та чітко висловлювати свою думку.

НАВЧАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ, ТЗН:

ноутбук, мультимедіатека, мульмедійний проектор.

НАОЧНІ ЗАСОБИ:

лекція, підручник, навчально-методичний комплекс, електронні документи з наочними засобами навчання, схеми у рекомендованих підручниках та посібниках.


МІЖПРЕДМЕТНІ ТА МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ:


ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИ ДИСЦИПЛІНИ:

основи економічної теорії, філософія, теорія держави та права, цивільне право.

ЗАБЕЗПЕЧУВАНІ ДИСЦИПЛІНИ:

трудове право, господарське право, земельне право, фінансове право, судова бухгалтерія.


ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

  1. Підприємництво - як основний вид господарської діяльності в умовах ринку.

  2. Підприємство як організаційна форма підприємницької діяльності та його види.

  3. Об’єднання підприємств.


Література:

Нормативні акти:

  1. Цивільний кодекс України. Книга третя «Право власності та інші речові права». – Цивільний кодекс України // ВВРУ. – 2003. – (зі змінами і доповненнями станом на 01.06.2010)

  2. Господарський кодекс України. Розділ ІІІ «Майнова основа господарювання» - К.:ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 212 с.

Додаткова література

  1. Архангельський Ю., Радзієвський О. Про ефективність приватизації в Україні //Економіка України – 2008 - №9 – с.86.

  2. Бернанке Б., Фрэнк Р. Экономикс. Экспресс-курс / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2012.- 720 с.: ил.

  3. Беляєв О.О. Інституціональні складові формування ринкової економіки // Проблеми формування ринкової економіки. – К., 2002.

  4. Головніна О.Г. Основи соціальної економіки: підручник/ О.Г. Головніна. – 2-е вид. перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури. 2013. – 648 с.

  5. Горчакова Е.Н. Особенности комплексной конструкции социально-экономических систем // Актуальні Проблеми Економіки – 2012 - № 3– с.13-16.

  6. Гош О. Функціонування соціально-економічного ладу України // Економіка України – 2009 - № 10 – с.54.

  7. Дементьев В. Структура економічної влади і поведінка власника підприємства // Економічна теорія – 2008 - № 2 – с.22.

  8. Єременко В. Соціальна економіка в концепції соціально-економічних систем // Економіка України – 2008 - № 12 – с.19.

  9. Карпенко О.О., Бабина О.Є.Інтеграція як імператив розвитку сучасної економіки //Актуальні проблеми економіки - 2014, № 3 (153). – с. 322 -330

  10. Ларцев В. Сутність і основні форми процесу роздержавлення в Україні // Економіка України – 2001 - № 9 – с.17.

  11. Павлишенко М. Приватизація землі та її соціально-економічні наслідки // Економіка України – 2008 - № 12 – с.29.

  12. Палей Т., Корнілова Г. Управління інституційними чинниками економічного розвитку//Актуальні проблеми економіки. - 2014, № 3 (153).- с. 38-46.

  13. Сайкевич М.І. Дуалізм сучасної економічної системи // Актуальні Проблеми Економіки – 2012 - № 6 – с.9-15.


КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
Згідно з Господарським кодексом ( гл.42) Підприємництво – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг і заняття торгівлею з метою створення соціального ефекту та одержання прибутку.

Розвиток підприємництва означає раціоналізацію економіки, підвищення конкурентоспроможності, звільнення від баласту не використовуваних або погано використовуваних ресурсів. Підприємництво – невід’ємна частина ринкової економіки й розвивається тільки там, де утверджується вільне ринкове середовище й демократизація суспільства.



Передумови розвитку підприємництва:

Політичні - стабільність політики держави, дебюрократизація процедур регулювання підприємницької діяльності з боку державних органів

Економічні – економічна свобода, наявність попиту та пропозиції, різноманіття форм власності, існування розвинутої інфраструктури

Соціальні – рівень культури, позитивне ставлення до підприємницької діяльності .

Правові- законодавча база, що створює сприятливі умови для розвитку підприємництва, підтримка з боку держави, ефективна система захисту інтелектуальної власності

Нормативною базою для здійснення підприємницької діяльності є Господарській кодекс України. Він регламентує ступінь свободи підприємницької діяльності, її основні принципи, організаційні форми підприємництва, права найму робітників і соціальні гарантії щодо використання їх праці, загальні гаранті для підприємців, державну підтримку підприємництва, діяльність іноземних підприємців і Україні, припинення підприємницької діяльності.


Види підприємництва:

виробниче (створення продукції, надання послуг і т.д.),

комерційне ( здійснення операцій з купівлі - продажу),

фінансове (операції з грішми та цінними паперами),

консалтингове (надання професійних спеціальних послуг).

Але в реальному житті зустрічаються не тільки професійно зорієнтовані підприємці, тобто люди, які зробили свідомий вибір, але й ті, хто приймає таке рішення вимушено. Усвідомлюючи ситуацію, в якій вони опинилися, вони шукають джерела індивідуального доходу або більших, ніж вони мають, індивідуальних доходів. До цього вони звертаються не тому, що це відповідає їх життєвому устрою, а тому, що іншого рівноцінного джерела вони не бачать.

Необхідність звернення до підприємницької активності характеризує цей тип економічної діяльності як вуличне підприємництво. Воно, як правило, не передбачає отримання спеціальних знань, професійної підготовки. Цей вид підприємництва здійснюється за принципами розумності та раціональності.

До більш поширених типів вуличного підприємництва можна віднести:



  • Перепродаж – придбання товарів для його подальшого продажу за біль високою ціною за умов відсутності у підприємця стаціонарного торгового приміщення;

  • Виробництво кустарним способом товарів народного споживання і реалізація їх в місцях масового скупчення споживачів;

  • Надання сервісних послуг;

  • «човникова» діяльність.

При визначенні умов, таких як достатній доход, рішення про зміну напряму діяльності, сприятливе зовнішнє середовище підприємець з категорії вуличного може перейти в категорію професійно-зорієнтованого підприємця.

Економічна наука виокремлює три головні функції:



Ресурсна функція підприємництва – формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління та організації виробництва.

Організаційна функція – діяльність по організації виробництва, збуту, маркетингу; поєднання всіх ресурсів для виготовлення кінцевого продукту.

Інноваційна функція – генерування та реалізація нових ідей, готовність до ризику.

Принципи підприємницької діяльності (гл.4, ст..44)

Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:

Вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності;

Самостійне формування підприємцем програм діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

Вільний найм підприємцем працівників;

Комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;

Вільне розпоряджання прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

Самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд.


2. Підприємство як організаційна форма підприємницької діяльності та його види.

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщується до основної ланки економіки – підприємства. Саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція, надаються необхідні послуги, тут вирішуються питання економного витрачання ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві розробляється бізнес-план, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління

Підприємство як суб’єкт ринкових відносин повинно бути:


  • Конкурентоспроможним щодо аналогічних підприємств, які функціонують на ринку;

  • Взаємодіяти з підприємствами інших галузей, інфраструктурою.

Підприємство – самостійно господарюючий суб’єкт, створений підприємцем або об’єднання підприємців для виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг з метою задоволення суспільних потреб та отримання прибутку. Підприємство діє на основі статуту, засновницьких документів, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Мета й напрями діяльності підприємства. Головна мета – виробництво товарів та послуг для задоволення потреб ринку і отримання максимального прибутку.

Напрями діяльності підприємства:



  • Вивчення ринку товарів

  • Виробнича діяльність

  • Комерційна діяльність

  • Економічна діяльність

  • Соціальна діяльність

  • Матеріально-технічне забезпечення виробництва на підприємстві

  • Післяпродажнийсервіс.

Економічна діяльність передбачає:

  • Стратегічне та поточне планування

  • Облік та звітність

  • Ціноутворення

  • Систему оплати праці

  • Ресурсне забезпечення виробництва

  • Зовнішньоекономічну діяльність

  • Фінансову діяльність

Найважливішими завданнями підприємства є:

  1. Отримання прибутку власниками підприємств

  2. Забезпечення споживача продукцією підприємства

  3. Забезпечення персоналу підприємства заробітною платою, нормальними умовами праці та можливістю професійного росту

  4. Охорона навколишнього середовища: землі, повітря, водного басейну і т.д.

Завдання підприємства визначаються:

    • Інтересами власника

    • Розмірами капіталу

    • Ситуацією всередині підприємства (внутрішнім середовищем)

    • Зовнішнім середовищем

Внутрішнє середовище підприємства – люди, засоби виробництва, інформація, гроші. Результатами взаємодії компонентів внутрішнього середовища є готова продукція.

Зовнішнє середовище, яке безпосередньо визначає ефективність роботи підприємства – це насамперед споживачі продукції, постачальники виробничих компонентів, державні органи, населення – сукупність економічних, соціальних, правових і природних умов та інших зовнішніх по відношенню до підприємства умов та факторів, які діють в глобальному оточенні. Розрізняють макро- та мікро середовище.

Аналіз зовнішнього середовища дає підприємству можливість прогнозувати можливості;

Попереджати загрози; розробляти стратегії.

Для діяльності підприємств у ринкових умовах виключно важливою є їх чітка класифікація.



Залежно від форм власності

  • Приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

  • Підприємство, що діє на основі колективної власності;

  • Комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

  • Державне підприємство;

  • Підприємство, засноване на змішаній формі власності ( на базі об’єднання майна різних форм власності)

Якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менше 10%, воно визначається підприємством з іноземними інвестиціями.

Якщо іноземна інвестиція складає 100% - іноземне підприємство.

Залежно від способу утворення ( заснування ) та формування статутного фонду – унітарні та корпоративні.

Підприємства самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи. Господарський кодекс створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності й організаційної форми підприємства.


3. Об’єднання підприємств.

Організаційно – економічні форми.



Концерн – багатогалузеве АТ, яке контролює підприємства через систему участі. Концерн придбає контрольний пакет акцій різних компаній, які по відношенню до нього є дочірніми. Найважливішою ознакою концернів є єдність власності фірм, підприємств, банків, які входять до них. Таким чином, учасники концернів взаємозалежні не за договором, а по суті економічних відносин.

Асоціації – договірні об’єднання підприємств та організацій, створювані для спільного виконання однорідних функцій та координування спільної діяльності. Це одна з м’яких форм об’єднання, учасники асоціацій мають право входити в будь-які інші асоціації. Основна мета їх створення – спільне вирішення науково-технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших завдань.

Консорціум - тимчасове, добровільне об’єднання підприємств з метою спільного проведення великої фінансової операції ( наприклад, здійснення значних інвестицій у великий промисловий проект). До консорціуму можуть входити і великі, і малі підприємства, що бажають взяти участь у здійсненні підприємницького плану, але не мають можливості самостійно здійснити його.

Синдикат – об’єднання для збуту продукції підприємцями однієї галузі з метою усунення надмірної конкуренції між ними.

Картель – угода між підприємцями однієї галузі про ціни на продукцію, послуги, розподіл ринків збуту.

Фінансово-промислові групи – об’єднання промислового, банківського, страхового, торгового, інтелектуального капіталів.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка