Модуль 2 Профілактичні дії на робочому місці серед персоналу загальноосвітніх навчальних закладів



Сторінка2/12
Дата конвертації30.12.2016
Розмір1.8 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Первинна профілактика – це підтримка здоров'я здорових працівників завдяки заохочуванню помірного вживання алкоголю та попередженню немедичного вживання наркотиків.
Вторинна профілактика – це забезпечення процесу змін у поведінці осіб, що шкодять самі собі вживанням алкоголю або наркотиків; раннє виявлення працівників з проблемами внаслідок уживання психоактивних речовин, консультування та рання допомога.
Третинна профілактика – це комплекс дій, спрямованих на медико-соціальну реабілітацію працівників, які виліковуються.
Первинна профілактика
Основні питання первинної профілактики
1. Загальні факти щодо алкоголю та наркотиків, наприклад:
Алкоголь:

  • дія алкоголю на організм людини




  • історія виникнення алкоголю




  • переваги здорового способу життя




  • що таке 1 стандартна алкогольна одиниця




  • як контролювати власне вживання алкоголю




  • наслідки вживання алкоголю (фізичні, психічні, соціальні)


Наркотики:

  • масштаб проблеми




  • різновиди наркотиків і наслідки їх вживання




  • Кримінальний кодекс України щодо наркотичних речовин

2. Як зловживання алкоголем і вживання наркотиків впливають на безпеку


та продуктивність на робочих місцях.
Ці питання обговорюють під час профілактичного тренінгу з працівниками.
Важливо привернути увагу працівників до небезпеки вживання алкоголю та наркотиків, посилити звички здорового способу життя, розвинути

14


компетентність з цих питань. Слід наголосити на ролі робочого середовища в ускладненні алкогольних і наркотичних проблем. Треба вивчити, які фактори робочого середовища підвищують стрес і тривогу. Деякі з них є невід'ємною частиною роботи, але є й ті, які можливо змінити.
З профілактичною метою всі працівники, навіть люди з хімічною залежністю, чи ті, хто інколи вживають алкоголь і наркотики, мають бути застережені, щодо небезпеки вживання цих речовин на роботі або тоді, коли це може вплинути на робочі кондиції.
Засобами інформування та навчання можуть бути не тільки тренінги, а й бесіди з колегами, плакати, брошури, невеличкі презентації тощо.
Якомога більше уваги з цих питань слід приділяти працівникам шкільних колективів; таке навчання має стати частиною інструктажу для новачків, щоб вони починали роботу, добре усвідомлюючи політику закладу в цьому питанні.

Вторинна профілактика
Працівники, які вживають психоактивні речовини з ризиком для здоров’я, становлять приблизно 20%. Вони не мають постійних проблем з алкоголем або наркотиками, але бувають випадки вживання, які спричиняють проблеми і на роботі, і в особистому житті людини. Понад 95% «п’яних» травм, асоціальних вчинків, обтяжених сп’янінь трапляється в житті звичайних людей, які не мають хімічної залежності, але вирізняються «ризиковим» уживанням.
Основним завданням профілактики для цієї групи працівників є інформування їх про зниження кількості вживання алкоголю або припинення вживання наркотиків.
В результаті ефективних профілактичних дій деякі працівники можуть зрозуміти, що вживання ними (або їхніми близькими людьми) алкоголю чи наркотиків переходить усі можливі рівні, і вони можуть захотіти змінити поведінку, або звернутися по допомогу.
Дуже часто метод самооцінки рівня вживання алкоголю (див. розділ
«Оцінка щодо ознак наявності алкогольних чи наркотичних проблем») або інформація про наркотичні речовини можуть стати спусковим механізмом в усвідомленні наявних проблем. Питання мають бути простими, прямими та незагрозливими. Особи, які звертаються за допомогою з власної ініціативи, на ранніх стадіях формування хімічної залежності, часто досягають успіху, якщо отримують застереження щодо характеру процесу залежності та роблять позитивні кроки, які припиняють прогрес хвороби. Якщо вони не будуть відчувати загрози анонімності або працевлаштуванню, то зможуть звернутися за допомогою до своїх керівників. Вони можуть також звернутися в медичні та інші установи, що надають допомогу в питаннях залежності від алкоголю та

15


наркотиків. На жаль, відсоток таких людей невеликий, оскільки вони заперечують наявність проблем, пов’язаних із вживанням психоактивної речовини.
Треба, щоб усі працівники мали вільний доступ до брошур для самооцінки вживання алкоголю та наркотиків. Багато людей можуть самі оцінити власне вживання, якщо їм дадуть відповідну літературу. Прості матеріали, на зразок тих, що надані в інформаційних листках, можна залишати на робочих місцях працівників або видавати їх разом із заробітною платнею і т. п.
По-друге, вторинна профілактика передбачає залучення третьої сторони (наприклад керівників, колег, медиків, які працюють в школі) для виявлення осіб, що вживають алкоголь і наркотики з ризиком для себе, допомогти їм усвідомити свій стан. Цей вид стратегії називається – рання інтервенція (втручання). Вона може бути у формі бесіди про спосіб вживання наркотичних речовин працівником і доповнюватися тестом на виявлення цих проблем або інформаційним листком для самостійного вивчення.
Звичайно, профілактичне втручання на ранніх стадіях формування залежності ефективніше. Можна приділити увагу первинним симптомам залежності до появи хронічних проблем. Лідер, який пройшов профілактичне навчання, проводить з таким працівником індивідуальну бесіду, використовуючи профілактичні методи, надані в даному посібнику та наголошуючи на правилах статуту шкільного закладу щодо алкогольних і наркотичних проблем серед його працівників.
Профілактичні програми можуть проінформувати працівників з приводу того, як важко виявити ранні симптоми, і що саме свідчить про наявність проблеми. Оскільки взаємодія з членами родин і друзями працівників обмежена, і джерело постійної підтримки і, навіть, тиску, що може вплинути на зміну поведінки, відсутнє, то значну роль у виявленні виникаючих проблем мають відіграти друзі та колеги по роботі.
Лідер, який займається профілактичними питаннями на роботі, володіючи цим матеріалом, може дуже обережно та конфіденційно поговорити з працівником про ознаки та наслідки його вживання. Керівник або лідер самостійно обирає методи впливу на поведінку працівника, якщо вона не суперечить політиці навчального закладу щодо вживання алкоголю та наркотиків і не порушує прав людини.
Для самостійного прийняття рішення щодо змін алкогольної або наркотичної поведінки варто запропонувати працівникові зробити вправи для домашнього виконання (див. нижче за змістом).

16


Важливо:
Розмова про вживання психоактивних речовин – це інтимна сфера життєдіяльності людини. Тому, перш ніж «втручатися» в особисте, треба отримати від працівника згоду на профілактичні бесіди.
Третинна профілактика
Особи, які потребують лікування, залежні від психоактивних речовин, становлять майже 5% від загальної кількості працівників.
Навіть, незважаючи на найкращі профілактичні стратегії та програми, деякі працівники неминуче звернуться до наркотиків та алкоголю як до засобів вирішення складних життєвих питань. Залежність від наркотиків та алкоголю є прогресуючим станом, що часто характеризується запереченням факту наявності проблем. У випадках, коли особа не відреагувала на інформацію попереджувального характеру, а також тоді, коли проблема стала хронічною, потрібні допомога, консультування, лікування в детоксикаційних клініках і установах для психологічної терапії, участь у групах самодопомоги та програмах подальшої підтримки.
Слід з’ясувати питання щодо зобов’язань навчального закладу стосовно допомоги працівникам, що одужують. Адміністрація школи може вирішити допомагати працівникові з хімічною залежністю, а потім повернути його на робоче місце. Одужуючі особи можуть довести, що вони варті довіри, виконуючи складні завдання. Дискримінація щодо людей, які мають алкогольну чи наркотичну залежність, недопустима. Якщо людина пролікувалася, або самостійно усвідомила проблему та змінила поведінку, вона має повне право продовжити працювати в цій установі.
Політика закладу стосовно розуміння проблеми вживання алкоголю та наркотиків повинна бути ясною і чітко визначати, що залежність піддається лікуванню. Одужання, безумовно, можливе, якщо людина бажає співпрацювати. Водночас політика має бути однозначною та в разі потреби, коли заклад передбачає дисциплінарні санкції, давати можливість вибрати альтернативу лікуванню (наприклад, працівник самостійно перестає пити у випадку накладання штрафу за прогули та нетверезий стан на роботі).
Заклад має забезпечити доступ до консультування, лікування та реабілітації працівника. Люди із залежністю від хімічних речовин дуже часто не знають, коли і куди звернутися за допомогою, а тому ще глибше занурюються у відчай та зловживання наркотиками та алкоголем. Список місць, куди можна звернутися за допомогою з алкогольних і наркотичних проблем, можна скласти і оформити у вигляді інформаційного листка: «Куди звернутися по допомогу?». Треба з'ясувати також, хто буде покривати вартість консультування або лікування. Якщо школа хоче допомогти або, навіть, повністю сплатити вартість




17


таких послуг, це буде розцінено як додатковий стимул для звернення за допомогою.
Консультування, лікування та реабілітацію мають здійснювати в окремому підрозділі, що не перебуває під керівництвом безпосереднього керівника, або в медичному (немедичному) центрі чи установі. Багато навчальних закладів не мають достатніх ресурсів для розв’язання цієї проблеми. Тому вони повинні збирати свіжу інформацію про доступність, тип та якість лікувальних програм, які можуть бути використані їхніми працівниками. Це допоможе обрати різні можливості, залежно від соціо-економічних факторів, гостроти ситуації тощо.
Політика має роз'яснити, чи зможуть працівники претендувати на повернення на робоче місце після успішного завершення реабілітаційної програми, а також які умови для цього потрібні. Одним з найбільших стимулів для звернення за допомогою є впевненість в тому, що працівник не втрачає своєї роботи автоматично. Навчальна установа може виробити умови для повторного працевлаштування, наприклад тестування працездатності осіб, переведення на менш відповідальні посади, випробувальні терміни тощо.

18



1.4. Розробка та впровадження програми профілактичних дій на робочих місцях

Успішне впровадження та стабільність профілактичної програми залежать від активної участі в ній працівників, відповідальних за підтримку політики закладу та проведення профілактичної діяльності стосовно алкоголю та наркотиків. Ці дії може виконувати так званий робочий комітет з планування заходів щодо профілактики наркотичних і алкогольних проблем на робочому місці.


Цей робочий комітет, до якого залучені представники керівництва, трудового колективу з усіх гілок закладу, має стати лідерською групою, яка розроблятиме стратегію профілактики наркотичних і алкогольних проблем. Імовірно, школа вважатиме за доцільне надати цьому комітетові статус постійного. Це означає, що він на постійній основі відповідатиме за координацію та моніторинг усіх програм з організації профілактичних заходів і підтримку політики, а також, через певний час, рекомендуватиме або й сам проводитиме їх удосконалення. Щоб група була життєздатною, а програма постійно отримувала широку підтримку, можна час від часу змінювати склад комітету.
Наведена нижче таблиця — це зразок планування та розробки програми. Якщо виникає необхідність, можна скорегувати його, відповідно до потреб і специфіки загальноосвітнього навчального закладу.




Планування і розробка політики/програми профілактичних дій щодо наркотичних та алкогольних проблем на робочому місці шкільного працівника




ОСНОВНІ

МЕТА/ОСНОВНІ ЗАХОДИ

ВІДПОВІ-




ЗАВДАННЯ







ДАЛЬНІ ОСОБИ


































1.

Створення

Заручитися

попередньою




робочого

комітету з

підтримкою

керівництва

й




планування

колективу закладу в роботі над










програмою.













  • У разі, коли комітет було створено раніше, переглянути його склад з метою долучити до роботи в ньому досвідчених у цій справі осіб.




  • Отримати достовірну інформацію про алкоголь і наркотики та проблеми, пов’язані з їх вживанням.



2. План дій

Скласти докладний план дій та розклад.







3. Робочі групи

Поділити програмний комітет на




робочі групи, які працюватимуть




над розробкою

політики

та




програмою заходів. (можливий




такий варіант: створити три




підгрупи,

кожна

з

яких




відповідатиме за

опрацювання




рекомендованих

програмних




стратегій: первинна, вторинна та




третинна профілактика).



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка