Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни



Скачати 268.44 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір268.44 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Могилянська школа журналістики

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Віце-президент з навчальної роботи



В.М. Ожоган

«_____» _____________2016 р.


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ

ОСНОВИ ГЕРМЕНЕВТИКИ


Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Галузь знань:0303 - Журналістика та Інформація

Спеціальність 8.03030101-Журналістика

Статус курсу: вибірковий

Київ 2016

Основи герменевтики: Навчально-методичний комплекс дисципліни. – Київ: НаУКМА, 2016 . – 19 с.


Укладач: Квіт С.М., доктор філологічних наук, доктор філософії (PhD, Український вільний університет, Мюнхен)

Ухвалено на засіданні Могилянської школи журналістики

протокол №_________ від “___”_______2016 р.

Завідувач кафедри: Федченко Є.М., кандидат політичних наук, доцент

_______________________


(підпис)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Могилянська школа журналістики
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ОСНОВИ ГЕРМЕНЕВТИКИ


Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Галузь знань:0303 Журналістика та Інформація

Спеціальність 8.03030101 – Журналістика

Статус курсу: вибірковий

Київ 2016

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Програма з курсу «Основи герменевтики» відповідає навчальному плану підготовки журналістів.
Курс «Основи герменевтики» є необхідною складовою частиною вивчення теорії інтерпретації та масових комунікацій. Він дає можливість здобути теоретичні знання та практичні навички, необхідні магістрам для проведення наукових досліджень.
Курс «Основи герменевтики» розрахований на студентів 6 курсу факультету соціальних наук і соціальних технологій, напрям підготовки соціальні комунікації.
Мета, завдання, значення курсу: теоретична підготовка студентів у галузі медіа досліджень, вироблення навичок наукової роботи, вивчення герменевтичного феномену, ознайомлення з головними інтелектуальними дискусіями в історії Європи у філософському, публічному та масово-комунікаційному контекстах. Важливими завданнями є набуття студентами широкого читацького досвіду, вміння користуватися філософсько-критичними концепціями для досягнення розуміння та формування власної точки зору.
В результаті вивчення курсу студент повинен
Знати:

  • теоретичні основи теорії інтерпретації в історичній ретроспективі

  • сучасні здобутки філософської герменевтики

  • основи комунікативної філософії

Вміти:


  • користуватися філософськими концепціями у полемічному контексті;

  • формувати й відстоювати власну точку зору;

  • критично мислити й оцінювати будь-які джерела па повідомлення;

  • знаходити порозуміння і взаєморозуміння;

  • розуміти та інтерпретувати тексти.




Шифр галузі, найменування галузі знань, код напряму, напрям підготовки, освітньо-кваліфіка-ційний рівень

Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни

Академічна характеристика


Структура

0303 – Журналістика та Інформація,

Спеціальність 8.03030101-Журналістика,

магістр



Рік навчання: 2

Семестр: осінь

Кількість годин на тиждень: 3

Статус курсу: вибірковий

Кількість ECTS кредитів: 4,5


Кількість годин:

Загальна: 162

Лекції: 16

Семінари: 16

Самостійна робота: 130

Консультації: 0

Вид підсумкового

контролю: екзамен


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Могилянська школа журналістики

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ОСНОВИ ГЕРМЕНЕВТИКИ


Укладач: Квіт С.М.,

доктор філологічних наук, професор

Київ 2016

  1. Розподіл навчального часу за темами



Теми

Кількість годин для форми навчання; очна

Форма контролю

У тому числі

Всього

Лекції

Практичні заняття/самостійна робота

1. Поняття герменевтики

6

2

2/2

письмова робота

2. Перші системи інтерпретації

8

2

2/4

письмова робота

3. Романтична герменевтика

8

2

2/4

письмова робота

4. Феноменологія

10

2

2/6

усне опитування

5. Філософська герменевтика

22

4

4/14

усне опитування

6. Есеїзм та есеїстика

10

2

2/8

усне опитування

7. Герменевтичні методології

16

2

2/12

усне опитування

8. Постмодернізм

8

2

2/4

усне опитування

9. Герменевтична практика

12

2

2/8

усне опитування

10. Філософська герменевтика і критична теорія: полемічні наголоси

6

2

2/2

усне опитування



  1. Зміст лекцій, практичних, семінарських занять




Теми по програмі навчальної дисципліни

План лекції

Кількість годин

Теми практичних занять

Кількість годин

1

2

3

4

5

1. Поняття герменевтики

- багатоаспектність визначення герменевтики;

- три рівні інтерпретації тексту;

- герменевтика і філософія;

- питання діалогу;

- закономірності змін естетичних мод;

- взаєморозуміння і порозуміння;

- можливість і потреба діалогу у контексті глобалізації: ідентичність і справедливість


2

- проговорюються всі відомі визначення герменевтики;

- культурологічні підстави герменевтики



2

2. Перші системи інтерпретації

- методологічне значенні перших систем інтерпретації;

- традиція Сходу і Заходу;

- кабалістика;

- герменевтика у Давній Греції;

- давньоєврейська екзеґетика;

- християнська герменевтика;

- Св. Авґустин: внутрішнє слово;

- І. Лойола: дві технології розуміння



2

- вимагається знати головні риси перших систем інтерпретацій та їхній внесок у формування герменевтичного феномену;

- герменевтичні стратегії Св. Авґустина та І. Лойоли



4

3. Романтична герменевтика

- Ф. Шлайєрмахер;

- В. Дільтай;

- інтерпретація як мистецтво;

- правила інтепретації;

- герменевтичне коло;

- описова психологія;

- історизм і біографізм;

- заперечення свавілля інтерпретатора



2

- відмінні риси романтичної герменевтики;

- внесок Ф. Шлайєрмахера та В. Дільтая до концепції філософської герменевтики




2

4. Феноменологія

- Е. Гуссерль;

- заперечення релятивізму і психологізму;

- трансцендентальна суб’єктивність;

- поняття феномену;

- редукція;

- аподиктична і неаподиктична очевидності;

- інтенціональність;

- феноменологічні методології



2

- головні поняття феноменології Е. Гуссерля;

- феноменологія у герменевтичному контексті



2

5. Філософська герменевтика

- М. Гайдеґґер;

- Г.-Ґ. Гадамер;

- П. Рікер;

- політична біографізація філософії;

- онтологія як феноменологія;

- Dasein, поет і філософ;

- теорія мистецтва розуміння;

- конфлікт інтерпретацій;

- герменевтичний феномен;

- герменевтичне коло;

- мова і плідна розмова;

- український контекст (Г. Сковорода, Д. Чижевський)



4

- політична та філософська контекстуальність філософської герменевтики;

- головні принципи філософської герменевтики;

- внесок Гайдеґґера і внесок Гадамера


2

6. Есеїзм та есеїстика

- М. Аврелій

- М. Монтень;

- Б. Паскаль;

- есеїст як активний читач;

- герменевтика стилю;

- інтерпретація між модернізмом і постмодернізмом;

- український контекст (вістниківці, Е. Пашковський, Т. Возняк, В. Цибулько)


2

- роль автора в есеїстиці;

- есеїзм і постмодернізм;

- головні есеїстичні праці представлених авторів


2

7. Герменевтичні методології

- психоаналіз (З. Фройд; К.-Ґ. Юнґ; А. Берґсон; Ґ. Башляр; Ж. Лакан; В. Франкл;

- фемінізм;

- екзистенціалізм (С. К’єркеґор, Ж.-П. Сартр, А. Камю, Ґ. Марсель, Е. Гемінґвей);

- структуралізм (В. Пропп, К. Леві-Строс, Ю. Лотман, Р. Барт);

- література як герменевтика


2

- герменевтичні методології як наслідок змін естетичних мод;

- Роман М.В. Льоси «Розмова у соборі»



2

8. Постмодернізм / постструктуралізм

- Ж. Дерріда;

- М. Фуко;

- Х.-Л. Борхес;

- філософія нюансів, філософія «на межі»;

- деконструкція, граматологія, бінарні опозиції, метанаративи, розсіяння;

- археологія знань, дискурсивні практики, опір владі;

- ексектизм як естетизм;

- Я. Дашкевич: постмодернізм 1 і 2



2

- естетична та ідеологічна складова постмодернізму;

- редукція, деконструкція і деструкція як феноменологічні стратегії



2

9. Герменевтична практика

- феномен Європи;

- життя як розмова;

- стереотипи і передсудження;

- діалог (слухати і чути, міжнаціональний діалог);

- переклад;

- навчальна методологія;

- есеїстика


2

- три визначення феномену Європи;

- практичне значення філософської герменевтики



2

10. Філософська герменевтика і критична теорія: полемічні наголоси

- К.-О.Апель;

- Ю.Габермас;

- герменевтична розмова і масові комунікації;

- неомарксизм проти традиції;

- політкоректність як філософський аргумент;

- глобальне взаєморозуміння і порозуміння;

- метаетика і консенсусна мораль;

- сучасні європейські та українські реалії («правий» Габермас, постпомаранчеві реалії)



2

- ідеологічні та філософські підстави протистояння критичної теорії та філософської герменевтики

2

3. Список літератури до курсу «Основи герменевтики»




  1. Ґадамер Ґ.-Г. Істина і метод. – У 2-х томах. – Т.1. – Київ, 2000; Квіт С. Основи герменевтики. – Київ, 2003; Grondin J. Introduction to Philosophical Hermeneutics. – Yale University Press, New Haven and London, 1994.




  1. Августин Св. Сповідь. – Київ, 2007. Основи. – 319 с. – С. 234; Августин Бл. Энхиридион или о вере, надежде и любви. – Киев, 1996; Августин Бл. Об учителе // О бессмертии души. – Москва, 2004; Августин Бл. Беседы души с Богом. – Москва, 2006; Аристотель. Сочинения: В 4 т. – Москва, 1978. – Т. 2; Платон. Діалоги. – Київ, 1995; Платон. Держава. – Київ, 2000; Платон. Федон, Пир, Федр, Парменид: Сочинения: В 4 т. – Москва, 1978. – Т. 2; Платон. Сочинения: В 4 т. – Москва, 1990. – Т. 1; Augustine. On Christian Doctrine. – Dover Publications, Ins.: New York. – 2009; Augustine. The Trinity. – Catholic University of America Press, 1963; Ignatius de Loyola. Powers of Imagining. A Philosophical Hermeneutics of Imagining through the Collected Works of Ignatius de Loyola with a Translation of These Works. Antonio T. de Nicolas. – Albany: State University of New York Press, 1986; Ґадамер Ґ.-Г. Істина і метод. – У 2-х томах. – Т.1. – Київ, 2000; Квіт С. Основи герменевтики. – Київ, 2003; Kvit S. Saint Augustine's Hermeneutical Universalism // Kyiv-Mohyla Journal. Philosophy. V. 1, 2010; Квіт С. Ігнатій Лойола: сила уяви як філософська герменевтика // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. – Т. 98, 2009; Bruns G. Hermeneutics Ancient and Modern. – New Haven, 1992; Crusius T. A Teacher’s Introduction to Philosophical Introduction. – NCTE Teacher’s Introduction Series, Urbana, 1991; Grondin J. Introduction to Philosophical Hermeneutics. – Yale University Press, New Haven and London, 1994; Grondin J. Sources of Hermeneutics. – 1995, State University of New York Press, Albany; Doty W. Hermes Guide of Souls // Journal of Analytical Psychology. – Vol. 23, 1978; Moules, N. Hermeneutic inquiry: paying heed to history and Hermes – An ancestral, substantive, and methodological tale // International Journal of Qualitative Methods 1 (3), 2002, Article 1; Верклер Г. Герменевтика. Принципы и процесс толкования Библии. – 1995; Шпет Г. Герменевтика и ее проблемы // Контекст. – 1989-1991.




  1. Schleiermacher F. Hermeneutics and Criticism. – Cambridge University Press, 1998; Дiльтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя: течії i напрямки. Хрестоматія. – Київ, 1996; Дильтей В. Наброски к критике исторического разума // Вопросы философии. – № 4, 1988; Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах // Культурология ХХ век. – Москва, 1995; Дильтей В. Литературные архивы и их значение для изучения истории философии // Вопросы философии. – № 5, 1995; Дильтей В. Описательная психология. - СПб., 1996; Дильтей В. Собрание сочинений в 6 т. – Т. 1: Введение в науки о духе. – Москва, 2000; Дильтей В. Воззрение на мир и исследование человека со времен Возрождения и Реформациию. – Москва, 2000; Дильтей В. Сущность философии. - Москва, 2001; Дильтей В. Собрание сочинений: В 6 т. – Т. 3. Построение исторического мира в науках о духе. - Москва, 2004; Ґадамер Ґ.-Г. Істина і метод. – У 2-х томах. – Т.1. – Київ, 2000; Богачов А. Передісторія філософської герменевтики // Наукові записки НаУКМА. – Т. 18, 2000; Квіт С. Основи герменевтики. – Київ, 2003; Квіт С. Герменевтика історична // Спеціальні історичні дисципліни. Довідник. – Київ, 2008; Grondin J. Introduction to Philosophical Hermeneutics. – Yale University Press, New Haven and London, 1994 Grondin J. Introduction to Philosophical Hermeneutics. – Yale University Press, New Haven and London, 1994.




  1. Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философии. Философия как строгая наука. – Минск-Москва, 2000; Ґадамер Ґ.-Г. Істина і метод. – У 2-х томах. – Т.1. – Київ, 2000; Квіт С. Основи герменевтики. – Київ, 2003; Grondin J. Introduction to Philosophical Hermeneutics. – Yale University Press, New Haven and London, 1994.




  1. Ґадамер Ґ.-Г. Істина і метод. – У 2-х томах. – Т.1. – Київ, 2000; Ґадамер Ґ.-Г. Істина і метод. – У 2-х томах. – Т.2. – Київ, 2000; Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика. – Київ, 2001; Ґадамер Г.-Ґ. Вірші і розмова. – Львів, 2002; Гадамер Х.-Г. Пути Хайдеггера: исследования позднего творчества. – Минск, 2007; Гайдеґґер М. Вечірня розмова в таборі для військовополонених // Українські проблеми. - № 1, 1998; Возняк Т. Тексти та переклади. – Харків , 1998; Гайдеґґер М. Дорогою до мови. – Львів, 2007; Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. – Москва, 1995; Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. – Москва, 1991; Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – Москва, 1993; Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Время и бытие. – Москва, 1993; Хайдеггер М. Бытие и время. – Москва, 1997; Квіт С. Виміри філософської герменевтики // Слово і час. – № 5, 2007; Grondin J. Introduction to Philosophical Hermeneutics. – Yale University Press, New Haven and London. – 1994; Grondin J. Sources of Hermeneutics. – 1995, State University of New York Press, Albany; Grondin J. Gadamer’s Hope // Renascence 56.4 (Summer, 2004); Palmer R. Hermeneutics. Northwestern University Press, Evanston, 1969; Risser J. The Imaging of Truth in Philosophical Hermeneutics // Phenomenology, Interpretation and Community. – Ed. by L.Langsdorf, S.Watson, E.Bower. – State University of New York Press, Albany. – 1996; Teevan D. Philosophical Hermeneutics and Theological Education // Teaching Theology and Religion. – vol. 3, № 2, 2000; The Influence of Augustine on Heidegger. The Emergence of Augustinian Phenomenology. Ed. by Craig J.N. de Paulo. – The Edwin Mellen Press, 2006. – Lewinston-Queenston-Lampeter; Weinsheimer J. Philosophical Hermeneutics and Literary Theory // New Haven and London: Yale University Press, 1991; Wright K. On What We Have in Common: The Universality of Philosophical Hermeneutics // Renascence. 56.4 (Summer 2004). Kvit Serhiy (2014) Truth: Philosophy in Transit // Kyiv-Mohyla Humanities Journal. – 1, 2014.




  1. Аврелій М. Наодинці з собою. Роздуми. – Львів, 2007; Монтень М. Проби. – У 3-х томах. – Т. 1. – Київ, 2005; Монтень М. Проби. – У 3-х томах. – Т. 2. – Київ, 2006; Монтень М. Проби. – У 3-х томах. – Т. 3. – Київ, 2007; Паскаль Б. Думки. – Київ, 2009; Квіт С. Основи герменевтики. – Київ, 2003; Квіт С. Есеїстичний семінар. – Київ, 2004; Квіт С. Література вогняних меж в есеїстиці Дмитра Донцова // Донцов Д. Літературна есеїстика. – Відродження: Дрогобич, 2010.




  1. Праці З. Фройда; К.-Ґ. Юнґа; А. Берґсона; Ґ. Башляра; Ж. Лакана; В. Франкла, С. К’єркеґора, Ж.-П. Сартра, А. Камю, Ґ. Марселя, Е. Гемінґвея, В. Проппа, К. Леві-Строса, Ю. Лотмана, Р. Барта, Х.-Л. Борхеса, М.В. Льоси; Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. - Львів, 2002; Квіт С. Основи герменевтики. – Київ, 2003.




  1. Праці Ж. Дерріди, М. Фуко, Х.-Л. Борхеса; Дашкевич Я. Постмодернізм та українська історична наука // Українські проблеми - № 1-2Б 1999; Фізер І. Постмодернізм: post / ante / modo. – Наукові записки НаУКМА. Філософія. - № 4, 1998; Квіт С. Основи герменевтики. – Київ, 2003; Ильин И. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. – Москва, 1998.




  1. Ґадамер Ґ.-Г. Істина і метод. – У 2-х томах. – Т.1. – Київ, 2000; Ґадамер Ґ.-Г. Істина і метод. – У 2-х томах. – Т.2. – Київ, 2000; Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика. – Київ, 2001; Ґадамер Г.-Ґ. Вірші і розмова. – Львів, 2002; Хейзинга Й. Homo Ludens. – Москва, 1992; Хейзинга Й. Осень Средневековья. – Москва, 1988; Де Ружмон Д. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист до європейців. – Львів, 1998; Квіт С. Основи герменевтики. – Київ, 2003; Квіт С. Герменевтика. – Київ, 2005; Квіт С. Герменевтичні підстави розмови // Слово і час. - № 6, 2008; Квіт С. Герменевтика як непідвладність // Слово і час. - № 12, 2005; Праці П. Іванишина.




  1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. – Львів, 2000; Єрмоленко А. Комунікативна практична філософія. – Київ, 1999; Лильо Т. Глобалізація комунікаційного простору і процеси національної ідентифікації у посткомуністичному світі. – Київ. 2001; Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – СПб, 2001; Хабермас Ю. Вовлечение Другого. – СПб, 2001; Квіт С. Філософська герменевтика і соціальні науки з погляду однієї дискусії // Той, хто відродив Могилянку. Збірник на пошану В’ячеслава Брюховецького. – Київ, 2007; Kvit S. Mass Communications of an Independent Ukraine in the Context of Normative Theories and as an Evidence of Modernization Theory. – Working Papers of the Institute for Broadcasting Economics at the University Of Cologne, # 273, 2010.


4. Завдання на самостійне поглиблене вивчення:


  • масові комунікації і філософська герменевтика;

  • проблема порозуміння в українському медіа просторі;

  • есеїстика і журналістика;

  • герменевтичний феномен в українському контексті;

  • А. Мердок «Чорний принц»;

  • Р. Грейвс «Міфи стародавньої Греції»;

  • переклад праць рекомендованих теоретиків герменевтики з мови оригіналу на українську


5. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи:
Головна мета проведення самостійної роботи полягає у необхідності більш широкого огляду тематики курсу з використанням різноманітних рекомендованих матеріалів. Важливою складовою самостійної роботи студентів є виконання індивідуальних робіт. До індивідуальних робіт відносяться презентації, а також такі роботи, які мають на меті надолужити пропущені заняття. Презентації можуть бути мультимедійними, з використанням власних нотаток і просто усними. При підготовці презентацій можна відштовхуватися від комплексного представлення авторських концепцій, зосереджуватися на окремих працях і біографічних компонентах, якщо це важливо. Особлива увага приділяється знанню першоджерел, вказаних у переліку матеріалів для читання.
6. Тематика презентацій:


  1. Св. Авґустин

  2. М. Монтень

  3. Б. Паскаль

  4. С. К’єркегор

  5. Д. Донцов

  6. Є. Маланюк

  7. Г. Марсель

  8. Г. Башляр

  9. В. Франкл

  10. М. Гайдеґґер

  11. Ґ.-Г. Ґадамер

  12. П. Рікер

  13. Х.-Л. Борхес

  14. Ж. Дерріда

  15. М. Фуко

  16. Феномен Європи

  17. Психоаналіз

  18. Фемінізм

  19. Екзистенціалізм

  20. Структуралізм

  21. Постмодернізм

  22. Феноменологічні методології

  23. Мусульманський інтелектуалізм

  24. Література як герменевтика

  25. Сучасний український інтелектуалізм: естетичний та масово-комунікаційний аспекти


7. Форми та методи контролю:
Мета поточного контролю – оцінити ступінь засвоєння теоретичного і практичного матеріалу та рівень знань студентів з відповідних розділів дисципліни. Контроль здійснюється у формі усного й письмового опитувань, колективних дискусій і обговорень та презентацій. Підсумковий контроль знань здійснюється наприкінці триместру шляхом складання іспиту. До екзамену допускаються студенти, які мають необхідний рівень поточних знань. Підсумковий контроль відбувається у формі письмового іспиту.
8. Критерії оцінювання знань та умінь студентів,

умови визначення навчального рейтингу:
Робота в триместрі (участь у лекціях та семінарах) - 40 балів;

Презентація у межах курсової тематики - 20 балів;

Іспит: 40

Разом: 100


Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в національну 4-бальну шкалу та шкалу ЕСТS.

За шкалою

університету

За національною шкалою

За шкалою

ECTS

Екзамен

Залік

91 – 100


5

(відмінно)



Зараховано

A

(відмінно)



81 – 90


4

(добре)


B

(дуже добре)



71 – 80


C

(добре)


66 – 70


3

(задовільно)



D

(задовільно)



60 – 65


E

(достатньо)



30 – 59


2

(незадовільно)



Не зараховано

FX

(незадовільно – з можливістю повторного складання)



1 – 29


F

(незадовільно – з обов’язковим переслуховуванням курсу)




9. Питання для підготовки до іспиту:


  1. Поняття герменевтики. Гермес.

  2. Герменевтичні жанри.

  3. Три рівні інтерпретації тексту.

  4. Чотири способи мислення.

  5. Закономірності змін естетичних мод.

  6. Визначення феномену Європи.

  7. Причини кінця Середньовіччя.

  8. Таємні товариства і ордени.

  9. Гра і карнавал.

  10. Відмінні риси української інтелектуальної традиції.

  11. Герменевтика стилю.

  12. Есеїстика та есеїзм.

  13. Філософські підстави есеїстики.

  14. Давньоєврейська екзеґетика.

  15. Антична герменевтика: Платон.

  16. Антична герменевтика: Аристотель.

  17. Антична герменевтика: стоїки.

  18. Християнська герменевтика: Ісус.

  19. Християнська герменевтика: Апостоли.

  20. Християнська герменевтика: Отці Церкви.

  21. Християнська герменевтика: Св. Авґустин.

  22. Романтична герменевтика.

  23. Ф. Шлайєрмахер: універсальність герменевтики.

  24. Ф. Шлайєрмахер: герменевтичне коло.

  25. Ф. Шлайєрмахер: сім правил психологічного тлумачення.

  26. В. Дільтай: науки про дух. Пізнання і розуміння.

  27. В. Дільтай: спів-переживання і спів-розуміння.

  28. В. Дільтай: описова психологія та біографічний метод.

  29. Порівняльна характеристика концепцій В. Дільтая та Е. Гуссерля.

  30. Е. Гуссерль: очевидність.

  31. Е. Гуссерль : редукція.

  32. Е. Гуссерль: інтенціональність.

  33. Предтечі М. Гайдеґґера.

  34. М. Гайдеґґер: Dasein, філософ і поет.

  35. М. Гайдеґґер онтологія і розуміння.

  36. М. Гайдеґґер: герменевтичне коло.

  37. Феноменологічні стратегії: редукція, деструкція, реконструкція.

  38. Джерела філософської герменевтики.

  39. Г.-Ґ. Ґадамер: герменевтичний феномен.

  40. Г.-Ґ. Ґадамер: герменевтичне коло, герменевтична розмова.

  41. Г.-Ґ. Ґадамер: визначення філософської герменевтики.

  42. П. Рікер: примирення інтерпретацій.

  43. П. Рікер: два значення суб’єктності.

  44. П. Рікер: полемічний контекст.

  45. К.-О. Апель: комунікативна філософія.

  46. Ю. Габермас: дискурсивна етика.

  47. З. Фройд: структура людської психіки та культурологічна складова психоаналізу.

  48. К.-Ґ. Юнґ: теорія архетипів.

  49. Ґ. Башляр: психоаналіз, феноменологія та романтизм.

  50. А. Берґсон: інтуїтивізм.

  51. В. Франкл: людина у пошуках сенсу життя.

  52. С. К’єркеґор: три стадії духовного поступу.

  53. Порівняльна характеристика концепцій Ж.-П. Сартра та А. Камю.

  54. Ф. де Соссюр і Ч.Пірс: внески до семіотики.

  55. У. Еко: інтерпретаційна концепція.

  56. К. Леві-Строс: визначення структури.

  57. Р. Барт: : визначення структури.

  58. Ж. П’яже: визначення структури.

  59. Ю. Лотман: первинна і вторинна моделюючі системи.

  60. Постструктуралізм і постмодернізм.

  61. Ж.Дерріда: логоцентризм і бінарні опозиції.

  62. Ж.Дерріда: відмінність.

  63. М. Фуко: археологія знання.

  64. М. Фуко: турбота про себе.

  65. Постмодернізм як ідеологія.

  66. Постмодернізм і комунікаційна сфера.

  67. Х.Л. Борхес: література як герменевтика.

  68. М.В. Льоса: література як герменевтика.

  69. Сучасний український інтелектуалізм.

  70. Герменевтика як практика.

Підготував професор Могилянської школи журналістки

Квіт Сергій Миронович ____________________________________

підпис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Могилянська школа журналістики

П А К Е Т
Комплексних контрольних робіт (ККР)

з курсу «ОСНОВИ ГЕРМЕНЕВТИКИ»

для оцінки залишкових знань студентів

Факультет соціальних наук і соціальних технологій

(Спеціальність 8.03030101 Журналістика)





Розглянуто і схвалено на засіданні

Могилянської школи журналістики

Протокол №______ від ______________2011р.


Зав. Кафедри Федченко Євген Миколайович



Критерії оцінки виконання комплексних контрольних робіт (ККР)

з курсу «Основи герменевтики» для спеціальності 8.03030101 «Журналістика

Виконання ККР оцінюється за 4-х бальною системою: відмінно (5), добре (4), задовільно (3), незадовільно (2).



Оцінку «відмінно» заслуговує студент, який:

  • показав всебічні, систематичні і глибокі знання навчально-програмного матеріалу з дисципліни;

  • показав вміння вільно виконувати завдання, що передбачені ККР;

  • проявив творчі здібності в розумінні, викладанні і використанні учбово-програмного матеріалу.


Оцінку «добре» заслуговує студент, який:

  • показав повне знання навчально-програмного матеріалу з питань дисципліни;

  • в основному виконав ККР;

  • показав системний характер знань,

  • проявив здібність до їх самостійного поповнення в процесі професійної діяльності.


Оцінку «задовільно» заслуговує студент, який:

  • показав знання навчально-програмного матеріалу з курсу в обсязі, який необхідний для майбутньої роботи за спеціальністю;

  • в основному виконав ККР;

  • допустив помилки при виконанні ККР, але в основному володіє необхідними знаннями з дисципліни.


Оцінку «незадовільно» заслуговує студент, який:

  • показав досить низький рівень знань навчально-програмного матеріалу з курсу в обсязі, який необхідний для майбутньої роботи за спеціальністю;

  • допустив принципові помилки при виконанні ККР;

  • не може приступити до професійної діяльності без додаткових знань з питань що охоплюються дисципліною.


Контрольно-кваліфікаційнї роботи (ККР)

з курсу «Основи герменевтики» для оцінки залишкових знань

студентів Могилянської школи журналістики
Варіант 1

  1. Вплив характеру та обов’язків Гермеса на зміст герменевтики

  2. Модерністський характер есеїзму

  3. Дайте визначення феноменові

Варіант 2



  1. Проведіть паралель між метафорою Одіссея та призначенням герменевтики

  2. Постмодернізм у насвітленні Ярослава Дашкевича

  3. Археологія знання М. Фуко

Варіант 3



  1. Внесок Аристотеля

  2. Феноменологічні підстави філософії Ж. Дерріди

  3. Герменевтика як практика

Варіант 4



  1. Внесок Платона

  2. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм

  3. Редукція, деструкція і реконструкція як феноменологічні стратегії

Варіант 5



  1. Внесок стоїків

  2. Дайте визначення герменевтичному феноменові

  3. Р. Барт як структураліст і постструктураліст

Варіант 6



  1. Схарактеризуйте феномен Європи

  2. Відмінність між діалектичною та герменевтичною розмовами

  3. Традиційна і філософська герменевтики

Варіант 7



  1. Кабалістика в системі давньоєврейської екзеґетики

  2. Герменевтичне коло Ф. Шлайєрмахера

  3. Концепт надінтерпретації у позитивній і негативній конотаціях

Варіант 8



  1. Герменевтика Ісуса

  2. Пізнання і розуміння за В. Дільтаєм

  3. Герменевтичне коло М. Гайдеґґера

Варіант 9



  1. Герменевтика отців Церкви

  2. Які концепції психоаналізу Ви знаєте?

  3. Герменевтичне коло Г.-Ґ. Ґадамера

Варіант 10



  1. Герменевтика апостолів

  2. Романтична герменевтика

  3. Г.-Ґ. Ґадамер – засновник філософської герменевтики

Варіант 11



  1. Внутрішнє слово істини Св. Авґустина

  2. Спів-переживання і спів-розуміння В. Дільтая

  3. Герменевтика стилю

Варіант 12



  1. Духовні вправи І. Лойоли

  2. Примирення інтерпретацій у П. Рікера

  3. Полеміка Г.-Ґ. Ґадамера та Ю. Габермаса

Варіант 13



  1. Три рівні інтерпретації текстів

  2. Феноменологічні зацікавлення Д. Чижевського

  3. Джерела філософської герменевтики

Варіант 14



  1. «Горизонтальний» характер українського філософування

  2. Концепція «турботи про себе» М. Фуко

  3. Неомарксизм і філософська герменевтика

Варіант 15



  1. Українська есеїстична традиція

  2. Постмодернізм в системі закономірностей зміни естетичних мод

  3. Два значення суб’єктності у П. Рікера

Підготував професор Могилянської школи журналістки



Квіт Сергій Миронович ____________________________________

підпис


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка