Н. С. Вітвицька О. Е. Кузьмінська контроль і ревізія Навчально-методичний посібник



Сторінка1/12
Дата конвертації05.03.2017
Розмір2.81 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Н. С. Вітвицька

О. Е. Кузьмінська


контроль
і ревізія


Навчально-методичний посібник
для самостійного вивчення дисципліни



Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ 2000

ББК 65.052 Розповсюджувати та тиражувати

В 54 без офіційного дозволу КНЕУ заборонено
Рецензенти:

М. І. Горбаток, канд. екон. наук, доц.
(Київ. нац. екон. ун-т)

В. Г. Швець, д-р екон. наук, проф.
(Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка)


Гриф надано Міністерством освіти і науки України
Лист № 2/60 від 18.01.2000 р.


Вітвицька Н. С., Кузьмінська О. Е.

В 54 Контроль і ревізія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 166 с.

ISBN 966–574–149–7

У навчально-методичному посібнику викладено теоретичні основи організації контролю і ревізії, методику і техніку контрольно-ревізійної роботи, а також порядок проведення ревізії господарсько-фінансової діяльності промислового підприємства. Засвоєнню теоретичного матеріалу сприятимуть розроблені авторами питання для перевірки знань та навчальні зав­дання.

Посібник призначено для студентів, що вивчають дисципліну «Контроль і ревізія», а також для ревізорів, бухгалтерів, аудиторів, працівників податкової системи.

ББК 65.052

 Н. С. Вітвицька,
О. Е. Кузьмінська, 2000

ISBN 966–574–149–7  КНЕУ, 2000

ПЕРЕДМОВА

У системі навчальних дисциплін даний курс входить до складу спеціальної фахової підготовки бакалаврів спеціалізації «Бухгалтерський облік і аудит».

Вивчення курсу базується на загальнотеоретичних і практичних знаннях економічної теорії, бухгалтерського обліку, машинної обробки економічної інформації, основ господарського права, фінансів, економіч-
ного аналізу.

Метою дисципліни «Контроль і ревізія» є навчити студентів правильно застосовувати теоретичні знання з контролю і ревізії на практиці, професійно грамотно використовувати в роботі нові форми і методи контролю для попередження і недопущення порушень і недоліків у господарсько-фінансовій діяльності підприємств та організацій і подальшого їх усунення, а також викриття внутрішніх резервів для підвищення ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів, активізації підприємницької діяльності.

Завданням дисципліни є надання студентам необхідних теоретичних знань і практичних навиків з контролю і ревізії в умовах ринкової економіки, оволодів-
ши якими, майбутній фахівець зможе кваліфіковано здійснювати контроль фінансово-господарської діяль-
ності підприємств та організацій.




1. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
«КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ»


Бюджет навчального часу — 82 год

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ



Тема

Кількість годин

лекції

практичні
заняття

самостійна
та індиві-
дуальна
робота

усього

Тема 1. Основи організації системи контролю в Україні

6

2

4

12

Тема 2. Контроль і ревізія грошових коштів

4

4

2

10

Тема 3. Контроль і ревізія розрахунків

6

4

2

12

Тема 4. Контроль і ревізія основних засобів (фондів) і нематеріальних активів

4

2

2

8

Тема 5. Контроль і ревізія матеріальних цінностей

4

4

2

10

Тема 6. Контроль і ревізія собівартості готової продукції, робіт (послуг)

4

2

2

8

Тема 7. Контроль і ревізія виконання виробничої програми та реалізації продукції, робіт (послуг)

2

2

2

6

Тема 8. Контроль і ревізія фінансових результатів, фондів і фінансового стану підприємства

4

2

2

8

Тема 9. Контроль і ревізія стану бухгалтерського обліку і звітності

2

2

4

8

Усього

36

24

22

82

Тема 1. Основи організації системи контролю в Україні

Поняття, суть, значення контролю в системі управління державою. Завдання контролю в умовах ринкової економіки. Поняття контрольно-ревізійних процедур.

Характеристика основних видів контролю. Органи, які здійснюють контроль. Проблеми підвищення якості та ефективності контрольно-ревізійної роботи.

Характеристика форм контролю.

Методичні прийоми і способи, які застосовуються при здійсненні різних форм контролю.

Права, обов’язки і відповідальність працівників контрольно-ревізійної служби.

Основні етапи ревізії, їх сутність.

Облік і звітність з контрольно-ревізійної роботи.



Тема 2. Контроль і ревізія грошових коштів

Завдання, напрями і джерела ревізії грошових коштів. Методика перевірки фактичної наявності касової готівки та дотримання умов їх збереження.

Документальна перевірка касових операцій за джерелами надходжень готівки. Перевірка повноти оприбуткування коштів, дотримання чинного законодавства з касової дисципліни. Перевірка касових операцій по напрямах використання грошей з каси. Методи і способи перевірки витрат грошей. Блок-схеми здійснення контрольних дій.

Перевірка дотримання правил здійснення операцій на розрахунковому і валютних рахунках, відкритих підприємствам в установах банків. Перевірка операцій з інших рахунків грошових коштів. Систематизація та узагальнення матеріалів ревізії. Алгоритми прийняття рішень за результатами контролю.



Тема 3. Контроль і ревізія розрахунків

Завдання, напрями та джерела ревізії по видах розрахунків.

Перевірка розрахунків з підзвітними особами, дотримання правил видачі авансів, доцільності і правомірності витрат на відрядження, господарські видатки. Документальне оформлення і відображення в обліку.

Контроль розрахунків з постачальниками за товарно-мате­ріальні цінності, роботи (послуги), внутрішньовідомчих розрахунків. Викриття можливих фактів зловживань. Реальність дебіторської і кредиторської заборгованості.

Перевірка розрахунків з покупцями і замовниками.

Перевірка розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальних збитків.

Перевірка розрахунків по оплаті праці.

Стан розрахунків з працівниками, нарахування заробітної плати, утримання із заробітної плати, достовірність і правильність ведення первинного і бухгалтерського обліку. Особливості контролю в умовах автоматизації обліку.

Блок-схеми контролю. Алгоритми контролю і прийняття рішень за результатами ревізії.

Тема 4. Контроль і ревізія основних засобів
(фондів) і нематеріальних активів

Завдання, напрями і джерела ревізії основних фондів і нематеріальних активів.

Перевірка стану збереження основних фондів. Документальна перевірка операцій з надходження і вибуття основних фондів. Методи і способи перевірки, послідовність контрольних дій.

Перевірка правильності нарахування амортизаційних відрахувань.

Перевірка витрат на ремонт основних засобів: капітальний, поточний, технічне обслуговування тощо.

Перевірка нематеріальних активів: обґрунтованість складу нематеріальних активів, що внесені засновниками до статутного фонду; операції з надходження і вибуття; нарахування зносу. Блок-схеми перевірки. Особливості контролю із застосуванням сучасних засобів автоматизації і комп’ютеризації.



Тема 5. Контроль і ревізія матеріальних цінностей

Завдання, напрями і джерела ревізії. Перевірка дотримання умов збереження матеріальних цінностей. Перевірка стану та якості контролю за збереженням матеріальних цінностей на підприємстві. Особливості перевірки за видами матеріальних цінностей. Послідовність контрольних дій, узагальнення результатів контролю.

Перевірка операцій з оприбуткування матеріальних цін-
ностей.

Перевірка операцій з витрачання матеріальних цінностей.

Особливості перевірки малоцінних швидкозношуваних предметів. Методи і способи викриття можливих зловживань. Використання ПЕОМ при здійсненні ревізії.

Тема 6. Контроль і ревізія собівартості
готової продукції, робіт (послуг)

Завдання, напрями і джерела ревізії. Перевірка основних витрат на виробництво. Особливості організації перевірки при застосуванні в обліку ПЕОМ. Обґрунтованість включення до складу собівартості витрат на виробництво. Оцінка вартості мате­ріальних витрат, витрат на оплату праці,

Перевірка накладних витрат на виробництво продукції, робіт (послуг). Особливості перевірки загальновиробничих, загальногосподарських витрат.

Методи і прийоми викриття можливих фактів зловживань.

Контроль правильності визначення фактичної собівартості готової продукції, робіт (послуг). Оцінка незавершеного виробництва, визначення і розподіл відхилень. Відповідність облікових і звітних даних по видах готової продукції. Методи і способи перевірки, послідовність дій за джерелами контролю. Узагальнення і прийняття рішень за результатами контролю.

Тема 7. Контроль і ревізія виконання
виробничої програми та реалізації
продукції, робіт (послуг)

Завдання, напрями і джерела ревізії. Перевірка виконання виробничої програми підприємства в розрізі: видів виробничої діяль­ності, асортименту готової продукції, робіт (послуг). Обґрунтованість програми випуску готової продукції.

Перевірка операцій з відвантаження готової продукції покупцям, здачі виконаних робіт (наданих послуг).

Виконання угод із замовниками і покупцями.

Перевірка обсягів реалізації продукції, робіт (послуг). Послідовність контрольних дій. Блок-схеми перевірки. Методи і прийоми здійснення контролю.

Контроль правильності визначення фактичної собівартості реалізованої продукції, робіт (послуг). Узагальнення і прийняття рішень за результатами ревізії.



Тема 8. Контроль і ревізія фінансових
результатів, фондів і фінансового
стану підприємства

Завдання, напрями і джерела ревізії. Перевірка правильності визначення балансового прибутку. Методи і способи перевірки прибутку від основної діяльності, позареалізаційних доходів і видатків.

Перевірка використання прибутку. Фінансові вкладення, погашення збитків минулих років. Розрахунки з бюджетом з оподат­кування прибутку.

Перевірка фондів спеціального і цільового призначення.

Контроль фінансового стану підприємства. Методи і способи оцінки фінансового стану. Причини нестійкого фінансового стану. Узагальнення і реалізація результатів ревізії.

Тема 9. Контроль і ревізія стану
бухгалтерського обліку і звітності

Завдання, напрями і джерела ревізії. Перевірка організації облікової роботи в бухгалтерії. Виконання плану роботи працівниками бухгалтерії. Забезпечення облікового процесу.

Перевірка стану бухгалтерського обліку. Особливості організації контролю із застосуванням ПЕОМ і Плану рахунків. Відповідність синтетичного та аналітичного обліку. Методика ведення облікових реєстрів. Первинний облік і стан контролю матеріального обліку в матеріально відповідальних осіб. Якість інвентаризації матеріальних цінностей. Методи і прийоми перевірки.

Перевірка достовірності бухгалтерської і статистичної звітності. Відповідність даних звітності даним бухгалтерського обліку.






2. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗА ТЕМАМИ ДИСЦИПЛІНИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ,
ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ З ДИСЦИПЛІНИ,
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Основи організації системи
контролю в Україні


План лекційних занять

1.1. Поняття, суть, значення контролю в системі уп­равління державою.

1.2. Основні види та форми контролю. Органи, які здійснюють контроль, їх функції.

1.3. Методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності під­приємств та організацій.

1.4. Організація контрольно-ревізійної роботи в системі Державної контрольно-ревізійної служби України.

1.5. Основні етапи ревізії, їх сутність.

1.6. Оперативний облік і звітність з виконання контрольно-ревізійної роботи.

1.1. Поняття, суть, значення контролю
в системі управління державою

Контроль є складовою управління суспільним відтворенням. Держава не може нормально функціонувати і розвиватися без чіт­ко організованої системи контролю за виробництвом, розподілом і перерозподілом суспільного продукту та іншими сферами суспільного життя в державі. Контроль є невід’ємним елементом надбудови суспільства, який зазнає серйозних змін у процесі розвитку його політичної системи, органів державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої влади.

Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в державі багато в чому залежить від здійснення контролю за виконанням законів, рішень, розпоряджень, від організації їх виконання. Систематичний і всеосяжний контроль сприяє забезпеченню наукової обґрунтованості планів, розпоряджень та інших нормативних документів, своєчасної їх реалізації. Він є необхідною умовою виявлення та усунення недоліків у діяльності об’єктів управління та причин, що їх породжують. Контроль дисциплінує працівників апарату управління, дає можливість об’єктивно оцінювати рівень їхньої компетентності і відповідальності, сприяє поширенню позитивної практики роботи.

Контроль у широкому розумінні — це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування керованого об’єк­та прийнятим управлінським рішенням, і спрямований на успішне здійснення поставлених цілей.

Основна мета контролю полягає в тому, щоб:

а) об’єктивно вивчити фактичний стан справ у різних ланках суспільного і державного життя;

б) виявити ті фактори та умови, які негативно впливають на процеси виконання прийнятих рішень, здійснення заходів і досяг­нення цілей.

Контроль як функція управління дозволяє своєчасно виявити та ліквідувати ті передумови і фактори, які заважають ефективному веденню виробництва, успішному досягненню поставленої мети, відкоригувати діяльність підприємств, організацій чи їх структурних підрозділів.



Суть контролю — це форма здійснення цілеспрямовано-
го впливу на об’єкти управління, яка передбачає систематичний нагляд, спостереження за їх діяльністю для виявлення відхилень від установлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх
виконання.

Основне завдання контролю полягає в тому, щоб виявити фактичний стан справ об’єкта контролю, порівняти його з нормативним відповідно до чинного законодавства, виробити необхідні коригуючі впливу.

Значення контролю:

1) утвердження законності, демократії в суспільстві;

2) попередження правопорушень, зловживань;

3) виявлення порушень, відхилень від правових норм чинного законодавства і обґрунтування для притягнення до відповідальності винних посадових осіб;

4) захист і збереження власності.

В умовах ринкової економіки контроль повинен сприяти зміцненню державної фінансової дисципліни, поліпшенню фінансового стану суб’єктів контролю, збереженню державного майна, попередженню зловживань, поповненню доходів бюджету.



1.2. Основні види та форми контролю.
Органи, які здійснюють контроль, їх функції


Організаційні види контролю утворюються, розвиваються і вдос­коналюються відповідно до потреб держави, зокрема її економіки.

Умови розвитку ринкової економіки в нашій країні та виникаючі проблеми вимагають удосконалення діючої системи контролю.

Рис. 1. Види і форми контролю



Державний контроль здійснюється вищими органами законодавчої і виконавчої влади, а також державними органами управління і спеціалізованого державного контролю (Рахунковою палатою Верховної Ради України, Контрольним управлінням при Адміністрації Президента України, Головним контрольно-реві­зійним управлінням при Міністерстві фінансів України, Міністерством економіки, Національним банком України, державними республіканськими комітетами, їх структурними підрозділами стандартизації, сертифікації і метрології, пожежної охорони, санепідемслужби, Антимонопольним комітетом та ін.).

Функції і завдання органів контролю регламентовані законами України.



Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного контролю за витрачанням грошових коштів, матеріальних цінностей, їх збереженням, станом обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, які отримують фінансування з бюджетів усіх рівнів і державних валютних і спеціальних фондів.

Рис. 2. Організаційна структура Державної
контрольно-ревізійної служби в Україні

Основні функції Головного контрольно-ревізійного управління України:

1) здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю своїх структурних адміністративно-територіальних підрозділів контрольно-ревізійних управлінь і відділів по областях, районах, містах України;

2) розробляє інструктивні нормативні акти щодо методики проведення ревізій;

3) організує роботу по проведенню ревізій і перевірок контрольно-ревізійних підрозділів у Автономній Республіці Крим, областях України, узагальнює результати ревізій, повідомляє про них органи законодавчої влади;

4) проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, стану обліку та звітності у міністерствах, відомчих державних комітетах, державних фондах, підприємствах та організаціях, що отримують кошти з бюджету та державних валютних і спеціальних фондів;

5) проводить перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються з державного бюджету;

6) здійснює контроль за усуненням недоліків, виявлених попередніми ревізіями і перевірками.

Незалежний (аудиторський) контроль здійснюється за діяльністю об’єктів підприємницьких структур незалежними спеціалізованими аудиторськими фірмами чи окремими фізичними особами, які мають право проводити цей контроль. Мета його полягає в тому, щоб перевірити достовірність фінансової звітності і бухгалтерського балансу, установити відповідність і правильність їх відображення в обліку, дотримання чинного порядку проведення фінансово-господарських операцій.

В умовах ринкової економіки зростає потреба в достовірності та об’єктивності інформації щодо горизонтальних зв’язків фірм, компаній, організацій. Так, подібна інформація потрібна банкам для прийняття компетентного рішення стосовно видачі кредитів; акціонерам — для контролю за діяльністю акціонерних товариств, членами яких вони є; постачальникам, інвесторам — для укладання господарських угод, контролю розрахунків. Особливими є потреби рекламних кампаній, коли публікуються баланси, фінансові звіти, що обов’язково підтверджуються аудитом.



Контроль власника буває:

  • внутрішньовідомчим і проводиться міністерствами, відомствами, органами державного управління стосовно діяльності підвідомчих їм підприємств і організацій у формі тематичних перевірок та ревізій;

  • внутрішньогосподарським і здійснюється апаратом управління підприємницьких структур стосовно діяльності цехів, бригад, дільниць, інших підрозділів підприємств. Основна відповідальність за внутрішньогосподарський контроль лежить на служ­бі головного бухгалтера.

Форми контролю

Ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємницьких структур, виконання бюджетів і кошторисів бюд­жетних установ як форма контролю представляє собою систему контрольних дій, які здійснюються за дорученням керівника вищестоящої організації або органу управління ревізійною групою, або ревізором стосовно господарсько-фінансової діяльно­сті підвідомчих підприємств та організацій, і під час яких установлюються законність, достовірність, економічна обґрунтова­ність і доцільність проведених господарських операцій, а також правомірність дій посадових осіб, які брали участь в їх здійсненні.

Основна мета ревізії — виявити господарські і фінансові порушення, зловживання, факти безгосподарності, розкрадання, марнотратства, установити причини та умови, які їм сприяли, і винних у цьому осіб, ужити заходів до відшкодування завданого збитку, шкоди, розробити заходи по усуненню недоліків і порушень, а також притягнути до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) осіб, які допустили правопорушення.

Ревізія підприємницьких структур надає всебічну оцінку виробничій і фінансово-господарській діяльності підприємств, ефективності використання виробничого потенціалу, забезпеченню збереження господарських ресурсів, повноті нарахування та сплати податків до бюджету тощо.

Ревізія здійснюється спеціальною уповноваженою ревізійною групою після виконання господарських операцій за минулий період часу. Виявлені під час ревізії недоліки і порушення чинного законодавства, нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність, взаємовідносини з бюджетом обґрунтовані системою доказів з визначенням розмірів збитків, втрат, нестач, конкретизацією винних службових осіб, матеріальної та правової відповідальності.

Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на:



відомчі — проводяться працівниками відомства на підпорядкованих підприємствах одного власника;

позавідомчі — здійснюються органами державного, аудиторського контролю (системи Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, Державної податкової адміністрації тощо).

За організаційними ознаками розрізняють ревізії:



планові — здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і затверджених планів;

позапланові — проводяться в строки, не передбачені затвердженим планом (у разі стихійного лиха, незадовільної роботи підприємства чи взаємопов’язаних підприємств).

Аудит — форма контролю, що є незалежною експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів. Мета аудиту — підтвердити достовірність показників балансу і фінансової звітності, а також перевірити, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинними в державі нормативно-пра­вовими положеннями.

Аудит відрізняється від ревізії не тільки цілями здійснення, а й організаційними формами його проведення. Аудит виконують незалежні аудиторські фірми чи особи, які здійснюють приватну підприємницьку діяльність і мають сертифікат і ліцензію на проведення аудиту, причому на платній основі за договорами з адміністрацією різних підприємницьких структур, які бажають одержати такі аудиторські послуги. Аудитор несе відповідальність перед зовнішніми споживачами його інформації (акціонерами, кредиторами, банками) щодо якості та обґрунтованості результатів контролю.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка