Міністерство освіти І науки україни 탱胱筐꾕苦É 익읫꽁 嵌章渟攸 音柚녜



Сторінка5/18
Дата конвертації28.03.2017
Розмір9.88 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
ТЕМА 4

  • АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ.





  • План

    1. Значення і завдання аналізу виробництва продукції (робіт, послуг).

    2. Аналіз обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) за номенклатурою та структурою її виготовлення.

    3. Аналіз якості та браку продукції.

    4. Аналіз ритмічності та комплектності виробництва продукції.
    1. Значення і завдання аналізу виробництва продукції (робіт, послуг)
    Сучасні умови господарювання надають підприємствам повну самостійність з питань виробництва та реалізації продукції: планування і організація технологічного процесу, обсяги виробництва, структура продукції, контрагенти та напрями реалізації тощо. Правильно обрана стратегія виробництва та відповідні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації та фінансові результати – прибутки, що відповідають масштабам цієї діяльності. При цьому необхідно враховувати, що виробнича діяльність підприємства зумовлена загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями та платоспроможним попитом населення.

    Метою аналізу виробництва та реалізації продукції є знаходження шляхів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції порівняно з конкурентами, розширення частки ринку при максимальному використанні виробничих потужностей і, як результат, – збільшення прибутку підприємства.

    Основне завдання комплексного аналізу виробництва та реалізації продукції – аналіз конкурентних позицій підприємства та його здатності до швидкого маневрування ресурса­ми при зміні кон’юнктури ринку. Це завдання реалізується шляхом вирішення окремих аналітичних завдань, що зазначені на рис.4. 1.

    Джерела інформації, що використовуються при проведенні аналізу виробництва та реалізації продукції, наведені в табл. 4.1. Наведені джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного обліку (за інформацією на рахунках 23, 26, 36, 90 тощо).

    Рис. 4.1. Завдання, об’єкти і етапи аналізу виробництва та реалізації продукції

    Таблиця 4.1

    Інформаційна база для аналізу виробництва та реалізації продукції

    ГрупаДжерела інформації1. Первинні документиакт приймання, акт про брак, відомість випуску готової продукції, відомість про брак, накладна на здачу готової продукції на склад, прибутково-видаткова накладна, приймально-здавальні документи, рахунок-фактура, свідоцтво про якість товару, сертифікат відповідності державній системі сертифікації, товарно-транспортна накладна2. Дані рахунків бухгалтерського обліку23 „Виробництво”, 26 „Готова продукція”,

    36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”,

    90 „Собівартість реалізації” та інші3. Облікові регістрижурнал 5. 5Л4. Фінансова звітністьф. № 1 „Баланс”, ф. № 2 „Звіт про фінансові результати”, ф.№5 „Примітки до річної фінансової звітності”5. Статистична звітністьф. № 1 – підприємництво „Звіт про основні показники діяльності підприємства”, ф. № 1-Б „Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість”, ф№1-П (термінова) „Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)”, ф № 1-послуги „Звіт про обсяги реалізованих послуг”6. Інші джереларапорти про випуск продукції, здачу готової продукції, дані про простої обладнання, журнал техніко-економічних показників роботи цеху, робочі наряди, дані про якість продукції, планові матеріали відповідного відділу, результати попередніх аналітичних досліджень

    Прогнозний аналіз виробництва та реалізації продукції застосовується при оцінці відповідних альтернативних управлінських рішень.

    2. Аналіз обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) за номенклатурою та структурою її виготовлення
    Аналіз обсягів виробництва продукції звичайно починають з оцінки того, як виконано план виробництва підприємством в цілому і в розрізі його основних виробничих одиниць, які були рівні виконання за місяцями і кварталами звітного періоду, ви­значають причини можливих невдач і винних у цьому осіб.

    Враховуючи складне економічне становище в країні, по­всюдний спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку обсягів випуску продукції на підприємстві. При цьому використання натуральних вимірників обсягів випус­ку продукції найбільш доречне, оскільки дає змогу запобігти перекрученням, котрі заподіює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги вимірюють у незмінних цінах.

    Таблиця 4.2

    Динаміка виробництва продукції на підприємстві

    ПоказникП’ятирічний період1-й рік2-й рік3-й рік4-й рік (минулий)5-й рік (звітний)1. Виробництво цегли, тис. умов, штук20 00013 2009 4008 20011 0252. Відсоток до поперед­нього року1006671,287,2134,53. Відсоток до 1-го року10066474155

    Дані табл. 4.2 свідчать, що обсяги виробництва продукції невпинно знижувались в перші чотири роки п’ятиріч­чя і становили під кінець трохи більше половини того, що було у першому році. Водночас можна стверджувати, що темпи падіння виробництва в третьому і четвертому роках дещо сповільни­лись, а в останньому навіть почалось зростання випуску про­дукції. Проте загальну динаміку обсягів виробництва слід оці­нити негативно.

    Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов’язко­во визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвит­ку, й відокремити такі, що діяли на народногосподарському рівні, тобто були зовнішніми. У нашому прикладі виробництво цег­ли тісно пов’язане з будівництвом, яке зазнало спаду за браком інвестицій в економіці України.

    Проте внутрішні фактори заслуговують на увагу не менше. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи дорожчі матеріали і відповідно піднімаючи ціну виробів, або, навпаки, збільшуючи у складі рецептур дешеві компоненти, а зеконом­лені дефіцитні – спрямовувати на додатковий випуск продукції.



    Аналіз асортименту і структури випуску продукції. Од­ним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Під номенклатурою розуміють перелік продукції однакового виробничого чи технічного призначення, зазначеного в завданнях (договорах, планах) окремою позицією, Більш вузьким поняттям є асортимент продукції, який характеризує перелік продукції, що випускається в межах однієї номенклатурної позиції. Нарешті, структура – це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі вироб­ництва, вираженому здебільшого у відсотках. Зміна асортимен­ту в порівнянні з планом приводить до асортиментних, а струк­тури випуску – структурних зрушень. Взагалі ці явища тісно пов’язані одне з одним, і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

    Дані про виконання плану з асортименту наведено в табл.4 3.


    Таблиця 4.3

    Вихідні дані для аналізу асортименту

    ВирібВипуск продукції, тис. грн.Зараховується

    у виконання плануЗа

    планомФактичноВиконання плану, %А256313122256Б20012060120В506012050Г400400100400Д150190126150Е*26416061160Є-80--Разом13201323100,21136* „Е” – новий вид продукції замість застарілої „Є”.


    Розрахунок показників виконання плану асортименту здій­снюють трьома способами.

    Перший має назву „спосіб найменшого числа”. передбачає брати як загальний показник най­менший відсоток виконання плану серед усіх виробів, тобто 60%, а у вираженні коефіцієнта – 0,6.

    Другий спосіб – спосіб заліку. Його суть по­лягає у порівнянні фактичного обсягу продукції за кожною номенклатурною позицією з плановим і взалік береться фак­тична сума, проте за умови, що вона не перевищує планове завдан­ня. В табл. 4.3 ці залікові суми разом становили 1136 тис. грн. Звідси коефіцієнт асортиментності становитиме:

    

    Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану й кількості планових позицій. Цей показник тісно пов’язаний з номенклатурою про­дукції, тому його називають коефіцієнтом номенклатурності:

    .
    Отже, згідно з усіма способами план з асортименту суттєво не виконано.

    Треба зазначити, що сьогодні не можна пояснювати зру­шення в асортименті й структурі випуску продукції якимись „об’єктивними” причинами, бо всі вони оперативно враховуються на са­мому підприємстві через коригування планових завдань. Тому відхилення при виконанні плану – це відверто погана праця ви­конавців і адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філій). При аналізі потрібно звернути увагу на розширення й онов­лення асортименту. У нашому прикладі планувалося – онов­лення асортименту на 20% (264 / 1320 х 100), однак фактично частка оновленої продукції з урахуванням фактичного обсягу випуску становила 12% (160 / 1323 х 100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої про­дукції „Є”, яка не має належного попиту на ринку.

    Завершуючи аналіз, слід дати оцінку проведеній роботі щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва. Особлива увага при цьому приділяється вивченню стану науково-дослід­них і конструкторських розробок взагалі та достатності сум асигнувань на ці заходи (у складі інших операційних витрат ).
    3. Аналіз якості та браку продукції
    Якість продукції це її здатність задовольняти певні потреби споживачів (надійність довговічність, техніко-експлуатаційні показники, конструкторсько-художні властивості виробів).

    Аналіз якості продукції проходить в такому порядку:

    1. Весь обсяг виробництва поділяються на продукція, яка підлягає і не підлягає атестації.

    2. Визначається частка продукції, що підлягає атестації, в тому числі за категоріями якості, та не підлягає атестації.

    3. Проводиться порівняння в структурі виробництва продукції за категоріями якості.

    4. Визначається вплив зміни частки продукції вищої категорії якості на загальний обсяг виробництва шляхом множення частки продукції вищої категорії якості в загальному обсязі виробництва на плановий обсяг виробництва в натуральному виразі.

    5. проводиться аналіз сортності продукції одним з двох способів: за середньозваженою ціною та спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісно­му і натуральному вираженні..

    Розглянемо методику визначення коефіцієнта сортності за середньозваженою ціною (таблиця 4.4)


    Таблиця 4.4

    СортЦіна одиниці продукції, грн.За планомФактичноКількість виробів, шт.Сума, грн.Кількість виробів, шт.Сума, грн.І1006306300073073000II901801620015013500III809072001209600РазомX90086400100096100

    Планова середньозважена ціна:

    .
    Фактична середньозважена ціна:




    Оскільки величина фактичного показника більша за плано­ву, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища від планової. Коефіцієнт якості складає 1,001 ( )

    Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісно­му і натуральному вираженні. Випередження рівня виконання плану у вартісному вираженні 111,2% (96100 / 86400 х 100) в порівнянні з натуральним – 111,1% підтверджує факт вико­нання плану за сортністю.

    З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виклю­чає вплив зміни й асортименту продукції.

    Насамкінець виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.

    Розрахунок факторів:

    1) зміна кількості виробленої продукції:

    2) зміна якості (сортності) продукції:



    Разом + 9700грн.

    Перевірка розрахунку:

    Частина виробів у процесі виробництва псується через пору­шення технології, несправності устаткування або низьку квалі­фікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву „брак продукції”.

    Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі ви­значають загальну суму браку і відносну його величину (% бра­ку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд пері­одів. Особливу увагу потрібно приділити виявленню так звано­го прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в майбутньому ритмі роботи і несподіваних збитків.

    Аналізуючи брак, обов’язково з’ясовують причини його ви­никнення, місцезнаходження, час і винуватців.

    Важливими умовами профілактики браку є:


    1. висока культура й організація виробництва;

    2. стабільний ритм роботи і постачання;

    3. впровадження у виробництво сучасних технологій і устат­кування;

    4. підвищення кваліфікації персоналу, його дисциплінова­ності і відповідальності тощо.

    Варто також пам’ятати, що між якістю продукції і величи­ною браку існують складні й суперечливі зв’язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов’язково спри­чиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень бра­ку – це передусім показник якості роботи, налагодженості тех­нологічних процесів і організації виробництва. Це також по­казник порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

    Зміна рівня якості продукції може спричиняти також зво­ротній вплив на обсяг випуску продукції. Механізми впливу пов’язані зі зміною трудомісткості продукції, норм витрат си­ровини і матеріалів тощо.

    І навпаки. Форсування виробничих процесів, які забезпечу­ють додаткові обсяги продукції, зазвичай негативно відбивається на якості продукції.

    Виявлення такої взаємодії показників – досить складне зав­дання економічного аналізу і потребує неабияких зусиль, висо­ких професійних навичок аналітиків, а також додаткових дже­рел інформації.



    4. Аналіз ритмічності та комплектності виробництва продукції
    Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва продукції. Ритмічність випуску продукції – виробництво продукції відповідно до встановленого графіку (прийнятого завдання) за певний період часу (день, декада, місяць, квартал). Ритмічність не завжди означає рівномірність (в рівні проміжки часу випуск однакового обсягу продукції), так як прогнозні завдання не можна розподілити порівну.

    Ритмічність виробництва – це збалансована діяльність підприємства, яка сприяє ритмічному виробництву продукції та виконанню своїх зобов’язань перед споживачами. Порушення ритмічності виробництва, як правило, призводить до неповного використання виробничих потужностей, збільшення обсягу незавершеного виробництва та залишків готової продукції на складах, уповільнення оборотності капіталу; перевитрачання фонду оплати праці, надурочної роботи, браку та відповідно до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

    Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про випуск (питому вагу випуску) за декадами, місяцями та кварталами в цілому по підприємству і за окремими структурними підрозділами.

    Аналіз ритмічності випуску товарної продукції проведемо за даними табл.4.5.

    Таблиця 4.5

    Ритмічність випуску товарної продукції, %

    ПоказникПланФактВідхиленняПитома вага випуску продукції у третьому місяці відповідного кварталу в загальному обсязі випуску продукції за квартал:

    - у березні

    17,4


    23,6

    +6,2- у червні18,320,9+2,6- у вересні17,628,3+10,7- у грудні18,927,7+8,8Питома вага випуску продукції у IV кварталі в загальному обсязі випуску продукції за рік13,313,8+0,5Аналізуючи дані табл. 4.5, можна зробити висновок, що на підприємстві існують суттєві порушення ритмічності. Так, питома вага випуску продукції у третьому місяці кварталу перевищує планову від 2,6 пунктів до 10,7.

    Для характеристики ритмічності виробництва використовуються прямі та непрямі показники. До прямих показників відносяться::


    1. коефіцієнт ритмічності;

    2. коефіцієнт варіації;

    3. коефіцієнт аритмічності;

    4. питома вага виробництва продукції за кожну декаду до місячного випуску, за кожний місяць до квартального випуску, за кожний квартал до річного обсягу виробництва;

    5. питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця до третьої декади попереднього місяця тощо.

    До непрямих показників ритмічності відносяться: наявність доплат за надурочні роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб’єкта, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку та несвоєчасне відвантаження продукції тощо.Зведене оцінювання ритмічності проводять шляхом розрахунку коефіцієнта ритмічності ( ), який можна визначити декількома способами, (як за абсолютними показниками випуску, так і за їх питомою вагою):

    1. Як відношення обсягу продукції, зарахованого у виконання прогнозу (плану), до планового випуску продукції (табл. 4.6).

    Таблиця 4.6

    Аналіз ритмічності випуску продукції

    ПеріодВипуск продукції (грн.)Коефіцієнт

    виконання прогнозуВипуск продукції,

    зарахований у виконання прогнозу по ритмічностіПрогнозФакт1А1А2А2 / А1А2 (якщо А2 А1)В1В2В2 / В1В2 (якщо В2 В1)РазомА1 + В1А2 + 32гр. 3 / гр. 2А2 + В2 (підсумок по 5)Якщо , значить, фактична ритмічність відповідає плановій. Чим менше коефіцієнт ритмічності, тим менш ритмічно працює підприємство.

    2. Як суму фактичної питомої ваги виробництва продукції, але не більше планового (прогнозного) їх рівня.

    За відсутності прогнозних показників ритмічності їх можна самостійно розрахувати, виходячи із визначення поняття ритмічності. Наприклад, за декаду необхідно виконати третину (33,3%) місячного плану, за квартал – четверту частину (25%) річного тощо.

    Разом з тим на окремих підприємствах (на яких тривалий операційний цикл, значний сезонний вплив на обсяги виробництва тощо) планом, як правило, передбачено нерівномірний випуск продукції. Отже, оцінка ритмічності проводиться з урахуванням планових даних, передбачених графіками.

    Проведемо аналіз ритмічності виробництва за даними табл. 4.7.

    Таблиця 4.7

    Аналіз ритмічності виробництва

    Декади місяцяОбсяг виробництва, грн.Питома вага,

    %Виконання

    плану, %Зараховується у рахунок виконання планупланфактпланфактгрн.%12300224333,030,032,2224332,222430239034.931,934,3239034,332240285032,138,140,9224032,1Разом69707483100,0100,0107,4687398,6

    Аналізуючи дані табл. 5.7, можна зробити висновок, що фактичний обсяг виробництва був більший за плановий на 7,4%, що склало 513 грн. При цьому фактична структура виробництва за декадами місяця значно змінилася в порівнянні з плановою. Так у І-ій та ІІ-ій декадах план недовиконано на 3%, за ІІІ-ій – перевиконано на 6%. За рахунок цього у виконання плану зараховано менше 98,6% від загального обсягу виробництва.

    За даними табл. 7 розрахуємо коефіцієнт ритмічності:



    ,

    або


    .
    свідчить про те, що в строки, встановлені планом-графіком, підприємством випущено 98,6% продукції.

    Коефіцієнт варіації ( ) визначається як відношення середньо-квадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (декадного, місячного, квартального) планового випуску продукції:

    ,

    де квадратичне відхилення від середньодобового (декадного, місячного, квартального) завдання;



    – число планових завдань, що додаються;

    – середнє добове (декадне, місячне, квартальне) завдання за графіком.
    Коефіцієнт варіації показує середнє відхилення випуску продукції за календарними періодами. За даними табл. 7 проведемо розрахунок:

    .
    У нашому прикладі коефіцієнт варіації складає 0,132. Це означає, що випуск продукції за декадами відхиляється від графіку в середньому на 13,2%.

    Оскільки коефіцієнт ритмічності не фіксує випадків перевиконання завдання, що мають також негативний вплив на загальну ритмічність, підраховують коефіцієнти аритмічності, які дорівнюють підсумку позитивних і негативних відхилень від прогнозного завдання. Чим не ритмічніше працювало підприємство, тим більші коефіцієнти аритмічності, та навпаки.

    Коефіцієнт аритмічності можна визначити як різницю між коефіцієнтом ритмічності і одиницею.

    За даними табл. 4.7 коефіцієнту аритмічності дорівнює:



    .

    Після того, як буде з’ясовано рівень аритмічності виробництва, визначають основні причини, що спричиняють порушення ритмічності. Необхідно вивчити як зовнішні, так і внутрішні причини неритмічного виробництва: забезпеченість робочою силою, матеріальними ресурсами, основними засобами; рівень організації виробництва, праці, управління, оперативного планування, обліку та контролю, наявність і комплектність матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, ритмічність постачання, плинність кадрів.

    У процесі аналізу необхідно підрахувати втрачені можливості підприємства з випуску продукції через неритмічність роботи, тобто визначити вартість недоданої продукції у встановлені планом-графіком строки в результаті неритмічної діяльності підприємства. Для цього в економічній літературі наводяться різні способи:

    - різниця між фактичним і можливим випуском продукції, розрахованим виходячи з найбільшого середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) обсягу виробництва (7483 – 2850) · 3 = -1067 грн.);

    - вартість недовипущеної продукції розраховується як добуток планового обсягу виробництва і коефіцієнта аритмічності:


    Висновки, які зробить аналітик після оцінки аритмічності виробництва, залежать від багатьох обставин. При цьому в центрі уваги повинно бути поставлено розуміння наслідків неритмічної роботи підприємства та його окремих ланок, адже неритмічний випуск продукції може бути однією з причин невиконання плану реалізації, а також застосування до підприємства економічних санкцій.

    У висновку за результатами проведеного аналізу розробляють конкретні заходи з усунення причин неритмічної роботи.

    Ритмічність тісно пов’язана з комплектністю виробництва. Це поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Засобом, що забезпечує необхідний обсяг збірних робіт при деяких неузгодженнях поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому, при аналізі комплектності виробництва необхідно звертати увагу і на комплектність залишків деталей та вузлів у незавершеному виробництві. Водночас необхідно переконатись, наскільки фактична наявність деталей відповідає даним обліку та плановій потребі. На підставі даних про залишки на рахунку 23 „Незавершене виробництво”, балансу ф. №1 (ряд. 120), інформації оперативного обліку, використовуючи методичні прийоми економічного аналізу, вивчають динаміку темпів змін, ; загальну вартість і склад незавершеного виробництва, порівнюють відповідність фактичних залишків діючим нормативам. На підставі отриманих результатів розробляють відповідні заходи щодо удосконалення системи оперативного планування, обліку та контролю за виробництвом.




    1. Контрольні питання для самоперевірки

    2. 1.Значення й завдання аналізу виробництва продукції, робіт і послуг.

    3. 2. Загальна схема й послідовність проведення аналізу.

    4. 3. Система показників продукції. Інформаційна база аналізу.

    5. 4. Порядок проведення аналізу обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.

    6. 5. Оцінка динаміки обсягу продукції виробництва.

    7. 6. Аналіз асортименту й структури випуску продукції. Комплексний аналіз впливу асортименту й структурних зрушень на економічні показники роботи підприємства.

    8. 7. Порядок проведення аналізу якості продукції. Аналіз витрат на брак та втрат від браку.

    9. 8. Аналіз ритмічності виробництва.





  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


    База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка