Міністерство освіти І науки україни 탱胱筐꾕苦É 익읫꽁 嵌章渟攸 音柚녜



Сторінка6/18
Дата конвертації28.03.2017
Розмір9.88 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
ТЕМА 5

  • АНАЛІЗ ПОПИТУ, СТАНУ РИНКУ Й ОБСЯГУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ).



  • План

    1. Значення, завдання та інформаційна база аналізу маркетингової діяльності підприємства.

    2. Аналіз реалізації продукції (робіт, послуг).

    3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

    1. Значення, завдання та інформаційна база аналізу маркетингової діяльності підприємства

    Перед здійсненням аналізу виробництва продукції необхідним є проведення аналізу зовнішнього середовища підприємства для визначення оптимальних напрямів виробництва продукції, оскільки підприємство „має виробляти те, що продається, а не продавати, те що виробляється”. З цією метою здійснюють маркетинговий аналіз, предметом вивчення якого є зовнішнє середовище підприємства, зокрема ринкове.

    Під зовнішнім середовищем розуміють сукупність всіх елементів, зміна властивостей яких впливає на господарюючий суб’єкт, а також на тих об’єктів, чиї властивості змінюються у результаті зміни поведінки системи (контрагенти підприємства, органи державної влади, місцевого самоврядування, різноманітні макроекономічні фактори тощо). Зовнішнє середовище є динамічним. Одночасно з прискоренням технічного прогресу розширюються масштаби ринку, змінюються вимоги споживачів до продукції, кон’юнктура ринку тощо.

    Сутність маркетингу полягає у виявленні та усуненні протиріч між запланованим розвитком підприємства та кон’юнктурою ринку, що реалізується шляхом організації і управління діяльністю підприємства, яка спрямована на забезпечення збуту продукції з метою отримання максимального прибутку. Мета маркетингового аналізу полягає у вивченні ринку за допомогою прийомів і способів економічного аналізу.

    Оскільки комплекс питань, з яким пов’язана маркетингова діяльність, полягає у вивченні споживчих властивостей продукції, що виготовляється, цінової політики підприємства, шляхів збуту продукції і стимулюванні збуту, основними етапами маркетингового аналізу є:

    1) аналіз кон’юнктури ринку;

    2) аналіз цінової політики;

    3) аналіз системи розподілу продукції;

    4) аналіз конкурентоспроможності продукції;

    5) аналіз стадій життєвого циклу товару.

    Аналіз попиту, пропозиції та ціни – ринкових показників, що впливають на прийняття рішення клієнтом – основа маркетингового аналізу кон’юнктури ринку. На цьому етапі маркетинговий аналіз дозволяє оцінити перспективи розвитку підприємства та уточнити заплановані розміри торговельного обороту, тобто оптимізувати програму продаж. Крім того, маркетинговий аналіз дає можливість визначити збутову політику підприємства, що відповідає потребам ринку, і розробити оптимальний план виробництва.

    Основні завдання маркетингового аналізу кон’юнктури ринку:

    - оцінка місткості ринку або окремих його сегментів (розміру та структуру попиту на ринку);

    - визначення впливу окремих факторів на зміну ринків збуту (ступеня проникнення на ринок продукції з урахуванням розвитку конкуренції; співвідношення якості продукції, ціни та наявності післяпродажного обслуговування; зміни споживчих переваг конкурентної продукції; зміни доходів покупців, насиченості ринку тощо);

    - вивчення показників збуту продукції;

    - розробка пропозицій щодо формування ринків збуту.

    Важливим показником збуту продукції є ринкова частка, що відображає відношення обсягу продажу певного виду продукції даного підприємства до сумарного обсягу продажу даного виду продукції всіма підприємствами, що діють на ринку.

    При маркетинговому аналізі кон’юнктури ринку окрім ринкової частки вивчається ряд інших показників.



    Коефіцієнт цінової еластичності ( ) характеризує ступінь чутливості попиту до зміни ціни та визначається за формулою:

    , (5.1)

    де – відсоткова зміна попиту -го товару;



    – відсоткова зміна цін на товар.
    Коефіцієнт еластичності попиту до доходу ( ) характеризує ступінь чутливості попиту на товар при зміні доходу споживачів:

    , (5.2)

    де – відсоткова зміна доходів покупців.


    Проведемо аналіз кон’юнктури ринку на продукцію підприємства, враховуючи, що доходи покупців зросли на 5,0% (табл. 5.1).

    Найбільшу ринкову частку в своєму секторі займає продукція А – 9%, однак в динаміці обсяг попиту зменшився на 3% в основному за рахунок підвищення ціни. Для підприємства найбільш доцільним є виготовлення продукції А, оскільки при цьому підприємство отримує максимальний прибуток – 300 тис. грн. ((6 – 4) х 150 тис. од.). Прибуток від реалізації продукції Б і Г є тотожним і дорівнює 252 тис. грн. ((5,5 – 3,4) х 120 тис. од.) та ((4,8 – 3,0) х 140 тис. од.). Однак на продукцію Б попит є еластичним, саме тому необхідним є проведення граничної цінової політики. Коефіцієнт цінової еластичності за продуктом А є від’ємним, що свідчить про нееластичність попиту на даний вид продукції.


    Таблиця 5.1

    Аналіз кон’юнктури ринку продукції підприємства

    Вид про­дукціїХарактеристика продукціїСумарний обсяг продажу продукції на ринку, тис. грн.Рин­кова част­ка,Темп приросту, %Коефі­цієнт цінової елас­тич­ностіКоефі­цієнт

    еластич­ності попиту до доходусобівар­тість продук­ції, грн.ціна продукту, грн.обсяг продажу,

    тис. од.ціниобсяг попитуА4,06,0150100009,0+ 4,0-3,0-0,75-0,6Б3,45,5120150004,4+ 3,0+ 4,51,50,9В3,55,0100120004,2+ 2,0+ 3,01,50,6Г3,04,8140140001,0+ 2,5-7,0-2,8- 1,4Попит еластичний, якщо величина коефіцієнтів еластичності попиту до доходу та цінової еластичності більше одиниці, й нееластичний – менше одиниці. При нульовому значенні коефіцієнта еластичності, попит абсолютно нееластичний: зміна ціни не призводить до зміни попиту на продукцію. Якщо коефіцієнт еластичності рівний одиниці, то це свідчить про рівність темпів зростання попиту та зниження ціни. Розрізняють також абсолютно еластичний попит, коли при незмінній ціні або її зростанні попит на продукцію збільшується до межі купівельних можливостей, що частіше за все буває в умовах інфляції.

    При вивченні впливу окремих факторів на зміну попиту на ринку важливою є оцінка ризику продажу продукції за умови, що споживачі продукції відмовляються її купувати. Ризик визначає величину можливих збитків підприємства (матеріальних і моральних). Кожне підприємство повинно знати величину втрат за умови часткової реалізації продукції. Для уникнення наслідків ризику необхідно вивчити фактори його виникнення з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації витрат. Ці фактори можуть бути як зовнішні, так і внутрішні (рис. 5.1.).

    Одним з напрямів маркетингового аналізу є цінова політика підприємства на товарних ринках. Ціна визначає ефективність діяльності всіх ланок виробничо-збутової діяльності підприємства. Цінова політика підприємства включає: оцінку впливу типів ринку на цінову політику; дослідження методів ціноутворення; виявлення факторів, що визначають цінову політику (витрат, попиту, конкуренції); визначення умов і методів формування початкової ціни на товар; оцінку варіантів зміни ціни конкурентами.

    Рис. 5.1. Фактори виникнення ризику


    Дослідження системи розподілу продукції є важливим напрямом маркетингового аналізу. Основними завданнями аналізу системи розподілу продукції є:

    1. дослідження динаміки, структури каналів збуту та системи розподілу продукції;

    2. оцінка частки підприємства на ринку, невикористаних резервів щодо збільшення цієї частки;

    3. розробка пропозицій щодо поліпшення мережі розподілу продукції та каналів збуту.

    Аналіз цінової політики підприємства зводиться до виконання ряду завдань для досягнення відповідних цілей (рис. 5.2.).

    Рис. 5.2. Зв’язок цілей і завдань аналізу цінової політики
    Проведемо аналіз каналів збуту основної продукції підприємства (табл. 5.2).

    За даними табл. 5.2 загальна кількість реалізованої продукції збільшилася з 300 тис. грн. до 450 тис. грн. При цьому збільшився обсяг реалізації через фірмові магазини на 4,4%, що складає 80 тис. грн. Разом з тим питома вага реалізації через оптові магазини та спеціалізовані відділи зменшилася, хоча в абсолютному вираженні показники збільшувалися.



    Конкурентоспроможність це якісна характеристика продукції, яка відрізняє її від продукції конкурента як за ступенем відповідності конкретній потребі, так і за витратами на її задоволення.

    Таблиця 5.2

    Характеристика каналів збуту продукції

    Канал збутуОбсяг реалізації,

    тис. грн.Питома вага, %Відхилення1-й рік2-й рік1-й рік2-й рік+/-%пунктів структури1. Оптові торгові організації80,0095,002721,2+ 15,00+ 18,75-5,8 2. Роздрібні торгові організації40,0070,001315,5+30,00+75,00+2,53. Спеціалізовані відділи60,00

    85,00


    20

    18,9


    +25,00

    +41,67


    -1,14. Фірмові магазини120,00200,004044,4+80,00+66,67+4,4Разом300,00450,00100100+150,00-50,00-

    Методика аналізу конкурентоспроможності продукції передбачає попереднє формулювання вимог до виробу та визначення переліку показників оцінки конкурентоспроможності (рис. 5.3.).

    Оцінка конкурентоспроможності продукції базується на дослідженні потреб покупця і вимог ринку. Для того, щоб товар задовольняв потреби покупців, він повинен відповідати визначеним параметрам.

    Основні завдання аналізу конкурентоспроможності продукції:



    1. оцінка конкурентоспроможності;

    2. вивчення факторів, що впливають на рівень конкурентоспроможності;

    3. розробка заходів для забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції.

    У процесі аналізу конкурентоспроможності продукції необхідно виявити реальних і потенційних конкурентів, провести аналіз показників їх діяльності, оцінити цілі та стратегію щодо захоплення частки на ринку, технологію виробництва, якість продукції і цінову політику.

    Для оцінки конкурентоспроможності продукції необхідно зіставити параметри продукції, що аналізується, і продукції-конкурента. З цією метою розраховуються одиничні, групові та інтегральні показники конкурентоспроможності продукції (табл. 5.3).

    При аналізі конкурентоспроможності продукції доцільним є також використання показника ринкової частки продукції (див. аналіз кон’юнктури ринку). Чим більшою є ця частка, тим вища фактична конкурентоспроможність продукції підприємства на даному ринку, і навпаки. При оцінці конкурентоспроможності продукції використовуються також рейтингові, матричні та табличні методи.

    Процес вивчення конкурентоспроможності продукції, що реалізується на ринку, має проводитися безперервно та систематично.

    Ринок збуту впливає на обсяги продаж продукції, середній рівень цін, виручку від реалізації продукції і суму отриманого підприємством прибутку. Відповідно до рівня цих показників визначають життєвий цикл товару.

    Рис. 5.3. Формулювання вимог до виробу та визначення переліку показників оцінки конкурентоспроможності продукції
    Життєвий цикл товару – це період існування товару на ринку. Концепція життєвого циклу товару полягає у тому, що будь-який товар з певними споживчими властивостями з плином часу витісняється з ринку більш досконалим, якому властиві кращі споживчі властивості.

    До процесу продажу розрізняють нульову стадію життєвого циклу товару, що пов’язана з вивченням, дослідженням і розробкою нового товару.

    На етапі виведення товарів на ринок спостерігається період повільного зростання збуту, де через великі витрати на введення товару прибутку ще немає, а комерційна діяльність є збитковою, так як значна сума коштів спрямовується на покриття витрат, пов’язаних з нульовою стадією життєвого циклу товару. Товари прийнято називати на цьому етапі „знаком питання” („важкими дітьми”), оскільки ще не зрозуміло, чи принесуть вони підприємству прибуток, потребуючи додаткових витрат, пов’язаних з освоєнням нових шляхів збуту, додаткової реклами тощо.
    Таблиця 5.3

    Порядок розрахунку показників конкурентоспроможності

    Показники конкуренто­спроможностіПозначенняФормула розрахункуХарактеристикаОдиничний показник відображає відсоткове відношення рівня будь-якого технічного або економічного параметру ( ) до величини того ж параметру продукту – конкурента ( ), прийнятого за 100%Груповий показник об’єднує одиничний показник ( ) за однорідною групою параметрів (технічних, економічних, естетичних), застосовуючи вагові коефіцієнти ( ), визначені експертним шляхомІнтегральний показник характеризує відношення групового показника за технічними параметрами ( ) до групового показника за економічними параметрами

    На другому етапі життєвого циклу відбувається швидке розширення обсягів продажу продукту на ринку. Товар починає приносити прибуток. Проте на цьому етапі виникають певні труднощі, пов’язані з тим, що конкуренти пропонують аналогічний продукт. Тому поточні завдання підприємства значною мірою зосереджені на залученні інтересів покупців не просто до даного продукту, а до продукту своєї марки. На цьому етапі відбувається конкурентна боротьба за частку підприємства на ринку.

    Товари мають назву „зірки”, оскільки мають перспективи високого темпу розвитку. Вони сприяють економічному зростанню підприємства та репрезентують значні інвестиційні можливості.

    Третій етап життєвого циклу – етап зрілості товару. Він охоплює період, якому відповідає насичення ринку даним товаром і відносній стабілізації. Товар має стабільний ринок, приносить регулярний прибуток. Для даного етапу характерними є посилення цінової конкуренції, повільне зниження цін, що призводить до поступового зниження прибутковості товару. Товари мають назву „дійні корови”, оскільки вони є головним джерелом доходів підприємства і не потребують додаткових витрат щодо руху на ринку.

    На четвертому етапі життєвого циклу товар виходить з ринку, попит скорочується. Це призводить до значного зменшення прибутковості. Товари – „собаки” („невдахи”), адже вони не приносять прибутку і не сприяють економічному зростанню. Підприємство зосереджує увагу на тому, як найбільш вигідно зняти товар з виробництва та піти з ринку, або вчасно попередити спад попиту на товар шляхом його удосконалення або заміною іншими.

    Знання впливу кожного етапу на обсяг реалізації і рентабельність допоможе спланувати грошові надходження і стратегію збуту. Характеристика зміни основних показників залежно від етапів життєвого циклу товару наведена в табл. 5.4.


    Таблиця 5.4

    Характеристика зміни показників залежно від етапів

    ПоказникиЕтапи виведення товарів на ринокЕтап зростанняЕтап насиченняЕтап

    спадуХарактеристикаОбсяг збутуневеликийшвидко зростаєповільно спадаєзменшуєтьсяСума прибуткунезначниммаксимальнийзменшуєтьсянизький або нульовийСпоживачілюбителі новогомасовий ринокмасовий риноквідстаючіКількість конкурентівневеликапостійно зростаєвеликазменшуєтьсяВідповідна реакція виробниківОсновні стратегічні зусиллярозширення ринкупроникнення вглиб ринкувідстоювання своєї частки ринкупідвищення рентабельності виробництваВитрати на

    маркетингвисоківисокі, але низькі в процентному відношеннізменшуютьсяневеликіОсновні зусилля маркетингустворення інформації про товарстворення переваг маркистворення популярності маркиСелективний впливЦінависоканизьканайнижчазростаюча

    Отже, одержання максимального прибутку можливе лише при формуванні стратегії розвитку підприємства на основі вивчення ринкового середовища. Аналіз кон’юнктури ринку, цінової політики, системи розповсюдження товару, конкурентоспроможності продукції та оцінка стадій життєвого циклу товару дозволяє оцінити всі аспекти динаміки ринкового середовища та врахувати їх при виробництві та реалізації виготовленої продукції.



    2. Аналіз реалізації продукції (робіт, послуг)
    У процесі аналізу необхідно вивчити зміни не тільки в об­сязі виробництва товарної продукції, але й у обсязі її реалі­зації. Від обсягу продажів залежить фінансовий результат підприємства, його фінансове становище і платоспроможність. Аналіз реалізації продукції виконується за кожен місяць, квар­тал, півріччя і рік. У процесі аналізу фактичні дані порівню­ються з плановими, даними попередніх періодів, розраховуються у відсотках відхилення від плану, темпи росту і приро­сту за аналізований період, абсолютне значення 1% приросту. Можливі два варіанти методики аналізу реалізації продукції. Якщо виторг на підприємстві визначається за відвантаженням товарної продукції, то баланс товарної продукції буде мати такий вигляд:

    , (5.3)

    .
    Приклад:

    ПоказникиМинулий рікПоточний рікВідхиленняПланФактабсолютні,

    тис. грн.відносні,

    %від


    минулого рокувід планувід минулого рокувід плану1. Залишки нереалізо­ваної ТП на початок року, тис. грн.180-120-60-33,3-2. Обсяг виробництва продукції11501200123080306,92,53. Залишки нереалізо­ваної продукції на кінець року, тис. грн.160-110-50--31,3-4. Обсяг ТП, призначе­ний до реалізації11701200124070406,03,3

    Якщо виторг визначається після оплати відвантаженої продукції, то товарний баланс записують так:



    , (5.4)

    .

    де – відповідно залишки готової продукції на початок і кінець періоду.



    – вартість випуску товарної продукції.

    – обсяг реалізації продукції за звітний період.

    – залишки відвантаженої продукції на поча­ток і кінець періоду, не оплачені покупцем.
    Розрахунок впливу цих факторів на обсяг реалізації про­дукції виконується в порівнянні фактичних показників із плановими і обчисленні абсолютного і відносного приросту кожного з них. Для вивчення впливу цих факторів аналізується баланс товарної продукції ( ). Аналіз реалізації продукції тісно пов’язаний з аналізом виконання договір­них зобов’язань з постачання продукції. Недовиконання плану за угодами обертається для підприємства зменшен­ням виторгу, прибутку, штрафними санкціями. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить спад виробництва. У процесі ана­лізу визначається виконання плану постачань за місяць і з нарощенням у цілому по підприємству, з урахуванням ок­ремих споживачів, видів продукції, аналізуються причини недовиконання плану, і дається оцінка діяльності з вико­нання договірних зобов’язань. Відсоток виконання договір­них зобов’язань розраховується як відношення різниці між плановим обсягом відвантаження з договірними зобов’я­заннями і його недовиконанням до планового обсягу.

    , (5.5)

    де – коефіцієнт договірних постачань;



    – обсяг планової продукції;

    – недовиконання обсягу планового відвантаження.
    Недовиконання обсягу постачань негативно позначається не тільки на підсумку діяльності підприємств, але й на роботі торгових організацій, підприємств-суміжників, транспортних організацій. У процесі аналізу також необхідно вивчити при­чини збільшення неоплачених залишків продукції, відванта­жених покупцеві. Якщо терміни оплати її ще не наступили, то це нормальне явище; прострочена заборгованість покупців за товари ускладнює фінансовий стан підприємств, тому необхі­дно вживати заходи для стягнення неоплачених сум. Обсяг виробництва товарної продукції на підприємстві залежить від різноманітних факторів. За економічним змістом їх можна згру­пувати на три групи:

    1 група – забезпеченість підприємства трудовими ресур­сами й ефективність їхнього використання;

    2 група – забезпеченість основними фондами, у тому числі машинами й устаткуванням, і ефективність їхнього викори­стання;

    3 група – забезпеченість сировиною і матеріалами й ефек­тивність їхнього використання.



    3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
    Згідно із Законом про підприємства в Україні можливість зовніш­ньоекономічної діяльності створюється для підприємств усіх форм влас­ності, які самостійно вибирають напрямки, цілі і партнерів по співпраці. Відповідно до встановленого порядку зовнішньоекономічні зв’яз­ки здійснюються на основі господарських договорів по спеціалізації) і кооперування у виробництві, науково-технічну співпрацю, торгівлю, на основі протоколів про встановлення прямих виробничих і науково-технічних зв’язків та ін. Такі відносини встановлюються за погоджен­ням з МЗЕС України.

    З включенням у зовнішньоекономічну діяльність підприємства ста­ють одним із специфічних об’єктів економічного аналізу. Економічний аналіз дозволяє вивчати три групи проблем: по-перше, стан і розвиток світового господарства й економіки будь-якої країни, будь-якої фор­ми; по-друге, економіко-правове середовище зовнішньоекономічної ді­яльності, конкурентну сферу; по-третє, сегментацію світового ринку, пріоритетні напрямки активізації на ньому.

    Можна виділити три основні етапи економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності. Перший етап – це обґрунтування доцільності – переваг укладення договору, контракту, протоколу із зовнішньоеконо­мічної співпраці. Для цього виділяються цілі і пріоритети, обґрунто­вуються різноманітні варіанти співпраці, оцінюються ресурсні можли­вості, стратегія і тактика співпраці. Другий етап здійснюється у хо­ді реалізації угод міжнародної співпраці, що передбачає спостережен­ня за раціональним використанням ресурсів, усунення небажаних відхи­лень від розроблених завдань, регулювання процесів, співпраці залеж­но від зміни умов. Як правило, тут переважають методи оперативного аналізу і постійного контролю. Третій етап передбачає аналітичну оцінку виконання угод по зовнішньоекономічній діяльності, досягнути виробничо-фінансових результатів, втрачених можливостей і упущеної вигоди. При цьому уточнюється стратегія зовнішньоекономічної діяльності, проводиться пошук нових форм міжнародної співпраці і його економіко-правових гарантій.

    Аналіз зовнішньоекономічної діяльності розглядається у системі комплексного економічного аналізу діяльності підприємств у цілому, а сфера зовнішньоекономічної співпраці досліджується за моделями те­матичного аналізу. Зокрема, виділяються такі напрямки тематичного аналізу, як комерційний, валютний, фінансовий, транспортний, розра­хунковий і т.п. Тематичний аналіз застосовується при вивченні особливо актуальних питань – таких, як ефективність реалізації різних товарів на певному ринку чи одного товару на різних ринках та ін.

    Аналіз оперує різними економічними показниками. Кількісні показ­ники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій – вартість експорту чи імпорту товарів за окремими торговельними угодами, то­варними групами, країнами; обсяг виконаних робіт і послуг тощо. Якіс­ні показники характеризують раціональність використання коштів, зай­нятих в експортно-імпортних операціях, фінансові результати діяльно­сті, швидкість обороту засобів у зовнішньоторговельних операціях, ефективність цих операцій, віддача оборотних засобів при експорті та імпорті товарів, забезпеченість банківських кредитів.

    Результати зовнішньоекономічної діяльності залежать від дії внутрішніх і зовнішніх факторів. Виділяють особливість дії таких зовнішніх факторів, як стан економічного і політичного середовища в країнах, стан міждержавних угод і співпраці та ін. Внутрішні фактори пов’язані із виробництвом конкурентоспроможної продукції, популяр­ністю фірм на світовому ринку, рекламним забезпеченням і т.п.

    Аналіз у зовнішньоекономічній діяльності спрямований на вивчен­ня мотивацій і наслідків виробничо-комерційних фінансових змін, її впливу на стан економіки підприємств у цілому.

    Основними завданнями аналізу є:

    а) оцінка ступеня й якості виконання зобов’язань за експортни­ми, імпортними і реекспортними операціями та характеристиками досяг­нутих кількісних і вартісних рівнів експорту, реекспорту та імпорту товарів і послуг;

    б) оцінка раціональності використання коштів при здійсненні зовнішньоекономічних зв’язків;

    в) характеристика фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності і резервів поліпшення фінансового стану за зовнішніми зв’язками.

    Основними джерелами даних для аналізу зовнішньоекономічної ді­яльності є бухгалтерська і статистична звітність, митні декларації, звіти про міждержавний експорт і імпорт, дані міжнародних біржових довідників.

    Загальна модель зовнішньоекономічної діяльності подана на рис. 5.5.

    Аналіз виконання зобов’язань за експортно-імпортними операціями.

    При аналізі експортно-імпортних операцій і виконання за ними договірних зобов’язань проводять оцінку за вартістю, фізичним обся­гом, строками і якістю поставок, визначають вплив факторів на наз­вані показники і вимірюють їх вплив; встановлюють причини і вину­ватців порушення договірної дисципліни. Інформацію для аналізу мож­на отримати із оперативного обліку і звітності фірми.

    Рис. 5.5. Модель аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств


    Як правило, виділяють дію двох основних груп факторів: зміна фізичного обсягу поставок і зміна цін. Для цього може, бути викорис­тана аналітична табл. 5.5.
    Таблиця 5.5

    Аналіз виконання зобов’язань

    за експортно-імпортними операціями

    Товарна групаОдиниця

    виміруПрийнято зобов’язаньВиконана зобов’язаньВідхилення

    за сумоюкількість одиницьціна за одиницюсума,

    млн. грн.кількість одиницьціна за одиницюсума,

    млн. грн.За експортом 001тис. т.5600300055502750-250002тис. т.4500200054802400+40050005150+150За імпортом800тис. од.2060120020651300+100801тис. од.254010002040800-200Разом22002100-100

    За допомогою способу різниці абсолютних величин легко визначи­ти вплив зміни обсягу поставок за імпортом та за експортом і зміни цін.

    При постійній зміні кон’юнктури ринку фактор цін може бути ви­рішальним. Як відомо, рівень цін залежить від співвідношення попиту і пропозиції товарів на ринку, від зміни курсів валют, підвищення конкурентоспроможності товарів. Експортні ціни залежать, крім того, від уміння використати кон’юнктуру ринку, а саме правильності вибо­ру ринку, часу виступу на ринку, оптимальною на даний момент величи­ною запропонованої товарної партії та найбільш вигідніших умов пос­тавки і реалізації товару.

    При аналізі виконання зобов’язань за експортно-імпортними опе­раціями проводять оцінку в розрізі окремих контрактів. Особлива ува­га приділяється невиконаним або простроченим контрактом. Ступінь ви­конання зобов’язань за контрактами визначається за формулою:

    , (5.6)

    де – сума укладених для виконання контрактів за рік, млн. грн.;



    – сума невиконаних (прострочених) контрактів за рік, млн. грн.

    Важливе місце в аналізі займає оцінка якості продукції (робіт), що проходить за експортно-імпортними угодами. Якість товарів (виконаних робіт) повинна відповідати умовам замовлення, оскільки це один із показників авторитету фірми. Якість оцінюють за кількістю рекла­мацій і втратами від рекламацій.

    Параметри якості товарів тісно пов’язані з рівнем конкуренто­спроможності фірми і продукції, що нею виробляється.

    Особливу увагу в аналізі експортно-імпортних операцій приділя­ють поставкам на умовах комерційного кредиту. Така форма поставок ду­же поширена у зовнішньоекономічній діяльності. Її зміст полягає у то­му, що продаж товарів здійснюється з відстроченням платежу на кіль­ка років, тобто на умовах комерційного кредиту. Кредит надається різ­ної величини і на різний термін. Величина відсотка, який отримується за кредит, залежить, як правило, від величини відсоткової ставки на грошовому ринку країни-продавця, а також величини комісії банку за гарантією кредиту. При аналізі операцій на умовах комерційного кре­диту треба встановити значення для підприємства фірмових кредитів, визначити вартість кредитів, з’ясувати величину і динаміку заборгованості підприємства за комерційними кредитами та середні терміни їх погашення.

    Вартість кредиту визначається за формулою:

    , (5.7)

    де – суми, кредиту, млн. грн.;



    – термін погашення -кредиту, років;

    – річна відсоткова ставка -го кредиту, одиниць.
    Середній термін погашення кредиту визначається за формулою:

    . (5.8)
    де – частини -го кредиту, що погашаються за один рік, млн. грн.
    Наприклад, товар вартістю 1000 млн. грн. куплений на умовах 20% вартості товару погашається відразу після його поставки; 80% – у кредит на 4 роки з погашенням щороку рівної частки (табл. 5.6).

    Таблиця 5.6

    Аналіз поставок товарів за імпортом на умовах комерційного кредиту

    Обсяг


    кредитуванняСтроки погашення Обсяг кредитування 200через 1 рік200200через 2 роки400200через 3 роки600200через 4 роки800

    Завершальним етапом є аналіз динаміки зовнішньоекономічних опе­рацій. Оборот експортно-імпортних операцій подається в динаміці ро­ків у зіставних цінах, що дозволяє встановити динаміку змін, виперед­ження чи сповільнення за окремими товарними групами і зміну структури зовнішньоекономічних операцій.

    Аналіз раціональності використання коштів при здійсненні експортно-імпортних операцій.

    Виконання зобов’язань за експортом і імпортом товарів і послуг пов’язане з витраченням коштів для оплати рахунків постачальників експортних і імпортних товарів та оплати накладних видатків за екс­портом і імпортом. Ці кошти об’єднання і фірми отримують переважно у формі кредитів банку. Вони повинні використовуватися найбільш ра­ціонально та ефективно. Тому в процесі аналізу раціональності вико­ристання коштів необхідно:

    - по-перше, вивчити обіг коштів в операціях зовнішньоекономічних зв’язків. У ході такого вивчення з’ясовують можливість прискорення оборотності коштів;

    - по-друге, дослідити склад і структуру накладних витрат, для чо­го встановлюють доцільність здійснених витрат і резерви їх скорочен­ня;

    - по-третє, визначити рівень ефективності зовнішньоекономічних операцій, що пов’язані з виявленням факторів, які приводять до змі­ни показників ефективності і пошуку більш вигідних зовнішньоекономіч­них операцій.

    Обіг зовнішньоекономічних операцій є одним із основних показни­ків, який в аналізі оцінюється за кругообігом коштів, вкладених у товари, і кругообігом коштів у розрахунках. Для вивчення обігу розраховують швидкість обігу коштів, яка вказує на тривалість обігу за експортно-імпортними операціями.



    , (5.9)

    де – середня тривалість одного обороту, днів;



    – середній за­лишок товарів за експортом чи імпортом, грн.;

    – число днів у звітному періоді;

    – собівартість реалізованих товарів (послуг, ро­біт) на зовнішньоекономічному ринку за звітний період, грн.
    Для аналізу оборотності за експортними чи імпортними операціями використовують аналітичну табл. 5.7.

    Вкладення в експортні операції збільшились на 1167 млн. грн., що було наслідком зміни реалізації товарів (за собівартістю) і спо­вільнення швидкості обороту.

    Таблиця 5.7

    Аналіз оборотності коштів в експортних операціях

    ПоказникБазовий період (квартал)Звітний період (квартал)ВідхиленняВесь обороту тому числіВесь обороту тому числіЗа всіма

    оборотами у тому числі за товарамиу

    розрахункахза товарамиу

    розрахункахза товарамиу

    розрахункахСередній залишок коштів, млн. грн.450031671333566739171750+1167+750+417Середня тривалість одного обороту, днів33,723,710,039,227,112,1+5,5+3,4+2,1Собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), млн. грн.1200013000+1000

    За способом ланцюгових підставок вста­новимо, що:

    а) за рахунок зміни обсягу реалізації вкладення зросли на 373 млн. грн.

    ;

    б) за рахунок сповільнення оборотності коштів вкладення зросли на 794 млн. грн.



    .

    Тривалість обороту коштів у товарах залежить від умов і місця реалізації, способу й організації перевезень товару, організації документообігу, структури товарних запасів. На тривалість обороту коштів в розрахунках впливає форма і порядок розрахунків і платежів. Аналіз накладних витрат за експортно-імпортними операціями перед­бачає оцінку доцільності й обґрунтованості витрат з перевезення то­варів, їх зберігання і реалізації з урахуванням курсів валют.

    Завершальним етапом аналізу є оцінка вигоди для підприємства експортно-імпортних операцій. Показник ефективності реалізації екс­портних товарів являє собою відсоткове вираження відношення виручки-нетто в іноземній валюті за реалізований товар, перерахованої за офіційним курсом країни-експортера до собівартості у грошовій оцінці країни-експортера. Тобто ефективність експорту оцінюється за вируч­кою на один гривен витрат. Ефективність імпорту розраховується за формулою:

    , (5.10)

    де – відносний показник ефективності імпорту товарів (робіт, послуг), %;



    – внутрішня ціна товару (робіт, послуг), грн.;

    – імпортна фактурна ціна товару (робіт, послуг), грн.
    Фінансовим результатом експортно-імпортних операцій є прибуток, який визначається як різниця між комісійним збором, розрахованим за реалізованими експортними та імпортними товарами і витратами обігу. До витрат обігу відносять: накладні витрати за зовнішньоекономічними операціями; відсотки, сплачені за кредити банку, кошторисні витрати на утримання апарату управління і товарно-операційні витрати. На ве­личину прибутку впливають також штрафи, пені, неустойки, отримані і сплачені за експортними, імпортними і транспортними операціями; нестача товарів понад норму збитку; списані безнадійні борги; різниця курсів валют і т.п.



    Контрольні питання для самоперевірки
    1.Значення та інформаційне забезпечення аналізу попиту, стану ринку та обсягу реалізації продукції.

    2.Аналіз динаміки та виконання завдання по виробництву та реалізації продукції.

    3.Аналіз попиту на продукцію і формування портфеля замовлень.

    4.Діагностика ризику незатребуваної продукції.

    5.Аналіз динаміки ринків збуту та доходності.

    6.Фактори, які визначають цінову політику підприємства. Порівняльний аналіз рівня цін на ринку.

    7.Блок-схема факторного аналізу обсягу реалізації продукції.

    8.Аналіз конкурентоспроможності продукції.







  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


    База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка