Молочко С. Р. Українська мова. 8 клас: підсумкові контрольні роботи



Дата конвертації31.12.2016
Розмір0.55 Mb.





Молочко С. Р.

Українська мова. 8 клас:
підсумкові контрольні роботи


Передмова

Збірник призначений для проведення підсумкової контрольної роботи з української мови у 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Підсумкова контрольна робота визначає рівень знань, умінь і навичок учнів 8 класу з вивчених тем з української мови за весь рік навчання. У збірнику вміщено 20 варіантів підсумкових контрольних робіт. У залежності від кількості учнів у класі вчитель обирає таку кількість варіантів, щоб кожен варіант повторювався не більше двох разів.

Кожен варіант підсумкової контрольної роботи складається із 8 завдань трьох типів, які відрізняються за складністю.

У завданнях першого типу (1–6), що відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень учнів, необхідно зазначити лише одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих, позначивши хрестиком ту літеру в таблиці, якій відповідає правильний варіант. За кожну правильну відповідь учень максимально отримує 1 бал.



Зразок оформлення правильної відповіді

Завдання другого типу (7) відповідає середньому і достатньому рівням навчальних досягнень і дозволяє перевірити не тільки теоретичні знання, а й практичні навички учнів; складається із двох компонентів:

 пунктуаційне оформлення речення, синтаксичний розбір;

 визначення частин мови.

За правильне виконання завдань другого типу (7) учень може отримати 2 бали (по 1 балу за кожний компонент).

Відповідь на запитання другого типу учні не записують у таблицю, а оформлюють більш розширено. Обсяг відповіді обмежено кількістю рядків, що технічно відведено в кожному варіанті.

Завдання третього типу (8) відповідає достатньому і високому рівням навчальних досягнень учнів і є творчим. Учні мають написати твір-роздум на певну тему.

Написаний учнем твір-роздум має відображати сформованість програмових знань з української мови, уміння аргументовано доводити власну думку, розвиток самостійного і критичного мислення. Під час оцінювання слід ураховувати повноту розкриття теми; логічну послідовність викладу думок (наведення тези, аргументів, висновку); структурну цілісність та стильову єдність тексту; переконливість наведених аргументів в основній частині твору; точність, зрозумілість думки, адекватність її мовному оформленню; образне мислення.

Максимальна кількість балів за творче завдання — 4.

Пропонуємо таку модель оцінювання (в основному відповідає чотирьом рівням навчальних досягнень учнів: «4» — «10»–«12»; «3» — «7»–«9»; «2» — «4»–«6»; «1» — «1»–«3»).



Критерії оцінювання за мовленнєве оформлення

Орфографічна і пунктуаційна грамотність
(кількість помилок)



0–1


2–3


4–5


6 і більше


Лексична, граматична, стилістична грамотність (кількість помилок)


1–2


3–4


5–6


7 і більше


Бали


«4»


«3»


«3»


«1»



Критерії оцінювання за зміст творчої роботи

Характеристика змісту виконаної роботи


Бали


Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання, аналізує
різні погляди на проблему, розуміє причиново-наслідкові зв’язки між предметами та явищами, дотримується структури твору-роздуму (теза, докази та спроба логічного висновку). Робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю


«4»


Учень створює послідовний, повний текст, аналізує різні погляди на проблему, дотримується структури твору-роздуму, добирає аргументи на користь тієї чи іншої позиції, робить узагальнення. Але припускається окремих недоліків (здебільшого відсутність особистісної позиції, належної аргументації)


«3»


Робота в цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але мають місце недоліки: поверхове висвітлення теми, відсутність самостійних суджень, переконливих аргументів, порушення послідовності викладу думок; не завжди є вдалим добір слів


«2»


Висловлювання не є завершеним текстом, порушено логічність і послідовність викладу думок, не розрізнено основну і другорядну інформацію; бідність і одноманітність лексичної і граматичної будови


«1»

За творчу роботу виставляється одна оцінка. До балу за змістовий компонент додає-ться бал за мовленнєве оформлення, і ця сумма ділиться на два.

 Орфографічні та пунктуаційні помилки обраховують разом і оцінюють однаково.

 Лексичні, граматичні, стилістичні помилки обраховують разом і оцінюють однаково.

 Помилки в слові, яке повторюється кілька разів, вважають однією помилкою.

 Помилки на те саме правило, але в різних словах та різних реченнях вважають різними помилками.

 Орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, вивчення яких не передбачено для 8 класу за шкільною програмою, виправляють, але не враховують.

Творче завдання має бути оформлено охайно. Учні можуть на чернетці скласти план твору-роздуму, але не переносити його в зошит для підсумкової контрольної роботи. За наявності великої кількості виправлень оцінка знижується на один бал.



Учитель має право на свій розсуд внести певні корективи до змісту завдань, замінивши деякі завдання.

На сторінках збірника для підсумкової контрольної роботи учні не мають вести додаткових записів, коментувати вибір правильної відповіді або робити інші додаткові позначення. Усі потрібні додаткові записи учні нотують у чернетці, яку не здають після завершення контрольної роботи.

На проведення підсумкової контрольної роботи відводиться 1 урок (45 хвилин). На початку підсумкової контрольної роботи у 8 класі рекомендовано відвести певний час на коментар учителя щодо заповнення таблиць-відповідей, оформлення роботи, розподілу часу на виконання завдань різного типу.

Максимальна кількість балів за правильно виконану контрольну роботу — 12.

Система нарахування балів за правильно виконані завдання є такою.

Номер завдання


1


2


3


4


5


6


7


8


Усього


Максимальна кількість балів


1


1


1


1


1


1


2


4


12



Варіант 1

1. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення і речення?



А морфологія;

Б лексикологія;

В синтаксис;

Г пунктуація.

2. Лише іменникові словосполучення наведено в рядку:



А рідна земля, зібравши гриби, читання вголос;

Б приходити додому, рання весна, вечірня зоря;

В спів пташок, щира усмішка, сонячні промені;

Г читати мовчки, побачити друга, цікавий журнал.

3. Визначте вид присудка в реченні:



Слово — перше дзеркало духу (Ф. Петрарка).

А простий дієслівний;

Б складений іменний;

В складений дієслівний;

Г складний.

4. Визначте вид односкладного речення:



Музика дощу (Олесь Гончар).

А називне;

Б безособове;

В неозначено-особове;

Г узагальнено-особове.

5. Неправильно розставлено розділові знаки перед словом як у реченні:



А І спалахнула полум’ям трава, і зарясніли, як веселка, квіти (Є. Гуцало).

Б Полювання, як ви потім побачите, потребує чимало часу (Остап Вишня).

В Посипався, як з решета, наглий краплистий дощ, а далі полив, як з відра (І. Нечуй-Левицький).

Г Рушники були червоні, як жар, горіли різним орнаментом, переливалися райдугами (І. Цюпа).

6. Укажіть ускладнювальний елемент речення (замість крапок поставте пропущені літери).



Пісня ширит..ся, росте, ро..ливається на вечірніх просторах Дніпра (О. Довженко).

А звертання;

Б відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом;

В вставні слова;

Г однорідні присудки.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



З моря повіяло легеньким вітерцем (З газети).

8. Напишіть твір-роздум на тему: «Чи є можливим компроміс між добром і злом, правдою та брехнею?»



Варіант 2

1. Укажіть вид односкладного речення, у якому головний член означає дію, що виконується невизначеною або умисне не названою особою.



А означено-особове;

Б безособове;

В неозначено-особове;

Г узагальнено-особове.

2. Лише дієслівні словосполучення вжито в рядку:



А середня школа, прийти вчасно, проголошення незалежності;

Б лірична мелодія, частина мови, корисна інформація;

В намалювати пейзаж, черпати наснагу, вислів Симоненка;

Г вивчати історію, розподіляти порівну, слугувати прикладом.

3. Узгодженими означеннями поширено речення (розділові знаки пропущено):



А Мистецтво слухати дається не кожному (І. Томан).

Б Шилом моря ніколи не нагрієш (Народна творчість).

В Затоку обступили вогники кораблів (С. Скляренко).

Г Мої суцвіття биті холодами ви добру зав’язь все-таки дали (Л. Костенко).

4. Узагальнено-особовим є речення:



А Що посієш, те й пожнеш (Народне прислів’я).

Б У будівництві осель послуговувалися сосною, дубом, вільхою чи осикою (В. Сухомлинський).

В Страждаю, мучусь, і живу, і гину, благословляю біль твоїх тенет (Л. Костенко).

Г Смеркало. Повіяло прохолодою (О. Довженко).

5. Вставне слово вказує на джерело інформації в реченні:

А Даруйте на слові, мені важко вас зрозуміти (Панас Мирний).

Б Кажуть, сніг на полі — хліб у коморі (Народне прислів’я).

В Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Кор-
нійчук).

Г Ніжність, наприклад, описати математично не можна (В. Собко).

6. Відредагуйте речення.



Кінь з вершником, поблискуючи шаблею, рушив уперед.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Кармелюк похилив голову, спершись ліктями на коліна (В. Кучер).

8. Напишіть твір-роздум за прислів’ям: «Батька й неньку поважати — кращу долю мати».



Варіант 3

1. Складений іменний присудок має місце в реченні:



А Мене так ранили неуцтво і байдужість! (Л. Забашта).

Б Іду в життя розлоге, незахмарене… (Н. Гнатюк).

В В енциклопедіях можна знайти десятки імен, причетних до реалізації процесів телебачення (З журналу).

Г Була весна весела, щедра, мила (Леся Українка).

2. Потребує редагування словосполучення в рядку:



А милувати око;

Б дякувати Миколу;

В суперечити істині;

Г навчатися мови.

3. Яка із зазначених ознак НЕ є характеристикою речення?



А має граматичну основу;

Б виражає повідомлення, питання, спонукання;

В має граматичну будову;

Г не виражає завершеної думки.

4. Безособовим є речення:



А Оголосили перерву (Олесь Гончар).

Б Село. Веселі хати (О. Довженко).

В Соломії сьогодні щастило (М. Коцюбинський).

Г Люблю пісні мойого краю (М. Рильський).

5. Вставне словосполучення має місце в реченні:



А Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).

Б Я, правда, ніколи не вважав оригінальність самоціллю (М. Рильський).

В Хоч, правду кажучи, юнак у душі не вважав спів за професію (І. Ле).

Г На жаль, у нас не прийнято писати культурних історій міста (В. Шевчук).

6. Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів у реченні (розділові знаки пропущено):



А Кожна людина свято береже у своїй пам’яті все, що супроводить її з дитинства і рідну хату і батьківський поріг і своє місто чи село (І. Цюпа).

Б Старі верби кущі лози тихий надбережний очерет усе яскраво відбивалося у воді (А. Шиян).

В Були там різні дерева і дуби широкочолі і липи запашні й тремтячі осики (Олена Пчілка).

Г Український степ по-своєму чарівний і величний (І. Цюпа).

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Весною в селі встають рано (Григір Тютюнник).

8. Напишіть твір-роздум на тему: «Чи потрібно гарно вчитися, щоб досягти успіхів


у житті?»


Варіант 4

1. Укажіть види речень за емоційним забарвленням.



А окличні й неокличні;

Б поширені й непоширені;

В питальні, спонукальні, розповідні;

Г повні й неповні.

2. Прислівником виражено залежне слово в усіх словосполученнях у рядку:



А сірі очі, подивилася ясно, читати з радістю;

Б дерев’яна парта, давня вишивка, велика перерва;

В читати мовчки, співати натхненно, відпочивати влітку;

Г молодо виглядати, іти до школи, вітати батьків.

3. Складним є речення:



А У душі разом заговорила і одрада, й жаль, і докора (Панас
Мирний).

Б Тихо і ясно над лісовим озеречком (М. Стельмах).

В Уночі несподівано знявся північний вітер, небо скоро затяглося хмарами (В. Собко).

Г Молюся, знову уповаю, і знову сльози виливаю, і думу тяжкую мою німим стінам передаю (Т. Шевченко).

4. Односкладним є речення в рядку:



А Добре ім’я — найкраще багатство (Народне прислів’я).

Б Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).

В Лікарські рослини заготовляють влітку (З календаря).

Г З вітром весняним сосна розмовляє (Леся Українка).

5. У якому реченні вжито складений іменний присудок?



А Лине пісня в садах солов’їна (І. Нехода).

Б Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).

В Весна ще так ніколи не співала (Леся Українка).

Г Творчість Б. Грінченка увійшла в золотий фонд української класичної літератури (П. Хропко).

6. Відредагуйте речення.



Читаючи роман, у моїй уяві постав образ генія.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Живи, цвіти, вкраїнська мово, зціляй і душу, і вуста (Т. Бартош).
8. Напишіть твір-роздум на тему: «Людська душа — криниця чистої води».

Варіант 5

1. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами ре-


чення, то після нього ставимо:

А крапку з комою;

Б кому;

В двокрапку;

Г тире.

2. Який вид підрядного зв’язку в словосполученні залежне слово?



А узгодження;

Б керування;

В прилягання;

Г підрядний зв’язок відсутній.

3. Неповним є речення в рядку:

А Книжка мовчки все розкаже (Народне прислів’я).

Б Вечір (В. Винниченко).

В У кожній хаті України портрет Шевченка на стіні (М. Козимиренко).

Г Вище себе не скочиш (Народне прислів’я).

4. Визначте вид простого речення

Страви не варили, багаття не розкладали (М. Коцюбинський).

А двоскладне неповне;

Б односкладне називне;

В односкладне безособове;

Г односкладне неозначено-особове.

5. Складений дієслівний присудок має місце в реченні:



А Я буду крізь сльози сміятись… (Леся Українка).

Б Говорити — річ нудна (М. Рильський).

В Небо на сході стало світліти (М. Коцюбинський).

Г Обов’язок лікаря — лікувати людей (Олесь Гончар).

6. Запишіть речення, виправивши пунктуаційні помилки.



І на тім рушникові оживе все знайоме до болю — і дитинство й розлука, і вірна любов (А. Малишко).

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Плавці мчали до берега, захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу (Ю. Яновський).

8. Напишіть твір-роздум на тему: «Що для мене значить Батьківщина».



Варіант 6

1. Вставні слова — це…



А синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів, з яких одне головне, а інше — залежне;

Б члени речення, які відповідають на те саме питання, поставлене від того ж слова в реченні;

В слова в реченні, що вказують на ставлення мовця до висловленої думки;

Г слова, що називають особу або предмет, до якого звернена мова.

2. Іменником виражено головне слово в усіх словосполученнях у рядку:



А моє місто, лебедина пісня, відпочивати влітку;

Б автор роману, сміється дзвінко, запашні квіти;

В зустріти друга, під високою березою, обмінятися думками;

Г скляний посуд, рання весна, гарний настрій.

3. У якому реченні вжито простий дієслівний присудок?

А Я буду сіять квітки на морозі, буду лить на них сльози гіркі… (Леся Українка).

Б Без діла жить — тільки небо коптить (Народне прислів’я).

В М’який, лапастий сніг не переставав падати (І. Микитенко).

Г Праця — найкращі ліки, моральні й естетичні (А. Франс).

4. Двоскладним є речення:



А Людина — найскладніша і найтонша система (І. Павлов).

Б Оголосили перерву (Олесь Гончар).

В Люблю слухати мелодійні українські пісні (З календаря).

Г І дощ, і сніг, і віхола, і вітер… (Л. Костенко).

5. Однорідними додатками ускладнено речення:



А Лечу на дикому коні в краї таємні та незнані (Олександр Олесь).

Б Неначе човен в синім морі то виринав, то потопав (Т. Шев-
ченко).

В Місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шев-
ченко)

Г І зорі, і птиці, і трави з росою вітають мене (В. Сосюра).

6. Відредагуйте речення.



Побачивши цю картину, мені стало страшно.
7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.

Надворі виднішало й прояснювалось (І. Нечуй-Левицький).
8. Напишіть твір-роздум на тему: «Що означає – бути сучасним?»

Варіант 7

1. Однорідні члени речення — це…



А члени речення, які відповідають на те саме питання, поставлене від того ж слова в реченні;

Б слова в реченні, що вказують на ставлення мовця до вислов-
леної думки;

В слова, що називають особу чи предмет, до якого звернена
мова;

Г уточнювальні члени речення.

2. Вид підрядного зв’язку в словосполученні:



Жити щасливо.

А узгодження;

Б керування;

В прилягання;

Г підрядний зв’язок відсутній.

3. Яким членом речення є виділене слово?



Ласкаве слово — що весняний день (Українське прислів’я).

А простим підметом;

Б складеним іменним присудком;

В неузгодженим означенням;

Г узгодженим означенням.

4. Інфінітивом виражено головний член безособового речення:



А У грудях у нього хрипіло… (М. Коцюбинський).

Б Не треба думати мізерно (Л. Костенко).

В Так чогось кортить додому до матері (М. Коцюбинський).

Г Соломії сьогодні щастило (М. Коцюбинський).

5. Укажіть ускладнювальний елемент речення:



На світі живучи, довіку вчись (Л. Глібов).

А однорідні присудки;

Б звертання;

В відокремлена обставина;

Г відокремлене означення.

6. Відредагуйте речення, правильно склавши ряд однорідних членів.

Батько придбав дитячі спортивні костюми, яблука, лимони, банани, сливи.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь (М. Коцюбинський).

8. Напишіть твір-роздум на тему: «Яку людину можна вважати щасливою?»



Варіант 8

1. Який розділ науки про мову вивчає правильне написання слів?



А морфологія;

Б орфоепія;

В орфографія;

Г синтаксис.

2. Словосполученнями є всі сполуки слів у рядку:



А українська мова, прийшла вчасно, прочитати книгу;

Б між заняттями, наголошений склад, тихо заспівати;

В починається урок, довгий хвіст, улітку відпочивати;

Г батько і мати, переказувати текст, на поверхні.

3. Яким членом речення є виділені слова?



Край села, у глибокій долині, біг поміж волоських горіхів струмок (М. Коцюбинський).

А неузгодженим означенням;

Б відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом;

В уточнювальною обставиною;

Г прикладкою як різновидом означення.

4. Безособовими є всі речення, КРІМ:



А Не спиться.

Б Страшно.

В Не має дитина долі.

Г Немає того козаченька.

5. Укажіть ускладнювальний елемент наведеного речення:



Земля, освячена кров’ю визволителів, дорога моєму серцю (Олесь Гончар).

А звертання;

Б відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зво-
ротом;

В однорідні присудки;

Г відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зво-
ротом.

6. Відредагуйте речення.



Приіхавши в місто, було вже темно.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Через ліс, звиваючись, лягла вузька дорога (Леся Українка).
8. Напишіть твір-роздум на тему: «Народ існує, поки існує мова».

Варіант 9

1. Інверсія має місце в реченні:

А Рання осінь листя золотить (Л. Костенко).

Б Реве та стогне Дніпр широкий (Т. Шевченко).

В Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко).

Г Дівчата розходяться співаючи (І. Кочерга).

2. Усі словосполучення належать до художнього стилю в рядку:



А ранкова роса, срібні струни мрій, промовисті слова;

Б член речення, рівнобедрений трикутник, графік функції;

В доводити до відома, відповідно до плану роботи, порядок денний;

Г освічена людина, усмішка долі, математичні фукції.

3. Ускладнено відокремленою обставиною речення:



А На озері туман то летить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блакитну воду (Леся Українка).

Б Фіалка уособлює прихід весни, пробудження природи (С. Приходько).

В Розквітали проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава (Р. Кобальчинська).

Г Ваше слово — закон (І. Карпенко-Карий).

4. Означено-особовим є речення:



А Без труда нема плода.

Б Жити не можна без пісні.

В Рання весна.

Г Вслухаюся в тишу на планеті.

5. Визначте вид присудка в реченні:



Він наговорив синам сім мішків гречаної вовни (За І. Нечуєм-Левицьким).

А простий дієслівний;

Б складений дієслівний;

В складений іменний;

Г складний.

6. Відредагуйте речення.



Л..монний напій має б..гато необхідних для організму людей, дітей вітамінів.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила (Леся Українка).

8. Напишіть твір-роздум на тему: «Що я найбільше ціную в людях?».



Варіант 10

1. Зворотний зв’язок слів як засіб стилістичного увиразнення мови називаємо:



А керуванням;

Б інверсією;

В приляганням;

Г узгодженням.

2. Фразеологічними є всі сполучення в рядку:



А не зварити каші, серйозні правила;

Б скласти зуби на полицю, байдики бити;

В пустити червоного півня, ясні очі;

Г п’ятами накивати, учитися в школі.

3. Вид підрядного зв’язку керування є характерним для всіх словосполучень у рядку:



А волога земля, сукня без рукавів, чудово відпочити;

Б встати вранці, розповіла казку, слухати лекцію;

В виїхав рано, перебіг дорогу, серйозно поставитися;

Г слухати пісню, розповідь товариша, нахилитися над річкою.

4. Тире між підметом і присудком слід поставити в реченні:



А Кров не вода, а серце не камінь (Народне прислів’я);

Б Пісня і праця великі дві сили (І. Франко).

В Кожна людина свято береже у своїй пам’яті все, що супроводить її з дитинства (І. Цюпа);

Г І земля, і вода, і повітря все поснуло (М. Коцюбинський).

5. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:



А Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав — «Гармонія, що з думки вироста».

Б Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: Гармонія, що з думки вироста.

В Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: «Гармонія, що з думки вироста.

Г Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: «Гармонія, що з думки вироста».

6. Відредагуйте речення.



Надворі йшов дощ і рота солдатів.
7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.

Словом поважай людей (Народне прислів’я).
8. Напишіть твір-роздум на тему: «Чому потрібно бути ввічливим?»

Варіант 11

1. Укажіть термін за його визначенням: головний член речення, який означає те, що відбувається з підметом.



А присудок;

Б додаток;

В означення;

Г підмет.

2. Лише дієслівні словосполучення наведено в рядку:



А читання книги, написання реферату, протокол зборів;

Б проголошення незалежності, послухати виступ, сірі очі;

В винести сміття, посадити квіти, жити радісно;

Г кулькова ручка, шкіряний одяг, дивитися телевізор.

3. Поширеним є речення:



А Усе затихло.

Б Оксанко, будь чесною!

В Мабуть, потеплішає.

Г Тут затишно і спокійно.

4. Визначте форму вираження присудка в реченні.



Я буду вічно жити! (Леся Українка).

А дієслово умовного способу;

Б складена форма майбутнього часу дієслова;

В дієслово наказового способу;

Г фразеологічний зворот.

5. Звертанням ускладнено речення:



А Земле, поорана горем, ти лихом засіяна чорним! (За М. Рильським).

Б Вітер вив, мов дикий звір (М. Коцюбинський).

В Мужича правда єсть колюча, а панська — на всі боки гнуча (І. Котляревський).

Г Ніжність, наприклад, описати математично не можна (В. Собко).

6. Відредагуйте речення.



Відпочивши після роботи, Оксані захотілося танцювати.
7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.

Прохолодою повіяло з лісу (М. Стельмах).
8. Напишіть твір-роздум на тему: «Мій справжній друг».

Варіант 12

1. За метою висловлювання речення поділяють на:



А прості, складні;

Б поширені і непоширені;

В окличні і неокличні;

Г розповідні, питальні, спонукальні.

2. Граматичну помилку допущено в рядку:



А усмішка долі;

Б найтепліший день;

В моє день народження;

Г упродовж тижня.

3. Складним є речення (підкресліть граматичні основи):



А Цивілізація не владна над серцем (М. Матіос).

Б Тимко носить оберемками сухий бур’ян, пильнує, щоб не погасло вогнище (Григір Тютюнник).

В Ми разом із словами набираємося розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати (Панас Мирний).

Г Це сяйво здається нев’янучим (Євген Гуцало).

4. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:

А Осінь стояла червоно-багряна палаюча, суха (О. Гончар).

Б Потемніло, завітрило закрутила курява (С. Васильченко).

В Ліс ще дрімає в передранішній тиші, непорушно стоять дерева… (М. Коцюбинський).

Г Митець, думає, не тільки розумом а й серцем (О. Довженко).

5. НЕ є узагальнено-особовим речення:



А Від людського поговору не сховаєшся в нору.

Б Не лізь у кропиву, то не пожалишся.

В Вище себе не скочиш.

Г Сади свій сад, плекай свої надії.

6. Відредагуйте речення.



Отримавши в руки букет квітів, мені стало дуже радісно.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Червоніла якась велика квітка на долині, вкритій зеленим житом (М. Рильський).

8. Напишіть твір-роздум на тему: «За що людству попросити вибачення в природи?»



Варіант 13

1. Звертання — це…



А слово або сполучення слів, що називає особу чи предмет, до якого звернена мова;

Б частина мови, що означає предмет;

В слово, яке вказує на ставлення мовця до висловленої думки;

Г член речення, який називає особу, до якої звернена мова.

2. Вид підрядного зв’язку узгодження є характерним для всіх словосполучень у рядку:



А рідна земля, вечірня сукня, домашні тварини;

Б прийшла вчора, розповіла казку, слухати лекцію;

В виїхав рано, показав дорогу, серйозно ставитися;

Г відчувати втому, подарунок товариша, поставити на стіл.

3. Правильно виділено підмет у реченні:



А Ліс зустрів мене, як друга.

Б Я не люблю осінньої ночі.

В І нехай наше життя буде чудесною піснею!

Г Та ціле підземне місто спорудили.

4. Узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами у реченні (розділові знаки пропущено):



А Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці (О. Дов-
женко).

Б Зозуля соловейко іволга ластівка ці птахи відлітають у вирій першими (О. Копиленко).

В Неспокій я бачив скрізь у дубовій і вербовій корі у старих пеньках у дуплах… (О. Довженко).

Г Школи, бесіди, театральні вистави усе це було проведене в життя селянина (С. Тобілевич).

5. Двоскладним є речення:



А Не ламай калини, не рубай тополі.

Б Ніщо нашого козака не зламає.

В Любиш кататися — люби і санчата возити.

Г Вечоріло.

6. Ускладнено однорідними членами речення (розділові знаки пропу-


щено):

А Візьму собі твою співучу душу (Леся Українка).

Б О шостій годині гості сідали за довгий стіл обідати (Панас Мирний).

В Тягнуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі (В. Сосюра).

Г Неси ж мене коню по чистому полю (І. Франко).

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Ти мене, кохана, проведеш до поля… (М. Рильський).
8. Напишіть твір-роздум на тему: «Зовнішня і внутрішня краса людини».

Варіант 14

1. Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставимо:

А тире;

Б кому;

В двокрапку;

Г крапку з комою.

2. НЕ є словосполученнями всі сполуки слів у рядку:



А привітати матір, залитий сонцем, виїхав зранку;

Б надійшов лист, багато книг, підмет і присудок;

В білий кінь, рожеві мальви, наші знайомі;

Г над землею, руки і ноги, Олег заспокоївся.

3. Прямий додаток ужито в реченні:



А Петро дивився на товариша хитрувато примруженими очима (А. Головко).

Б Збуджена уява живо малювала перед ним недавно бачені й пережиті картини (Григір Тютюнник).

В З вітром весняним сосна розмовляє (Леся Українка).

Г Пахне сіном над лугами… (М. Куліш).

4. Ускладнено вставною сполукою слів речення:



А Насправді ж, музика — це все: і спів, і чистота… (В. Коро-
тич).

Б Шахи — гра, що захоплює.

В Чи знаєш, друже, легенду про щастя?

Г Що посієш, те й пожнеш (Народне прислів’я).

5. Правильно розставлено розділові знаки при звертанні в реченні:



А Швидко, швидко ми побачимось, рідна матінко моя… (Олександр Олесь).

Б Потерпи, дядечку рідненький я тебе зараз перев’яжу (Л. Письменна).

В Дзвени моя пісне, крилата в вітрах світової весни (В. Сосюра).

Г Грай, моя пісне як вітер сей грає (Леся Українка).

6. Відредагуйте речення.



Присівши на дивані, мені захотілося спати.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Степ, осяяний сонцем, дихав пахощами росяних трав (П. Панч).

8. Як ви розумієте зміст народного прислів’я: «Від похвал розумним не станеш»? Напишіть твір-роздум.



Варіант 15

1. Яким членом речення виступає дієприкметниковий зворот у наведеному реченні?



Геній — це великий талант, помножений на каторжну працю й поділений на безжалісну втому (Античний вислів).

А присудком;

Б обставиною;

В означенням;

Г додатком.

2. НЕ є словосполученнями всі сполуки слів у рядку:



А благословляти молодят, виходити заміж, сонце світить;

Б будні й свята, за бажанням, вечір затихає;

В щасливі дні, власне бажання, подих вечора;

Г слухати промову, батько й мати, підмет і присудок.

3. Простий дієслівний присудок має місце в реченні:



А Тимко лежав із закритими очима, але не спав (За Григорієм Тю-
тюнником).

Б Рід князів Острозьких був відомий з давніх-давен (О. Іваненко).

В Книга — джерело знань (Народне прислів’я).

Г Українська мова — твого життя основа (З газети).

4. У якому рядку правильно визначено вид речення?



Навкруги було безлюдно (М. Коцюбинський).

А двоскладне неповне;

Б односкладне безособове;

В односкладне неозначено-особове;

Г односкладне означено-особове.

5. Однорідними підметами ускладнено речення:



А Місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шев-
ченко)

Б Неначе човен в синім морі то виринав, то потопав (Т. Шевченко).

В І зорі, і птиці, і трави з росою вітають мене (В. Сосюра).

Г Лечу на дикому коні в краї таємні та незнані (Олександр Олесь).

6. Відредагуйте речення.



Виходячи з дому, мене засліпило яскраве сонце.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (М. Коцюбинський).

8. Напишіть твір-роздум на тему: «Українська пісня — душа народу».



Варіант 16

1. Яким членом виступає дієприслівниковий зворот у наведеному ре-


ченні?

Чорне небо висіло над степом, граючи незліченним розсипом зоряних іскор (З. Тулуб).

А присудком;

Б обставиною;

В додатком;

Г означенням.

2. НЕ є фразеологізмом словосполучення:



А байдики бити;

Б бити різками;

В спопелити очима;

Г читати між рядками.

3. Непоширеним є речення:



А Хлопці накивали п’ятами.

Б Сьогодні відбудуться збори.

В Скоро прийде весна.

Г Левова частка заробітку — господареві.

4. Яким членом речення є виділені слова?



І щоразу, вдягнувшись у чорне, ніч приносить свій презент (Д. Іванов).

А неузгодженим означенням;

Б простим дієслівним присудком;

В відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом;

Г відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

5. Означено-особовим є речення:



А Бережіть честь змолоду (Народна творчість).

Б Будь щирим та сердечним до людей (Народна творчість).

В Дощем розмило дорогу (М. Стельмах).

Г Під скрип яворини навіть краще спиться (В. Чемерис).

6. Відредагуйте речення.



Не зрозумівши вчителя, мені прийшлося ще раз у нього запитати.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності: мудрість, правосуддя, стійкість, вірність (З підручника).

8. Напишіть твір-роздум на тему: «Українська мова — твого життя основа».



Варіант 17

1. Укажіть вид односкладного речення, у якому головний член — підмет.



А означено-особове;

Б безособове;

В називне;

Г узагальнено-особове.

2. Вид підрядного зв’язку прилягання є характерним для всіх словосполучень у рядку:



А достиглий колос, українська мова, розквітати навесні;

Б редакційний відділ, атмосферні опади, говорив пошепки;

В розквітла пишно, сказати мимохіть, зникає поволі;

Г приховані наміри, жити разом, п’ята година.

3. Визначте вид присудка в реченні.



Блискавки розривали тьму на шмаття (В. Рубан).

А простий дієслівний;

Б складений іменний;

В складений дієслівний;

Г складний.

4. Що виражає вставне слово в реченні?



Це була, по-перше, держава з необмеженою владою монарха над підлеглими (М. Попович).

А джерело повідомлення;

Б упевненість;

В зв’язок і порядок викладу;

Г ввічливість.

5. У якому реченні прикладку НЕ слід відокремлювати (розділові знаки пропущено)?



А Альбатроси морські мандрівники йшли назустріч людям (П. Панч).

Б І він маленький хлопчик уже тоді розумів дорослу розмову (М. Хви-
льовий).

В Хлопець сидить ніби аж трохи знічений прилюдним сусідством з нею з юною шкільною красунею (О. Гончар).

Г Муха-ледащиця майнула у садок (А. Малишко).

6. Відредагуйте речення.



Око Миколи приваблювали блакитні волошки, білі ромашки, троянди, нарциси.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Балка, вкрита садками, вилась попід горою.

8. Напишіть твір-роздум на тему: «У чому є сенс життя?»



Варіант 18

1. Укажіть вид односкладного речення, у якому головний член означає


дію, що стосується одночасно кожного і всіх.

А означено-особове;

Б безособове;

В неозначено-особове;

Г узагальнено-особове.

2. Лише числівникові словосполучення наведено в рядку:



А частина мови, океан мудрості, бігти крос;

Б заслужена двійка, повторити двічі, виходити по одному;

В сім сантиметрів, двоє кошенят, троє з присутніх;

Г проміння місяця, колосок пшениці, п’ять поверхів.

3. Узгодженим означенням поширено речення:



А На щастя, сом пішов берегом, і я, слава Богу, встиг ухопитися за кущ (Остап Вишня).

Б Шилом моря ніколи не нагрієш (Народна творчість).

В Затоку обступили вогники кораблів (С. Скляренко).

Г Я не співець чудовної природи з холодною байдужістю її (П. Грабовський).

4. Укажіть вид односкладного речення.



Холодний осінній ранок…

А безособове;

Б узагальнено-особове;

В неозначено-особове;

Г називне.

5. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:



А Ми пілігрими вічності, мандрівники стомилися і дуже хочемо пить (Л. Костенко).

Б І він маленький хлопчик, уже тоді розумів дорослу розмову (М. Хвильовий).

В А втім, наче крізь крило лебедя, виглянуло сонце — відображення свічки в золотому дзеркалі (В. Бар).

Г Довженко виїхав в Одесу, влаштувався на кінофабрику, як режисер (С. Плачинда).

6. Відредагуйте речення.



Проводячи різні міроприємства, усім дуже подобається.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Розум — скарб людини (Народне прислів’я).

8. Чи згодні ви з думкою: «Уміти слухати — це мистецтво»? Свої міркування запишіть.



Варіант 19

1. За наявністю другорядних членів речення є:



А повні й неповні;

Б окличні й неокличні;

В поширені й непоширені;

Г прості й складні.

2. Лише прислівникові словосполучення наведено в рядку:



А щирий серцем, двічі на тиждень, ніжна зима;

Б йти назустріч, густе волосся, принесла дітям;

В значно важливіше, трохи менше, дуже гарно;

Г пшеничний колос, мого народу, ведмежа послуга.

3. Тире між підметом і присудком слід поставити в реченні:



А Конвалія отруйна (М. Приходько).

Б Життя людське коротке… (В. Козаченко).

В Нещастя об’єднує людей (В. Гжицький).

Г Життя це пізнання світу (П. Загребельний).

4. Узагальнено-особовими є речення в усіх варіантах, КРІМ:



А Поклонися матері і дому.

Б Від добра добра не шукають.



В Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.

Г Посієш вчасно — вродить рясно.

5. Непрямий додаток ужито в реченні:



А Візьму собі твою співучу душу (Леся Українка).

Б Любимо похмурі дні (Леся Українка).

В Жар-птицю будень убиває (Л. Костенко).

Г Буду піснею дзвеніти, і мужатись, і мужніти (П. Тичина).

6. Розставте розділові знаки в реченні.



Всю ніч наша піхота плутаючись у лісових хащах бовтаючись у крижаній воді пробиралась по п’ятах ворога (Олесь Гончар).

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Бриніла тиша, плетена зірками (І. Драч).

8. Напишіть твір-роздум на тему: «Що потрібно людині для щастя?»



Варіант 20

1. Укажіть вид односкладного речення, у якому головний член повідомляє про дію або стан, що мисляться як незалежні від будь-якого


діяча.

А називне;

Б безособове;

В неозначено-особове;

Г узагальнено-особове.

2. Лише займенникові словосполучення наведено в рядку:



А сила розуму, один із них, фарбоване волосся;

Б хтось із друзів, дехто із знайомих, ніхто із перехожих;

В їхати в транспорті, ніжно гладити, носити обручку;

Г заячі лапи, прилетіли давно, жити по-справжньому.

3. На що вказує вставне слово в реченні?



Я, правда, ніколи не вважав оригінальність самоціллю (М. Рильський).

А джерело повідомлення;

Б упевненість;

В зв’язок і порядок викладу;

Г ввічливість.

4. У якому рядку подано правильну характеристику речення?



І нехай наше життя буде чудесною піснею (І. Цюпа).

А спонукальне, окличне, просте, двоскладне, поширене, повне;

Б спонукальне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне;

В розповідне, неокличне, просте, односкладне, називне, поширене, повне;

Г розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неповне.

5. Укажіть односкладне речення з головним членом — підметом.

А Тихий вечір, ясні зорі.

Б Тихий вечір опустився, стихли зорі.

В У вікно заглянули.

Г Соромно не знати поезій Шевченка.

6. Відредагуйте речення.



Отримавши погану оцінку, на мене насварилася мама.

7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.



Почали люди серпи гострити, лаштуючись до жнив.

8. Напишіть твір-роздум на тему: «Перед грубістю зачиняються двері й закриваються


серця».


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка