Міністерство освіти І науки україни 탱胱筐꾕苦É 익읫꽁 嵌章渟攸 音柚녜



Сторінка4/18
Дата конвертації28.03.2017
Розмір9.88 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
ТЕМА 3

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • План



  • 1. Характеристика і класифікація джерел інформації.

    2. Вимоги до організації інформаційного забезпечення.

    3. Підготовка, аналітична обробка інформації та документальне оформлення результатів аналізу.

    4. Організація та послідовність проведення економічного аналізу


    1. Характеристика і класифікація джерел інформації.
    Зміст, склад і якість інформації, яка використовується для аналізу гос­подарської діяльності має певне значення в забезпеченні дієвості аналізу, Аналіз не обмежується лише економічною інформацією, а й широко використовує технічну, технологічну та іншу інформацію.

    Інформація (лат.)роз'яснення, повідомлення - це відомості про навколишній світ та процеси, що відбуваються в ньому, які сприймаються людиною або спеціальним пристроєм.

    Під економічною інформацією розуміють організовану сукупність даних про господарську діяльність підприємств чи структурних підрозділів. Економічна інформація становить проміжну ланку між господарською діяльністю, де вона формується, і управлінням, де її фіксують, обробляють і використовують. Достовірна інформація сприяє обґрунтуванню ефектив­них управлінських рішень, які вплинуть на фінансовий стан підприємства в майбутньому.

    Система інформаційного забезпечення економічного аналізу охоплює три основні складові елементи:

    - перелік інформаційних одиниць або інформаційних сукупностей показників чи документів, необхідних для вирішення відповідних завдань за допомогою аналізу (склад інформації);

    - структуру інформації, закономірності її формування та використання,


    тобто правила побудови показників та документів, що містять ці показники;

    - характеристику руху інформації - визначення потоків інформації,


    побудова схем документообігу та інформаційних моделей.

    Під час економічного аналізу підприємства використовують такі основ­ні способи формування бази даних:

    - сканування (пошук уже сформова­ної, тобто ретроспективної інформації),

    - моніторинг (відстеження поточної інформації, яка з'являється);

    - прогнозування (формування інформації про майбутній стан підприємства та його оточення).

    Збирання, накопичення та систематизація інформації про господарську діяльність підприємства — один з етапів економічного аналізу. Необхід­ність збирання та обробки економічної інформації зумовлюється багатьма обставинами, головними з яких є багаторазовість та тривалість використан­ня, а також розрив у часі між збиранням та застосуванням одержаних даних в аналітичній роботі.

    Всі джерела даних, що використовуються для аналізу господарської діяльності поділяються на планові, обліково-звітні та поза облікові (необлікові).

    До планових джерел відносять всі типи планів, які розробляються на під­приємстві (перспективні, поточні, оперативні) а також нормативні, матеріа­льні кошториси, цінники, проектні завдання. Показники перспективних планів характеризують основні напрями розвитку підприємства на віддалену перспективу. Важливим документом, за яким організовують поточну діяльність під­приємства, є річний план, сформований на основі показників перспектив­них планів та укладених договорів (контрактів). Основними показниками окремих розділів річного плану є:

    -виробнича програма (введення в дію виробничих потужностей і освоєння нових видів продукції;

    - загальний обсяг виробленої продукції);

    - технічний розвиток (показники ефективності заходів упровадження нової техніки, прогресивної технології, вдоскона­лення організації виробництва і поліпшення господарської діяльності);

    - трудові ресурси (кількість працівників, фонд заробітної плати, показники заробітку продукції);

    - маркетинговий план;

    - фінансовий план (джерела забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, фінансові взаємовідносини з бюджетом чи банками, фінансові результати діяльності тощо).



    На основі річного плану можуть розроблятися місячні, декадні й позмінні оперативні плани всього підприємства і його окремих підрозділів. Оперативні планові документи здебільшого використовують для оперативного аналізу виконання виробничої програми та виробничих витрат.

    Бізнес-план формують за необхідності обґрунтування економічної доцільності реалізації певного підприємницького проекту, повного або часткового перепрофілювання діяльності підприємства, а також при формуванні нового виробничого підрозділу. Цей документ містить систему взаємопов’язаних у часі й просторі, узгоджених за цілями і ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання відповідного прибутку завдяки реаліза­ції підприємницького проекту. У бізнес-плані розглядаються науково-технічні, технологічні, організаційні, маркетингові, соціальні та інші питання реалізації підприємницького проекту, але основна увага зосереджується на його фінансово-економічних аспектах. Бізнес-планування дає відповіді на такі запитання: яких фінансових витрат вимагає реалізація проекту; який прибуток можна очікувати від його реалізації; яка його ефективність (рентабельність); за який час окупляться затрати?

    Основні розділи бізнес-плану:

    - характеристика продукції (робіт, послуг), оцінка ринку збуту;

    - оцінка її конкурентоспроможності;

    - маркетинговий план;

    - план виробництва;

    - оцінка ризику і страхування;

    - фінансовий план;

    - ресурсне забезпечення.

    Джерела інформації обліково-звітного характеру - це всі дані, які містяться у до­кументах бухгалтерського обліку і охоплює первинні дані та звітність. Важливу роль в інформаційному забезпеченні аналізу належить бухгалтер­ського обліку і звітності, де найбільше повно відображаються господарські явища, процеси і їх результати. Своєчасний і повний аналіз даних, які міс­тяться в первинних і зведених документах, звітності забезпечує розробку і реалізацію заходів, спрямованих на виконання планових завдань та покра­щення результатів господарювання. Дані статистичного обліку, в яких аку­мулюється кількісна характеристик масових явищ і процесів використову­ється для поглибленого вивчення і обчислення взаємозв'язків між явищами і процесами, виявлення залежностей. Оперативний облік і звітність сприяють більш оперативному аналізу, у порівнянні із статистичним бухгалтерським обліком. Забезпечує аналіз необхідними оперативними даними і таким чи­ном створює умови для збільшення ефективності аналітичних досліджень.

    Обліковим документом згідно із запропонованим підходом є економічний паспорт підприємства, де накопичуються дані про результати господарської діяльності за кілька років. Значна деталізація показників, які містяться в пас­порті дає можливість провести аналіз динаміки показників, виявити тенден­ції і закономірності розвитку підприємства.

    Звітність підприємства містить упорядковані, приведені до певної системи показники, згруповані за окремими напрямами його діяльності. Така звітність — сукупність звітних, як правило, типових форм, які періодично подають органам державної статистики, вищим органам управ­ління відповідно до підпорядкування, органам державної податкової адміністрації тощо.

    Основною інформаційною базою про фінансовий стан суб’єктів господарювання, аналіз та оцінку його фінансово-еко­номічної діяльності є фінансова звітність. Згідно з Положен­ням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (П (С) БО 1) фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансо­вий стан, результати діяльності та рух грошових коштів під­приємства за звітний період. Вона складається за даними по­точного (синтетичного та аналітичного) обліку.

    Метою складання фінансової звітності є надання користу­вачам для прийняття рішень повної правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Завдяки показникам цієї звітності можна дати обґрунтовану оцінку минулим, поточним і майбутнім гос­подарським подіям.

    Завдяки фінансовій звітності користувачі можуть забезпе­чити свої потреби в отриманні, аналізі та оцінці такої інфор­мації:



    1. придбання, продаж та володіння цінними паперами;

    2. участь у капіталі підприємства;

    3. оцінка якості управління;

    —оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

    Фінансова звітність може задовольняти потреби тих ко­ристувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням завдання їх конкретних інформаційних потреб.

    До складу фінансової звітності входять:


    1. баланс;

    2. звіт про фінансові результати;

    — звіт про власний капітал;

    звіт про рух грошових коштів;

    — примітки до фінансових звітів.

    Розрізняють таке поняття, як публічна фінансова звітність — це звітність, до складу якої входять аудиторський звіт, ба­ланс, звіт про фінансові результати (або декларація про доходи) та інша бухгалтерська інформація, подання якої користу­вачам здійснюється шляхом публікації окремим виданням чи у визначених збірниках.



    Податкова звітність формується відповідно до податкового законодавства і містить інформацію про розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами. Її подають платники податку у визначені терміни до податкового органу.

    Податкова звітність складається з податкових декларацій та інших форм звітності. До податкових декларацій належать передусім Декларація про прибуток підприємства і Податкова декларація з податку на додану вартість.



    Статистична звітність — офіційні документи, в яких містяться статистичні дані про роботу підзвітного підприємства, що подають у статистичні органи за встановленою формою, у відповідні терміни та за вказаними адресами.

    Підприємства подають в органи статистики декілька видів звітності, що характеризують їхню діяльність. У кожній з цих форм повинні бути такі обов'язкові реквізити (відомості): назва форми; номер і дата затвер­дження форми звітності; адресат звітності; період, за який звітують; термін подачі звітності; посади осіб, що підписали звітність і відповідають за достовірність даних. Форми статистичної звітності затверджують органами державної статистики.



    Необлікова інформація. В процесі економічного аналізу, особливо в разі необхідності з'ясування причин тих або інших явищ і процесів, використовують так звану необлікову інформацію — тобто дані, які не передбачені чинними формами обліку чи звітності. Джерелами необлікової інформації є: протоколи зборів трудового колективу, виробничих нарад, профспілко­вих та інших громадських організацій; пояснювальні та доповідні записки; матеріали преси; листування з вищими органами управління, замовниками, субпідрядниками, постачальниками, фінансовими та кредитними органами; переписи обладнання, інших основних засобів і товарно-ма­теріальних цінностей; господарсько-правові матеріали (договори, рішення господарського суду) тощо.

    Інформація, яка використовується для економічного аналізу класифікується:



    1) по відношенню до об'єкта дослідження:

    - внутрішня - дані статистичного, оперативного, бухгалтерського обліку і звітності нормативні документи, планові дані;

    - зовнішні - дані статистичних збірників, періодичних і спеціальних видань, конференцій, ділових зустрічей та офіційні і господарсько-правові до­кументи;

    2) по підношенню до предмету дослідження:

    - основна - це та, яка дає конкретну характеристику процесу або явища, що досліджувалось;

    - додаткова - інформація, необхідна для більш повної характеристики явищ і процесів, що аналізуються;

    3) за періодичністю надходження:

    - регулярно-планова і облікова. Регулярна інформація класифікується на : постійну, яка зберігає своє значення на протязі тривалого періоду (ко­ди, шифри, план рахунків бухгалтерського обліку); умовно-постійну, яка має певне значення на протязі коротшого проміжку часу (показники плану, нормативи); змінну, яка характеризується частою змінюваністю (звітні дані про стан об’єкту, що аналізується);



    - епізодична - використовується як додаткова по мірі виникнення необхідності, для вивчення певного явища або процесу (наприклад, відомості про нового конкурента);

    4 )по підношенню до процесу обробки:

    - первинну - дані первинного обліку, дані інвентаризації, спеціально проведених обстежень;

    - вторинну - яка пройшла певну стадію обробки і перетворень(кон’юнктурні огляди, рейтингові результати).
    2. Вимоги до організації інформаційного забезпечення.
    Ефективність економічного аналізу значною мірою визначається якістю інформаційного забезпечення. Від того, наскільки економічна інформація відповідає реальним потребам керівників і спеціалістів різного рівня, наскільки вона якісна, залежить ефективність управління підприєм­ством.

    Якісна система економічної інформації повинна задовольняти такі вимоги:



    1. містити мінімальний, але достатній обсяг інформації для вироблення управлінських рішень;

    2. забезпечувати достовірність інформації на всіх етапах її прохо­дження;

    3. охоплювати мінімум рівнів управління та структурних підрозділів;

    4. частота надходжень і тривалість обробки інформації має відповідати частоті та швидкості зміни стану конкретного елемента виробництва;

    5. відповідати системі управлінських функцій;

    6. містити відомості про відхилення відповідних параметрів явищ та процесів від нормального стану;

    7. ступінь узагальнення показників і широта номенклатури параметрів об'єкта, який оцінюють, має відповідати рівню управління;

    8. усі органи управління, незалежно від рівня управління і спеціаліза­ції підрозділів, повинні володіти необхідним мінімумом інформації про головні цілі підприємства;

    9. подаватися у наочному вигляді;

    10. містити мінімум інформації при максимальному смисловому наван­таженні

    Таким чином, до організації забезпечення аналітичної роботи ставляться вимоги:

    аналітичність інформації. Суть аналітичності полягає в тому, що вся система економічної інформа­ції повинна відповідати потребі аналізу господарської діяльності, тобто за­безпечувати надходження даних саме про ті напрямки діяльності і з тим рів­нем деталізації, яка треба аналітику, для всебічного вивчення економічних явищ і процесів, виявлення впливу основних факторів і визначення внутрі­шньогосподарських резервів збільшення ефективності виробництва;

    обєктивність. Економічна інформація повинна об'єктивно і достовірно відображати явища і процеси, що досліджуються, інакше висновки, зроблені за результа­тами аналізу не будуть відповідати дійсності. Інформацію вважають достовірною, якщо вона повно і реально відображає явища, події або процеси. Наявність помилок в інформації, а також неповнота відомостей про описані явища, події або процеси знижують її достовірність;

    єдність. Єдність інформації передбачає необхідність усунення дублювання різних джерел інформації;

    оперативність. Ефективність аналізу може бути забезпечена тільки тоді, коли є можли­вість оперативно, втручатись в процес виробництва за його результатами. Це означає, що інформація має надходити до аналітика якнайшвидше. Умовою оперативності є скорочення часу між господарською операцією, подією та відображенням її в облікових
    реєстрах. Оперативність отримання інформації забезпечується завдяки її, фіксації, обробки, зберігання та передачі за допомогою комп'ютерної техніки;

    раціональність. Система інформації має бути раціональною, тобто вимагати мінімум, ви­трат на збір, зберігання і використання даних. Стосовно якості інформації, то вона забезпечується зіставністю інформації по предмету і об'єктах до­слідження, періоду часу, методології обчислення показників, вимірниках. Зіставність — це можливість порівняння, зіставлення даних з метою виявлення тенденцій, закономірностей розвитку певних явищ, змін, які відбуваються в просторі й часі. Інформація, яку використовують в економічному аналізі, повинна бути зіставною;

    неперервність інформації випливає з неперервності виробничого процесу та особливостей організації управління цим процесом. Необхід­ність неперервності зумовлена потребою в скороченні часу між небажаними відхиленнями та регулюванням. Неперервність дає змогу реагувати на зміну процесів у часі. Неперервність інформації потрібна і як умова точнішої її екстраполяції на майбутнє при прогнозуванні;

    перспективність вихідної інформації означає, що для аналізу необхідна не тільки ретроспективна, а й прогнозна інформація;

    адитивність стосується даних про витрати та результати. Вона означає можливість зводити (підсумовувати) відповідні показники за структурними підрозділами підприємства та за часовими періодами.

    Система інформаційного забезпечення економічного аналізу повинна володіти певними властивостями відповідно до організації, функціонування і використання даних.



    Конструкційні властивості інформаційної системи характеризують ті параметри, які дають змогу здійснювати інформаційну діяльність, організаційні — створюють уявлення про організацію та регламентацію функ­ціонування системи, функціональні — про способи забезпечення ефектив­ності системи в процесі управління, а споживчі — про вимоги споживачів інформації.
    3.Підготовка, аналітична обробка інформації та документальне оформлення результатів аналізу.
    Ефективність управлінських рішень, що базуються на результатах економічного аналізу значною мірою залежить від того, наскільки повно і достовірно вихідні дані відображають процеси господарської діяльності. Недостовірна інформація ніколи не забезпечить об'єктивної оцінки реального стану підприємства. Саме тому початковим етапом економічного аналізу є ретельна перевірка всієї інформації, яку використовують в аналітичній роботі, — як щодо формальної правильності складання документів, які вміщують аналітичну інформацію, так і щодо достовірності їхнього змісту.

    Підготовка інформації включає перевірку даних, забезпечення їх порівнюваності та спрощення числової інформації.

    Інформація, яка зібрана для аналізу повинна бути перевірена на доб­роякісність. Перевірка проводиться в двох аспектах:

    1)формальна перевірка. Аналітик перевіряє наскільки новими є дані, що містяться у планах і звітах і чи правильно вони оформлені. Обов'язково перевіряється правиль­ність арифметичних підрахунків. Така перевірка містить технічний характер. Звітність підприємства складають за даними обліку. Проте в процесі перенесення показників можливі помилки, неузгодженість. Отже, при перевірці достовірності звітної інформації передусім зіставляють звітні показники з обліковими даними.

    2) суттєва перевірка. Проводиться перевірка всіх залучених до аналізу даних по суті. В ході такої перевірки визначають наскільки той чи інший показник відповідає дій­сності. Засобом такої перевірки є логічне осмислення даних, стан обліку,взаємообумовленість і обґрунтованість показників, отриманих з різних джерел. Перевірка планових розрахунків передбачає виявлення взаємної узгодженості планових показників, оцінку напруженості планових завдань, їх узгодженість із заходами щодо підвищення ефективності виробництва продукції.

    Оцінка достовірності економічних норм та нормативів полягає у вивченні їх обґрунтованості, прогресивності та оптимальності. Перевірка обліку є досить трудомісткою та складною процедурою. її проводять методами інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та об'єктів основних засобів, звірки та зустрічної перевірки фактів, документальної ревізії.

    Найважливішими моментами, на які необхідно звернути увагу при перевірці звітної інформації є:

    - відповідність звітності затвердженим фор­мам;

    - повнота подання звітності;

    - правильність заповнення форм звітності та розрахунків показників;

    - вчасність відображення витрат на виробництво за звітними періодами (місяцями, кварталами);

    - правильність оцінки си­ровини, матеріалів, виробів, палива, списаних на виробництво в звітному періоді;

    - правильність розрахунку амортизаційних відрахувань;

    - дотримання порядку погашення вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів, переданих у виробництво;

    - повнота включення у витрати виробництва не­виробничих витрат (втрати від браку і простоїв, сплата штрафів, пені, неустойок);

    - відповідність списання матеріальних ресурсів та нарахування заробітної плати обсягу виробленої продукції;

    - правильність оцінки статей балансу підприємства;

    - правильність нарахування податків та платежів податкового характеру.

    Аналітичне дослідження часто носить прогнозний характер і не вимагає дуже високої точності, тому для спрощення розрахунків можна знехтувати десятковими знаками після коми, але вибір степеня укрупнення має залежати від суті показника (при розрахунку фондовіддачі - обсяг валової продукції і середньорічна вартість основних засобів - без знаків після коми, а коефіцієнт – з двома, трьома знаками).

    Аналітична обробка інформації - це безпосереднє проведення аналізу. В ході аналізу проводять порівняння фактичних даних звітного періоду з даними передніх років, із показниками бізнес-плану, показниками підприємств-конкурентів, із середніми по галузі показниками, плановими і фактичними показниками, які впливають на результати діяльності підприємства, виявляють резерви збільшення ефективності діяльності.

    Будь-які результати аналітичних досліджень діяльності підприємства мають бути оформленні у вигляді документів. Є дві основні форми подачі заключних аналітичних ма­теріалів — описова і безтекстова.



    Описова форма має текстову основу і оформляється у ви­гляді відповідних документів:

    1. аналітична записка;

    2. довідка;

    3. висновок.

    Аналітична записка має відповідати плану і програмі аналізу і мати таку структуру змісту:

    1. загальні питання (рівень економічного розвитку під­приємства та умови діяльності);

    2. характеристика виконання плану або норм, норма­тивів, договірних зобов'язань;

    3. результати аналізу, у тому числі факторного, — при­чини невиконання плану, оцінка результатів господарської діяльності;

    4. висновки і пропозиції, в яких зазначаються невико­ристані резерви підвищення ефективності роботи підприємс­тва, заходи щодо використання і контролю за їх виконанням (виконавці, етапи і строки впровадження, рівень контролю). Тут також вказується економічний ефект, який буде отрима­ний завдяки реалізації запропонованих заходів.

    Довідка і висновки стисліша і конкретніша, ніж аналітич­на записка. Здебільшого ці форми документів оформляються за результатами економічного аналізу найпроблемніших діля­нок господарської діяльності. В них містяться тільки аналі­тична і заключна — конструктивна частини(висновки, пропозиції, ре­зерви і заходи щодо їх реалізації та контролю).

    Безтекстова форма не містить текстових матеріалів і по­дається у вигляді макетів таблиць, рисунків (графіків), схем, художніх зображень, які мають як аналітичне, так і наочне значення. Ця форма зручна для професіоналів, які на основі навіть стислого матеріалу можуть самостійно мислити, робити висновки, приймати відповідні управлінські рішення. Перева­гами безтекстової форми є оперативність, швидкість подання результатів аналізу, що сприяє підвищенню їх дієвості. Форми таблиць можуть бути різними, вони будуються у відповідності з даними необхідними для аналізу. Показники в аналітичних таблицях необхідно розміщувати таким чином, щоб вони одно­часно використовувались в якості аналітичного і ілюстративного матеріалу.

    На деяких великих підприємствах складається соціально-економічний паспорт підприємства, в якому відображаються основні аналітичні і статистичні показники розвитку підпри­ємства. Зокрема, соціально-економічний паспорт підприємс­тва може містити загальні положення; відомості про ресурси, рівень та ефективність господарювання тощо.


    4.Організація та послідовність проведення економічного аналізу
    Організація економічного аналізу - це система раціональних і коорди­нованих дій для вивчення об'єкта дослідження у відповідності з поставле­ною метою. Раціональна функція аналітичної роботи передбачає розробку програми повного або часткового (тематичного) аналізу з відповідними обґрунтуваннями мети, складу об'єктів, послідовності і строків проведення розрахунків.

    Аналітичну роботу на підприємстві поділяють на такі етапи:

    - визначен­ня суб'єктів і об'єктів аналізу, вибір організаційних форм дослідження;

    - планування аналітичної роботи;

    - інформаційне забезпечення аналізу;

    - аналі­тичне опрацювання даних;

    - документальне оформлення результатів аналізу.

    Організаційні форми економічного аналізу визначаються складом апарату і технічним рівнем управління. В практиці аналітичної роботи розрізняють дві організаційні форми: централізовану і децентралізовану.



    Централізована форма сприяє зосередженню всієї аналітичної діяль­ності в спеціальному структурному підрозділі (відділі або бюро економічного аналізу), що гарантує єдність методичного забезпечення аналізу, чіткий розподіл функцій між виконавцями, можливість використання прогресивних інформаційних технологій. Основним її недоліком є відокремленість аналітичної роботи від функціональних сфер підприємства.

    Децентралізована форма передбачає, що аналіз проводять працівники функціональних підрозділів відповідно до їх компетенції. У такому випадку забезпечується комплексне вивчення окремих функціо­нальних сфер підприємства та пошук найоптимальнішого варіанта їх розвитку, уникнення дублювання робіт різними функціональними службами. При цьому розподіл обов'язків між окремими виконавцями повинен бути обґрунтованим, зокрема, з урахуванням розміру підприємства, струк­тури виробництва та управління, технічної оснащеності управлінських процесів, організації інформаційного забезпечення тощо. Це сприяє змен­шенню обсягу робіт з обробки інформації, використанню результатів аналізу для прийняття управлінських рішень у кожній функціональній сфері.

    Незалежно від організаційних форм, методичне керівництво аналітич­ними дослідженнями здійснюється: на великих підприємствах — заступником директора з економічних питань (головним економістом), а на се­редніх і малих — головним бухгалтером.

    Планування аналітичних досліджень на підприємстві організовує керівник аналітичної служби, який формує план аналітичної роботи і план (програму) конкретного аналізу. План аналітичної роботи складають на рік з розподілом за кварталами. У ньому зазначають об’єкти аналізу, терміни його проведення, відповідальних виконавців, технічні засоби і джерела інформації. План тематичного аналізу розробляють на основі комплексного із зазначенням відповідних виконавців (табл.. 3.1.).

    Відповідальним етапом економічного аналізу є збирання і підготовка інформації, яка передбачає перевірку її за формою і змістом. На першому етапі перевірки необхідно переконатися у повноті зібраної інформації, правильності арифметичних підрахунків, спрощенні числових даних, зіставності показників, які містяться а різних джерелах. Перевірка, по суті, зводиться до оцінки достовірності зібраної інформації.



    Аналітичне опрацювання даних вважають найвідповідальнішим, тому що він передбачає вибір конкретних методів оброблення зібраної інформації відповідно до мети аналізу та їх реалізацію.

    Документальне оформлення результатів аналізу може бути у вигляді таких документів: пояснювальна записка, аналітична довідка, аналітичний висновок. Пояснювальну запис­ку складають, переважно, при скеруванні результатів аналізу вищому органу управління чи контролю. Вона містить висновки про результати господарської діяльності підприємства і пропозиції щодо їх поліпшення.

    В аналітичній довідці подають результати аналізу, які призначені для внутрішнього використання. Аналітичний висновок готується, якщо аналіз виконує стороння організація.

    Таким чином, від якісної організації аналітичної роботи на кожному з вище описаних етапів істотно залежить ефективність прийнятих управ­лінських рішень.
    Таблиці 3.1

    Основні напрями аналітичної роботи функціональних підрозділів підприємства
    Вид аналізуВиконавціНапрями аналітичних дослідженьМаркетинговийВідділ маркетингуПривабливість ринку, попит на продукцію, можливості конкурентів, «портфель замовлень», виконання договірних зобов’язань, ефективність рекламиВиробничийВиробничий відділВипуск продукції за обсягом і асортиментом, ритмічність роботиВідділ постачанняСвоєчасність і якість матеріально-технічного забезпечення виробництва, наявність складських запасів, дотримання норм відпуску матеріальних ресурсівВідділ технічного контролюЯкість сировини та готової продукції, дотримання технологічної дисципліни, брак і втрати від браку, отримані рекламації та їх причиниВідділ головного механікаСтан експлуатації машин і обладнання, виконання графіків ремонту та модернізації обладнання, якість і собівартість ремонтів, повнота використання обладнання та виробничих потужностей підприємстваВідділ головного енергетикаЕфективність використання енергетичного обладнання, дотримання норм витрат енергетичних ресурсівФінансовийФінансовий відділФінансовий стан (вартість майна та джерел його утворення, фінансова стійкість, платоспроможність, ділова активність тощо) та фінансові результати діяльності підприємства, виконання фінансового плануАналіз праціВідділ праці та заробітної платиРівень забезпечення трудовими ресурсами, використання робочого часу, продуктивність праці, стан нормування та оплати праціАналіз інноваційВідділ головного технологаОновлення продукції, впровадження нової техніки, рівень механізації та автоматизації технологічних процесів і можливості його підвищення

    Економічний аналіз проводять в три етапи:



    1. Підготовчий етап включає наступні технічні заходи:

    - формулювання мети та завдання аналізу;

    - проводиться підбір об'єктів економічного аналізу;

    - складання плану і розробка програми аналізу;

    - вивчається аналітичний матеріал за попередні періоди;

    - вибір методики, методів і прийомів проведення економічного аналізу;

    - формування системи показників аналізу;

    - рекомендації з послідовності та періодичності дослідження

    - інформаційне забезпечення аналізу;

    - вказівки щодо організації, виділення провідної ланки аналізу;

    - матеріально-технічне забезпечення.
    2. Основний етап включає такі аналітичні та прогнозні заходи:

    - збирання та перевірка правильності інформації;

    - статистична обробка та узагальнення даних;

    - порівняльний аналіз основних показників;

    - оцінка стану та ефективності діяльності обєкта аналізу;

    - факторний аналіз;

    - визначення резервів підвищення ефективності господарювання;

    - прогнозування діяльності обєкта аналізу.
    3. Заключний етап включає такі конструктивні заходи:

    - використання резервів та визначення шляхів підвищення ефективності господарювання об’єкта аналізу;

    - апробація результатів аналітичного дослідження на практиці;

    - коригування (за необхідності) методики та організації аналізу;

    - характеристика документів з оформлення результатів аналізу;

    - оформлення та передача результатів аналізу;

    - використання результатів аналізу у прийнятті управлінських рішень та контроль за їх виконанням;

    - розповсюдження передового досвіду з покращення господарювання.





    1. Перелік питань для самоперевірки



    1. Зміст і поняття інформаційної бази.

    2. Характеристика і класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві.

    3. Функції інформаційної діяльності та вимоги до інформаційного забезпечення економічного аналізу.

    4. Система техніко-економічних показників, як база для аналізу. Вимоги, яким повинна відповідати.

    5. Сучасні автоматизовані інформаційні системи та їх використання в економічному аналізі й управління.


    1. 6.Поняття та загальні методологічні принципи організації аналізу.

    2. 7. Форми та методи організації аналітичної роботи.

    3. 8.Етапи проведення економічного аналізу.

    9. Проектування організації економічного аналізу на підприємстві: мета і завдання, сутність та зміст, етапи та організація.

    10. Визначення, функціональної побудови аналізу: мета, функції та завдання.

    11.Розподіл обов'язків між виконавцями аналітичної роботи.

    12.Організаційно-інформаційна модель економічного аналізу: суб'єкти та об'єкти аналізу, система показників, джерела інформації, методи її обробки; методи узагальнення та систематизації результатів аналізу і прийняття рішень.

    13. Основи організації комп'ютерної обробки економічної інформації для економічного аналізу.


  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


    База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка