Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад



Сторінка2/2
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.52 Mb.
1   2



ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З НАУКИ
Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему. При цьому максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю, складає відповідно 50 і 50 балів. Результат поточної успішності зараховується при загальному (підсумковому) оцінюванні знань студентів.

Порядок проведення семінарських занять для студентів денної форми навчання.

Системність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 30 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль, або 100 із 100, і в кінці семестру по цим балам виставляється підсумковий контроль.

Шкала оцінювання відповідей на семінарських заняттях становить 0-7 балів (у випадку заліку) за кожне семінарське заняття (0 балів – повторне вивчення теми, 1-2 бали – оцінка «задовільно», 3-5 балів – оцінка «добре», 6-7 балів – оцінка «відмінно»).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи. При цьому враховуються:

для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар;

для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо).



Порядок проведення модульних завдань для студентів денної форми навчання.

Передбачається виконання 8 модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-10 балів із 50, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0-5 балів за кожний модуль).

Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початок семестру.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами денної форми навчання.

Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної соціальної проблеми, пояснення причин її виникнення, визначення тенденцій розвитку, а також формулювання відповідних практичних висновків.

Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з соціології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі пізнавальної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в навчальному процесі.

Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами заочної форми навчання в цілому відповідає підходам, розробленим для денної і вечірньої форм (за винятком балів).

Контроль знань у формі іспиту здійснюється на основі виконання студентом екзаменаційних завдань. Іспит з «Історії соціології» проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, визначеними у відповідальності з програмою науки, яка доводиться до студентів на початку навчального семестру.

Екзаменаційний білет містить 5 рівноцінних питань для студентів денної і форми навчання. Білет складається таким чином, щоб він охоплював всю програму науки. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за шкалою 0-10 балів залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка за 100-бальною шкалою


РІВЕНЬ ЗНАНЬ

10

відмінний

8

добрий

6

задовільний

0

незадовільний

Для оцінювання відповідей студентів використовуються наступні критерії:


  • відмінному рівню (10 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, у якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмою науки; уміння використовувати знання для аналізу соціального життя суспільства та аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, закономірностей, випадковостей, суспільних явищ і процесів.

  • доброму рівню (8 балів) відповідає на поставлене питання, добре володіння понятійним апаратом, методами і методиками, розумінням зв’язків між соціальними явищами, процесами та відносинами.

  • задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене питання, в якій студент, показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не зміг переконливо аргументувати свою відповідь, допустив помилки у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання рекомендованої літератури.

  • незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, у якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів (до 60%), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а набрані за іспит бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.



Загальна підсумкова оцінка з дисципліни «Історія соціології» складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент, набрав не менше 30 балів). Якщо ж на іспиті студент, набрав менше 30 балів, то загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю (іспиту).

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

A

90-100

Відмінно

B

80-89

Добре

C

70-79

D

66-69

Задовільно

E

60-65

FX

21-59

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

F

0-20

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни



6.2. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН

1. Що обумовило появу соціології як самостійної галузі знань? Яка її роль у суспільстві?

2. Розкрийте соціально-політичні, культурні, теоретичні передумови виникнення соціології як науки в Україні.

3. Які Ви знаєте соціологічні ідеї в філософській спадщині Г.Сковороди?

4. Назвіть провідних українських соціологів кінця ХІХ - поч. ХХ ст. і охарактеризуйте їх внесок у розвиток соціологічної думки.

5. Охарактеризуйте основні досягнення української соціологічної думки.


6.3. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

(для студентів денної форми навчання):


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра політології та соціології

Екзаменаційний білет з соціології в Україні № 1

1. Що обумовило появу соціології як самостійної галузі знань? Яка її роль у суспільстві?

2. Розкрийте соціально-політичні, культурні, теоретичні передумови виникнення соціології як науки в Україні.

3. Які Ви знаєте соціологічні ідеї в філософській спадщині Г.Сковороди?

4. Назвіть провідних українських соціологів кінця ХІХ - поч. ХХ ст. і охарактеризуйте їх внесок у розвиток соціологічної думки.

5. Охарактеризуйте основні досягнення української соціологічної думки.

Затверджено на засіданні кафедри.

Протокол № ___ від «___» ____________201__ року.


Завідуючий кафедрою Смолянюк В.Ф.



7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна:
1. Захарченко М.В., Бурлачук В.Ф., Молчанов М.О. Соціологічна думка України: – К.: Заповіт, 1996.

2. Історія соціологічної думки в Україні: Навчальний посібник. – Львів: Новий світ, 2000.

3. Мусієздов О.О. Історія української соціології: Навчально-методичний посібник. –Харків: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2004.

4. Піча В.М., Піча Ю.В., Хома Н.М. та ін. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник. – К.: Каравела, Львів: Новий Світ, 2002.

5. Резнік В., Резнік О. Українська соціологія після 1991 року // Соціологія: теорія, методи, маркетинг.  2004.  №3.  С. 22–46.

6. Рибщун О. Українська академічна соціологія на рубежі 60-70-х рр. ХХ ст.: початки інституціонального процесу // Соціальні виміри суспільства: Зб. наук. праць. – Вип. 11. – К.: Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 106–116.

7. Рибщун О. Формування передумов української академічної соціології за радянської доби // Соціальні виміри суспільства: Зб. наук. праць. – Вип. 10. – К.: Інститут соціології НАН України, 2007. – С. 63–76.

8. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К.: Наукова думка, 1995.

9. Соціологія : Навч. посібн. / За ред. С.О.Макеєва. – 4-е вид., перероб. і доп. – К. : «Знання», КОО, 2008.

10. Степаненко В., Рибщун О. Українська соціологія: суспільно-історичний та ідеологічний контексти // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 2. – С. 23–46.

11. Танчер В. Соціологічна думка України на тлі світової соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 1–2. – С. 18–26.

12. Тарасенко В.І. Пізнавальні технології в українській соціології // Проблеми розвитку соціологічної теорії : Наукові доповіді і повідомлення Всеукраїнської соціологічної конференції. – К., 2001. – С. 19–25.

13. Шульга М. Українська соціологія у пошуках самоідентичності // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 2. – С. 170–177.

Додаткова:

1. Ворона В. Клас, що виробляє матеріальне багатство нації (Замість передмови) // Українське суспільство 19922010. Соціологічний моніторинг / За ред. д.ек.н. В.Ворони, д.соц.н. М.Шульги.  К. : Інститут соціології НАН України, 2010.  С. 3–22.

2. Головаха Е.И., Панина Н.В. Интегральный индекс социального самочувствия (ИИСС): конструирование и применение социологического теста в массовых опросах. – К. : Институт социологии НАН Украины, 1997.

3. Головаха Е.И., Панина Н.В. Потенциал протеста украинского общества // Социологические исследования.  1999.  № 10.  С. 31–40.

4. Головаха Є., Паніна Н. Соціальні зміни в Україні: пострадянська деінституціоналізація і особливості становлення нових соціальних інститутів // Політична думка.  2001.  № 4. С. 3–24.

5. Головаха Є.І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціального моніторингу. – К. : Стилос, 1997.

6. Злобіна О. Особистість як суб’єкт соціальних змін. – К. : Інститут соціології НАН України, 2004. – 400 с.

7. Резнік В.С. Леґітимація приватної власності як концепт соціологічної теорії. – К. : Інститут соціології НАН України, 2010.

8. Рибщун О.В. Українська соціологічна асоціація: радянський період діяльності // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць: У 2 т. – Т.1. – Харків: ВЦ ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. – С. 341–351.

9. Чурилов М.М. Вибірка в соціологічному дослідженні // Соціологія : Навч. посібн. / За ред. С.О.Макеєва. – 4-е вид., перероб. і доп. – К. : “Знання”, КОО, 2008. – С.463–483.



10. Шаповал М. Загальна соціологія. – К.: Український центр духовної культури, 1996. – 368 с.
1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка