Міністерство внутрішніх справ україни



Сторінка1/4
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.65 Mb.
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА КРИМІНОЛОГІЇ ТА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА
«З А Т В Е Р Д Ж У Ю»

Начальник кафедри кримінології

та кримінально-виконавчого права

полковник міліції

Ю.О.Левченко

«___» _______________2015 року


ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ З НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«НЕЗАКОННИЙ ОБІГ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА»

ТЕМА: «Кримінологічна характеристика незаконного обігу наркотиків в Україні та заходи його запобігання»
Навчальний час 2 години
Для підготовки фахівців підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків
Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри

« » 2015 року, протокол №



КИЇВ - 2015

Вид лекції – фондова лекція з навчального курсу «Антинаркотична профілактична діяльність» для підготовки фахівців органів внутрішніх справ (підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків).

Дидактичні цілі :

Навчальні – розуміння суспільної небезпеки наркозлочинності, правильного визначення її змісту і меж, а також розмежування наркозлочинності від інших видів злочинності; розуміння важливості профілактики наркозлочинності, а також методи та форми профілактичної діяльності, що здійснюється суб’єктами профілактики щодо злочинів, що вчинюються у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Розвиваючі - формування у слухачів науково обґрунтованих уявлень про сучасний стан наркозлочинності в Україні та світі, тенденції і фактори, що її обумовлюють, систему заходів профілактики наркозлочинності; привиття навичок самостійного комплексного аналізу наркозлочиннсті, організації і безпосередньої реалізації заходів профілактики наркозлочинності як на загальнодержавному та локальному рівні.

Виховні – організація правового виховання й розуміння шкоди, яку заподіює суспільству й державі злочинність, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, і формування свідомості щодо нетерпимості існування такого сучасного стану і неутішних тенденцій наркозлочинності, а також орієнтованість правоохоронців на запобігання і протидію їй.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючи дисципліни: філософія, соціологія, кримінальне право, кримінологія, кримінальний процес, юридична психологія, судова медицина.

Забезпечувані дисципліни: профілактика злочинів, правова статистика, оперативно-розшукова діяльність, криміналістика.

Навчально-методичне забезпечення лекції:

Наочність – мультимедійне супроводження.

Технічні засоби навчання – комп’ютерне забезпечення.

План

Вступ

  1. Рівень, структура, динаміка злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.

  2. Детермінанти злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.

  3. Заходи профілактики злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.

  4. Роль ОВС у профілактиці злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.

Висновок
Список рекомендованих джерел:

  1. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993р.// Відомості Верховної Ради України, 1993. - № 35.

  2. Закон України «Про боротьбу з корупцією» // ВВР, 1995, № 34, Ст.266.

  3. Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02. 1995 р.

  4. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січня 1995 р.

  5. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 р.

  6. Закон України «Про охорону природного навколишнього середовища».

  7. Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22 червня 2000 року N 1835-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 40. – Ст. 338.

  8. Закон України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю) від 4 лютого 2004 року №1433 - IV.

  9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки». від 20 грудня 2006 р. № 1767.

  10. Постанова Верховної Ради України «Про проект Закону України «Про профілактику злочинності» від 31.01.1996 р.

  11. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – 1184 с.

  12. Блувштейн Ю. Д., Зырин М.И., Романов В. В. Профилактика преступлений: Учеб. пособие. - Минск, 1986.

  13. Бондаренко І. Місце і роль нормативно-правових актів Президента України у правовому забезпеченні боротьби з організованою злочинністю та корупцією // Право України.-К., -2005.-№4.-С.54-56.

  14. Бульба В. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків в Україні // Підприємництво, господарство і право.-2004.-№6.-С.121.

  15. Буткевич С.А. Протидія незаконному переміщенню наркотичних засобів і психотропних речовин без супроводження // Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю: тези доп. Міжнар. наук.-практ. Конф., Київ, 24 березня 2010 р. – К.: Київ. нац. ун-т. внутр. справ, 2010. – С.48 – 50.

  16. Василевич В., Расюк Е. Конвенційний механізм протидії транснаціональнму незаконному обігу наркотиків // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 11. – С.148-152.

  17. Джужа О.М., Василевич В.В., Кулакова Н.В. та ін. Організована злочинність в Україні та країнах Європи: Посібник / За заг. ред. проф. О.М. Джужі. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 248 с.

  18. Єжеєв М., Невмержицький П. Шляхи вдосконалення механізму взаємодії правоохоронних органів у боротьбі з транснаціональною злочинністю в економічній сфері // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України.-2004.-№2.-С.225.

  19. Заросінський О. Запобігання наркоманії і токсикоманії серед неповнолітніх // Право України.-К., 2005.-№2.-С.63-67.

  20. Зелинский А.Ф. Криминология. – Харьков, 2000.

  21. Кальченко Т.Л. Суспільно небезпечні тенденції наркобізнесу в Україні // Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю: тези доп. Міжнар. наук.-практ. Конф., Київ, 24 березня 2010 р. – К.: Київ. нац. ун-т. внутр. справ, 2010. – С.89 – 91.

  22. Костенко К.Г. Боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів у контексті міжнародної співпраці // Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю: тези доп. Міжнар. наук.-практ. Конф., Київ, 24 березня 2010 р. – К.: Київ. нац. ун-т. внутр. справ, 2010. – С.110 – 112.

  23. Кримінологічна віктимологія: Навчальний посібник / Моісеєв Є.М., Джужа О.М., Василевич В.В. та ін.; За заг. ред. проф. О.М. Джужи: - К.: Атака, 2006. – 352 с.

  24. Макаренко О. Суб’єкти профілактики правопорушень// Право і безпека.-2004.-№3.-С.68.

  25. Марчук Ф. Державний вплив на злочинність // Прокуратура, людина, держава.-2004.-№10.-С.68.

  26. Михайленко О. Координація діяльності у боротьбі зі злочинністю // Прокуратура, людина, держава.-2004.-№7.-С.22.

  27. Мусаева Л. Теоретические подходы к пониманию противодействия криминальному групповому поведению // Российский следователь.- М., 2005.-№1.-С.27-32.

  28. Наркозлочинність: кримінологічна характеристика та запобігання: Науково-практичний посібник // Мін-во освіти і науки України; Авт.: А. А. Бова, В.І. Женунтій, А.П. Закалюк, О.Г. Кулик, П.П. Михайленко, А.П. Науменко; За ред. А.П. Закалюка. – Київ Юрінком Інтер, 2006 р. – 294 с.

  29. Оробець К. Криміногенні фактори організованої злочинності в Україні // Підприємництво, господарство і право.- К., 2005.-№2.-С.51-55.

  30. Оробець К. Соціальна основа рецидивної злочинності // Підприємництво, господарство і право.-К., 2005.-№4.-С.136-139.

  31. Предупреждение преступлений и административных правонарушений органами внутренних дел: учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» и «Правоохранительная деятельность» // под ред. В.Я. Кикотя, С.Я. Лебедева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2009. – 496 с.

  32. Расюк Е. Поняття, ознаки, сучасний стан і тенденції наркоманії в Україні та її взаємозв’язок зі злочинність // Підприємництво, господарство і право.- К., 2010. - № 6. – С. 74-77.

  33. Расюк Е.В. Стан і тенденції транснаціонального наркобізнесу в Україні. // Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю: тези доп. Міжнар. наук.-практ. Конф., Київ, 24 березня 2010 р. – К.: Київ. нац. ун-т. внутр. справ, 2010. – С.185 – 187.

  34. Расюк Е. Контроль за виконанням програм, спрямованх на запобігання вживанню наркотиків // Право України. – 2003. - № 11. – С. 94-97.

  35. Расюк Е. Протидія відмиванню грошових коштів отриманих від злочинної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів транснаціональними організованими групами // Право України. – 2004. - № 4. – С. 87-90.

  36. Расюк Е. Кримінологічна характеристика лідера організованої групи, злочинна діяльність якої пов’язана з наркобізнесом // Право і суспільство. – 2006. - № 1. – С.87-93.

  37. Сітренко О. Заходи віктимологічної профілактики злочинності неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право.-2004.-№1.-С.92.

  38. Сухонос В. Деякі аспекти координаційної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю // Прокуратура, людина, держава.-2004.-№6.-С.7.

  39. Тогонидзе Н. Стратегия борьбы с преступностью (Материалы научно-практической конференции) // Государство и право.-2004.-№3.-С.99.


Вступ

Незаконний обіг наркотиків - надзвичайно складне, багатогранне і у той же час суспільно небезпечне явище у сучасному світі. З однієї сторони, наркотики є корисними і необхідними медичними препаратами, а з іншої сторони - вони заподіюють величезну шкоду, яка практично не піддається обрахунку. Насамперед, це й деградація особистості наркомана, і потяг до вчинення різноманітних злочинів, і зниження матеріально-технічного та інтелектуального потенціалу суспільства, і погіршення його генофонду, і викривлення внаслідок «відмивання наркокоштів» законного розподілу матеріальних благ, і проникнення злочинців у державні та владні структури, і їх вплив на формування політики держав у злочинних інтересах, і багато чого іншого.

Будучи досить вигідним з майнової точки зору промислом (прибутки якого вираховуються мільярдами доларів США), незаконний обіг наркотиків визнається суспільно небезпечним та злочинним більшістю країн світового співтовариства, а у багатьох державах його окремі прояви розцінюються як тяжкі та особливо тяжкі злочини. Особлива небезпека полягає у тому, що особи цього кола об’єднуються у суворо упорядковану систему, що представляє собою організовані групи або злочинні співтовариства. У процесі функціонування подібні групи та угруповання контролюють осіб, які самостійно вчиняли злочини, пов’язані з наркотиками, та встановлюють міцні організаційні зв’язки між собою, а також монополізують обіг наркотиків на значних територіях. Крім того, вони проникають за межі державних кордонів з метою вчинення незаконного обігу наркотиків, що призводить, крім усього іншого, ще до міжнаціональних та міжнародних конфліктів.

Таким чином, незаконний обіг наркотиків руйнує економіку, соціальну сферу, підвищує рівень злочинності, руйнує моральні підвалини суспільства, вражає своїм негативним впливом молодь, провокує конфлікти. Його можна розглядати як загрозу національній безпеці України.


1. Рівень, структура, динаміка злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.
Перш ніж розглядати особливості кримінологічної характеристики сучасної злочинності у сфері незаконного обігу наркотиків, варто розкрити понятійний апарат: незаконний обіг наркотичних засобів, наркобізнес, транснаціональний наркобізнес.

Незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - це діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.1 З вищезазначеного поняття можна визначити основні ознаки незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів:

- створення умов, що сприяють вступу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у незаконний обіг;

- вчинення незаконних операцій з наркотиками, що обов’язково включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

- сукупність недозволених чинним законодавством суспільно небезпечних діянь, що виражаються у культивуванні наркомістких рослин; розробленні, виробництві, виготовленні, зберіганні, перевезенні, пересиланні, придбанні, збуті, ввезенні на територію України, вивезенні з території України, транзиту через територію України, використанні, знищенні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

- одержання прибутку від незаконних операцій з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами;

- наявність сировинної бази (наркомістких рослин) або сталих зв’язків з джерелом придбання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

- наявність приміщення та інших технічних засобів для розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

- чітка система незаконних дій з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами;

- транснаціональний характер щодо незаконних діянь з ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

- наявність корумпованих зв’язків у правоохоронних органах. Особливо вони потрібні для успішної контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Наступним видом злочинної діяльності, пов’язаної з незаконним обігом наркотиків є наркобізнес. Прогресуюче зловживання наркотиками, різкий ріст цін на них, збільшення кількості злочинів, пов’язаних з наркотиками - створює сприятливі умови для появи злочинних угруповань, що здійснюють їх організований збут (наркобізнес).

Звичайно законодавчого визначення наркобізнесу поки не існує, тому використаємо декілька, які, на наш погляд, є вдалими. Отже, наркобізнес можна визначити, як законну або незаконну економічну діяльність, що пов’язана з культивуванням, виробництвом і торгівлею наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами з метою отримання прибутку. Більш ширше це поняття інколи трактують також як обіг грошової маси і прибутку, вилучених у населення в обмін на незаконне розповсюдження наркотиків.2

Нерідко наркобізнесом займаються організовані злочинні формування, які отримуючи за рахунок цього великі суми незаконних прибутків, «відмивають» їх, вкладаючи у легальний бізнес, тобто у таких випадках наркобізнес набирає риси організованої злочинності, якій притаманна ієрархічна структура, сувора дисципліна, розподіл ролей, наявність на утриманні корумпованих чиновників тощо. Тому визначення наркобізнесу, яке дають вітчизняні кримінологи є слушним, а саме: наркобізнес – широкоформатна корисна злочинна діяльність у сфері незаконного обігу наркотиків, що здійснюється як одноособово, так і високоорганізованими злочинними угрупованнями у вигляді промислу.3

Але не будь - які злочинні дії навіть групи осіб можна віднести до наркобізнесу. Від нього треба відокремлювати таку злочинну діяльність, як внутрішньогруповий і міжгруповий збут наркотичних засобів.

Внутрішньогруповий збут є у наявності тоді, коли група наркоманів, об’єднана спільним вживанням наркотиків (так звана «сім’я»), посилає за ними, склавши гроші, своїх заготівників («гінців»), які їх скуповують, або добувають іншим способом, потім привозять для вживання. Міжгруповий збут простежується у випадках, передачі наркотиків іншим спорідненим «сім’ям» за винагороду, яка покликана компенсувати витрати тих, хто передав наркотики, щоб поповнити їх запасами.

Ні в першому, а ні в другому випадку (на які приходиться сьогодні більша частина обігу наркотиків) немає ознак наркобізнесу, бо той базується на меті наживи, яка надходить постійно, це злочинна професійна діяльність, промисел, постійне джерело прибутків.

Тому необхідно виділити основні ознаки, які притаманні саме наркобізнесу:



  • масштабність незаконних дій з наркотиками;

  • особлива конспіративність наркоділків, аж до переходу на нелегальне становище у випадку виявлення;

  • високий рівень організації злочинних формувань;

  • надприбутковість злочинного промислу;4

  • нерідко наявність легального бізнесу;

  • заздалегідь сплановане та кваліфіковане вчинення злочинів;

  • наявність усталеного джерела для придбання наркотичних засобів.

Наркобізнес складається з декількох взаємопов’язаних етапів (стадій):

1) виробництво, закупівля або викрадання наркотичних засобів;

2) доставка їх до місця реалізації;

3) збут (продаж) таких засобів споживачам.

В залежності від певних особливостей наркобізнес може бути класифікований на три підвиди.

Перший характеризується таким розвитком (необов’язково він проходить всі перелічені етапи):

незаконне культивування наркомістких рослин;

виготовлення з них наркотичної сировини;

транспортування цієї сировини;

її збереження;

виготовлення наркотиків, придатних до вживання (екстрагування, рафінування тощо);

створення клієнтури, утримання наркопритонів;

оптова і роздрібна торгівля наркотичними засобами;

Другий підвид характеризується викраденням наркотичної сировини або готових лікарських препаратів наркотичної дії з хімфармпідприємств, аптек, лікувальних закладів та їх наступний збут скупникам-оптовикам, які у свою чергу, продають їх своїм клієнтам-споживачам.

Третій підвид характеризується викраденням хімічних реагентів, з яких виготовляються синтетичні наркотики у хімлабораторіях, які обладнуються безпосередньо на виробництві, в дослідній лабораторії, у вузі або за місцем проживання злочинців; подальші етапи аналогічні наведеним вище.5

Щоправда останнім часом широке розповсюдження отримала контрабандна діяльність, коли наркотичні засоби доставляються з країн СНД, або далекого зарубіжжя і перепродуються в Україні. З’являються у продажу і такі «важкі» наркотики, як героїн і кокаїн, бо знаходяться покупці, які платять за них ціну, вищу ніж у країнах Заходу. Але вищезгадані операції це вже інший вид наркобізнесу – транснаціональний наркобізнес, який далі й розглянемо.

Транснаціональний наркобізнес — окремий вид організованої транснаціональної злочинності, який характеризується структурованою системою високоорганізованих і ретельно законспірованих злочинних угруповань, які займаються міжрегіональною, у ряді випадків міжнародною злочинною діяльністю у вигляді промислу, предметом якого є наркотичні засоби, з метою систематичного отримання максимальних прибутків та надприбутків, використовуючи в своїх інтересах як державні структури, так і інститути громадянського суспільства.

Транснаціональному наркобізнесу, більше ніж іншим напрямам організованої злочинної діяльності, властиві такі ознаки:

а) ієрархічна і багатоструменева структура кримінальних формувань, що передбачає чітке підпорядкування груповій дисципліні та вказівкам організатора;

б) організаційна стабільність наркооб’єднання;

в) завчасна підготовка, планування і кваліфіковане вчинення злочинів;

г) функціональна диференціація членів злочинного об’єднання (розподіл ролей між ними, у тому числі й при виборі і вербуванні співучасників);

д) наявність ретельно замаскованих зв’язків, що базуються на чіткій самоорганізації, високому рівні конспірації;

є) продумана підготовка засобів реалізації і збуту наркотиків;

ж) стійка спрямованість на створення корумпованих зв’язків у правоохоронних органах;

з) чітка система дій, пов’язаних з незаконними операціями з наркотиками;

і) монополізація прагнень до поставлених цілей;

к) гостра конкурентна боротьба і суперництво, що існують між окремими формуваннями наркомафії поряд зі злочинними контактами і взаємодією, які нерідко набувають форм озброєного протистояння та фізичного знищення на ґрунті розподілу і перерозподілу ринків збуту. Запекла міжусобна боротьба призводить до виникнення найпотужніших синдикатів.

Необхідно відмітити, що незаконний обіг наркотиків, наркобізнес, зокрема й транснаціональний, є потужним стимулом зростання загальнокримінальної та економічної злочинності. Основними сферами застосування прибутку від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів є гральні заклади, дискотеки та нічні клуби, купівля-продаж нерухомості тощо. Але останнім часом супутнім злочином у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів стала корупція серед посадових осіб правоохоронних органів та органів управління і влади, особливо в місцях ви­робництва наркотиків та за маршрутами їх транспортування.

Сучасний стан наркозлочинності примушує оцінювати її не тільки як соціально-правове явище, але й як політичний феномен. Вона пронизує всі важливі сфери життєдіяльності держави і суспільства, а також, пов’язана з глобальними проблемами, що викликають у суспільстві підвищену напруженість: економіка, міжнародні відносини, внутрішньо - і зовнішньополітичні перетворення тощо. При цьому кожна з цих сфер відчуває на собі деструктивну силу кримінальних процесів.

Насамперед, щоб розкрити кримінологічну характеристику злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, необхідно визначити які склади злочинів включає до них Кримінальний кодекс України. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, передбачені ХІІІ розділом КК України (ст. 305 – 320 включно) та включають наступні протиправні дії: контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст.305 ККУ); використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст.306 ККУ); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 ККУ); викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст.308 ККУ); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст.309 ККУ); посів або вирощування снотворного маку чи конопель (ст.310 ККУ); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (ст.311 ККУ); викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст.312 ККУ); викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (ст.313 ККУ); незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.314 ККУ); схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.315 ККУ); незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст.316 ККУ); організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.317 ККУ); незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збування підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.318 ККУ); незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст.319 ККУ); порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст.320 ККУ).

Аналіз статистичних даних, що стосуються незаконного обігу наркотиків, показує, що зловживання наркотичними засобами в Україні здобуває все більші масштаби. Кількість осіб, що вживають наркотики, перевищує мільйон людей, а за деякими даними - досягає двох мільйонів. За офіційними даними кількість осіб, що допускають немедичне вживання наркотиків, невпинно збільшується, а саме: 2002 р. – 112500 осіб; 2006 р. -154400; 2009 р. – 164771. Також збільшується кількість хворих наркоманією, за даними Міністерства охорони здоров’я України, з 2002 року зросла на 15% і становить у 2009 році 90265 осіб. А у 2002 році на офіційному обліку перебувало 78600 таких осіб.

Особлива небезпека криміногенної ситуації, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, багато в чому визначається несприятливою тенденцією розвитку відповідної злочинності. Так, протягом останнього десятиліття, відбувається постійне збільшення кількості злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків в Україні. За цей період кількість злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, зросла майже у тричі і досягала 58 - 63 тис. щорічно вчинених злочинів, що становить 13 - 17% усієї зареєстрованої злочинності у країні. За даними Міністерства внутрішніх справ України у 2008 році питома вага наркозлочинності в нашій державі становила 16,6%, а у 2009 році дещо зменшилась до 13,3 %.6 В останні роки, при об’єктивному погіршенні наркоситуації7 у нашій державі, темпи росту зареєстрованої у цій сфері злочинності сповільнилися. Однак, деяке зниження кількості зареєстрованих злочинів (2005р.–65017 злочинів; 2006р.-64630; 2007р.-63838; 2008р.-63666; 2009р.-57624.)8 зовсім не відображає позитивні тенденції у розвитку цієї злочинності, а у більшості пов’язане зі складностями розслідування злочинів та корумпованістю правоохоронних органів, зокрема судів. Безумовним є й те, що виявлені злочини не у повному обсязі відображають дійсну картину їх вчинення. Кримінальна статистика дає дуже приблизне уявлення про справжні масштаби наркозлочинності, адже вона є гіперлатентною та у 3-6 разів перевищує свою зареєстровану частину.

На високу латентність даних злочинів негативний вплив здійснюють як взаємна зацікавленість у їхньому прихованні різних суб’єктів наркообігу (збувальників, споживачів наркотиків тощо), так і існуючі проблеми у правоохоронних органах (матеріально-технічні, організаційні, кадрові тощо).

Ріст кількості злочинів, пов’язаних з наркотиками, може свідчити, по-перше, про поширення масштабів даного негативного явища та по-друге, про деяку активізацію протидії їм службою боротьби з незаконним обігом наркотиків. Поряд з тенденцією росту кількості злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, особливу небезпеку представляє збільшення тяжкості вчинених діянь. Так, понад 35,2% усіх цих злочинів є тяжкими й особливо тяжкими, а групами та організованими групами вчинено 5,9% цього виду злочинів. Викликає занепокоєння вчинення злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків особами раніше неодноразово засудженими за аналогічні злочини, а також із застосуванням насильства, що потягло тяжкі наслідки тощо.

У структурі злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотиків, переважають такі злочини, як:

- незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст.309 ККУ) – 55,3%;


  • незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 ККУ) – 28,9% (з них збут – більше 95,8 %);

  • організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.317 ККУ) – близько 3,6% (з них виробництво та виготовлення – більше 27,6%);

  • схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.315 ККУ) – 1,2% (з них неповнолітніх – 24,5%);

  • викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст.308 ККУ) – 0,4%;

  • викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (ст.313 ККУ) – менше 0,4%;

  • використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст.306 ККУ) – близько 0,2%.9

На жаль, основна частина злочинів виявлених у сфері незаконного обігу наркотиків припадає на «примітивні» діяння осіб, що перебувають на низькому (виконавському) рівні ієрархії наркоділерів (кур’єри, збувальники малих доз тощо). Недостатньо активно викриваються учасники наркобізнесу, що контролюють 90% ринку наркотиків.

За останні п’ять років продовжує зростати широкомасштабне нелегальне виробництво та виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів. Щорічно правоохоронними органами виявляється близько тисячі підпільних нарколабораторій. Більшість з них мали так званий «кухонний» характер, де із застосуванням спеціального лабораторного обладнання виготовляли психотропні та наркотичні засоби з «ефедрину», отримували ацетильований та екстракційний опій з макової соломи. Розташовувались вони переважно у квартирах, приватних домоволодіннях, гаражах, сараях, літніх кухнях тощо. Понад половину виявлених нарколабораторій спеціалізувалося на виготовленні опійних настоянок, ацетильованого опію та інших наркотиків опійної групи. У той же час значно зросла кількість виявлених підпільних лабораторій, що виготовляли синтетичні наркотики опійної й амфетаміновой груп, а також сильнодіючі речовини. У деяких випадках у їх роботі приймають участь дипломовані фахівці з медичною і хімічною освітою, студенти, технічний персонал науково-дослідних установ.

Основними центрами щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів є такі регіони, як Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Одеська, Миколаївська, Херсонська області та місто Київ.

Варто також відмітити, що окрім значної наявної наркотичної сировинної бази наша держава є транзитною щодо постачання наркотиків у Західну Європу, а також новим ринком збуту. Про це свідчать сталі канали транзиту і ввозу в Україну наркотиків: Бомбей — Делі — Київ — Західна Європа; Афганістан — Пакистан — Центральна Азія — Росія — Україна — Західна Європа; Іран — Туреччина — Болгарія — Україна — Західна Європа; Колумбія — Бразилія — Україна та ін. А також, невпинне збільшення кількості викритих наркоканалів: 1994р. - 1; 1995 - 3; 1999 – 35; 2001 – 30; 2003 – 82; 2005 -166; 2006 – 249; 2007 – 238; 2008 – 246; 2009 - 282. Щодо поширеності викритих міжнародних наркоканалів на території держави: Луганська область (33), Одеська, Харківська ( по 26), Львівська (21), місто Київ (16), Сумська (15), Закарпатська, Івано-Франківська ( по 14), Волинська (13), АР Крим (11), Рівненська (9), Вінницька (8), Житомирська (7), Донецька, Чернігівська, Чернівецька (по 5), Київська (4), Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська (по 3), Хмельницька (2), Запорізька, Полтавська, Тернопільська, Херсонська та місто Севастополь (по 1).10

Останнім часом спостерігається збільшення обсягів постачання контрабандних психотропних речовин (амфетамінів, метамфетамінів, «екстазі») в Україну з Польщі та нарковмісних медичних препаратів з території Румунії та Молдови, це пояснюється меншою їх вартістю по відношенню до вартості героїну і кокаїну та збільшенням попиту на них у молодіжному середовищі.

З року в рік дещо зменшується кількість ліквідованих організованих злочинних груп та організацій (зокрема, що мали міжнародні зв’язки): 2005р. - 551 (40); 2006 - 466 (28); 2007 – 420 (29); 2008 – 378 (18); 2009 – 379 (18). Щодо злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, то вони займають суттєве місце у структурі організованої злочинності та питома вага їх невпинно зростає: 2005р.- 1024 (питома вага 13,2%); 2006 – 789 (19,8%); 2007 – 957 (20,4%); 2008 – 770 (21%); 2009 – 949 (27%) злочинів.11

Що стосується географії, то найбільше виявлених працівниками служби боротьби з незаконним обігом наркотиків організованих злочинних груп, що займалися наркобізнесом, у таких регіонах: Харківській області (4), АР Крим, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, (по 3); Донецькій, Житомирській, Київській, Львівській, Одеській, Чернігівській, (по 2), Вінницькій, Волинській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Рівненській, Чернівецькій та місті Києві (по 1). А у інших областях вже на протязі 2007-2009 років не виявляється жодної організованої групи, що займається наркобізнесом. 12 На жаль, це є свідченням того, що основна частина злочинів виявлених у сфері незаконного обігу наркотиків припадає на «примітивні» діяння осіб, що перебувають на низькому (виконавському) рівні ієрархії наркодилерів (кур’єри, збувальники малих доз тощо). Недостатньо активно викриваються учасники транснаціонального наркобізнесу, що контролюють 90% ринку наркотиків.

Щорічно вилучається велика кількість наркотичних засобів із незаконного обігу та їх вартість на чорному ринку з року у рік збільшується. Зокрема, із незаконного обігу на території України протягом 2009 року вилучено 10,19 т. наркозасобів (за цінами чорного ринку на 1081,03 млн. грн.), з них: макової соломи 5140 кг. (30,9 млн. грн.); опію 39,51 кг. (9,88 млн. грн.); марихуани 4,73 т. (94,69 млн. грн.); героїну 12,57 кг. (11,95 млн. грн.); кокаїну 0,89 кг. (1,34 млн. грн.); психотропних речовин 55,15 кг. (16,54 млн. грн.); тощо.13

Зважаючи на названі вище тенденції, можна спрогнозувати подальше ймовірне зростання обсягів надходження в Україну „важких” наркотиків і активну інтеграцію вітчизняних організованих злочинних угруповань у міжнародну мережу торгівлі ними.

Вищезазначена кримінологічна характеристика наркозлочинності підкреслює не тільки соціальну значимість проблеми запобігання незаконного поширення наркотиків, але й необхідність пошуку оптимальних заходів протидії їх незаконному обігу, виявлення, нейтралізацію та усунення причин і умов, що детермінують наркозлочинність.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка