Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Сторінка1/7
Дата конвертації28.12.2016
Розмір1.43 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації

Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти


Погоджено

Департамент вищої освіти Міністерства освіти і науки України

__________________________________
«_____» ____________________ 2009 р.



Погоджено

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти

______________________________________
«____» _________________________ 2009 р.


Схвалено

Науково-методична рада Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти


Протокол № 2 від 22.04.2009 р.
Голова _________________ Р. М. Зуб’як

Затверджено

Управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації


Начальник ____________ З. А. Болюк
«____» _________________________ 2009 р.


Навчальний план та освітньо-професійна програма
учителів історії та суспільствознавчих дисциплін

(етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти)

Укладач:

Островський В. В., завідувач відділу суспільних дисциплін лабораторії суспільно-філологічних дисциплін ОІППО



Рецензенти:

Треф’як Я. І., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та методики навчання ОІППО;

Галицька Т. В., кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника


Івано-Франківськ

2009

Пояснювальна записка
Освітня діяльність сьогодні перебуває під глибоким впливом соціокультурних змін у суспільстві. У Національній доктрині розвитку освіти України наголошується на необхідності переходу на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, забезпеченні її конкурентоспроможності в європейському та світовому освітньому просторі, ставиться завдання підготовки спеціалістів, які будуть захищеними та мобільними на ринку праці, здатними робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матимуть необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство, будуть здатними до навчання упродовж життя. Учитель сучасної школи знаходиться у центрі соціально-економічних і педагогічних перетворень, координує, спрямовує навчально-виховний процес, бере активну участь в науково-методичній роботі та житті навчального закладу. Виходячи з цього, модернізація системи суспільствознавчої освіти передбачає передусім використання продуктивних технологій навчання в навчально-виховному процесі, застосування компетентнісного підходу до післядипломної педагогічної підготовки.

Система післядипломної освіти повинна бути спрямована на приведення науково-методичного та теоретичного рівнів учителя у відповідність до світових стандартів, виробничих та індивідуально-особистісних потреб; удосконалення його наукового та загальнокультурного потенціалу, який реалізується шляхом проведення курсової підготовки та засобами самоосвіти і керується стандартами рівнів кваліфікації.

Безперервна педагогічна освіта має забезпечувати учителю можливість адаптуватися до технологій і умов роботи з урахуванням соціально-економічних змін. Курсова підготовка повинна спрямовуватися на формування компетентностей, неперервний розвиток творчого потенціалу кожного педагога, його загальнокультурного та інтелектуального рівня; професійно необхідних знань та вмінь; підвищення кваліфікації, поглиблення досвіду практичної роботи; створення умов для самоосвіти.

Концептуально-методологічний компонент програми

Програма курсів підвищення кваліфікації учителів історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) загальноосвітніх навчальних закладів розроблена з урахуванням принципів цілісності, системності, варіативності, подана у взаємозв’язку цільового, змістового, технологічного та контрольно-аналітичного компонентів, базується на основі компетентнісного підходу та кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Навчання на основі компетентнісного підходу передбачає:



  • інтегрування особистісних та професійних якостей вчителя; чітке орієнтування на майбутню професійну діяльність;

  • перетворення слухача з пасивного об’єкта педагогічної дії на активного суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності;

  • формування готовності до постійного підвищення освітнього рівня, потреби в актуалізації і реалізації свого особистого потенціалу;

  • формування здатності самостійно набувати нові знання і уміння, розвивати власні здібності, прагнення до самореалізації в соціально-корисній діяльності;

  • обрання та використання традиційних та інноваційних методів навчання, принципів інтеграції навчальної, проектної і дослідницької діяльності;

  • уніфікування та стандартизування діагностичних замірів із переходом від оцінки знань до оцінки компетенцій та визначення рівня компетентності в цілому.

Кредитно-модульне навчання обумовлюється Болонською декларацією. Це комплекс академічних кредитів європейської кредитно-трансферної та акумулюючої систем (ЕСТS), що регламентує об’єм навчального навантаження і часові затрати, необхідні для засвоєння того чи іншого навчального модуля, його складність і вагомість у формуванні професійної компетентності педагога. Кредитно-модульна система організації навчального процесу ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць – залікових кредитів.

Нормативно-правовий компонент програми

Навчальна програма курсів підвищення кваліфікації учителів історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) в системі післядипломної педагогічної освіти Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ролзроблена відповідно до:

Конституції України,

Національної доктрини розвитку освіти України,



Законів України:

  • «Про освіту» від 23 травня 1991 р.;

  • «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р.;

  • «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р.,

Указів Президента України:

  • «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» від 4 липня 2005 р. № 1013;

  • «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні» від 20 березня 2008 р. № 244;

  • «Про затвердження Національної доктрини розвитку освіти  від 17 квітня 2003 р. № 347,

Постанов Кабінету Міністрів України:

    • «Про затвердження Державної програми «Вчитель» від 18 березня 2002 року № 379;

    • «Про затвердження програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2005 роки» від 23 вересня 2003 р. № 1494,

нормативних актів Міністерства освіти і науки України:

  • наказу «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України № 310 від 20.08.1993 р. із змінами, внесеними згідно з наказом Міносвіти № 419 від 01.12.1998 р.;

  • наказу «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» від 21 січня 2004 р.;

  • наказу «Про затвердження Положення про Республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні та Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти» від 17 листопада 2000 р. № 538;

  • наказу «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» від 2 червня 1993 р. № 161.

  • Концепції розвитку післядипломної освіти в Україні, затвердженої рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 11 квітня 2002 р. (протокол № 3/5-4).

  • наказу «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України», від 23.01.2004 р. № 49);

  • наказу «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу», від 30.12.2005 р. № 774;

  • Концепції загальної середньої освіти (12-ти річна школа) (затвердженої Постановою Колегії МОН України та Президією АПН України № 12/5-2 від 22.11.2001 р.);

  • програм для загальноосвітніх навчальних закладів стандартної та профільної підготовки.

А також, відповідно до вимог нормативних документів МОН України щодо післядипломної педагогічної освіти педагогічних кадрів, базових освітньо-кваліфікаційних характеристик педагогічних та керівних кадрів, напрямів і змісту функціональної діяльності працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних закладів освіти. Зміст робочих навчальних програм відповідає анотованим програмам підвищення кваліфікації керівних та педагогічних працівників системи загальної середньої освіти, розроблених Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти та рекомендованих МОН України (лист МОН України № 14/18 від 26.05.2005 р.).

Мотиваційно-цільовий компонент програми

Мета курсової підготовки – розглянути сутнісний зміст розвитку освіти в Україні та освітнього менеджменту;

  • поглибити соціально-гуманітарні, науково-методичні та професійні знання учителів історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти);

  • систематизувати знання про методологічну і теоретичну компетентність учителів історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) загальноосвітніх навчальних закладів;

  • ознайомити із сучасними педагогічними та психологічними аспектами професійної діяльності;

  • систематизувати знання щодо сучасних підходів до навчання; ознайомити з продуктивними новітніми педагогічними технологіями;

  • формувати навички вибору змісту та форм навчання на основі різниці між наявними та необхідними професійними компетенціями;

  • формувати навички використання інформаційно-комунікаційних технологій;

  • розвивати компетенції учителів історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти).

Завдання навчального процесу курсових груп учителів історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) – висвітлити провідні напрями у розвитку сучасної освіти, основні концепції освітньої діяльності (гуманізації, демократизації освіти, компетентнісного навчання тощо), результатів наукових досліджень у суспільствознавчій галузі, сучасних педагогічних технологій, форм і методів засвоєння інформаційних технологій в освіті;

  • формувати вміння здійснювати професійну практичну діяльність в умовах інноваційного освітнього простору, мотиваційно-смислової освіти;

  • розкрити суть, специфіку та переваги новітніх продуктивних технологій навчання, їх види та методику використання; ознайомити слухачів курсів із системою використання інтерактивних технологій, методу проектів, моніторингу в навчально-виховному процесі з предметів та внутрішкільній методичній роботі;

  • розглянути основні аспекти управління навчально-виховним процесом під час вивчення суспільствознавчих дисциплін;

  • ознайомити з шляхами коригування моделі науково-методичної роботи на підставі діагностики та самооцінки рівня інформаційних потреб учителів.

Запропонована програма підвищення кваліфікації учителів історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) загальноосвітніх навчальних закладів спрямована на реалізацію свободи вибору змісту, форм підвищення кваліфікації методичної, організаційно-педагогічної роботи, спонукає до креативної діяльності, розвитку, самоактуалізації та самореалізації кожного педагога.

Засвоєння слухачами окремих освітніх модулів, надає можливість вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію відповідно до своїх фахових зацікавлень та рівня професійної підготовки.



Верифікаційно-компетентнісний компонент програми

Основні терміни та визначення. У програмі використовуються терміни та відповідні визначення, що подані у комплексі нормативних документів:

Галузь знань – група напрямів підготовки, споріднених за ознакою спільності узагальнених структур діяльності.

Дидактична одиниця – логічно самостійна частина навчального матеріалу, за своїм обсягом і структурою відповідна таким компонентам змісту як поняття, теорія, закон, явище, факт, об’єкт і т. п. Складається з одного або декількох фреймів.

Дипломна робота – кваліфікаційна робота, що призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені до організаційної, управлінської та виконавської виробничих функцій.

Заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістового модуля або блоку змістових модулів.

Зміст вищої освіти – обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, у вигляді компетенцій, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технології, культури та мистецтва.

Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

Змістовий модуль (ЗМ) – система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Знання – категорія, яка віддзеркалює зв’язок між пізнавальною й практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, суджень, уявлень та образів, орієнтовних основ дій тощо, яка має певний обсяг і якість. Знання можливо ідентифікувати тільки за умови їх проявлення у вигляді вмінь виконувати відповідні розумові або фізичні дії. Знання – результат процесу діяльності пізнання, перевірене суспільною практикою і логічно упорядковане відображення її у свідомості людини.

Індивідуалізація навчанняорганізація процесу навчання, яка передбачає його модифікацію відповідно до потреб того, хто навчається.

Інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені іж предметнихі технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг.

Кваліфікація – 1) визначається рівнем освіти та спеціалізацією. Необхідний рівень освіти досягається завдяки реалізації освітніх, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки і має в цілому відповідати колу та складності професійних завдань та обов’язків; 2) здатність виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи.

Компетентність – здатність, інтегрована характеристика якостей особистості, результат підготовки випускника вузу для виконання діяльності в певних професійних та соціально-особистістних предметних областях (іж предмет), що визначається необхідним обсягом і рівнем знань та досвіду у певному виді діяльності.

Компетенція – включає знання й розуміння (теоретичне знання академічної області, здатність знати й розуміти), знання як діяти (практичне й оперативне застосування знань до конкретних ситуацій), знання як бути (цінності як невід’ємна частина способу сприйняття й життя з іншими в соціальному контексті). Предметна область у якій індивід добре обізнаний і в якій він проявляє готовність до виконання діяльності.

Контроль якості вищої освіти – система заходів, які здійснює третя сторона з метою перевірки характеристик якостей особистості випускника вищого навчального закладу, та їх порівняння з установленими вимогами й визначення відповідності кінцевим цілям вищої освіти.

Кредит (національний кредит в системі вищої освіти України) – обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням терміну засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до психофізіологічних норм засвоєння при використанні оптимальних форм, методів і засобів навчання та контролю) може бути засвоєний за 54 години навчального часу (сума годин аудиторної й самостійної роботи студента за тиждень).

Кредит ECTS (заліковий кредит) – одиниця Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (36 академічних годин), яка визначає навчальне навантаження необхідне для засвоєння змістових модулів.

Модульно-рейтингова система оцінки успішності – це комплексна система поетапного оцінювання рівня освоєння основної освітньої програми за напрямом (спеціальності) вищої професійної освіти з використанням модульного принципу побудови навчального процесу.

Навички – уміння, що внаслідок численних повторень стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю.

Навчальний елемент (НЕ), дидактична одиниця – мінімальна доза навчальної інформації, що зберігає властивості навчального об’єкта. Навчальний елемент – автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння, який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальні елементи групуються в змістові модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу.

Навчальний модуль – сукупність складових змісту освітньої або професійної підготовки (змістових модулів, блоків змістових модулів), що поєднані за ознаками приналежності їх змісту до спільного освітнього або професійного напряму.

Навчальний план – складова стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів, яка розробляється на основі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін (практик), види навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю.

Освітній менеджмент – це теорія і практика управління стратегічною галуззю держави в ринкових умовах.

Тест – стандартизована психодіагностична методика, яка призначена для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних відмінностей.

Технологія навчання – сукупність форм, методів, прийомів та засобів передавання соціального та (або) професійного досвіду у процесі навчання.

Технологія освіти – процес та результат створення (проектування) адекватної потребам і можливостям особи та суспільства системи соціалізації, особистісного та професійного розвитку людини в закладі освіти, що складається з спеціальним чином сконструйованих відповідно до заданої мети методологічних, дидактичних, психологічних, інтелектуальних, інформаційних та практичних дій, операцій, прийомів, кроків, які гарантують досягнення цілей, що визначені учасниками освітянського процесу, та свободу їх усвідомленого вибору.

Типова задача діяльності – узагальнена задача діяльності, що є характерною для більшості виробничих або соціальних ситуацій і не містить конкретних даних, а отже, не має конкретного вирішення (можуть бути визначені тільки шляхи вирішення).

Уміння – здатність людини виконувати певні дії на основі відповідних знань та навичок Системи умінь різних видів формують відповідні компетенції. Уміння поділяються за видами. Предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, знаково-розумові.

Управління – забезпечення ефективного функціонування та розвитку організації.

Фрейм – мінімальний опис явища, факту, об’єкту, при видаленні з якого якої-небудь складової частини дане явище, факт або об’єкт перестає розпізнаватися (класифікуватися), тобто опис втрачає сенс. Набір зв’язаних по сенсу і логіці фреймів складає дидактичну одиницю.

Якість вищої освіти – сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Освітньо-кваліфікаційний рівень і вимоги до професійної підготовки. Учитель історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) повинен знати:

  • державну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні;

  • предмет вивчення;

  • законодавчі і нормативно-правові акти та документи з питань навчання і виховання; основні напрямки і перспективи розвитку освіти;

  • дисципліни психолого-педагогічного циклу, у тому числі педагогіку, психологію, вікову фізіологію;

  • індивідуальні характеристики учнів, особливості формування різних учнівських колективів і керівництва ними;

  • цілі, принципи, організації шкільної освіти, зокрема, стосовно предмета, що вивчається;

  • навчальні плани, програми, підручники; методичні рекомендації;

  • методики вивчення предмета та виховної роботи;

  • форми, методи, засоби навчально-виховного процесу, вимоги до його матеріально-технічного забезпечення; принципи, якими керуються провідні вчителі.

  • соціальні, культурні, інші умови навчання і виховання.

Учитель історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) повинен вміти ефективно застосовувати професійні знання в практичній педагогічній діяльності.

Учитель історії та суспільствознавчих дисциплін (етики, правознавства, основ філософії, громадянської освіти) повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на культурний, духовний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, творчу педагогічну діяльність.

Кваліфікаційні вимоги до категорій. Вчитель вищої кваліфікаційної категорії має відповідну фахову вищу освіту, виявляє високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіє ефективними формами, методами організації навчально-виховного процесу, забезпечує високу результативність, якість своєї праці, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи – не менше 8 років.

Вчитель І кваліфікаційної категорії має відповідну фахову вищу освіту, виявляє ґрунтовну професійну компетентність, добре володіє ефективними формами організації навчально-виховного процесу, досяг значних результатів у розв’язанні педагогічних завдань, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи – не менше 5 років.

Вчитель II кваліфікаційної категорії має фахову вищу освіту, виявляє достатній професіоналізм, володіє сучасними формами, методами організації навчально-виховного процесу, досяг вагомої результативності у педагогічній діяльності, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи – не менше 3 років.

Вчитель з кваліфікаційною категорією «спеціаліст» має вищу спеціальну освіту, професійно компетентний, забезпечує нормативні рівні і стандарти навчально-виховної роботи, відповідає загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка