Міністерство охорони здоров’я україни запорізький державний медичний університет



Сторінка6/11
Дата конвертації31.03.2017
Розмір2.23 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку кратності зміни зубної щітки(% на 100 опитаних)

Група спостереження

1раз на 3місяці

1разв6місяців

Частіше ніж 1 раз на 3 міс.

Рідше ніж 1 раз в 6 міс.

1

Всі разом (ІП± m)

42,02±4,52

37,82±4,45

9,24±2,66

10,92±2,86

2

Чоловіки(ІП± m)

40,35±6,50

40,35±6,50

14,04±4,60

5,26±2,96

3

Жінки(ІП± m)

37,10±6,13

41,94±6,27

9,68±3,75

11,29±4,02

р1-2

>0,05

>0,05

>0,05

>0,05

Крім кратності зміни зубної щітки, нами було досліджено кратність чищення зубів. Як вже було встановлено раніше всі 100% опитаних мають зубну щітку та відповідно чистять зуби: 48,74±4,58% - 2 рази на добу; кожен третій (33,61±4,33%) – 1 раз на добу; 14±29±3,21% - більше ніж 2 рази на добу і 3,36±1,65% - чистять зуби, але не кожен день (табл.4.21).


Таблиця 4.21

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку кратності чищення зубів(% на 100 опитаних)

Група спостереження

1раз надень

2 разина день

Понад 2 рази надень

Некожендень

1

Всі разом (ІП± m)

33,61±4,33

48,74±4,58

14±29±3,21

3,36±1,65

2

Чоловіки(ІП± m)

40,35±6,50

40,35±6,50

14,04±4,6

5,26±2,96

3

Жінки(ІП± m)

27,42±5,67

56,45±6,30

14,52±4,47

1,61±1,60

р1-2

>0,05

>0,05

>0,05

>0,05

Чищення зубів менше ніж 2 рази на добу призводить до зростання шансів низького рівня гігієни ротової порожнини за показником індексу Грін-Вермільйона майже в 3 рази (ВШ=2,64, 95% ДІ: 1,17-7,14; р<0,05), а зміна зубної щітки 1 раз на 3 міс та частіше в 2,5 рази збільшує шанси задовільної гігієни порожнини рота (ВШ=2,54, 95% ДІ: 1,2-5,36; р<0,05).

За даними нашого наукового дослідження поряд із соціально-економічними чинниками значний вплив маловідвідування лікаря стоматолога з профілактичною метою (профілактична гігієна) майже в 4 рази призводить до зниження шансів низького рівня гігієни порожнини рота (ВШ=3,97, 95% ДІ: 1,84-18,76; р<0,05). Як наслідок, відвідування постійного (одного) лікаря стоматолога в 5 разів зменшує шанси низького рівня гігієни

порожнини рота (ВШ=5,07, 95% ДІ: 1,54-16,62; р<0,05). На наш погляд це пов’язано зі стоматологічним комплаєнсом та наявністю якісної диспансеризації, а також проведенням гігієнічного виховання, що підвищує ефективність профілактичних заходів.

Поряд з чищенням зубів, зміною зубної щітки для поліпшення гігієни порожнини рота доцільно використовувати додаткові засоби гігієни, які повинен пацієнту підібрати лікар стоматолог з урахуванням потреби [100]. Найчастіше опитане нами населення використовує ополіскувачі(42,02±4,52%) та жувальні гумки (36,13±4,40%), поряд з цим також застосовують флоси (19,33±3,62%), а 10,08±2,76% респондентів – інші засоби гігієни порожнини рота. Гендерних відмінностей не встановлено (дивись табл.4.22).

Таблиця 4.22

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку у застосуванні додаткових засобів гігієни(% на 100 опитаних)

Група спостереження

Жувальнігумки

Флоси

Ополіскувачі

Інші засоби

1

Всі разом (ІП± m)

36,13±4,40

19,33±3,62

42,02±4,52

10,08±2,76

2

Чоловіки(ІП± m)

38,60±6,45

12,28±4,35

45,61±6,60

14,04±4,60

3

Жінки(ІП± m)

33,87±6,01

25,87±5,56

38,71±6,19

6,45±3,12

р1-2

>0,05

>0,05

>0,05

>0,05

Дані про орієнтованістьпацієнтів та вплив на вибір додаткових засобів гігієни порожнини рота для постійного чи тривалогоїх використання наведено в табл.4.23. Частіше населення прислуховується до порад лікаря стоматолога (41,18±4,51%), в рівних долях – кожен п’ятий звертає увагу на рекламу в засобахмасовоїінформації (19,33±3,62%) та на інформацію, що надає виробникнаупаковці (19,33±3,62%), а також на ціну засобу - 18,49±3,56%. Гендерних відмінностей за впливом цих порад не встановлено. На чоловіків достовірно частіше впливає думка знайомих - 24,56±5,70%

проти 4,84±2,73% - серед жінок (р<0,01). Жінки достовірно частіше звертають увагу на яскравість упаковки (3,23±2,24%), в той час як чоловіки не приділяють цьому увагу (р<0,05).
Таблиця 4.23

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку при виборі засобів по догляду за порожниною рота (% на 100 опитаних)

Засоби інформації

Всі разом

(ІП± m)


Чоловіки

(ІП± m)


Жінки

(ІП± m)


р 3-4

1

2

3

4

5

Порадилікаря-стоматолога

41,18±4,51

42,11±6,54

40,32±6,23

>0,05

Рекламавзасобахмасовоїінформації

19,33±3,62

21,05±5,40

17,74±4,85

>0,05

Думка знайомих

14,29±3,21

24,56±5,70

4,84±2,73

<0,01

Інформаціявиробниканаупаковці

19,33±3,62

14,04±4,60

24,19±5,44

>0,05

Ціна

18,49±3,56

14,04±4,60

22,58±5,31

>0,05

Яскравість упаковки

1,68±1,18

0,0

3,23±2,24

<0,05

Поряд з цим нами було досліджено на який ефект звертало увагу населення під час вибору зубної пасти. Дані наведено в таблиці 4.24.
Таблиця 4.24

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку при виборі зубних паст (% на 100 опитаних)

Ефект зубної пасти

Всі разом

(ІП± m)


Чоловіки

(ІП± m)


Жінки

(ІП± m)


р 3-4

1

2

3

4

5

Відбілюючий

34,45±4,36

24,56±5,70

43,55±6,30

<0,05

Що усуваєгіперестезію

25,21±3,98

22,81±5,56

27,42±5,67

>0,05

Фторовмисні

15,97±3,36

19,28±4,35

19,35±5,02

>0,05




Що усуваютькровоточивість

22,69±3,84

38,60±6,45

8,06±4,36

<0,001

Освіжаючі

20,17±3,68

19,30±5,23

20,97±5,17

>0,05

Добрепіняться

2,52±1,44

1,75±1,74

3,23±2,24

>0,05

Жінки достовірно частіше користуються зубними пастами з вибілюючим ефектом, які є досить високоабразивними - 43,55±6,30% проти 24,56±5,70% - серед чоловіків (р<0,05), пояснюючи естетичним виглядом, а не лікувальним ефектом. Чоловіки ж достовірно частіше, на противагу від жінок, чистять зуби зубними пастами, що усуваютькровоточивість (38,60±6,45%) проти 8,06±4,36% жінок (р<0,001). Використання даних зубних паст є влучним, враховуючи їх низький рівень гігієни порожнини роту та високий індекс КПВ, що пов’язано з недбалим відношенням до стану здоров’я порожнини роту та зубів через несвоєчасність відвідування лікаря стоматолога навіть при наявності гострого болю. Досить часто населення працездатного віку використовувало зубні пасти, що усувають гіперестезію (25,21±3,98%), освіжаючи (20,17±3,68%), а 15,97±3,36% респондентів застосовувало фторовмисні зубні пасти. Гендерних відмінностей за використанням зубних паст з останніми ефектами не встановлено.

Одночасно нами було досліджено чи мали особи, залучені в дослідження, постійного лікаря-стоматолога. Дані представлено в табл. 4.25.
Таблиця 4.25

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку за лікуванням у постійного стоматолога (% на 100 опитаних)

Група спостереження

Так

Ні

1

Всі (ІП± m)

40,34±4,50

59,66±4,50

2

Чоловіки (ІП± m)

29,82±6,06

70,18±6,06

3

Жінки (ІП± m)

50,0±6,35

50,0±6,35

Р1-2

<0,05

<0,05

Кожна друга жінка постійно відвідує одного і того ж лікаря стоматолога (50,0±6,35%), що достовірно вище ніж питома вага чоловіків, які відвідують постійного лікаря стоматолога – 29,82±6,06% (р<0,05).Це пов’язано з тим, що існує емоційна прив’язаність до лікаря, пацієнтка довіряє лікарю, задоволена якістю лікування.Але відвідування постійного (одного) лікаря стоматолога не зменшує шанси зростання КПВ (ВШ=1,86, 95% ДІ: 0,63-5,49; р>0,05).

Під час вибору лікаря стоматолога населення найчастіше звертало увагу на кваліфікацію лікаря (42,02±4,52%), яку він мабуть оцінював за думкою знайомих та друзів, що потім рекомендували їх (40,34±4,50%) (табл.4.26).

Таблиця 4.26

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку за критеріями вибору лікаря стоматолога (% на 100 опитаних)

Критерії вибору лікаря стоматолога

Всі разом

(ІП± m)


Чоловіки

(ІП± m)


Жінки

(ІП± m)


р3-4

1

2

3

4

5

Попереджувальний і ввічливий персонал

28,57±4,14

21,05±5,40

35,48±6,08

>0,05

Безболісне лікування

34,45±4,36

29,82±6,06

38,71±6,19

>0,05

Рекомендації знайомих, друзів

40,34±4,50

42,11±6,54

38,71±6,19

>0,05

Висока кваліфікація лікаря стоматолога

42,02±4,52

43,86±6,57

40,32±6,23

>0,05

Велика клієнтура

0,84±0,84

1,75±1,74

0,0

<0,05

Територіальне розташування

10,92±2,86

17,54±5,04

4,84±2,73

<0,05

Матеріальна оснащеність медичного закладу

8,34±2,54

1,75±1,74

14,52±4,47

<0,05

Інші причини

0,84±0,84

1,75±1,74

0,0

<0,05

Наступним за питомою вагою став критерій безболісного лікування - 34,45±4,36%, тобто високий рівень володіння методами анестезії, що


підтверджує високу кваліфікацію спеціаліста. Не став виключенням і деонтологічний критерій як попереджувальний і ввічливий персонал - 28,57±4,14%. За всіма вищеозначеними критеріями гендерних відмінностей не встановлено. Чоловіки вважаючи недостатність часу на стоматологічні послуги достовірно частіше звертали увагу на територіальне розташування медичного закладу - 17,54±5,04% проти 4,84±2,73% - у жінок (р<0,05).

Причини зміни лікаря стоматолога відрізняються від критеріїв, за якими вони його обирали. Як видно з даних, наведених в табл. 4.27, кожен третій змінив лікарі з причини переїзду в інший населений пункт (30,25±4,21%).



Таблиця 4.27

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку за причинами зміни лікаря стоматолога (% на 100 опитаних)


Причини зміни лікаря стоматолога

Всі разом

(ІП± m)


Чоловіки

(ІП± m)


Жінки

(ІП± m)


р3-4

1

2

3

4

5

Переїзд в інший населений пункт

30,25±4,21

31,58±6,16

29,03±5,76

>0,05

Незадоволеність якістю обслуговування

25,21±3,98

29,82±6,06

20,97±5,17

>0,05

Незадоволеність цінами на медичну послугу

16,81±3,43

12,28±4,35

9,68±3,75

>0,05

Невідповідність ціни якості медичної послуги

10,08±2,76

10,53±4,06

6,13±4,67

>0,05

Знайшли більше привабливі пропозиції

18,49±3,56

21,05±5,40

4,52±4,47

>0,05

Стали користуватися послугами знайомих, друзів

15,13±2,28

15,79±4,83

3,23±2,24

<0,05

Неетична поведінка персоналу

3,36±1,65

3,51±2,44

1,61±1,60

>0,05

Інші причини

1,68±1,18

1,75±1,74

0

<0,05

Кожен же четвертий залишився не задоволеним якістю обслуговування (25,21±3,98%), а майже кожен шостий (16,81±3,43%) цінами стоматологічних послуг, тому майже ідентична частка (18,49±3,56%) знайшла більше привабливі пропозиції для себе. Чоловіки достовірно частіше змінюють лікаря стоматолога з причини користування послугами знайомих, друзів - 15,79±4,83% у порівнянні з жінками - 3,23±2,24% (р<0,05).

Таким чином, провівши аналіз екзогенних чинників можна згрупувати їх за позитивним та негативним впливом на гігієну порожнини рота та інтенсивність карієсу. Як видно з даних, наведених в таблицях 4.28-4.30, найбільше впливовими є група медико-організаційних та соціально-економічних чинників.

Таблиця 4.28

Чинники, що зменшують шанси незадовільної гігієни порожнини рота

Чинник

ВШ(OR)

95% ДІ; р<0,05

Відвідування стоматолога 1 раз на 6 місяців

1,52

0,45-5,16

Вибір зубної пасти за допомогою лікаря

1,77

0,67-4,69

Вища освіта

1,88

0,68-5,22

Зміна зубної щітки 1 раз на 3 міс та частіше

2,54

1,2-5,36

Відвідування стоматолога з профілактичною метою

3,97

1,84-18,76

Відвідування постійного (одного) лікаря стоматолога

5,07

1,54-16,62

До чинників, що зменшують шанси незадовільного стану гігієни порожнини рота, увійшли відвідування постійного лікаря стоматолога (5,07), відвідування стоматолога з профілактичною метою (3,97), зміна зубної щітки 1 раз на 3 міс та частіше (2,54).



На погіршення стану гігієни порожнини рота впливає група соціально-економічних чинників: робота некваліфікованим чи кваліфікованим робітником, бути безробітним (2,28); звернення за стоматологічною
допомогою з причини гострого болю (1,89), чищення зубів менше ніж 2 рази на добу (2,64).

Таблиця 4.29
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка