Національна академія наук україни інститут економічного прогнозування паценко олег юрійович (477) : 339. 743 Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки



Скачати 477.4 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації31.03.2017
Розмір477.4 Kb.
  1   2   3
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

ПАЦЕНКО ОЛЕГ ЮРІЙОВИЧ

УДК 338.242.2 (477) : 339.743

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ І ВАЛЮТНИЙ КУРС: ОЦІНКА ВПЛИВУ, ПРОГНОЗУВАННЯ ДИНАМІКИ

08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою
Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті економічного прогнозування НАН України.


Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Точилін Віктор Олександрович,

Інститут економічного прогнозування НАН України,

завідувач відділом секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків.


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Александрова Валентина Петрівна,

Інститут економічного прогнозування НАН України,

провідний науковий співробітник відділу технологічного прогнозування та інноваційної політики;



Провідна установа

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ методології регулювання та прогнозування цін (м.Київ).

Захист відбудеться "_____"_________________2001 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.239.01 Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, Київ-11, вул.Панаса Мирного, 26.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України, 01011, Київ, вул.Панаса Мирного, 26.
Автореферат розісланий "___"____________2001 р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Економіка будь-якої країни на сучасному етапі не може обійтися без виходу на світові ринки. Розширення рамок такого виходу за допомогою збільшення обсягів і асортименту продук-ції національних товаровиробників забезпечує нарощування потужності держави і сприяє зміцнен-ню її конкурентоспроможності на світових ринках.

З розпадом єдиного радянського простору перед молодими суверенними державами виникла проблема проникнення на світові ринки зі своїми товарами. Глибока ступінь їх глобалізації і вже існуюча структура привели до того, що молодим державам доводиться вступати в конкурентну боротьбу з більш економічно розвиненими країнами або об'єднаннями країн. При цьому держави, що знаходяться на шляху до ринкових реформ, мають витрачати значні зусилля, концентруючи їх на окремих напрямах, найбільш доступних з огляду на існуючі умови господарювання. У цих умовах і виникає питання про конкурентоспроможність національної економіки як можливості реалізації конкурентних переваг країни на зовнішніх ринках.

З одного боку, конкурентоспроможність є однією з форм прояву об'єктивної економічної категорії - конкуренції, а проблема її підвищення звичайно розглядається в контексті розвитку міжнародних економічних відносин і просування країни на зовнішніх ринках. З іншого боку, внаслідок міжнародного розподілу праці і необхідності для всіх економік, незалежно від надбудовних чинників, виходу на ринки, економіки всіх країн номінально конкурентоспроможні.

Актуальність теми. Сучасне розуміння конкурентоспроможності національної економіки неможливе без вирішення цілого ряду методологічних проблем, пов'язаних, по-перше, із з'ясуванням самої суті конкуренції, по-друге, створенням чіткої, структурованої системи показників для її аналізу і, по-третє, з'ясуванням можливості їх використання з метою отримання моделі, придатної для комплексної оцінки конкурентоспроможності і прогнозування її динаміки.

Динаміка показників конкурентоспроможності національної економіки формується під впливом валютного курсу, який є важливим регулятором зовнішньоекономічних відносин і впливовим важелем у розвитку економіки, особливо української, у зв’язку із довготривалою загальною кризою і незавершеністю формування ринкової інфраструктури. Тому прогнозування конкурентоспроможності національної економіки неможливе без урахування впливу рівня і динаміки валютного курсу на цей процес.

Теоретичною основою дослідження є праці класиків економічної науки в галузі ринкової економіки та конкуренції, зокрема А.Сміта, Д.Рікардо, К.Маркса, Дж.С.Мілля, А.Маршалла, П.Сраффи, Дж.Робінсон, Е.Чемберліна, М.Портера, І.Ансоффа, А.Томпсона, а також вітчизняних вчених В.Геєця, М.Гельвановського, Б.Губського, Д.Кузіна, Д.Лук’яненка, В.Білоуса, Ю.Пахомова, які досліджували конкурентоспроможність економік, що знаходяться у процесі трансформації. В галузі дослідження валютних курсів: Г.Касселя, П.Ліндерта, М.Федорова, М.Бункіної, А.Альохіна, С.Берестового, О.Белецької, М.Павловського, А.Філіпенка, О.Петрика, С.Куріленка, В.Сенчагова, С.Семеніщева, які досліджували процеси курсоутворення, в тому числі в перехідному періоді; в галузі теорії та методології прогнозування та моделювання економічних процесів: Дж.Едні Юла, М.Кенделла, Х.Ютлера, П.Растокіна, А.Еренберга, В.Вітлінського, С.Наконечного, Е.Четиркіна, П. фон дер Ліппе, Л.Ковальової, Н.Костіної, О.Василика, В.Горбачука, А.Головача.

Доцільність дослідження цієї проблеми, його актуальність підтверджуються тим, що деякі аспекти залишаються дискусійними і недостатньо вивченими. Зокрема, відсутні методологічні положення, що дозволяють визначати конкурентоспроможність національної економіки і застосовувати механізми позитивного впливу на неї з боку регулювання валютних курсів в країні.

Загалом, проблема не вирішена в багатьох країнах, в тому числі і в Україні, для якої проблема підвищення національної конкурентоспроможності надзвичайно актуальна, бо від вирішення її залежить місце України як незалежної держави на світових ринках.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках планової теми відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економічного прогнозування НАН України "Методологічні засади і методи прогнозування кон’юнктури ринку товарів" (шифр 3.1.7.10, номер державної реєстрації 0198U004320). Особисто здобувачу належать параграф 1.3.1 "Теоретична сутність конкуренції та форми її прояву" та параграф 1.3.2 "Конкуренція у ціновій та неціновій формах: фактори та індикатори" в колективній монографії відділу "Розвиток секторів і товарних ринків України".

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення, моделювання та прогнозування конкурентоспроможності національної економіки за допомогою системи показників її розвитку та оцінка впливу на неї валютного курсу.

Для досягнення цієї мети поставлені і вирішені наступні задачі:



  • дослідити теоретичну суть конкурентоспроможності національної економіки і визначити методологічні підходи у вивченні системи її чинників і показників;

  • дослідити економічну сутність валютного курсу та практику його державного регулювання;

  • вивчити і розробити рекомендації щодо використання інструментарія дослідження показників конкурентоспроможності національної економіки;

  • проаналізувати динаміку конкурентоспроможності економіки України;

  • дослідити зміну політики валютних курсів в Україні та їх динаміку в залежності від державного регулювання економіки;

  • розробити односекторну модель валютного курсу та спрогнозувати його динаміку в короткостроковому періоді;

  • створити економіко-математичну модель конкурентоспроможності національної економіки, оцінивши вплив на неї з боку валютного курсу;

  • розробити пропозиції щодо подальшого підвищення конкурентоспроможності національної економіки за допомогою удосконалення валютного регулювання в Україні.

Об’єктом дослідження є економіка України.

Предметом дослідження є конкурентоспроможність національної економіки та механізм регулюючого впливу на неї валютного курсу, а також прогнозування її динаміки.

Методи дослідження. У дисертації використовується системний метод наукового пізнання, який передбачає інформаційно-аналітичне забезпечення управління конкурентоспроможністю національної економіки в період ринкової трансформації економічної системи України. На його основі дослідження явища проведено у взаємозв’язку з розвитком економічної системи суспільства. Це дало можливість на базі використання методу порівняння та узагальнення здійснити комплексний аналіз конкурентоспроможності національної економіки та інтенсивності її впливу на загальні процеси економічного розвитку. В процесі роботи над дисертацією використано методи аналізу: інтенсивності та тенденцій розвитку, індексний метод, метод багатовимірної середньої, кореляційно-регресійний метод.

Інформаційною основою дослідження були матеріали статистичної звітності Держкомстату України, а також аналітичні звіти TACIS "Тенденції української економіки".



Наукова новизна одержаних результатів. В процесі проведеного дослідження отримано наступні результати, які становлять його наукову новизну:

  • Уточнено поняття конкурентоспроможності національної економіки як конкуренції в ціновій сфері, яка визначається динамікою макроекономічних чинників, формалізованих у вигляді системи показників конкурентоспроможності, з яких валютний курс є основним в короткостроковій перспективі; на відміну від загальноприйнятих систем оцінки, запропонована система показників відображає вплив на національну конкурентоспроможність державного регулювання валютних курсів як головного засобу реалізації конкурентних переваг країни на світових ринках в ціновій сфері.

  • Запропоновано комплексний аналіз конкурентоспроможності національної економіки, що передбачає використання методів інтенсивності та тенденцій розвитку, індексного, багатовимірної середньої, кореляційно - регресійного; на основі цього аналізу в оцінці стану конкурентоспроможності використано інтегральний (на основі рейтингових оцінок макроеконо-мічних факторів за методом багатовимірної середньої) та результативний (валютний курс, обчислений за рівнянням множинної регресії) показники.

  • Запропоновані методичні підходи до оцінки стану конкурентоспроможності національної економіки, що враховують кількісні та якісні характеристики конкурентоспроможності на основі рейтингової оцінки макроекономічних факторів, темпів змін макроекономічних показників, кореляційних зв’язків між макроекономічними показниками, динаміки обмінних курсів в залежності від практики валютного регулювання в країні, змін структури та обсягів зовнішньої торгівлі.

  • Розроблено прогноз результативного показника конкурентоспроможності країни (валютного курсу) на основі методу інтенсивності та тенденцій розвитку, який доповнено методологічним положенням про використання в ньому поряд з узагальнюючим параметром індекса інфляції (індекса споживчих цін), що дозволило підвищити майже вдвічі точність отриманого прогнозу.

  • Розроблено модель конкурентоспроможності національної економіки на основі рівняння множинної регресії, в якій результативний показник (валютний курс) виступає в якості узагальнюючої характеристики, що складається під дією макроекономічних показників. Це дозволило розглядати конкурентоспроможність комплексно з позиції прийнятої в країні практики державного регулювання. Запропоновано новий порядок розрахунку обмінного курсу, який, на відміну від діючої практики, дозволить утримувати високий рівень конкурентоспроможності національної економіки на основі ефективного впливу на процеси її формування.

  • Розроблено положення щодо використання фіксованого режиму курсу в умовах високої інфляції, що властиві національній економіці, як механізму забезпечення конкурентоспромож-ності країни на світових ринках, які базуються на використанні запропонованого модельного апарату в трьох короткострокових прогнозах динаміки конкурентоспроможності національної економіки і визначенні впливу на динаміку конкурентоспроможності змін макроекономічних показників.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що використання запропонованої моделі підвищить точність оцінки та прогнозування динаміки конкурентоспроможності економіки України в залежності від державного регулювання.

Запропонований інструментарій дослідження, окремі положення якого розроблено до рівня методики, є придатним для оцінки і прогнозування показників конкурентоспроможності, оскільки дозволяє об'єднати в рамках побудованої моделі велику кількість різнорідних економічних характеристик, що відображають динаміку явища. Простота інструментарію і доступність засобів обробки статистичної інформації дозволяє використати запропоновану методологію дослідження на всіх рівнях народногосподарського механізму. Модель є достовірним інструментом оцінки конкурентоспроможності національної економіки і управління факторами позитивного впливу на неї, оскільки вони є об'єктами державного регулювання.

Запропонована в роботі методологія дослідження використана в роботі Департаменту міжна-родного торговельно-економічного співробітництва Міністерства економіки України (довідка № 28-33/458 від 21.06.2000 р.), Управління прогнозування грошового потоку Державного казначей-ства України (довідка № 03-04/200-2915 від 24.04.2000 р.) та Вищого закладу освіти “Національна академія управління” (довідка № 03/762 від 24.01.2001 р.), що підтверджує як її достовірність, так і можливість застосування отриманих результатів у практичній діяльності. Іншим підтвердженням достовірності результатів дослідження є перевірка їх за допомогою стандартних методів, прийнятих в статистиці.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та висновки дисертаційного дослід-ження було оприлюднено на Науково-практичній конференції аспірантів і студентів Інституту міжнародних відносин (м.Київ, 2000 р.) та Другій міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми становлення ринкової економіки: інформаційне та фінансове забезпечення діяльності підприємницьких структур" (м.Севастополь, 2000 р.).

Публікації. По темі дисертаційного дослідження опубліковано п’ять одноосібних наукових праць загальним обсягом 2,8 друк. арк., з них 4 - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 214 сторінках машинописного тексту, містить 28 рисунків та 8 таблиць, одна з яких розміщена на окремому аркуші. Список використаних джерел містить 98 найменувань і розміщений на 8 сторінках. Додатки розміщені на 36 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі "Теоретичні аспекти конкурентоспроможності національної економіки та валютного курсу" досліджено економічну сутність конкуренції, конкурентоспро-можності національної економіки як форми її прояву, методологічні проблеми створення структу-рованої системи показників для її оцінки, теоретичну сутність валютного курсу.

Конкуренція як об'єктивне економічне явище, присутнє в діяльності господарюючих суб'єктів, найчастіше визначається як суперництво між ними з метою успішного просування на ринок своїх товарів. З позицій теоретичних основ самого явища, конкуренція є відображенням об'єктивних процесів, властивих господарській діяльності: зниження витрат виробництва або задоволення потреб споживачів. Сама ж боротьба та притаманне їй суперництво є видимою частиною, предметом розгляду в економічних доктринах, у рамках яких конкуренція розуміється з точки зору прояву в ціновій і неціновій формах.

У більшій мірі дослідженими залишаються нецінові форми конкуренції, що базуються в сучасній економічній науці на понятті конкурентних переваг, початковим постулатом якої є наступне: конкурентоспроможність може бути надбана або втрачена внаслідок дій учасників економічної діяльності. Оскільки явище проявляється як процес, що має природні межі (надбання або втрата внаслідок тих або інших подій, дій), центр тяжіння в цій теорії переноситься з сутнісної сфери в більш практичну, операційну, причому конкуренція ототожнюється зі стратегією і тактикою конкурентної боротьби, яка набуває самодостатнього характеру.

Загалом, більш обгрунтованим є положення про номінальну конкурентоспроможність економіки країни внаслідок того, що вона вимушена виходити на світові ринки зі своїми товарами, і тільки конкурентоспроможність її може бути різною. У числі недостатньо розроблених у рамках сучасної теорії конкурентних переваг проблем знаходиться систематизація чинників, в числі яких до основних віднесені параметри попиту, параметри факторів, стратегія і структура національних фірм, структура галузей. Неосновними, супутніми чинниками в рамках теорії вважалися роль уряду і випадкові події. Динаміка конкурентоспроможності з позицій цієї теорії є нечітко визначеною, і зводиться до опису мікроекономічних систем. Наприклад, параметри попиту в її рамках розглядаються як сегментна структура внутрішнього ринку, структура і характер попиту з боку національних користувачів, величина попиту і характер його зростання (величина внутрішнього ринку), що в умовах сучасної політики державного регулювання, яка прийнята у світі, і поглиблення глобалізації світової економіки вже не може відігравати ролі визначальних характеристик. Недостатньо структурованою залишається в рамках теорії і система факторів (параметри факторів), яка розподіляється за походженням (основні і розвинені штучно), за ступенем спеціалізації (загальні і спеціалізовані), за способом надбання (наявні природно і створені штучно).

Однак головним недоліком теорії конкурентних переваг, на наш погляд, є те, що в її рамках втрачається значна роль державного регулювання, що робить проблематичним розгляд проблеми конкурентоспроможності передусім в міжнародному аспекті, який передбачає оцінку її з позицій, по-перше, якісних і цінових характеристик товарів і послуг даної країни на світових ринках, і, по-друге, стабільності зростання її економіки як передумови для утримання або збільшення національних конкурентних переваг. При визначенні конкурентоспроможності країни у рамках цього підходу виходять з того, що за національними товарами і послугами на світових ринках стоїть цілеспрямовано орієнтована на їх виробництво економіка країни. Звичайно, роль державного регулювання економіки зростає в тих країнах, економіки яких втратили (повністю або частково) здатність до конкуренції в неціновій сфері, з одного боку, і не можуть змагатися з провідними світовими державами і спеціалізованими об'єднаннями в якості і спектрі запропонованих товарів, з іншого. Країни, що розвиваються, внаслідок об'єктивних причин не можуть досить ефективно підтримувати всіх національних виробників, а зосереджують свої зусилля на окремих напрямах діяльності, можливих для даного етапу.

Термін конкурентоспроможність, на наш погляд, обгрунтованіше використовувати для характеристики конкуренції в ціновій формі. Саме цінова форма робить можливою оцінку стану конкурентоспроможності за допомогою тих або інших вартісних показників, що отримали в статистиці народного господарства назву індикатори. Назва ця традиційна, але не зовсім вдала, бо не відповідає основним сутнісним особливостям, які мають бути властивими таким характерис-тикам, виключаючи їх динамічну складову, оскільки індикатор вказує на деякий фактичний стан середовища (явища). Навіть сам їх набір (порівняння індексів цін, порівняння вартості оплати праці в одиниці продукції, індекси явних порівняльних переваг, різні форми реальних обмінних курсів на базі цін, індикатори статистики платіжного балансу, економічної динаміки, умов госпо-дарювання, економічних структур і структурних зсувів) являє собою швидше систему показників динаміки зростання національної економіки, яка використовується, наприклад, для оцінки інвес-тиційної привабливості країни. Таким чином, на наш погляд, більш правильним є використання терміну показники.

Така система показників для оцінки конкурентоспроможності, на наш погляд, є неоднорідною і складною у використанні в силу того, що включає в себе розподіл по рівнях господарського механізму (конкурентоспроможність товару, підприємства, галузі, національної економіки в цілому). При цьому показниками її для товару вважаються технічний рівень і якість товару, а також вартісні показники, найважливішим з яких є ціна. Конкурентоспроможність підприємства характеризується набором показників (обсяги продажу, частка на внутрішньому і світових ринках, ресурсний потенціал, чистий дохід на одного зайнятого, кількість конкурентів), що практично не відрізняються від характеристик конкурентоспроможної галузі (чистий експорт, чистий дохід на одного зайнятого, частка імпортованої продукції на внутрішньому ринку, ресурсні і інфраструктурні характеристики).

Конкурентоспроможність економіки країни характеризується з точки зору або ресурсного підходу (технологія, наявність капіталу для інвестування, чисельність і кваліфікація людських ресурсів, наявність природних ресурсів, економіко-географічне положення країни), або фактор-ного (динаміка зростання національної економіки, що є базою зміни позицій країни на світових ринках), або рейтингового (інтегральне відображення стану економіки за допомогою тієї або іншої системи показників). Так чи інакше система показників конкурентоспроможності країни включає в себе і її характеристики для елементів народногосподарського механізму і, що найголовніше, зовнішньоекономічну складову як основу і головну мету їх діяльності.

По суті вартісним показником конкурентоспроможності є баланс зовнішньоторговельних операцій, динаміка і пропорції якого найкраще проявляються в динаміці курсу валют. Внаслідок вказаних вище причин важливого значення набуває прийнята в державі політика відносного регулювання валютного ринку, зокрема, практика розрахунку курсів валют як фактора регулювання її зовнішньоторговельного балансу.

Суттєвим висновком із розглянутих теорій валютного курсу є двосторонній вплив між ним та зовнішньоторговельним балансом країни. Курсові режими визначають багато в чому макроеко-номічну політику держави щодо її зовнішньоекономічної діяльності. В довгостроковому періоді найбільш чітко динаміка курсу описується за допомогою теорії паритету купівельної спроможності, можливість використання якої в умовах економіки України піддається великому сумніву внаслідок того, що, по-перше, спектр товарів, з якими вона виходить на світові ринки, є дуже вузьким, а основний обсяг припадає на відносно незначну кількість груп товарів, зокрема, продукцію чорної металургії, хімічної промисловості, транспорту та машинобудування, а по-друге, прийнята в Україні практика розрахунку курсів направлена на досягнення конкурентних переваг на основі цінових факторів. Вважається навіть, що більшість українських товарів не мають світової ціни.

Теорія нейтральних валютних курсів не може застосовуватися в національній економіці внаслідок того, що підходить тільки для рівноважних економічних систем, що поки що не характерно для України. Теорія ключових валют в цілому пояснює зміни вартості національної грошової одиниці, пов’язуючи її з динамікою "світової" валюти - долара США. Вступає у певне протиріччя з тим фактом, що основними торговими партнерами України є інші країни. До певної міри застосована в сучасних умовах кон’юнктури світових ринків, і знаходиться в чіткій залежності від політики провідних країн світу щодо умов імпорту окремих груп товарів. Теорії фіксованих паритетів і курсів та плаваючої валюти довели свою нежиттєздатність в зв’язку з розширенням сфери державного регулювання економікою навіть у високорозвинених країнах. Найбільш придатною на сучасному етапі розвитку економіки України є нормативна теорія валют-ного курсу, яка пропонує застосовувати режим гнучкого курсу, що контролюється державою.

Таким чином, валютний курс впливає на динаміку цін національних товарів на світових ринках, просування на які забезпечується потужністю держави, що забезпечується її динамічною економікою. Цілком обгрунтованим тому є теоретичне положення про зв'язок між валютним курсом і макроекономічними чинниками зростання, які, будучи вираженими у вартісній формі, самі набувають ролі показників конкурентоспроможності, характеризуючи не стільки стан, скільки динаміку процесу. У рамках викладеного вище конкурентоспроможність української економіки оцінювалася на основі методологічних підходів, найбільш придатних для дослідження динаміки валютного курсу в його зв'язку з макроекономічними показниками, а саме таких, які дозволяли б зв’язати в рамках однієї залежності велику кількість неспільномірних показників.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка