Моніторинг атмосфери



Скачати 37.53 Kb.
Дата конвертації12.12.2016
Розмір37.53 Kb.
Лекція №7

Тема: Моніторинг атмосфери

ПЛАН


  1. Моніторинг атмосфери.

  2. Організація спостережень за поширенням шкідливих домішок в атмосфері.

  3. Служби, які здійснюють моніторинг атмосфери.

1. Людська діяльність неминуче призводить до змін атмосфери. З метою обмеження шкідливих викидів у атмосферне повітря необхідно здійснювати постійний моніторинг його стану.

Моніторинг атмосфери – це спостереження за станом повітря і попередження критичних ситуацій, що негативно впливають на здоров’я людей та стан інших живих організмів.

Він здійснюється у відповідності з ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”. Передбачає спостереження за забруднюючими речовинами, шкідливими фізичними впливами та оцінку змін природного середовища в результаті біологічного забруднення.

Моніторинг атмосфери включає такі етапи:

– визначення мети та об’єктів спостереження;

– спостереження за джерелами забруднення;

– встановлення основних видів забруднення і забруднюючих речовин;

– вивчення впливу забруднення атмосфери на живі організми;

– прогноз змін середовища в результаті забруднення атмосферного повітря;

– розробка заходів і прийняття управлінських рішень, які направленні на збереження якості повітря.
2. При організації спостережень за станом повітря приводять попередні дослідження, які передбачають обстеження території за допомогою пересувних лабораторій, що здійснюють відбір та аналіз проб з метою вивчення розміщення діючих джерел забруднення. Після з’ясування наявного та перспективного рівнів забруднення атмосферного повітря оцінюють зміни концентрацій домішок у просторі й часі, розробляють схему розміщення стаціонарних постів спостереження на території міста та програми їх роботи.

Організація спостережень передбачає контроль за поширенням шкідливих домішок як в самій атмосфері, так і між елементами системи “атмосфера – гідросфера – літосфера – біосфера”. Для цієї діяльності необхідні:

– відомості про наявні та перспективні джерела забруднення атмосфери (з урахуванням розвитку економічних районів);

– характеристика забруднюючих речовин (токсичність, здатність вступати в хімічні реакції з іншими речовинами, здатність до самоочищення);

– гідрометеорологічні дані;

– результати попередніх спостережень за забрудненням атмосфери (експедиційні дослідження);

– дані про рівні забруднення навколишнього природного середовища в сусідніх країнах;

– відомості про транскордонне перенесення шкідливих речовин на великі відстані.

Збір цієї інформації виконує спеціальна служба спостережень, яку формують система спостережень і система контролю. Система моніторингу забезпечує спостереження за якістю атмосферного повітря в містах, населених пунктах і на територіях, розміщених поза зоною впливу конкретних джерел забруднення.

Під час моніторингу атмосфери ведуться спостереження за такими ЗР: оксид вуглецю, діоксид вуглецю, оксиди азоту, оксиди сірки, аміак, озон, вуглеводні, завислі речовини. Також визначається вологість і температура повітря, рівень шкідливих фізичних впливів.


3. Спостереження здійснюють:

Служби Держкомітету гідрометеорології, які надають дані про метеорологічні умови і концентрацію шкідливих речовин.

Міністерство охорони здоров’я проводить вибіркові спостереження за рівнем забруднення в місцях проживання населення.

Науковий комітет НАН України організовує авіаційно-космічні спостереження за станом озонового шару і глобальним забрудненням атмосфери.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища організовує спостереження за джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням ними норм гранично допустимих викидів, контролює реалізацію заходів з охорони атмосферного повітря, дотримання відповідних вимог при розміщенні, проектуванні, будівництві та введенні в експлуатацію нових підприємств.

Екологічну інформацію, отриману в результаті моніторингу забруднення повітря, за ступенем оперативності поділяють на такі види:

– екстрена інформація (містить відомості про різкі зміни рівнів забруднення атмосферного повітря і негайно передається в контролюючі та господарські організації);

– оперативна інформація (містить узагальнені результати спостережень за місяць);

– режимна інформація (містить дані про середній та найбільший рівні забруднення повітря протягом тривалого часу, як правило за рік, використовується при плануванні заходів, оцінюванні збитків, завданих народному господарству внаслідок забруднення атмосферного повітря).



Для забезпечення ефективності заходів з охорони повітря інфор-мація повинна бути повною і достовірною. Повноту інформації забезпечують достатня кількість контрольованих інгредієнтів, тривалий термін спостережень, раціональне розміщення мережі. Достовірність інформації досягається неухильним дотриманням нормативних вимог. Спостереження та оцінювання забруднення атмосферного повітря в містах України здійснюють за даними спостережень, які проводять у 54 містах на 166 стаціонарних постах та на 2 станціях транскордонного переносу.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка