Міністерство освіти І науки україни маріупольський державний університет рада з науково-дослідної роботи студентів, аспирантів, молодих вчених дебют збірник тез доповідей студентів



Сторінка7/37
Дата конвертації16.12.2016
Розмір5.21 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   37

Цілеспрямованість відбивається у наступних прислів’ях:

The dogs bark but the caravan moves onΤα σκυλιά γαβρίζουν, το

καραβάνι περνά – Собака гавкає, та караван йде далі.

Це прислів’я відноситься до так званих інтернаціональних, а вони, як правило, мають

еквіваленти, або «повні відповідники».


Таким чином, проаналізувавши українські, англійські та новогрецькі прислів’я на позначення органічного світу, їх семантику, ми дійшли висновків, що менталітети українців, англійців та греків дуже різняться між собою. Як виявилось, українці мають більше прислів’їв, які описують позитивні людські риси. Так, прислів’їв на позначення такої риси характеру, як любов до краси, складають 6%. Серед позитивних рис зустрічаються сила, міць – 9%; прислів’їв про знання 6%; також можна виділити такі риси, як життєлюбство (4%) та працьовитість (7%). (17%) прислів’їв висміюють дурість та (9%) – нахабство. Серед нейтральних рис українців зустрічається покірність. 15% серед українських прислів’їв складають прислів’я про лицемірство. Ця якість гостро критикуєтья та висміюється українцями.

Лицемірство також непокоїть англійців. Прислів’їв про лицемірство 8%. Негативні якості мешканців Великої Британії - це жадібність (13%), зарозумілість (13%), ворожість (8%), лінощі (8%), боягузтво (5%), легковажність (8%); значний відсоток складають прислів’я про гордість (13%). Позитивною рисою англійців, згідно з прислів’ями, є сміливість, та рішучість – ці прислів’я становлять 13%. Щодо позначення характерних рис англійців, то серед них найбільше обережних людей, адже прислів’я на обережність складають 18% прислів’їв.

Щодо греків, то у них спостерігається тенденція до прислівїв із позитивним змістом – це прислівя про силу (13%), працьовитість (13%), терпіння (16%). Щодо прислівїв із негативним забарвленням у них значно менше - боягузтво (13%) та жадібність (20%).

Що стосується способів перекладу прислів’їв – найбільший відсоток прислів’їв (40%) передаються частковим еквівалентом, 20% - повним еквівалентом, 25% - калькуванням, 10% “псевдодослівним” відповідником та лише 5% описовим переклад

Література

  1. Юрченко О.С. Фразеологічні перефрази української літературної мови. Учбовий посібник / О.С. Юрченко. – РВГ ХДУ, 1983. – 119 с.

2. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический, лингвокультурологический аспекты. М.: Языки русской культуры, 1996. 288 с.

3. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография / В.В.Виноградов. – М.: Наука, 2001. – 544 с.


УДК 8ΙΙ.ΙΙΙ’255.2:34(043) Середа В.А.

ЛЕКСИЧНІ ТА ГРАМАТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ЮРИДИЧНИХ ТЕКСТІВ

У сучасному світі у зв'язку з розширенням міжнародної торгівлі, міжкультурних зв'язків у різних сферах, виникає гостра необхідність підвищення рівня кваліфікації перекладачів, які здійснюють переклад юридичних текстів з англійської мови на українську, через специфіку юридичних документів, складністю дотримання стильових ознак тексту законодавчого характеру та використання при перекладі різних трансформацій. Теоретичну основу даного дослідження в галузі перекладацьких трансформацій становлять праці Л.С.Бархударова, В.М. Комісарова, Я.І. Рецкер, Т.Р. Левицької і А.М. Фітерман. Але ця тема вивчена не досить повно, тому актуальність нашого дослідження зумовлена недостатньою лінгвістичною вивченістю різних видів перекладацьких трансформацій при перекладі текстів офіційно-ділового стилю, у тому числі і законодавчого, як одного з найважливіших стилів сучасного документообігу.

Об’єктом нашого дослідження є англомовні юридичні тексти.

Предметом дослідження є лексичні та граматичні трансформації, які використовуються при перекладі текстів юридичного характеру.

Мета дослідження полягає у розгляді явища лексичних та граматичних трансформацій як засобу досягнення еквівалентності при перекладі юридичних текстів.

Для досягнення мети дослідження треба вирішити такі завдання:



  1. вивчити поняття перекладацьких трансформацій як основи перекладу;

  2. вивчити види лексичних та граматичних трансформацій;

  3. розглянути особливості та труднощі перекладу юридичних документів;

  4. виявити перекладацькі трансформації, які використовуються при перекладі, та описати головні шляхи вирішення проблем перекладу юридичних текстів з їх використанням.

Методи дослідження – метод порівняльного аналізу, описовий метод.

Матеріалом для дослідження стали оригінальні тексти окремих норм статей Конституції США (Constitution for the United States of America) та документи нормативно-правової бази США.

Теоретичне значення даної роботи полягає в тому, що вона може являтися основою для подальшого вивчення особливостей використання трансформацій при перекладі юридичних текстів.

     Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути застосовані в навчальному процесі (при викладанні теорії та практики перекладу та фахового перекладу), а також слугувати опорою при перекладі текстів з юридичного напрямку.

Мова права передбачає спеціалізованість лексики, яка охоплює широкий спектр правових галузей та інститутів. При перекладі юридичних документів необхідно враховувати існуючу різницю в законодавствах країн, особливості українського та англійського юридичного дискурсу. Перед перекладачем постає проблема адекватної передачі змісту юридичних документів при перекладі з однієї мови на іншу. Як наслідок, виникає необхідність у перекладацьких трансформаціях [1]. У процесі перекладу часто може бути неможливим використовувати відповідність слів і виразів, які нам дає словник. В таких випадках ми вдаємося до трансформаційного перекладу, котрий полягає в перетворенні внутрішньої форми слова або словосполучення, її повній заміні для адекватної передачі змісту висловлювання. Основне завдання перекладача при досягненні адекватності – вміло використати різні перекладацькі трансформації для того, щоб текст перекладу як можна більш точно передавав всю інформацію, укладену в тексті оригіналу при дотриманні відповідних норм мови перекладу. Перетворення за допомогою яких здійснюється перехід від одиниці оригіналу до одиниць перекладу, називаються перекладацькими трансформаціями [2].

Залежно від характеру одиниць мови оригіналу, які розглядаються як вихідні операції, перекладацькі трансформації поділяються на:



  • граматичні трансформації – полягають в перетворенні структури речення у процесі перекладу відповідно з нормами мови перекладу;

  • морфологічні трансформації – заміна однієї части мови іншою або декількома частинами мови;

  • синтаксичні трансформації – суть яких полягає в перетворенні синтаксичних функцій слів і словосполучень;

  • лексичні трансформації – представляють собою відхилення від прямих словникових відповідностей. Лексичні трансформації викликаються головним чином, через те, що обсяг значень лексичних одиниць мов оригіналу та мови перекладу не збігається [3].

Використання трансформаційної моделі у перекладацькій діяльності є досить корисним. Розглядаючи формальні одиниці оригіналу і перекладу як взаємозалежні трансформи, трансформаційна теорія цим відводить важливе місце зіставному вивченню різномовних форм, між якими можуть встановлюватися відносини перекладацькій еквівалентності. Такий підхід створює теоретичну базу для описи системи перекладацьких відносин двох конкретних мов, що становитиме одним з головних завдань перекладознавства. Дуже плідним є і опис в термінах трансформації самого процесу перекладу. За підсумками зіставлення вихідних і кінцевих форм перекладацьких перетворень виявляється можливим виявити різні типи трансформації під час перекладу, що озброює перекладача знанням про "перекладацьких прийомів", які широко використовуються практично.

Основні типи лексичних трансформацій, що застосовуються в процесі перекладу юридичних текстів з участю мов оригіналу та перекладу, включають наступні перекладацькі прийоми: перекладацьке транскрибування і транслітерацію, калькування та лексико-семантичні заміни (конкретизацію, генералізацію, модуляцію). До найбільш поширених граматичних трансформацій належать: синтаксичні уподібнення (дослівний переклад), членування речень, об'єднання речень, граматичні заміни (форми слова, частини мови або члена речення). До комплексних лексико-граматичних трансформацій відносяться: антонімічний переклад, експлікація (описовий переклад) і компенсація та інші [4].



Трансформація – основа більшості прийомів перекладу, яка полягає в зміні формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів вихідного тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі. Таким чином, знання трансформацій та їх обґрунтоване застосування є запорукою успішного здійснення перекладацької діяльності.

Перспектива нашого дослідження полягає у подальшому вивченні перекладацьких трансформацій на матеріалі інших стилів мовлення та інших мов (наприклад, новогрецької мови).

Література

  1. Апалат Г. П. Англомовний юридичний дискурс і його відтворення українською мовою / Г. П. Апалат – К.: Наукова думка, 2002. – 539 с.

  2. Назаров В. Ф. Курс юридичного перекладу / В. Ф. Назаров – М.: МГУ, 2000. – 94 с.

  3. Латышев Л. К. Курс перевода: эквивалентность перевода и способы ее достижения / Л. К. Латышев – М.: Международные отношения, 1981. – 248с.

  4. Бархударов Л. С. Язык и перевод / Л. С. Бархударов – М.: Книга, 2003 – 435с.

УДК 81’373.4-115(043) Солонська Д. C.



ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СЕМАНТИКИ АНГЛІЙСЬКИХ ТА НОВОГРЕЦЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕОРГАНІЧНОГО СВІТУ

При вивченні будь-якої іноземної мови відбувається зіткнення з історією та культурою народу, які, виражаються через прислів’я та приказки. Вони позначають специфічні національні риси, а своїм корінням сягають в давнішню історію народу, його побут, звичаї, традиції. Прислів'я та приказки – це безмежне мовне багатство народу, що створювалось впродовж віків. В них міститься багатовіковий досвід суспільного розуму.

Вивченням та дослідженням фразеологічних одиниць в англійській, українській та новогрецькій мовах займалися такі вітчизняні вчені мовознавці як І.В. Арнольд, Є.Ф. Арсеньєва, М.И. Дубровін, А.В. Кунін, Л.А. Булаховський, В.В. Виноградов, так і зарубіжні Л.П. Сміт, Р. Рейдаут, К. Уіттінг, Г. Бюргер, М. Тріандафілідіс, Д. Лукатос та інші.

Дослідженням паремій та їх порівняльним аналізом займалося багато дослідників різних країн. Але на сучасному етапі розвитку пареміології, спостерігається брак компаративних студій на матеріалі англійської, української та новогрецької мов, в чому і полягає актуальність даного дослідження.



Об’єктом цієї роботи виступають англійські, українські та новогрецькі прислів’я на позначення неорганічного світу.

Предметом дослідження є порівняльний аналіз семантики прислів’їв на позначення неорганічного світу.

Мета роботи - розглянути та проаналізувати семантику прислів’їв на матеріалі трьох мов - української, англійської та новогрецької.

Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити такі завдання:



  • знайти відповідності між прислів’ями в українській, англійській та новогрецькій мовах;

  • виявити семантичні особливості організації прислів'їв.

Методи дослідження представлені методами суцільної вибірки, описовим та порівняльним методами.

За матеріал дослідження обрано вибірку зі спеціальних лінгвокультурологічних, довідкових, лексикографічних джерел, а також сучасних двомовних фразеологічних, тлумачних словників у кількості 100 одиниць.



Практична значущість дослідження полягає в тому, що отриманні результати можна використовувати в процесі викладання курсу порівняльної лексикології сучасної української, англійської та новогрецької мов та під час проведення спецкурсів і спецсемінарів з пареміології, у перекладацькій діяльності у майбутньому.

У даній роботі ми проаналізували та порівняли прислів’я з пареміологічного фонду української, англійської та новогрецької мов. Паремія — це видове позначення фольклорних малих жанрів афористичного спрямування. Саме паремії містять уявлення про норми співіснування і взаємодії людей та представляють їх цінності.



Прислівя – це короткий, усталений у мовленнєвій практиці, як правило, ритмічно організований вислів переважно повчального характеру, в якому зафіксовано багатовіковий досвід народу, має форму речення (простого чи складного) [1].

Паремії англійської, української і новогрецької мов можуть бути подібними за лексичним складом, комунікативним значенням та стилістичним забарвленням, та все ж значна частина прислів’їв мають свої особливості, і відповідник у порівнюваній мові часто буває тільки приблизним. При порівнянні паремій характерним є визначення спільного асоціативного значення, аналогічність ситуації, у якій доречним є вживання прислів’я.

Специфіка даної роботи вимагає аналізу прислів’їв за тематичним принципом, тобто за їх семантикою. У нашій роботі ми порівняли семантику українських, англійських та новогрецьких прислів’їв, які у своєму складі мають елементи неорганічного світу [3]. Порівняння приказок і прислів’їв різних народів виявляє, наскільки багато спільного мають ці народи, що, в свою чергу, сприяє їх кращому взаєморозумінню та зближенню. В приказках і прислів'ях відображений багатий історичний досвід народу, уявлення, пов'язані з трудовою діяльністю, побутом і культурою людей. Правильне і доречне використання приказок і прислів'їв надає мові неповторну своєрідність і особливу виразність. Українці, греки та англійці живуть у різних соціальних та природних умовах, і мають різну історію, релігію, менталітеті т.д. Тому кожен із цих народів має власний світогляд, історичні традиції, спосіб та уклад життя, що у свою чергу проявляється у прислів’ях. Найдавнішими за походженням є прислів'я про природу, її явища, тобто прислів’я на позначення неорганічного світу [4], які відбивають певні ознаки людської поведінки.

Отже, розглянемо декілька прислів’їв на прикладі української, англійської та новогрецької мов:

Недовіра у вчинках, або якісь компрометуючі речі виражаються прислів’ями - „Диму без вогню не буває. - There is no smoke without fire. - Καπνός χωρίς φωτιά δεν βγαίνει ”.

Лінь, небажання працювати відображається в прислів’ями - „Під лежачий камінь вода не тече - Nothing seek, nothing find (A rolling stone gathers no moss)”. ( Тут, звичайно, мається на увазі не камінь, як такий, а чиясь бездіяльність). - Αν δεν σπάσεις το κόκαλο, τρως μεδούλι ”.

He зовнішній вигляд визначає цінність речей. Це відображене в прислів’ях - „Не все те золото, що блищить. - All is not gold that glitters. - Ό,τι λάμπει δεν είναι χρύσος ”.

Використання слушного моменту демонструють такі вирази: „Куй залізо, доки гаряче. - Make hay while the sun shines. - Στη βράση κολλάει το σίδερο ”.

Невпевненність показана в прислів’ях - Вилами по воді писане .- Written in water.

Неможливість, або мала ймовірність виконання відображена в прислів’ях - When two Sundays come together. - Коли місяць із сонцем зустрінеться”.

Ідея про те, що людина марно витрачає зусилля відображена в прислів’ях - „Товкти воду в ступі. - To add another hue to the rainbow. - Άφησε το γάμο και πάει για πουρναρια ”.

Виконання безглуздих, недоцільних речей виражене прислів’ями - „В криницю води налити ( Їздити в Тулу зі своїм самоваром). - To carry coal to Newcastle”.

Наполеглевість та цілеспрямованість відображена в прислів’ях - „Капля камінь точить. - Constant dropping wears away a stone”.

Неможливість ( утопічність) відтворення однакової ситуації відображена в прислів’ях - „Не можна увійти в одну й ту ж ріку двічі. - Lightning never strikes twice in the same place”.

Висновок: спільні риси менталітетів трьох порівнюваних етносів, які випливають з аналізу з фактичного матеріалу дослідження відображають такі характеристики людини як: недовіра, небажання працювати, внутрішня цінність речей, реакції поведінки, невпевненість, нелогічність, наполеглевість та фатум. Але символічність та образність у мовах відображена по-різному — залізо — сіно, неділя — місяць і сонце, вода — колір, ріка — блискавка.

Література


  1. Юрченко О.С. Фразеологічні перифрази української літературної мови. Учбовий посібник / О.С. Юрченко. – РВГ ХДУ, 1983. – С. 119 .

  2. Рибнікова М.А. Російська приказка / Російське усна народна творчість. Хрестоматія по фольклористиці. Під ред. Ю. Г. Круглова. – М.: Вища школа, 2003. – С. 159 – 166.

  3. Лихачев Д.С. (1980) Заметки о русском // Д.С. Лихачев. - Новый мир, 1980. – № 3. – С. 8 – 17.

  4. Українська мова. Енциклопедія. - К.: Українська енциклопедія, 2000. – С. 361 – 367 .

  5. Греческие пословицы и поговорки и их аналоги в русскомязыке / Т. В. Кокурина. – М.: Издательство ЛКИ, 2008.


УДК 81’373.4-115(043) Фодлаш О.О.
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АНГЛІЙСЬКИХ, УКРАЇНСЬКИХ ТА ГРЕЦЬКИХ ПРИСЛІВ'ЇВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ДУШЕВНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ

Мова, як найважливіший і дивовижний засіб людського спілкування, може виконувати різноманітні і складні функції, тому що вона є вельми штучною і в той самий час відмінно організованою системою.

Одночасно мова виступає як дзеркало національної культури, її носія. Мовні одиниці, перш за все слова, фіксують зміст, який в тій чи іншій мірі відображає умови життя народу – носія мови. В англійській мові, як і в будь – якій іншій, важлива і цікава так звана націнольно – культурна семантика, тобто ті мовні знання, які відображають, фіксують і передають від покоління до покоління особливості природи, характер економіки і суспільного устрою країни, її фольклору, художньої літератури, мистецтва, науки, а також особливості побуту, звичаїв і історії народу. Таке семантичне навантаження несуть прислів’я будучи невід’ємною частиною і своєрідною скарбницею будь-якої мови світу.

Прислів’я відіграють важливу роль в спілкуванні і додають різні відтінки засобу вираження: вони можуть зробити вислів (текст) більш емоційним, додати йому виразність, певним чином покращити естетичне сприйняття, забезпечити ті або інші культурні асоціації тощо.

Прислів’я зберігають у мові крихти народної мудрості. У них відображається історія і світосприйняття його народу, його традиції, поведінка, звичаї, здоровий глузд та гумор. Наприклад: 1.A woman does not deserve her name if she does not cheat a man less than seven times every day. - То й не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка [6]. 2.Γελάνε και τα μουστάκια σου. - Посмішка від вуха до вуха [6].

В англійській мові живуть сотні прислів’їв. Вони створювались багатьма поколіннями людей, розвивались та вдосконалювались протягом століть.

Знання англійських, українських та грецьких прислів’їв збагачує словниковий запас, допомагає засвоїти образний устрій мов, розвиває пам’ять, прилучає до народної мудрості.

Багато прислів’їв, перлин народної мудрості, інтернаціональні та до них часто можна дібрати українські прислів’я.

Дослідженням пареміології займалися: М.М. Амосова [1], А.П Грищенко [2], А.В. Корунець [3], А.В Кунін [4] та інші.

Актуальність дослідження зумовлена складністю та багатоаспектністю проблеми, пов’язаної з вивченням прислів’їв складових фразеологічного фонду мови, а також з відсутністю спеціальних робіт, присвячених порівняльно-зіставному аналізу англійських, українських та грецьких прислів’їв.

Об’єктом цієї роботи виступають прислів’я англійської, української та грецької мов на позначення душевного стану людини.

Предметом дослідження є порівняльний аналіз англійських, українських та грецьких прислів’їв на позначення душевного стану людини.
Мета – порівняти семантику прислів’їв української, англійської та грецької мов на позначення душевного стану людини та, визначити семантичні особливості англійських, українських та грецьких прислів’їв.
Досягнення даної мети зумовлює вирішення низки завдань:
1) виявити подібності та відмінності в експресивності англійських, українських та грецьких прислів’їв;
2) типологізувати способи перекладу прислів’їв з англійської на українську та грецьку мови.
Методи дослідження представлені:

1) методом суцільної вибірки;


2) кількісний метод;

3) дескриптивний метод;

4) порівняльно-зіставний аналіз.

За матеріал дослідження обрано суцільну вибірку прислів’їв на позначення душевного стану людини з фразеологічних словників української, грецької та англійської мов у кількості 44 одиниць.



Теоретична значущість полягає у тому, що результати даної роботи є внеском у порівняльну лексикологію української, англійської та грецької мов. Робота може бути використана при вивченні таких вузівських курсів, як «Фразеологія англійської мови», «Порівняльна лінгвістика», в чому і полягає її практична цінність.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що відбувся порівняльний аналіз українських, грецьких та англійських прислів’їв на позначення душевного стану людини щодо семантики та плану змісту прислів’їв.

Дослідивши спочатку фразеологію ми дізнались, що предмет фразеології – це сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні. А входять у нього як готові блоки з певними значеннями. Фразеологізмам властива метафоричність та образність, вони можуть належати до стилістично забарвленої лексики.

Ми виявили, що існують різні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний.

Слід зазначити, що багато вчених досліджували приналежність прислів’їв до фразеології.

Досліджуючи паремійні оди­ниці, О.О. Потебня, прийшов до висновку, що прислів'я і при­казки не є чимсь навіки застиглим. Багато з них за певних історич­них умов зазнають і структурних і семантичних змін. За думкою О.В.Куніна [4], прислів’я повинні вивчатися у двох площинах: як у фразеології, так і у фольклорі. Тож ми дійшли висновку, що пареміологія є складовою частиною фразеології, але формується як окремий клас.

У роботі були вивчені структурно - семантичні особливості прислів'їв, їхні системні зв'язки і варіантність, подібність і розходження структури і семантики англійських, грецьких і українських прислів'їв, їхня класифікація.

1. Прислів'я є особливими фразеологічними одиницями неномінативного характеру, оскільки вони засновані на предикативному зв'язку між компонентами. Подібно номінантним одиницям мови вони є регулярно відтвореними в мові і мають більш образне, експресивне значення, що поодиноко характеризує.

2. Прислів'я дуже часто є синтаксично і фонетично упорядкованими реченнями. Синтаксична упорядкованість виступає, насамперед, у виді синтактико-морфологічної симетрії і підтримується ритмом, римою й іншими видами звукового зв'язку.

3. Для розуміння багатьох прислів'їв необхідне знання звичаїв, реалій, історичних факторів.

4. Справді темою прислів'їв є інваріантна пара протиставлюваних сутностей. Найбільш традиційними парами є: "один - два", "мало - багато", "старий - новий".


Наприклад: 1. Cowards dіe many tіmes before theіr death. - Боягуз умирає багато разів раніше своєї смерті [5]. 2. A frіend іn need іs a frіend іndeed. - Друзі пізнаються в лиху [5].

5. Гнітюча кількість прислів'їв в обох мовах присвячена таким абстрактним понят-тям, як любов, дружба, життя, смерть, щастя.


Наприклад: 1.Горе тільки рака красить. - Adversity flatters no man [6]. 2.Φοβάται ακόμη και τη σκιά του. – Боятися своєї тіні [5]. 3.Γυναίκα θυμωμένη, θάλασσα αγριεμένη. – Злий, як собака [5].

6. Як в українських та грецьких, так і в англійських прислів'ях висока оцінка дається праці, критикуються дурні і ледачі люди, дається невтішна оцінка багатим, заможним людям, позитивно оцінюються такі якості як чесність, терплячість, сміливість.

Наприклад: Never bray as an ass. - Не зв'язуйся з дурнем [6].

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   37


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка