Міністерство освіти І науки України Державний вищий навчальний заклад «національний гірничий університет»



Скачати 374.79 Kb.
Дата конвертації22.04.2017
Розмір374.79 Kb.


Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Науково-методичний відділ

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом ректора

Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет»

від __20.12.2013 р._ №_394_


СВО ДВНЗ «НГУ» ОНП – 2013
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
Стандарт вищої освіти Державного вищого навчального закладу

«Національний гірничий університет»



Дніпропетровськ

ДВНЗ «НГУ»

2013


ЗМІСТ


1. ВСТУП. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

3

2. ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ

4

3. ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

4

3.1. Загальні питання

4

3.2. Навчальний план

5

3.2.1. Графік навчального процесу

5

3.2.2. План навчального процесу

3.2.3. Робочий навчальний план



6

3.3. Адаптація програми дисципліни до робочого навчального плану

6

4. КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ

7

4.1. Поточний контроль

9

4.2. Контрольні заходи за видами занять

9

4.3. Семестровий контроль

10

4.4. Підсумковий контроль

11

4.5. Графік контрольних заходів

11

4.6. Комплексна оцінка за результатами контрольних заходів

11

4.7. Організація обліку контрольних заходів

14

5. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

14


6. ЛІКВІДАЦІЯ АКАДЕМІЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ

15


7. РЕЙТИНГ

16

8. ІНФОРМАЦІЙНО - МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

16

9. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ ТА ПЕРЕРИВАННЯ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ

17


10. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

18

11. ОБОВ’ЯЗКИ ТА ПРАВА УЧАСНИКІВ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

18


12. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ ДО ПОЛОЖЕННЯ

20



ВСТУП

Стандарт вищої освіти з організації навчального процесу СВО НГУ ОНП– 2013 (далі – Стандарт) визначає кредитно-модульну організацію навчального процесу за Європейською кредитно-трансферною та акумулюючою системою (далі – КТСОНП).

Стандарт містить зміни та доповнення, що внесені на підставі аналізу досвіду застосування КМСОНП у 2004-2013 рр. у ДВНЗ «Національний гірничий університет» (далі університет).

Стандарт поширюється на всі підрозділи університету, що здійснюють підготовку кадрів з вищою освітою за денною, вечірньою, заочною формами навчання та екстернатом.

Мета впровадження КМСОНП – створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб’єктів навчального процесу.

Основні завдання КМСОНП:



  • адаптація ідей Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі - ECTS) до системи вищої освіти України;

  • стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти.

Склад і зміст інших елементів ECTS, що необхідні для реалізації КМСОНП (інформаційний пакет, договір про навчання між студентом і університетом, академічна довідка оцінювання знань), визначаються окремими нормативними документами МОН України та університету.
1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

1.1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 №161.

1.2. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 № 48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу».

1.3. СВО НГУ НМЗ–05. Нормативно-методичне забезпечення навчального процесу. Національний гірничий університет, 2005. – 139 с. (затверджено наказом ректора від 29.08.2005 р. №270).

1.4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005 № 774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу».

1.5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.10.2009 № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи».

1.6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.03.2012 № 384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації».

1.7. Наказ ректора ДВНЗ «НГУ» від 20.12.2013 № 394 «Про внесення змін до Стандарту про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою».


2. ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ
Термінологія, що використовується в Стандарті:

  • кредитно-модульна система організації навчального процесу – сукупність організаційно-методичних заходів, що ґрунтуються на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

  • заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів, що вимірюється в кредитах (кредит ЕСТS – 36 академічних годин) та визначає трудомісткість змістових модулів;

  • змістовий модуль –  сукупність навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові та подана в освітньо-професійній програмі підготовки фахівців (ОПП);

  • модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

  • блок модулів –  сукупність модулів, що викладається за певний термін навчання;

  • навчальна дисципліна – сукупність модулів, що підлягає підсумковому контролю.


3. ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

3.1 Загальні питання


Нормативним документом, що визначає організацію кредитно-модульної системи навчального процесу з впровадженням елементів кредитно-трансферної та акомулюючих систем, є навчальний план університету, що охоплює весь термін навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціаліста, магістра.

За навчальним планом освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст та магістр здійснюється підготовка фахівців протягом всього терміну навчання.

Основними формами організації навчального процесу у вищих закладах освіти є: навчальні заняття (лекція, лабораторне, практичне, семінарське та індивідуальне заняття, консультація), виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка і контрольні заходи.

Для ефективної організації навчального процесу в університеті, інтенсифікації викладання дисциплін та рівномірності розподілу навантаження на студентів протягом року навчальний рік ділиться на семестри та чверті.



Розробка означених документів побудована на таких принципах:

  • зміст дисциплін розподіляється на модулі та види занять, що викладаються протягом чверті або семестру;

  • навчальний матеріал підпорядковується певним навчальним цілям з обов’язковою оцінкою видів занять і ступеню їх засвоєння через визначені форми контролю;

  • трудомісткість навчального матеріалу за видами занять визначається загальним часом на їх засвоєння (аудиторна та самостійна робота);

  • терміни, кількість здач та перездач навчального матеріалу за видами занять регламентуються;

  • підсумковий контроль засвоєння дисципліни – комплексний за результатами контрольних заходів з усіх видів занять (лекційних, лабораторних, практичних тощо);

  • результати підсумкового контролю якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни подаються в додатку до диплому (за 100-бальною, національною шкалою та шкалою ECTS).

3.2. Навчальний план
Навчальний план НГУ складається з:

  • графіка навчального процесу;

  • плана навчального процесу;

  • робочого навчального плану.

Навчальний план НГУ розробляється методичною комісією з напряму (спеціальності) підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів підписується деканом факультету та завідувачем випускаючої кафедри. Навчальні плани погоджуються з науково-методичним відділом (к. 1/88) і затверджуються першим проректором університету.

3.2.1. Графік навчального процесу


Графік навчального процесу визначає терміни та розподіл за календарем:

  • теоретичного навчання (Т);

  • практичної підготовки (П);

  • контрольних заходів: міжсесійних контрольних заходів за видами занять (КЗ) та екзаменаційної сесії (С);

  • складання державного екзамену (ДЕ);

  • дипломування (Д);

  • захисту дипломного проекту (роботи) (ДП);

  • канікул (К).

Особливості графіка:

  • нормативний термін підготовки бакалавра - 4 роки;

  • річне навчальне навантаження студентів становить 60 кредитів ECTS, включаючи практику, без урахування державної атестації та канікул;

  • навчальний рік розподілено на два семестри по 30 кредитів ECTS (17 – 20 тижнів кожний). Для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр семестри розподілені на дві чверті по 7 – 10 тижнів кожна. Протягом однієї чверті викладаються дисципліни з часом на засвоєння до 3-х кредитів (до 108 годин включно);

  • чверть містить 6 – 9 тижнів теоретичного навчання та 1 тиждень контрольних заходів (КЗ). Цього тижня для навчальних дисциплін, що закінчились, проводять контрольні заходи за розкладом навчальних занять і графіком деканату. Для інших навчальних дисциплін цей тиждень є тижнем теоретичного навчання (або за необхідністю – тижнем проведення контрольних заходів). В кінці другої половини семестру проводяться контрольні заходи, а після їх закінчення – сесії (С) за окремим розкладом;

  • термін канікул становить 8 – 12 тижнів.

Використання паралельно-послідовної організації навчального процесу дозволяє підвищити якість навчання завдяки:

  • інтенсифікації навчального процесу;

  • систематичності засвоєння навчального матеріалу;

  • підвищенню мотивації та відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

  • своєчасним виховним та дидактичним заходам;

  • контролю якості викладання.

Графік навчального процесу розробляється кожним факультетом з урахуванням особливостей розподілу навчального матеріалу та практичної підготовки фахівців і на початку навчального року надається старості кожної академічної групи.

3.2.2. План навчального процесу


План навчального процесу НГУ (Додаток 1) визначається структурно-логічною схемою викладання навчальних дисциплін, циклами навчальної та практичної підготовки й містить:

  • перелік нормативних дисциплін;

  • перелік вибіркових дисциплін;

  • розподіл дисциплін за циклами навчання та кафедрами;

  • види навчальних занять;

  • загальний та річний обсяг дисциплін в кредитах та годинах;

  • аудиторне навантаження студента за видами занять та час на їх засвоєння;

  • обсяг часу на самостійну роботу.

Дисципліни загальним обсягом до 3-х кредитів ECTS (18-108 годин), як правило, викладаються протягом чверті. Інші дисципліни викладаються протягом семестру або всього навчального року. Це дозволяє викладати частину дисциплін послідовно в часі.

Розподіл обсягу дисципліни (часу на засвоєння) має здійснюватися з урахуванням тенденції збільшення самостійної роботи студента. Рекомендована частка самостійної роботи підготовки фахівців:



  • освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра для дисциплін природничо-наукового циклу – близько 0,5; для інших дисциплін – до 0,63 – 0,66 (у виключних випадках може становити 0,7);

  • освітньо-кваліфікаційного рівня магістр – до 0,72.

Навчальний план регламентує проведення контрольних заходів як за розкладом занять, що плануються як аудиторне навантаження студента та викладача (КЗ), так і під час сесії (С).

Державна атестація бакалаврів здійснюється відповідно до стандартів вищої освіти.


3.2.3. Робочий навчальний план


Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план (Додаток 2).

Робочий навчальний план визначає для дисципліни кількість контрольних заходів за видами занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські тощо).

Робочі навчальні плани складаються автоматично із системи «Деканат» на підставі сформованих планів навчального процесу НГУ, затверджуються деканом факультету (директором Інституту) та погоджуються з науково-методичним відділом (к. 1/88).

3.3. Програма дисципліни


Програма нормативної навчальної дисципліни є складовою державного стандарту вищої освіти, визначає її місце і значення, загальний зміст та вимоги до знань і вмінь.

Програма вибіркової навчальної дисципліни розробляється вищим навчальним закладом і є складовою стандарту ВНЗ.



Робоча програма навчальної дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу і містить її змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролів.

Робоча програма навчальної дисципліни розробляється лектором, розглядається на засіданні кафедри, на раді факультету, підписується завідувачем кафедри, головою методичної комісії з напряму (спеціальності). До початку викладання її розміщують на сайті університету, на паперовому носієві із підписами здають у науково-методичний відділ, залишають на кафедрі, де викладається дисципліна, та надають один примірник на електронному носієві старостам академічних груп.


4. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ

Оцінювання досягнень студентів передбачає послідовне використання оприлюднених критеріїв, правил і процедур.

Оцінювання студентів – найважливіший елемент вищої освіти. Результати оцінювання мають значний вплив на кар'єру випускників, тому важливо, щоб оцінювання проводилося професійно.

Оцінювання дає важливу інформацію навчальному закладу про ефективність викладання.

«Стандарти та рекомендації в європейському просторі вищої освіти» передбачають, що процедури оцінювання досягнень студентів:


  • не покладатимуться на судження лише одного екзаменатора;

  • будуть здатними визначити, в якій мірі досягнуті заплановані навчальні результати;

  • забезпечуватимуть поточний, модульний за видами занять, семестровий та підсумковий контролі;

  • матимуть чіткі й оприлюднені критерії виставлення оцінок;

  • гарантуватимуть належну безпеку процесу оцінювання та його відповідність до задекларованих процедур;

  • підлягатимуть адміністративним перевіркам на точність здійснення виписаних процедур;

  • забезпечуватимуть зрозумілість алгоритму оцінювання;

  • надаватимуть можливість оцінювання результатів навчання за всіма формами;

  • забезпечуватимуть трансформацію визначеного рівня навчальних досягнень в оцінки за різноманітними шкалами;

  • будуть адекватними нормативній базі ЕСТS.

Назва оцінок за національною шкалою англійською мовою відповідає вимогам при отриманні додатків до дипломів європейського зразка (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Схема оцінювання за Додатком до диплома європейського зразка:

100-бальна, ECTS та національна



Рівень досягнень, %

/ Marks,

(Бали за всі види навчальної діяльності)

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою (National grade)

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно (Excellent)



Зараховано

(Passed)


82 – 89

В

добре (Good)

74 – 81

С

64 – 73

D

задовільно (Satisfactory)

60 – 63

Е

35 – 59

FX

незадовільно (Fail)

з можливістю повторного складання



не зараховано (Fail)

з можливістю повторного складання



1 – 34

F

незадовільно (Fail)

з обов’язковим повторним вивченням дисципліни



не зараховано (Fail)

з обов’язковим повторним вивченням дисципліни



Кожна навчальна дисципліна в семестрі, курсові та дипломні проекти (роботи), практики студентів оцінюються також за 100-бальною шкалою. яку можуть одержати студенти залежно від рівня їх досягнень,

До контрольних заходів належать: поточний, модульний за видами занять (КЗ), семестровий, підсумковий контролі.

Перевірка і оцінювання рівня знань навчального матеріалу з окремої дисципліни здійснюється:


  • для студентів 2012 та подальших років прийому – за 100-бальною, 4-бальною національною шкалою та шкалою ECTS;

  • для студентів 2010, 2011 року прийому – за 4-бальною національною шкалою та шкалою ECTS.



4.1. Поточний контроль


Поточний контроль – оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення кожного аудиторного навчального заняття (наприклад, опитування студентів на лекціях, перевірка та прийом звітів з виконання лабораторних робіт, самостійної роботи, тестування тощо).

4.2. Контрольні заходи за видами занять


Контрольні заходи за видами занять (КЗ) та сесії (С) проводять згідно з графіком навчального процесу.

Контролю підлягає засвоєння студентом навчального матеріалу з кожного виду занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, самостійна робота).

Результати контрольних заходів з дисциплін, для яких формою семестрового контролю є залік, визначаються за результатами поточного контролю з урахуванням оцінок за індивідуальні самостійні завдання.

Оцінювання навчального матеріалу за видами занять здійснюється з використанням визначених навчальним планом видів контролю (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Види занять, форма та вид контролю




Форми прове-дення навчаль-них занять

Вид контролю

Форма контролю

Лекції

Тести, екзаменаційні білети з теоретичного матеріалу

Екзамен, диференційований залік

Лабораторні

Захист лабораторних робіт (ЛР)

Диференційований залік

Практичні

Захист практичних робіт (РГ)

Диференційований залік

Семінарські

Захист рефератів, аналітичних оглядів (РФ) на семінарах

Диференційований залік

Індивідуальні

Захист графічного, розрахунково-графічного індивідуального завдання, звіту про науково-дослідну роботу (РГ);

Захист курсового проекту (КП) або роботи (КР), дипломного проекту (ДП) або роботи (ДР)



Диференційований залік

Консультації





Практика

Захист звіту про практику: бакалаврів (П), спеціалістів (магістрів) (ПР), переддипломну (ПД)

Диференційований залік

Дипломування

Захист кваліфікаційної роботи

Оцінка кількістю балів

Дисципліни, які викладаються протягом чверті, завершуються контрольними заходами (КЗ), що проводяться під час аудиторних занять за графіком, розробленим деканатом. На підготовку до складання екзамену з навчальної дисципліни студентам відводиться не менше 72 годин, а на залік, у разі проведення контрольної модульної роботи з лекційного модуля - 36 годин. Екзамени планувати на всі дні тижня, включаючи суботу та неділю (за винятком святкових днів).

Захист лабораторних, семінарських, практичних робіт здійснюється протягом семестру (чверті) за розкладом аудиторних занять. Результати поточного контролю оформлюються у відомості та зараховуються після прийому лабораторних, семінарських робіт тощо. Відомості з оцінками, проставленими за усіма видами занять (лекційні, лабораторні, тощо) та підписані викладачами здаються до деканату до кінця семестрового контролю.

Для дисциплін, для яких передбачено вид контролю екзамен та які викладаються протягом навчального року, планувати тільки один екзамен за рік.



Перевірка знань та вмінь студента з навчальної дисципліни, що закінчується у першій половині семестру (перша та третя чверті), де передбачено вид контролю екзамен, здійснюється під час контрольних заходів (КЗ) за окремим розкладом деканату (включаючи суботу та неділю, за винятком святкових днів). Такі дисципліни не вносяться у розклад екзаменів під час сесій (С). На підготовку до складання екзамену з навчальної дисципліни студентам відводиться не менше 72 годин. Протягом тижня повинно бути не більше двох контрольних заходів (екзаменів).

Результати здачі екзаменів оформлюються у відомості, які необхідно здати до деканату до кінця семестрового контролю. Термін перездачі дисциплін, у разі необхідності, регламентується окремим розпорядженням ректора.



Перевірка знань та вмінь студента з навчальної дисципліни, що закінчуються у другій половині семестру (друга та четверта чверті), де передбачено вид контролю

екзамен здійснюється за окремим розкладом диспетчерської служби під час контрольних заходів (КЗ) та сесії (С).

При необхідності, викладач може провести співбесіду зі студентом для уточнення глибини засвоєння матеріалу дисципліни та додаткових знань.

Контрольні заходи здійснюють викладачі з даного виду заняття (лекції, лабораторні, практичні, семінарські тощо) та виставляють у відомість бали за видами занять, що передбачені в навчальному плані.

Середньозважений бал з дисципліни за семестр підраховується у відомостях автоматично на підставі результатів усіх контрольних заходів. Результати доводяться до відома студентів викладачами на заняттях або через оприлюднення на інформаційних дошках кафедр під час семестрового контролю.



4.3. Семестровий контроль


Результат семестрового (рубіжного) контролю – комплексне оцінювання якості засвоєння дисципліни за всіма видами навчальних занять без участі студента на підставі результатів усіх попередніх контролів поточного семестру, що передбачені навчальним планом. Кількість екзаменів не більше п’яти за семестр. Використовується як критерій виконання студентом навчального плану та підстава для адміністративних заходів відповідно до чинного законодавства щодо стипендіального забезпечення, переведення, відрахування та поновлення студентів.

Семестровий контроль проводиться в кінці кожного семестру по закінченню другої або четвертої чверті після занесення всіх оцінок за кожний вид занять до відомості системи «Деканат». Реалізується автоматично через визначення середньозваженого балу, оцінки в національній шкалі та шкалі ECTS на підставі результатів модульних контролів в чвертях поточного семестру.

Під час семестрового контролю оцінюванню підлягають знання та вміння студента з навчальної дисципліни. Екзамен здійснюється за окремим розкладом диспетчерської служби під час контрольних заходів (КЗ) та сесії (С). Відомість у системі «Деканат» формується на кожний семестр на підставі річного навчального плану з урахуванням числа модулів, що формують склад дисципліни та часу на засвоєння і-го модуля відповідно до плану навчального процесу.

У випадку, коли дисципліна в межах семестру викладається різними кафедрами, кожний лектор після закінчення чверті вносить до відомості системи «Деканат» оцінки за 100-бальною шкалою з результатами модульного контролю за всіма видами занять. Викладач, який продовжує викладання дисципліни, отримує в деканаті відомість з проставленими оцінками модульного контролю попередньої чверті. На підставі результатів модульних контролів двох кафедр протягом семестру автоматично підраховується інтегрований рівень засвоєння дисципліни (середньозважений бал), оцінка в національній шкалі та шкалі ECTS.



4.4. Підсумковий контроль


Підсумковий контроль – комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни без участі студента на підставі результатів усіх контрольних заходів, що передбачені навчальним планом за весь термін викладання.

Підсумковий контроль реалізується через визначення середньозваженого балу результатів усіх контрольних заходів з дисципліни, передбачених навчальним планом за всіма видами занять.

Результати підсумкового контролю доводяться до відома студентів у деканатах.

4.5. Графік контрольних заходів


Навчальний план регламентує проведення контрольних заходів за розкладом занять (КЗ), що плануються як аудиторне навантаження студента й викладача, та сесії (С).

Графік контрольних заходів конкретизує види та терміни контрольних заходів за тижнями з кожної дисципліни, курсового проекту, практики тощо.

Графік містить:


  • термін викладання;

  • перелік дисциплін та назви кафедр, які здійснюють викладання;

  • обсяг дисциплін (час на засвоєння) в академічних годинах, кредитах ECTS та національних кредитах;

  • кількість контрольних заходів з кожної дисципліни;

  • види та терміни контрольних заходів, у тому числі підсумкових контролів.

Графік контрольних заходів формується деканатом та видається старостам академічних груп на початку навчального року.

4.6. Комплексна оцінка за результатами контрольних заходів


Про порядок виставлення балів

Даний підрозділ містить алгоритм оцінювання навчальних досягнень студентів за допомогою засобів діагностики, що придатні для визначення рівня засвоєння навчального матеріалу.

Комплексна оцінка за результатами контрольних заходів здійснюється при семестровому та підсумковому контролях для студентів, починаючи з 2012 року вступу за 100-бальною шкалою, 4-бальною національною шкалою та шкалою ECTS, отриманих при проведенні контрольних заходів.

Для дисциплін, що мають більше, однієї форми контролю, виставляється середньозважена оцінка за 100-бальною шкалою, за 4-бальною національною шкалою та шкалою ECTS (результати оцінювання входять у додаток до диплома про вищу освіту).

Для студентів 2010, 2011 років прийому комплексна оцінка визначається з урахуванням усіх отриманих за заліки та іспити балів, (за винятком позакредитних дисциплін та факультативів), за 4-бальною національною шкалою та шкалою ECTS.

Для студентів, починаючи з 2012 року прийому, оцінювання рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни здійснюється за видами занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські тощо). які розподілені за темами. Кожна тема оцінюються за 100-бальною шкалою. Загальна оцінка з кожного виду занять та загалом з дисципліни реалізується через визначення середньозваженого балу.

Приклад реалізації оцінювання рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни, розподіленої на окремі теми, наведений в табл. 4.3
Дисципліна: Вища математика Кафедра вищої математики

Дисципліна викладається на 1-у курсі ( 1, 2 та 3 чверть)

Обсяг дисципліни – 7 кредитів ЕСТS (252 години).

Таблиця 4.3




1-й семестр

Перша половина

2-го семестру (3 чв.)



Середньо-зважений

бал



Практичні роботи №1

Теоретичні

роботи №1



Практичні

роботи №2



годин

годин

годин

72

108

72

Середньозважений

бал за вид занять:



82

Середньозважений

бал за вид занять:



77

Середньозважений

бал за вид занять:



88

кількість балів за окремі теми (роботи)

кількість балів за окремі теми (модулі)

кількість балів за окремі теми (роботи)

81


T1 (90)

T2 (90)

T3 (70)

T4 (80)

T1 (60)

T2 (70)

T3 (80)

T4 (90)

T5 (90)

T6 (70)

T5

(90)


T6 (90)

T7 (80)

T8 (90)
Приклад розрахунку середньозваженого балу з дисципліни
Розподіл отриманих студентами балів згідно з табл. 4.3.

Визначений середньозважений бал – 81.

За таблицею відповідності студент одержує підсумкову оцінку “добре” за національною шкалою та “В” за шкалою ECTS.

Засоби діагностики – білети, що містять запитання або завдання з визначеними суттєвими операціями, або тести.


Рівень засвоєння окремої теми:
РЗі = 100 а / m, % (4.1)
а – число правильних відповідей або виконаних істотних операцій відповідно до еталонів рішень; m – загальна кількість запитань або істотних операцій еталону рішень.

Викладачі повинні за допомогою певних засобів діагностики визначити й проставити в робочу електронну відомість (Додаток 3а) рівень досягнень студента за видами занять у відсотках (балах). Підсумкова відомість рівня досягнень студента з дисципліни автоматично інтегрується з робочої відомості та роздруковується з системи «Деканат» у вигляді Додатка 3б. Облік результатів оцінювання здійснюється автоматичним визначенням оцінки за ЕСТS та оцінки за національною шкалою - табл. 4.4.


Таблиця 4.4.

Облік результатів оцінювання досягнень студента



СТУДЕНТ

Рівень досягнень за модулями, %

(бали)

Інтегрований рівень досягнень,%

(бали)

Оцінка за ЕСТS

Оцінка за нац.шкалою

54 год.

лекц.


 

 

 

Іванов І.І.

90










90.0

A

Відмінно

Степанов С.С.

80










80.0

C

Добре

Петров П.П.

70










70.0

D

Задовільно

Сидоров С.С.

60










60.0

E

Задовільно

Овєчкін О.О.

60










60.0

E

Задовільно

Козлов К.К.

40










40.0

Fx

Незадовільно

Баранов Б.Б.

30










30.0

F

Незадовільно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

визначає викладач

 

визначається автоматично

Інтегрований рівень засвоєння дисципліни (окремий вид занять: лекції, лабораторні, практичні тощо):


n

ІРЗ = ∑(РЗі×Ті) / Т, % (4.2)


і = 1

n - число модулів, що формують склад дисципліни;

РЗі - рівень засвоєння i-го модуля, %

Ti - час на засвоєння i-го модуля, години;

T - загальний обсяг дисципліни.

Інтегрований рівень досягнень з дисципліни визначається автоматично на підставі результатів модульних контролів.

Критерії оцінювання студентом навчального матеріалу з дисципліни, розподіленої за видами занять на окремі теми - «Рівень засвоєння програми дисципліни».

4.7. Організація обліку контрольних заходів


Результати контрольних заходів проставляються в екзаменаційній або заліковій відомостях, що роздруковується із системи «ДЕКАНАТ» під час семестрового контролю (див. Додаток 3).

Відомість підписується викладачами-лекторами, зберігається як звітний, остаточний офіційний документ і є підставою для стипендіального забезпечення студентів, оцінки виконання навчального плану.

Викладач отримує в деканаті відомість у роздрукованому або електронному вигляді, проставляє оцінки, здає в деканат, де інформацію вносять в систему «ДЕКАНАТ». Після роздрукування викладач розписується у відомості.

У випадку, якщо студент має заборгованість з будь-якого виду заняття (лекції, лабораторні, практичні, семінарські тощо), лектор не атестує студента з навчальної дисципліни до ліквідації ним заборгованості.

За відсутністю студента на контрольному заході у відомість проставляються бали:


  • від 1 до 34 (за шкалою ECTS – F, за національною шкалою – «незадовільно» або «не зараховано», що вважається академічною заборгованістю). Потрібне повторне вивчення дисципліни;

  • від 35 до 59 (за шкалою ECTS – FХ, за національною шкалою – «незадовільно» або «не зараховано», що вважається академічною заборгованістю). Студент має право на здачу контрольного заходу без повторного вивчення дисципліни.

Результати підсумкового контролю підраховуються деканатами на підставі усіх попередніх контрольних заходів з дисципліни та використовуються для заповнення додатку до диплома.
5. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА

ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ
Згідно з вимогами кредитно-модульної системи навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом (далі – ІНПС).

ІНПС – робочий навчальний документ студента, який складається після зарахування студента на навчання. Кожному ІНПС надається номер, який співпадає з номером особової справи студента.

ІНПС формується на основі робочого навчального плану підготовки фахівця, затвердженого ректором НГУ, з метою індивідуальних потреб студента щодо власної фахової підготовки та вимог ринку праці.

ІНПС включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, обраних студентом, з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки у межах нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.



Нормативні навчальні дисципліни забезпечують базову частину вимог ОКХ певного напряму (спеціальності) та є обов’язковими для включення до ІНПС.

Вибіркові навчальні дисципліни, введені вищим навчальним закладом в освітньо-професійну програму підготовки і включені до ІНПС, є обов'язковими для вивчення.

Вибіркові навчальні дисципліни за вибором студента

Навчальні дисципліни за вибором ВНЗ та студента забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Обсяг обов’язкових дисциплін та дисциплін за вибором, запланованих до опанування, становить 60 кредитів ECTS на рік.

Формування вибіркової складової ІНПС здійснюється студентом за участю деканату (заступником декана з методичної роботи) із переліку вибіркових дисциплін (або блоків вибіркових дисциплін), передбачених навчальним планом.

Навчальні дисципліни, що включені до блоку, пов’язані між собою за змістом, а послідовність їхнього вивчення визначається логічною схемою та методичною доцільністю. Відтак, якщо студент у попередньому семестрі обрав для вивчення дисципліну, яка за навчальним планом входить до блоку вибіркових навчальних дисциплін, вивчення інших дисциплін даного блоку стає для нього обов’язковим.

Студенти, ознайомившись з матеріалами щодо вибіркових навчальних дисциплін подають до своїх деканатів заяви про бажання включити дисципліни обраного блоку до свого ІНПС.

Деканати факультетів приймають рішення щодо включення обраних студентами дисциплін до їхніх ІНПС і передають відповідну інформацію до Науково-методичного відділу (к. 1/88) для розрахунку штатних посад відповідних кафедр. Обрані вибіркові дисципліни вписуються до переліку дисциплін власноручно студентом та підписуються деканом факультету. Дисципліна „Військова підготовка” також включається до індивідуального плану.

Студенту, який поновлений у вищому закладі освіти, видається індивідуальний навчальний план з навчальними дисциплінами (модулями) та відповідними оцінками, що одержані в іншому навчальному закладі та визнані в університеті (для першого, другого та п’ятого курсів за 100-бальною, 4-бальною національною шкалою та шкалою ECTS; для третього-четвертого курсів за 4-бальною національною шкалою та шкалою ECTS).
6. ЛІКВІДАЦІЯ АКАДЕМІЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ
Ліквідація академічної заборгованості – перездача незадовільних оцінок семестрового або підсумкового контролів. Перша перездача здійснюється викладачу, який викладав матеріал контрольного заходу за видом занять (теоретичний, лабораторний та практичний). Друга перездача здійснюється комісії у складі трьох осіб: викладача, який викладав матеріал за видом занять; завідувача кафедри; представника деканату або викладача кафедри.

Відомість підписується лектором, який викладав навчальний матеріал (перша перездача) або головою і всіма членами комісії з прийому академічної заборгованості (друга перездача), та подається в деканат.

При 35≤СБ≤60 (“FX” за шкалою ECTS) студент допускається до здачі академічної заборгованості.

При 1≤СБ≤35 (“F” за шкалою ECTS) студенту необхідне обов’язкове повторне вивчення дисципліни.

Перескладання заборгованості контрольних заходів здійснюється за розкладом та процедурою, що визначаються кафедрою протягом наступних двох тижнів після закінчення семестру.

Перескладання екзаменів з метою підвищення оцінки не допускається. У виняткових випадках за погодженням з деканом факультету та органами студентського самоврядування такий дозвіл може дати ректор (проректор).


Результати ліквідації академічної заборгованості або перездачі на підвищену оцінку заносяться в окрему відомість.

7. РЕЙТИНГ

Рейтинг студента – індивідуальний числовий показник успішності навчання у вищому навчальному закладі.

Визначається середньозваженим балом за певний термін навчання. Використовується як оцінка потенціалу студента для подальшого навчання в магістратурі, аспірантурі, а також при розподілі випускників на місця працевлаштування.

Рейтинг студента встановлюється деканатом як середньозважений бал за певний термін навчання


(4.3)

де n – число дисциплін за річним навчальним планом; СБi середньозважений бал з i-ї дисципліни за національною або 100-бальною (для студентів 2012 та подальшого років прийому) шкалою; Ті – загальний обсяг усіх дисциплін у годинах.


8. ІНФОРМАЦІЙНО - МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
З урахуванням особливостей модульних технологій (в тому числі акценту на самостійну роботу студента) впровадження КТСОНП висуває вимоги щодо інформаційно-методичного забезпечення всіх видів навчальної роботи студента з наступними обов’язковими складовими.


Лекції:

  • підручники та навчальні посібники;

  • інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи студентів з опрацювання лекційних модулів (путівники за джерелами інформації тощо);

  • засоби діагностики засвоєння навчального матеріалу лекцій.

Лабораторні заняття:

  • методичні рекомендації до проведення лабораторних робіт;

  • інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи;

  • засоби діагностики.

Семінарські заняття:

  • методичні рекомендації до підготовки рефератів;

  • інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи;

  • засоби діагностики.


Практичні заняття:

  • методичні рекомендації до виконання розрахункових, графічних, розрахунково-графічних завдань;

  • інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи (довідники, джерела інформації);

  • засоби діагностики.

Курсові проекти, роботи:

  • рекомендації до виконання;

  • інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи.

Практики:

  • нормативна та інша документація;

  • програми практик;

  • методичні рекомендації до підготовки звітів;

  • інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи.

Державна атестація:

  • державні екзамени, засоби діагностики;

  • кваліфікаційні роботи, рекомендації до виконання;

  • інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи.

Засоби діагностики повинні відповідати вимогам наказу МОН України від 31.07.98 № 285.
9. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ

ТА ПЕРЕРИВАННЯ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ
Загальний порядок переведення, відрахування та поновлення, зазначений в Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти України від 15.07.96 № 245.

При переведенні студента з іншого навчального закладу або поновленні деканат проводить перезарахування результатів навчання. Академічна різниця з нормативної частини навчання повинна становити до п’ятнадцяти залікових кредитів. Обсяг вибіркової частини попереднього навчання зараховується повністю. Різниця залікових кредитів, що підлягає доздачі, формується по дисциплінам за вибором студента із переліку вибіркових дисциплін відповідного напряму підготовки для поточного навчального року.

Якщо академічна різниця з нормативної частини навчання не перевищує п’ятнадцяти залікових кредитів, студент поновлюється на навчання на курс, з якого він вибув. У разі, коли кількість залікових кредитів перевищує п'ятнадцять залікових кредитів студент поновлюється на курс навчання, що передує курсу, з якого він вибув.

Студент може взяти перерву в навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного в Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 06.06.96 № 191.



При поновленні студента, який навчався за традиційною системою організації навчального процесу, середній бал по дисциплінах, що мають форму контролю «залік», розраховується як середній бал з дисциплін, що викладались на відповідному курсі.
10. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється відповідно Положенню про порядок призначення стипендій студентам, аспірантам та докторантам ДВНЗ «Національний гірничий університет» та Положенню про академічні іменні стипендії студентам ДВНЗ «Національний гірничий університет».
11. ОБОВ’ЯЗКИ ТА ПРАВА УЧАСНИКІВ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Декан факультету повинен:

  • здійснювати контроль за формуванням та заповненням індивідуального плану студентами та викладачами;

  • затверджувати переведення студентів на наступний курс;

  • затверджувати результати підсумкового контролю за курс;

  • використовувати результати контролю навчальних досягнень студентів для адміністративних заходів відповідно до чинного законодавства щодо стипендіального забезпечення, переведення, відрахування та поновлення студентів;

  • визначати річний та підсумковий (за даними додатка до диплома бакалавра) рейтинг студентів за середньозваженим рівнем досягнень з усіх дисциплін;

  • організовувати видачу старостам академічних груп графіків навчального процесу та контрольних заходів.


Завідувач кафедри повинен:

  • забезпечувати підготовку науково-методичного забезпечення навчального процесу, зокрема, ефективної системи діагностики засвоєння навчального матеріалу;

  • забезпечувати організацію контрольних заходів згідно з графіком навчального процесу;

  • забезпечувати обсяг навчального навантаження на одну штатну посаду викладача до 900 годин через оптимізацію планування навчального процесу;

  • аналізувати та розглядати на засіданнях кафедри результати контрольних заходів та приймати відповідні рішення щодо його удосконалення;

  • контролювати об’єктивність контрольних заходів;

  • аналізувати причини, виносити питання для обговорення на засіданні кафедри та вживати методичні та організаційні заходи з усунення недоліків у викладанні дисципліни у разі, коли значна частка студентів не засвоїла дисципліну;

  • звітувати на раді факультету про хід та результати контрольних заходів кредитно-модульної організації навчального процесу.


Викладач повинен:

  • на початку викладання дисципліни надавати студентам склад модулів за певним видом занять, розподіл часу на засвоєння модулів, методичні матеріали щодо технології модульного контролю з конкретного виду занять;

  • використовувати стандартизовані, уніфіковані, об’єктивні та прозорі засоби контролю з визначеними критеріями оцінювання, орієнтовані на діагностику здатності застосування знань, відповідно до стандартів вищої освіти;

  • складати нормативно-методичне забезпечення проведення контрольних заходів з дисципліни, що забезпечить можливість їх проведення у визначений термін;

  • проводити за розкладом занять контрольні заходи, при необхідності приймати їх перездачу, у тому числі за індивідуальним планом;

  • роз’яснювати студентам допущені помилки та відповідність оцінки визначеним критеріям;

  • своєчасно заповнювати відомості після завершення семестру;

  • аналізувати результати контрольних заходів та інформувати завідувача кафедри;

  • своєчасно інформувати студентів про результати контрольних заходів та проставляти результати семестрового контролю в залікову книжку.


Студент повинен:

  • забезпечувати необхідний рівень якості засвоєння програми підготовки;

  • проходити відповідні контрольні випробування у визначені терміни;

  • виконувати індивідуальний навчальний план;

  • надавати викладачу індивідуальний навчальний план, що є документом допуску до контрольних заходів.


Студент має право на:

  • одержання інформації щодо оцінок якості засвоєння навчального матеріалу;

  • перездачу у встановлені терміни модулів, за які він отримав незадовільну оцінку;

  • перерву в навчанні (академічну відпустку, повторний курс);

  • одержання стипендії за підсумками виконання індивідуального навчального плану (для студентів, які навчаються за рахунок коштів державного бюджету);

  • обирання тематичного блоку дисциплін варіативної частини;

  • здачу академічної різниці нормативної частини навчання та зарахування вибіркової частини попереднього навчання в іншому вищому навчальному закладі;

  • обирання та внесення до індивідуального навчального плану дисциплін циклу вільного вибору студента;

  • участь у контрольних заходах за видом занять згідно з графіком навчального процесу;

  • перездачу в установленому порядку контрольних заходів за видами занять з незадовільної оцінки;

  • контролювати формування Додатка до диплома та розрахунок підсумкового контролю за курс, що здійснюється через систему «Деканат».


12. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА

ДОПОВНЕНЬ ДО ПОЛОЖЕННЯ
Стандарт запроваджується наказом ректора в дію з моменту затвердження.

Зміни та доповнення до Стандарту розроблюються науково-методичним відділом на підставі аналізу результатів реалізації КТСОНП у попередніх навчальних роках та затверджуються наказом ректора університету.

Документи, що регламентують кредитно-модульну систему організації навчального процесу подані в додатках до Стандарту (як приклади реалізації) в формі електронних таблиць для автоматизації розрахунків. Електронний варіант Стандарту з додатками розміщено на корпоративному порталі НГУ за адресою http://portal/навчальна діяльність/навчально-методичне управління/спільні документи.


Робоча група НГУ з розробки Стандарту:

Кузьменко О.М. (керівник робочої групи) – голова Науково-методичної ради університету;

Салова В.О. – начальник навчального відділу;

Ніколаєва Т.Г. – професор, науково-методичний відділ;

Тюря Ю.І. – доцент, науково-методичний відділ;

Письменкова Т.О. – методист навчального відділу.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка