Міністерство охорони здоров’я україни запорізький державний медичний університет



Сторінка9/11
Дата конвертації31.03.2017
Розмір2.23 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Критерії ефективності функціональної моделі профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку

Критерії ефективності

  • зростання рівня стоматологічної просвіти серед населення працездатного віку;

  • зростання рівня мотивації до регулярного відвідування лікаря стоматолога (мінімально 2 рази на рік) та прихильності до постійного лікаря серед населення працездатного віку;

  • зростання рівня підбору основних засобів індивідуальної гігієни порожнини рота лікарями-стоматологами відповідно до її стану серед населення працездатного віку;

  • зростання показників стану гігієни порожнини рота серед населення працездатного віку;

  • зменшення показників поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань серед населення працездатного віку.

Розрахунок критерії ефективності функціональної моделі профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку здійснюється за допомогою методів соціологічного та епідеміологічного дослідження, а також лікарями ПМСД, які контролюють якість медичної допомоги, в т.ч. рівень мотивації до регулярного відвідування лікаря стоматолога (мінімально 2 рази на рік) та прихильність до постійного лікаря серед населення працездатного віку за допомогою вкладноголистка №1 до медичної карти амбулаторного пацієнта (ф. № 025/0), стан гігієни порожнини рота визначити який можливо по зубному нальоту, що входить до компетенції лікаря ПМСД. Поряд із санітарною стоматологічною просвітою лікар ПМСД повинен контролювати та мотивувати населення щодо необхідності підбору основних


засобів індивідуальної гігієни порожнини рота лікарями-стоматологами відповідно до її стану серед населення працездатного віку.

Таким чином, при чіткому розподіленні та виконанні своїх функціональних обов’язків лікарями ПМСД та лікарем-стоматологом завдяки їх взаємодії, а не конкурентності, можливо досягти значного поліпшення стану гігієни ротової порожнини, а як наслідок, зменшити рівень інтенсивності та поширеності карієсу та його ускладнень.





6.2. Ефективність моделі

Прогностична ефективність запропонованої моделі перевірялась шляхом експертних оцінок. Експертна оцінка здійснювалась шляхом опитування 17 осіб, що виступили експертами: за фахом «Організація та управління охороною здоров’я» (10 викладачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я вищих медичних навчальних закладів України); «Стоматологія» (7 викладачів). Їхній середній вік становив 49,5±11,6 років при загальному стажі роботи в галузі охорони здоров’я – 25,6±10,26 роки, в тому числі за фахом “соціальна медицина” – 22,7±10,78 років. Такі відхилення в стажі роботи за фахом “соціальна медицина” обумовлені тим, що деякі експерти працювали понад 40 років, а деякі мали стаж роботи 5 років, але тих хто мав стаж менше 5 років та не мав наукового ступеня за фахом до експертної оцінки запропонованої моделі не залучалися.

Науковий ступінь доктора медичних наук серед експертів за фахом «Організація та управління охороною здоров’я»мали 2 експерти, кандидата – 8, вчене звання професора –2, а решта вчене звання доцента, що дозволило використовувати їх оцінки як експертні.

У якості експерта за напрямом «стоматологія» було залучено 7 експертів, з яких 2 доктора медичних наук та 5 кандидатів медичних наук за спеціальністю «Стоматологія» зі стажем роботи в галузі охорони здоров’я – 29,9±8,43 роки, в тому числі за фахом “стоматологія.



На розгляд експертів представлялись власне функціональна модель профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку, а також запропонований за результатами дослідження її якісно новий елемент – розподіл обов’язків та завдань з питань профілактики поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань між сімейним лікарем та лікарем стоматологом, які оцінювались за 10-бальною шкалою.

Таблиця 6.2.1

Результати експертних оцінок основних характеристик функціональної моделі профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку (середнє значення за десятибальною шкалою, М±m)

Параметри оцінки

Функціональна модель профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку

Розподіл обов’язків та завдань з питань профілактики поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань між сімейним лікарем та лікарем стоматологом

М

±m

М

±m

Принципи системності в організації заходів профілактики

9,5

0,51

9,5

0,51

Наступність в організації заходів профілактики

9,2

0,43

9,5

0,51

Етапність в організації заходів профілактики

9,5

0,51

9,9

0,33

Комплексності в організації заходів профілактики

9,5

0,51

9,4

0,49

Доступність для населення

9,5

0,51

9,9

0,33

Таблиця 6.2.2

Результати експертних оцінок наслідків впровадження функціональної моделі профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку (на 100 опитаних)

Показник

зросте

знизиться

залишиться незмінним

%

±m

%

±m

%

±m

Рівень медико-санітарних знань про гігієну порожнини рота

100,00

0,00

-

-

-

-

Рівень стоматологічної просвіти

95,83

4,08

-

-

4,17

4,08

Рівень мотивації до регулярного відвідування лікаря стоматолога (мінімально 2 рази на рік)

91,67

5,64

-

-

8,33

5,64

Рівень прихильності до постійного лікаря серед населення працездатного віку

91,67

5,64

-

-

8,33

5,64

Рівень підбору основних засобів індивідуальної гігієни порожнини рота відповідно до її стану серед населення працездатного віку

100,00

0,00

-

-

-

-

Рівень гігієни порожнини рота серед населення працездатного віку

95,83

4,08

-

-

4,17

4,08

Рівень поширеності стоматологічних захворювань серед населення працездатного віку

-

-

91,67

5,64

8,33

5,64

Рівень інтенсивності стоматологічних захворювань серед населення працездатного віку

-

-

95,83

4,08

4,17

4,08

Результати оцінки основних характеристик моделі та її якісно нових складових представлені у таблиці 6.2.1. Як видно з даних табл. 6.2.1, найвищу та однакову оцінку експертів в моделі в організації заходів профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного вікуотримали системність, етапність, комплексність і доступність (9,5±0,51). Згідно висновків експертів запропонована модель забезпечує наступність в організації заходів профілактики (9,2±0,43). Результати експертизи розподілу обов’язків та завдань з питань профілактики поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань між сімейним лікарем та лікарем стоматологом засвідчили його високий рівень доступності для населення та етапність в організації заходів профілактики (9,9±0,33 балів), як найвищий, порівняно із іншими елементами.Принципи системності та наступності в організації заходів профілактики оцінили в 9,5±0,51 балів. Відповідно високу оцінку отримала і комплексність в організації заходів профілактики (9,4±0,49).

Щодо очікуваних наслідків впровадження запропонованої функціональної моделі профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку, то, як видно із даних табл. 6.2.2, всі експерти (100,0 %) висловили впевненість у зростанні рівня медико-санітарних знань про гігієну порожнини рота та рівніпідбору основних засобів індивідуальної гігієни порожнини рота відповідно до її стану серед населення працездатного віку, що в свою чергу призведе до зростання рівня стоматологічної просвіти (95,83±4,08%) та, як наслідок, до зростання гігієни порожнини рота серед населення працездатного віку (95,83±4,08%). Переважна більшість експертів переконана у зростанні мотивації до регулярного відвідування лікаря стоматолога (мінімально 2 рази на рік) (91,67±5,64 %) та прихильності до постійного лікаря серед населення працездатного віку (91,67±5,64 %).

Всі ці нововведення дозволять покращити стоматологічний статус населення працездатного віку. Так на думку експертів очікується зниження інтенсивності стоматологічних захворювань серед населення працездатного

віку (95,83±4,08%) та зниження поширеності стоматологічних захворювань серед населення працездатного віку (91,67±5,64 %).

Очікувані результати медичної, соціальної та економічної ефективності від впровадження запропонованої функціональної моделі профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного вік представлені на рис. 6..2.1.



полотно 36

Рис.6.2.1. Очікувана медична, соціальна те економічна ефективності моделі


Реалізація моделі на практиці дозволить покращити не тільки медико-санітарні знання про гігієну порожнини рота, а й показники стоматологічного статусу в зв’язку з ефективною профілактичною роботою.

За даними соціологічного опитування населення не відносить до пріоритетних питань необхідність регулярного відвідування лікаря-стоматолога з подальшим лікуванням, залишаючи його за залишковим принципом, у зв'язку з дефіцитом сімейного бюджету, але завдяки консультаціям зі способу життя, навчанню догляду за станом гігієни порожнини рота, наданням рекомендацій щодо профілактичних і лікувально-профілактичних засобів гігієни порожнини рота, що належить до компетенції лікаря ПМС, можливо досягти підвищення медичної ефективності: зниження кількості ускладнень, поліпшення стану порожнини рота, збереження здоров'я. Соціальні та економічні аспекти проблеми полягають у зменшенні візитів до лікаря, зниженні випадків повторного лікування, підвищенні продуктивності роботи стоматолога, зниженні економічних витрат на кожного хворого в розрахунку на тривалий період часу. На наш погляд, саме підвищення якості роботи фахівців, а не збільшення кількості прийому хворих є резервом продуктивності праці лікаря-стоматолога.

Таким чином, запропонована науково обґрунтована функціональна модель профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку завдяки розподілу обов’язків та завдань з питань профілактики поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань між сімейним лікарем та лікарем стоматологом є доступною, створена на принципах комплексності і системності, забезпечує етапність та наступність профілактичної складової медичної допомоги, орієнтована в першу чергу на підвищення рівня медико-санітарних знань про гігієну порожнини рота в першу чергу через підбору основних засобів індивідуальної гігієни порожнини рота відповідно до її стану серед населення працездатного віку, що забезпечується конкордантністю дій лікаря первинної ланки та лікаря-стоматолога щодо реалізації відповідних превентивних заходів.

Висновки до розділу 6



  1. Особливістю запропонованої функціональної моделі профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку стало розроблення та запровадження розподілу обов’язків та завдань з питань профілактики поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань між сімейним лікарем та лікарем стоматологом.

  2. Результати експертних оцінок дали змогу встановити, що науково обґрунтована модель створена на принципах системність, етапність, комплексність і доступність організації профілактичних заходів (9,5±0,51). Згідно висновків експертів запропонована модель забезпечує наступність в організації заходів профілактики (9,2±0,43).

За матеріалами, які викладені в даному розділі, опубліковано:

  1. Смірнова І.В. Обґрунтування функціональної моделі профілактики поширеності та інтенсивності поширених стоматологічних захворювань / В.І. Клименко, І. В. Смірнова // Україна. Здоров’я нації. – 2015. - №2. – С. 68-75. [237].

  2. Смирнова И.В. Первичная профилактика в стоматологии – основной путь снижения интенсивности кариеса / В.И. Клименко, И.В. Смирнова // Комплексний підхід у реабілітації стоматологічних хворих. – 2015 – С. 27- 29.[241].

  3. І.В. Смірнова Організація профілактики поширених хвороб порожнини рота на первинному рівні серед населення працездатного віку: Методичні рекомендації 152.15 /408.15 / В.І. Клименко, І.О. Трубка, І. В. Смірнова. - Київ, 2015. – 31с. [242].



  1. Смірнова І.В. Організація заходів профілактики стоматологічних захворювань: Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я № 175-2014 В.І. Клименко, І.В. Смірнова. – Київ, 2014. – Вип. 6 з проблеми «Соціальна медицина». – 4 с. [243].


Обговорення результатів дослідження

При постановці головного завдання під час вибору напрямку дослідження необхідно враховувати зміни в державній системі охорони здоров’я, особливості та закономірності формування громадського здоров’я не тільки загалом, а й в окремих регіонах та за основними класами хвороб. В цьому аспекті вагомим класом хвороб є хвороби порожнини рота, серед яких провідне місце посідає карієс, а важливою когортою – населення працездатного віку.

Провівши аналіз даних наукової літератури (дивись розділ 1) нами показано, що питома вага стоматологічних захворювань в Україні в структурі загальної захворюваності населення (за даними звернень за медичною допомогою) досягає 20 -25% (третє місце). За показником частоти звернень до лікаря-стоматолога (до 600 звернень на 1000 населення) і чисельністю фахівців – стоматологів, стоматологія знаходиться сьогодні на другому місці, поступаючись лише терапії. За даними деяких авторів, результативність медичної допомоги на 80-95 % залежить від організації та управління [59,99, 138].Рівень захворюваності на хвороби порожнини рота, слиннихзалоз та щелеп серед населення України перетнув епідеміологічний поріг. За інтенсивністю зростання стоматологічних захворювань, Україна значно випереджає країни Євросоюзу, саме тому стан стоматологічного здоров’я суспільства потребує особливої уваги[188].

В даний час у світі в умовах тривалої економічної кризи і труднощів, пов'язаних із забезпеченням бюджетного сектору економіки, істотно змінився підхід до питань організації стоматологічної допомоги: відбулося широке впровадження ринкових відносин та значне скорочення державного фінансування охорони здоров'я. Найбільш стрімкий розвиток отримала приватна медицина в стоматологічному обслуговуванні населення: якщо в 1997 році 20 % респондентів користувалися послугами приватних стоматологів, то в 2010 році близько 50 % всіх стоматологічних послуг надавалося приватним сектором[22,25, 76]. Неналежне фінансування стоматологічної допомоги через незадовільну соціально-економічну ситуацію призвело до обмеження профілактичних заходів, як наслідок до підвищення рівня стоматологічної захворюваності.Така ситуація склалася майже в усіх країнах світу, Україна не стала винятком.

Таким чином, нами доведено, що вкрай необхідним є обґрунтування оптимізованої моделі профілактики поширених захворювань ротової порожнини, в структурі яких перше місце належить карієсу.

Наше наукове дослідження проведено в м. Запоріжжя, яке є великим промисловим містом України. В зв’язку з тим, що протягом останніх 15 років надання стоматологічної допомоги здійснюється у державному і недержавному секторах системи охорони здоров’я, а майже 10 років населення переважно обслуговується в стоматологічних кабінетах та клініках приватної форми власності, значно погіршився статистичний облік захворювань порожнини рота.

Нами спільно з кафедрою загальної та спеціальної стоматології Запорізького державного медичного університету МОЗ України за умови інформованої згоди згідно з рекомендаціями ВООЗ для оцінки стану стоматологічного здоров’я населення працездатного віку великого промислового міста, яким є м. Запоріжжя, проведено епідеміологічне та медико-соціальне дослідження (обстеження та анкетування по анкетам закритого типу) 369 осіб у віці 35-44 роки. Для оцінки зміни його в залежності від віку та статі нами додатково обстежено по 200 осіб у віці 18-34 роки та 45-60 років. Огляд дорослого населення стосовно стоматологічного здоров’я проводився в стоматологічних кабінетах м. Запоріжжя державної та приватної форм власності (дивись розділ 2).

За даними нашого дослідження поширеність карієсу серед населення працездатного віку м. Запоріжжя становить 100%; інтенсивність карієсу


індекс КПВ) – 16,7, що за даними ВООЗ відповідає дуже високому рівню. Гендерних відмінностей не встановлено.Структура індексу КПВ серед населення працездатного віку має наступний вигляд: компонент К складає 5,99 (3,0; 9,0); компонент П - 6,57 (3,0; 10,0); компонент В - 4,32 (1,0; 7,0). Встановлено не достовірні гендерні відмінності: у чоловіків переважає компонент карієсу - 6,54 (3,0; 10,0), а у жінок пломбовані - 6,97 (3,0; 11,0) (р>0,05). При проведенні кореляційного аналізу нами встановлені наступні асоціативні зв’язки між індексом КПВ та його компонентами: КПВ та компонентом К (r=+0,25, р<0,05), КПВ та компонентом П (r=+0,37, р<0,05), КПВ та компонентом В (r=+0,51, р<0,05), що свідчить про найвищий вклад видалених зубів внаслідок карієсу в індекс КПВ.

При аналізі індексу КПВ в залежності від рівня його виразності встановлено, що у переважної більшості населення працездатного віку спостерігається дуже високий рівень - 55,46±4,56%, тобто середнє значення індексу каріозних вражень, пломбованих каріозних порожнин та видалених зубів внаслідок карієсу становило16,3 та вище. У кожного п’ятого (21,01±3,73%) рівень інтенсивності карієсу відповідає високому (індекс КПВ в межах 12,8-16,2). Середній рівень інтенсивності карієсу (індекс КПВ – 6,3-12,7) встановлено у 18,49±3,56% оглянутих і лише тільки у 3,36±1,65% населення працездатного віку спостерігається низький рівень інтенсивності карієсу, що свідчить про високу враженість карієсом, низьку ефективність лікування та недостатній рівень профілактичної роботи.

Підтвердженням низької ефективності лікування та недостатнього рівня профілактичної роботи є наявність асоціативного зв’язку між компонентом К та компонентом П індексу КПВ (r=-0,41, р<0,05).

Отримані нами дані щодо поширеності та інтенсивності карієсу серед населення працездатного віку співпадають з даними інших наукових досліджень, проведених за допомогою епідеміологічного методу дослідження [46, 53, 54,155].

Нами встановлено, що на поширеність карієсу істотно впливає вік пацієнтів: зі збільшенням віку знижується поширеність як неускладненого карієсу, так і пульпіту. Причиною зниження поширеності карієсу у старшої вікової групи, вірогідно, є те, що зі збільшенням віку зростає частка пацієнтів, що мають видалені зуби.

Крім інтенсивності та розповсюдженості карієсу, наступним показником для оцінки стану зубів та пародонту, стало вивчення розповсюдженості некаріозних уражень зубів. За даними нашого епідеміологічного дослідження стоматологічної допомоги потребувало 100% обстежених. Науковці різке зростання поширеностізахворювань пародонтупов’язуютьіз прогресом цивілізації та відносять їх до найпоширеніших хвороб ротової порожнини, а за даними ВООЗ, посідають друге місце після карієсу, у віковій групі після 40 років зустрічаються навіть частіше, ніж карієс [17, 180].

Гігієна порожнини рота є одним з важливих розділів особистої гігієни людини і головним профілактичним заходом, який має проводитися у всіх без винятку людей, незалежно від рівня стоматологічної захворюваності та стану порожнини рота. Показник стандартного індексу Грін – Вермільйонав досліджуваній нами когорті становив 1,60±0,55, що відповідає задовільному стану, але на межі з незадовільним. При вивченні гендерних відмінностей показано, що стан гігієни ротової порожнини чоловіків був недостатнім (індекс Грін-Вермільйона - 1,73±0,58), а у жінок наближався до задовільного (індекс Грін-Вермільйона-1,49±0,49), що в середньому відповідало вищенаведеному рівню.Відомо, що при поліпшенні гігієни порожнини рота і зниженні інтенсивності карієсу, значно скорочуються витрати на лікування ускладнених форм стоматологічної патології, що дозволить поліпшити стоматологічне здоров'я і раціонально використовувати обмежені фінансові ресурси [105, 197].

Переконливо доведено, що як неінфекційні захворювання, так і захворювання порожнини рота мають ряд загальних ФР, таких як


неправильне харчування, куріння, зловживання алкоголем, які в обох випадках пов'язані з поведінкою людини. Також спільними є і соціально-економічні детермінанти: умови життя, бідність, освіта, культурні традиції та ін. Саме наявність, характер їх взаємодії є вирішальнимив виникненні, поширеності та зростанні інтенсивності карієсу. Швидкість же прогресування його пов'язуютьіз тривалістю дії ФР, ступінь впливу яких залежить від віку, статі та індивідуально-типологічних особливостей людини. Епідеміологічні дані підтверджують роль куріння тютюну як основного ФР розвитку та прогресування маргінального пародонтиту. Відносний ризик пародонтиту у людей, які палять складає 2,5-6. Більше 50 % захворювань на пародонтит викликано курінням тютюну, проявляється в осіб у віці до 45 років, але при повній відмові від куріння частоту пародонтиту можна скоротити на 30-60% [158]. Нами не встановлено впливу тютюнопаління та вживання алкоголю на стан гігієни порожнини рота, яка значно впливає на інтенсивність та поширеність карієсу.

Враховуючи, що значна частина стоматологічної допомоги відійшла в приватний сектор, немаловажну роль відіграє соціально-економічний статус населення [57, 122,223, 229,230].За даними інших наукових досліджень саме населення з вищою освітою частіше мотивоване до контролю за станом своїх зубів та ротової порожнини [4, 54, 74].

Нами встановлено, що незважаючи на високий відсоток населення, яке має вищу та середню спеціальну освіту, питома вага тих, що зверталися за стоматологічною допомогою рідше одного разу на рік (29,41±4,18%) переважає над тими, які зверталися один раз на 6 місяців (18,49±3,56%). Поряд з цим нами встановлені гендерні відмінності до стану здоров’я порожнини рота: чоловіки відрізняються більше недбалим відношенням, що підтверджується достовірно рідшим відвідуванням лікаря стоматолога 1 раз на 6 міс. - 14,04±4,60% в порівнянні з жінками 22,58±5,31% (р>0,05). Можна припустити, що це пов’язано з соціально-економічним станом особистості. Переважання жінок серед пацієнтів у лікарів стоматологів на терапевтичному прийомі наголошується і іншими дослідженнями [22], як і гірше стоматологічне здоров'я у чоловіків у порівнянні з у жінками, у робочих у порівнянні з службовцями, а також доведено, що ситуація тільки погіршується з віком пацієнтів [69], що співпадає із даними нашого дослідження (дивись розділ 3-4).

Спостерігається тенденція до зростання вимог пацієнтів відносно якості надаваних стоматологічних послуг, а людина відчуває психологічний дискомфорт при наявності невирішених стоматологічних проблем [65]. Це пояснюється психоемоційними особливостями характеру, наслідками якого є більше відповідальне ставлення до свого здоров’я та високі вимоги до естетики. Для більшості жінок гарний стан зубів є важливим чинником соціальної адаптації в суспільстві, що може стати обґрунтуванням переважання жінок на прийомі у лікаря-стоматолога.

З метою оцінки якості надання стоматологічної допомоги було розраховано і проведено аналіз РСД, який також входить до показників, рекомендованих ВООЗ, для оцінки стану зубів і пародонту (дивись розділ 2). Нами встановлено, що РСД населенню працездатного віку вікової категорії 35-44 роки (обстеження даної вікової категорії згідно рекомендацій ВООЗ) є недостатнім - 38,5 (20;59) через чоловіків - 30,1 (20;46,7), який достовірно нижчий проти жінок - 50,9 (21,1;63,4) (р<0,01). Поганий РСД у вищезазначеної категорії населення формувався за рахунок чоловічої статі, у яких він сягав 30,6±3,43%, що достовірно вище у порівнянні з жінками - 7,6±2,98% (р<0,05). Населення 35-44 років, особливо чоловічої статі ще гірше ставиться до стану свого стоматологічного статусу, як наслідок достовірно зростає питома вага з недостатнім РСД до 54,6±3,75% проти 38,4±3,96% - 18-34 роки (р<0,05).

Незважаючи на прийняті ВООЗ Європейські цілі стоматологічного здоров’я до 2020р. (1999р.), в яких чітко та поступово прописані індикатори позитивних змін показників стоматологічного здоров’я на кожні 5 років, поширеність та інтенсивність стоматологічних захворювань залишаються значимою медико-соціальною проблемою. До теперішнього часу карієс зубів відносять до числа найбільше поширених захворювань. Поліпшення якості стоматологічної допомоги населенню є як медичною, так і не менше значущою соціальною та економічною проблемами. За даними ВООЗ стоматологи до цього часу не в змозі забезпечити лікування мільярдів уражених карієсом зубів та його наслідків. Навіть економічно розвинені країни потребують збільшення обсягів стоматологічної допомоги від 3 до 8 разів. Стає все більше зрозумілим, що ефективна боротьба з карієсом зубів і хвороб пародонту залежить від профілактичної роботи.

Вчені з Університету Ньюкасла і Університетського коледжу Лондона довели, що здоров'я зубів пов'язане з рівнем доходу людини. Фахівці зазначили, що у людини з низьким рівнем доходу і поганою освітою спостерігалося найбільше проблем з ротовою порожниною. У таких людей частіше розвивався карієс, хвороби ясен, а також формувалися проміжки між зубами [227]. До цієї ж категорії віднесено осіб з низьким соціально-економічним статусом, наприклад, в індустріально-розвинених країнах це емігранти з країн, що розвиваються, біженці. Дійсно обслуговування пацієнтів в стоматологічних закладах на пряму пов’язано з рівнем їх доходів, тобто, чим вище рівень доходу на одного члена родини, тим вище і можливості піклування пацієнта про власне здоров’я. Переважна більшість опитаного нами населення отримувала дохід на одного члена сім’ї на рівні прожиткового мінімуму (47,82±4,45%) чи вище (42,86±4,54%), але майже кожна п’ята людина мала рівень доходу на одного члена сім’ї менше за прожитковий мінімум (19,33±3,62%), до них належали пенсіонери за вислугою років (2,52±1,44%), пенсіонери за інвалідністю (1,68±1,18%), безробітні (6,72±2,30%), некваліфіковані робітники (6,72±2,30%) та деяка частка зайнятих у бюджетній сфері.

Для профілактики карієсу необхідно регулярно підтримувати правила гігієнічного догляду за порожниною рота. Враховуючи, що наявність нальоту на поверхні зубів, який накопичується постійно, - це і є стангігієни порожнини рота. Адже щоденне ранкове і вечірнє чищення зубів є обов'язковим заходом профілактики карієсу. Не дотримування цього правила збільшує ймовірність розвитку захворювань порожнини рота [56]. Так за даними нашого дослідження чищення зубів менше ніж 2 рази на добу призводить до зростання шансів низького рівня гігієни ротової порожнини за показником індексу Грін-Вермільйона майже в 3 рази (ВШ=2,64, 95% ДІ: 0,97-7,14; р<0,05), а зміна зубної щітки 1 раз на 3 міс та частіше в 2,5 рази збільшує шанси задовільної гігієни порожнини рота (ВШ=2,54, 95% ДІ: 1,2-5,36; р<0,05).

Поряд із чищенням зубів, зміною зубної щітки для поліпшення гігієни порожнини рота доцільно використовувати додаткові засоби гігієни, які повинен пацієнту підібрати лікар стоматолог з урахуванням потреби [37, 38, 55].Зубні пасти досить часто прописуються лікарями для усунення тих або інших захворювань. За даними С. Б. Улитовського (1999), тільки запатентованих засобів по догляду за порожниною рота існує близько 800 видів. Зубних паст, ополіскувачів та гелів близько 200 найменувань. Неправильно підібрані зубна паста та ополіскувач можуть стати причиною погіршення стану як самої емалі, так і захисних властивостей слини, її здатності нейтралізувати кислоти і луги, підвищуючи ймовірність розвитку карієсу. Найчастіше опитане нами населення використовувало ополіскувачі (42,02±4,52%) та жувальні гумки (36,13±4,40%), поряд з цим також застосовувало флоси (19,33±3,62%), а 10,08±2,76% респондентів – інші засоби гігієни порожнини рота. Гендерних відмінностей не встановлено.

Нами доведено, що поряд із групою соціально-економічних чинників спостерігається значний вплив медико-організаційних чинників: вибір зубної пасти за допомогою лікаря в 1,8 рази зменшує шанси низького рівня гігієни порожнини рота (ВШ=1,77, 95% ДІ: 0,67-4,69; р<0,05), а зміна зубної щітки кожні 3 місяці знижує шанси низького рівня гігієни порожнини рота в 2,5 рази (ВШ=2,54, 95% ДІ: 1,2-5,36; р<0,05), про що повинен інформувати населення лікар стоматолог. Відвідування ж лікаря стоматолога 1 раз на 6 місяців в 1,5 рази зменшує шанси низького рівня гігієни порожнини рота (ВШ=1,52, 95% ДІ: 0,45-5,16; р<0,05), а ось відвідування лікаря стоматолога з профілактичною метою (профілактична гігієна) майже в 4 рази призводить до зниження шансів низького рівня гігієни порожнини рота (ВШ=3,97, 95% ДІ: 0,84-18,76; р<0,05). Як наслідок, відвідування постійного (одного) лікаря стоматолога в 5 разів зменшує шанси низького рівня гігієни порожнини рота (ВШ=5,07, 95% ДІ: 1,54-16,62; р<0,05). На наш погляд це пов’язано зі стоматологічним комплаєнсом та наявністю якісної диспансеризації, а також проведенням гігієнічного виховання, що підвищило ефективність профілактичних заходів.

Недостатнє фінансування стоматологічної служби, невідповідність більшості технологій та обладнання, яке використовується у стоматологічних закладах державної форми власності, низька заробітна платня лікарів-стоматологів у стоматологічних закладах державної форми власності, відсутність економічної зацікавленості, матеріального і морального стимулювання не сприяють підвищенню якості і продуктивності праці стоматологічного персоналу. Суттєве зменшення кількості стоматологічних кабінетів в медичних закладах комунальної власності, застаріле оснащення державних стоматологічних кабінетів, стрімкий розвиток приватного сектору стоматологічних кабінетів, оснащених сучасною технікою призвело до зниження доступності та якості стоматологічної допомоги для населення України (дивись розділ 5). Поряд з цим розгалуження первинної ланки, яка повинна займатися профілактичною роботою, а ФР стоматологічних захворювань ідентичні з неінфекційними захворюваннями, стало провідним ланцюжком у профілактиці карієсу.

Зміна відношення до свого здоров’я кожного члена нашого суспільства на рівні національної ментальності дозволить добитися вагомих результатів у зниженні поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань, особливо серед населення працездатного віку [120,210]. Саме профілактика,

що реалізується в межах національних стратегій, є реальним механізмом вирішення глобальних проблем, пов’язаних із хронічними неінфекційними захворюваннями, до яких відносяться стоматологічні захворювання, і чинниками їх ризику [27, 98].За даними літератури пацієнти відвідують стоматолога з метою профілактики від 3,6% до 10,3% і близько третини населення звертаються за стоматологічною допомогою за наявністю гострого болю (при аналізі амбулаторних карток), що свідчить про низьку мотивацію до збереження стоматологічного здоров'я серед населення [60, 106].

Необхідно встановити чи проводять профілактичну роботу лікарі стоматологи з пацієнтами не залежно від причини відвідування. Переважна більшість населення відповіла (58,82±4,51%), що лікар стоматолог завжди проводить з ним бесіди про профілактику стоматологічних захворювань та гігієну порожнини рота. Ще 28,57±4,14% опитаних теж відповіли, що їм розповідали про профілактичні заходи в стоматології, але рідко. Кожен 12 (8,40±2,54%) вважає, що бесіду даного характеру лікар не проводив з ним жодного разу. Гендерних відмінностей за думкою пацієнтів про проведення лікарем стоматологом бесід про гігієну і про профілактику стоматологічних захворювань не встановлено, за винятком трактування «майже ніколи», яку сформували чоловіки - 8,77±3,75%. Жінки більше вимогливіші до свого здоров’я і до даної категорії не ввійшли.

Як відомо лікар стоматолог повинен не тільки проводити бесіди про гігієну ротової порожнини і про профілактику стоматологічних захворювань, а й навчати населення правилам чищення зубів. Лише тільки 60,50±4,48% респондентів відповіли, що правильно чистити зуби їх навчили в стоматологічному кабінеті. Такий відсоток серед населення працездатного віку досягнуто за рахунок жіночої статі, достовірна більшість яких відвідує лікаря стоматолога з профілактичною метою та навчилася правилам чищення зубів лікарем стоматологом -70,97±5,76% проти 49,12±6,62% чоловіків (р<0,05).

В умовах, коли провідним способом управління організацією стоматологічної допомоги та розрахунок в її потребі здійснюється за даними отриманими при зверненні за нею, а за результатами нашого дослідження встановлено, що значна частина населення роками не звертається за стоматологічною допомогою, особливо з метою профілактики, необхідно врахувати існуючі прогалини в організації профілактичних заходів при наданні медичної допомоги стоматологічним хворим з поширеними стоматологічними захворюваннями. Таким чином, провівши епідеміологічне дослідження стоматологічного статусу, визначивши провідні медико-соціальні та організаційні чинники, що сприяють зростанню поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань, нами науково обґрунтовано концептуальний напрям та розроблено функціональну модель профілактики поширеності та інтенсивності поширених стоматологічних захворювань населення працездатного віку.

Запропонована оптимізована функціональна модель профілактики поширених хвороб порожнини рота населення працездатного віку через реалізацію розподілу обов’язків та завдань з питань превентивних заходів між сімейним лікарем та лікарем-стоматологом призвела до значного підвищення рівня стоматологічної просвіти і мотивації своєчасного звернення до лікаря стоматолога, особливо до постійного. Найважливішою складовою частиною всіх профілактичних заходів є стоматологічна просвіта.

Стратегічний напрям моделі спрямовувався на покращення стану стоматологічного здоров’я населення працездатного віку через залучення лікаря первинної ланки до встановлення та контролю за станом гігієни ротової порожнини. Тактичним напрямом моделі було підвищення рівня стоматологічної просвіти, підвищення мотивації до здорового способу життя та виконання індивідуальної програми гігієни порожнини рота не тільки лікарями-стоматологами, а і медичними працівниками первинної ланки (лікарі, медичні сестри). В основу структурної побудови моделі покладені основні існуючі елементи системи охорони здоров’я України, але оптимізація їх функцій надала їй якісно нового змісту. Нами розмежовано обов’язки та завдання з питань профілактики поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань між сімейним лікарем та лікарем-стоматологом, а також передбачено тісний взаємозв’язок між ними.

Така тісна співпраця між лікарями ПМСД та лікарями-стоматологами не суперечить освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) та освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за № 239. Згідно програми з дисципліни «Основи стоматології» для вищих медичних навчальних закладів України IV рівня акредитації напряму підготовки 1101 «Медицина» («Лікувальна справа» 7.110101, «Педіатрія» 7.110104, «Медико-профілактична справа» 7.110105) на 5 курсі передбачає вивчення основ стоматології при цьому наголос робиться на вивченні профілактики стоматологічних захворювань, невідкладного лікування та профілактики основних і найбільш розповсюджених захворювань щелепно-лицевої ділянки.

Контроль за своєчасним виконанням завдань залишається за сімейним лікарем. На сьогоднішній день існує затверджена облікова документація - вкладний листок №1 до медичної карти амбулаторного пацієнта (ф. № 025/0).

Відповідно до запропонованої оптимізації розроблені критерії оцінки ефективності спостереження за запропонованою моделлю.Розрахунок критерії ефективності функціональної моделі профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку здійснюється за допомогою методів соціологічного та епідеміологічного дослідження, а також лікарями ПМСД, які контролюють якість медичної допомоги, в т.ч. рівень мотивації до регулярного відвідування лікаря стоматолога (мінімально 2 рази на рік) та прихильність до постійного лікаря серед населення працездатного віку за допомогою вкладного листка №1 до медичної карти амбулаторного пацієнта (ф. № 025/0), стан гігієни порожнини рота визначити який можливо по зубному нальоту, що входить до компетенції лікаря ПМСД. Поряд із санітарною стоматологічною просвітою лікар ПМСД повинен контролювати та мотивувати населення щодо необхідності підбору основних засобів індивідуальної гігієни порожнини рота лікарями-стоматологами відповідно до її стану серед населення працездатного віку.

Прогностична ефективність запропонованої моделі перевірялась шляхом експертних оцінок. Експертна оцінка здійснювалась шляхом опитування 17 осіб, що виступили експертами: за фахом «Організація та управління охороною здоров’я» (10 викладачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я вищих медичних навчальних закладів України); «Стоматологія» (7 викладачів).

Всі ці нововведення дозволять покращити стоматологічний статус населення працездатного віку. Так на думку експертів очікується зниження інтенсивності стоматологічних захворювань серед населення працездатного віку (95,83±4,08%) та зниження поширеності стоматологічних захворювань серед населення працездатного віку (91,67±5,64 %).

Реалізація моделі на практиці дозволить покращити не тільки медико-санітарні знання про гігієну порожнини рота, а й показники стоматологічного статусу в зв’язку з ефективною профілактичною роботою.

За даними соціологічного опитування населення не відносить до пріоритетних питань необхідність регулярного відвідування лікаря-стоматолога з подальшим лікуванням, залишаючи його за залишковим принципом, у зв'язку з дефіцитом сімейного бюджету, але завдяки консультаціям зі способу життя, навчанню догляду за станом гігієни порожнини рота, наданням рекомендацій щодо профілактичних і лікувально-профілактичних засобів гігієни порожнини рота, що належить до компетенції лікаря ПМС, можливо досягти підвищення медичної ефективності: зниження кількості ускладнень, поліпшення стану порожнини рота, збереження здоров'я. Соціальні та економічні аспекти проблеми полягають у зменшенні візитів до лікаря, зниженні випадків повторного лікування, підвищенні продуктивності роботи стоматолога, зниженні економічних витрат на кожного хворого в розрахунку на тривалий період часу. На наш погляд, саме підвищення якості роботи фахівців, а не збільшення кількості прийому хворих є резервом продуктивності праці лікаря-стоматолога.

Таким чином, запропонована науково обґрунтована функціональна модель профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку завдяки розподілу обов’язків та завдань з питань профілактики поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань між сімейним лікарем та лікарем стоматологом є доступною, створена на принципах комплексності і системності, забезпечує етапність та наступність профілактичної складової медичної допомоги, орієнтована в першу чергу на підвищення рівня медико-санітарних знань про гігієну порожнини рота в першу чергу через підбору основних засобів індивідуальної гігієни порожнини рота відповідно до її стану серед населення працездатного віку, що забезпечується конкордантністю дій лікаря первинної ланки та лікаря-стоматолога щодо реалізації відповідних превентивних заходів.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка