Міністерство освіти І науки україни херсонський національний технічний університет



Скачати 139.02 Kb.
Дата конвертації27.03.2017
Розмір139.02 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Реєстрація № 10

протокол приймальної комісії №3

від «29 березня» 2016


Затверджую

Голова приймальної комісії ХНТУ

Ю.М. Бардачов

« 30 » березня 2016р.




ПРОГРАМА

фахового вступного випробування

зі спеціальності 182 «Технології легкої промисловості»

спеціалізація «Технології первинної обробки, стандартизація і сертифікація сировини та виробів легкої промисловості»

галузь знань 18 «Виробництво та технології»

освітній ступінь магістр

Програму

Схвалено науково-методичною радою факультету інтегрованих технологій і товарознавства

Розглянуто на засіданні кафедри товарознавства, стандартизації та сертифікації

Херсон – 2016

Програма складена на базі освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів і спеціалістів.
Укладачі:

проф. Чурсіна Л.А.

проф. Кузьміна Т.О.

проф. Богданова О.Ф.

доц. Калінський Є.О.

доц. Домбровська О.П.

доц. Березовський Ю.В.

доц. Євтушенко В.В.

к.т.н., ст. викл. Путінцева С.В.




ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Фахове вступне випробування зі спеціальності 182 «Технології легкої промисловості» (спеціалізації – Технології первинної обробки, стандартизація і сертифікація сировини та виробів легкої промисловості) для отримання освітнього ступеня магістр призначене для комплексної перевірки знань вступників за всіма спеціальними дисциплінами, які вивчалися згідно з освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра з дисциплін фахового спрямування.

Головна мета, що переслідувалася при складанні завдань для даного вступного екзамену, – це необхідність комплексної перевірки знань вступників з основних питань обраних дисциплін. Тому, згідно зі змістом навчальних курсів з даних дисциплін, у всі варіанти завдань для фахового випробування включені тестові завдання першого та другого рівня складності. У зв'язку з цим, під час виконання будь-якого варіанта завдань до фахового випробування, вступник повинен продемонструвати комплекс знань та вмінь з декількох спеціальних дисциплін.

Таким чином, результати виконання вступником завдань даного фахового вступного випробування, повинні свідчити про ступінь відповідності знань та вмінь освітньому ступеню магістр зі спеціальності 182 «Технології легкої промисловості» (спеціалізації – Технології первинної обробки, стандартизація і сертифікація сировини та виробів легкої промисловості).

До програми з фахового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 182 «Технології легкої промисловості» (спеціалізації – Технології первинної обробки, стандартизація і сертифікація сировини та виробів легкої промисловості) галузь знань 18 «Виробництво та технології», включені основні питання з навчально-методичних комплексів спеціальних дисциплін, які вивчалися згідно з освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра з дисциплін фахового спрямування.

Фахове вступне випробування передбачає знання абітурієнтами матеріалу наступних спеціальних дисциплін:


  1. Вторинна переробка сировини.

  2. Технологія виробів легкої промисловості.

  3. Державна системи стандартизації.

  4. Стандартизація і сертифікація сировини тваринного походження.

  5. Стандартизація і сертифікація сировини рослинного походження.

Стислі анотації даних дисциплін наведено нижче.

ПЕРЕЛІК ТЕМ З НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ТЕСТУВАННЯ

1. ВТОРИННА ПЕРЕРОБКА СИРОВИНИ
Прядильне виробництво бавовни. Характеристика систем прядіння бавовни.

Кардна система прядіння бавовни. Мета та сутність кардочесання. Складання, витягування стрічок та виготовлення рівниці. Виготовлення пряжі на кільцевих та пневмомеханічних прядильних машинах. Контроль якості рівниці і пряжі кільцевого та пневмомеханічного способів прядіння.

Прядіння льону за існуючими системами. Характеристика сировини. Схема послідовності переробки льону в пряжу за системами прядіння. Гребінна система прядіння льону без кардочесання. Формування стрічки на розкладній машині. Потоншення та вирівнювання стрічки на стрічкових машинах. Основні типи прядильних машин.

Характеристика систем прядіння вовни. Апаратна система прядіння. Підготовка вовни до змішування. Потокова лінія виробництва апаратної рівниці. Замаслювання та розщипування. Кардочесання та формування рівниці. Виготовлення пряжі на кільцевих і пневмомеханічних машинах. Підготовка стрічок до гребнечесання в тонкогребінній системі прядіння. Гребнечесання. Виготовлення рівниці на рівничних машинах. Формування пряжі на прядильних машинах.

Особливості прядіння натурального шовку. Системи прядіння. Гребінна система без кардочесання. Знеклеювання та знежирювання. Чесання шовку. Формування стрічки. Прядіння.

Особливості крутильного виробництва. Види крученої пряжі, властивості та її використання. Виробництво фасонної пряжі. Виробництво кручених виробів з конопляної пряжі, кручені канати.

Особливості ткацького виробництва. Підготовка основної пряжі до ткацтва. Підготовка утокової пряжі до ткацтва.

Виробництво нетканих матеріалів (НТМ). Класифікація видів і способів виробництва нетканих матеріалів та їх асортимент. Розвиток виробництва НТМ і їх перспективи.


2. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБІВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Луб’яні волокна. Загальна характеристика льону. Загальна характеристика конопель. Загальна характеристика кенафу. Загальна характеристика джуту. Загальна характеристика рамі. Будова стебла лубоволокнистих рослин.

Технологічний процес обробки сухої трести. Технологічний процес обробки мокрої трести. Технологічний процес обробки сухих стебел. Технологічний процес обробки зелених стебел. Технологічна оцінка. Сутність інструментальної оцінки. Органолептична оцінка якості продукту. Характеристика фізико-механічних властивостей луб’яної сировини. Механічні впливи під час виділення волокна. Середній номер. Ознаки, які використовуються для оцінки луб'яних волокон. Державні стандарти на луб'яні волокна. Недоліки волокна. Основні ознаки якості короткого волокна. Основні задачі механічної обробки стебел луб’яних культур.

Ефективна механічна обробка стебла. Технологічна схема виділення довгого волокна з трести льону. Показник закостриченості. Технологічний процес обробки відходів тіпання. Загальна характеристика костриці. Напрями|направлення| промислового використання лляної костриціВластивості костроплит. Механічні властивості костроплит. Котонізація. Підготовка льону до прядіння. Фізико-механічне коронування. Хіміко-механічне котонування луб'яних волокон. Біомеханічне коронування. механічне котонування лубоволокнистих матеріалів. Фізико-механічні показники якості котоніну при різних способах обробки волокна.

Технологічна схема лінії ЦНДІЛКА для котонізації лляного волокна Технологічна схема лінії фірми Lагосhе (Франція) для котонізації лляних пачосів. Технологічна схема лінії АТ „Легмашдеталь” для котонізації лляного волокна. Технологічна схема лінії АТ „Кардотекс” (м. Іваново) для котонізації лляного волокна. Технологічна схема лінії котонізації лляного волокна Завидівської тонкосуконної фабрики.

Сутність технологічного процесу прядіння льону. Основні системи прядіння.

Загальна характеристика пряжі та ниток. Основні види пряжі. Прядіння льону. Оцінка якості лляної та пачосової пряжі. Визначення лінійної щільності. Визначення розривного навантаження і розривного подовження одиночної нитки. Визначення крутки і укрутки. Визначень кількості потовщень в пряжі. Визначення вологості пряжі і ниток.

Процес утворення тканини. Схема процесу утворення тканини на верстаті. Технологічний план ткацтва. Основні види сировини, які використовуються у трикотажному виробництві. В'язальне устаткування. Будова трикотажної петлі. Технологія виробництва трикотажних виробів. Основні операції процесу швейно-трикотажного виробництва.


  1. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Загальні відомості про стандартизацію. Роль стандартизації в підвищенні якості продукції. Стислий огляд розвитку стандартизації у житті й діяльності людини. Основні терміни та поняття, якими оперує дисципліна: об’єкт стандартизації, аспект стандартизації, особистий предмет теорії та практики стандартизації, науково-практичний метод стандартизації, головний методологічний принцип стандартизації, об’єктивний закон стандартизації.

Національна система стандартизації України. Загальні відомості про державну систему стандартизації, її мету й основні принципи. Категорії нормативних документів зі стандартизації. Види стандартів. Використання стандартів і технічних умов.

Організаційна структура робіт з стандартизації. Порядок впровадження стандартів і державний нагляд за їх додержанням. План основних організаційно-технічних заходів. Об'єкти державного нагляду.

Вимоги до технічної документації (конструкторської і технологічної). Мета нормоконтролю. Порядок здійснення нормоконтролю на підприємстві. Права і обов'язки працівників нормоконтролю.

Напрями стандартизації. Характеристика перспективної стандартизації. Тенденції науково-технічного прогресу і роль комплексної стандартизації. Критерії вибору об’єктів комплексної стандартизації: системність, оптимальність, програмне планування. Розробка й реалізація програм з комплексної стандартизації. Науково-технічна база випереджаючої стандартизації. Основні вимоги до випереджаючої стандартизації: довгострокове й короткострокове прогнозування, використання патентної інформації, ознайомлення з результатами доробки аналогів і базових експериментальних зразків виробів у лабораторіях та на полігонах, облік зауважень і рекламацій на базову модель.

Застосування стандартів в Україні. Уніфікація як метод стандартизації. Види уніфікації продукції в промисловості. Повна та неповна уніфікація. Уніфікація при конструюванні та виготовленні виробів. Міжнародний досвід проведення уніфікації. Оцінка рівня уніфікації.

Міжнародна діяльність з стандартизації та участь в ній України. Історія створення міжнародних організацій зі стандартизації та напрямки їх діяльності. Основні тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості. Інтеграція України в міжнародні та європейські структури з стандартизації. Технічна політика Держстандарту України в сфері міжнародного співробітництва з стандартизації. Міжнародні стандарти ISO серії 9000, 10000, 14000 та SA 8000.


4. СТАНДАРТИЗАЦІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ СИРОВИНИ

ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ
Товар. Якість. Властивість. Класифікація споживчих властивостей. Потреби. Вимоги до якості. Поняття та методи оцінки рівня якості.

Контроль якості. Сутність контролю. Об’єкт контролю. Дослідження зразків товарів. Дослідження виробництва. Вимоги нормативних документів. Порядок проведення робіт з обстеження виробництва продукції.

Атестація виробництва. Порядок проведення робіт з атестації виробництва продукції.

Сертифікація продукції. Сертифікат якості. Порядок проведення робіт з сертифікації продукції. Схеми сертифікації. Надання ліцензій. Видання сертифікату відповідності. Технічний нагляд за сертифікованою продукцією. Оцінка виконання ліцензійних умов і корегувальних заходів.

Сертифікат походження товару. Порядок введення модульного підходу оцінки відповідності. Порядок введення модульного підходу оцінки відповідності.

Класифікація текстильних волокон. Властивості волокон тваринного походження. характеристика текстильних волокон тваринного походження. Вовна. Шовк. Основні хімічні властивості волокон вовни та натурального шовку.

Макро- і мікроструктура вовни. Будова волокон вовни. Властивості волокон вовни. Структура шовку. Будова волокон шовку. Властивості шовку.

Натуральні шкіри. Макро- і мікроструктура шкір. Будова шкір. Властивості шкір. Взуттєва шкіра. Класифікація, натуральних взуттєвих шкір. Асортимент натуральних взуттєвих шкір. Якість натуральних взуттєвих шкір. Характеристика топографії шкури великої рогатої худоби та іншої, її складових частин.

Валяне взуття. Функції валяного взуття. Підготовка сировини. Складання суміші. Технологічні процеси та операції. Сортування, оцінка якості та підбір пар.

Будова хутрової сировини. Хімічний склад хутрової сировини. Характеристика основних видів хутрової і овечо-шубної сировини, напівфабрикатів. Основні види хутрової і овечо-шубної сировини. Технічні вимоги, правила приймання і методи дослідження; пакування, маркування і транспортування.


5. СТАНДАРТИЗАЦІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ СИРОВИНИ

РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ
Сировинні та матеріальні ресурси. Поняття та класифікація. Цілі й завдання класифікації рослинної сировини. Поняття сировинних та матеріальних ресурсів. Сфери застосування рослинної сировини в залежності від її якісних показників.

Загальна характеристика лікарської рослинної сировини. Класифікація за морфологічними ознаками. Сфера застосування лікарської рослинної сировини. Збирання й заготівля лікарської рослинної сировини.

Рослинні матеріали для виготовлення плетених виробів та текстильних матеріалів. Рослинні матеріали та волокна, які використовуються для виробництва текстильних матеріалів.

Класифікація рослинної сировини для виготовлення теплоізоляційних матеріалів за споживчими властивостями. Способи переробки рослинної сировини в теплоізоляційні матеріали.

Біологічно активні добавки (БАД) – джерела харчових волокон. Рослинна сировина для виготовлення напоїв та БАД. Категорії БАД. Вміст харчових волокон у деяких видах БАД. Класифікація рослинної сировини за морфологічними ознаками та за ароматом.

Класифікація рослинної сировини. Рослинна сировина для виготовлення рослинних жирів та ефірних олій. Сфера застосування рослинних жирів. Хімічний склад насіння олійних культур. Застосування рослинних олій і жирів при розширенні асортименту продукції з багатокомпонентним жировим складом.

Оцінка якості різних видів рослинної сировини. Визначення основних якісних показників рослинної сировини відповідно до сфери застосування. Методики визначення та обладнання для визначення показників якості рослинної сировини. Нормативні документи з оцінки якості рослинної сировини.

Порядок проведення сертифікація сировини рослинного походження. Біотехнологія в розробці сировини рослинного походження. Дослідження обміну генетичним матеріалом між сортами і видами рослин для виявлення комбінацій з поліпшеними властивостями і ознаками.

Генетично модифіковані рослини (ГМО). Значне підвищення різноманітності властивостей рослин завдяки генній інженерії. Державне регулювання в галузі генно-інженерної діяльності. Система оцінки якості та безпечності генетично модифікованих сировинних джерел.

Основні положення сертифікації рослинної сировини різного призначення. Види сертифікації для сировини рослинного походження. Актуальність і необхідність обов’язкового проведення екологічної сертифікації товарів і систем якості підприємств. Необхідність створення стандартів ЕКО-ТЕХ. Екологічне маркування відповідно до цього стандарту.



КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ
Освітній ступень МАГІСТР
Фахове вступне випробування проводиться в письмовій формі.

Тривалість тестування – 2 години (120 хвилин).

Вступне випробування включає тестові завдання першого та другого рівнів складності з дисциплін фахового спрямування.

Тест містить 20 завдань першого та 5 завдань другого рівнів складності. Завдання І рівня складності включають 20 тестових запитань з варіантами

відповідей. Вступник вибирає тільки одну, на його думку, правильну відповідь і заносить у лист фахового вступного випробовування.

Максимальна кількість балів складає 60 (3 бали за правильну відповідь на одне питання).

Завдання II рівня складності включають 5 запитань. Вступник заносить у лист фахового вступного випробовування повну, чітко обґрунтовану відповідь або повне рішення задачі.

Кожне питання оцінюється до 8 балів, а максимальна їх кількість – 40 балів.

Оцінювання знань вступників на фахових вступних випробуваннях здійснюється за шкалою від 100 до 200 балів.

Кожний абітурієнт отримує індивідуальний варіант тестового завдання, лист – чернетку та особовий номер для кодування тесту.



Перед початком вступного випробування представники приймальної комісії проводять інструктаж щодо правил виконання тестового завдання.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Севостьянов А.Т., Осьмин Н.А., Щербаков В.П. и др. Механическая технология текстильных материалов. – М.: Легпромбытиздат. – 1989. – 512 с.

  2. Нетканые текстильные полотна / под ред. Бершева С.Н. Справочное пособие. – М.: Легпромбытиздат. – 1987. – 400 с.

  3. Прядение лубяных и химических волокон и крученых изделий / под ред. Комарова В.Т., Гинзбурга Л.М., Забелина В.А. – М.: Легкая индустрия. – 1980. – 421 с.

  4. Марков В.В. Первичная обработка льна и других лубяных культур. – М.: Лёгкая и пищевая промышленность, 1981. – 376 с.

  5. Рубинов З.Б. Технология шелка: ученик для вузов – М.: Лёгкая и пищевая промышленность, 1981. – 392 с.

  6. Гусев В.Е. Сырьё для шерстяных и нетканых изделий и первичная обработка шерсти: учебное пособие для студентов вузов. – М.: Лёгкая индустрия, 1977. – 408 с.

  7. Справочник по заводской первичной обработке льна / под ред. В.Н. Храмцова В.Н. – М.: Лёгкая пищевая промышленность, 1984. – 512 с.

  8. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». – 2002. – 560 с.

  9. Богданова О.Ф., Кузьміна Т.О., Бабіч С.С., Коб’яков С.М., Тіхосова Г.А. Стандартизація і сертифікація продукції легкої промисловості / під заг. ред. Л.А. Чурсіної. – К.: Кондор, 2007. – 482 с.

  10. Павлов В.І., Павліха Н.В., Мишко О.В., Опьонова І.В. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів. – К.: Кондор, 2004. – 247 с.

  11. ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення. /Міждержавні стандарти: Покажчик (станом на 1 січня 2006 р.). Держспоживстандарт. – К., 2006.

  12. ДСТУ 1.2:2003 Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів. /Міждержавні стандарти: Покажчик (станом на 1 січня 2006 р.). Держспоживстандарт. – К., 2006.

  13. ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів. /Міждержавні стандарти: Покажчик (станом на 1 січня 2006 р.). Держспоживстандарт. – К., 2006.

  14. Марков В.В. Первичная обработка льна и других лубяных культур. – М. Лёгкая и пищевая промышленность, 1981. – 376 с.

  15. Рубинов З.Б. Технология шелка: ученик для вузов – М.: Лёгкая и пищевая промышленность, 1981. – 392 с.

  16. Гусев В.Е. Сырьё для шерстяных и нетканых изделий и первичная обработка шерсти: учебное пособие для студентов вузов. – М.: Лёгкая индустрия, 1977. – 408 с.

  17. Справочник по заводской первичной обработке льна / под ред. В.Н. Храмцова В.Н. – М.: Лёгкая пищевая промышленность, 1984. – 512 с.

  18. Пугачевський Г.Ф., Семак Б.Д. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. І. Текстильне товарознавство. – К.: НМЦ Укоопосвіта, 1999. – 596 с.

  19. Севостьянов А.Т., Осьмин Н.А., Щербаков В.П. и др. Механическая технология текстильных материалов. М. – Легпромбытиздат, 1989. – 512 с.

  20. Прядение лубяных и химических волокон и крученых изделий / под ред. В.Т.Комарова, Л.М.Гинзбурга, В.А.Забелина. – М.: Лёгкая индустрия. – 1980. – 421 с.

  21. Кушнір М.К., Тихонова Н.П. Товарознавство непродовольчих товарів. – Ч. ІІІ. Товарознавство взуттєвих товарів. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2001. – 266 с.

  22. Галик І.С., Семак Б.Д. Товарознавство непродовольчих товарів. – Ч ІІ. Товарознавство трикотажних товарів. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2001. – 296 с.

  23. Шепелев А.Ф., Пудров А.С. Технология производства продовольственных товаров: учеб. пособ. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2002. – 192 с.

  24. Іваненко Ф.В., Сінченко В.М. Технологія зберігання та переробки сільськогосподарської продукції: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2005. – 221 с.

  25. Зрезарцев М.П., Зрезарцев В.М. Товарознавство непродовольчих товарів: навч. посіб. для студ. вузів. – К.: ЦУЛ, 2009. – 328 с.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка