Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни всеукраїнська науково-технічна конференція студентів І молодих учених “молода академія 2014” Дніпропетровськ



Сторінка1/28
Дата конвертації30.12.2016
Розмір4.41 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА

КОНФЕРЕНЦІЯ СТУДЕНТІВ І МОЛОДИХ УЧЕНИХ

МОЛОДА АКАДЕМІЯ 2014”



Дніпропетровськ
2014

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА

КОНФЕРЕНЦІЯ СТУДЕНТІВ І МОЛОДИХ УЧЕНИХ

МОЛОДА АКАДЕМІЯ 2014”



20-21 травня 2014 року
ЗБІРКА ТЕЗ
Том 2

Дніпропетровськ

2014

Молода академія –2014

Збірка тез доповідей Всеукраїнської науково-технічної конференції

студентів і молодих учених

Дніпропетровськ: НМетАУ, 2014-237с.


У збірці приводяться тези доповідей Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів “Молода академія – 2014”, в яких узагальнюються підсумки науково-технічної творчості студентів вищих навчальних закладів України.

У збірці розглянуті питання соціально-економічних проблем гірничо-металургійного комплексу, створення нових сучасних технологій та забезпечення виробництва високоякісної, конкурентно - спроможної продукції.


Редакційна колегія :

д.т.н. Пройдак Ю.С.- відповідальний редактор,

к.т.н. Власова Т.Є.– відповідальний секретар,

члени редакційної колегії :

акад. НАН України Гасик М.І.

д.т.н. ДанченкоВ.М.

д.т.н. Губинський М.В.

д.т.н. Старовойт А.Г.

д.т.н. Михальов О.І.

д.т.н. Куцова В.З.

д.е.н. Довбня С.Б.

к.т.н. Єрмократьєв В.О.

к.т.н. Бобилев В.П.,

к.т.н. Клімашевський Л.М.

к.т.н. Козенков Д.Є.

к.т.н. Єгоров О.П

д.ф.-м-.н. Павленко А.В.

провідний інженер Мартинова Л.З.

©Національна металургійна академія України, 2014
ЗМІСТ ЗБІРКИ

Стор

Секція Економіка і підприємництво………………………………………… ……………... 5

Підсекція Облік і аудит………………………………………………………………………… 5

Підсекція Фінанси………………………………………………………………………………34

Секція Менеджмент…………………………………………………………………………… .41

Підсекція Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності……………………………….. 72
Секція Хімічна технологія та інженерія……………………………………… …………… 93

Підсекція Металургійне паливо та відновники…………………………………………… 93

Підсекція Хімічна технологія кераміки і вогнетривів……………………………………. 100
Секція Фундаментальні дисципліни…………………………………………………………107

Підсекція Вища математика…………………………………………………………………...107

Підсекція Прикладна математика та обчислювальна техніка……………………………111

Підсекція Нарисна геометрія та інженерна графіка……………………………………… .116

Підсекція Фізика……………………………………………………………………………… ..118

Секція Гуманітарні дисципліни……………………………………………………………… 126

Підсекція Історія та культурологія………………………………………………………….. 126

Підсекція Українська мова ………………………………………………………………….. 143

Підсекція Документознавство та інформаційна діяльність……………………………… 150

Підсекція Соціологія та політологія та філософія ………………………………………… 156

Підсекція Педагогіка і психологія…………………………………………………………… 162

Підсекція Переклад……………………………………………………………………………. 173

Підсекція Іноземна мова……………………………………………………………………… 180
Секція Електромеханіка……………………………………………………………………… 190
Секція Інженерна екологія…………………………………………… …………………… 198
Секція Специфічні категорії………………………………………………………………….. 212

Підсекція Інтелектуальна власність………………………………………………………… 212

Підсекція Управління проектами……………………………………………………………. 218

Секція Якість, стандартизація та сертифікація……………………………………………. 222

ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО
ПІДСЕКЦІЯ ОБЛІК І АУДИТ
КОНТРОЛЬ РОЗРАХУНКІВ ЗА ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ

Британ М.В., керівник доц. Зелікман В.Д.

Національна металургійна академія України
Нормальне функціонування сучасного підприємства неможливе без надійної системи розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, яка б забезпечувала надійність та швидкість проведення платежів. У теперішній час в Україні приділяється недостатня увага як державному, так і незалежному контролю за своєчасністю розрахунків. У зв’язку з цим відповідальність учасників розрахунків є низькою, а у деяких випадках і зовсім відсутньою, що призводить до виникнення значних сум дебіторської заборгованості та зумовлює проблематичність її погашення. Це вимагає суттєвого удосконалення облікового процесу на вітчизняних підприємствах, особливо – системи обліку дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість займає основну частину оборотних коштів підприємства, для її обліку передбачені рахунки 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 38 «Резерв сумнівних боргів» [1]. За кожною групою заборгованості визначається коефіцієнт сумнівності. Єдиної загальновизнаної методики або формули для розрахунку величини зазначеного коефіцієнта не існує, він визначається на підставі спостережень і досвіду певного суб’єкта господарювання, а також даних його бухгалтерського обліку за минулі періоди. Окремо визначається безнадійна заборгованість, яка виникає, коли минає строк позивної дії та існує впевненість про її неповернення боржником [2].

При обліку дебіторської заборгованості основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою заборгованість поділяється на за довгострокову та поточну. Поточна заборгованість виникає в ході звичайного нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу, довгострокова дебіторська заборгованість не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу [2].

Раціональна організація обліку дебіторської заборгованості сприятиме упорядкуванню інформації, підвищенню ступеня прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій з дебіторами в сучасних умовах функціонування вітчизняних підприємств. Для цього уявляється доцільним перегляд системи ведення обліку дебіторської заборгованості на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», на якому відображаються різні види розрахунків, неоднорідні за своєю природою. Це призводить, зокрема, до можливості виникнення по субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» як дебетового, так і кредитового сальдо. З метою удосконалення обліку дебіторської заборгованості пропонується відкоригувати її класифікацію та відображати розрахунки з дебіторами з поширеним використанням допоміжних субрахунків для більш детального та прозорого обліку дебіторської заборгованості підприємства.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, із змінами [Електрон. ресурс] / Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і [...]. Мінфін України; Інструкція від 30.11.1999 № 291 // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99/page3.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», із змінами [Електрон. ресурс] / Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку: Мінфін України; Наказ, Положення від 08.10.1999 № 237 // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99.
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ТА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

(НА ПРИКЛАДІ ТОВ «АГРО-ОВЕН» ПК «ГОЛУБІВСЬКИЙ»)

Варванська І.І., керівник доц. Сокольська Р. Б.

Національна металургійна академія України
Провідне значення в управлінні сучасним сільськогосподарським підприємством належить бухгалтерському обліку, який покликаний створити умови менеджерам для забезпечення належного контролю здійснених господарських операцій, не тільки оперативно реагуючи на зміни, що відбуваються на самому підприємстві, а й передбачаючи й уникаючи небажаних ситуацій, пов’язаних зі змінами в зовнішньому середовищі.

Теоретичні положення та практичні рекомендації щодо фінансового й управлінського обліку фінансових результатів обґрунтовані в працях М.Т. Білухи, О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, Ю.А. Вериги, С.Ф. Голова, І.В. Замули, О.В. Карпенко, М.В. Кужельного, В.О. Ластовецького, Ю.Я. Литвина, В.Г. Лінника та інших науковців.

Але проблемою сьогодення є те, що запропоновані авторами методичні засади обліку в сільськогосподарському виробництві не забезпечують користувачів, як внутрішніх, так і зовнішніх, необхідною деталізацією інформації про доходи, витрати і фінансові результати, що звужує можливості її використання центрами відповідальності для прийняття управлінських рішень.

І тому, з метою підвищення інформативності обліку фінансових результатів, на прикладі ТОВ «Агро-Овен» ПК «Голубівський» доцільно здійснити ряд заходів, а саме:

- запровадити класифікацію доходів та фінансових результатів залежно від джерел їх формування: від реалізації, зміни цін, операцій володіння й від інших операцій;

- розмежувати доходи, витрати і фінансові результати за видами операційної, фінансової й інвестиційної діяльності та надзвичайних подій, що передбачає перейменування відповідних субрахунків рахунку 79 «Фінансові результати» та уточнення складу субрахунків доходів і витрат за вказаними видами діяльності;

- здійснити деталізацію інформації про доходи, витрати та фінансові результати в межах аналітичного обліку за видами чи галузями діяльності, видами продукції, центрами відповідальності, каналами реалізації.

А також, для спрощення складання фінансової звітності, доцільно запровадити ведення Книги обліку доходів (витрат) від первісного визнання та зміни справедливої вартості сільськогосподарської продукції і біологічних активів на даному підприємстві. Дана книга обліку повинна містити інформацію про фактичну собівартість продукції і біологічних активів, їх справедливу вартість, очікувані витрати, дохід (витрати) та фінансові результати від первісного визнання, від зміни справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції.



КОНТРОЛЬ ОБЛІКУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ В БЮДЖЕТНІЙ УСТАНОВІ

Вишнівецька А., керівник доц. Сокольська Р. Б.

Національна металургійна академія України
У сучасних умовах однією з актуальних проблем є контроль за веденням обліку житлово-комунальних послуг в бюджетній установі, тому що бюджетні установи не в повному обсязі отримують фінансування з державного бюджету. І це може привести до збільшення кредиторської заборгованості, адже требо чітко визначати кошти, які підуть на оплату житлово-комунальних послуг.

Проблемами виникнення та обліку кредиторської заборгованості в бюджетних установах займалися такі науковці: Р.Т. Джога, В.І. Крисюк, С.В. Свірко, В.І. Лемішовський, О.В. Юрченко. Основними нормативами щодо формування та обліку кредиторської заборгованості є Порядок складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затверджений наказом Держказначейства України від 05.01.11 р. №2 та Порядок обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України. Згідно зп.3.6 Порядку №2 усі розрахунки одержувачів бюджетних коштів на кінець звітного року мають бути завершені в межах бюджетних асигнувань.

Головною проблемою в обліку кредиторської заборгованості є те, що сума кредиторської заборгованості бюджетних установ, яка підлягає погашенню, не повинна перевищувати суми заборгованості, зафіксованої в звіті бюджетної установи та заборгованості, що утворилася понад обсяги асигнувань, передбачених у кошторисах бюджетних установ по загальному і спеціальному фондах. Тому виникає питання в чіткому визначенні суми коштів на оплату житлово-комунальних послуг.

Для вирішення цієї проблеми пропонується зробити регістр, в якому буде вестись контроль за споживанням комунальних послу. Цей документ буде містити таку інформацію: порядковий номер, найменування, ціна, обсяг використання, одиниці виміру, сума до сплати. Це надасть можливість уникнути не раціонального використання коштів, визначити чіткі суми до сплати та уникнути помилок в розрахунках з оплати комунальних послуг.


МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА В УМОВАХ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Вишня М.В., керівник доц. Зелікман В.Д.

Національна металургійна академія України
Інтенсивний розвиток банківського сектору призвів до необхідності зменшення ризику у банківській діяльності. У сучасних економічних умовах найбільшим з банківських ризиків є кредитний ризик, оскільки для кожного комерційного банку надзвичайно зростає ймовірність неповернення виданих кредитів у повному розмірі. В Україні заборгованість за кредитами, наданими комерційними банками підприємницьким структурам, є значно вищою, ніж у розвинутих державах з ринковою економікою, тому питання якісної оцінки кредитоспроможності позичальників є актуальними для банківської системи України.

Важливою складовою надання кредитів комерційними банками є визначення оцінки кредитоспроможності позичальників. Сьогодні банківські установи застосовують багато різних методик визначення фінансового стану позичальника, причому кожен комерційний банк застосовує власну розроблену методику оцінювання кредитоспроможності потенційного позичальника, спираючись на певні особливості кредитної політики, позиціонування на ринку, рівень економічної та політичної стабільності в державі, конкретні умови кредитного договору тощо. Різні методики відрізняються кількістю показників, окремими підходами до індикативних характеристик, що входить до загального рейтингу позичальника. Проте в більшості вітчизняних методик оцінки кредитоспроможності не враховуються галузеві особливості функціонування позичальника.

Значною проблемою в оцінці кредитоспроможності позичальника є те, що здебільше інформація в балансах і фінансових звітах не відповідає дійсному фінансовому стану підприємства-позичальника. Переважна більшість вітчизняних суб’єктів господарської діяльності розробляє фінансові схеми для оптимізації оподаткування, тому представлена звітність може не відповідати офіційній. Крім того, у банківській практиці акцент робиться на оцінку поточної ситуації, дані беруться за минулі періоди, в той час як західні банки аналізують не лише минулі періоди, але й роблять прогнозування подальшої роботи позичальника.

Поширеною методикою оцінки кредитоспроможності позичальника є використання системи рейтингового ранжування на основі рангової оцінки, оскільки вона є простою у використанні та зручно застосовується на практиці. Проте використання надлишкової кількості фінансових коефіцієнтів призводить до втрати часу на дослідження функціонально взаємозалежних показників. Тому необхідно доповнити таку методику експрес-оцінкою аналізу кредитоспроможності позичальника, яка б враховувала галузеві особливості діяльності даного підприємства.

Таким чином, для формування всебічного уявлення про фінансовий стан підприємства-клієнта банку за різними параметрами та об’єктивної оцінки його кредитоспроможності пропонується застосовувати рейтингове експрес-оцінювання з урахуванням галузевих особливостей. Урахування галузевих особливостей при визначенні кредитоспроможності суб’єкта господарської діяльності на основі використання традиційних критеріїв оцінювання сприятиме підвищенню інформативності та надійності результатів аналізу потенційного позичальника та отриманню більш об’єктивної інформації про фінансовий стан підприємства та галузі, до якої воно належить.
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ У ЗВІТНОСТІ ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ ЗА НАЦІОНАЛЬНИМИ ТА МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ

Галайда А.М., керівник проф. Король Г.О.

Національна металургійна академія України
Будь-яке підприємство для здійснення своєї виробничо-господарської діяльності повинно мати певні основні виробничі засоби. В свою чергу вплив складу основних засобів, їх зношеність, передача своєї вартості на виготовлену продукцію впливають на фінансовий стан підприємства і конкурентоспроможність продукції на ринку, тому кожне підприємство зацікавлене у своєчасному якісному веденні обліку руху основних засобів, нарахуванні амортизації, проведенні ремонту та роботи з оновлення та поліпшення парку основних фондів.

Слід зазначити, що аналіз правил обліку основних засобів (ОЗ) за вітчизняними П(С)БО[1] та Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку [2] мають певні відмінності. Зокрема, спільним для міжнародного та національного стандартів є те, що ОЗ визнаються при виконанні двох умов: існує ймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від їх використанням; первісна вартість таких активів може бути достовірно визначена. Але існує ряд відмінностей у визначенні вартісного критерію основних засобів. Так, досить часто виникають ситуації, коли на підприємствах використовуються об'єкти, які можуть експлуатуватися більше одного року і мають незначну вартість. П(С)БО досить успішно вирішує це питання, формуючи окрему групу об'єктів у складі необоротних активів - малоцінні необоротні активи. Однак МСБО не встановлює такого обмеження, і така група не виділяється. Крім того, суттєві відмінності полягають у класифікації по групам ОЗ. Сьогодні в Україні все ще існує традиційне використання субрахунків, що перш за все дозволяє встановити більш повний контроль за експлуатацією об'єктів основних фондів, забезпечити їх збереження і оперативну підготовку звітної інформації про стан і використання. МСБО ж містить тільки рекомендації щодо виділення таких класів ОЗ. Але у частині вибору методів амортизації МСБО є більш лаконічним, оскільки передбачає можливість застосування прямолінійного методу, методу зменшення залишку та методу суми одиниць продукції. В П(С)БО визначено, що амортизація нараховується починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання. МСБО ж передбачає, що амортизацію активу починають нараховувати навіть частково за місяць, в якому розпочато експлуатацію ОЗ. Також існує ряд відмінностей у розкритті інформації про ОЗ у фінансовій звітності відповідно до МСБО в порівнянні з національними стандартами. МСБО враховує особливості операцій в зарубіжних країнах і відображає зміни вартості основних фондів в результаті зменшення корисності.

Підсумовуючи результати проведеного аналізу слід відзначити, що розглянуті вимоги П(С)БО та МСБО щодо бухгалтерського обліку та відображення у звітності операцій з ОЗ свідчать про значну подібність. Однак, організовуючи бухгалтерський облік необоротних активів за Міжнародними стандартами, потрібно приділити особливу увагу питанням їх визнання, організації аналітичного обліку, порядку нарахування амортизації, а ведення обліку за новими нормами зазвичай простіше, якщо вони вже зрівняні з відомими і апробованими.

Складання ж звітності до вимог МСБО призведе до підвищення якості інформації, яка міститься у фінансовій звітності вітчизняних підприємств, а прозора і достовірна інформація щодо основних засобів матиме велике значення для управлінського складу при аналізі оцінки фінансового стану та результатів діяльності підприємства.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" із змінами [Електрон. ресурс] / Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби": Мінфін України; Положення від 27.04.2000 № 92 // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00.

2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16). Основні засоби [Електрон. ресурс] / Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16). Основні засоби: IASB; Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012 // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_014.
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМЦЯ

Гармаш Н.В., керівник cт. викл. Безгодкова А.О.

Національна металургійна академія України
У процесі господарської діяльності важливе значення має повнота і об’єктивність інформації, що пов’язана з дебіторською заборгованістю.

Приватний підприємець здійснює облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, своєчасно надає податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків і сплачує податки в порядку і в розмірах, встановлених законом. Приватний підприємець немає обов'язків зі зберігання та надання для перевірки первинних бухгалтерських документів. Таким чином облік необхідно вести відповідно до вимог законодавства, яке наразі не зобов’язує приватного підприємця вести бухгалтерський облік. Для ефективного управління своєю діяльністю, суб’єкту підприємницької діяльності цього недостатньо. З цього слідує, що найважливіше місце у діяльності приватного підприємця посідають проблеми поточного обліку.

На підставі первинних документів, які використовує суб’єкт підприємницької діяльності можна відстежувати інформацію про стан розрахунків з покупцями та замовниками.

Для організації документування обліку розрахунків з покупцями та замовниками, фізична особа складає перелік господарських операцій, та чітко уявляти організацію діяльності та кількість залучених для обліку та контролю осіб.

Для контролю фактів виникнення дебіторської заборгованості, за своєчасністю погашення заборгованості з покупцями і замовниками, для достовірної інформації приватного підприємця, пропонується аналітичний документ, якій надасть змогу вести контроль за станом заборгованості, а саме «Аналітичний рахунок «Дебітори».
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ (НА ПРИКЛАДІ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ)

Голубцова О.В., керівник ст. викл. Канська О.І.

Національна металургійна Академія України
Діяльність будь-якого суб’єкта господарювання передбачає використання праці робітників різних категорій, за здійснення яких кожен з них, згідно з нормами чинного законодавства, має отримувати заробітну плату. В умовах дії ринкової економіки успішна діяльність кожного підприємства залежить насамперед від того, яким чином організована на ньому система внутрішнього контролю та система організації і обліку оплати праці робітників і службовців, адже витрати на оплату праці займають значну частку в структурі видатків та витрат бюджетної установи. Періодична перевірка розрахунків з оплати праці дозволить не лише виявити та усунути бюджетні правопорушення, а й знизити вірогідність виникнення помилок в обліку.

Теоретичні та методологічні проблеми обліку праці та її оплати в бюджетних установах є актуальним предметом наукових досліджень провідних українських та зарубіжних вчених-економістів, проте результати таких досліджень, в повній мірі, не задовольняють вирішення проблеми нецільового використання бюджетних коштів. Запобігти цьому можна завдяки проведенню періодичних внутрішніх перевірок правильності обліку заробітної плати.

Для удосконалення системи внутрішньогосподарського контролю оплати праці доцільно виконати такі завдання:

- скласти план та програму проведення періодичної перевірки обліку заробітної плати;

- розробити методику оцінки системи оплати праці та організації здійснення внутрішнього контролю;

- встановити обґрунтованість і правильність нарахування заробітної плати і здійснення утримань з неї;

- оцінити організацію табельного обліку операцій з оплати праці (щоб не допустити не обґрунтоване витрачання фонду оплати праці);

- визначити реалістичність цільового використання коштів, що надходять на виплату заробітної плати з загального та спеціального фондів.

Розробка заходів щодо організації внутрішнього контролю витрат на оплату праці та впровадження цих заходів в систему обліку в установі сприятиме уникненню перевитрат фонду оплати праці та оптимізації видатків та витрат бюджетної установи загалом.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка