Міністерство освіти І науки україни чернівецький державний комерційний технікум



Скачати 216.55 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір216.55 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ТЕХНІКУМ





Положення
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЧЕРНІВЕЦЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ КОМЕРЦІЙНОМУ ТЕХНІКУМІ

Розглянуто

Педагогічною радою ЧДКТ

Протокол № 03

від «27»_11_2014 р.


Чернівці 2014 р.
1. Загальні положення
1.1. Освітній процес у Чернівецькому державному комерційному технікумі - це система науково-методичних і педагогічних заходів, що провадяться у навчальному закладі та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Освітній процес базується на принципах:



  • незалежності здобуття вищої освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

  • наступності процесу здобуття вищої освіти;

  • відкритості формування структури і обсягу освітньої та професійної підготовки фахівців з вищою освітою;

  • міжнародної інтеграції та інтеграції системи вищої освіти України у Європейській простір вищої освіти;

  • сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу та створення умов для освіти протягом життя.

Мовою викладання у Чернівецькому державному комерційному технікумі є державна мова.

Учасниками освітнього процесу у технікумі є:



  • педагогічні працівники;

  • здобувачі вищої освіти (студенти);

  • фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах;

  • інші працівники вищих навчальних закладів.

До освітнього процесу можуть залучатися роботодавці.

Освітній процес організований з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтований на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

1.2. Основним нормативним документом, що визначає організацію
освітнього процесу є навчальний план.


Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу, який розробляється на підставі освітньо-професійної програми підготовки фахівців за спеціальністю.

Технікум на підставі освітньо-професійної програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджується директором навчального закладу.

Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів освітньої діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для технікуму.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються технікумом.

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій навчального закладу, регіональних потреб тощо.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст і вимоги до знань та вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти.

Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється технікумом.

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану технікуму складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом навчального закладу.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:


  • тематичний план;

  • засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

  • перелік навчально-методичної літератури.

Навчальний заклад надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотекою, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

Організація освітнього процесу здійснюється структурними підрозділами технікуму (відділеннями, цикловими комісіями тощо).

За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів, стандартів освітньої діяльності, стандартів вищої освіти відповідає керівник навчального закладу, керівники структурних підрозділів (відділення, циклової комісії тощо).


  1. Нормативно-правова база організації освітнього процесу

Організація освітнього процесу у Чернівецькому державному комерційному технікумі базується на Конституції України і законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та інших нормативно-правових актів (державних стандартах, стандартах освітньої діяльності, стандартах вищої освіти).

Стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищого навчального закладу за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікації і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищого навчального закладу.

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:


  • обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

  • перелік компетентностей випускника;

  • нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

  • форми атестації здобувачів вищої освіти;

  • вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

  • вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).




  1. Форми організації освітнього процесу



  1. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять. Освітній процес у технікумі здійснюється за такими формами:

  • навчальні заняття;

  • самостійна робота;

  • практична підготовка;

  • контрольні заходи.

  1. Основними видами навчальних занять у технікумі є:

  • лекція;

  • лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

  • консультація.

Навчальний заклад має право встановлювати інші форми освітнього процесу і види навчальних занять.

3.2.1. Лекція

Лекція - основна форма проведення навчальних занять у навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях - аудиторіях. Лекційні заняття можуть проводитись для однієї або більше академічних груп студентів з об'єднанням в потоки.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на циклову комісію складений ним конспект лекцій, контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.


  1. Лабораторне заняття

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.

Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.


  1. Практичне заняття

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та їх обговорення за участю студентів, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставлені підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.



  1. Семінарське заняття

Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у журнал.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.


  1. Консультація

Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається чинним законодавством.


  1. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункової, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання визначається навчальним закладом.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією, затвердженою наказом директора технікуму та підготовленою завідуючими відділень за поданням завідуючих кафедр, голів циклових комісій у складі трьох викладачів кафедри (циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).

Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"). Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) протягом одного року, потім списується в установленому порядку.



  1. Самостійна робота студента

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та методичними вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачити можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці навчального закладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.



  1. Практична підготовка студентів

Практична підготовка студентів навчального закладу є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, певного рівня, ступеня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Практична підготовка осіб, які навчаються у технікумі здійснюється відповідно до наказу директора технікуму шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах, організаціях згідно з укладеними навчальним закладом договорами.

Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача навчального закладу та спеціаліста з даного фаху.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.

Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N 93 та Положеннями про проведення практики студентів технікуму.


  1. Контрольні заходи

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.


  1. Семестровий контроль

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності

модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись.

Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються навчальним закладом.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а залік - за двобальною шкалою ("зараховано", "незараховано") і вноситься в екзаменаційну відомість,залікову книжку, навчальну картку студента.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з навчального закладу.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється завідувачем відділення.

Студенти, які не з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

3.2.11. Державна атестація студента

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією після завершення навчання на певному рівні, освітньо-кваліфікаційному рівні, ступені з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам стандарту вищої освіти.

Державна атестація здобувача вищої освіти (студента) здійснюється згідно чинного законодавства та Положення про екзаменаційну комісію технікуму.


4. Навчальний час студента
4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 45 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі

"пара").

Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента, тривалість якого визначена навчальними планами підготовки фахівців.

Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформлюється відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається 1 вересня для студентів і складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.



  1. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в термін, встановлені навчальним закладом.

Навчальні заняття у навчальному закладі проводяться за розкладом і тривають дві академічні години. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

  1. Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.


5. Робочий час викладача


  1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 720 годин на навчальний рік при середньо тижневій тривалості 18 годин.

Перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних і педагогічних працівників встановлюється згідно чинного законодавства.

  1. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюється кафедрою (цикловою комісією).

У технікумі обсяг навчального навантаження викладача визначається згідно з чинним законодавством.



  1. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.

Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.


6. Форми навчання

6.1. Навчання у технікумі здійснюється за такими формами:



  1. очна (денна);

  2. заочна (дистанційна).

Форми навчання можуть поєднуватися.

  1. Денна форма навчання є основною формою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня та ступеня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.

Організація освітнього процесу на очній (денній) формі навчання здійснюється технікумом згідно державних стандартів освіти, галузевих стандартів, стандартів освітньої діяльності та вищої освіти і даним Положенням.

  1. Заочна (дистанційна) форма навчання є формою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня та ступеня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.

Організація освітнього процесу за заочною (дистанційною) формою навчання здійснюється технікумом згідно державних стандартів освіти, галузевих стандартів, стандартів освітньої діяльності та вищої освіти, даним Положенням з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням та Положення про дистанційне навчання у Чернівецькому державному комерційному технікумі.
7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу

7.1. Науково-методичне забезпечення включає:



  • галузеві стандарти освіти, стандарти освітньої діяльності та вищої освіти;

  • навчальні плани;

  • навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;

  • програми навчальної, виробничої й інших видів практик;

  • підручники і навчальні посібники;

  • інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

  • контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

  • контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

  • комплексні контрольні роботи з дисциплін;

  • методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання тем з дисциплін, фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт).

Інші методичні засоби навчального процесу можуть визначати викладач, циклова комісія, навчальний заклад.
Розроблено:








База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка