Міністерство освіти І науки україни київський національний лінгвістичний університет



Скачати 335.78 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір335.78 Kb.









МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет





“ЗАТВЕРДЖУЮ”


Проректор

з навчально-виховної роботи

Соловей М.І.

_______________________


“___”______________2008 р.
Декан факультету

Мойсеєнко І.П

_______________________

“___”______________2008 р.





РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

із спецкурсу з профілю магістерської роботи “Традиції та сучасність у

лінгвостилістичних дослідженнях”

для спеціальності 8.030502 “Мова та література”

факультет англійської мови

кафедра лексикології та стилістики англійської мови

курс V (магістратура) семестр ІХ
Всього годин / кредитів за навчальним планом: 36 / 1

Утому числі: аудиторна робота ─ 16 годин

позааудиторна самостійна робота студентів ─ 20 годин

ЕкзаменЗалік ІХ семестр

КИЇВ – 2008

Робоча програма складена на основі типової програми зі стилістики англійської мови та типової програми складання кандидатського іспиту зі спеціальності 10.02.04 - германські мови.


Укладач програми: проф., д.ф.н. Воробйова О.П.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри лексикології та стилістики англійської мови

Протокол № 19 від 31 травня 2008 р.


Завідувач кафедри: ___________ проф., д.ф.н. Воробйова О.П.
Програму узгоджено з кафедрою

теорії та історії світової літератури, завідувач проф., д.ф.н. Фесенко В.І. ______________



ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ


Навчальний рік

2009/2010

2010/2011

2011/2012

2012/2013

2013/2014

Дата засідання кафедри

















Номер протоколу

















Підпис завідувача кафедри

















ОПИС ДИСЦИПЛІНИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Види занять, кількість

Номер і годин

назва теми

Всього навчальних

годин

Аудиторна

робота

(практичні

заняття), год.

Позааудиторна самостійна

робота студента, год.

Примітка

І семестр

Модуль 1

1. Тема 1.

Основні європейські та вітчизняні стилістичні школи та персоналії крізь призму типології стилістик (генетична, іманентна, стилістика сприйняття).


9

4

5





2. Тема 2.

Стилістика на теренах новітньої когнітивної парадигми. Основні напрямки перегляду базових понять стилістики в світлі когнітивної лінгвістики. Теорія висунення та очуднення: когнітивні та емотивні імплікації.



9


4


5





3. Тема 3.

Образність: класична теорія і нові сценарії. Механізм метафоризації в контексті еволюції підходів. Основні напрямки у вивченні художньої метафори.



9


4


5





4. Тема 4.

Тропеїка й образність в рамках когнітивної парадигми. Теорія концептуальної метафори та метонімії: базові засади. Теорія концептуальної інтеграції.



9


4


5





Модульний контроль

Залік















Всього за семестр

36

16

20







ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Головна мета спецкурсу - розширити та поглибити знання магістрантів у галузі лінгвостилістики за рахунок більш детального розгляду її традиційних ключових понять, показу еволюції підходів доказових стилістичних явищ, зокрема з погляду їхньої реінтерпретації в термінах когнітивної лінгвістики. Спецкурс також має на меті розкрити роль видатних вітчизняних та зарубіжних персоналій, таких як акад. В.В.Віноградов, акад. Л.В.Щерба, Р.Якобсон, Ш.Баллі, М.М.Бахтін, М.Ріфатер тощо, у становленні та розвитку лінгвостилістики. Вивчення цього спецкурсу сприятиме закладенню теоретичного фундаменту для написання магістерських робіт із стилістики завдяки розкриттю глибинних зв’язків між тим, що є загальноприйнятим у галузі лінгвостилістики і становить частину загальнофілологічної підготовки, та новітніми досягненнями сучасної лінгвістики.



Предметом вивчення спецкурсу є, перш за все, такі базові поняття, як стилістичне значення та конотація, метафора та метонімія, висунення та очуднення, стилістичні засоби тощо, які розглядаються не тільки з боку їхніх власне мовних характеристик та проявів, але й з боку глибинних, концептуальних ознак та когнітивних механізмів, що лежать в основі формування і функціонування зазначених стилістичних явищ.

Знання про основні стилістичні школи, про систему ключових понять лінгвостилістики, про новітні напрямки лінгвостилістичних студій є невід’ємним компонентом підготовки фахівця-філолога, викладача спеціалізованих мовних вузів та факультетів. Звідси і завдання, на які націлені викладання та вивчення цього спецкурсу, що передбачає набуття магістрантами знання про:



  • основні етапи та напрямки розвитку лінгвостилістики, розбіжностей між різними лінгвостилістичними школами та парадигмами у трактуванні базових стилістичних понять;

  • роль та місце видатних вітчизняних і зарубіжних вчених у становленні та розвитку лінгвостилістики;

а також володіння:

  • концептуально-термінологічним апаратом лінгвостилістики в більш поглибленому, ніж у традиційному курсі стилістики, плані та з огляду на новітні досягнення сучасного мовознавства, зокрема когнітивної лінгвістики.

Головною вимогою до вмінь магістрантів, що передбачаються цією дисципліною, є здатність до критичного аналізу та зіставлення різних точок зору в межах близьких та віддалених лінгвостилістичних парадигм, до ведення наукової полеміки у рамках визначеної проблематики, а також практичні вміння ідентифікації стилістичних явищ та їх лінгвостилістичного і концептуального аналізу, навички виготовлення роздаткового матеріалу, таблиць і схем як елементу професійно-методичної підготовки викладача теоретичних мовних дисциплін.

Цей спецкурс базується на опануванні в повному обсязі курсу стилістики англійської мови.

Спецкурс передбачає підготовку індивідуального або колективного проекту з визначеної тематики, написання контрольної роботи та складання заліку.


ІІ. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА МОДУЛЯМИ, ТЕМАМИ І ВИДАМИ ЗАНЯТЬ




Назви частин, розділів за темами

Всього навчальних годин

З них











Лекції

(год.)


Практичні,семі-

нар-


ські занят-

тя (год.)









Похаудиторна само-

стійна робо-

та студента

(год.)


1.

Тема 1. Основні європейські і вітчизняні стилістичні школи та персоналії крізь призму типології стилістик (генетична, іманентна, стилістика сприйняття).

9

2

2

-

-

5

2.

Тема 2. Стилістика на теренах новітньої когнітивної парадигми. Основні напрямки перегляду базових понять стилістики в світлі когнітивної лінгвістики. Теорія висунення та очуднення: когнітивні та емотивні імплікації.

9

2

1

-

-

5

3.

Тема 3. Образність: класична теорія і нові сценарії. Механізм метафоризації в контексті еволюції підходів. Основні напрямки у вивченні художньої метафори.

9

3

1

-

-

5

4.

Тема 4. Тропеїка й образність в рамках когнітивної парадигми. Теорії концептуальної метафори та метонімії: базові засади. Теорія концептуальної інтеграції.

9

3

2

-

-

5




Модульний контроль














































Підготовка і складання заліку























ВСЬОГО за семестр:

36

10

6

-

-

20





ІІІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КАРТА ДИСЦИПЛІНИ


п/п

Номери і назви модулів, тем, лекцій, їх зміст (мета вивчення, провідна ідея, основні проблеми, ключові поняття), тема, мета, короткий зміст семінарських занять

Загальна кількість навчальних

годин




Назва, короткий зміст питань винесених на поза аудиторне самостійне опрацю-

вання

Кількість навчальних годин на самостійну роботу студента







Методи, форми і засоби поточного, модульного та підсумко-

вого контролю

1.

1.



1.

Тема 1: Основні європейські і вітчизняні стилістичні школи та персоналії.

Лекція 1. Типологія стилістичних досліджень у парадигмально-хронологічному плані.



Мета вивчення: Ознайомити магістрантів з основними європейськими та вітчизняними школами лінгвостилістики, розглянувши їх крізь призму типів стилістики (генетична, іманентна, стилістика сприйняття). Дати уявлення про видатних вчених, які зробили внесок у розвиток лінгвостилістики.

Провідна ідея: Еволюція лінгвостилістики відбиває зміни в наукових парадигмах, які домінують на тому чи іншому етапі.

Основні проблеми: Cутнісні розбіжності між стилістикою від автора, від читача та власне стилістикою тексту; напрямок розвитку лінгвостилістики ─ від породження до сприйняття; спадкоємність лінгвостилістичних шкіл.

Ключові поняття: Стилістика від автора (генетична стилістика): логістичний аналіз М. Рустана; психологічний аналіз М. Грамона та стилометрія; статистична стилістика П. Гіро; теорія стилістичних ефектів Ш. Баллі; філологічне коло Л. Шпіцера. Внутрішня (іманентна) стилістика: російський формалізм - ефект очуднення, феномен ускладненої форми; структуральний аналіз Р. Якобсона - принцип реляційності. Стилістика сприйняття (стилістика декодування, стилістика від читача); стилістичний аналіз Л.В. Щерби – поняття “порогу сприйняття”; семіотична стилістика Б.О. Ларина – поняття власної норми твору; спосіб метаопису, поняття метаобразу; критерії стилістичного аналізу М. Ріфатера та його вихідні поняття: середній читач, ефект ошуканого очікування, стилістичний контекст, стилістична конвергенція; стилістика декодування І.В. Арнольд: висунення як її вихідне поняття, функції та типологія висунення.
Семінар 1. Лінгвостилістика від традицій до сучасності: школи та персоналії.

Мета та короткий зміст: Закріпити лекційний матеріал, зупинившись детальніше на основних положеннях стилістики сприйняття та її зв'язку з сучасною когнітивною парадигмою. Деталізувати вияви еволюції лінгвостилістики у типологічному ракурсі. Проілюструвати на прикладі окремих стилістичних шкіл розвиток лінгвостилістики як шлях від риторики та структуралізму до когнітивізму в його сучасному розумінні.

9


2

2





1. Р. Якобсон: життєві та творчі етапи.

2. Академік Л.В. Щерба як засновник вітчизняного інтерпретативного підходу.

3. Шарль Баллі і концепція експресивності.

4. В. Шкловський і його роль у розвитку лінгвостилістики.

М.Ріффатер як засновник стилістики сприйняття і його сучасні послідовники.

5


3

2








Усне вибіркове опитування, аналіз короткого оповідання Р.Кувера "A Sudden Story"

Презентація міні-проектів стосовно наукової творчості окремих вчених-стилістів.



2.

2.



Тема 2: Стилістика на теренах новітньої когнітивної парадигми.
Лекція 2. Лінгвостилістика в контексті сучасних когнітивних досліджень мови та тексту.

Мета вивчення: Ознайомити магістрантів з основними напрямками перегляду базових понять стилістики в світлі когнітивної лінгвістики.

Провідна ідея: Перегляд базових лінгвостилістичних понять в когнітивному ключі є цілком закономірним тому, що стилістика (і стилістика декодування зокрема) завжди займалася питаннями обробки значущої інформації, її релевантного подання в тексті та висловлюванні і органічно виходила на шлях розкриття механізмів, які ці процеси регулюють.

Основні проблеми: Витоки перегляду базових стилістичних понять у когнітивному ракурсі. Місце ключових понять стилістики декодування в сучасній когнітивній парадигмі.

Ключові поняття: Висунення, релевантність (виділеність), очуднення, презумпція інтерпретованості., прототипні концепти та емоції в інтерпретації тексту.
Семінар 2. Теорія висунення та очуднення: когнітивні та емотивні імплікації.

Мета та короткий зміст: Закріпити лекційний матеріал. Розкрити основні дослідницькі настанови сучасної лінгвістики (за О.С. Кубряковою) та їхній вплив на розвиток лінгвостилістики. Деталізувати вияви експансіонізму, антропоцентризму, (нео)функціона-лізму та експланаторності як засад сучасної лінгвокогнітивної парадиг-ми. Пояснити на прикладах феномен висунення як прояву когнітивного механізму висвітлення / затемнення. Співвіднести це явище з виявами принципу релевантності / виділеності. Роз'яснити когнітивну сутність та функції висунення. Проаналізувати на матеріалі англомовних коротких оповідань феномен очуднення у його когнітивному та емотивному аспектах.

9


2

1





Основні засади когнітивної лінгвістики.

Схема інтерпретації художнього тексту за Д.Майелом. з опорою на феномен висунення.


5


2

3








Усне вибіркове опитування, співбесіда

Обговорення зразків інтерпретації фрагментів англомовної короткої прози за схемою інтерпретації Д.Маейла




3.


3.

Тема 3: Образність: класична теорія і нові сценарії.

Лекція 3. Загальні принципи розбудови тропологічних студій.



Мета вивчення: Ознайомити магістрантів з основними підходами до образності та тропеїки і обгрунтувати необхідність звернення до поняття концептуальної метафори та метонімії.

Провідна ідея: Поняття образу набуло на сучасному етапі більш розширеного трактування, що призвело до розмежування двох поверхнево схожих, але принципово різних за природою та функціональною значущістю явищ ─ поетичної (словесної) метафори / метонімії та концептуальної метафори / метонімії.

Основні проблеми: Образ та образність в традиційному та сучасному трактуваннях. Напрямки поглибленного вивчення поетичної (словесної) метафори та метонімії у контексті когнітивно-інтерпретатив-ної парадигми.

Ключові поняття: Образ, образність, троп, тропеїка, поетична (словесна) метафора, концептуальна метафора, механізми метафоризації, стереоскопічність, еврістичність, енігматичність, словесна та концептуальна метонімії.
Семінар 3. Механізм метафоризації в контексті еволюції вітчизняної ті зарубіжної метафорології.

Мета та короткий зміст: Закріпити лекційний матеріал в аспекті співвідношення метафори та образності. Роз'яснити теорію образів І.В. Арнольд у її зіставленні з ключовими настановами когнітивізму. Розкрити структуру образу в традиційному та сучасному розумінні. Окреслити основні підходи до вивчення метафори в історії метафорології: субституцій-ний, порівняльний, інтеракціоніст-ський, семантичний, іконічний, психологічний, дискурсивний, когнітивний тощо. Визначити сутнісні характеристики метафори (еврістичність, стереоскопічність тощо).

9


3

1





Теорія метафори у висвітленні окремих філософських і філологічних шкіл та напрямів: А Річардз, М.Блек, Х.Ортега-і-Гассет тощо.

Функції метафори як пізнавального та художнього явища.

5


2

3








Доповіді студентів стосовно поглядів та концепцій окремих вчених в галузі метафорології (за антологією "Теорія метафори" під ред. Н.Д.Арутюнової)


Вибіркове опитування з проблематики функцій метафори


4.

4.



Тема 4: Тропеїка й образність в рамках когнітивної парадигми.
Лекція 4. Теорія концептуальної метафори та метонімії.

Мета вивчення: Ознайомити магістрантів з проблематикою та основними положеннями теорії концептуальної метафори, розкривши подібності та розбіжності між поетичною (словесною) та концептуальною метафорою. Поглибити уявлення про механізм метафоризації крізь призму концептуальної інтеграції.

Провідна ідея: Мислення людини та її інтерпретація світу будується за принципом аналогового мапування, що базується на “втіленому розумінні”, тобто сприйнятті та інтерпретації абстрактних сутностей та ділянок досвіду за аналогією з конкретикою фізичного досвіду людини. Такий самий принцип лежить в основі створення поетичних метафор. Найбільш нетрадиційні з останніх передбачають виникнення емерджентних структур, які є продуктом концептуальної інтеграції ментальних просторів (царин джерела і царин мети).

Основні проблеми: Концептуальна метафора і концептуальна метонімія як базові когнітивні процеси. Роль концептуальної інтеграції у формуванні нетрадиційних метафор. Типологія концептуальних метафор. Моделі концептуальної метонімії.

Ключові поняття: Концептуальна метафора, концептуальна метонімія, концептуальна інтеграція (блендінг), аналогове мапування, атрибутивне мапування, реляційне мапування, системне мапування, царина джерела, царина мети, принцип інваріантності, емерджентна структура, ментальний простір.
Семінар 4. Теорія концептуальної інтеграції у сучасній метафорології.

Зміст: Закріпити лекційний матеріал, уточнивши місце концептуальної метафори і метонімії у когнітивній семантиці та когнітивній поетиці. Конкретизувати на прикладах подібності та розбіжності між концептуальною і поетичною (словесною) метафорами. Описати різновиди аналогового мапування у проекції царини джерела на царину мети. Проілюструвати дію принципу інваріантності Дж. Лакоффа та М.Тернера. Розкрити основні положення теорії концептуальної інтеграції як подальшого розвитку теорії концептуальної метафори. Роз'яснити критерії типологізації мереж концептуальної інтеграції на прості, дзеркальні, одномасштабні, різномасштабні та множинні мережі.

9

3

2





Дж. Лакофф та М.Джонсон як засновники теорії концептуальної метафори та метонімії: вихідні положення та розвиток концепції.

Скласти інвентар концептуальних метафор за типами та тематичними рубриками із прикладами з автентичних джерел


5

2

3








Перевірка складених студентами глосаріїв найуживаніших фраз та зворотів на матеріалі запропонованих для опрацювання автентичних наукових публікацій

Письмовий експрес- контроль із визначення концептуальних метафор































ІУ. ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Репродуктивний рівень складності:

Систематизуйте у вигляді таблиці або схеми функції метафори як тропа та інструмента пізнання у висвітленні окремих вчених, чиї публікації включено до антології "Теория метафоры" (під ред. Н.Д.Арутюнової).



Творчий рівень складності:

Підберіть англомовні словесні метафори та їхні українські відповідники до наведених нижче концептуальних метафор. Прокоментуйте мовні та культурологічні розбіжності і подібності між осмисленням відповідних ділянок досвіду англійцями й українцями.

.

PURPOSES ARE DESTINATIONS \ DESIRED OBJECTS



  1. ACHIEVING A PURPOSE IS GETTING A DESIRED OBJECT

  2. ACHIEVING A PURPOSE IS GETTING SOMETHING TO EAT

  3. TRYING TO ACHIEVE A PURPOSE IS HUNTING

  4. TRYING TO ACHIEVE A PURPOSE IS FISHING

  5. TRYING TO ACHIEVE A PURPOSE IS AGRICULTURE



Інноваційний рівень складності:

Проаналізуйте наведений нижче поетичний текст Р.Френсіса за допомогою методики побудови мережі концептуальної інтеграції. Реконструюйте нові смисли, що породжуються текстом.

FUTURE

TIME IS MONEY. Isn’t it?



You have promises to keep?

Miles to go, wheep and wheep

Till the skyscrapes slowly creep.

No use crying over spilt milk.



У. ЗРАЗОК МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Task One.

List and define basic notions of stylistics of reception. Supply examples to validate your definitions. (5 points)


Task Two.

Suggest the conceptual metaphor with its possible entailments that underlies the following verbal metaphors: (5 points)

Emotions welled up inside her.

He poured out his feelings to her.

His passion for her simmered for tears.

He flipped his lid.

Give your reasoning to prove your choice.

Task Three.

Build up the conceptual integration network to explain the meaning of the counterfactual "If Clinton were the Titanic, the iceberg would sink". Spell out its emergent meaning. (10 points)


Total: 20 points

20-18 = excellent

17-14 = good

13-10 = satisfactory



9-0 = bad

УІІІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ



Основна література

  1. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования). Изд. 2-е. - Л.: Просвещение, 1981; Л.: Просвещение, 1973.

  2. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс: Вступ. статья // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 5-32.

  3. Блэк М. Метафора // Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 153-174.

  4. Гальперин И.Р. Проблемы лингвостилистики: Вступ. статья // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. ІХ. Лингвостилистика. - М.: Прогресс, 1980. - С. 5-34.

  5. Краткий словарь когнитивных терминов / Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. - М.: МГУ, 1996.

  6. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигмального анализа) // Язык и наука конца 20 века / Под ред. Ю.С. Степанова. – М.: ИЯ РАН, 1995. – С. 144-238.

  7. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живём // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 387-415.

  8. Маккормак Э. Когнитивная теория метафоры // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 358-386.

  9. Раевская О.В. О некоторых типах дискурсивной метонимии // Известия РАН. Сер. Литературы и языка. – 1999. – Т. 58, № 2. – С. 3-12.

  10. Рикёр П. Метафорический процесс как познание, воображение и ощущение // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 416-434.

  11. Риффатер М. Критерии стилистического анализа // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. ІХ. Лингвостилистика. - М.: Прогресс, 1980. - С. 69-97.

  12. Ричардс А.А. Философия риторики // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 44-67.

  13. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (Аналітичний огляд). - К.: Фітоцентр, 1999.

  14. Степанов Ю.С. Изменчивый «образ языка» в науке ХХ века // Язык и наука конца 20 века / Под ред. Ю.С. Степанова. – М.: ИЯ РАН, 1995. – С. 7-34.

  15. Степанов Ю.С. Французская стилистика. - М.: Высшая школа, 1985.

  16. Стилистика английского языка / Мороховский А.Н., Воробьёва О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. - К.: Вища школа, 1991.

  17. Якобсон Р. Два аспекта языка и два типа афатических нарушений // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 110-132.

  18. Grady J., Oakley T., and Coulson Sh. Blending and metaphor // Metaphor in Cognitive Linguistics /Ed. by R.W. Gibbs, Jr., and G.J. Steen. – Amsterdam; Philadelphia: John Benjocymins Publ. Co., 1999. – P. 101-124.

  19. Lakoff G. The metaphor system and its role in grammar // CLS 29. V. 2: The Parasession What We Think, What We Mean, and How We Say It: Papers from the Parasession on the Correspondence of Conceptual, Semantic and Grammatical Representations. – Chicago: Chicago Univ. Press, 1993. – P.217-241.

  20. Miall D.S., Kuiken D. Beyond text theory: Understanding literary response // Discourse Processes. – 1994. – No. 17. – P. 337-352.

  21. Miall D.S., Kuiken D. Foregrounding, defamiliarization and affect: Response to literary stories // Poetics. – 1994. – No. 22. – P. 389-407.

  22. van Peer, Willie. Stylistics and Psychology: Investigations in Foregrounding. ─ L. etc.: Croom Helm, 1986.

  23. Stockwell P. Cognitive Poetics: An Introduction. ─ L.& N.Y.: Routledge, 2002.



Додаткова література.

  1. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічний перспективі (на матеріалі американської поезії). ─ Херсон: Айлант, 2002.

  2. Будагов Р.А. Портреты языковедов ХІХ-ХХ вв.: Из истории лингвистических учений. - М.: Наука, 1988.

  3. Виноградов В.В. О теории художественной речи. - М.: Высш. школа, 1971.

  4. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. - М.: Наука, 1980.

  5. Гиро П. Разделы и направления стилистики и их проблематика // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. ІХ. Лингвостилистика. - М.: Прогресс, 1980. - С. 35-68.

  6. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. ─ 1994. ─ №4. ─ С. 34-37.

  7. Кассирер Э. Сила метафоры // Теория метафоры. - М.: Просвещение, 1990. - С. 33-43.

  8. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры // Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 68-81.

  9. Рикёр П. Живая метафора // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 435-455.

  10. Шевельов Ю. Зустрічі з Романом Якобсоном // Сучасність. - 1994. - № 12. - С. 93-128.

  11. Якобсон Р. Избранные работы. - М.: Прогресс, 1985.

  12. Fauconnier G., Turner M. The Way We Think: Conceptual Blending and the Mind's Hidden Complexities. ─ N.Y.: Basic Books, 2002.

  13. Kövesces, Zoltan. Metaphor: A Practical Introduction. ─ N.Y.: Oxford University Press, 2002.

  14. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind. - Chicago; L.: The Univ. of Chicago Press, 1987.

  15. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. - Chicago; L.: The Univ. of Chicago Press, 1980.

  16. Metaphor and Thought: 2nd ed./ Ed. by Andrew Orthony. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1998.

  17. Turner G.W. Stylistics. - Harmondsworth: Penguin Books Ltd., 1977.

Засоби навчання
Роздатковий матеріал (схеми, таблиці, зведені дефініції тощо):

1.Типи стилістик. Стилістика художнього мовлення.

2. Стилістичне значення у різних дослідницьких парадигмах.

3. Стилістичні засоби у різних дослідницьких парадигмах.

4. Перегляд стилістичних понять у когнітивному ключі. Дослідницькі настанови сучасної лінгвістики.

5. Теорія очуднення і теорія тексту: когнітивні імплікації.

6. Когнітивна метафора у різних галузях когнітивної лінгвістики.

7. Концептуальна (когнітивна) метафора.

8. Типологія концептуальних метафор.

9. Метафора і образність. Основні напрямки у вивченні метафори.

10 –11. Приклади когнітивних метафор.
4.4. Методи і форми контролю
4.4.1. Доповіді з проблематики:

а) сучасний підхід до поняття стилю та жанру;

б) напрями дослідження дискурсу.

4.4.2. Питання до заліку:



  • Еволюція стилістичних досліджень у типологічному ракурсі: головні етапи та видатні особистості;

  • Стилістика сприйняття: базові поняття, видатні особистості, когнітивні імплікації;

  • Когнітивна лінгвістика й стилістика: когнітивне переосмислення основних лінгвостилістичних понять;

  • Висунення: традиційне та когнітивне розуміння;

  • Очуднення: когнітивний та емотивний аспекти з погляду художньої семантики;

  • Традиційна теорія образності: когнітивні імплікації. Функції та властивості метафори;

  • Структура й механізми образотвору: традиційний і сучасний аспекти;

  • Основні тенденції у вивченні поетичної метафори: базові принципи та висновки;

  • Сутнісні когнітивні, комунікативні й структурні властивості поетичної метафори;

  • Концептуальна та поетична метафора: подібності й розходження. Типи концептуальних метафор;

  • Концептуальна метонімія і її дискурсивні характеристики;

  • Теорія концептуальної метафори й концептуальної інтеграції: точки сходження й розходження;

  • Механізм метафоричної концептуальної інтеграції (блендінгу).


У. Вимоги до рівня підготовки студентів по семестрах
5.1. Вимоги до знань

В результаті вивчення матеріалу, передбаченого спецкурсом, магістранти повинні набути знань про:



  • три основних етапи еволюції стилістики (генетична, іманентна та стилістика від читача);

  • ключові персоналії в межах кожного з етапів еволюції (зокрема, Ш. Баллі, Л. Шпіцер., В. Шкловський, Р. Якобсон, Л.В. Щерба, В.В. Виноградов, М. Ріфатер, І.В. Арнольд та інші);

  • базові поняття стилістики від читача, або стилістики декодування (поріг сприйняття, засоби висунення тощо);

  • напрямки перегляду базових понять стилістики, зокрема, висунення та очуднення в когнітивному ракурсі;

  • основні напрямки в вивченні метафори в традиційному ключі;

  • параметри образу у поетичній теорії образності;

  • основні властивості словесної поетичної метафори;

  • зародження та розвиток теорії концептуальної метафори;

  • основні положення теорії концептуальної інтеграції як подальшого розвитку теорії концептуальної метафори;

  • сучасні погляди відносно стилів та жанрів;

  • роль фреймового аналізу у вивченні англомовних різностильових текстів.

5.2. Вимоги до навичок і умінь.



У відповідності із стандартами професійно-педагогічної підготовки магістрів-філологів як майбутніх науковців та викладачів вищої школи магістри, які прослухали цей спецкурс, повинні оволодіти такими вміннями та навичками:

  • філологічно грамотно проводити зіставлення різних поглядів на трактування тих чи інших стилістичних явищ, пов’язувати традиції із сучасними стилістичними надбаннями;

  • доречно використовувати сучасні методики концептуального аналізу художнього тексту, зокрема із використанням апарату концептуальних метафор та концептуальної інтеграції, в процесі глибинного читання;

  • виготовлювати роздаткові матеріали теоретико-ілюстративного характеру.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка